Урок 12. Тема. Нові епідемії другої половини XX ст

---

За Державним стандартом

На уроці учні/учениці

Ключова компетентність уроку

• Інформаційно-комунікаційна компетентність (учні/учениці критично оцінюватимуть інформацію про епідемії з різних джерел, аналізуватимуть медіаповідомлення та наукові дані, застосовуватимуть цифрові інструменти для представлення результатів аналізу)

---

1. Епідемія — масове поширення інфекційного захворювання серед населення певної території, що значно перевищує звичайний (спорадичний) рівень захворюваності.
2. Пандемія — епідемія, що охоплює значну частину населення світу, континент або кілька країн; глобальне поширення інфекційного захворювання.
3. ВІЛ/СНІД — вірус імунодефіциту людини та синдром набутого імунодефіциту; інфекційне захворювання, що передається через кров, статевим шляхом та від матері до дитини, і руйнує імунну систему.
4. Ебола — вірусне захворювання з високою летальністю, що викликає геморагічну лихоманку, вперше ідентифіковане в 1976 році в Центральній Африці.
5. Вірус Зіка — вірусне захворювання, що передається комарами й може викликати тяжкі вроджені вади у дітей, чиї матері були інфіковані під час вагітності.
6. Емерджентні інфекції — нові інфекційні захворювання, що з’явилися вперше в популяції, або вже існуючі, але такі, що швидко поширюються в нові географічні регіони.
7. Антибіотикорезистентність — здатність мікроорганізмів протистояти дії антибіотиків, що призводить до зниження ефективності лікування.
8. Лайм-Борреліоз (хвороба Лайма) — бактеріальне захворювання, що передається через укуси кліщів і може призводити до серйозних неврологічних та серцево-судинних ускладнень.
9. Глобалізація — процес всесвітньої економічної, політичної, культурної інтеграції, що прискорює поширення інфекційних захворювань через міжнародні подорожі та торгівлю.
10. Урбанізація — процес зростання міст і міського населення, що створює умови для швидкого поширення інфекційних захворювань.
11. Роберт Галло (нар. 1937) — американський вірусолог, один із дослідників, які виявили вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) як причину СНІДу.
12. Люк Монтаньє (1932-2022) — французький вірусолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 2008 року за відкриття вірусу імунодефіциту людини.
13. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) — спеціалізована установа ООН, що координує міжнародну діяльність у сфері охорони здоров’я, включаючи боротьбу з епідеміями.
14. Епідеміологічний нагляд — систематичний збір, аналіз та інтерпретація даних про захворюваність для планування, впровадження та оцінки заходів громадського здоров’я.
15. Концепція “Єдине здоров’я” (One Health) — підхід, що розглядає здоров’я людей, тварин та екосистем як взаємопов’язані сфери, які потребують інтегрованого управління.

---

Друга половина XX століття стала періодом суттєвих змін у характері та поширенні інфекційних захворювань. З одного боку, успіхи медицини, зокрема розробка антибіотиків та вакцин, дозволили контролювати традиційні інфекційні хвороби. З іншого — з’явилися нові загрози, пов’язані з емерджентними інфекціями, антибіотикорезистентністю та соціально-економічними трансформаціями.

Історичний контекст

У 1950-1960-х роках існувала впевненість, що з інфекційними захворюваннями майже покінчено завдяки антибіотикам, вакцинації та покращенню санітарних умов. Однак уже в 1970-х стало зрозуміло, що ця впевненість була передчасною. Нові соціальні, економічні та екологічні чинники створили умови для появи нових інфекційних загроз:

1. Глобалізація — прискорення міжнародної торгівлі та подорожей сприяло швидкому поширенню інфекцій.
2. Урбанізація — перенаселені міста з недостатньою інфраструктурою стали осередками спалахів інфекційних хвороб.
3. Зміни землекористування — вирубка лісів та освоєння нових територій призвели до контактів людей з тваринами-носіями інфекцій.
4. Демографічний вибух — швидке зростання населення, особливо в країнах, що розвиваються, створило умови для циркуляції збудників.
5. Соціальні зміни — сексуальна революція, споживання наркотиків, трудова міграція вплинули на характер поширення інфекцій.

ВІЛ/СНІД: нова глобальна загроза

Найбільш драматичною новою епідемією другої половини XX століття стала епідемія ВІЛ/СНІДу. Перші випадки були зафіксовані в США на початку 1980-х років серед молодих гомосексуальних чоловіків. Спочатку захворювання називали “імунодефіцитом, пов’язаним з гомосексуальністю” або “раком геїв”, що створило небезпечну стигматизацію.

У 1983-1984 роках французький вірусолог Люк Монтаньє та американський дослідник Роберт Галло незалежно один від одного виділили вірус імунодефіциту людини як причину СНІДу. Згодом було встановлено, що ВІЛ перейшов до людей від шимпанзе в Центральній Африці ще в 1920-х роках, але тривалий час циркулював непоміченим.

Пік смертності від СНІДу припав на середину 1990-х років, коли щороку помирало близько 2 мільйонів людей. Лише з появою антиретровірусної терапії в кінці 1990-х років вдалося перетворити СНІД із смертельного вироку на хронічне захворювання, з яким можна жити тривалий час.

Епідемія ВІЛ/СНІДу мала значні соціальні наслідки:

• Стигматизація уражених груп населення
• Мобілізація громадянського суспільства для боротьби з хворобою
• Зміна підходів до статевої освіти та профілактики
• Переосмислення відносин “лікар-пацієнт” та прав пацієнтів
• Вплив на демографічну ситуацію, особливо в країнах Африки

Інші нові інфекційні загрози

Крім ВІЛ/СНІДу, у другій половині XX століття з’явилися або набули нового значення й інші інфекційні захворювання:

1. Геморагічні лихоманки (Ебола, Марбург, Ласса) — виявлені в Африці в 1960-70-х роках, характеризуються високою летальністю та відсутністю специфічного лікування.
2. Легіонельоз — уперше ідентифікований у 1976 році після спалаху серед учасників з’їзду Американського легіону в Філадельфії, пов’язаний з сучасними системами кондиціонування та водопостачання.
3. Хвороба Лайма — бактеріальна інфекція, що передається кліщами, названа за містом Лайм (Коннектикут, США), де був зафіксований спалах у 1975 році, пов’язана зі змінами в землекористуванні та рекреаційній активності.
4. Гепатит C — вірусна інфекція, що уражає печінку, виявлена в 1989 році, поширюється через кров та пов’язана з медичними маніпуляціями та ін’єкційним вживанням наркотиків.
5. Пріонні хвороби — зокрема, губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби (“коров’ячий сказ”) та її людський варіант, пов’язані з промисловими методами тваринництва.

Глобальна відповідь на нові епідемічні загрози

Поява нових інфекційних загроз призвела до формування глобальної системи епідеміологічного нагляду та реагування:

1. Світова організація охорони здоров’я (ВООЗ) посилила свою роль у координації міжнародних зусиль.
2. Були розроблені Міжнародні медико-санітарні правила (2005), що встановлюють правові рамки для боротьби з епідеміями.
3. Створені національні та міжнародні центри контролю захворювань.
4. Розширилося міжнародне співробітництво у сфері розробки вакцин та ліків.
5. Сформувався підхід “Єдине здоров’я”, що розглядає здоров’я людей, тварин та екосистем як єдине ціле.

Методичні рекомендації

1. Міждисциплінарний підхід — тема уроку перебуває на перетині історії, біології, медицини, географії та соціології. Доцільно звертатися до базових знань учнів з цих предметів.
2. Робота з даними — використовуйте статистичні дані про поширення епідемій для розвитку в учнів навичок аналізу числової інформації.
3. Критичне мислення — заохочуйте учнів аналізувати різні джерела інформації про епідемії, порівнювати наукові дані та медійні повідомлення.
4. Етичні аспекти — обговорюйте питання стигматизації, прав людини, доступу до лікування та вакцин, глобальної нерівності в охороні здоров’я.
5. Актуалізація — проводьте паралелі з сучасною ситуацією (пандемія COVID-19), але не зосереджуйтеся виключно на ній, щоб зберегти історичний контекст уроку.
6. Візуалізація — використовуйте карти поширення захворювань, графіки, діаграми для наочного представлення епідеміологічної інформації.
7. Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності — заохочуйте учнів до критичного аналізу інформації про епідемії в медіа та соціальних мережах, використання достовірних джерел, застосування цифрових інструментів для візуалізації даних.

Важливо зберігати баланс між науковою точністю та доступністю матеріалу, уникати як надмірного спрощення, так і перевантаження спеціальною термінологією. Також слід підходити до теми зі співчуттям і повагою до тих, хто постраждав від інфекційних захворювань, уникаючи стигматизації та упереджень.

---

Дизайн уроку

Запитання

У 1967 році міністр охорони здоров’я США Вільям Стюарт заявив: “Настав час закрити книгу інфекційних хвороб”. Менш ніж через 20 років світ зіткнувся з епідемією ВІЛ/СНІДу, а пізніше — з іншими емерджентними інфекціями. Чому, попри всі досягнення медицини, інфекційні захворювання продовжують бути загрозою для людства? Чи можливо колись повністю “закрити книгу інфекційних хвороб”?

Завдання

Запишіть на аркуші паперу три нові інфекційні захворювання, які з’явилися або набули значного поширення у другій половині XX століття. Для кожного запишіть, що ви про нього знаєте та яке джерело інформації сформувало ваші знання (наукова література, новини, соціальні мережі, кінофільми, особистий досвід тощо).

Методичний коментар: 

Це завдання активізує наявні знання учнів про інфекційні захворювання та спонукає їх замислитися про джерела своєї інформації, що є важливим елементом розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності. Воно також створює основу для подальшого обговорення достовірності різних джерел інформації про епідемії.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз статистичних даних про епідемію ВІЛ/СНІДу (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності)

Проаналізуйте графік, що відображає глобальну статистику ВІЛ/СНІДу з 1990 по 2021 рік, та дайте відповіді на запитання.

Джерело: Our World in Data (2024) https://ourworldindata.org/hiv-aids

Запитання:

1. В який період спостерігався найвищий рівень нових інфекцій ВІЛ? a) 1990-1995 b) 1995-2000 c) 2000-2005 d) 2005-2010
2. Коли відбувся перелом у динаміці смертності від СНІДу? a) 1994-1995 b) 1996-1997 c) 2000-2001 d) 2004-2005
3. З яким медичним досягненням може бути пов’язаний цей перелом? a) Відкриття вірусу ВІЛ b) Розробка тесту на ВІЛ c) Впровадження високоактивної антиретровірусної терапії d) Масова вакцинація
4. Яка тенденція спостерігається щодо кількості людей, які живуть з ВІЛ, у 2000-2010 роках? a) Стрімке зростання b) Поступове зростання c) Стабілізація d) Зниження
5. Чому кількість людей, які живуть з ВІЛ, продовжує зростати, незважаючи на зниження кількості нових інфекцій? a) Через помилки в статистичних даних b) Через міграцію інфікованих людей c) Завдяки ефективнішому лікуванню та довшій тривалості життя ВІЛ-позитивних людей d) Через зростання народжуваності в регіонах з високою поширеністю ВІЛ

Методичний коментар: 

Це завдання спрямоване на розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності через аналіз статистичних даних та графічного представлення інформації. Учні практикують навички інтерпретації даних, встановлення зв’язків між статистичними тенденціями та історичними подіями, критичного аналізу інформації про епідемії.

Відповідь: 1b, 2d, 3c, 4b, 5c

Завдання 2. Аналіз історичного джерела

Прочитайте уривок із доповіді Центру контролю захворювань США (CDC) про перші випадки СНІДу (1981 рік) та виконайте завдання:

“5 червня 1981 року CDC повідомив про п’ять випадків пневмоцистної пневмонії (PCP) серед раніше здорових молодих чоловіків-гомосексуалів у Лос-Анджелесі. Усі докази вказували на порушення клітинного імунітету, пов’язане з загальним для цієї групи чинником впливу. Це повідомлення стало першим офіційним записом того, що згодом стане відомим як СНІД […] Хоча причина імунодефіциту залишалася невідомою, поведінкові фактори, що потенційно підвищують ризик, включали аспекти чоловічого стилю життя в деяких спільнотах. […] Рідкісні хвороби, такі як пневмоцистна пневмонія та саркома Капоші, спостерігалися серед групи чоловіків-гомосексуалів і були частиною спектру захворювань, які тепер відомі як СНІД.”

Запитання:

1. Який статус мало захворювання на момент написання доповіді? a) Вже ідентифіковане як СНІД, спричинений ВІЛ b) Визначене як новий тип пневмонії c) Невідоме захворювання з невстановленою причиною d) Рідкісна форма раку, пов’язана зі способом життя
2. Яке припущення робили медики щодо причин захворювання на початковому етапі? a) Вірусна інфекція b) Бактеріальна інфекція c) Фактори способу життя d) Генетична схильність
3. Які проблеми можна побачити в початковому підході до вивчення захворювання? a) Надто вузький фокус на одній демографічній групі b) Ігнорування вірусної природи захворювання c) Недостатня увага до його міжнародного поширення d) Усі вищеперераховані проблеми
4. Які потенційні соціальні наслідки могла мати така характеристика захворювання? a) Швидке знаходження ефективного лікування b) Стигматизація певних груп населення c) Раннє виявлення всіх шляхів передачі інфекції d) Ефективна профілактика в групах ризику
5. Як можна оцінити надійність та об’єктивність цього історичного джерела? a) Низька надійність через відсутність наукових даних b) Висока надійність як офіційний документ, але обмежений тогочасними знаннями c) Середня надійність через упереджений підхід до певних груп населення d) Неможливо оцінити надійність без порівняння з іншими джерелами

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває навички критичного аналізу історичних джерел та їх контекстуалізації. Воно спонукає учнів замислитися про те, як обмеженість знань на певному історичному етапі може впливати на наукові висновки, а також про соціальні наслідки медичних відкриттів. Завдання сприяє розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності через критичну оцінку інформації в історичному контексті.

Відповідь: 1c, 2c, 3d, 4b, 5b

Завдання 3. Аналіз медійного повідомлення (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності)

Прочитайте заголовки новин про епідемію Еболи 2014-2016 років та оцініть їх з точки зору достовірності, інформативності та потенційного впливу на аудиторію:

1. “Ебола — нова чума XXI століття: мільйони життів під загрозою!”
2. “ВООЗ оголошує надзвичайну ситуацію через спалах Еболи в Західній Африці”
3. “Ебола йде: чому ваша родина в небезпеці й як захиститися”
4. “Спалах Еболи в Західній Африці: причини, поточна ситуація та міжнародна відповідь”
5. “Таємна біологічна зброя: що приховують від нас про вірус Ебола?”

Заповніть таблицю, оцінюючи кожен заголовок за шкалою від 1 до 5:

№ заголовка	Достовірність (1-5)	Інформативність (1-5)	Потенційний вплив на аудиторію (1-5)	Загальна оцінка (3-15)
1
2
3
4
5

Дайте рекомендації щодо того, як медіа повинні висвітлювати епідемії, щоб забезпечити інформативність без надмірного залякування населення.

Методичний коментар: 

Це завдання безпосередньо спрямоване на розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності через аналіз медійних повідомлень про епідемії. Воно розвиває навички критичного оцінювання інформації, розпізнавання потенційно маніпулятивних заголовків та розуміння впливу медіа на сприйняття епідемічних загроз суспільством.

Відповідь: Орієнтовна оцінка заголовків:

№ заголовка	Достовірність (1-5)	Інформативність (1-5)	Потенційний вплив на аудиторію (1-5)	Загальна оцінка (3-15)
1	1-2	1-2	4-5 (панічний)	6-9
2	4-5	3-4	3 (інформативний)	10-12
3	2-3	2	4-5 (тривожний)	8-10
4	4-5	4-5	2-3 (інформативний)	10-13
5	1	1	4-5 (конспірологічний)	6-7

Рекомендації: медіа повинні надавати точну і перевірену інформацію, уникати сенсаційних заголовків, спиратися на офіційні джерела, пояснювати реальні ризики без перебільшення, надавати практичні поради щодо профілактики, використовувати чіткі та зрозумілі формулювання, висвітлювати не лише проблеми, а й успіхи в боротьбі з епідемією.

Робота в парах

Завдання 4. Порівняльний аналіз інфекційних захворювань

Разом із партнером проаналізуйте два інфекційні захворювання другої половини XX століття та заповніть порівняльну таблицю. Оберіть з наступних варіантів: ВІЛ/СНІД, Ебола, хвороба Лайма, легіонельоз, гепатит С.

Критерій порівняння	Захворювання 1: ___________	Захворювання 2: ___________
Рік виявлення
Збудник
Шляхи передачі
Регіони поширення
Групи ризику
Соціальні наслідки
Міжнародна відповідь
Сучасний статус

Зробіть висновок про спільні та відмінні риси цих захворювань та фактори, що вплинули на їх поширення у другій половині XX століття.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває навички аналізу та порівняння різних інфекційних захворювань, виявлення закономірностей у їх поширенні та соціальних наслідках. Робота в парах сприяє активному обміну інформацією та спільному формулюванню висновків. Завдання також пов’язане з розвитком інформаційно-комунікаційної компетентності, оскільки вимагає систематизації та критичного аналізу інформації з різних джерел.

Відповідь: Приклад порівняння ВІЛ/СНІДу та Еболи:

Критерій порівняння	ВІЛ/СНІД	Ебола
Рік виявлення	1981-1983	1976
Збудник	Вірус імунодефіциту людини (ретровірус)	Вірус Ебола (філовірус)
Шляхи передачі	Кров, статевий шлях, від матері до дитини	Контакт з біологічними рідинами хворого
Регіони поширення	Глобальне, найбільше в Африці	Переважно Центральна та Західна Африка
Групи ризику	Спочатку — гомосексуали, споживачі ін’єкційних наркотиків, пізніше — загальне населення	Медичні працівники, члени родин хворих
Соціальні наслідки	Стигматизація, розвиток активізму, зміни в сексуальній освіті	Страх, карантинні заходи, обмеження пересування
Міжнародна відповідь	Глобальні програми профілактики та лікування, фінансування досліджень	Спеціальні місії ВООЗ, міжнародна допомога
Сучасний статус	Хронічне захворювання, яке піддається контролю з допомогою терапії	Періодичні спалахи, експериментальні вакцини та лікування

Висновок: Обидва захворювання є зоонозами (перейшли до людей від тварин), але мають різні шляхи передачі, клінічний перебіг та соціальні наслідки. ВІЛ/СНІД став тривалою пандемією з хронічним перебігом, тоді як Ебола викликає драматичні, але локалізовані спалахи з високою летальністю. Міжнародна відповідь на обидва захворювання демонструє посилення глобальної координації, проте нерівномірність доступу до лікування залишається проблемою.

Завдання 5. Аналіз факторів появи нових інфекційних захворювань (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності)

Працюючи в парі, проаналізуйте фактори, що сприяли появі та поширенню нових інфекцій у другій половині XX століття. Використайте діаграму причинно-наслідкових зв’язків:

1. У центрі діаграми запишіть “Нові інфекційні захворювання другої половини XX ст.”
2. Визначте та запишіть 5-7 основних факторів, що сприяли появі нових інфекцій
3. Для кожного фактора вкажіть 2-3 конкретні приклади та поясніть їх зв’язок із поширенням інфекцій
4. Позначте стрілками взаємозв’язки між різними факторами
5. Підготуйтеся представити свою діаграму класу

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває інформаційно-комунікаційну компетентність через візуалізацію складних причинно-наслідкових зв’язків між соціальними, економічними, екологічними факторами та появою нових інфекційних захворювань. Воно сприяє системному мисленню та вмінню знаходити, аналізувати й представляти інформацію про складні процеси.

Відповідь: Учні/учениці мають створити діаграму, яка може містити такі фактори:

1. Глобалізація (приклади: міжнародний туризм, глобальна торгівля продуктами харчування, трудова міграція)
2. Екологічні зміни (приклади: вирубка тропічних лісів, зміна клімату, втручання в нові екосистеми)
3. Урбанізація (приклади: перенаселені міста, антисанітарія в нетрях, забруднення води)
4. Зміни в сільському господарстві (приклади: промислове тваринництво, нові методи обробки продуктів, використання антибіотиків)
5. Соціально-поведінкові фактори (приклади: сексуальна революція, вживання ін’єкційних наркотиків, масові заходи)
6. Медичні практики (приклади: широке використання антибіотиків, нові медичні процедури, переливання крові)
7. Демографічні зміни (приклади: старіння населення, зростання кількості людей з імуносупресією, демографічний вибух)

Стрілки між факторами можуть показувати, наприклад, як урбанізація пов’язана з демографічними змінами, або як екологічні зміни впливають на сільське господарство.

Групова робота

Завдання 6. Розробка інформаційної кампанії (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності)

Уявіть, що ви команда експертів з комунікації у сфері охорони здоров’я в 1990-х роках. Вам потрібно розробити інформаційну кампанію для підвищення обізнаності населення про ВІЛ/СНІД, боротьби зі стигматизацією та заохочення безпечної поведінки.

Створіть концепцію інформаційної кампанії, яка включає:

1. Ключове повідомлення кампанії (слоган)
2. Цільову аудиторію
3. Канали комунікації (ТБ, радіо, друковані матеріали тощо)
4. Візуальні елементи (опишіть логотип, постери, символи)
5. Залучення відомих особистостей або лідерів думок
6. Стратегії подолання міфів та стигматизації
7. Методи оцінки ефективності кампанії

Підготуйте презентацію вашої концепції для класу, враховуючи історичний контекст 1990-х років (доступні на той час технології, рівень знань про ВІЛ/СНІД, соціальні установки тощо).

Методичний коментар: 

Це завдання спрямоване на розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності через розробку стратегії передачі важливої медичної інформації різним групам населення. Воно формує навички вибору відповідних каналів комунікації, адаптації повідомлень до потреб цільової аудиторії, використання візуальних елементів для підвищення ефективності комунікації. Водночас завдання сприяє розвитку історичної емпатії через необхідність враховувати контекст 1990-х років.

Відповідь: Учні/учениці мають розробити концепцію інформаційної кампанії, яка може містити такі елементи:

1. Ключове повідомлення: “СНІД стосується кожного” або “Знання захищає” або “Солідарність замість страху”
2. Цільова аудиторія: молодь 15-25 років, медичні працівники, групи підвищеного ризику, загальне населення
3. Канали комунікації: телевізійна соціальна реклама, радіопередачі, постери в громадських місцях, буклети в навчальних закладах та медичних установах, зустрічі в спільнотах
4. Візуальні елементи: червона стрічка як символ солідарності з ВІЛ-позитивними людьми, зображення людей різного віку та соціальних груп для підкреслення універсальності проблеми
5. Залучення відомих особистостей: музиканти, спортсмени, актори, які можуть зняти стигму та забезпечити широке охоплення аудиторії
6. Стратегії подолання міфів: пряме спростування поширених міфів, історії реальних людей, які живуть з ВІЛ, включення медичних експертів для надання достовірної інформації
7. Методи оцінки ефективності: опитування до і після кампанії для вимірювання зміни ставлення, моніторинг кількості тестувань на ВІЛ, аналіз змін у поведінці цільових груп

Важливо враховувати особливості 1990-х: обмежений доступ до інтернету, більша роль традиційних медіа, високий рівень стигматизації ВІЛ-позитивних людей, менший рівень обізнаності про шляхи передачі ВІЛ.

Завдання 7. Дебати “Глобалізація та епідемії: неминучі супутники чи керований ризик?”

Клас ділиться на дві групи для підготовки до дебатів з теми “Глобалізація та епідемії: неминучі супутники чи керований ризик?”. Одна група готує аргументи на захист тези, що епідемії є неминучим наслідком глобалізації, інша — що ризики можна ефективно контролювати без обмеження глобалізації.

Кожна група має:

1. Підготувати вступну промову (до 3 хвилин)
2. Розробити 3-4 ключові аргументи з прикладами
3. Передбачити контраргументи опонентів та підготувати відповіді
4. Сформулювати заключну промову

Структура дебатів:

• Вступні промови команд (по 3 хвилини)
• Представлення аргументів (по 2 хвилини на кожен аргумент)
• Відповіді на аргументи опонентів (по 1 хвилині на кожен аргумент)
• Заключні промови (по 2 хвилини)

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває навички аргументації, критичного мислення та публічних виступів. Воно також сприяє глибшому розумінню взаємозв’язків між глобалізацією та поширенням інфекційних захворювань, спонукає учнів до пошуку та аналізу інформації з різних джерел. Формат дебатів дозволяє розглянути проблему з різних перспектив, що важливо для формування збалансованого погляду на складні питання.

Відповідь: Учні мають підготувати аргументи, які можуть включати:

Група 1 (Епідемії — неминучий наслідок глобалізації):

• Швидке переміщення людей між континентами створює безпрецедентні можливості для поширення інфекцій
• Нові форми виробництва та торгівлі продуктами харчування збільшують ризики
• Урбанізація та формування мегаполісів створюють сприятливі умови для спалахів інфекцій
• Історичні приклади: ВІЛ, SARS, пандемічний грип — всі пов’язані з глобальними переміщеннями

Група 2 (Ризики можна ефективно контролювати):

• Міжнародні системи спостереження дозволяють рано виявляти нові загрози
• Сучасні технології комунікації забезпечують швидке реагування на спалахи
• Глобальне співробітництво у сфері охорони здоров’я посилює здатність протистояти епідеміям
• Успішні приклади контролю: швидка локалізація SARS, міжнародна кампанія проти поліомієліту

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні нові інфекційні захворювання другої половини XX ст.
Я розумію причинно-наслідкові зв’язки між діяльністю людини та появою нових епідемій
Я можу аналізувати статистичні дані та візуальні матеріали про епідемії
Я вмію критично оцінювати інформацію про епідемії з різних джерел
Я розумію соціальні та етичні аспекти боротьби з інфекційними захворюваннями
Я можу пояснити роль глобалізації у поширенні нових інфекцій

Урок 12. Тема. Нові епідемії другої половини XX ст

Робочий аркуш учнів і учениць

---

У 1967 році міністр охорони здоров’я США Вільям Стюарт заявив: “Настав час закрити книгу інфекційних хвороб”. Менш ніж через 20 років світ зіткнувся з епідемією ВІЛ/СНІДу, а пізніше — з іншими емерджентними інфекціями. Чому, попри всі досягнення медицини, інфекційні захворювання продовжують бути загрозою для людства? Чи можливо колись повністю “закрити книгу інфекційних хвороб”?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 1. Аналіз статистичних даних про епідемію ВІЛ/СНІДу (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності)

Проаналізуйте графік, що відображає глобальну статистику ВІЛ/СНІДу з 1990 по 2023 роки, та дайте відповіді на запитання.

Запитання:

1. В який період спостерігався найвищий рівень нових інфекцій ВІЛ? a) 1990-1995 b) 1995-2000 c) 2000-2005 d) 2005-2010
2. Коли відбувся перелом у динаміці смертності від СНІДу? a) 1994-1995 b) 1996-1997 c) 2000-2001 d) 2004-2005
3. З яким медичним досягненням може бути пов’язаний цей перелом? a) Відкриття вірусу ВІЛ b) Розробка тесту на ВІЛ c) Впровадження високоактивної антиретровірусної терапії d) Масова вакцинація
4. Яка тенденція спостерігається щодо кількості людей, які живуть з ВІЛ, у 2000-2010 роках? a) Стрімке зростання b) Поступове зростання c) Стабілізація d) Зниження
5. Чому кількість людей, які живуть з ВІЛ, продовжує зростати, незважаючи на зниження кількості нових інфекцій? a) Через помилки в статистичних даних b) Через міграцію інфікованих людей c) Завдяки ефективнішому лікуванню та довшій тривалості життя ВІЛ-позитивних людей d) Через зростання народжуваності в регіонах з високою поширеністю ВІЛ

Завдання 2. Аналіз історичного джерела

Прочитайте уривок із доповіді Центру контролю захворювань США (CDC) про перші випадки СНІДу (1981 рік) та виконайте завдання:

“5 червня 1981 року CDC повідомив про п’ять випадків пневмоцистної пневмонії (PCP) серед раніше здорових молодих чоловіків-гомосексуалів у Лос-Анджелесі. Усі докази вказували на порушення клітинного імунітету, пов’язане з загальним для цієї групи чинником впливу. Це повідомлення стало першим офіційним записом того, що згодом стане відомим як СНІД […] Хоча причина імунодефіциту залишалася невідомою, поведінкові фактори, що потенційно підвищують ризик, включали аспекти чоловічого стилю життя в деяких спільнотах. […] Рідкісні хвороби, такі як пневмоцистна пневмонія та саркома Капоші, спостерігалися серед групи чоловіків-гомосексуалів і були частиною спектру захворювань, які тепер відомі як СНІД.”

Запитання:

1. Який статус мало захворювання на момент написання доповіді? a) Вже ідентифіковане як СНІД, спричинений ВІЛ b) Визначене як новий тип пневмонії c) Невідоме захворювання з невстановленою причиною d) Рідкісна форма раку, пов’язана зі способом життя
2. Яке припущення робили медики щодо причин захворювання на початковому етапі? a) Вірусна інфекція b) Бактеріальна інфекція c) Фактори способу життя d) Генетична схильність
3. Які проблеми можна побачити в початковому підході до вивчення захворювання? a) Надто вузький фокус на одній демографічній групі b) Ігнорування вірусної природи захворювання c) Недостатня увага до його міжнародного поширення d) Усі вищеперераховані проблеми
4. Які потенційні соціальні наслідки могла мати така характеристика захворювання? a) Швидке знаходження ефективного лікування b) Стигматизація певних груп населення c) Раннє виявлення всіх шляхів передачі інфекції d) Ефективна профілактика в групах ризику
5. Як можна оцінити надійність та об’єктивність цього історичного джерела? a) Низька надійність через відсутність наукових даних b) Висока надійність як офіційний документ, але обмежений тогочасними знаннями c) Середня надійність через упереджений підхід до певних груп населення d) Неможливо оцінити надійність без порівняння з іншими джерелами

Завдання 3. Аналіз медійного повідомлення (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності)

Прочитайте заголовки новин про епідемію Еболи 2014-2016 років та оцініть їх з точки зору достовірності, інформативності та потенційного впливу на аудиторію:

1. “Ебола — нова чума XXI століття: мільйони життів під загрозою!”
2. “ВООЗ оголошує надзвичайну ситуацію через спалах Еболи в Західній Африці”
3. “Ебола йде: чому ваша родина в небезпеці й як захиститися”
4. “Спалах Еболи в Західній Африці: причини, поточна ситуація та міжнародна відповідь”
5. “Таємна біологічна зброя: що приховують від нас про вірус Ебола?”

Заповніть таблицю, оцінюючи кожен заголовок за шкалою від 1 до 5:

№ заголовка	Достовірність (1-5)	Інформативність (1-5)	Потенційний вплив на аудиторію (1-5)	Загальна оцінка (3-15)
1
2
3
4
5

Дайте рекомендації щодо того, як медіа повинні висвітлювати епідемії, щоб забезпечити інформативність без надмірного залякування населення.

Завдання 4. Порівняльний аналіз нових інфекційних захворювань

Заповніть порівняльну таблицю, використовуючи інформацію з підручника та інших джерел:

Критерій порівняння	ВІЛ/СНІД	Ебола	Хвороба Лайма
Рік виявлення
Збудник
Шляхи передачі
Регіони поширення
Групи ризику
Соціальні наслідки
Міжнародна відповідь
Сучасний статус

Завдання 5. Хронологія боротьби з ВІЛ/СНІДом (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності)

Створіть хронологічну лінію основних подій у історії епідемії ВІЛ/СНІДу та боротьби з нею. Включіть наукові, соціальні та політичні аспекти. Розпочніть з 1981 року (перші зафіксовані випадки) і завершіть 2010-ми роками.

Для кожної події вкажіть:

• Рік
• Короткий опис події
• Значення цієї події для боротьби з епідемією

Представте результати у вигляді хронологічної таблиці або часової лінії.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. Глобалізація і нові епідемічні загрози

Проаналізуйте, як різні аспекти глобалізації вплинули на появу та поширення нових інфекційних захворювань у другій половині XX століття. Заповніть таблицю:

Аспект глобалізації	Потенційні ризики	Приклади захворювань	Можливі запобіжні заходи
Міжнародний туризм
Глобальна торгівля
Урбанізація
Міграція населення
Зміни в сільському господарстві

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні нові інфекційні захворювання другої половини XX ст.
Я розумію причинно-наслідкові зв’язки між діяльністю людини та появою нових епідемій
Я можу аналізувати статистичні дані та візуальні матеріали про епідемії
Я вмію критично оцінювати інформацію про епідемії з різних джерел
Я розумію соціальні та етичні аспекти боротьби з інфекційними захворюваннями
Я можу пояснити роль глобалізації у поширенні нових інфекцій