Постіндустріальний перехід. Український науково-технічний потенціал та його реалізація в умовах СРСР. Економіка УРСР у складі СРСР: розвиток високотехнологічних галузей; екологічна ціна індустріалізації; криза планового господарства, дефіцит товарів

Освітня галузь / Громадянська та історична / Інтегровані курси історично-громадянської галузі / Інтегрований курс історії та громадянської освіти. 10-12 класи. (11 клас) / Узагальнення / Постіндустріальний перехід. Український науково-технічний потенціал та його реалізація в умовах СРСР. Економіка УРСР у складі СРСР: розвиток високотехнологічних галузей; екологічна ціна індустріалізації; криза планового господарства, дефіцит товарів

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Тема: Постіндустріальний перехід. Український науково-технічний потенціал та його реалізація в умовах СРСР. Економіка УРСР у складі СРСР: розвиток високотехнологічних галузей; екологічна ціна індустріалізації; криза планового господарства, дефіцит товарів

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

узагальнює основні зміни та тенденції другої половини ХХ ст. (демографічні, технологічні, політичні, культурні) [12 ГІО 1.3.2-1];
оцінює історичні зміни середини ХХ ст. у довготривалій перспективі (їх вплив на сучасний світ) [12 ГІО 1.3.2-2];
порівнює історичні факти та артефакти за заданими критеріями [12 ГІО 4.1.2-1];
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу і результатів [12 ГІО 4.1.3-1];
верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1];
формулює судження на основі критеріїв, принципів і цінностей [12 ГІО 4.3.1-1 П];
узагальнює контроверсійні судження і оцінки минулого, сучасних суспільних процесів для формулювання власних висновків та аргументації [12 ГІО 4.3.2-2];
узагальнює результати, формулює висновки і представляє результати дослідження [12 ГІО 4.3.2-3 П];
пропонує ефективні способи розв’язання виявлених проблем, пов’язаних із дослідженими історичними процесами [12 ГІО 6.2.1-2];
робить обґрунтовані судження щодо різних аспектів суспільно-політичного життя в Україні та світі, спираючись на історичний досвід ХХ ст. [12 ГІО 6.3.1-3];
прогнозує можливий розвиток подій на основі вивчених історичних закономірностей (напр. уроків «холодної війни») [12 ГІО 6.3.1-4].

На уроці учні й учениці зможуть:

систематизувати знання про етапи розвитку суспільства (індустріальне -> постіндустріальне)
розрізняти поняття: постіндустріальне суспільство, кібернетика, економічна криза, дефіцит, екологічна ціна, ВПК (військово-промисловий комплекс)
розуміти, чому, маючи потужний науковий потенціал, УРСР не змогла створити економічне диво
розвивати навички аналізу складних соціально-економічних проблем та їхніх наслідків

Ключові поняття, особистості, концепти

Постіндустріальне суспільство – тип суспільства, у якому основним ресурсом стають знання, інформація та інновації, а провідну роль відіграє сфера послуг, освіта, фінанси, наука, IT. Промисловість поступається високотехнологічним секторам.

Дефіцит – хронічна нестача товарів і послуг в умовах планової економіки СРСР. Виникав через централізоване планування, низьку конкуренцію, неефективність виробництва, адміністративні обмеження та відсутність ринкових стимулів.

Кібернетика – наука про процеси управління, зв’язку та обробки інформації в технічних, біологічних та соціальних системах. В СРСР спочатку засуджувалася як «буржуазна», але з 1960-х стала основою комп’ютеризації, автоматизації та розвитку інформатики.

Екологічна ціна індустріалізації – накопичені збитки природі внаслідок надмірної індустріалізації: забруднення води й повітря, деградація ґрунтів, радіаційні ризики, техногенні катастрофи (ключовий приклад — аварія на ЧАЕС, 1986).

Авіабудування (КБ Антонова) – високотехнологічна галузь УРСР, де створили всесвітньо відомі літаки: АН-22 «Антей», АН-124 «Руслан», АН-225 «Мрія». Україна була одним із центрів світового транспортного авіабудування.

Планова економіка – економічна система, у якій держава централізовано визначає обсяги виробництва, асортимент товарів, їх розподіл та ціни. Характерна для СРСР.

Технократизація – поширення автоматизованих систем, комп’ютерів, роботизації виробництва. У СРСР цей процес стримувався бюрократією та низьким рівнем інвестицій у технології.

ВПК (військово-промисловий комплекс) – сукупність підприємств, орієнтованих на виробництво зброї та оборонної продукції. УРСР була ключовим центром ракетобудування, авіації, машинобудування.

Товарний дефіцит / Тіньова економіка – наслідок дефіциту — поява неофіційних ринків, спекуляції, «блату» як соціального механізму доступу до товарів і послуг.

Урбанізація пізнього СРСР – стрімкий ріст міст, панельне житлове будівництво (хрущовки), зростання потреби в транспорті й інфраструктурі, але також — стандартизація та руйнування історичної забудови.

Віктор Михайлович Глушков (1923–1982) – український кібернетик, основоположник інформатики в СРСР. Досягнення: створив теорію цифрових автоматів; заснував Інститут кібернетики АН УРСР; ініціював проєкт «ОГАС» — першу в світі національну комп’ютерну мережу для керування економікою (аналог сучасного інтернету). Його ідеї значно випередили технології свого часу, але були заблоковані радянською бюрократією.

Олег Костянтинович Антонов (1906–1984) – авіаконструктор, засновник і керівник КБ Антонова. Досягнення: створив понад 60 типів літаків; розвинув напрям важких транспортних машин; Україна завдяки КБ Антонова стала головним центром авіабудування СРСР.

Сергій Корольов (1907–1966) – українець за походженням, головний конструктор радянської космічної програми. Внесок: перший штучний супутник, перший політ людини в космос, ракети Р-7. Уродженець Житомира.

Євген Патон (1870–1953) та Борис Патон (1918–2020) – багаторічна династія українських науковців. Є. Патон — винайшов метод автоматичного електрозварювання. Б. Патон очолював АН УРСР 40 років, сприяв розвитку матеріалознавства, зварювальних технологій, космічної техніки.

Володимир Челомей, Михайло Янгель — українська ракетобудівна школа – керували КБ у Дніпропетровську (нині Дніпро). Внесок: створення МБР, космічних носіїв, супутників — один з центрів космічної супердержавності СРСР.

Як підготуватися до уроку?

1. Чітко визначте структуру уроку

У темі багато змістових блоків, тому варто об’єднати матеріал у 4 логічні модулі:

постіндустріальний перехід у світі;
науково-технічний потенціал України в СРСР;
планова економіка та високотехнологічні галузі УРСР;
екологічні наслідки + криза системи та дефіцит

Це допоможе уникнути перевантаження учнів та створить чіткий сценарій уроку.

2. Підготуйте візуальний матеріал.

Рекомендується:

фотографії авіабудівних проєктів КБ Антонова (АН-2, АН-22, АН-124, АН-225);
схеми комп’ютерів, створених у Інституті кібернетики Глушкова;
фото підприємств ВПК в УРСР (Південмаш, КБ Янгеля, Київський завод «Арсенал»);
графіки дефіциту товарів 1980-х (черги, купони, порожні полиці);
мапи екологічних зон ризику: Донбас, Придніпров’я, Чорнобиль.

Візуали значно «оживлять» тему та сприятимуть кращому розумінню.

3. Використайте метод рольових кейсів.

Запропонуйте учням ситуації з реального життя СРСР:

Кейс 1: «Товарний дефіцит». Учні мають визначити, чому система не забезпечувала попит, які були наслідки (черги, блат, тіньова економіка).

Кейс 2: «Чому проєкт Глушкова ОГАС не реалізували?». Причини бюрократичного спротиву, страху перед автоматизацією та конкуренцією з військовими проєктами..

Кейс 3: «Екологічна ціна індустріалізації». Учні мають пояснити, чому індустріальні регіони стали зонами екологічного лиха.

4. Зробіть акцент на порівнянні систем.

Показати, що:

а) у світі йшов постіндустріальний перехід (сервіси, IT, інновації);

б) у СРСР — індустріальна модель з домінуванням ВПК (ресурси спрямовані на оборону, а не на цивільні технології).

Підготуйте невелику таблицю «СРСР vs Захід», щоб учні бачили різницю в економічних моделях.

5. Використайте інтерактив: «Що було б, якби…?»

Поставте класу запитання:

що було б, якби радянська економіка дозволила вільний ринок у високих технологіях?
як би змінилася УРСР, якби планова економіка перейшла до змішаної ще у 1970-х?
що могло б бути з українським авіабудуванням, якби Антонова не обмежувала планова система?

Такі питання формують критичне мислення.

6. Додайте «героїв уроку» — короткі біографії ключових діячів

Підготуйте невеликі міні-картки з фото:

В. Глушков – кібернетика, перші комп’ютери, ОГАС;
О. Антонов – літаки світового рівня;
С. Корольов – космос, ракети (українське походження);
М. Янгель, В. Челомей – українська ракетна школа;
Б. Патон – матеріалознавство, автоматичне зварювання.

Це зробить урок персоналізованим і захопливим.

7. Продумайте міні-експерименти або практику

Приклад:

дати учням «планове завдання» — виробити 10 умовних товарів за 3 хвилини;
дати іншій групі свободу дій: виробляти стільки, скільки можуть;
порівняти «якість», «собівартість», «результат».

Так учні краще зрозуміють відмінність між ринковою та плановою економікою.

8. Підготуйте історичні джерела

Для аналізу в групах:

уривки з радянської преси про «успіхи» промисловості;
матеріали про черги й дефіцит;
свідчення науковців про нереалізовані проєкти;
фрагменти звітів про екологічний стан УРСР.

9. Дайте невелике міні-завдання на рефлексію

Наприкінці уроку: «Що стало для вас найбільш несподіваним у темі?»
або «Що з радянської економічної системи ви не хотіли б повторення сьогодні?»

Дизайн уроку

Провокація

Фронтальна робота. «Два символи УРСР»

Завдання: Вчитель демонструє два символи економіки УРСР 1970–1980-х рр.:

Фото А: ЕОМ «МИР» або дослідницький літак АНТК імені Антонова.

Фото Б: Порожні полиці магазину та черга.

Питання до класу:

Як обидва фото можуть існувати одночасно? (Фото А – високий науковий потенціал; Фото Б – криза планової економіки).
Який з цих двох світів ілюструє постіндустріальний перехід?

(А, оскільки це – інформація, наука, технології)

3. Чому потенціал УРСР (Фото А) не зміг вирішити проблеми дефіциту (Фото Б)?

(Через централізацію та пріоритет ВПК)

Практика

1. Групова робота. Український потенціал vs. Планова система

Учні об’єднуються у три групи, досліджуючи ключові високотехнологічні галузі УРСР.

Група	Галузь УРСР (1960–1980-ті)	Приклади успіху	Чому успіх не трансформувався в економічне «диво»?
1. Кібернетика	Інститут Кібернетики (Київ), В.М. Глушков.	Розробка теорії ЕОМ та перших комп’ютерів.	Розробки були засекречені та орієнтовані на ВПК; ігнорування потреб цивільного ринку.
2. Авіабудування	КБ Антонова (АН-22, АН-124 «Руслан»).	Створення унікальних транспортних літаків-гігантів.	Залежність від центру (Москва) у фінансуванні та постачанні; виробництво йшло на користь центру, а не УРСР.
3. Енергетика	Розвиток АЕС (ЧАЕС), потужні ТЕЦ.	Створення великої енергетичної бази СРСР.	Екологічна небезпека, ігнорування безпеки заради плану; вироблена енергія йшла в загальносоюзний «котел».

2. Індивідуальна робота. Криза планового господарства та дефіцит

Джерело: інфографіка або схема «Петля дефіциту» (надлишкове планування → занижене виробництво → порожні полиці → тіньові практики → нові перекоси плану).

Завдання для учня:

1. Опишіть власними словами, як працював механізм «петлі дефіциту».

Поясніть, які етапи цієї системи призводили до хронічної нестачі товарів навіть у періоди економічного зростання.

2. Наведіть приклад із повсякденного життя пересічної сім’ї в УРСР, який показує вплив дефіциту.

Це може бути відсутність побутової техніки, черги, купони, «блат», пошук «потрібної людини» тощо.

3. Чому планова економіка не могла швидко реагувати на зміну попиту?

Поясніть, які структурні особливості системи робили її «інертною» порівняно з ринковою економікою.

4. Як глобальні зрушення — автоматизація, розвиток IT, зростання сфери послуг — вплинули на становище УРСР у 1970–80-х роках?

Опишіть, чому відставання від постіндустріальних трендів поглиблювало економічну кризу.

5. Оберіть один із секторів економіки УРСР (авіабудування, космічна галузь, важка промисловість, енергетика) і коротко оцініть його сильні та слабкі сторони в умовах планового господарства.

3. Групова робота. Екологічна ціна індустріалізації — через історії людей

Завдання:

У групах обговоріть не лише факти, а й людські долі, які стоять за екологічними проблемами УРСР у складі СРСР. Ваше завдання — з’ясувати, які емоції, втрати й життєві зміни переживали люди, що опинилися у центрі цих подій.

Кейси для обговорення:

1. Чорнобильська катастрофа (1986)

Поміркуйте:

Як почувалися пожежники, яких відправили на дах реактора без захисту й інформації?
Як реагували сім’ї, яких вивозили з Прип’яті «на три дні», а додому вони не повернулися ніколи?
Чому замовчування і страх керівництва «псувати статистику» зробили трагедію ще більшою?

2. Донбас і Кривбас — регіони важкої праці.

Подумайте:

Як жили гірники та металурги в районах, де повітря було сірим, а річки — непридатними для купання?
Як забруднення впливало на здоров’я дітей, які виростали поруч із шахтами та кар’єрами?
Чому екологічні проблеми не вирішувалися десятиліттями, попри скарги місцевих мешканців?

3. Водні ресурси (Азовське та Чорне моря)

Обговоріть:

Як змінювалося життя рибалок, коли вилов риби різко скорочувався через забруднення?
Як впливало скидання відходів на прибережні поселення та туризм?
Чи знали люди справжній масштаб проблем, якщо ЗМІ про це мовчали?

✍️ Підсумкове питання для групи:

Чому всі ці трагедії й проблеми можна назвати «екологічною ціною» перебування УРСР у складі СРСР?

Поміркуйте, зокрема:

Хто отримував вигоду від промислової продукції?
Хто отримував забруднене довкілля, хвороби й деградацію ресурсів?
Чому рішення про розміщення підприємств ухвалювалися в Москві, а наслідки залишалися в Україні?

4. Дебати «Бюджет 1980 року: Інформація vs. Сталь» (Рольова гра)

Мета: Зрозуміти конфлікт між пріоритетами планової та постіндустріальної економік, а також виявити причини кризи СРСР.

Інструкція: Учні об’єднуються у дві команди для дебатів. Ви — члени Держплану УРСР у 1980 році, які вирішують, куди інвестувати обмежені державні кошти.

Команда	Роль	Теза для захисту
Команда А	«Традиціоналісти» (прихильники планової економіки)	Інвестувати 80% коштів у важку промисловість (видобуток вугілля, виробництво сталі, ВПК) та енергетику (будівництво нових АЕС). Це гарантує обороноздатність і виконання плану.
Команда Б	«Реформатори» (прихильники постіндустріального переходу)	Перенаправити 50% коштів на розвиток кібернетики (цивільні комп’ютерні центри), сферу послуг та виробництво споживчих товарів (щоб подолати дефіцит і технологічне відставання).

Аргументи для обговорення:

Як рішення Команди А вплине на дефіцит?
Чи зможе Команда Б реалізувати свій план без приватної власності та конкуренції?
Яке рішення, на вашу думку, обрало б реальне радянське керівництво 1980-х, і чому?

5. Фронтальне завдання «Екологічна ціна: Хто несе відповідальність?» (Кейс-стаді, моральний вибір)

Мета: критично проаналізувати екологічну ціну індустріалізації та зрозуміти, як планова економіка ігнорувала безпеку та довкілля.

Інструкція: розгляньте умовний Кейс «Місто N» (на основі промислових центрів УРСР). У ньому застарілий хімічний завод, що працює заради виконання п’ятирічки, спричинив масове забруднення річки.

Розподіл відповідальності: У відсотках, розподіліть провину за екологічну катастрофу між трьома суб’єктами (сума = 100%):
- Центральне керівництво (Держплан, Москва): за встановлення нереальних планів, ігнорування екологічних стандартів.
- Місцеве керівництво заводу: за свідоме використання застарілого обладнання та нехтування безпекою.
- Науково-технічний комплекс: за нездатність (або заборону) розробити та впровадити екологічно чисті технології.
Висновок: Поясніть, чому в умовах планового господарства економічні показники (тонни сталі, мегавати енергії) завжди домінували над екологічною безпекою.

(Відповідь: Успіх вимірювався виконанням Плану, а не здоров’ям громадян чи чистотою довкілля)

6. Завдання «Парадокс Потенціалу» (Аналіз візуальних/текстових джерел)

Мета: візуально підтвердити суперечність між науковим потенціалом УРСР та кризою споживчого ринку.

