Урок 19. Тема: Національні рухи в Україні та світі

---

За Державним стандартом:

Мовою учнів:

Ключові компетентності уроку

Громадянська та історична компетентність:

• Розуміння процесів формування націй та національної ідентичності
• Усвідомлення ролі національних рухів у становленні сучасних держав
• Розуміння взаємозв’язку між культурою та політикою
• Критичний аналіз історичних процесів та їхніх наслідків

---

Терміни:

1. Національний рух – організована діяльність народу за здобуття національних прав та незалежності
2. Нація – спільнота людей, об’єднана спільною територією, мовою, культурою, історією
3. Національне відродження – процес пробудження національної самосвідомості
4. Культурництво – етап національного руху, зосереджений на розвитку мови та культури
5. Москвофіли (русофіли) – течія в українському русі, орієнтована на Росію
6. Народовці – прихильники розвитку української мови та культури
7. “Просвіта” – українське культурно-освітнє товариство (з 1868 року)
8. Русифікація – політика примусового поширення російської мови та культури
9. Автономія – самоврядування в межах держави

Особи:

1. Михайло Грушевський (1866-1934) – історик, голова Центральної Ради УНР
2. Іван Франко (1856-1916) – письменник, громадський діяч
3. Михайло Драгоманов (1841-1895) – публіцист, теоретик федералізму
4. Володимир Антонович (1834-1908) – історик, засновник Київської історичної школи

Політичні партії:

1. УСДРП – Українська соціал-демократична робітнича партія (1899)
2. УНП – Українська національна партія
3. УНДП – Українська національно-демократична партія (1899)

---

Історичний контекст

Національні рухи як явище епохи

XIX століття часто називають “весною народів” – це був час масового пробудження національної свідомості по всій Європі. Після Французької революції та наполеонівських воєн ідеї національного суверенітету, права народів на самовизначення почали поширюватися континентом. Імперії, що панували століттями – Австро-Угорська, Російська, Османська – зіткнулися з новим викликом: народи, яких вони контролювали, почали усвідомлювати себе окремими націями з правом на власну державність.

Національні рухи мали спільні риси незалежно від географії. Зазвичай вони починалися з культурного етапу – збирання фольклору, кодифікації мови, написання національної історії, створення літератури рідною мовою. Інтелігенція “будила” народ, доводячи, що він має славне минуле та право на майбутнє. Потім наставав політичний етап – створення партій, боротьба за представництво в парламентах, вимоги автономії або незалежності. У деяких випадках справа доходила до збройної боротьби.

Слов’янські національні рухи

Поляки були одним з найактивніших народів. Річ Посполита, потужна держава XVI-XVIII століть, була поділена між Росією, Пруссією та Австрією наприкінці XVIII століття. Поляки ніколи не змирилися з втратою незалежності. Вони підняли повстання 1830-1831 років проти Росії, яке було жорстоко придушене. Друге велике повстання 1863-1864 років також зазнало поразки, після чого настав період жорстокої русифікації. Але поляки зберігали мову, культуру, мрію про незалежність, яка здійснилася у 1918 році після Першої світової війни.

Чехи в складі Австро-Угорщини пройшли класичний шлях національного відродження. У першій половині XIX століття чеські інтелектуали (Йозеф Юнгман, Франтішек Палацький) відроджували чеську мову, яка майже зникла серед освіченої еліти. Вони писали граматики, словники, літературні твори, історичні праці. У 1848 році під час “Весни народів” чехи вимагали автономії в межах імперії. Поступово вони здобули національний університет у Празі, чеські школи, представництво в парламенті. У 1918 році виникла Чехословаччина – незалежна держава чехів і словаків.

Серби, болгари, греки боролися за визволення від Османської імперії, яка панувала на Балканах з XV століття. Грецьке повстання 1821-1829 років, підтримане Росією та європейськими державами, призвело до створення незалежної Греції. Сербія здобула автономію у 1830-х, повну незалежність – у 1878 році. Болгарія визволилася після російсько-турецької війни 1877-1878 років. Балканські війни 1912-1913 років остаточно зруйнували османське панування в Європі.

