Урок 4. Періодизація голоцену із урахуванням кліматичних змін. Система Блітта-Сернандера. Періоди Римського потепління, Похолодання Темних віків, Середньовічного кліматичного оптимуму.

Урок 4. Періодизація голоцену із урахуванням кліматичних змін. Система Блітта-Сернандера. Періоди Римського потепління, Похолодання Темних віків, Середньовічного кліматичного оптимуму.

---

За Державним стандартом:

На уроці учні / учениці:

Ключова компетентність уроку: компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій (учні / учениці навчаться застосовувати відповідний комплекс наукових знань і методологій для пояснення світу природи, визначення питань і формулювання висновків на основі отриманої інформації).

---

1. Атлантик — теплий і вологий кліматичний період голоцену (~8 000–5 000 р. до н.е.), час розквіту широколистих лісів у Європі.
2. Бореал — ранній етап голоцену (~9 000–8 000 р. до н.е.), прохолодніший і сухіший за атлантик, з поширенням сосни й берези.
3. Пребореал — найперша стадія голоцену (~11 500–9 000 р. до н.е.), відразу після останнього льодовикового періоду, клімат ще холодний.
4. Субатлантик — пізній етап голоцену (після ~700 р. до н.е. до сьогодення), з помірно вологим і нестабільним кліматом.
5. Суббореал — період між атлантиком і субатлантиком (~5 000–700 р. до н.е.), клімат стає прохолоднішим і сухішим.
6. Схема Блітта-Сернандера — система періодизації кліматичних фаз голоцену, заснована на аналізі пилку в торфовищах.
7. Римський кліматичний оптимум — теплий і стабільний період (~250 р. до н.е. — 400 р. н.е.), сприяв розквіту Римської імперії.
8. Середньовічний кліматичний оптимум — відносно теплий період (~950–1250 рр. н.е.) у Європі, з м’якшими зимами.
9. Мінойський кліматичний оптимум — дуже теплий період (~1500 р. до н.е.), пов’язаний з розквітом мінойської цивілізації.
10. Малий Льодовиковий період — похолодання (~1300–1850 рр. н.е.), з довгими холодними зимами та скороченням сільськогосподарського виробництва в Європі.

---

Ілюстративні матеріали:

• дані, наведені в дизайні уроку.

Додаткові матеріали:

Учитель має коротко пояснити загальний принцип схеми Блітта-Сернандера. Для підготовки вчитель може скористатись, наприклад, інформацією із:

• енциклопедії Britanica https://www.britannica.com/science/Holocene-Epoch/Holocene-environment-and-biota#ref586293;
• Вікіпедії (з врахуванням, що її може редагувати будь-який користувач)
• Thomas K. Harper (2017) Demography and climate in Late Eneolithic Ukraine, Moldova, and Romania: Multiproxy evidence and pollen-based regional corroboration. http://dx.doi.org/10.1016/j.jasrep.2017.06.010
• інших джерел інформації, окрім програм ШІ. Зауважте, що деякі ШІ на перший запит напишуть помилкове твердження: “Схема Блітта-Сернандера — це модель, яка описує, як люди сприймають та обробляють рекламні повідомлення”. Інші можуть пропонувати менш очевидні, але також помилкові дані.

---

Дизайн уроку

Запитання

• Як думаєте, чи відрізнявся клімат в 11 столітті, у часи князя Ярослава Володимировича від сучасного? Якщо так, то в який бік?
• Чи відрізнявся клімат у часи великого розселення слов’ян від сучасного? Якщо так, то в який бік?

Методичний коментар: 

Запитання для зацікавлення, під час курсу учні дізнаються, що в 11 столітті клімат нагадував сучасний, а в часи великого розселення слов’ян був холоднішим.

Запропонуйте метод реконструкції кліматичних змін, який можна використовувати для дослідження клімату Європи впродовж останніх 10 тисяч років.

Методичний коментар: 

На попередньому занятті учні та учениці познайомились із основними методами реконструкції кліматичних умов. Отриманих знань достатньо, щоб здогадатись, що таким методом може бути палінологічний (історичні джерела не охоплюють 10 тисяч років, дендрохронологія може бути застосована лише в тих регіонах, де ростуть дерева). Можна застосувати ізотопний метод, але він дорожче, потрібно відбирати керни у вічній мерзлоті та екстраполювати на інші регіони. Палінологічний метод та ізотопний аналіз посилюють один одного.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Реконструкція кліматичних змін за палінологічним аналізом.

Джерело: за потреби дізнатись про особливості вказаних рослин скористайтесь інформацією з інтернету.

Завдання: у наведених реченнях допишіть пропущене слово (варіанти: холодний, теплий, сухий, вологий). (Приклад динаміки і дані про вік вигадані).

1. У товщі ґрунту віком 8 тисяч років переважають спори моху сфагнуму. У товщі ґрунту, що розтаований вище і має вік 7 тисяч років, переважає пилок берези та сосни. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш ____________________.
2. У товщі ґрунту віком 7 тисяч років переважає пилок берези. У товщі ґрунту, що розташований вище і має вік 6 тисяч років, переважає пилок полину. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш ____________________.
3. У товщі ґрунту віком 6 тисяч років переважає пилок полину. У товщі ґрунту, що розташований вище і має вік 5 тисяч років, переважає пилок споришу. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш ____________________.
4. У товщі ґрунту віком 5 тисяч років переважає пилок споришу. У товщі ґрунту, що розташований вище і має вік 4 тисячі років, переважає пилок ялиці. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш ____________________.
5. У товщі ґрунту віком 4 тисячі років переважає пилок ялиці. У товщі ґрунту, що розташований вище і має вік 3 тисячі років, переважає пилок дуба. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш ____________________.

Методичний коментар: 

Учні можуть використовувати сторонні джерела інформації, окрім програм ШІ. За відсутності доступу до інтернету, можлива підказка вчителя про особливості біології вказаних видів, але не пряма.

Відповідь:

1. У товщі ґрунту віком 8 тисяч років переважають спори моху сфагнуму. У товщі ґрунту, що розташований вище і має вік 7 тисяч років, переважає пилок берези та сосни. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш сухий.
2. У товщі ґрунту віком 7 тисяч років переважає пилок берези. У товщі ґрунту, що розташований вище і має вік 6 тисяч років, переважає пилок полину. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш сухий.
3. У товщі ґрунту віком 6 тисяч років переважає пилок полину. У товщі ґрунту, що розташований вище і має вік 5 тисяч років, переважає пилок споришу. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш вологий. (ПРИМІТКА: варіант холодний не є помилкою)
4. У товщі ґрунту віком 5 тисяч років переважає пилок споришу. У товщі ґрунту, що розташований вище і має вік 4 тисячі років, переважає пилок ялиці. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш холодний.
5. У товщі ґрунту віком 4 тисячі років переважає пилок ялиці. У товщі ґрунту, що розташований вище і має вік 3 тисячі років, переважає пилок дуба. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш теплий.

Завдання 2. Синхронізація схеми Блітта-Сернендера із історичними періодами.

Джерела: мінілекція вчителя “Схема Блітта-Сернандера: історія створення та загальні засади”.

Заготовка таблиці синхронізації схеми Блітта-Сернадера із історичним періодами (на основі статті Кушнір А.С. (2014) Природні обставини проживання людини на території сучасного Лівобережнодніпровського лісостепу в пізньому плейстоцені-голоцені (за палеопедологічними даними).

Завдання:

1. Послухайте розповідь учителя про схему Блітта-Сернандера.
2. Заповніть стовпчик “Історико-археологічні періоди розвитку людства” наведеними термінами (завдання передбачає пригадування знаннь шкільного курсу історії, використання сторонніх джерел інформації заборонено):
   • бронзовий вік,
   • Велике переселення народів,
   • кам’яний вік,
   • Київська Русь,
   • козацька доба,
   • мезоліт,
   • мідний вік (енеоліт),
   • неоліт,
   • палеоліт,
   • ранній залізний вік.
3. Заповніть стовпчик “Фази, згідно зі схемою Блітта-Сернандера” наведеними термінами (нижню комірку залиште порожньою):
   • атлантик,
   • бореал,
   • пізній дріас,
   • пребореал,
   • субатлантик,
   • суббореал.

Методичний коментар: 

На початковому етапі завдання потребує інформації про схему Блітта-Сернандера, яка описана переважно в спеціалізованій літературі і важка для самостійного сприйняття учнями. Учитель має коротко пояснити загальний принцип схеми Блітта-Сернандера. Для підготовки вчитель може скористатись, наприклад, інформацією із:

• енциклопедії Britanica https://www.britannica.com/science/Holocene-Epoch/Holocene-environment-and-biota#ref586293
• Вікіпедії (з врахуванням, що її може редагувати будь-який користувач)
• Thomas K. Harper (2017) Demography and climate in Late Eneolithic Ukraine, Moldova, and Romania: Multiproxy evidence and pollen-based regional corroboration. http://dx.doi.org/10.1016/j.jasrep.2017.06.010
• інших джерел інформації, окрім програм ШІ. Зауважте, що деякі ШІ на перший запит напишуть помилкове твердження: “Схема Блітта-Сернандера — це модель, яка описує, як люди сприймають та обробляють рекламні повідомлення”. Інші можуть пропонувати менш очевидні, але також помилкові дані.

Схема Блітта-Сернандера коректно відображає загальні тенденції зміни клімату в Північній півкулі у післяльодовикову епоху, але має певні регіональні особливості. Тому дані про періоди можуть трохи відрізнятись, залежно від того, у якому регіоні проведено дослідження.

Завдання 2 передбачає базові знання з історії. Використання сторонніх джерел інформації не дозволено.

Завдання 3 можна використовувати, послуговуючись сторонніми джерелами інформації або інформацією, яку надав вчитель під час мінілекції (на розсуд вчителя).

На курсі “Клімат та історія” знадобляться знання про фази від пребореалу до субатлантику.

Відповідь: наведена відповідь, згідно із оригінальним дослідженням Кушнір, 2014. У завданні зі спрощеннями.

Робота в парі

Завдання 3. Реконструкція змін кліматичних умов у різні фази голоцену.

Джерело: дані про особливості біології дерев. Дані про домінантні форми дерев у Рудних горах (кордон Чехії та Німеччини) (Джерело даних: Kaiser K., Theuerkauf M., Hieke F. (2023) Holocene forest and land-use history of the Erzgebirge, central Europe: a review of palynological data).

Завдання: на палінологічних діаграмах може бути показана наявність дерев, які на перший погляд, віддають перевагу різним умовам. Це обумовлено тим, що завжди є місця, які краще прогріваються, або навпаки гірше, які отримують більше вологи або менше. Для того щоб зробити висновок про напрямок зміни клімату, необхідно врахувати, які рослини почали переважати поміж теплолюбивих, холодолюбивих, вологолюбивих та посухостійких.

У завданні інколи для порівняння буде згадано ранній субатлантик, оскільки ця фаза найближче до сучасного клімату.

1. Запишіть в таблицю дерева, що домінували в Рудних горах в різні кліматичні фази. 

Фаза, згідно зі схемою Блітта-Сернандера	Вологість		Тепло
	Дерева, що домінують у більш холодних місцях	Дерева, що домінують у більш теплих місцях	Дерева, що домінують у більш вологих місцях	Дерева, що домінують у більш сухих місцях
Пізній дріас
Пребореал
Бореал
Ранній атлантик
Пізній атлантик
Суббореал
Ранній субатлантик
Пізній субатлантик	ялина		ялина

2. Порівнюючи дані певної фази із даними попередньої фази, зробіть висновки про напрямок змін (варіанти відповідей виділено жирним, щоб дати правильну відповідь закресліть зайве слово).

• У фазу пребореалу клімат змінився на більш вологий / сухий та теплий / холодний у порівнянні з кліматом пізнього дріасу
• У фазу бореалу клімат змінився на ще більш вологий / сухий та теплий / холодний у порівнянні із кліматом пребореалу, але, якщо порівнювати із раннім субатлантиком, клімат бореалу був доволі вологим / сухим та теплим / прохолодним.
• У фазу раннього атлантику клімат змінився: став ще більш вологий / сухий та теплий / холодний.
• У фазу пізнього атлантику клімат став ще більш вологий / сухий, але менш теплий / холодний.
• У фазу суббореалу клімат став трохи більш вологим / сухим і більш теплим / холодним.
• У фазу раннього субатлантику клімат змінився на більш вологий / сухий, але став трохи теплішим / холоднішим.

Відповідь:

Фаза, згідно зі схемою Блітта-Сернандера	Вологість		Тепло
	Дерева, що домінують у більш холодних місцях	Дерева, що домінують у більш теплих місцях	Дерева, що домінують у більш вологих місцях	Дерева, що домінують у більш сухих місцях
Пізній дріас	карликова береза	ялівець	ялівець	карликова береза
Пребореал	сосна	береза	сосна	береза
Бореал	сосна	ліщина	сосна	ліщина
Ранній атлантик	ліщина	дуб	дуб	ліщина
Пізній атлантик	ялина	дуб	дуб	ялина
Суббореал	ліщина	бук	ліщина	бук
Ранній субатлантик	ялиця	бук	бук	ялиця
Пізній субатлантик	ялина		ялина

2. У фазу пребореалу клімат змінився на більш вологий та теплий у порівнянні з кліматом пізнього дріасу
   У фазу бореалу клімат змінився на ще більш вологий та теплий у порівнянні із кліматом пребореалу, але, якщо порівнювати із раннім субатлантиком, клімат бореалу був доволі сухим та прохолодним.
   У фазу раннього атлантику клімат змінився: став ще більш вологий та теплий.
   У фазу пізнього атлантику клімат став ще більш вологий, але менш теплий.
   У фазу суббореалу клімат став трохи більш сухим і більш холодним.
   У фазу раннього субатлантику клімат змінився на більш вологий, але став трохи холоднішим.

Методичний коментар: 

При виконанні завдання учні та учениці спробували реконструювати зміни клімату на прикладі справжніх наукових даних, отриманих для Рудних гір. В інших регіонах будуть інші палінологічні дані. Водночас отриманий висновок про напрямок кліматичних змін може бути екстрапольований на інші регіони помірної та холодної смуг Європи, зокрема на Україну.

На запропонованій схемі частина тексту залишена без перекладу, щоб учнівство призвичаювалось до міжнародної термінології, яка може бути в нагоді при будь-яких дослідженнях минулого:

• yrs. BCE/CE (years Before Common Era/Common Era) – роки до нашої ери та після нашої ери
• yrs. cal. BP (calibrated years before the present) – калібровані роки до наших днів – дані отримані методом радіовуглецевого аналізу, узгоджені (калібровані) згідно із загальноприйнятою шкалою, але за точку відліку взято 1950 рік н.е.

Завдання 4. Синхронізація кліматичних змін суббореалу та субатлантику із історичними подіями.

Джерело: дані про зміни температури в північні півкулі впродовж епохи голоцену (за результатами ізотопного аналізу криги Гренландії) (джерело: Alley R.B. (2004) GISP2 Ice Core Temperature and Accumulation Data).

Завдання: на графіку показано зміни температури впродовж останніх 11 тисяч років (за результатами ізотопного аналізу криги Гренландії, результати відображають глобальні зміни на всій планеті). Зверху хронологічна шкала з точкою відліку ВР – до наших днів. У таблиці для відповідей використано датування “до нашої ери / після нашої ери”.

На графіку виділено важливі кліматичні періоди:

• Minoam WP – Мінойський кліматичний оптимум (потепління),
• Roman WP – Римський кліматичний оптимум (потепління),
• Medieval WP – Середньовічний кліматичний оптимум (потепління),
• Little IA – малий Льодовиковий період (похолодання),
• Modern WP – сучасне Глобальне потепління.

На схемі не позначено Похолодання Темних віків, яке відбулось між Римським кліматичним оптимумом та Середньовічним кліматичним оптимумом.

Завдання:

1. Запишіть у таблицю назви кліматичних періодів, які позначені на графіку.
2. Використовуючи сторонні джерела інформації заповніть історичні події (у цьому випадку можна округляти до століття). Деякі історичні події можуть збігатися в часі, тому в таблиці декілька стовпчиків – це дозволить позначити події поруч. Щоб вказати часові рамки події видозмініть пунктирну лінію в таблиці на суцільну.

Перелік подій для позначення (за бажанням можете додати інші):

• античність,
• ранній Новий час,
• Новий час,
• раннє Середньовіччя,
• високе Середньовіччя,
• пізнє Середньовіччя,
• час існування Мінойської цивілізації,
• час існування Нового царства в Єгипті,
• розквіт держав мая,
• поява держави інків,
• правління династії Цінь в Китаї,
• правління династії Шан в Китаї,
• Катастрофа бронзового віку,
• час існування Аккадської держави.

Століття	Кліматичний період	Історичні події
19 н.е.
18 н.е.
17 н.е.
16 н.е.
15 н.е.
14 н.е.
13 н.е.
12 н.е.
11 н.е.
10 н.е.
9 н.е.
8 н.е.	Похолодання Темних віків
7 н.е.
6 н.е.
5 н.е.
4 н.е.
3 н.е.
2 н.е.
1 н.е.
1 до н.е.
2 до н.е.
3 до н.е.
4 до н.е.
5 до н.е.
6 до н.е.
7 до н.е.
8 до н.е.
9 до н.е.
10 до н.е.
11 до н.е.
12 до н.е.
13 до н.е.
14 до н.е.
15 до н.е.
16 до н.е.
17 до н.е.
18 до н.е.
19 до н.е.
20 до н.е.
21 до н.е.
22 до н.е.
23 до н.е.
24 до н.е.
25 до н.е.

Методичний коментар: 

На цьому завершується знайомство із методами реконструкції клімату. Таблиця необхідна для нагадування про деякі важливі історичні епохи та синхронізації їх із кліматичними змінами. Завдання є перехідним між методологією кліматології та вивченням впливу клімату на перебіг історичних подій. Уже на ньому помітно, що деякі події можуть бути пов’язані із кліматичними подіями (розквіт Мінойської цивілізації в теплий період, розквіт держав мая в холодний період (у тропічному регіоні похолодання сприяє господарству), Юстиніанова чума та Чорна смерть відбулись у холодні періоди та інші приклади). Також помітно, що деякі події відбуваються без прямого взаємозв’язку із кліматом (наприклад, перехід від раннього Нового часу до Нового часу).

Відповідь: (додано деякі події, відсутні в переліку, учнівство може також робити)

Століття	Кліматичний період	Історичні події
19 н.е.
18 н.е.					Новий час
17 н.е.
16 н.е.			епоха Ренесансу
15 н.е.					ранній Новий час
14 н.е.		Чорна смерть
13 н.е.		завоювання Чингіз Хана	час існування князівств Київської Русі	поява держави інків	високе Середньовіччя
12 н.е.
11 н.е.
10 н.е.					раннє Середньовіччя
9 н.е.
8 н.е.	Похолодання Темних віків			розквіт держав мая
7 н.е.			Велике переселення народів
6 н.е.		Юстиніанова чума
5 н.е.		час існування Римської імперії
4 н.е.
3 н.е.
2 н.е.			правління династії Цінь в Китаї
1 н.е.
1 до н.е.
2 до н.е.
3 до н.е.
4 до н.е.
5 до н.е.
6 до н.е.
7 до н.е.
8 до н.е.
9 до н.е.
10 до н.е.
11 до н.е.			правління династії Шан в Китаї
12 до н.е.		Катастрофа бронзового віку		час існування Нового царства в Єгипті
13 до н.е.
14 до н.е.
15 до н.е.		час існування Мінойської цивілізації
16 до н.е.
17 до н.е.
18 до н.е.
19 до н.е.			час існування Середнього царства в Єгипті
20 до н.е.
21 до н.е.
22 до н.е.				час існування Аккадської держави
23 до н.е.
24 до н.е.
25 до н.е.

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію загальні засади реконструкції клімату за палінологічними даними
Я знаю назви та послідовність фаз схеми Блітта-Сернандера
Я можу назвати загальну характеристику клімату для фаз схеми Блітта-Сернандера
Я знаю послідовність теплих і холодних періодів фази субатлантику
Я можу синхронізувати історичні події із кліматичними періодами субатлантику

Урок 4. Періодизація голоцену із врахуванням кліматичних змін. Система Блітта-Сернандера. Періоди Римського потепління, Похолодання Темних віків, Середньовічного кліматичного оптимуму.

Робочий аркуш учнівства

---

Запитання

• Як думаєте, чи відрізнявся клімат в 11 столітті, у часи князя Ярослава Володимировича від сучасного? Якщо так, то в який бік?
• Чи відрізнявся клімат у часи великого розселення слов’ян від сучасного? Якщо так, то в який бік?

Запропонуйте метод реконструкції кліматичних змін, який можна використовувати для дослідження клімату Європи впродовж останніх 10 тисяч років.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Реконструкція кліматичних змін за палінологічним аналізом.

Джерело: за потреби дізнатись про особливості вказаних рослин скористайтесь інформацією з інтернету.

Завдання: у наведених реченнях допишіть пропущене слово (варіанти: холодний, теплий, сухий, вологий). (Приклад динаміки і дані про вік вигадані).

1. У товщі ґрунту віком 8 тисяч років переважають спори моху сфагнуму. У товщі ґрунту, що розтаований вище і має вік 7 тисяч років, переважає пилок берези та сосни. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш ____________________.
2. У товщі ґрунту віком 7 тисяч років переважає пилок берези. У товщі ґрунту, що розташований вище і має вік 6 тисяч років, переважає пилок полину. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш ____________________.
3. У товщі ґрунту віком 6 тисяч років переважає пилок полину. У товщі ґрунту, що розташований вище і має вік 5 тисяч років, переважає пилок споришу. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш ____________________.
4. У товщі ґрунту віком 5 тисяч років переважає пилок споришу. У товщі ґрунту, що розташований вище і має вік 4 тисячі років, переважає пилок ялиці. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш ____________________.
5. У товщі ґрунту віком 4 тисячі років переважає пилок ялиці. У товщі ґрунту, що розташований вище і має вік 3 тисячі років, переважає пилок дуба. Це вказує на те, що клімат у регіоні змінився і став більш ____________________.

Завдання 2. Синхронізація схеми Блітта-Сернендера із історичними періодами.

Джерела: мінілекція вчителя “Схема Блітта-Сернандера: історія створення та загальні засади”.

Заготовка таблиці синхронізації схеми Блітта-Сернадера із історичним періодами (на основі статті Кушнір А.С. (2014) Природні обставини проживання людини на території сучасного Лівобережнодніпровського лісостепу в пізньому плейстоцені-голоцені (за палеопедологічними даними).

Завдання:

1. Послухайте розповідь вчителя про схему Блітта-Сернандера.
2. Заповніть стовпчик “Історико-археологічні періоди розвитку людства” наведеними термінами (завдання передбачає пригадування знаннь шкільного курсу історії, використання сторонніх джерел інформації заборонено):

• бронзовий вік,
• Велике переселення народів,
• кам’яний вік,
• Київська Русь,
• козацька доба,
• мезоліт,
• мідний вік (енеоліт),
• неоліт,
• палеоліт,
• ранній залізний вік.

3. Заповніть стовпчик “Фази, згідно зі схемою Блітта-Сернандера” наведеними термінами (нижню комірку залиште порожньою):

• атлантик,
• бореал,
• пізній дріас,
• пребореал,
• субатлантик,
• суббореал.

Робота в парі

Завдання 3. Реконструкція змін кліматичних умов у різні фази голоцену.

Джерело:  дані про особливості біології дерев. Дані про домінантні форми дерев у Рудних горах (кордон Чехії та Німеччини) (Джерело даних: Kaiser K., Theuerkauf M., Hieke F. (2023) Holocene forest and land-use history of the Erzgebirge, central Europe: a review of palynological data).

Завдання: на палінологічних діаграмах може бути показана наявність дерев, які на перший погляд, віддають перевагу різним умовам. Це обумовлено тим, що завжди є місця, які краще прогріваються, або навпаки гірше, які отримують більше вологи або менше. Для того щоб зробити висновок про напрямок зміни клімату, необхідно врахувати, які рослини почали переважати поміж теплолюбивих, холодолюбивих, вологолюбивих та посухостійких.

У завданні інколи для порівняння буде згадано ранній субатлантик, оскільки ця фаза найближче до сучасного клімату.

1. Запишіть в таблицю дерева, що домінували в Рудних горах в різні кліматичні фази. 

Фаза, згідно зі схемою Блітта-Сернандера	Вологість		Тепло
	Дерева, що домінують у більш холодних місцях	Дерева, що домінують у більш теплих місцях	Дерева, що домінують у більш вологих місцях	Дерева, що домінують у більш сухих місцях
Пізній дріас
Пребореал
Бореал
Ранній атлантик
Пізній атлантик
Суббореал
Ранній субатлантик
Пізній субатлантик	ялина		ялина

2. Порівнюючи дані певної фази із даними попередньої фази, зробіть висновки про напрямок змін (варіанти відповідей виділено жирним, щоб дати правильну відповідь закресліть зайве слово).

• У фазу пребореалу клімат змінився на більш вологий / сухий та теплий / холодний у порівнянні з кліматом пізнього дріасу
• У фазу бореалу клімат змінився на ще більш вологий / сухий та теплий / холодний у порівнянні із кліматом пребореалу, але, якщо порівнювати із раннім субатлантиком, клімат бореалу був доволі вологим / сухим та теплим / прохолодним.
• У фазу раннього атлантику клімат змінився: став ще більш вологий / сухий та теплий / холодний.
• У фазу пізнього атлантику клімат став ще більш вологий / сухий, але менш теплий / холодний.
• У фазу суббореалу клімат став трохи більш вологим / сухим і більш теплим / холодним.
• У фазу раннього субатлантику клімат змінився на більш вологий / сухий, але став трохи теплішим / холоднішим.

Завдання 4. Синхронізація кліматичних змін суббореалу та субатлантику із історичними подіями.

Джерело: дані про зміни температури в північні півкулі впродовж епохи голоцену (за результатами ізотопного аналізу криги Гренландії) (джерело: Alley R.B. (2004) GISP2 Ice Core Temperature and Accumulation Data).

Завдання: на графіку показано зміни температури впродовж останніх 11 тисяч років (за результатами ізотопного аналізу криги Гренландії, результати відображають глобальні зміни на всій планеті). Зверху хронологічна шкала з точкою відліку ВР – до наших днів. У таблиці для відповідей використано датування “до нашої ери / після нашої ери”.

На графіку виділено важливі кліматичні періоди:

• Minoam WP – Мінойський кліматичний оптимум (потепління),
• Roman WP – Римський кліматичний оптимум (потепління),
• Medieval WP – Середньовічний кліматичний оптимум (потепління),
• Little IA – малий Льодовиковий період (похолодання),
• Modern WP – сучасне Глобальне потепління.

На схемі не позначено Похолодання Темних віків, яке відбулось між Римським кліматичним оптимумом та Середньовічним кліматичним оптимумом.

Завдання:

1. Запишіть у таблицю назви кліматичних періодів, які позначені на графіку.
2. Використовуючи сторонні джерела інформації заповніть історичні події (у цьому випадку можна округляти до століття). Деякі історичні події можуть збігатися в часі, тому в таблиці декілька стовпчиків – це дозволить позначити події поруч. Щоб вказати часові рамки події видозмініть пунктирну лінію в таблиці на суцільну.

Перелік подій для позначення (за бажанням можете додати інші):

• античність,
• ранній Новий час,
• Новий час,
• раннє Середньовіччя,
• високе Середньовіччя,
• пізнє Середньовіччя,
• час існування Мінойської цивілізації,
• час існування Нового царства в Єгипті,
• розквіт держав мая,
• поява держави інків,
• правління династії Цінь в Китаї,
• правління династії Шан в Китаї,
• Катастрофа бронзового віку,
• час існування Аккадської держави.

Століття	Кліматичний період	Історичні події
19 н.е.
18 н.е.
17 н.е.
16 н.е.
15 н.е.
14 н.е.
13 н.е.
12 н.е.
11 н.е.
10 н.е.
9 н.е.
8 н.е.	Похолодання Темних віків
7 н.е.
6 н.е.
5 н.е.
4 н.е.
3 н.е.
2 н.е.
1 н.е.
1 до н.е.
2 до н.е.
3 до н.е.
4 до н.е.
5 до н.е.
6 до н.е.
7 до н.е.
8 до н.е.
9 до н.е.
10 до н.е.
11 до н.е.
12 до н.е.
13 до н.е.
14 до н.е.
15 до н.е.
16 до н.е.
17 до н.е.
18 до н.е.
19 до н.е.
20 до н.е.
21 до н.е.
22 до н.е.
23 до н.е.
24 до н.е.
25 до н.е.

Методичний коментар: на цьому завершується знайомство із методами реконструкції.

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію загальні засади реконструкції клімату за палінологічними даними
Я знаю назви та послідовність фаз схеми Блітта-Сернандера
Я можу назвати загальну характеристику клімату для фаз схеми Блітта Сернандера
Я знаю послідовність теплих і холодних періодів фази субатлантику
Я можу синхронізувати історичні події із кліматичними періодами субатлантику