Причини та привід до Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа та початок війни

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Тема. Причини та привід до Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа та початок війни

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця

аналізує причини, основні події та наслідки Другої світової війни, робить висновки щодо масштабів змін після війни [12 ГІО 4.1.3-1]
оцінює історичні зміни (вплив нової зброї та тотальної мобілізації на суспільство) [12 ГІО 1.3.2-2]
аналізує аргументацію та пояснює критерії її оцінювання [12 ГІО 4.2.2-1]
обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки [12 ГІО 4.2.2-2]
оцінює джерела відповідно до заданих критеріїв для встановлення їх автентичності [12 ГІО 3.3.1-1]
висловлює аргументовану думку щодо необхідності міжнародної співпраці заради миру, наводить історичні приклади її успіхів і невдач [12 ГІО 6.3.1-3]

На уроці учні/учениці

визначать основні причини Другої світової війни
проаналізують зміст і значення пакту Молотова-Ріббентропа та таємного протоколу
оцінять роль міжнародної дипломатії напередодні світової війни
охарактеризують початковий етап Другої світової війни
сформують власне ставлення до передвоєнної дипломатії та політики “умиротворення”

Ключова компетентність уроку

Інформаційно-комунікаційна компетентність – учні/учениці застосовуватимуть критичне оцінювання інформації про причини та початок Другої світової війни, аналізуватимуть історичні документи та карти.

Ключові терміни, особи та концепції

Версальсько-Вашингтонська система – система міжнародних відносин, встановлена після Першої світової війни
Політика “умиротворення” – дипломатична політика поступок агресору задля запобігання війні
Аншлюс – приєднання Австрії до нацистської Німеччини в березні 1938 року
Мюнхенська угода (вересень 1938) – угода між Німеччиною, Великою Британією, Францією та Італією про передачу Судетської області Чехословаччини до Німеччини
Пакт Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939) – договір про ненапад між СРСР та Німеччиною
Таємний протокол – додаток до пакту Молотова-Ріббентропа про розподіл сфер впливу в Східній Європі
“Дивна війна” – період неактивних бойових дій на Західному фронті (вересень 1939 – травень 1940)
Блискавична війна (Бліцкриг) – стратегія ведення швидкої наступальної війни
Адольф Гітлер – фюрер нацистської Німеччини
Йоахім фон Ріббентроп – міністр закордонних справ нацистської Німеччини
В’ячеслав Молотов – нарком закордонних справ СРСР
Невіл Чемберлен – прем’єр-міністр Великої Британії (1937-1940), проводив політику “умиротворення”
Едуард Даладьє – прем’єр-міністр Франції (1938-1940)
Йосип Сталін – генеральний секретар ЦК ВКП(б), фактичний лідер СРСР
Територіальний ревізіонізм – політика перегляду державних кордонів, встановлених Версальською системою

Як підготуватися до уроку?

Тема початку Другої світової війни має складний міжнародний контекст і потребує міждисциплінарного підходу. Поєднуйте знання з історії, географії та політології. Це допоможе учням/ученицям зрозуміти взаємозв’язок різних політичних процесів. Доцільно співпрацювати з колегами для створення комплексного розуміння теми.

Використовуйте різноманітні джерела: дипломатичні документи, фото- та відеоматеріали, карикатури, газетні публікації того часу. Особливу увагу приділіть автентичним текстам пакту Молотова-Ріббентропа та його таємного протоколу, які допоможуть учням/ученицям самостійно оцінити цей історичний документ.

Під час підготовки уроку важливо розглянути різні позиції та інтерпретації подій 1939 року, враховуючи погляди істориків з різних країн. Це допоможе учням/ученицям сформувати критичне ставлення до історичних оцінок та уникнути однобічного сприйняття.

Пов’яжіть події передвоєнного часу із сучасними міжнародними відносинами. Обговоріть з учнями/ученицями, які уроки можна винести з дипломатичних помилок 1930-х років для сучасних міжнародних відносин та вирішення конфліктів.

Чутливо підходьте до питань історичної оцінки ролі СРСР у розв’язанні війни. Заохочуйте учнів/учениць розглядати історичні події в контексті тогочасних геополітичних реалій, уникаючи як безпідставних звинувачень, так і виправдання агресивних дій.

Завершіть підготовку до уроку розробкою питань для дискусії, які допоможуть учням/ученицям осмислити важливість міжнародного права, дипломатії та міжнародної співпраці для запобігання війнам та підтримання миру.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Чи могла Європа уникнути Другої світової війни у 1939 році? Чи був пакт Молотова-Ріббентропа неминучим кроком у тогочасних геополітичних умовах?

Завдання:

Розгляньте карикатуру. Гітлер і Сталін. Карикатура в англійській газеті “Evening Standard”, листопад 1939-го. Які історичні події відображає ця карикатура? Які символи використав художник? Що він хотів донести до глядачів?

Джерело: https://uimg.pravda.com.ua/images/doc/x/r/xr_Picture_file_path_7148.jpg

Методичний коментар:

Це завдання допомагає активізувати критичне мислення учнів/учениць та створює емоційний зв’язок із темою. Важливо дати можливість кільком учням/ученицям поділитися своїми спостереженнями, а потім підвести до обговорення подій серпня-вересня 1939 року.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз історичного джерела

Джерело: Уривок з договору про ненапад між Німеччиною та СРСР (23 серпня 1939 р.)

Стаття I. Обидві Високі Договірні Сторони зобов’язуються утримуватися від будь-якого насильства, від будь-якої агресивної дії і будь-якого нападу стосовно один одного як окремо, так і спільно з іншими державами.

Стаття II. У випадку, якщо одна з Високих Договірних Сторін стане об’єктом воєнних дій з боку третьої держави, друга Висока Договірна Сторона не буде підтримувати в жодній формі цю державу.

Стаття IV. Жодна з Високих Договірних Сторін не буде брати участі в будь-якому угрупованні держав, яке прямо чи посередньо спрямоване проти іншої сторони.

Завдання:

Які зобов’язання брали на себе СРСР та Німеччина згідно з цим договором?
Чому цей договір називають “пактом Молотова-Ріббентропа”?
Як цей договір змінив міжнародну ситуацію в Європі?
Чи могли західні держави (Велика Британія, Франція) запобігти укладанню цього пакту?

Методичний коментар:

Це завдання сприяє розвитку навичок аналізу історичних джерел та критичного мислення. Важливо звернути увагу учнів/учениць на контекст підписання цього документа та його справжні цілі, які не були повністю відображені в офіційному тексті. Заохочуйте учнів/учениць порівнювати текст договору з реальними діями сторін після його підписання.

Відповідь:

СРСР та Німеччина зобов’язувалися: утримуватися від агресії один проти одного; не підтримувати третіх держав у разі їх воєнних дій проти іншої сторони договору; не брати участі в угрупованнях держав, спрямованих проти іншої сторони договору.
Договір названо за іменами його підписантів — наркома закордонних справ СРСР В’ячеслава Молотова та міністра закордонних справ Німеччини Йоахіма фон Ріббентропа.
Договір кардинально змінив міжнародну ситуацію: нейтралізував загрозу війни на два фронти для Німеччини; зруйнував систему колективної безпеки, яку намагалися створити західні держави; відкрив шлях до нападу Німеччини на Польщу.
Західні держави могли запобігти укладанню пакту, якби більш активно співпрацювали з СРСР щодо створення системи колективної безпеки та гарантували захист інтересів СРСР у Східній Європі. Однак політика “умиротворення” агресора та недовіра до СРСР ускладнювали таку співпрацю.

Завдання 2. Робота з історичним джерелом .

Джерело: Уривок із таємного додаткового протоколу до договору про ненапад між Німеччиною та СРСР:

“У випадку територіально-політичної перебудови областей, що входять до складу Польської держави, сфери інтересів Німеччини і СРСР будуть розмежовані приблизно по лінії рік Нарев, Вісла і Сян. Питання, чи є в обопільних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з’ясоване лише протягом подальшого політичного розвитку.”

Завдання:

Якими були справжні наміри сторін, відображені в таємному протоколі?
Як цей протокол співвідносився з публічним договором про ненапад?
Чому цей документ був таємним?
Яке значення мав цей протокол для долі Польщі та початку Другої світової війни?

Методичний коментар:

Це завдання допомагає учням/ученицям зрозуміти роль таємної дипломатії та справжні наміри сторін, які часто не відображаються в офіційних документах. Важливо донести, що таємний протокол суперечив офіційно проголошеним принципам радянської зовнішньої політики та міжнародному праву, але відповідав реальним геополітичним інтересам СРСР та Німеччини.

Відповідь:

Справжніми намірами сторін було розділити територію Польщі та розмежувати сфери впливу в Східній Європі. Протокол фактично передбачав ліквідацію незалежної Польської держави, хоча це не було прямо зазначено.
Протокол повністю суперечив духу публічного договору, адже передбачав фактичну агресію обох сторін проти третьої держави — Польщі.
Документ був таємним, бо його зміст суперечив нормам міжнародного права, принципам, які обидві країни публічно підтримували, та потенційно спричинив би негативну реакцію міжнародної спільноти.
Протокол фактично дав “зелене світло” Німеччині для нападу на Польщу, оскільки гарантував нейтралітет СРСР і навіть його участь у поділі польських територій. Це безпосередньо призвело до початку Другої світової війни 1 вересня 1939 року.

Завдання 3. Аналіз історичних термінів і концепцій.

З’єднайте терміни з їх визначеннями:

Версальська система
Політика “умиротворення”
Аншлюс
Бліцкриг
“Дивна війна”

а) Дипломатична політика поступок агресору задля запобігання війні

б) Система міжнародних відносин, встановлена після Першої світової війни

в) Стратегія ведення швидкої наступальної війни

г) Приєднання Австрії до нацистської Німеччини

д) Період неактивних бойових дій на Західному фронті (вересень 1939 – травень 1940)

Методичний коментар:

Це завдання допомагає учням/ученицям закріпити розуміння ключових термінів, пов’язаних із передумовами та початком Другої світової війни. Важливо після виконання завдання обговорити взаємозв’язок між цими поняттями та їх роль у розгортанні подій 1930-х років.

Відповідь:

1-б, 2-а, 3-г, 4-в, 5-д

Робота в парах

Завдання 4. Хронологічна послідовність подій.

Розташуйте події у хронологічній послідовності (проставте цифри від 1 до 5): ___ Підписання пакту Молотова-Ріббентропа ___ Аншлюс Австрії ___ Напад Німеччини на Польщу ___ Мюнхенська угода ___ Вступ радянських військ на територію Східної Польщі

Методичний коментар:

Це завдання допомагає учням/ученицям закріпити розуміння хронології подій, що передували початку Другої світової війни, та її перших етапів. Важливо після виконання завдання обговорити, як кожна з цих подій впливала на подальший розвиток подій і наближала початок війни.

Відповідь:

2. Аншлюс Австрії (березень 1938); 4. Мюнхенська угода (вересень 1938); 1. Підписання пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939); 3. Напад Німеччини на Польщу (1 вересня 1939); 5. Вступ радянських військ на територію Східної Польщі (17 вересня 1939).

Завдання 5. Аналіз візуального джерела (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності).

Джерело: Фотографія підписання пакту Молотова-Ріббентропа у Москві 23 серпня 1939 р. у присутності Сталіна

Джерело: https://www.istpravda.com.ua/artefacts/2014/08/21/144119/#nanogallery/ngy2p/0/3

Завдання:

Уважно роздивіться фотографію та опишіть, що на ній зображено, хто присутній.
Оцініть значення цієї події для подальших подій у Європі.
Обговоріть у парі, чому ця фотографія стала одним із символів передвоєнної дипломатії.
Підготуйте спільне обговорення ваших висновків для класу.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває вміння аналізувати візуальні джерела, пов’язувати їх з історичним контекстом та робити обґрунтовані висновки. Важливо наголосити, що офіційні фотографії є цінним, але часто постановочним джерелом для вивчення історії. Такі зображення створювалися з пропагандистською метою і відображають офіційну точку зору.

Відповідь:

На фотографії зображено підписання радянсько-німецького договору про ненапад. Усі присутні мають урочистий вигляд, що підкреслює важливість моменту.
Підписання пакту змінило баланс сил у Європі, дозволивши Німеччині розпочати війну проти Польщі без загрози війни на два фронти, а СРСР — розширити свій вплив у Східній Європі.
Фотографія стала символом несподіваного зближення двох ідеологічно ворожих режимів. Присутність Сталіна, який рідко з’являвся на дипломатичних заходах, підкреслювала особливу важливість цієї угоди для радянського керівництва.

Групова робота

Завдання 6. Дослідження політики “умиротворення”.

Клас обʼєднується у 4 групи, кожна з яких аналізує один аспект політики “умиротворення”:

Група 1: Аншлюс Австрії (березень 1938)

Група 2: Мюнхенська угода (вересень 1938)

Група 3: Окупація Чехословаччини (березень 1939)

Група 4: Реакція західних держав на агресивні дії Німеччини

Завдання для груп:

Проаналізуйте події, їх передумови та наслідки
Визначте позиції різних держав
Оцініть, як ці події сприяли початку Другої світової війни
Презентуйте результати класу (3-4 хвилини)

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички роботи в команді, аналізу історичних подій та їх представлення. Важливо, щоб учні/учениці зрозуміли, як кожна з цих подій послідовно руйнувала систему міжнародної безпеки, створену після Першої світової війни, та заохочувала Гітлера до подальшої агресії.

Завдання 7. Аналіз науково-популярного тексту.

Прочитайте уривок з науково-популярної статті та виконайте завдання до нього.

Текст: “Пакт Молотова-Ріббентропа став одним із найбільш суперечливих дипломатичних кроків напередодні Другої світової війни. Радянський Союз, який раніше виступав за систему колективної безпеки проти Німеччини, раптово змінив свою позицію та уклав договір зі своїм ідеологічним ворогом. Західні держави, які проводили політику “умиротворення” Гітлера, були шоковані цим дипломатичним маневром. Пакт гарантував Гітлеру відсутність війни на два фронти та фактично дав “зелене світло” для нападу на Польщу. Таємний протокол, який залишався прихованим від громадськості до 1989 року, передбачав поділ Східної Європи на сфери впливу між нацистською Німеччиною та СРСР.”

Завдання:

Визначте основну ідею тексту (1-2 речення).
Знайдіть у тексті 2 факти та 1 судження автора.
Сформулюйте 2 запитання до тексту, які потребують додаткової інформації.
Чи є в тексті твердження, які потребують перевірки? Якщо так, які саме?
Як би ви доповнили цей текст, щоб він став більш інформативним? (до 5 речень)

Методичний коментар:

Це завдання розвиває критичне мислення та вміння аналізувати інформаційні тексти. Важливо звернути увагу учнів/учениць на розрізнення фактів і суджень, на формулювання аналітичних запитань та на критичну оцінку тверджень. Завдання також стимулює творче мислення через необхідність доповнення тексту.

Відповідь:

Основна ідея тексту: Пакт Молотова-Ріббентропа був несподіваним дипломатичним союзом ідеологічних противників, який містив таємні домовленості про поділ Східної Європи та відкрив шлях до початку Другої світової війни.
Факти в тексті:
- Таємний протокол залишався прихованим від громадськості до 1989 року.
- Західні держави проводили політику “умиротворення” Гітлера. Судження автора:
- Пакт Молотова-Ріббентропа став одним із найбільш суперечливих дипломатичних кроків напередодні Другої світової війни.
Запитання, що потребують додаткової інформації:
- Які конкретні причини спонукали СРСР до зміни своєї зовнішньополітичної стратегії та укладання пакту з Німеччиною?
- Які конкретні території були розподілені між Німеччиною та СРСР згідно з таємним протоколом?
Твердження, що потребують перевірки:
- “Пакт гарантував Гітлеру відсутність війни на два фронти та фактично дав “зелене світло” для нападу на Польщу” – це причинно-наслідковий зв’язок, який потребує додаткових доказів.
Доповнення до тексту: Напередодні підписання пакту СРСР вів паралельні переговори з Великою Британією та Францією про створення системи колективної безпеки, але ці переговори зайшли в глухий кут через недовіру сторін та відмову Польщі пропустити радянські війська через свою територію. Сталін вважав пакт тимчасовим рішенням, яке дасть СРСР час підготуватися до неминучого конфлікту з Німеччиною та створить буферну зону на західних кордонах. Вже 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, а 17 вересня радянські війська увійшли на території Західної України та Західної Білорусі. Далі, згідно з таємним протоколом, СРСР приєднав країни Балтії та Бессарабію, значно розширивши свою територію.

Завдання 8. Дискусія “Політика умиротворення: помилка чи виграш часу?”

Клас обʼєднується у групи:

Перша група має аргументувати, що політика “умиротворення” була стратегічною помилкою, яка заохотила Гітлера до подальшої агресії
Друга група має обґрунтувати, що ця політика дала західним державам необхідний час для підготовки до війни

Після підготовки (5-7 хвилин) проводиться дискусія, де кожна група представляє свої аргументи.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аргументації, критичного мислення та публічних виступів. Важливо наголосити, що в історії часто немає однозначних оцінок, і розуміння різних точок зору допомагає сформувати більш повну картину історичних подій.

Прогрес

Критерії	Ні	Частково	Так
Я знаю основні причини Другої світової війни
Я розумію суть і значення пакту Молотова-Ріббентропа
Я можу пояснити роль таємного протоколу в розв’язанні війни
Я вмію аналізувати історичні документи та формувати власну позицію
Я розумію вплив міжнародної дипломатії на початок Другої світової війни

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Тема. Причини та привід до Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа та початок війни

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Розгляньте карикатуру 1939 року. Що вона символізує? Які історичні події відображає?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика

Завдання 1. Аналіз історичного джерела

Прочитайте уривок з договору про ненапад між Німеччиною та СРСР (23 серпня 1939 р.) та дайте відповіді на запитання:

Які зобов’язання брали на себе СРСР та Німеччина?

Чому цей договір називають “пактом Молотова-Ріббентропа”?

Як цей договір змінив міжнародну ситуацію в Європі?

Чи могли західні держави (Велика Британія, Франція) запобігти укладанню цього пакту?

Завдання 2. Аналіз таємного протоколу

Прочитайте уривок із таємного додаткового протоколу до договору про ненапад між Німеччиною та СРСР:

Якими були справжні наміри сторін, відображені в таємному протоколі?

Як цей протокол співвідносився з публічним договором про ненапад?

Чому цей документ був таємним?

Яке значення мав цей протокол для долі Польщі та початку Другої світової війни?

Завдання 3. Робота з історичними термінами

З’єднайте терміни з їх визначеннями:

Термін	Визначення
1. Версальська система	а) Дипломатична політика поступок агресору задля запобігання війні
2. Політика “умиротворення”	б) Система міжнародних відносин, встановлена після Першої світової війни
3. Аншлюс	в) Стратегія ведення швидкої наступальної війни
4. Бліцкриг	г) Приєднання Австрії до нацистської Німеччини
5. “Дивна війна”	д) Період неактивних бойових дій на Західному фронті (вересень 1939 – травень 1940)

Завдання 4. Хронологічна послідовність подій

Розташуйте події у хронологічній послідовності (проставте цифри від 1 до 5):

___ Підписання пакту Молотова-Ріббентропа

___ Аншлюс Австрії

___ Напад Німеччини на Польщу

___ Мюнхенська угода

___ Вступ радянських військ на територію Східної Польщі

Завдання 5. Дослідження політики “умиротворення”

Разом із групою дослідіть один з аспектів політики “умиротворення”:

Аншлюс Австрії (березень 1938)
Мюнхенська угода (вересень 1938)
Окупація Чехословаччини (березень 1939)
Реакція західних держав на агресивні дії Німеччини

Проаналізуйте:

Які були передумови цих подій?

Які були наслідки?

Як ці події вплинули на початок Другої світової війни?

Завдання 6. Аналіз науково-популярного тексту

Прочитайте уривок з науково-популярної статті та виконайте завдання до нього.

“Пакт Молотова-Ріббентропа став одним із найбільш суперечливих дипломатичних кроків напередодні Другої світової війни. Радянський Союз, який раніше виступав за систему колективної безпеки проти Німеччини, раптово змінив свою позицію та уклав договір зі своїм ідеологічним ворогом. Західні держави, які проводили політику “умиротворення” Гітлера, були шоковані цим дипломатичним маневром. Пакт гарантував Гітлеру відсутність війни на два фронти та фактично дав “зелене світло” для нападу на Польщу. Таємний протокол, який залишався прихованим від громадськості до 1989 року, передбачав поділ Східної Європи на сфери впливу між нацистською Німеччиною та СРСР.”

Основна ідея тексту:

Факти в тексті:

Судження автора:

Запитання до тексту, які потребують додаткової інформації:

Твердження, що потребують перевірки:

Як би ви доповнили цей текст?

Завдання 7. Підготовка аргументів до дискусії

Тема: “Політика умиротворення: помилка чи виграш часу?”

Аргументи “за” позицію:

Аргументи “проти” позиції:

Ваш висновок:

Прогрес

Критерії	Ні	Частково	Так
Я знаю основні причини Другої світової війни
Я розумію суть і значення пакту Молотова-Ріббентропа
Я можу пояснити роль таємного протоколу в розв’язанні війни
Я вмію аналізувати історичні документи та формувати власну позицію
Я розумію вплив міжнародної дипломатії на початок Другої світової війни

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе