Передумови та початок Української революції. Українська Центральна Рада та її діяльність

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 8. Тема: Передумови та початок Української революції (Урок 1). Українська Центральна Рада та її діяльність (Урок 2)

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

виокремлює етапи історичних подій і процесів початку ХХ ст., визначає основні періоди та поворотні моменти Першої світової війни та Української революції [12 ГІО 1.1.2-2]
оцінює взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб [12 ГІО 1.2.1-1]
встановлює вплив діяльності історичних осіб на перебіг подій (роль політичних лідерів у визвольних змаганнях) [12 ГІО 1.2.1-2]
добирає і систематизує джерела історичної та суспільної інформації за видами і походженням [12 ГІО 3.1.1]
аналізує причини Української революції та оцінює її наслідки для України і світу [12 ГІО 4.1.3-1]
аргументує належність українців до самостійної нації, пояснює реалізацію права народів на самовизначення [12 ГІО 5.1.1-2]
моделює способи дій, спрямовані на утвердження демократії та захист національних інтересів (на прикладі подій Української революції 1917–1921 рр.) [12 ГІО 5.1.1-3]
усвідомлює цінність демократії та небезпеку авторитаризму на прикладі подій початку ХХ ст. [12 ГІО 6.1.1-4]

Учні й учениці:

досліджуватимуть передумови, причини та початок Української революції
аналізуватимуть діяльність Української Центральної Ради та її лідерів
оцінюватимуть історичне значення Універсалів УЦР
порівнюватимуть демократичні цінності УЦР та авторитарні тенденції більшовицького режиму
встановлюватимуть зв’язок між національно-визвольним рухом та правом народів на самовизначення

Ключові компетентності уроків

Інформаційно-комунікаційна – аналіз передумов революції, робота з різними типами джерел, проведення дебатів, групова робота з історичними документами
Громадянські та соціальні компетентності – розуміння принципів демократії, права на самовизначення

Ключові терміни, особи та концепти

Поняття:

Українська революція – національно-визвольна боротьба українського народу у 1917-1921 роках, спрямована на відновлення державності, соціально-економічні перетворення та національно-культурне відродження.
Центральна Рада – представницький орган українського народу, створений у березні 1917 року, який очолив національно-визвольний рух та процес українського державотворення.
Універсал – урочистий маніфест-звернення до народу, який видавали гетьмани Війська Запорозького та Українська Центральна Рада.
Автономія – право на самоврядування певної частини держави, що передбачає широку внутрішню самостійність у вирішенні питань місцевого значення.
Федерація – форма державного устрою, за якої частини федеративної держави (суб’єкти федерації) мають певну юридично визначену політичну самостійність.
Національно-персональна автономія – форма національного самовизначення, за якої національності отримують право на самоврядування у справах своєї культури незалежно від місця проживання.
Генеральний секретаріат – виконавчий орган Української Центральної Ради, перший український уряд доби революції.
Сойм (Установчі збори) – представницький законодавчий орган, який мав бути обраний на основі загального виборчого права.

Особистості:

Михайло Грушевський (1866-1934) – видатний український історик, громадський і політичний діяч, голова Української Центральної Ради (1917-1918).
Володимир Винниченко (1880-1951) – український письменник, громадський і політичний діяч, голова Генерального Секретаріату (першого українського уряду).
Симон Петлюра (1879-1926) – український державний, військовий та політичний діяч, генеральний секретар військових справ УЦР, пізніше – Головний отаман військ УНР та Голова Директорії УНР.
Дмитро Дорошенко (1882-1951) – український історик, політичний діяч, дипломат, один із засновників УЦР.
Сергій Єфремов (1876-1939) – український письменник, літературознавець, громадський діяч, член УЦР.

Концепти:

Право народів на самовизначення – принцип міжнародного права, згідно з яким кожен народ має право вільно визначати свій політичний статус, здійснювати економічний, соціальний і культурний розвиток.
Державотворення – процес формування та розвитку держави, її інститутів, правової системи та механізмів управління.
Національна ідентичність – усвідомлення особою своєї належності до певної нації та прийняття її культурних, політичних і соціальних цінностей.
Демократія vs авторитаризм – протиставлення демократичних принципів Української революції та авторитарних тенденцій більшовицького режиму.
Революційна легітимність – визнання влади на основі підтримки широких народних мас у період революційних змін.

Як підготуватися до уроку?

1. Систематизуйте джерельну базу

Підготуйте тексти Універсалів УЦР (усі чотири), фрагменти з мемуарів учасників революційних подій (М. Грушевського, В. Винниченка, Д. Дорошенка), фотоматеріали епохи, карти території УНР на різних етапах, статистичні дані про склад УЦР.

Зверніть увагу на джерела різного походження: офіційні документи УЦР, документи Тимчасового уряду, більшовицькі декрети, спогади учасників різних політичних течій, преса того часу. Це важливо для формування критичного мислення в учнів та розуміння множинності історичних перспектив.

2. Ознайомтеся з новітніми історіографічними підходами

Сучасна українська історіографія розглядає Українську революцію як самостійне явище світового масштабу, а не лише як частину загальноросійського революційного процесу. Важливо показати учням еволюцію історичних поглядів:

Совєтська історіографія: Українська революція як частина “Великої Жовтневої соціалістичної революції”
Діаспорна історіографія: акцент на національно-визвольному характері
Сучасна історіографія: комплексний підхід, що враховує соціальні, національні, геополітичні аспекти

Рекомендовані праці:

Ярослав Грицак “Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.”
Владислав Верстюк “Українська Центральна Рада”
Сергій Плохій “Брама Європи”

3. Продумайте шляхи актуалізації теми

Українська революція 1917-1921 років має багато паралелей із сучасними процесами:

Питання національної ідентичності та мовної політики
Вибір геополітичної орієнтації
Демократія та авторитаризм
Роль масмедіа та пропаганди в політичних процесах
Федералізація та децентралізація влади
Конфлікт між центром та регіонами

Однак уникайте прямого і спрощеного проведення паралелей між 1917 і сьогоденням. Контекст принципово різний, і учні повинні це усвідомлювати.

4. Підготуйте різноманітні форми роботи

Поєднуйте:

Фронтальну роботу (обговорення ключових питань)
Групову роботу (аналіз документів, створення проєктів)
Роботу в парах (дебати, взаємоперевірка)
Індивідуальну роботу (есе, рефлексія, творчі завдання)

Використовуйте інтерактивні методи:

Рольові ігри (засідання УЦР, переговори з Тимчасовим урядом)
Дебати (автономія vs незалежність, земельне питання)
Роботу з історичними джерелами (критичний аналіз, порівняння)
Творчі завдання (написання статей, твітів, листів від імені сучасників)
Візуалізацію (створення таймлайнів, інфографіки, інтелект-карт)

5. Врахуйте міждисциплінарні зв’язки

Тема Української революції пов’язана з багатьма предметами:

Українська література: твори В. Винниченка, М. Хвильового, поезія Шевченка як джерело ідей
Правознавство: конституційний процес, принципи демократії, виборче право
Географія: формування кордонів, геополітичне становище України
Економіка: земельна реформа, національізація, соціалістичні експерименти
Світова література: паралелі з революціями в інших країнах
Мистецтво: національний стиль, символіка УНР
Іноземні мови: міжнародний контекст, дипломатія

Дизайн уроків

Урок 1: Передумови та початок Української революції

Провокація

Запитання для обговорення:

“Як ви вважаєте, чи була Українська революція 1917-1921 років неминучою? Чи могла історія піти іншим шляхом? Обґрунтуйте свою думку.”

Завдання:

“Уявіть, що ви журналіст/журналістка 1917 року. Напишіть короткий заголовок та підзаголовок до статті про падіння царизму в Російській імперії та перспективи України. Які надії, сподівання та страхи мали тогочасні українці?”

Методичний коментар:

Провокація має на меті активізувати попередні знання учнів про політичну ситуацію в Російській імперії напередодні революції, викликати емоційний відгук та змусити замислитися над альтернативністю історичного розвитку. Важливо дати учням можливість висловити різні точки зору, навіть якщо вони суперечливі.

Практика

Завдання 1. Робота з медіатекстом

Індивідуальна робота

Варіанти медіатекстів:

Фрагмент фільму “Українська революція” (документальний серіал “Перша незалежність”, телеканал UA:Перший, 2017 р.) – 7-10 хвилин
Стаття Ярослава Грицака “Українська революція, 1914–1923: нові інтерпретації” (фрагмент 2-3 сторінки)

Запитання до медіатексту:

Які ключові передумови Української революції виділені в медіатексті?
Які нові для вас факти про початок Української революції ви дізналися?
Яку роль відіграли зовнішні фактори (Перша світова війна, падіння царизму) у започаткуванні революційних процесів в Україні?
Чи є в медіатексті суперечливі чи дискусійні твердження? Які саме?

Методичний коментар:

Робота з медіатекстом розвиває навички критичного сприйняття інформації, вміння виділяти головне, розпізнавати авторську позицію. Учні мають навчитися не тільки отримувати інформацію, а й оцінювати її достовірність та повноту.

Очікувані відповіді:

Передумови: соціально-економічна криза, національний гніт, участь у Першій світовій війні, зростання національної свідомості
Залежить від рівня попередніх знань учнів
Зовнішні фактори створили “вікно можливостей” для національних рухів
Дискусійним може бути питання про готовність українського суспільства до державності

Завдання 2. “Історичні передумови”

Групова робота

Об’єднайте учнів і учениць у чотири групи.

Група 1: Соціально-економічні передумови
Група 2: Політичні передумови
Група 3: Національно-культурні передумови
Група 4: Вплив Першої світової війни

Використовуючи підручник та додаткові матеріали, заповніть таблицю:

Передумови	Основні прояви	Вплив на революційні події

Після роботи групи презентують свої результати класу (по 3-4 хвилини), а потім спільно створюють “дерево причин” Української революції на дошці або великому аркуші паперу.

Методичний коментар:

Завдання формує вміння систематизувати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати в команді. “Дерево причин” допомагає візуалізувати складність революційного процесу та взаємозв’язок різних факторів.

Орієнтовні відповіді:

Група 1 (Соціально-економічні):

Прояви: малоземелля селян, експлуатація робітників, економічна відсталість
Вплив: селянський та робітничий рух, підтримка соціальних реформ УЦР

Група 2 (Політичні):

Прояви: авторитарний режим, безправ’я населення, русифікація
Вплив: бажання політичних свобод, підтримка демократичних перетворень

Група 3 (Національно-культурні):

Прояви: заборони української мови, зростання освіченості, діяльність “Просвіт”
Вплив: формування національної свідомості, масова підтримка українського руху

Група 4 (Перша світова війна):

Прояви: мобілізації, економічна руїна, дезертирство, поразки на фронті
Вплив: криза імперії, революційні настрої, воєнізація суспільства

Завдання 3. “Хронологічний пазл”

Групова робота

Розташуйте запропоновані події в хронологічній послідовності, створивши “живу стрічку часу” (кожен учень/учениця отримує картку з подією і датою, а потім учні вишиковуються в хронологічному порядку):

Лютнева революція в Петрограді
Створення Української Центральної Ради
Український національний з’їзд у Києві
Всеукраїнський військовий з’їзд
І Універсал УЦР
Створення Генерального Секретаріату
ІІ Універсал УЦР

Методичний коментар:

Завдання розвиває хронологічне мислення, допомагає зрозуміти швидкість революційних подій. “Жива стрічка часу” робить процес інтерактивним та запам’ятовуваним.

Правильна послідовність:

Лютнева революція в Петрограді (23 лютого – 2 березня 1917 р.)
Створення Української Центральної Ради (3-4 березня 1917 р.)
Український національний з’їзд у Києві (6-8 квітня 1917 р.)
Всеукраїнський військовий з’їзд (5-8 (18-21) травня 1917 р.)
І Універсал УЦР (10 (23) червня 1917 р.)
Створення Генерального Секретаріату (15 (28) червня 1917 р.)
ІІ Універсал УЦР (3 (16) липня 1917 р.)

Завдання 4. “Історичний портрет” (15 хвилин)

Робота в парах

В парах дослідіть біографію одного з діячів початкового періоду Української революції:

Михайло Грушевський
Володимир Винниченко
Сергій Єфремов
Симон Петлюра
Дмитро Дорошенко

Підготуйте короткий історичний портрет за планом:

Основні біографічні дані
Освіта, професійна діяльність до революції
Політичні погляди
Роль у революційних подіях 1917 року
Особистісні якості, які допомогли або завадили діяльності в революційний період

Методичний коментар:

Завдання персоналізує історію, показує роль особистості в історичному процесі. Учні вчаться складати біографічні портрети, аналізувати вплив особистісних якостей на історичні події.

Орієнтовні відповіді (основні тези):

М. Грушевський: історик, авторитет, символ національного руху, але недостатньо рішучий політик
В. Винниченко: письменник, ідеолог соціалізму, радикал, компромісна фігура для різних течій
С. Єфремов: літературознавець, ліберал, помірковані погляди, організаторські здібності
С. Петлюра: журналіст, військовий діяч, прагматик, пізніше – лідер військово-політичного спрямування
Д. Дорошенко: історик, дипломат, консерватор, прихильник гетьманської ідеї

Завдання 5. “Аналіз історичного джерела”

Самостійна робота

Прочитайте фрагмент зі спогадів Михайла Грушевського про початок революції та створення УЦР та дайте відповіді на запитання:

[Текст джерела наведено в робочому аркуші]

Запитання:

Які емоції передає автор спогадів щодо початку революції?
Як він описує формування Центральної Ради?
З яких соціальних груп складалися прихильники українського руху?
Що, на думку автора, було необхідним для успіху Центральної Ради?
Який зв’язок можна простежити між попередніми етапами українського національного руху та подіями 1917 року?

Методичний коментар:

Робота з мемуарами розвиває вміння аналізувати суб’єктивні джерела, розпізнавати авторську позицію, емоційне забарвлення. Важливо обговорити з учнями, що спогади – це не фотографія минулого, а інтерпретація подій через призму пам’яті та досвіду автора.

Очікувані відповіді:

Піднесення, ентузіазм, надія, але й усвідомлення складності завдань
Як стихійний, але організований процес; акцент на народній підтримці
Інтелігенція, молодь, робітники, солдати
Зв’язок з народними масами, організаційна робота
Наступність від Кирило-Мефодіївського братства, культурницького руху

Прогрес

Таблиця для самооцінки:

	Ні	Частково	Так
Я знаю основні передумови Української революції 1917-1921 рр.
Я можу назвати ключові події початкового етапу Української революції та їх дати
Я розумію роль Української Центральної Ради в революційних подіях
Я можу охарактеризувати діяльність провідних діячів Української революції
Я вмію аналізувати історичні джерела про події Української революції

Урок 2: Українська Центральна Рада та її діяльність (березень-жовтень 1917 р.)

Ключова компетентність: Комунікація та співпраця

Провокація

Запитання для обговорення:

“Якби ви жили у 1917 році і були делегатом Української Центральної Ради, яку позицію щодо статусу України ви б підтримали: повну незалежність, автономію у складі Росії чи федеративний устрій? Чому?”

Завдання:

“Розгляньте карикатури та плакати 1917 року, що зображують політичну ситуацію в Україні. Які політичні сили, ідеї та настрої вони відображають? Як ви думаєте, кому симпатизують автори цих зображень?”

Методичний коментар:

Провокація спонукає учнів поставити себе на місце історичних діячів, зрозуміти складність вибору та відсутність однозначних рішень. Робота з візуальними джерелами розвиває медіаграмотність та вміння декодувати символічні повідомлення.

Практика

Завдання 1. Робота з медіатекстом

Індивідуальна робота

Варіанти медіатекстів:

Відеофрагмент “Державотворення: від автономії до незалежності” (з циклу “Історія України. 100 років”)
Стаття про діяльність Української Центральної Ради з сучасного історичного видання

Запитання до медіатексту:

Які основні етапи діяльності УЦР виділяються в медіатексті?
Як змінювалися погляди лідерів УЦР щодо статусу України?
Які внутрішні та зовнішні фактори впливали на політику УЦР?
Чи є в медіатексті оціночні судження? Наскільки вони обґрунтовані?

Методичний коментар:

Продовження роботи з медіатекстами формує навички медіаграмотності, критичного мислення, вміння розпізнавати маніпуляції та пропаганду.

Очікувані відповіді:

Етапи: створення – боротьба за автономію – компроміс з Тимчасовим урядом – рух до незалежності
Еволюція: від культурної автономії до широкої автономії, а після Жовтневого перевороту – до незалежності
Внутрішні: різні течії в УЦР, соціальні вимоги. Зовнішні: позиція Тимчасового уряду, війна, більшовицька загроза
Оціночні судження потребують підтвердження фактами

Завдання 2. “Універсальний аналіз”

Групова робота

Об’єднайте учнів і учениць у чотири групи.

Кожна група опрацьовує один із документів УЦР:

Група 1: І Універсал УЦР (10 червня 1917 р.)
Група 2: ІІ Універсал УЦР (3 липня 1917 р.)
Група 3: “Інструкція Тимчасового уряду Генеральному Секретаріатові” (4 серпня 1917 р.)
Група 4: Декларація Генерального Секретаріату (12 жовтня 1917 р.)

Після ознайомлення з документом група заповнює таблицю:

Документ	Дата	Історичні обставини появи	Основні положення	Значення	Реакція різних політичних сил

Потім групи по черзі презентують свої результати (по 4-5 хвилин), і клас спільно визначає, як еволюціонувала політика УЦР.

Методичний коментар:

Завдання формує вміння працювати з юридичними документами, порівнювати їх, встановлювати зв’язок між політичними подіями та документами. Презентація результатів розвиває комунікативні навички.

Орієнтовні відповіді:

Група 1 (І Універсал):

Обставини: небажання Тимчасового уряду та Петроградської Ради визнати українську автономію
Положення: право на автономію, Сойм, невідділення від Росії
Значення: маніфест українського руху, заклик до самоорганізації
Реакція: позитивна – українські партії, негативна – Тимчасовий уряд

Група 2 (ІІ Універсал):

Обставини: переговори з Тимчасовим урядом, компроміс
Положення: створення Генерального Секретаріату, обмеження території, співпраця з урядом
Значення: перший орган виконавчої влади в Україні
Реакція: суперечлива – від схвалення поміркованих до критики радикалів

Група 3 (Інструкція):

Обставини: формалізація відносин УЦР та Тимчасового уряду
Положення: обмеження повноважень, територіальні обмеження, контроль уряду
Значення: обмеження української автономії
Реакція: розчарування українських кіл, задоволення централістів

Група 4 (Декларація):

Обставини: погіршення ситуації, необхідність розширення повноважень
Положення: розширення території, більше повноважень
Значення: підготовка до повнішої автономії
Реакція: занепокоєння Тимчасового уряду

Завдання 3. “Політична карта”

Групова робота

Створіть схему основних політичних сил і течій в Україні у 1917 році (до жовтневого перевороту в Петрограді). Позначте їхні погляди на:

статус України
земельне питання
робітниче питання
відношення до війни

Методичний коментар:

Завдання допомагає систематизувати знання про політичний спектр революційної доби, розвиває вміння створювати структуровані схеми, порівнювати різні ідеологічні платформи.

Орієнтовна схема:

Українські есери (УПСР):
- Статус: широка автономія/федерація
- Земля: соціалізація землі
- Робітниче: соціальний захист
- Війна: оборонці
Українські соціал-демократи (УСДРП):
- Статус: національно-територіальна автономія
- Земля: конфіскація поміщицької
- Робітниче: захист інтересів робітників
- Війна: оборонці
Російські більшовики:
- Статус: радянська влада, проти автономії УЦР
- Земля: націоналізація
- Робітниче: диктатура пролетаріату
- Війна: пораженці
Російські кадети та октябристи:
- Статус: “єдина неподільна Росія”
- Земля: поміркована реформа
- Робітниче: поміркований захист
- Війна: оборонці
Українські ліберали:
- Статус: автономія
- Земля: поміркована реформа
- Робітниче: соціальні гарантії
- Війна: оборонці

Завдання 4. “Дилема автономії чи незалежності”

Робота в парах

У парах проведіть міні-дебати: один учень/учениця відстоює позицію автономії України у складі демократичної Росії, інший/інша – необхідність повної незалежності.

Використовуйте аргументи, характерні для 1917 року:

геополітична ситуація
економічні зв’язки
рівень національної самосвідомості
міжнародний контекст

Після дебатів кожна пара визначає найсильніші аргументи обох сторін та представляє їх класу.

Методичний коментар:

Дебати розвивають аргументацію, критичне мислення, вміння слухати опонента, знаходити компроміси. Важливо нагадати учням, що вони відстоюють історичні позиції, а не власні переконання.

Орієнтовні аргументи:

За автономію:

Економічна інтеграція з Росією (ринки збуту, постачання)
Спільна боротьба з Німеччиною та Австро-Угорщиною
Недостатня готовність до повної незалежності (відсутність армії, адміністрації)
Міжнародне середовище не визнає нових держав під час війни
Федералізація Росії дасть достатньо свободи

За незалежність:

Історичне право українського народу на власну державу
Небезпека російського централізму та імперіалізму
Можливість самостійної зовнішньої політики
Захист національних інтересів
Досвід інших народів, що здобули незалежність

Завдання 5-6. Самостійна робота

Детальні інструкції наведені в робочому аркуші учнів та учениць

Прогрес

Таблиця для самооцінки:

	Ні	Частково	Так
Я знаю зміст та історичне значення І та ІІ Універсалів УЦР
Я можу пояснити еволюцію поглядів УЦР щодо статусу України
Я розумію структуру та принципи формування УЦР та Генерального Секретаріату
Я вмію аналізувати історичні документи доби Української революції
Я можу порівняти різні політичні сили в Україні 1917 року за їхніми програмами

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 8. Тема: Передумови та початок Української революції. Українська Центральна Рада та її діяльність

Робочий аркуш учнів і учениць

Урок 1: Передумови та початок Української революції

Провокація

Обери один із варіантів і виконай його.

☐ Варіант 1: Запитання

Як ти вважаєш, чи була Українська революція 1917-1921 років неминучою? Чи могла історія піти іншим шляхом? Обґрунтуй свою думку.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

☐ Варіант 2: Завдання

Уяви, що ти журналіст/журналістка 1917 року. Напиши короткий заголовок та підзаголовок до статті про падіння царизму в Російській імперії та перспективи України. Які надії, сподівання та страхи мали тогочасні українці?

Заголовок: _________________________________________________________________

Підзаголовок: ______________________________________________________________

Практика

Завдання 1. Робота з медіатекстом

Опрацюй один з медіатекстів за поданим алгоритмом:

Фрагмент фільму “Українська революція”
Стаття Ярослава Грицака “Українська революція, 1914–1923: нові інтерпретації”

Алгоритм роботи:

Якщо це відео: підготовка до перегляду → перегляд з нотатками → аналіз змісту → рефлексія
Якщо це стаття: ознайомлення із заголовком → уважне читання з фіксацією основних тез → аналіз змісту → рефлексія

Запитання до медіатексту:

Які ключові передумови Української революції виділені в медіатексті?

Які нові для тебе факти про початок Української революції ти дізнався/дізналася?

Яку роль відіграли зовнішні фактори (Перша світова війна, падіння царизму) у започаткуванні революційних процесів в Україні?

Чи є в медіатексті суперечливі чи дискусійні твердження? Які саме?

Завдання 2. “Історичні передумови” (робота в групах)

Ваша група досліджує одну з передумов Української революції. Використовуючи підручник та додаткові матеріали, заповніть таблицю:

Передумови	Основні прояви	Вплив на революційні події

Наша група досліджує: ☐ Соціально-економічні ☐ Політичні ☐ Національно-культурні ☐ Вплив Першої світової війни

Завдання 3. “Хронологічний пазл” (робота в групах)

Розташуйте запропоновані події в хронологічній послідовності:

☐ Лютнева революція в Петрограді
☐ Створення Української Центральної Ради
☐ Український національний з’їзд у Києві
☐ Обрання М. Грушевського головою УЦР
☐ Всеукраїнський військовий з’їзд
☐ І Універсал УЦР
☐ Створення Генерального Секретаріату
☐ ІІ Універсал УЦР

Правильна послідовність: ___ → ___ → ___ → ___ → ___ → ___ → ___ → ___

Завдання 4. “Історичний портрет” (робота в парах)

Ваша пара досліджує біографію одного з діячів початкового періоду Української революції:

☐ Михайло Грушевський
☐ Володимир Винниченко
☐ Сергій Єфремов
☐ Симон Петлюра
☐ Дмитро Дорошенко

Підготуйте короткий історичний портрет за планом:

Основні біографічні дані:

Освіта, професійна діяльність до революції:

Політичні погляди:

Роль у революційних подіях 1917 року:

Особистісні якості, які допомогли або завадили діяльності в революційний період:

Завдання 5. “Аналіз історичного джерела” (самостійна робота)

Прочитай фрагмент зі спогадів Михайла Грушевського про початок революції та створення УЦР:

«Довго снило поколінням української інтелігенції про те, як упадуть кайдани царату й тиранії, розвалиться «тюрма народів», розірветься та «кріпость», в якій замкнено український нарід. Як він вийде з неї і поведе війну за своє визволення, свою долю й волю, своє право на самоорганізацію й самовизначення! Так багато написано про це від часів Кирило-Мефодіївців, стільки поскладано на це праці і жертв, енергії, життя! І от сталося! Впала «тюрма народів» з незвичайною легкістю, після чотириденної метушні в Петрограді, після упадку бюрократичного самодержавства, без усякого плану і прелімінарів розпочато будову української державності […] Центральна Рада була утворена 15 березня 1917 р. Російська революція тільки що тоді перекинулася до нас, в Київ, і вже потягло гаряче повітря українського відродження. В ту ж мить виникла низка українських організацій […] Щоб бути керманичем того могутнього руху, котрий пішов по всіх українських землях, Центральна Рада мусила зв’язатися якнайміцніше з тими масами, вирости з них, щоб черпати від них свою силу і дати їм провід і вказівки. На другий день в передобіднім засіданні Молодий театр був заповнений. Я мав утіху побачити тих, хто читав мої писання: молодь шкільну, робітничу, солдат […] Перевибрано бюро. Нові люди, нові елементи. Рада розширюється, розростається, пускає коріння. Скликається перший всеукраїнський з’їзд…»

Дай відповіді на запитання:

Які емоції передає автор спогадів щодо початку революції?

Як він описує формування Центральної Ради?

З яких соціальних груп складалися прихильники українського руху?

Що, на думку автора, було необхідним для успіху Центральної Ради?

Який зв’язок можна простежити між попередніми етапами українського національного руху та подіями 1917 року?

Прогрес

Оціни свої досягнення на цьому уроці:

	Ні	Частково	Так
Я знаю основні передумови Української революції 1917-1921 рр.	☐	☐	☐
Я можу назвати ключові події початкового етапу Української революції та їх дати	☐	☐	☐
Я розумію роль Української Центральної Ради в революційних подіях	☐	☐	☐
Я можу охарактеризувати діяльність провідних діячів Української революції	☐	☐	☐
Я вмію аналізувати історичні джерела про події Української революції	☐	☐	☐

Урок 2: Українська Центральна Рада та її діяльність (березень-жовтень 1917 р.)

Провокація

Обери один із варіантів і виконай його.

☐ Варіант 1: Запитання

Якби ти жив/жила у 1917 році і був/була делегатом Української Центральної Ради, яку позицію щодо статусу України ти б підтримав/підтримала: повну незалежність, автономію у складі Росії чи федеративний устрій? Чому?

☐ Варіант 2: Завдання

Розглянь карикатури та плакати 1917 року, що зображують політичну ситуацію в Україні. Які політичні сили, ідеї та настрої вони відображають? Як ти думаєш, кому симпатизують автори цих зображень?

Практика

Завдання 1. Робота з медіатекстом

Опрацюй один з медіатекстів:

Відеофрагмент “Державотворення: від автономії до незалежності”
Стаття про діяльність Української Центральної Ради з сучасного історичного видання

Запитання до медіатексту:

Які основні етапи діяльності УЦР виділяються в медіатексті?

Як змінювалися погляди лідерів УЦР щодо статусу України?

Які внутрішні та зовнішні фактори впливали на політику УЦР?

Чи є в медіатексті оціночні судження? Наскільки вони обґрунтовані?

Завдання 2. “Універсальний аналіз” (робота в групах)

Ваша група опрацьовує один із документів УЦР:

☐ Група 1: І Універсал УЦР (10 червня 1917 р.)
☐ Група 2: ІІ Універсал УЦР (3 липня 1917 р.)
☐ Група 3: “Інструкція Тимчасового уряду Генеральному Секретаріатові” (4 серпня 1917 р.)
☐ Група 4: Декларація Генерального Секретаріату (12 жовтня 1917 р.)

Після ознайомлення з документом заповніть таблицю:

Документ	Дата	Історичні обставини появи	Основні положення	Значення	Реакція різних політичних сил

Завдання 3. “Політична карта” (робота в групах)

Статус України:

Земельне питання:

Робітниче питання:

Відношення до війни:

Основні політичні сили:

Українські есери (УПСР)
Українські соціал-демократи (УСДРП)
Російські більшовики
Російські кадети та октябристи
Українські ліберали

Завдання 4. “Дилема автономії чи незалежності” (робота в парах)

У парах проведіть міні-дебати:

Один учень/учениця відстоює позицію автономії України у складі демократичної Росії
Інший/інша – необхідність повної незалежності

Використовуйте аргументи, характерні для 1917 року (геополітична ситуація, економічні зв’язки, рівень національної самосвідомості, міжнародний контекст).

Аргументи за автономію:

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Аргументи за незалежність:

_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________

Найсильніший аргумент кожної сторони:

Завдання 5. “Історичний твіт” (самостійна робота / домашнє завдання)

Уяви, що ти є свідком подій 1917 року в Україні та маєш доступ до соціальних мереж. Напиши 2-3 “твіти” (короткі повідомлення до 280 символів) з оцінкою ключових подій.

Обери свою соціальну роль:
☐ селянин/селянка
☐ робітник/робітниця
☐ військовий/військова
☐ інтелігент/інтелігентка

Твіт 1 (про створення УЦР або І Універсал):

Твіт 2 (про переговори з Тимчасовим урядом або ІІ Універсал):

Твіт 3 (про формування Генерального Секретаріату):

Завдання 6. “Аналіз фрагментів І та ІІ Універсалів УЦР” (самостійна робота / домашнє завдання)

Порівняй фрагменти І та ІІ Універсалів УЦР:

І Універсал (10 червня 1917 р.):

«Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду! Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української Землі. Твоєю силою, волею, словом утвердили на Україні спокій і лад у сей тривожний час, коли Тимчасовий російський уряд не може дати ради всім державним справам, а Петроградський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів… не хоче признати: що не тільки тим народам роля, які мають своїх робітників і солдатів організованих у Совіти, що право на національно-територіальну автономію мають і ті народи, які того права вимагають для всього свого трудового люду. Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори.»

ІІ Універсал (3 липня 1917 р.):

«Громадяне землі Української! Представники Временного Правительства повідомили нас про ті певні заходи, яких Временне Правительство має вжити в справі Управління на Україні до Учредительного Зібрання. Временне Правительство, стоячи на сторожі завойованої революційним народом волі, визнаючи за кожним народом право на самоозначення і відносячи остаточне встановлення форми його до Учредительного Зібрання, простягає руку представникам Української демократії — Центральній Раді — і закликає, в згоді з ним, творити нове життя України на добро всієї революційної Росії. Ми, Центральна Рада, яка завжди стояла за те, щоб не одділяти Україну од Росії… з задоволенням приймаємо заклик Правительства до єднання і оповіщаємо всіх Громадян України: Українська Центральна Рада… вважаючи, що утворення краєвого органу Временного Правительства на Україні забезпечує бажане наближення управління краєм до потреб місцевої людності… вважає потрібним: Виділити з свого складу Генеральний Секретаріат, який має бути представлений на затвердження Временного Правительства, яко носитель найвищої краєвої влади Временного Правительства на Україні.»

Запитання:

Які зміни в позиції УЦР ти помітив/помітила між І та ІІ Універсалами?

Що стало причиною цих змін?

Як у цих документах визначається статус України?

Які органи управління передбачаються в цих документах?

Чи можна говорити про компроміс між УЦР та Тимчасовим урядом? У чому він полягав?

Прогрес

Оціни свої досягнення на цьому уроці:

	Ні	Частково	Так
Я знаю зміст та історичне значення І та ІІ Універсалів УЦР	☐	☐	☐
Я можу пояснити еволюцію поглядів УЦР щодо статусу України	☐	☐	☐
Я розумію структуру та принципи формування УЦР та Генерального Секретаріату	☐	☐	☐
Я вмію аналізувати історичні документи доби Української революції	☐	☐	☐
Я можу порівняти різні політичні сили в Україні 1917 року за їхніми програмами	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе