Тема 1. Вступ до політології

матеріал 1

Політологія як наука

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема: Вступ до політології

Урок 1. Політологія як наука

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

характеризує геополітичне становище України та інших держав у минулому і тепер [12 ГІО 2.1.1-2 П];
формує і характеризує джерельну базу теми/проєкту [12 ГІО 3.1.1-2 П];
доцільно застосовує поняттєвий апарат історії та соціальних наук [12 ГІО 4.3.1-1];
добирає та оцінює різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань [12 ГІО 4.2.1-2].

На уроці учні / учениці:

знайомляться з політологією як наукою та її місцем серед інших суспільних дисциплін;
усвідомлюють предмет, методи та функції політології;
розуміють роль політологічних знань у житті сучасного громадянина;
аналізують взаємозв’язки політології з історією, соціологією, економікою, правом, психологією;
досліджують розвиток політичної думки від античності до сучасності;
розглядають специфіку української політичної думки.

Ключова компетентність уроку: громадянські та соціальні компетентності (учні / учениці розвиватимуть розуміння важливості політичних знань для активної громадянської позиції, навички аналізу політичних процесів у повсякденному житті)

Ключові терміни, персоналії та концепти

Політологія — наука про політику, політичні інститути, процеси та відносини в суспільстві.
Політика — сфера діяльності, пов’язана з управлінням суспільством, ухваленням рішень, які стосуються всіх членів спільноти.
Влада — здатність впливати на поведінку людей, контролювати їхні дії та ухвалювати обов’язкові для виконання рішення.
Держава — основний політичний інститут, що володіє монополією на легітимне застосування сили на певній території.
Політична система — сукупність політичних інститутів, норм, відносин та процесів у суспільстві.
Політичний режим — сукупність методів і засобів здійснення політичної влади в суспільстві.
Легітимність — визнання права влади на існування з боку громадян та політичних акторів.
Емпіричний метод — дослідження політичних явищ на основі спостереження, експерименту, статистичного аналізу.
Нормативний метод — підхід до вивчення політики з точки зору ідеалів, цінностей та норм.
Інституціональний аналіз — дослідження політичних інститутів, їхньої структури та функцій.
Біхевіористський підхід — вивчення політичної поведінки індивідів та груп.
Системний аналіз — розгляд політики як цілісної системи взаємопов’язаних елементів.
Макс Вебер (1864-1920) — німецький соціолог, розробив типологію легітимності влади.
Михайло Грушевський (1866-1934) — український історик і політичний діяч, теоретик української державності.
Михайло Драгоманов (1841-1895) — український політичний мислитель, теоретик федералізму.
В’ячеслав Липинський (1882-1931) — український політичний теоретик, ідеолог консервативного націоналізму.

Як підготуватися до уроку?

Підготовка до першого уроку з політології є особливо важливою, оскільки він формує перше враження про предмет та мотивує учнів / учениць до подальшого вивчення. Зберіть актуальні приклади політичних процесів з повсякденного життя: новини про вибори, рішення місцевої влади, міжнародні події, які стосуються України. Це допоможе показати практичну значущість політології.

Підготуйте візуальні матеріали: схему “Політологія та інші науки”, лінію часу розвитку політичної думки, карту України з позначенням геополітичного становища. Використайте інфографіку для демонстрації методів політологічного дослідження.

Передбачте інтерактивні елементи: короткі опитування про політичні уподобання та інтереси учнів, мінідискусії про роль політики в житті молоді, практичні завдання з аналізу політичних новин.

Особливу увагу приділіть українському контексту: підберіть цитати українських політичних мислителів, приклади з історії української державності, сучасні виклики України в геополітичному просторі.

Підготуйте різнорівневі завдання для учнів з різним рівнем підготовки та інтересів до політики. Передбачте можливість групової та індивідуальної роботи.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання: уявіть, що завтра ви прокинулися у світі без політики. Немає урядів, парламентів, виборів, політичних партій. Як би виглядало ваше повсякденне життя? Чи змогло б суспільство функціонувати без політичних інститутів?

Обʼєднайтесь у кілька команд, оберіть одну із запропонованих криз і спробуйте за 5 хвилин її вирішити, або пограйте у гру, яка з команд вирішить за 10 хвилин найбільше криз: https://topolnytska.my.canva.site/dagwwfwicja

Завдання: перегляньте стрічку новин за сьогодні (до прикладу, на сайті УНІАН: https://www.unian.ua/ ), або прочитайте заголовки новин нижче. Скільки новин політичного характеру ви нарахували, скільки умовно політичного, скільки неполітичного ви нарахували? Про що свідчить така статистика?

Джерело: сайт УНІАН. Новини 17 серпня 2025 року

Методичний коментар

Це завдання виконує кілька важливих педагогічних функцій. По-перше, воно руйнує стереотип про те, що політика – це “щось далеке” від повсякденного життя учнів. Уявляючи світ без політичних інститутів, учні починають розуміти, наскільки глибоко політика пронизує всі сфери суспільного життя – від організації освіти до гарантування безпеки.

Аналіз новинної стрічки – це практичне завдання, яке демонструє всюдисущність політики в медіапросторі. Важливо підкреслити учням, що навіть “неполітичні” новини (спорт, культура, економіка) часто мають політичний підтекст або наслідки.

Очікувані результати: учні усвідомлюють, що політика впливає на їхнє повсякденне життя значно більше, ніж вони думали раніше.

Можливі труднощі: деякі учні можуть сприймати завдання як абстрактне. Допоможіть їм конкретними прикладами: хто будував би дороги, хто гарантував би безпеку в школі, як би вирішувалися конфлікти між людьми тощо.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Проаналізуйте поняття “політика”. Виконайте завдання до них.

Джерело: визначення політики від різних авторів.

1. Ситуаційний аналіз. Мер міста вирішує знищити парк і землю передати для будівництва торговельного центру. Громадяни протестують.

Застосуйте ДВА різні визначення до цієї ситуації:

За Бісмарком: ______________________________________________________________
За Лассуелом: ______________________________________________________________

2. Критичне мислення. Чи можна вважати рішення директора школи про шкільну форму політичним? Використайте ДВА визначення для аргументації “ЗА” і “ПРОТИ”:

“ЗА” (визначення + аргумент):
“ПРОТИ” (визначення + аргумент):

3. Яке визначення найкраще пояснює, чому переговори щодо коаліції у Верховній Раді називають політикою?

а) Бісмарка — шукають можливий компроміс.
б) Лассуела — визначають, хто отримає посади.
в) Вебера — розподіляють владу між партіями.
г) Усі три визначення підходять.

4. Створіть НОВЕ визначення політики, поєднавши елементи всіх трьох підходів (1-2 речення):

5. Студентський парламент вирішує, як витратити 50 000 грн на культурні заходи.

Проаналізуйте через формулу Лассуела:

Хто: _________________________________________________________________________
Що: _________________________________________________________________________
Коли: ________________________________________________________________________
Як: __________________________________________________________________________

Методичний коментар

Це завдання розвиває критичне мислення та показує багатогранність ключового поняття курсу. Використання реальних визначень від класиків політології (Бісмарк, Лассуел, Вебер) дає учням науково обґрунтовану основу для розуміння предмета.

Ситуаційний аналіз випадку з парком та торговим центром – це типова для України ситуація, яка допомагає “приземлити” абстрактні теорії. Учні бачать, як різні підходи до визначення політики дають різне розуміння тієї самої ситуації.

Питання про шкільну форму умисно провокативне – воно змушує учнів замислитися над межами політичного. Тут важливо показати, що політика – це не тільки “велика політика” на рівні держави, але й мікрополітика на рівні інституцій.

Очікувані результати: учні розуміють, що політика – це не монолітне поняття, а складний феномен, який можна розглядати з різних кутів зору.

Методичні поради: заохочуйте учнів до дискусії. Немає “правильних” або “неправильних” відповідей – важливо, щоб учні могли обґрунтувати свою позицію, опираючись на конкретне визначення.

Завдання 2. Аналіз методів політологічного дослідження.

Вибори президента США 2024 (Трамп – Гарріс). Соціологічна служба Gallup провела опитування американських виборців про їхні вподобання у ключових штатах-гойдалках.
Російська агресія проти України: еволюція війни. Дослідники вивчають розвиток російської агресії від окупації Криму (2014) до повномасштабного вторгнення (2022) та сучасного етапу війни.
Робота Верховної Ради України у воєнний час. Аналіз змін у процедурах ухвалення рішень, структурі комітетів та повноваженнях парламенту під час війни.
Протести в Ірані після смерті Махси Аміні (2022-2023). Вивчення мотивів, демографічного складу та поведінки учасників протестів “Жінка, життя, свобода”.
Прогноз курсу долара на наступний місяць. Фінансові аналітики використовують економічні показники для передбачення динаміки валютного курсу.
Економічний вплив санкцій проти Росії. МВФ та Світовий банк розраховують ефективність санкцій за допомогою економічних моделей та статистичного аналізу.
Етичність постачання зброї Україні. Політологи та філософи обговорюють моральні аспекти військової допомоги у контексті міжнародного права та справедливої війни.
Демократизація після Арабської весни. Порівняльний аналіз політичних змін у Тунісі, Єгипті, Лівії та Сирії після 2010 року.
Вплив штучного інтелекту на політичну систему. Дослідження того, як ШІ змінює виборчі кампанії, урядування, громадянську участь та медіаландшафт.

Відповіді:

Емпіричний метод – опитування та збір даних.
Історичний метод – розвиток подій у часі.
.Інституціональний метод – структура та функції парламенту.
Біхевіористський метод – поведінка протестувальників.
Зайва ситуація – економічний прогноз, не політологія.
Математичний метод – економічні розрахунки та моделі.
Нормативний метод – етична оцінка.
Порівняльний метод – зіставлення країн.
Системний метод – комплексний вплив на політику.

Методичний коментар

Це завдання знайомить учнів із науковим інструментарієм політології через актуальні приклади. Використання сучасних подій (вибори США, війна в Україні, протести в Ірані) робить абстрактні методологічні поняття зрозумілими та релевантними.

Особлива увага до України: включення російської агресії та роботи ВР у воєнний час показує, як політологічні методи допомагають аналізувати події, що безпосередньо стосуються учнів.

“Зайва ситуація” (прогноз курсу долара) навчає учнів розрізняти політологію та інші науки, розвиває критичне мислення щодо меж предмета.

Очікувані результати: учні розуміють різноманітність методів політологічного дослідження та можуть застосовувати їх для аналізу конкретних ситуацій.

Методичні поради: підкресліть, що часто в одному дослідженні використовується кілька методів одночасно. Заохочуйте учнів до пошуку додаткових прикладів з української практики.

Робота в парах

Завдання 3. Взаємозвʼязок політології з іншими науками.

Обʼєднайтесь у пари і виконайте завдання. Завдання: розставте наведені приклади у відповідні кола наук.

Методичний коментар

Це завдання формує розуміння міждисциплінарного характеру політології та руйнує стереотип про “розділеність” наук. Робота в парах розвиває комунікативні навички та здатність до колективного вирішення проблем.

Візуальний елемент (схема зв’язків) допомагає учням з різними типами сприйняття інформації. Схема також може стати основою для подальших дискусій та поглиблення розуміння.

Очікувані результати: учні розуміють, що політологія не існує ізольовано, а активно взаємодіє з іншими галузями знань.

Методичні поради: заохочуйте учнів до конкретних прикладів, зокрема, як географія впливає на геополітику України, як психологія допомагає зрозуміти поведінку виборців тощо.

Групова робота

Завдання 4. “Саміт на Алясці – політологія в дії”.

1. Географи

Завдання: проаналізуйте географічні аспекти зустрічі.
Матеріал для аналізу: https://www.unian.ua/world/zustrich-trampa-i-putina-ogolosheno-misce-i-datu-13092090.html

Ваші питання для аналізу:

Чому обрали саме Аляску для зустрічі?
Яке значення має військова база Елмендорф-Річардсон?
Як географічна близькість Росії та США впливає на їхні відносини?
Знайдіть у тексті цитату помічника Путіна про “близьких сусідів”

2. Історики

Матеріал для аналізу:
https://www.unian.ua/world/putin-i-tramp-domovilisya-skasuvati-suchasniy-svitoporoyadok-zhurnalist-13092648.html

Ваші питання для аналізу:

Що означає фраза “світопорядок 1945 року остаточно зруйновано”? Який порядок створили після Другої світової війни?
Як автор порівнює сучасну ситуацію з принципами, “написаними кровʼю війн”? Про які війни йдеться?
Знайдіть у тексті цитату про те, що “світ вступає в нову еру”. Які ознаки цієї нової ери називає автор?
Як історичний досвід показує наслідки “винагородження агресії”? Наведіть приклади з XX століття.
Як зміна підходу “найпотужнішого альянсу на планеті” може вплинути на майбутнє міжнародних відносин?

3. Психологи

Завдання: проаналізуйте психологічні аспекти переговорів.
Матеріал для аналізу:
https://www.unian.ua/world/putin-skriviv-oblichchya-na-zapitannya-zhirnalista-pro-vbivstva-civilnih-video-13099248.html

Ваші питання для аналізу:

Як поведінка Путіна (скривлене обличчя) характеризує його психологічний стан?
Чому лідери “проігнорували питання журналістів”?
Що означає символіка “червоного килима на злітній смузі”?
Як “мова тіла” під час рукостискання впливає на сприйняття зустрічі?

4. Юристи

Завдання: вивчіть правові аспекти дипломатії.
Матеріал для аналізу:
https://www.unian.ua/world/peregovori-trampa-i-putina-v-goteli-na-alyasci-znayshli-dokumenti-z-planom-zustrichi-13100223.html

Ваші питання для аналізу:

Які правові наслідки має “випадкове” залишення урядових документів?
Що таке “конфіденційні документи Державного департаменту”?
Які міжнародно-правові норми регулюють дипломатичні зустрічі?
Чому експерт назвав це “некомпетентністю адміністрації”?

5. Економісти

Завдання: дослідіть економічні мотиви та наслідки.
Матеріал для аналізу:
https://www.unian.ua/world/zustrich-trampa-i-putina-2025-prezident-ssha-priymaye-pidhid-golovi-rf-do-zavershennya-viyni-13100493.html

Ваші питання для аналізу:

Як санкції вплинули на рішення Росії щодо переговорів?
Знайдіть у тексті згадки про економічні аспекти війни
Які економічні наслідки може мати “мирна угода”?
Як економічний тиск використовується як політичний інструмент?

6. Соціологи

Завдання: проаналізуйте громадську думку та медіа.
Матеріал для аналізу:
https://www.rbc.ua/rus/news/zustrich-trampa-i-putina-alyastsi-vsi-podiyi-1755170234.html (розділ про протести)

Ваші питання для аналізу:

Які протести відбувалися на Алясці під час зустрічі?
Як різні ЗМІ висвітлюють цю подію?
Чому люди вимагали присутності Зеленського?
Як громадська думка впливає на дипломатичні рішення?

Методичний коментар

Це найбільш амбітне завдання уроку, яке демонструє політологію “в дії” через рольову гру. Кожна група аналізує одну політичну подію крізь призму своєї дисципліни, що показує багатоаспектність політичних явищ.

Використання реальних новин робить завдання максимально актуальним та демонструє практичну значущість політологічних знань. Учні бачать, як теоретичні знання застосовуються для аналізу конкретних подій.

Міждисциплінарний підхід: кожна група (географи, історики, психологи, юристи, економісти, соціологи) отримує свою частину “пазла”, а разом вони складають цілісну картину політичної події.

Очікувані результати: учні розуміють складність політичних явищ та необхідність комплексного підходу до їхнього аналізу.

Методичні поради:

заздалегідь перевірте доступність посилань;

допоможіть групам сформулювати ключові висновки;

організуйте презентацію результатів: кожна група повинна поділитися своїми висновками;

підбийте підсумки, показавши, як різні аспекти доповнюють один одного.

Завдання 5. Дослідження української політичної думки.

Методичний коментар

Це завдання інтегрує знання з української політичної думки та розвиває просторове мислення через візуалізацію політичних позицій. Компас допомагає учням зрозуміти, що політичні погляди – це не просто “хороші” чи “погані”, а різні підходи до вирішення суспільних проблем.

Історичний контекст: знайомство з українськими мислителями формує національну ідентичність та показує багатство української політичної думки.

Візуальна презентація допомагає учням краще запам’ятати інформацію та розвиває здатність до систематизації знань.

Очікувані результати: учні розуміють різноманітність політичних поглядів та можуть класифікувати їх за чіткими критеріями.

Методичні поради: підкресліть, що на компасі немає “правильних” або “неправильних” позицій – це різні підходи до розв’язання політичних проблем. Заохочуйте дискусії про актуальність ідей цих мислителів для сучасної України.

Задання 6

Пройдіть тест-симуляцію “Який ти український політичний мислитель кінця ХІХ – початку ХХ ст.?” онлайн або виконайте його в зошиті. Оберіть варіант відповіді, який найбільше відповідає вашим переконанням. Запишіть букву відповіді (А, Б, В, Г) для кожного питання.

1. Яку форму державного устрою ви вважаєте найкращою для України?

Уявіть: ви живете на початку XX століття і маєте можливість вплинути на майбутнє України…

А) Федеративна республіка: Україна як автономна частина більшої федеративної держави з широкими правами самоврядування;

Б) Повна незалежність: “Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ”;

В) Конституційна монархія: Україна з гетьманом на чолі, обмеженим законом і конституцією;

Г) Демократична республіка: парламентська система з рівністю всіх громадян.

2. Як ви ставитеся до соціальних реформ?

У країні панує соціальна нерівність: багаті поміщики, бідні селяни, робітники без прав…

А) Радикальні соціальні зміни: земля селянам, права робітникам, соціальна справедливість понад усе;

Б) Поступові реформи: зберегти стабільність, реформувати обережно, опиратися на традиції;

В) Помірні демократичні реформи: поступові зміни через освіту та демократичні інституції;

Г) Національні інтереси першочергові: спочатку незалежність, потім соціальні питання.

3. Який шлях до мети ви обираєте?

Влада не хоче надавати права українцям. Що робити?

А) Освіта та культурна робота: “У культурі — раціоналізм”, просвіта народу як основа змін;

Б) Рішучі дії: “Доти всі покоління українців йтимуть на війну”, боротьба до кінця;

В) Створення міцних інституцій: влада найкращих, класократія, стабільні державні структури;

Г) Парламентська боротьба: демократичні процедури, переговори, компроміси.

4. Хто має керувати державою?

Потрібно вибрати, кому довірити владу в новій українській державі…

А) Народ через представників: обрані депутати від всіх верств населення;

Б) Освічена інтелігенція: ті, хто найкраще розуміє потреби народу;

В) Національна аристократія: найкращі представники всіх класів, класократія;

Г) Робітничі класи: робітники та селяни як основа суспільства.

5. Як ви розумієте патріотизм?

У чому справжня любов до України?

А) Космополітичний гуманізм: “Космополітизм в ідеях і цілях, національність в ґрунті й формах”;

Б) Україна понад усе: українські інтереси мають бути пріоритетними завжди;

В) Збереження традицій: козацька спадщина, історичні звичаї, територіальний патріотизм;

Г) Соборність у демократії: об’єднання всіх українських земель на демократичних засадах.

6. Як ви ставитеся до співпраці з іншими народами?

У Європі живуть різні народи. Як будувати відносини?

А) Федеративна співпраця: союз рівноправних народів, федерація громад;

Б) Обережно і вибірково: тільки з тими, хто поважає українську незалежність;

В) Союз аристократій: співпраця між елітами культурних народів;

Г) Міжнародна солідарність: співпраця демократичних сил усього світу.

7. Що найважливіше для розвитку нації?

Які пріоритети у розбудові національної держави?

А) Освіта та наука: просвітництво народу, розвиток культури та науки;
Б) Політична незалежність: передусім треба здобути повну самостійність;
В) Стабільність і порядок: міцні інституції, правова держава, традиції;
Г) Соціальна справедливість: рівність, демократія, права людини.

8. Яке ваше кредо?

Оберіть гасло, яке найбільше відповідає вашим переконанням…

А) “Чиста справа потребує чистих рук” — етичність методів важливіша за швидкість результатів;
Б) “Україна для українців!” — національні інтереси понад усе;
В) “Не народ творить державу, а держава творить народ” — інституції важливіші за емоції;
Г) “Вільна Україна без панів, без рабів” — демократія і соціальна справедливість;

За кожну відповідь нарахуйте бали відповідно до таблиці:
Результати тесту

Питання	А	Б	В	Г
1	Драгоманов +3	Міхновський +3, Грушевський +1	Липинський +3	Грушевський +3, Франко +2
2	Франко +3, Грушевський +2, Драгоманов +2	Липинський +3	Драгоманов +2, Грушевський +1	Міхновський +3
3	Драгоманов +3, Франко +2	Міхновський +3, Франко +1	Липинський +3	Грушевський +3
4	Грушевський +2, Драгоманов +1	Міхновський +2, Франко +1	Липинський +3	Франко +3, Грушевський +1
5	Драгоманов +3	Міхновський +3	Липинський +3	Грушевський +3
6	Драгоманов +3	Міхновський +2	Липинський +2	Франко +2, Грушевський +2
7	Драгоманов +2, Франко +2	Міхновський +3	Липинський +3	Грушевський +3, Франко +1
8	Драгоманов +3	Міхновський +3	Липинський +3	Грушевський +3

Михайло Драгоманов (1841-1895)

Найбільше балів у категорії “Драгоманов”.
Ви — теоретик федералізму та етичного соціалізму. Ваше кредо: “У культурі — раціоналізм, у політиці — федералізм, у соціальних справах — демократизм”.
Ви вірите, що справжні зміни можливі тільки через освіту та культурний розвиток. Ваш ідеал — федерація вільних громад, де кожна нація має право на самовизначення, але в рамках більшого союзу.
Ваші риси: федераліст, соціаліст, раціоналіст, просвітитель, етичний.
Позиція на компасі: лівий центр + автономія / федералізм.

Микола Міхновський (1873-1924)

Найбільше балів у категорії “Міхновський”
Ви — ідеолог незалежності та автор концепції самостійної України. Ваше гасло: “Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ”.
Ви переконані, що компроміси з імперіями неможливі. Україна має бути повністю незалежною, а всі зусилля треба спрямувати на здобуття державної самостійності.
Ваші риси: незалежник, націоналіст, радикал, безкомпромісний, державник.
Позиція на компасі: центр-справа + повна незалежність.

Вʼячеслав Липинський (1882-1931)

Найбільше балів у категорії “Липинський”
Ви — теоретик консервативної державності та автор концепції класократії. Ваше переконання: “Не народ творить державу, а держава творить народ”.
Ви виступаєте за конституційну монархію з гетьманом на чолі та владу найкращих представників нації. Ваш ідеал — стабільна держава, побудована на традиціях.
Ваші риси: консерватор, монархіст, елітарист, державник, традиціоналіст.
Позиція на компасі: праві погляди + незалежність.

Михайло Грушевський (1866-1934)

Найбільше балів у категорії “Грушевський”
Ви — соціал-демократ та теоретик соборності. Ваш ідеал: “Вільна Україна без панів, без рабів, де всі народи будуть рівні”.
Ви поєднуєте демократичні принципи із соціальною справедливістю. Ваша мета — об’єднання всіх українських земель в єдиній демократичній державі.
Ваші риси: соціал-демократ, демократ, історик, незалежник, соборник
Позиція на компасі: ліві погляди + незалежність

Іван Франко (1856-1916)

Найбільше балів у категорії “Франко”
Ви — соціал-демократ та поет-борець. Ваше переконання: “Не дивуйтесь, що я соціаліст і що одночасно я український патріот”.
Ви поєднуєте боротьбу за національне визволення із захистом прав робітників. Ви вірите, що освіта народу — це шлях до визволення.
Ваші риси: соціаліст, письменник, просвітитель, народник, революціонер.
Позиція на компасі: ліві погляди + еволюція до незалежності.

Фронтально або самостійно:

Порівняйте свій результат з результатами однокласників.
Обговоріть, чи згодні ви з результатом? Чому?
Проаналізуйте, які питання були найскладнішими для вибору?
Подумайте, як би ці мислителі поставилися до сучасних викликів України?

Методичний коментар

Це інноваційне завдання поєднує освіту з елементами гейміфікації. Учні не просто вивчають політичні погляди – вони “проживають” їх через систему вибору та самоідентифікації.

Особистісний аспект: тест допомагає учням краще зрозуміти власні політичні переконання та їхні історичні корені. Це формує більш усвідомлену громадянську позицію.

Інтерактивність: можливість пройти тест онлайн або на папері робить завдання доступним для різних умов навчання.

Рефлексивний компонент: обговорення результатів розвиває самоаналіз та критичне ставлення до власних переконань.

Очікувані результати: учні краще розуміють український політичний спектр та власне місце в ньому.

Методичні поради:

підкресліть, що результат тесту – це не “діагноз”, а привід для роздумів;

заохочуйте відкрите обговорення результатів;

зверніть увагу на питання, які викликали найбільші труднощі;

проведіть паралелі між історичними поглядами та сучасними політичними дискусіями.

Самостійна робота

Завдання 7. Поміркуйте і висловіть свою думку (усно чи письмово).

Варіант 1. Чи потрібна політологія пересічному громадянину, який не збирається займатися політикою професійно? Обґрунтуйте свою позицію.

Варіант 2. Як, на вашу думку, розвиватиметься політологія як наука в умовах цифрових технологій та штучного інтелекту? Які нові методи та підходи можуть з’явитися?

Методичний коментар

Це завдання на рефлексію завершує урок, допомагаючи учням осмислити отримані знання та сформулювати власне ставлення до предмета. Два варіанти завдання дають можливість вибору відповідно до інтересів учнів.

Варіант 1 (потреба в політології) розвиває розуміння практичної значущості предмета та формує мотивацію до подальшого вивчення.

Варіант 2 (майбутнє політології) стимулює прогностичне мислення та показує динамічність науки.

Очікувані результати: учні формують особисте ставлення до політології як науки та усвідомлюють її роль у сучасному світі.

Методичні поради: заохочуйте щирі роздуми, а не “правильні” відповіді. Це завдання може стати основою для подальших дискусій на наступних уроках.

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я розумію, що таке політологія як наука
Я можу пояснити основні методи політологічного дослідження
Я усвідомлюю функції політології в сучасному суспільстві
Я можу визначити зв’язки політології з іншими науками
Я розумію значення політичних знань для активного громадянина

Завантажити матеріал (PDF)

Тема: Вступ до політології

Урок 1. Політологія як наука

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Завдання: Уявіть світ без політики. Як би виглядало ваше життя?

Аналіз новин: Перегляньте новини за сьогодні та підрахуйте:

політичні новини: _______ штук;
умовно політичні: _______ штук;
неполітичні: _______ штук.

Висновок:

Практика

Завдання 1. Аналіз визначень політики.

1. Ситуаційний аналіз (мер хоче знищити парк і побудувати торговельний центр):

За Бісмарком: ___________________________________________________________________________________

За Лассуелом: ___________________________________________________________________________________

2. Критичне мислення (шкільна форма – це політика?):

“ЗА” (визначення + аргумент): ____________________________________________________________________

“ПРОТИ” (визначення + аргумент): ________________________________________________________________

3. Аналітичний вибір (переговори про коаліцію у ВР):

Відповідь: _________________________________________________________________________________________

Пояснення: ________________________________________________________________________________________

4. Ваше визначення політики:

5. Аналіз студентського парламенту (50 000 грн на культуру):

Хто: ________________________________________________________________________________________

Що: ________________________________________________________________________________________

Коли: ______________________________________________________________________________________

Як: _________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Методи політологічного дослідження.

Визначте метод для кожної ситуації:

Вибори президента США (опитування) → ____________________________________________
Російська агресія (еволюція від 2014) → ______________________________________________
Робота ВР у воєнний час → _________________________________________________________
Протести в Ірані → _________________________________________________________________
Зайва ситуація → __________________________________________________________________
Санкції проти Росії (розрахунки) → __________________________________________________
Етичність постачання зброї → _______________________________________________________
Арабська весна (порівняння країн) → ________________________________________________
ШІ та політика → __________________________________________________________________

Завдання 3. Зв’язки політології з іншими науками.

Доповніть схему:

Політологія пов’язана з:

історією через ___________________________________________________________________
соціологією через _______________________________________________________________
економікою через _______________________________________________________________
правознавством через ___________________________________________________________
психологією через _______________________________________________________________
географією через ________________________________________________________________

Завдання 4. Груповий аналіз “Саміт на Алясці”.

Ваша роль: ___________________________________________________________

Ключові висновки вашої групи:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Найцікавіша цитата з джерела:

Як ваша наука допомагає зрозуміти політику:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Політичний компас.

А – Драгоманов
Б – Міхновський
В – Липинський
Г – Грушевський
Д – Франко

Завдання 6. Тест-симуляція.

Запишіть свої відповіді:

1. _____ 2. _____ 3. _____ 4. _____

5. _____ 6. _____ 7. _____ 8. _____

Підрахунок балів:

Драгоманов: _______ балів
Міхновський: _______ балів
Липинський: _______ балів
Грушевський: _______ балів
Франко: _______ балів

Ваш результат: ___________________________________________________________

Чи згодні з результатом?

Найскладніше питання:

Чому?

Завдання 7. Рефлексія

Оберіть одне із завдань:

Варіант 1. Чи потрібна політологія пересічному громадянину?

Варіант 2. Як розвиватиметься політологія в епоху ШІ?

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я розумію, що таке політологія як наука
Я можу пояснити основні методи політологічного дослідження
Я усвідомлюю функції політології в сучасному суспільстві
Я можу визначити зв’язки політології з іншими науками
Я розумію значення політичних знань для активного громадянина

Що було найцікавішим на уроці?

Які питання у вас залишилися?

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Наступний: матеріал 2 Політичні процеси в повсякденному житті

Твоя поточна позиція

1 матеріал

Тема 1 — матеріал 1 з 5

1 матеріал Ти тут

Політологія як наука

Матеріал

Тема: Вступ до політології

Урок 1. Політологія як наука

Рекомендовані джерела та література для підготовки до уроку

Дизайн уроку

Методичний коментар

Індивідуальна робота

Завдання 1. Проаналізуйте поняття “політика”. Виконайте завдання до них.

Методичний коментар

Завдання 2. Аналіз методів політологічного дослідження.

Методичний коментар

Робота в парах

Завдання 3. Взаємозвʼязок політології з іншими науками.

Методичний коментар

Групова робота

Завдання 4. “Саміт на Алясці – політологія в дії”.

Методичний коментар

Завдання 5. Дослідження української політичної думки.

Методичний коментар

Задання 6

Михайло Драгоманов (1841-1895)

Микола Міхновський (1873-1924)

Вʼячеслав Липинський (1882-1931)

Михайло Грушевський (1866-1934)

Іван Франко (1856-1916)

Фронтально або самостійно:

Самостійна робота

Завдання 7. Поміркуйте і висловіть свою думку (усно чи письмово).

Методичний коментар

Тема: Вступ до політології

Урок 1. Політологія як наука

Робочий аркуш учнів і учениць

Завдання 1. Аналіз визначень політики.

Завдання 2. Методи політологічного дослідження.

Завдання 3. Зв’язки політології з іншими науками.

Завдання 4. Груповий аналіз “Саміт на Алясці”.

Завдання 5. Політичний компас.

Завдання 6. Тест-симуляція.

Завдання 7. Рефлексія

Ділись та обговорюй важливе