Національні рухи в Азії

В Азії процеси були іншими, бо тут боролися проти європейського колоніалізму. Індія під британським пануванням у 1885 році побачила створення Індійського національного конгресу, який спочатку лояльно просив реформ, а згодом, під впливом Махатми Ганді, повів масову боротьбу за незалежність через ненасильницький опір. Китай, формально незалежний, але фактично напівколонія європейських держав та Японії, пережив Сіньхайську революцію 1911 року, яка скинула династію Цін і проголосила республіку.

Український національний рух: від культури до політики

Український національний рух мав особливості, пов’язані з тим, що українські землі були розділені між двома імперіями – Російською (Наддніпрянщина) та Австро-Угорською (Галичина, Буковина, Закарпаття). У кожній частині рух розвивався по-різному через відмінні політичні умови.

Перша половина XIX століття – це час романтичного культурництва. “Енеїда” Івана Котляревського (1798), поезії Тараса Шевченка (1840-ві роки) показали, що українською мовою можна творити високу літературу. Кирило-Мефодіївське братство (1846-1847) вперше сформулювало програму української незалежності, але було розгромлене царською владою.

Друга половина XIX століття – період організованого руху. У 1859 році в Петербурзі виникла перша українська громада – гурток інтелігенції, що ставив за мету розвиток української мови та освіти. У 1868 році у Львові засновано “Просвіту” – культурно-освітнє товариство, яке стане головною силою національного відродження. Але Росія відповіла репресіями: Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876) фактично забороняли українську мову в друкованих виданнях, школах, театрі.

У Галичині під Австро-Угорщиною було більше свободи. Тут українці (русини) могли легально організовуватися, видавати газети, створювати партії. Відбулася боротьба між москвофілами, які вважали українців частиною російського народу, і народовцями, які стверджували окремішність українців. До кінця XIX століття народовці перемогли.

Кінець XIX – початок XX століття – політизація руху. Виникають перші українські політичні партії: РУРП (1890), УНДП (1899),РУП (1900). Вони висувають не лише культурні, а й політичні вимоги – автономії України в межах імперії або навіть незалежності. Михайло Грушевський починає видавати монументальну “Історію України-Руси” (1898-1936), яка доводить, що українці – окремий народ з тисячолітньою історією.

Революція 1905 року дала короткий період послаблення цензури. У Києві виникла легальна “Просвіта” (1906), почали виходити українські газети. Але після придушення революції настали нові репресії. Справжній прорив стався лише у 1917 році, коли після падіння царизму українці проголосили автономію, а потім незалежність.

“Просвіта”: світло знань для народу

“Просвіта” у Львові (1868) стала моделлю для сотень подібних товариств. Її мета – освіта народу, поширення грамотності, збереження української культури. “Просвіти” організовували бібліотеки-читальні в селах, де селяни могли взяти книжку українською мовою – раніше недоступну розкіш. Вони влаштовували лекції, вистави, концерти, навчали грамоті дорослих. У Наддніпрянщині царська влада дозволила “Просвіти” лише унаслідок революції 1905 року, але під суворим наглядом.

Михайло Грушевський: творець української історії

Михайло Грушевський (1866-1934) був творцем української національної ідентичності. Його “Історія України-Руси” в 10 томах доводила: українці – не “молодші брати” росіян, а окремий народ зі своєю державною традицією, що сягає ї Русі. Він показав тяглість української історії від часів Русі через Волинсько-Галицьке князівство, Козаччину до сучасності. Це була революція в історіографії. У 1917 році Грушевський став головою Української Центральної Ради – першого українського представницького органу влади за століття.

Методичні рекомендації

1. Компаративний підхід: Порівняння українського руху з іншими допомагає побачити загальні закономірності та специфіку.
2. Карта: Використовуйте карту, щоб показати, де відбувалися національні рухи, як змінювалися кордони.
3. Біографії: Конкретні постаті (Грушевський, Франко, Драгоманов) роблять історію живою.
4. Джерела: Покажіть уривки з програм партій, статутів “Просвіт”, щоб учні працювали з автентичними текстами.
5. Зв’язок з сучасністю: Багато питань актуальні сьогодні – мовна політика, національна ідентичність, права меншин.

---

Дизайн уроку

Питання-гачок:

“Чому у XIX столітті раптом стільки народів почали боротися за незалежність? Що змінилося?”

Візуальний стимул:

Покажіть карту Європи 1815 року (Віденський конгрес) та 1920 року (після Першої світової).

Запитання:

• Скільки держав ви бачите на першій карті? На другій?
• Які нові країни з’явилися?
• Що спільного між ними?

Особисте запитання:

“Уявіть: вам заборонили говорити українською в школі, видавати книжки, співати пісень. Навіть ваше ім’я мають записувати російською. Що б ви відчували? Що б робили?”

Провокативна цитата:

Покажіть Емський указ 1876 року:

“Забороняється ввезення до імперії будь-яких українських книжок… заборонити українські сценічні вистави та читання…”

• Чому імперія так боялася української книжки?
• Що може зробити книжка, що так лякає владу?

---

Завдання 1.

Групова робота: Порівняння національних рухів 

Інструкція: Клас обʼєднується у 4 групи. Кожна отримує картку з описом національного руху:

• Група 1: Поляки
• Група 2: Чехи
• Група 3: Серби/болгари
• Група 4: Українці

Завдання: Заповніть “паспорт національного руху”:

Критерій	Опис
Проти кого боролися	(Яка імперія?)
Головні методи	(Культурні/політичні/збройні?)
Ключові постаті	(2-3 імені)
Головні досягнення	(Що вдалося?)
Коли здобули незалежність	(Рік або “не здобули”)
Особливість	(Що унікального?)

Після роботи: Кожна група коротко (2 хв) презентує свій рух. Клас разом створює порівняльну таблицю на дошці.

Питання для обговорення:

• Що спільного у всіх рухів?
• Чи завжди збройна боротьба була успішною?
• Чому український рух не здобув незалежності до 1917 року?

Методичний коментар:

Порівняльний аналіз розвиває критичне мислення, вміння виокремлювати спільне та відмінне. Групова робота формує комунікативні навички.

Завдання 2. 

Робота в парах: Етапи українського національного руху 

Інструкція: Пари отримують часову лінію з ключовими подіями українського руху.

Завдання 2: Розподіліть події за етапами та дайте кожному етапу назву:

Події:

• 1798: “Енеїда” Котляревського
• 1840-ві: Поезії Шевченка
• 1846-47: Кирило-Мефодіївське братство
• 1863: Валуєвський циркуляр
• 1868: “Просвіта” у Львові
• 1876: Емський указ
• 1890: РУРП
• 1898: Грушевський починає “Історію України-Руси”
• 1899: УСДП, УНДП
• 1905: Революція, послаблення цензури
• 1906: “Просвіта” у Києві

Етапи:

1. _____________ (1798-1840-ві): ______________________________________
2. _____________ (1860-1870-ті): ______________________________________
3. _____________ (1890-ті-1905): ______________________________________

Додаткове питання: Чому російська влада видавала циркуляри проти української мови саме у 1860-1870-х?

Методичний коментар:

Робота з часовою лінією розвиває хронологічне мислення, розуміння причинно-наслідкових зв’язків. Учні бачать логіку розвитку руху від культури до політики.

Очікувані назви етапів:

1. Культурне відродження / Романтизм
2. Організований рух / Репресії
3. Політизація / Партійність

Завдання 3.

Індивідуальна робота: Аналіз програми партії 

Інструкція: Учні й учениці отримують уривок з програми УНДП (1899).

Уривок (адаптований):

“Програма Української національно-демократичної партії (1899): 1. Автономія України в складі Австро-Угорщини 2. Українська мова у школах, судах, адміністрації Галичини 3. Український університет у Львові 4. Виборче право для всіх громадян 5. Реформи для поліпшення життя селян”

Завдання:

1. Які вимоги культурні? Які політичні? Які соціальні?
   • Культурні: _______________________________________________________________________
   • Політичні: _______________________________________________________________________
   • Соціальні: _______________________________________________________________________
2. Чому партія вимагає автономії, а не повної незалежності?
3. Які вимоги найактуальніші сьогодні?
4. Порівняйте з програмою іншої партії (якщо є час):

	УНДП	РУРП
Головна мета	Автономія	Незалежність + соціалізм
Основа	Національна	Класова + національна

Методичний коментар:

Аналіз програмових документів – важлива навичка критичного читання політичних текстів. Учні розуміють, що національний рух не був монолітним, існували різні погляди.

Завдання 4. 

Творче завдання: Афіша “Просвіти” 

Інструкція: Уявіть, що ви – активісти “Просвіти” в галицькому селі 1900 року. Створіть афішу про захід.

Вимоги:

• Назва заходу (лекція/вистава/концерт/курси грамоти)
• Дата, місце
• Коротко: про що?
• Заклик до участі
• Символіка (книга, тризуб, українські орнаменти)

Приклад:

☀ ПРОСВІТА ЗАПРОШУЄ ☀

ВИСТАВА “НАТАЛКА ПОЛТАВКА”

у читальні с. Підгайці

Неділя, 15 березня, 15:00

Прийдіть всією родиною!

Вхід вільний

 Після вистави – бібліотека відчинена 

Методичний коментар:

Творче завдання допомагає емпатично зрозуміти діяльність “Просвіт”, відчути важливість культурної роботи. Розвиває креативність.

---

Критерій	Так	Частково	Ні
Розумію, що таке національний рух	☐	☐	☐
Можу порівняти різні національні рухи	☐	☐	☐
Знаю етапи українського руху	☐	☐	☐
Розумію роль «Просвіт»	☐	☐	☐
Знаю про М. Грушевського	☐	☐	☐
Розумію зв’язок із сучасністю	☐	☐	☐

---

Домашнє завдання (на вибір):

1. Дослідження:** Знайдіть, чи є у вашому місті/селі “Просвіта”? Що вона робить зараз?
2. Есе: “Чому культура важлива для нації?” (200 слів)
3. Інтерв’ю: Запитайте бабусю/дідуся: “Чи вчили вас у школі українською?”
4. Творче: Створіть плакат “Видатні діячі українського руху”

Урок 19. Тема: Національні рухи в Україні та світі

 Робочий аркуш учнів і учениць

---

Порівняйте карти:

– Скільки нових держав з’явилося? ________________________________________________

– Назвіть 3: _______________________, __________________________, _________________________

Емський указ забороняв українську мову. Чому?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання: Заповніть “паспорт національного руху”:

Критерій	Опис
Проти кого боролися
Головні методи
Ключові постаті
Головні досягнення
Коли здобули незалежність
Особливість

Завдання 2. Етапи українського руху

Розподіліть події:

Етап 1 (1798-1840-ті): _____________________________________________________________________
Події: _______________________________________________________________________________________

Етап 2 (1860-1870-ті): _____________________________________________________________________
Події: _______________________________________________________________________________________

Етап 3 (1890-ті-1905): _____________________________________________________________________
Події: _______________________________________________________________________________________

Завдання 3. Програма УНДП**

Класифікуйте вимоги:

– Культурні: ______________________________________________________
– Політичні: ______________________________________________________
– Соціальні: ______________________________________________________

Чому автономія, а не незалежність?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Афіша “Просвіти

[Простір для творчості]

Назва заходу: __________________________________________________________

Дата/місце: _____________________________________________________________

Про що:

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Критерій	Так	Частково	Ні
Розумію, що таке національний рух	☐	☐	☐
Можу порівняти різні національні рухи	☐	☐	☐
Знаю етапи українського руху	☐	☐	☐
Розумію роль «Просвіт»	☐	☐	☐
Знаю про М. Грушевського	☐	☐	☐
Розумію зв’язок із сучасністю	☐	☐	☐

---

Оцініть себе: ☐ Все зрозуміло ☐ Частково ☐ Потрібна допомога

Найважливіше:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Домашнє завдання (оберіть):

☐ Дослідити сучасну “Просвіту”

☐ Есе про культуру та націю

☐ Інтерв’ю про українську мову

☐ Плакат про діячів руху