Протистояння ідеологій у Другій світовій війні: нацизм, комунізм, ліберальна демократія. Частина 1

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 1. Тема: Протистояння ідеологій у Другій світовій війні: нацизм, комунізм, ліберальна демократія. Частина 1

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

застосовує критерії періодизації історичного минулого [12 ГІО 1.1.2-2]
зіставляє події, явища і процеси української та світової історії; визначає їх взаємовпливи [12 ГІО 4.1.3-2]

Мовою учнівства:

Дослідимо основні ідеології, що зіткнулися під час Другої світової війни
Проаналізуємо характерні риси нацизму, комунізму та ліберальної демократії
З’ясуємо, як ідеологічні протиріччя вплинули на хід війни та долю народів
Розглянемо український досвід у контексті зіткнення цих ідеологій
Обговоримо наслідки ідеологічного протистояння для формування післяв‌оєнного світу

Ключова компетентність уроку

Громадянські та соціальні компетентності — учні й учениці аналізуватимуть та оцінюватимуть ідеологію і діяльність політичних рухів у історичній ретроспективі, ілюструватимуть історичними прикладами конструктивні шляхи розв’язання соціальних конфліктів, взаємодіятимуть з особами з відмінними цінностями на основі історичного досвіду.

Ключові терміни, особи та концепції

Ідеологія — система політичних, соціальних, економічних поглядів і цінностей, що визначає цілі суспільного розвитку та шляхи їх досягнення.

А також: У широкому розумінні позначає будь-який комплекс думок, переконань і установок. Це широке і нейтральне значення терміна ідеологія збігається зі значенням терміна світогляд. Однак, на відміну від останнього, часто має негативні конотації, вказуючи на викривлену оптику, крізь яку індивідуальний чи колективний суб’єкт формує сприйняття своєї реальності. У цьому сенсі ідеологія — це «хибна свідомість».

Посилання: Брюховецька O. В. Ідеологія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ідеологія(дата звернення: 17.07.2025).

Нацизм (націонал-соціалізм) — тоталітарна ідеологія, що поєднувала крайній націоналізм, расизм, антисемітизм із соціальними популістськими гаслами. Політичний тоталітарний рух, який оформився в Німеччині й Австрії після Першої світової війни, ґрунтувався на теоріях расової ієрархії (вищості «арійської раси»), соціального дарвінізму, ідеях германського експансіонізму й реваншизму, вождизму (фюрерства), екстремістського націоналізму, ксенофобії й антисемітизму; ідеологія Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДРП; нім. Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei, NSDAP; 1919–1945) і споріднених із нею політичних партій і рухів у країнах Центральної та Північної Європи (1919–1945).

Посилання: Дем’яненко Б. Л. Націонал-соціалізм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Націонал-соціалізм (дата звернення: 17.07.2025).

Комунізм — ідеологія, що проголошувала створення безкласового суспільства через диктатуру пролетаріату та колективну власність на засоби виробництва.
Ліберальна демократія — політична система, що базується на принципах народовладдя, захисту прав людини, розподілу влади та ринкової економіки.
Тоталітаризм — політичний режим, спрямований на досягнення цілковитого (тотального) контролю держави над всіма сферами суспільного та приватного життя.

Посилання: Кульчицький С. В. Тоталітаризм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Тоталітаризм(дата звернення: 17.07.2025).

Фашизм — екстремістський соціально-політичний рух, агресивна синкретична ідеологія, тоталітарний політичний режим, спрямовані на встановлення відкритої терористичної диктатури, жорстоке придушення демократичних прав і свобод, опозиції, застосування воєнної сили з метою реалізації геополітичних зазіхань.
Посилання: Горбатенко В. П. Фашизм // Велика українська енциклопедія. URL:https://vue.gov.ua/Фашизм (дата звернення: 17.07.2025).
Антигітлерівська коаліція — військово-політичний союз держав, спрямований проти нацистської Німеччини та її європейських союзників у Другій світовій війні.

Посилання: Коваль В.С. АНТИГІТЛЕРІВСЬКА КОАЛІЦІЯ, військ.-політ. союз д-в [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во “Наукова думка”, 2003. – 688 с.: іл.. URL:http://www.history.org.ua/?termin=Antyhitlerivska_koalitsiia

Голокост — термін, яким світові історіографія називає геноцид євреїв, здійснюваний нацистами в роки Другої світової війни.

Посилання: Подольський А.Ю. ГОЛОКОСТ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во “Наукова думка”, 2004. – 688 с.: іл.. URL:http://www.history.org.ua/?termin=Golokost

Організація українських націоналістів (ОУН) — політичний рух, який ставив за мету розбудову незалежної української держави на всіх українських етнічних землях.

Посилання: Патриляк І.К. ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во “Наукова думка”, 2010. – 728 с.: іл.. URL:http://www.history.org.ua/?termin=Orhanizatsiia_ukrainskykh

Вінстон Черчилль (1874-1965) — 61-й (1940–1945) та 63-й (1951–1955) прем’єр-міністр Великої Британії, один із лідерів антигітлерівської коаліції.
Франклін Делано Рузвельт (1882-1945) — 32-ий президент США, який очолював країну під час війни та відстоював демократичні цінності.
Адольф Гітлер (1889-1945) — канцлер Третього рейху, фюрер (провідник) Націонал-соціаліст. робітн. партії Німеччини, головний військ. злочинець Другої світової війни.

Посилання: Коваль М.В. ГІТЛЕР Адольф [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во “Наукова думка”, 2004. – 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Gitler_A

Йосип Сталін (1879-1953) — один із керівних діячів КПРС і СРСР, генералісимус Совєтського Союзу, встановив тоталітарний режим, ініціатор численних злочинів.

Посилання: Кульчицький С.В. СТАЛІН Йосиф Віссаріонович [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Stalin_J

Як підготуватися до уроку?

Друга світова війна стала не лише військовим, але й ідеологічним протистоянням між трьома кардинально різними світоглядними системами. Нацизм, комунізм та ліберальна демократія представляли різні бачення майбутнього людства, що й визначило характер конфлікту.

Нацистська ідеологія ґрунтувалася на расовій теорії, згідно з якою “арійська раса” мала право панувати над “неповноцінними” народами. Економічно нацизм поєднував приватну власність із жорстким державним контролем, підпорядковуючи все військовим цілям. Культурно нацисти нав’язували культ фюрера, мілітаризм та ненависть до “чужих”.

Совєтський комунізм під керівництвом Сталіна декларував рівність усіх народів, але на практиці створив тоталітарну систему з жорстким централізованим управлінням. Економіка базувалася на державній власності та плановому господарстві. Культурно пропагувався атеїзм, інтернаціоналізм та культ вождя.

Західна ліберальна демократія відстоювала права людини, парламентаризм, розподіл влади та ринкову економіку. Культурні цінності включали індивідуальну свободу, плюралізм думок та толерантність.

Український контекст:

Українці опинилися між цими ідеологіями. Совєтська влада проводила політику русифікації та репресій (Голодомор 1932-1933 рр.), нацисти розглядали українців як “недолюдей”, призначених для знищення або рабства. Частина українців у ОУН-УПА намагалася використати протиріччя між режимами для здобуття незалежності, але зіткнулася з репресіями з усіх боків.

Методичні поради:

Важливо показати учням не лише воєнні дії, але й ідеологічне підґрунтя конфлікту. Використовуйте порівняльний аналіз,різні джерела, уникайте спрощень. Підкресліть трагізм українського досвіду та важливість демократичних цінностей.

Дизайн уроку

Провокація

Завдання:

Розгляньте три зображення періоду Другої світової війни:

Нацистський плакат: “Ein Volk, ein Reich, ein Führer!” (Один народ, одна держава, один фюрер!)

Джерело: Автор: N/A , CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=135562438

Совєтську поштову марку: “За Родину, за Сталина!” (“за Батьківщину. за Сталіна”)

Джерело: Post of the USSR., https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=12818265

Американський плакат: “We Can Do It!” (“Ми можемо це зробити!”)

Джерело: J. Howard Miller (1918–2004), artist employed by Westinghouse, poster used by the War Production Co-ordinating Committee – From scan of copy belonging to the National Museum of American History, Smithsonian Institution, retrieved from the website of the Virginia Historical Society., Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=5249733

Запитання для обговорення:

Які цінності та ідеї відображає кожне зображення?
Як ці образи мали вплинути на людей того часу?
Поміркуйте, чому саме ці три ідеології зіткнулися у світовій війні?

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Ідеологічні принципи у дії (розвиток громадянських компетентностей)

Проаналізуйте три ситуації часів Другої світової війни та визначте, яка ідеологія могла б їх виправдати:

Ситуація А: Держава запроваджує обов’язкові медичні огляди для всіх громадян, заборонивши шлюби між представниками різних “расових груп”. Створюються спеціальні табори для “расово неповноцінних” народів. Усі рішення приймає один лідер без консультацій з парламентом.

Ситуація Б: Уряд конфісковує всю приватну власність та землю, передавши їх у колективне користування. Усі підприємства переходять під контроль “робітничих рад”. Приватна торгівля заборонена, а всі рішення про виробництво приймаються централізовано.

Ситуація В: Парламент ухвалює рішення про війну лише після публічних дебатів та голосування. Навіть під час війни діють суди, які захищають права військовополонених. Преса може критикувати урядові рішення, а опозиція має право висловлювати альтернативні думки.

Питання:

Яка ідеологія виправдовувала б кожну з цих ситуацій?
Які основні принципи кожної ідеології ви можете виділити?
Як ці підходи вплинули на хід війни та долю мирного населення?
Яка з цих систем, на вашу думку, краще захищала права людини? Чому?

Методичний коментар:

Завдання розвиває навички аналізу ідеологічних систем через конкретні історичні приклади, допомагає зрозуміти практичні наслідки різних політичних підходів.

Відповіді:

Ситуація А — нацизм (расова політика, диктатура), Ситуація Б — комунізм (колективізація, класова боротьба), Ситуація В — ліберальна демократія (права людини, поділ влади).

Завдання 2. Порівняльна таблиця ідеологій

Заповніть таблицю, порівнюючи три ідеології за основними критеріями:

Критерій	Нацизм	Комунізм	Ліберальна демократія
Ставлення до особистості
Економічна система
Роль держави
Національне питання
Методи управління

Методичний коментар:

Систематизація знань допомагає краще зрозуміти принципові відмінності між ідеологіями.

Завдання 3. Український вибір (розвиток громадянських компетентностей)

Проаналізуйте, які варіанти мали українці й українки у 1941 році:

Співпраця з нацистами — в надії на незалежність України
Підтримка совєтської влади — як “менше зло”
Створення власного руху — ОУН-УПА
Пасивність — “переждати” війну

Питання:

Які аргументи “за” і “проти” кожного варіанта?
Чому український народ розділився у своєму виборі?
Як ця ситуація вплинула на долю України?

Методичний коментар:

Завдання розвиває емпатію та розуміння складності історичного вибору в екстремальних умовах.

Робота в парах

Завдання 4. Дебати “Які ідеології загрожували людству найбільше?” (розвиток громадянських компетентностей)

Пара А захищає тезу: “Нацизм був найбільшою загрозою для людства”

Пара Б: “Комунізм не менш небезпечний за нацизм”

Аргументи для обговорення:

Масштаби людських жертв
Методи репресій
Вплив на національні культури
Довгострокові наслідки для світу

Структура дебатів:

Підготовка позицій (7 хвилин)
Презентація аргументів (по 3 хвилини)
Контраргументи (по 2 хвилини)
Заключне слово (по 1 хвилині)

Методичний коментар:

Дебати формують навички аргументації та критичного мислення, а також розуміння складності моральних оцінок історичних явищ.

Групова робота

Завдання 5. Моделювання Ялтинської конференції (розвиток громадянських компетентностей)

Клас обʼєднується у три групи — делегації СРСР, США та Великої Британії.

Питання для обговорення:

Післявоєнний устрій Європи
Доля Польщі та інших звільнених країн
Створення ООН
Питання репарацій

Кожна група має:

Підготувати позицію відповідно до ідеології своєї країни
Запропонувати компромісні рішення
Врахувати національні інтереси

Результат: Спільна декларація про післявоєнний світ

Методичний коментар:

Моделювання історичних подій допомагає зрозуміти складність дипломатичних переговорів та різність ідеологічних підходів.

Завдання 6. Створення меморіалу жертвам ідеологічних режимів

Групи розробляють концепцію меморіалу:

Група 1: Жертвам Голокосту

Група 2: Жертвам сталінських репресій

Група 3: Жертвам нацистської окупації України

Група 4: Борцям за українську незалежність

Меморіал має включати:

Архітектурну концепцію
Символічні елементи
Написи та послання нащадкам

Методичний коментар:

Творче завдання допомагає осмислити трагічні наслідки ідеологічного фанатизму та формує ціннісні орієнтири.

Прогрес

Критерій	Так	Частково	Ні
Я розумію основні принципи нацизму, комунізму та ліберальної демократії
Я можу порівняти три ідеології за різними критеріями
Я усвідомлюю складність українського вибору під час війни
Я розумію зв’язок між ідеологіями та масовими злочинами ХХ ст.
Я можу аргументувати свою позицію з історичних питань

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 1. Тема: Протистояння ідеологій у Другій світовій війні: нацизм, комунізм, ліберальна демократія. Частина 1

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Завдання:

Розгляньте три зображення періоду Другої світової війни:

Нацистський плакат: “Ein Volk, ein Reich, ein Führer!” (Один народ, одна держава, один фюрер!)

Джерело: Автор: N/A , CC BY-SA 4.0,https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=135562438

Совєтську поштову марку: “За Родину, за Сталина!” (“за Батьківщину. за Сталіна”)

Джерело: Post of the USSR. https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=12818265

Американський плакат: “We Can Do It!” (“Ми можемо це зробити!”)

Джерело: J. Howard Miller (1918–2004), artist employed by Westinghouse, poster used by the War Production Co-ordinating Committee – From scan of copy belonging to the National Museum of American History, Smithsonian Institution, retrieved from the website of the Virginia Historical Society., Суспільне надбання (Public Domain),https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=5249733

Запитання для обговорення:

Які цінності та ідеї відображає кожне зображення?
Як ці образи мали вплинути на людей того часу?
Поміркуйте, чому саме ці три ідеології зіткнулися у світовій війні?

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Ідеологічні принципи у дії (розвиток громадянських компетентностей)

Проаналізуйте три ситуації та визначте, яка ідеологія могла б їх виправдати:

Питання:

Яка ідеологія виправдовувала б кожну з цих ситуацій?

Ситуація А: _______________________________________________________________

Ситуація Б: _______________________________________________________________

Ситуація В: _______________________________________________________________

Які основні принципи кожної ідеології ви можете виділити?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Як ці підходи вплинули на хід війни та долю мирного населення?

Яка з цих систем, на вашу думку, краще захищала права людини? Чому?

Завдання 2. Порівняльна таблиця ідеологій

Заповніть таблицю, порівнюючи три ідеології за основними критеріями:

Критерій	Нацизм	Комунізм	Ліберальна демократія
Ставлення до особистості
Економічна система
Роль держави
Національне питання
Методи управління

Завдання 3. Український вибір (розвиток громадянських компетентностей)

Проаналізуйте, які варіанти мали українці й українки у 1941 році:

Співпраця з нацистами — в надії на незалежність України
Підтримка совєтської влади — як “менше зло”
Створення власного руху — ОУН-УПА
Пасивність — “переждати” війну

Питання:

Які аргументи “за” і “проти” кожного варіанта?

Співпраця з нацистами:

За________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Проти___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підтримка совєтської влади:

Створення власного руху:

Пасивність:

Чому український народ розділився у своєму виборі?

Як ця ситуація вплинула на долю України?

Робота в парах

Завдання 4. Дебати “Які ідеології загрожували людству найбільше?” (розвиток громадянських компетентностей)

Пара А захищає тезу: “Нацизм був найбільшою загрозою для людства”

Пара Б: “Комунізм не менш небезпечний за нацизм”

Аргументи для обговорення:

Масштаби людських жертв
Методи репресій
Вплив на національні культури
Довгострокові наслідки для світу

Структура дебатів:

Підготовка позицій (7 хвилин)
Презентація аргументів (по 3 хвилини)
Контраргументи (по 2 хвилини)
Заключне слово (по 1 хвилині)

Запишіть основні аргументи вашої позиції:

Групова робота

Завдання 5. Моделювання Ялтинської конференції (розвиток громадянських компетентностей)

Клас об’єднується у три групи — делегації СРСР, США та Великої Британії.

Питання для обговорення:

Післявоєнний устрій Європи
Доля Польщі та інших звільнених країн
Створення ООН
Питання репарацій

Кожна група має:

Підготувати позицію відповідно до ідеології своєї країни
Запропонувати компромісні рішення
Врахувати національні інтереси

Результат: Спільна декларація про післявоєнний світ

Позиція вашої делегації:

Країна: ____________________________

Основні принципи:

Пропозиції щодо післявоєнного устрою:

Завдання 6. Створення меморіалу жертвам ідеологічних режимів

Групи розробляють концепцію меморіалу:

Група 1: Жертвам Голокосту
Група 2: Жертвам сталінських репресій
Група 3: Жертвам нацистської окупації України
Група 4: Борцям за українську незалежність

Меморіал має включати:

Архітектурну концепцію
Символічні елементи
Написи та послання нащадкам

Концепція вашого меморіалу:

Тема: ___________________________________________________________________

Архітектурна ідея:

Символічні елементи:

Основний напис:

Прогрес

Критерій	Так	Частково	Ні
Я розумію основні принципи нацизму, комунізму та ліберальної демократії
Я можу порівняти три ідеології за різними критеріями
Я усвідомлюю складність українського вибору під час війни
Я розумію зв’язок між ідеологіями та масовими злочинами ХХ ст.
Я можу аргументувати свою позицію з історичних питань

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе