Планування соціологічного дослідження
Матеріал
Урок 23. Планування соціологічного дослідження
За Державним стандартом:
На уроці учні / учениці:
Ключова компетентність уроку: навчання впродовж життя (учні / учениці розвиватимуть навички самостійного планування дослідницької діяльності, формуватимуть уміння ставити дослідницькі запитання, визначати цілі та завдання власного навчання, а також оцінювати власні пізнавальні потреби та можливості).
- Соціологічне дослідження — систематичне вивчення соціальних явищ та процесів за допомогою наукових методів з метою отримання достовірних знань про суспільство.
- Програма дослідження — документ, що містить обґрунтування проблеми, мету, завдання, гіпотези, методи та етапи дослідження.
- Проблемна ситуація — протиріччя між наявними знаннями про соціальне явище та потребою в нових знаннях для його пояснення або вирішення.
- Дослідницька проблема — сформульоване у вигляді запитання протиріччя, яке потребує наукового вирішення.
- Гіпотеза — наукове припущення про причини, характер або закономірності досліджуваного соціального явища, яке потребує емпіричної перевірки.
- Об’єкт дослідження — частина соціальної реальності, на яку спрямоване дослідження (соціальна група, інститут, процес).
- Предмет дослідження — конкретні властивості, характеристики або аспекти об’єкта, які підлягають вивченню.
- Генеральна сукупність — уся множина елементів (людей, груп, організацій), які підлягають вивченню в рамках конкретного дослідження.
- Вибіркова сукупність (вибірка) — частина генеральної сукупності, яка відбирається для дослідження та має репрезентувати всю сукупність.
- Репрезентативність — властивість вибірки відображати основні характеристики генеральної сукупності.
- Операціоналізація понять — процес переведення абстрактних соціологічних понять у конкретні, вимірювані показники.
- Валідність дослідження — ступінь відповідності результатів дослідження реальному стану досліджуваного явища.
- Надійність дослідження — здатність дослідження давати стабільні результати при повторенні за тих самих умов.
- Пілотажне дослідження — попереднє невелике дослідження, яке проводиться для перевірки інструментарію та процедур основного дослідження.
- Етика дослідження — система моральних принципів і норм, що регулюють відносини між дослідником та учасниками дослідження.
Соціологічне дослідження як основа наукового пізнання суспільства
Соціологічне дослідження є основним інструментом отримання достовірних знань про суспільство. На відміну від повсякденних спостережень або журналістських розслідувань, наукове соціологічне дослідження характеризується систематичністю, об’єктивністю та можливістю перевірки результатів. Воно дозволяє не лише описувати соціальні явища, але й пояснювати їхні причини, прогнозувати розвиток та розробляти рекомендації для соціальної політики.
Історично соціологічні дослідження розвивалися від простих соціальних обстежень XIX століття (наприклад, дослідження бідності Чарльза Бута в Лондоні) до складних сучасних проєктів, що використовують новітні технології збору та аналізу даних. В Україні традиції емпіричної соціології закладалися в 1960-х роках завдяки роботам Володимира Шубкіна, Анатолія Єфендієва та інших дослідників.
Структура програми соціологічного дослідження
Якісне соціологічне дослідження неможливе без ретельного планування. Програма дослідження складається з двох основних частин: методологічної та методичної.
Методологічна частина включає:
- обґрунтування проблеми та актуальності дослідження;
- формулювання мети та завдань;
- визначення об’єкта та предмета дослідження;
- аналіз досліджуваного поняття та його операціоналізацію;
- формулювання гіпотез.
Методична частина містить:
- обґрунтування методів збору інформації;
- характеристику генеральної та вибіркової сукупності;
- план дослідження (терміни, етапи, ресурси);
- методи аналізу та інтерпретації даних.
Формулювання проблеми дослідження
Правильне формулювання проблеми є ключовим етапом дослідження. Проблема має бути:
- актуальною (важливою для суспільства або науки);
- конкретною (чітко визначеною);
- вирішуваною (такою, що можна дослідити наявними методами);
- новою (такою, що не має готового рішення).
Часто проблеми виникають з протиріч між:
- теоретичними очікуваннями та емпіричною реальністю;
- різними теоретичними поясненнями одного явища;
- суспільними потребами та наявними знаннями;
- результатами різних досліджень.
Типи гіпотез та їхнє формулювання
Гіпотези в соціології можуть бути:
- описовими (характеризують властивості явища);
- пояснювальними (встановлюють причиново-наслідкові зв’язки);
- прогностичними (передбачають розвиток явища).
При формулюванні гіпотез важливо дотримуватися принципів:
- конкретності (гіпотеза має бути чіткою);
- перевірюваності (можливості емпіричної перевірки);
- логічності (відповідності законам логіки);
- простоти (найпростіше пояснення часто є найкращим).
Операціоналізація понять
Більшість соціологічних понять є абстрактними і потребують переведення в конкретні, вимірювані показники. Наприклад:
- “Соціальний статус” може операціоналізуватися через освіту, професію, дохід.
- “Соціальна активність” — через участь у громадських організаціях, волонтерство, участь у виборах.
- “Задоволеність життям” — через самооцінки за різними сферами життя.
Вибірка та репрезентативність
Оскільки дослідити всю генеральну сукупність часто неможливо, соціологи використовують вибірки. Основні принципи формування вибірки:
- Репрезентативність (відповідність структури вибірки структурі генеральної сукупності).
- Достатній обсяг (залежить від цілей дослідження та вимог до точності).
- Випадковість відбору (для забезпечення статистичної валідності).
Етичні принципи соціологічного дослідження
Сучасні соціологічні дослідження регулюються етичними принципами:
- Інформована згода — учасники мають знати про цілі та процедури дослідження;
- Конфіденційність — захист персональних даних учасників;
- Добровільність — право на відмову від участі або припинення участі;
- Мінімізація шкоди — дослідження не повинно завдавати шкоди учасникам;
- Користь — результати дослідження мають приносити користь суспільству.
Роль технологій у плануванні досліджень
Сучасні цифрові технології суттєво змінили процес планування соціологічних досліджень:
- Онлайн-платформи для створення анкет (Google Forms, SurveyMonkey);
- Бази даних та електронні каталоги для пошуку літератури;
- Соціальні мережі як джерело даних та канал доступу до респондентів;
- Програми для статистичного аналізу (SPSS, R, Python);
- Хмарні технології для зберігання та обробки даних.
Методичні рекомендації
При підготовці до уроку важливо:
- Підготувати приклади реальних соціологічних проблем, актуальних для учнів / учениць;
- Показати зв’язок між теоретичними поняттями та їхнім практичним вимірюванням;
- Продемонструвати, як неправильне планування може призвести до хибних висновків;
- Наголосити на важливості етичних принципів у роботі з людьми;
- Використати інтерактивні методи для закріплення навичок планування дослідження.
Урок має сприяти розвитку критичного мислення учнів / учениць, їхній здатності до самостійного планування пізнавальної діяльності та формуванню наукового підходу до вивчення соціальних явищ.
Дизайн уроку
Запитання
Чому результати опитувань громадської думки перед виборами часто не збігаються з реальними результатами голосування? Що може йти не так у процесі планування та проведення таких досліджень?
Завдання
Уявіть, що ви хочете дослідити ставлення молоді вашого міста до екологічних проблем. Сформулюйте три різні способи збору інформації з цього питання. Які переваги та недоліки може мати кожен з них?
Методичний коментар:
Це завдання активізує попередній досвід учнів / учениць та демонструє важливість правильного планування дослідження. Воно спонукає до критичного мислення щодо методів збору інформації та підводить до розуміння того, що наукове дослідження потребує системного підходу. Завдання також розвиває навчання впродовж життя через формування вмінь самостійно планувати пізнавальну діяльність.
Індивідуальна робота
Завдання 1. Аналіз проблемної ситуації (розвиток навчання впродовж життя).
Прочитайте опис ситуації та виконайте завдання:
“У місцевій газеті з’явилася стаття про те, що молодь стала менш патріотичною порівняно з попередніми поколіннями. Автор статті посилається на те, що молоді люди рідше відвідують музеї історії, менше знають про національних героїв та частіше слухають іноземну музику. Однак місцеві вчителі стверджують протилежне: їхні учні / учениці активно беруть участь у патріотичних заходах, волонтерстві та громадській діяльності”.
Завдання:
- Визначте проблемну ситуацію, яка описана в тексті.
- Сформулюйте конкретне дослідницьке питання для вивчення цієї проблеми.
- Визначте, що буде об’єктом, а що предметом вашого дослідження.
- Запропонуйте робоче визначення поняття “патріотизм” для цього дослідження.
- Сформулюйте одну основну гіпотезу дослідження.
Методичний коментар:
Завдання розвиває навички критичного аналізу інформації та формулювання дослідницьких питань. Воно показує, як повсякденні суперечності можуть стати основою для наукового дослідження. Особлива увага приділяється розвитку компетентності навчання впродовж життя через формування умінь самостійно виявляти пізнавальні проблеми та планувати їхнє вирішення.
Відповідь:
- Проблемна ситуація: суперечність між твердженням про зниження патріотизму молоді (на основі поведінкових індикаторів) та спостереженнями вчителів про активну громадянську позицію молодих людей.
- Дослідницьке питання: “Як співвідносяться традиційні та сучасні форми прояву патріотизму серед української молоді?”
- Об’єкт дослідження: молодь України (можна конкретизувати вік: 16-25 років). Предмет дослідження: патріотичні цінності та форми їхнього прояву серед молоді.
- Робоче визначення патріотизму: любов до своєї країни, що виражається в готовності діяти на її благо, знанні її історії та культури, повазі до національних символів та традицій.
- Гіпотеза: “Патріотизм сучасної молоді проявляється переважно через активну громадянську діяльність та волонтерство, а не через традиційні культурні практики”.
Завдання 2. Операціоналізація понять.
Вам потрібно дослідити рівень “соціальної активності” студентів університету.
Завдання:
- Дайте визначення поняття “соціальна активність”.
- Виділіть 3-4 основні компоненти цього поняття.
- Для кожного компонента запропонуйте конкретні показники, які можна виміряти.
- Розробіть 5-6 конкретних запитань для анкети, які б дозволили оцінити соціальну активність.
- Поясніть, як ви будете оцінювати загальний рівень соціальної активності на основі отриманих відповідей.
Методичний коментар:
Це завдання розвиває ключову навичку соціологічного дослідження — переведення абстрактних понять у конкретні, вимірювані показники. Воно формує системне мислення та здатність до структурованого підходу у вивченні соціальних явищ, що є важливим компонентом навчання впродовж життя.
Відповідь:
- Соціальна активність — ступінь участі особистості в різних видах суспільно корисної діяльності, спрямованої на вирішення соціальних проблем та розвиток громади.
- Основні компоненти:
- громадська участь (участь в організаціях, ініціативах);
- волонтерська діяльність;
- політична участь (голосування, політичні дискусії);
- соціальна відповідальність (екологічна поведінка, допомога іншим).
- Конкретні показники:
- громадська участь: членство в організаціях, участь у заходах, ініціювання проєктів;
- волонтерська діяльність: частота участі, кількість годин, види діяльності;
- політична участь: участь у виборах, обговорення політичних питань, участь у мітингах;
- соціальна відповідальність: екологічні практики, допомога знайомим / незнайомим, благодійність.
- Запитання для анкети:
- “Чи є ви членом якої-небудь громадської організації або об’єднання?”
- “Як часто ви займаєтеся волонтерською діяльністю?” (варіанти: регулярно, іноді, рідко, ніколи)
- “Чи брали ви участь в останніх виборах?”
- “Чи обговорюєте ви суспільно-політичні питання з друзями / однокурсниками?”
- “Як часто ви допомагаете незнайомим людям?” (варіанти частоти)
- “Чи практикуєте ви сортування сміття або інші екологічні практики?”
- Оцінка загального рівня: створення індексу соціальної активності шляхом присвоєння балів за кожну відповідь та підрахунку загальної суми. Розподіл на рівні: високий (75-100%), середній (50-74%), низький (менше 50%).
Завдання 3. Аналіз методологічних помилок (розвиток навчання впродовж життя).
Проаналізуйте описи трьох досліджень та визначте методологічні помилки:
Дослідження А: “Дослідження щастя українців. Опитали 50 студентів економічного університету в Києві. Висновок: молоді українці дуже щасливі, оскільки 80% дали високі оцінки свого рівня щастя”.
Дослідження Б: “Дослідження ставлення до політики. Розмістили онлайн-анкету у Facebook з питанням ‘Чи довіряєте ви владі?’. Отримали 10,000 відповідей. Висновок: українці не довіряють владі (90% негативних відповідей)”.
Дослідження В: “Дослідження сімейних цінностей. Опитали 1000 осіб різного віку по всій Україні, поставивши питання: ‘Чи вважаєте ви, що діти повинні беззастережно слухатися батьків?’ Висновок: українці дуже консервативні у сімейних питаннях”.
Завдання:
- Для кожного дослідження визначте основні методологічні помилки.
- Поясніть, як ці помилки могли вплинути на результати.
- Запропонуйте способи покращення методології для кожного дослідження.
Методичний коментар:
Завдання розвиває критичне мислення та здатність до самостійного оцінювання якості досліджень. Це важлива компетентність для навчання впродовж життя, оскільки дозволяє критично підходити до інформації та формувати власну систему оцінки достовірності даних.
Відповідь:
Дослідження А:
Помилки:
- нерепрезентативна вибірка (лише студенти одного університету);
- занадто малий обсяг вибірки для загальних висновків;
- неправильне узагальнення результатів на всіх українців.
Уплив: результати не можна поширювати на все населення України.
Покращення: збільшити вибірку, включити різні соціальні групи, регіони, вікові категорії
Дослідження Б:
Помилки:
- самовідбір респондентів (відповідають лише ті, хто хоче);
- цифровий розрив (не всі користуються Facebook);
- можлива мобілізація певних груп для участі в опитуванні.
Уплив: перекошення результатів у бік активних користувачів соцмереж.
Покращення: використати змішані методи збору даних, забезпечити випадковий відбір.
Дослідження В:
Помилки:
- некоректне формулювання питання (занадто категоричне);
- відсутність альтернативних варіантів відповіді;
- неврахування соціальної бажаності відповідей.
Уплив: штучне завищення консервативних установок.
Покращення: переформулювати питання, додати градації відповідей, використати непрямі питання.
Робота в парах
Завдання 4. Розробка програми мінідослідження (розвиток навчання впродовж життя).
Працюючи в парах, оберіть одну з тем та розробіть програму мінідослідження:
Теми на вибір:
- Ставлення учнівства до дистанційного навчання.
- Мотивація участі молоді у волонтерських проєктах.
- Уплив соціальних мереж на самооцінку підлітків.
- Кар’єрні очікування сучасних старшокласників.
Завдання:
- Методологічна частина:
- Обґрунтуйте актуальність теми (2-3 речення).
- Сформулюйте мету дослідження.
- Поставте 3-4 конкретні завдання.
- Визначте об’єкт та предмет дослідження.
- Сформулюйте основну гіпотезу та 1-2 додаткові.
- Методична частина:
- Опишіть генеральну сукупність.
- Визначте обсяг та спосіб формування вибірки.
- Оберіть метод збору даних та обґрунтуйте вибір.
- Складіть план проведення дослідження (етапи та терміни).
- Презентуйте результати роботи іншим парам.
Методичний коментар:
Завдання інтегрує всі попередні навички планування дослідження та розвиває здатність до співпраці. Робота в парах сприяє обміну ідеями та взаємному навчанню. Презентація результатів розвиває комунікативні навички та здатність до рефлексії власної роботи, що є важливими компонентами навчання впродовж життя.
Приклад відповіді для теми “Ставлення учнівства до дистанційного навчання”:
Методологічна частина:
Актуальність: пандемія COVID-19 змусила освітню систему перейти на дистанційне навчання. Розуміння ставлення учнівства до такої форми навчання важливе для покращення освітнього процесу та подальшого розвитку онлайн-освіти.
Мета: з’ясувати ставлення учнівства старших класів до дистанційного навчання та фактори, що його визначають.
Завдання:
- Виявити загальну оцінку дистанційного навчання учнівством.
- Визначити переваги та недоліки дистанційного навчання з точки зору учнівства.
- З’ясувати вплив технічних можливостей на ставлення до дистанційного навчання.
- Порівняти ставлення учнів / учениць різних профілів навчання.
Об’єкт: учнівство 10-12 класів загальноосвітніх шкіл.
Предмет: ставлення до дистанційного навчання та фактори, що його визначають.
Основна гіпотеза: ставлення учнівства до дистанційного навчання залежить від їхніх технічних можливостей та профілю навчання.
Додаткові гіпотези:
- Учнівство з кращими технічними можливостями оцінює дистанційне навчання більш позитивно.
- Учнівство гуманітарного профілю ставиться до дистанційного навчання більш негативно, ніж учнівство технічного профілю.
Методична частина:
Генеральна сукупність: учнівство 10-12 класів загальноосвітніх шкіл міста.
Вибірка: 200 учнів / учениць (по 100 з кожного класу) з 5 різних шкіл, відібраних методом випадкового відбору.
Метод збору даних: анкетування (онлайн-анкета), оскільки дозволяє швидко опитати велику кількість респондентів та забезпечує анонімність.
План дослідження:
- Тиждень 1: підготовка анкети та узгодження з школами.
- Тиждень 2: проведення опитування.
- Тиждень 3: обробка та аналіз даних.
- Тиждень 4: підготовка звіту з результатами.
Завдання 5. Етичні дилеми в дослідженні.
Прочитайте опис ситуацій та обговоріть етичні питання:
Ситуація 1: дослідник хоче вивчити булінг у школі. Він планує спостерігати за учнями / ученицями під час перерв, не повідомляючи їм про дослідження, щоб отримати більш природну поведінку.
Ситуація 2: соціолог досліджує наркозалежність серед молоді. Він обіцяє повну анонімність респондентам, але отримує інформацію про неповнолітніх, які вживають наркотики.
Ситуація 3: дослідниця вивчає сімейне насильство. Під час інтерв’ю респондентка розповідає про те, що її чоловік б’є дітей, але просить нікому не розказувати.
Завдання:
- Визначте етичні проблеми в кожній ситуації.
- Обговоріть можливі варіанти дій дослідника.
- Сформулюйте етичні принципи, які мають керувати дослідником.
Методичний коментар:
Завдання розвиває етичне мислення та усвідомлення відповідальності дослідника. Обговорення в парах допомагає побачити різні точки зору на етичні дилеми та формує здатність до морального міркування в професійній діяльності.
Відповідь:
Ситуація 1.
Етичні проблеми: відсутність інформованої згоди, прихований збір даних про неповнолітніх.
Варіанти дій: отримати згоду від дирекції школи та батьківства, повідомити учнів / учениць про дослідження в загальних рисах.
Принципи: повага до особистості, захист неповнолітніх
Ситуація 2.
Етичні проблеми: конфлікт між обіцянкою конфіденційності та законодавчими вимогами щодо повідомлення про злочини.
Варіанти дій: заздалегідь попередити про межі конфіденційності, звернутися до етичного комітету.
Принципи: чесність, захист від шкоди.
Ситуація 3.
Етичні проблеми: конфлікт між довірою респондента та захистом дітей від насильства.
Варіанти дій: заохотити респондентку звернутися за допомогою, надати контакти служб підтримки.
Принципи: мінімізація шкоди, благо учасників дослідження.
Групова робота
Завдання 6. Експертиза програм досліджень (розвиток навчання впродовж життя).
Клас ділиться на групи по 4-5 осіб. Кожна група отримує програму дослідження, розроблену іншою групою в попередньому завданні.
Завдання:
- Проведіть експертизу програми за критеріями:
- Чіткість формулювання проблеми та мети.
- Відповідність завдань меті дослідження.
- Логічність та перевірюваність гіпотез.
- Адекватність методів поставленим завданням.
- Реалістичність плану дослідження.
- Врахування етичних аспектів.
- Підготуйте експертний висновок, який включає:
- Сильні сторони програми.
- Виявлені недоліки та проблеми.
- Конкретні рекомендації для покращення.
- Загальну оцінку готовності програми до реалізації.
- Презентуйте свій висновок авторам програми.
- Обговоріть отриманий зворотний зв’язок щодо власної програми.
Методичний коментар:
Завдання розвиває критичне мислення, навички експертизи та взаємного оцінювання. Воно формує здатність до конструктивної критики та сприйняття зворотного зв’язку, що є важливими компонентами навчання впродовж життя. Групова робота сприяє формуванню навичок колективного ухвалення рішень та аргументації.
Очікувані результати:
Експертний висновок має містити:
Сильні сторони (можливі варіанти):
- Актуальність обраної теми.
- Чітке формулювання мети.
- Реалістичність плану дослідження.
- Врахування етичних аспектів.
Недоліки (можливі варіанти):
- Занадто широке формулювання проблеми.
- Невідповідність завдань меті.
- Нереалістична вибірка.
- Недостатня операціоналізація понять.
Рекомендації (можливі варіанти):
- Конкретизувати формулювання проблеми.
- Перевірити логічний зв’язок між компонентами програми.
- Уточнити методи збору даних.
- Додати етичні застереження.
Загальна оцінка:
- Готова до реалізації з незначними корекціями.
- Потребує доопрацювання окремих частин.
- Потребує кардинального перероблення.
Завдання 7. Проєкт “Дослідницька лабораторія” (розвиток навчання впродовж життя).
Кожна група розробляє проєкт створення дослідницької лабораторії в школі для проведення соціологічних досліджень.
Завдання:
- Концепція лабораторії:
- Назва та місія лабораторії.
- Основні напрямки досліджень.
- Цільова аудиторія (хто буде проводити дослідження?).
- Зв’язок з навчальним процесом.
- Організаційна структура:
- Склад учасників (учнівство, учительство, експерти / експертки).
- Розподіл ролей та відповідальності.
- Система наставництва та навчання.
- Ресурси та обладнання:
- Необхідне технічне обладнання.
- Програмне забезпечення.
- Бюджет та джерела фінансування.
- Приміщення та його облаштування.
- План діяльності:
- Графік роботи лабораторії.
- Планові дослідження на рік.
- Форми презентації результатів.
- Співпраця з іншими організаціями.
- Презентуйте проєкт у форматі “пітч” (3-4 хвилини).
Методичний коментар:
Це завдання інтегрує всі знання, отримані на уроці, та розвиває навички проєктування та планування власної освітньої діяльності. Воно стимулює творче мислення та ініціативність, формує здатність до довгострокового планування та усвідомлення власних освітніх потреб, що є ключовими компонентами навчання впродовж життя.
Приклад проєкту:
Концепція: Назва: “SocioLab” — шкільна лабораторія соціальних досліджень.
Місія: розвиток дослідницьких навичок учнівства через вивчення актуальних проблем місцевої громади.
Напрямки: освіта, молодіжна політика, екологія, цифрові технології.
Аудиторія: учнівство 10-12 класів.
Організаційна структура:
- Керівник лабораторії (учитель соціології).
- 4-5 груп дослідників (по 6-8 учнів / учениць).
- Експертна рада (представники ЗВО, громадських організацій).
- Система менторства старших учнів / учениць для молодших.
Ресурси:
- Комп’ютерний клас з доступом до Інтернету.
- Ліцензії на програми для аналізу даних.
- Бюджет: 50,000 грн на рік.
- Фінансування: гранти, партнерство з місцевими організаціями.
План діяльності:
- Щотижневі засідання груп.
- Щомісячні загальні зустрічі.
- 4 великі дослідження на рік.
- Щорічна конференція з презентації результатів.
- Публікація досліджень на шкільному сайті та в місцевих ЗМІ.
| Так | Частково | Ні | |
|---|---|---|---|
| Я знаю етапи планування соціологічного дослідження | |||
| Я вмію формулювати дослідницькі проблеми та гіпотези | |||
| Я розумію принципи операціоналізації понять | |||
| Я можу розробити програму соціологічного дослідження | |||
| Я знаю етичні принципи проведення досліджень | |||
| Я вмію критично оцінювати якість досліджень | |||
| Я здатен / здатна самостійно планувати власну дослідницьку діяльність |
Урок 23. Планування соціологічного дослідження
Дизайн уроку
Запитання
Чому результати опитувань громадської думки перед виборами часто не збігаються з реальними результатами голосування? Що може йти не так у процесі планування та проведення таких досліджень?
Завдання 1. Формулювання дослідницької проблеми.
Прочитайте ситуацію та виконайте завдання:
Учительство скаржиться, що учні / учениці стали менш уважними на уроках після того, як школа дозволила використовувати смартфони. Однак учнівство стверджуює, що телефони допомагають їм краще засвоювати матеріал. Батьківство розділилося на дві групи: одні підтримують заборону телефонів, інші вважають їх корисним інструментом навчання.
- Сформулюйте конкретне дослідницьке питання для вивчення цієї проблеми.
- Визначте об’єкт та предмет дослідження.
- Запропонуйте робоче визначення поняття “навчальна ефективність”.
- Сформулюйте основну гіпотезу дослідження.
Завдання 2. Операціоналізація понять (розвиток навчання впродовж життя).
Вам потрібно дослідити “академічну мотивацію” учнів / учениць старших класів.
- Дайте визначення поняття “академічна мотивація”.
- Виділіть 3 основні компоненти цього поняття.
- Для кожного компонента запропонуйте 2 конкретні показники.
- Складіть 4 запитання для анкети, які б дозволили оцінити академічну мотивацію.
Завдання 3. Виявлення методологічних помилок.
Проаналізуйте опис дослідження та знайдіть помилки:
Дослідження здорового способу життя молоді. Опитали 100 учнів / учениць спортивного ліцею у Києві через Instagram. Питання: ‘Ви ведете здоровий спосіб життя?’ Варіанти відповідей: ‘Так’ або ‘Ні’. Результат: 95% відповіли ‘Так’. Висновок: українська молодь веде здоровий спосіб життя.
- Виділіть основні методологічні помилки в цьому дослідженні.
- Поясніть, як кожна помилка могла вплинути на результати.
- Запропонуйте способи покращення методології дослідження.
Завдання 4. Етичні принципи дослідження (розвиток навчання впродовж життя).
Ви плануєте дослідити вплив сімейних конфліктів на успішність учнів.
- Які етичні принципи ви маєте врахувати при плануванні цього дослідження?
- Як ви забезпечите захист персональних даних неповнолітніх респондентів?
- Що ви зробите, якщо під час дослідження дізнаєтеся про випадки домашнього насильства?
- Як ви отримаєте згоду на участь у дослідженні від неповнолітніх респондентів?
| Так | Частково | Ні | |
|---|---|---|---|
| Я знаю етапи планування соціологічного дослідження | |||
| Я вмію формулювати дослідницькі проблеми та гіпотези | |||
| Я розумію принципи операціоналізації понять | |||
| Я можу розробити програму соціологічного дослідження | |||
| Я знаю етичні принципи проведення досліджень | |||
| Я вмію критично оцінювати якість досліджень | |||
| Я здатен / здатна самостійно планувати власну дослідницьку діяльність |
Ділись та обговорюй важливе