Інструкція: учні працюють з двома джерелами (їх можна вивести на екран або описати).

Джерело 1. (Потенціал): фотографія про розробки в галузі кібернетики (В. Глушков) або літакобудування (АНТК імені Антонова).

В.М. Глушков за пультом ЕОМ «Промінь». У 1963 році почалося серійне виробництво першої ЕОМ цього типу

Джерело 2 (Криза): Коротка цитата з мемуарів радянської людини, яка описує дефіцит якісних меблів, одягу або побутової техніки.

«Пам’ятаю, як мама роками мріяла про нову пральну машинку. У магазині стояли лише порожні полиці та списки очікування. Добротні меблі чи одяг “для людей” з’являлися хіба раз на рік — і тоді вся черга вже знала одна одну поіменно. Ми звикли не вибирати, а брати будь-що, бо завтра вже не буде.»

Питання до учнівства:

Яка галузь у джерелі 1 ілюструє постіндустріальний розвиток?
Як ви поясните факт, що УРСР могла виробляти літаки-гіганти, що не мали аналогів у світі, але не могла забезпечити громадян якісними товарами?
Використовуючи поняття «економічна криза» та «колоніальна економічна роль», сформулюйте, як реалізація наукового потенціалу УРСР вплинула на економічний стан України.

Підсумки і рефлексія

Завдання «Парадокс УРСР»

Мета: Узагальнити суперечливість економічного становища УРСР.

Інструкція: Поясніть парадокс УРСР у період постіндустріального переходу однією ємною фразою, використовуючи поняття: «Кібернетика», «Дефіцит», «ВПК».

Можливий висновок:

“Україна мала світову школу кібернетики, але цей потенціал був спрямований на ВПК СРСР, залишаючи мільйони громадян у постійному дефіциті товарів.”

Прогрес

Заповнення таблиці “Мій Прогрес”: Учні й учениці самостійно оцінюють власний поступ.

Критерій	Ні	Частково	Так
Я розумію сутність постіндустріального переходу..
Я можу пояснити, чому наука УРСР не вирішила проблему дефіциту
Я знаю, що таке криза планового господарства.
Я усвідомлюю, що таке екологічна ціна індустріалізації.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Тема: Постіндустріальний перехід. Український науково-технічний потенціал та його реалізація в умовах СРСР. Економіка УРСР у складі СРСР: розвиток високотехнологічних галузей; екологічна ціна індустріалізації; криза планового господарства, дефіцит товарів

Робочий аркуш учнів і учениць

Рефлексія

Мої очікування від вивчення теми

Чого я прагну досягти під час вивчення теми?

Провокація

Фронтальна робота. «Два символи УРСР»

Завдання: Перед вами два символи економіки УРСР 1970–1980-х рр.:

Фото А: ЕОМ «МИР» або дослідницький літак АНТК імені Антонова.

Фото Б: Порожні полиці магазину та черга.

Питання до класу:

1. Як обидва фото можуть існувати одночасно? (Фото А – високий науковий потенціал; Фото Б – криза планової економіки).

2. Який з цих двох світів ілюструє постіндустріальний перехід?

3. Чому потенціал УРСР (Фото А) не зміг вирішити проблеми дефіциту (Фото Б)?

Практика

1. Групова робота. Український потенціал vs. Планова система

Учні об’єднані у три групи, досліджуючи ключові високотехнологічні галузі УРСР.

Група	Галузь УРСР (1960–1980-ті)	Приклади успіху	Чому успіх не трансформувався в економічне «диво»?
1. Кібернетика	Інститут Кібернетики (Київ), В.М. Глушков.
2. Авіабудування	КБ Антонова (АН-22, АН-124 «Руслан»).
3. Енергетика	Розвиток АЕС (ЧАЕС), потужні ТЕЦ.

2. Індивідуальна робота. Криза планового господарства та дефіцит

Завдання для учня:

1. Опишіть власними словами, як працював механізм «петлі дефіциту».

2. Наведіть приклад із повсякденного життя пересічної сім’ї в УРСР, який показує вплив дефіциту.

3. Чому планова економіка не могла швидко реагувати на зміну попиту?

Поясніть, які структурні особливості системи робили її «інертною» порівняно з ринковою економікою.

Опишіть, чому відставання від постіндустріальних трендів поглиблювало економічну кризу.

3. Групова робота. Екологічна ціна індустріалізації — через історії людей

Завдання:

Кейси для обговорення:

1. Чорнобильська катастрофа (1986)

Поміркуйте:

Як почувалися пожежники, яких відправили на дах реактора без захисту й інформації?
Як реагували сім’ї, яких вивозили з Прип’яті «на три дні», а додому вони не повернулися ніколи?
Чому замовчування і страх керівництва «псувати статистику» зробили трагедію ще більшою?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Донбас і Кривбас — регіони важкої праці.

Подумайте:

Як жили гірники та металурги в районах, де повітря було сірим, а річки — непридатними для купання?
Як забруднення впливало на здоров’я дітей, які виростали поруч із шахтами та кар’єрами?
Чому екологічні проблеми не вирішувалися десятиліттями, попри скарги місцевих мешканців?

3. Водні ресурси (Азовське та Чорне моря)

Обговоріть:

Як змінювалося життя рибалок, коли вилов риби різко скорочувався через забруднення?
Як впливало скидання відходів на прибережні поселення та туризм?
Чи знали люди справжній масштаб проблем, якщо ЗМІ про це мовчали?

✍️ Підсумкове питання для групи:

Чому всі ці трагедії й проблеми можна назвати «екологічною ціною» перебування УРСР у складі СРСР?

Поміркуйте, зокрема:

Хто отримував вигоду від промислової продукції?
Хто отримував забруднене довкілля, хвороби й деградацію ресурсів?
Чому рішення про розміщення підприємств ухвалювалися в Москві, а наслідки залишалися в Україні?

4. Дебати «Бюджет 1980 року: Інформація vs. Сталь» (Рольова гра)

Інструкція: Учні об’єднані у дві команди для дебатів. Ви — члени Держплану УРСР у 1980 році, які вирішують, куди інвестувати обмежені державні кошти.

Команда	Роль	Теза для захисту
Команда А	«Традиціоналісти» (прихильники планової економіки)
Команда Б	«Реформатори» (прихильники постіндустріального переходу)

Аргументи для обговорення:

Як рішення Команди А вплине на дефіцит?
Чи зможе Команда Б реалізувати свій план без приватної власності та конкуренції?
Яке рішення, на вашу думку, обрало б реальне радянське керівництво 1980-х, і чому?

5. Фронтальне завдання «Екологічна ціна: Хто несе відповідальність?»

1. Розподіл відповідальності: У відсотках, розподіліть провину за екологічну катастрофу між трьома суб’єктами (сума = 100%):

Центральне керівництво (Держплан, Москва): за встановлення нереальних планів, ігнорування екологічних стандартів.
Місцеве керівництво заводу: за свідоме використання застарілого обладнання та нехтування безпекою.
Науково-технічний комплекс: за нездатність (або заборону) розробити та впровадити екологічно чисті технології.

2. Висновок: Поясніть, чому в умовах планового господарства економічні показники (тонни сталі, мегавати енергії) завжди домінували над екологічною безпекою.

6. Завдання «Парадокс Потенціалу» (Аналіз візуальних/текстових джерел)

Інструкція: учні працюють з двома джерелами (їх можна вивести на екран або описати).

Джерело 1. (Потенціал): фотографія про розробки в галузі кібернетики (В. Глушков) або літакобудування (АНТК імені Антонова).

В.М. Глушков за пультом ЕОМ «Промінь». У 1963 році почалося серійне виробництво першої ЕОМ цього типу

Джерело 2 (Криза): Коротка цитата з мемуарів радянської людини, яка описує дефіцит якісних меблів, одягу або побутової техніки.

Питання до учнівства:

1. Яка галузь у Джерелі 1 ілюструє постіндустріальний розвиток?

2. Як ви поясните факт, що УРСР могла виробляти літаки-гіганти, що не мали аналогів у світі, але не могла забезпечити громадян якісними товарами?

3. Використовуючи поняття «економічна криза» та «колоніальна економічна роль», сформулюйте, як реалізація наукового потенціалу УРСР вплинула на економічний стан України.

Підсумки і рефлексія

Завдання «Парадокс УРСР»

Прогрес

Заповнення таблиці “Мій Прогрес”: Учні й учениці самостійно оцінюють власний поступ.

Критерій	Ні	Частково	Так
Я розумію сутність постіндустріального переходу..
Я можу пояснити, чому наука УРСР не вирішила проблему дефіциту
Я знаю, що таке криза планового господарства.
Я усвідомлюю, що таке екологічна ціна індустріалізації.

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе