Матеріал
Урок 9. Радіаційні та хімічні небезпеки
За Державним стандартом:
На уроці учні / учениці:
Ключова компетентність уроку: компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій (учні / учениці аналізуватимуть фізико-хімічні процеси радіоактивного розпаду і хімічних реакцій, досліджуватимуть технологічні аспекти безпеки промислових об’єктів, застосовуватимуть наукові знання для розуміння механізмів впливу шкідливих речовин на організм людини та довкілля).
- Радіоактивність — властивість атомних ядер самочинно перетворюватися з випромінюванням альфа-, бета- та гамма-променів.
- Іонізуюче випромінювання — потік часток або електромагнітних хвиль, здатних створювати іони при взаємодії з речовиною.
- Зіверт (Зв) — одиниця вимірювання еквівалентної дози іонізуючого випромінювання, що враховує біологічний вплив на організм.
- Рентген (Р) — одиниця вимірювання експозиційної дози рентгенівського та гамма-випромінювання.
- Період напіврозпаду — час, за який розпадається половина атомів радіоактивної речовини.
- Радіаційний фон — природне іонізуюче випромінювання, що постійно присутнє в навколишньому середовищі.
- Хімічно небезпечна речовина (ХНР) — токсична хімічна речовина, яка може спричинити ураження людей, тварин, рослин при аваріях на промислових об’єктах.
- Зона хімічного забруднення — територія, на якій концентрація шкідливих речовин перевищує гранично допустимі норми.
- Аварійно хімічно небезпечна речовина (АХНР) — хімічна речовина, аварійний викид якої може призвести до масового ураження людей, тварин і рослин.
- Чорнобильська атомна електростанція — АЕС у м. Прип’ять, де 26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа XX століття.
- Фукусіма-1 — японська АЕС, де в березні 2011 року після землетрусу та цунамі сталася ядерна аварія.
- Зона відчуження — територія навколо Чорнобильської АЕС, з якої було евакуйовано населення через радіоактивне забруднення.
- Бхопальська катастрофа — викид метилізоціанату на хімічному заводі в Індії у 1984 році, який призвів до загибелі тисяч людей.
- Міжнародна шкала ядерних подій (INES) — семирівнева шкала для класифікації ядерних і радіологічних аварій.
- Детоксикація — процес знешкодження або виведення з організму токсичних речовин.
Актуальність теми
Радіаційні та хімічні небезпеки є одними з найсерйозніших техногенних загроз сучасності. Для України ця тема має особливе значення через Чорнобильську катастрофу 1986 року та сучасні виклики, пов’язані із гарантуванням безпеки промислових об’єктів в умовах війни. Важливо донести до учнівства розуміння того, що ці небезпеки можуть мати довготривалі наслідки, які поширюються далеко за межі місця первинної аварії.
Радіаційні небезпеки: наукові основи та географія
Радіоактивність — природне явище, відкрите в кінці XIX століття. Проте масштабне використання радіоактивних матеріалів почалося лише в XX столітті з розвитком ядерної енергетики та військових технологій. Основні джерела радіаційних небезпек включають:
- Атомні електростанції: у світі працює понад 440 ядерних реакторів у 32 країнах. Найбільша концентрація АЕС спостерігається в США, Франції, Росії, Китаї та Японії. В Україні працюють чотири АЕС: Запорізька (найбільша в Європі), Південно-Українська, Рівненська та Хмельницька.
- Військові об’єкти: місця зберігання ядерної зброї, полігони ядерних випробувань (Семипалатинський у Казахстані, атол Бікіні в Тихому океані, Новоземельський у Росії).
- Медичні установи: використання радіоактивних ізотопів для діагностики та лікування.
- Промислові підприємства: виробництво радіоактивних матеріалів, переробка ядерного палива.
Найбільші радіаційні аварії в історії:
- Чорнобиль (1986) — 7 рівень за шкалою INES, забруднення територій України, Білорусі, Росії та інших європейських країн,
- Фукусіма (2011) — 7 рівень за шкалою INES, забруднення прибережних вод Тихого океану,
- Кишти́м (1957) — 6 рівень, забруднення території Південного Уралу в СРСР.
Хімічні небезпеки: різноманітність і поширення
Хімічна промисловість є однією з найбільш потенційно небезпечних галузей. Основні типи хімічно небезпечних об’єктів:
- Нафтохімічні комплекси — виробництво пластиків, синтетичних волокон, добрив.
- Металургійні підприємства — використання кислот, лугів, отруйних газів.
- Транспортування небезпечних речовин — залізничний, автомобільний, трубопровідний транспорт.
- Сільськогосподарські об’єкти — зберігання пестицидів та гербіцидів.
Найбільші хімічні катастрофи:
- Бхопал, Індія (1984) — витік метилізоціанату, загинуло близько 4000 людей миттєво, до 25000 — від віддалених наслідків;
- Севезо, Італія (1976) — викид діоксину, евакуація 37000 людей;
- Тулуза, Франція (2001)— вибух на хімічному заводі, 31 загиблий.
Особливості впливу на здоров’я
Радіаційне ураження може бути:
- гострим — високі дози за короткий час (променева хвороба),
- хронічним — малі дози протягом тривалого часу (онкологічні захворювання, генетичні порушення).
Хімічне ураження залежить від:
- типу речовини (нейротропні, загальнотоксичні, подразнювальні тощо),
- концентрації та тривалості впливу,
- шляхів надходження в організм (інгаляційний, через шкіру, травний тракт).
Географічні особливості поширення
Радіаційні і хімічні забруднення мають властивість поширюватися далеко від джерела через:
- атмосферний перенос (вітер, опади),
- водний перенос (річки, ґрунтові води),
- харчові ланцюги (біоакумуляція).
Особливо небезпечними є трансгранічні забруднення, коли наслідки аварії в одній країні поширюються на сусідні території.
Системи моніторингу та попередження
В Україні функціонує Державна система моніторингу довкілля, яка включає:
- автоматизовані пости радіаційного контролю,
- мережу хімічного моніторингу,
- системи аварійного оповіщення населення.
Методичні рекомендації
- Використовуйте візуалізацію — карти радіоактивного забруднення після Чорнобиля, схеми поширення хімічних речовин у довкіллі.
- Поєднуйте теорію з практикою: показуйте прилади радіаційного контролю (якщо є), демонструйте засоби індивідуального захисту.
- Акцентуйте на українському контексті: Чорнобильська катастрофа, промислові об’єкти України, сучасні виклики.
- Розвивайте критичне мислення: аналізуйте достовірність інформації про радіацію та хімічні речовини, боріться з міфами та забобонами.
- Підкреслюйте важливість науки: показуйте, як фізичні та хімічні знання допомагають зрозуміти природу цих небезпек.
- Формуйте практичні навички: алгоритми дій при аваріях, використання засобів захисту.
Психологічні аспекти
Радіаційні та хімічні небезпеки викликають особливий страх через їх невідчутність органами чуття. Важливо допомогти учням / ученицям зрозуміти, що знання і дотримання правил безпеки значно зменшують ризики, а паніка та невігластво — навпаки, їх збільшують.
Дизайн уроку
Запитання
Чому люди більше бояться радіації, ніж автомобільних аварій, хоча статистично шансів загинути в ДТП набагато більше? Що робить “невидимі” небезпеки особливо страшними для людської психіки?
Завдання
Уявіть, що ви прокинулися і почули сирену аварійного оповіщення, а потім оголошення про аварію на хімічному підприємстві поблизу вашого міста. Запишіть перші 5 дій, які ви б зробили. Обґрунтуйте кожну дію.
Методичний коментар:
Це завдання активізує життєвий досвід учнівства та спонукає їх задуматися над психологічними аспектами сприйняття небезпек. Воно також дозволяє виявити рівень готовності до дій в екстремальних ситуаціях та створює мотивацію для засвоєння правильних алгоритмів поведінки.
Відповідь:
Правильні дії:
1) увімкнути радіо / телевізор для отримання офіційної інформації;
2) зачинити вікна, двері, вимкнути вентиляцію;
3) підготувати засоби індивідуального захисту (маски, вологі тканини);
4) зібрати документи та необхідні речі на випадок евакуації;
5) зв’язатися з рідними та дізнатися про їхню безпеку.
Індивідуальна робота
Завдання 1. Аналіз карти радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи (розвиток компетентностей у галузі природничих наук).
Джерело: карта поширення радіоактивних опадів після аварії на ЧАЕС у 1986 році.
Завдання:
- Проаналізуйте карту та визначте, які області України найбільше постраждали від радіоактивного забруднення.
- Поясніть, чому радіоактивне забруднення поширилося саме в цих напрямках. Які природні фактори на це вплинули?
- Порівняйте рівні забруднення в різних областях. Чому навіть віддалені від ЧАЕС території мають плями забруднення?
- Опираючись на знання з фізики, поясніть, чому різні радіоактивні елементи (йод-131, цезій-137, стронцій-90) мають різні періоди напіврозпаду та різний вплив на здоров’я.
Методичний коментар:
Це завдання розвиває компетентності в галузі природничих наук через інтеграцію знань з фізики, хімії, географії та екології. Учні / учениці аналізують реальні наукові дані, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки між природними процесами та техногенними катастрофами, застосовують знання про радіоактивність для розуміння довгострокових наслідків аварії.
Відповідь:
- Найбільше постраждали: Київська, Житомирська, Чернігівська області України, а також території Білорусі та Росії.
- Поширення відбулося під впливом:
- напрямку вітрів на момент аварії (північно-західний),
- атмосферних опадів, які “вимивали” радіоактивні частинки з повітря,
- рельєфу місцевості та перешкод на шляху повітряних мас.
- Плями забруднення у віддалених районах пов’язані з:
- локальними дощами, що випали під час проходження радіоактивної хмари,
- особливостями циркуляції атмосфери,
- висотою викиду та розсіюванням на різних рівнях атмосфери.
- Різні радіоактивні елементи:
- йод-131: період напіврозпаду 8 днів, накопичується в щитоподібній залозі,
- цезій-137: період напіврозпаду 30 років, рівномірно розподіляється в організмі,
- стронцій-90: період напіврозпаду 29 років, накопичується в кістковій тканині.
Завдання 2. Дослідження впливу хімічних речовин на організм людини (розвиток компетентностей у галузі природничих наук).
Джерело: таблиця “Основні типи хімічно небезпечних речовин та їхній вплив”.
| Тип речовини | Приклади | Вплив на організм | Симптоми ураження |
|---|---|---|---|
| Нейротропні | Сірководень, чадний газ | Ураження нервової системи | Головний біль, запаморочення, судоми |
| Загальнотоксичні | Синильна кислота, миш’як | Порушення клітинного дихання | Слабкість, нудота, втрата свідомості |
| Подразнювальні | Хлор, аміак | Подразнення слизових оболонок | Сльозотеча, кашель, ускладнене дихання |
| Задушливі | Фосген, оксиди азоту | Набряк легенів | Задуха, біль у грудях, пінисте мокротиння |
Завдання:
- Проаналізуйте механізми впливу різних типів хімічних речовин на організм людини.
- Поясніть, чому симптоми ураження різними речовинами відрізняються.
- Які з наведених речовин найбільш небезпечні та чому?
- Розробіть рекомендації щодо першої допомоги при ураженні кожним типом речовин.
Методичний коментар:
Завдання спрямоване на розвиток розуміння біохімічних процесів та механізмів дії токсичних речовин. Воно інтегрує знання з хімії, біології та медицини, формує наукове мислення при аналізі причинно-наслідкових зв’язків між хімічною структурою речовин та їх біологічною активністю.
Відповідь:
- Механізми впливу:
- нейротропні: блокують передачу нервових імпульсів,
- загальнотоксичні: порушують метаболізм на клітинному рівні,
- подразнювальні: викликають запальні реакції слизових,
- задушливі: порушують газообмін у легенях.
- Симптоми відрізняються через:
- різні органи-мішені,
- різні біохімічні механізми дії,
- різну швидкість всмоктування та розподілу в організмі.
- Найбільш небезпечні — загальнотоксичні та задушливі, оскільки:
- мають швидкий летальний ефект,
- часто діють непомітно на початкових стадіях,
- важко піддаються лікуванню.
- Перша допомога:
- при всіх типах: винести з зони ураження, забезпечити доступ свіжого повітря,
- нейротропні: штучне дихання, серцево-легенева реанімація,
- подразнювальні: промивання очей, полоскання рота,
- задушливі: кисневотерапія, протинабрякові засоби.
Завдання 3. Розрахунок зони хімічного забруднення (розвиток компетентностей у галузі природничих наук).
Джерело: формула для розрахунку зони забруднення при аварійному викиді:
R = K × Q^0.33 × V^0.33 × H^-0.33
де: R — радіус зони забруднення (км), Q — кількість викинутої речовини (т), V — швидкість вітру (м/с), H — висота викиду (м), K — коефіцієнт для конкретної речовини.
Умова задачі: на хімічному підприємстві стався викид 10 тонн хлору (K=0.8) з висоти 20 метрів при швидкості вітру 5 м/с.
Завдання:
- Розрахуйте радіус зони хімічного забруднення.
- Поясніть, як кожен фактор (кількість речовини, швидкість вітру, висота викиду) впливає на розмір зони забруднення.
- Які заходи необхідно вжити для захисту населення в зоні радіусом, який ви розрахували?
- Чому для різних речовин використовуються різні коефіцієнти K?
Методичний коментар:
Завдання розвиває математичні навички у контексті вирішення реальних екологічних проблем, формує розуміння кількісних зв’язків між параметрами аварії та її наслідками, готує до ухвалення обґрунтованих рішень на основі розрахунків.
Відповідь:
- Розрахунок: R = 0.8 × 10^0.33 × 5^0.33 × 20^-0.33 = 0.8 × 2.15 × 1.71 × 0.37 ≈ 1.1 км.
- Вплив факторів:
- кількість речовини: більша кількість → більша зона,
- швидкість вітру: сильніший вітер → більше розсіювання → більша зона,
- висота викиду: більша висота → краще розсіювання → менша приземна концентрація.
- Заходи захисту:
- евакуація населення в радіусі 1.1 км,
- оповіщення населення в радіусі 3-5 км,
- закриття вікон, використання ЗІЗ,
- медичний контроль потерпілих.
- Різні коефіцієнти K відображають:
- токсичність речовини
- фізико-хімічні властивості
- швидкість розсіювання в атмосфері
Робота в парах
Завдання 4. Порівняльний аналіз радіаційних аварій (розвиток компетентностей у галузі природничих наук).
Джерело: таблиця “Порівняння великих радіаційних аварій”.
| Параметр | Чорнобиль (1986) | Фукусіма (2011) | Кишти́м (1957) |
|---|---|---|---|
| Причина | Помилка персоналу при експерименті | Землетрус + цунамі | Вибух контейнера з радіоактивними відходами |
| Рівень за INES | 7 | 7 | 6 |
| Кількість викинутої радіації | ~5×10^18 Бк | ~9×10^17 Бк | ~7×10^17 Бк |
| Площа забруднення | ~200,000 км² | ~2,000 км² | ~20,000 км² |
| Евакуйовано людей | ~116,000 | ~150,000 | ~10,000 |
Завдання:
- Порівняйте причини трьох аварій та проаналізуйте, що можна було б зробити для їх запобігання.
- Поясніть, чому при меншій кількості викинутої радіації в Кишти́мі площа забруднення більша, ніж у Фукусімі.
- Обговоріть, які уроки людство зробило з кожної аварії для підвищення ядерної безпеки.
- Спрогнозуйте, як довго ці території залишатимуться непридатними для повноцінного життя.
Методичний коментар:
Завдання розвиває аналітичне мислення, здатність до порівняння та узагальнення, формує розуміння технологічних ризиків та їхніх наслідків. Робота в парах сприяє обміну думками та формуванню більш глибокого розуміння проблеми.
Відповідь:
- Причини та запобігання:
- Чорнобиль: недосконала конструкція реактора + людський фактор → покращення дизайну реакторів, автоматизація,
- Фукусіма: природна катастрофа → краще врахування природних ризиків при розміщенні АЕС,
- Кишти́м: недосконалі технології зберігання відходів → покращення систем поводження з радіоактивними відходами.
- Різниця в площах забруднення пояснюється:
- метеорологічними умовами,
- рельєфом місцевості,
- типом викинутих радіонуклідів,
- висотою викиду.
- Уроки:
- важливість міжнародного співробітництва,
- необхідність незалежного нагляду за безпекою,
- розвиток технологій пасивної безпеки,
- покращення систем аварійного реагування.
- Прогноз: повне відновлення може зайняти від десятків до сотень років залежно від типів радіонуклідів та заходів з дезактивації.
Завдання 5. Розробка плану евакуації при хімічній аварії (розвиток компетентностей у галузі природничих наук).
Умова: на хімічному заводі у вашому місті стався викид аміаку. Вітер дме в бік житлового району. У вас є 30 хвилин до прибуття хмари аміаку.
Завдання:
- Розробіть покроковий план дій для:
- населення у небезпечній зоні,
- служб екстреного реагування,
- адміністрації міста.
- Визначте пріоритети евакуації (які об’єкти евакуюються першими).
- Обґрунтуйте вибір засобів індивідуального захисту та шляхів евакуації.
- Сплануйте заходи для зменшення масштабів аварії та її наслідків.
Методичний коментар:
Це завдання розвиває системне мислення, здатність до планування в умовах обмеженого часу, застосування наукових знань про властивості хімічних речовин для ухвалення практичних рішень. Робота в парах дозволяє обговорити різні варіанти та вибрати оптимальний.
Відповідь:
- План дій:
Населення:
- зачинити вікна, двері, вимкнути вентиляцію,
- підняти штори, щоб мінімізувати освітлення (аміак частково розкладається на світлі),
- дихати через вологу тканину,
- евакуюватися перпендикулярно напрямку вітру.
Служби:
- сповістити населення через усі канали зв’язку,
- організувати евакуацію пріоритетних об’єктів,
- розгорнути медичні пункти,
- перекрити дороги в небезпечній зоні.
Адміністрація:
- активувати план надзвичайних ситуацій,
- координувати дії всіх служб,
- забезпечити інформування населення,
- організувати тимчасове розміщення евакуйованих.
- Пріоритети евакуації:
- дитячі садки, школи, лікарні,
- будинки для людей похилого віку,
- густонаселені житлові квартали,
- стратегічно важливі об’єкти.
- ЗІЗ та шляхи евакуації:
- респіратори або вологі тканини (аміак добре розчиняється у воді),
- евакуація автотранспортом перпендикулярно напрямку вітру,
- уникати низинних місць (аміак легший за повітря, але може накопичуватися).
- Заходи зменшення наслідків:
- зрошення водою для нейтралізації аміаку,
- створення водних завіс,
- припинення витоку на джерелі,
- медична допомога потерпілим.
Групова робота
Завдання 6. Дебати “Ядерна енергетика: користь чи загроза?” (розвиток компетентностей у галузі природничих наук).
Завдання:
- Поділіться на три групи:
- Група 1. “Прихильники ядерної енергетики”.
- Група 2. “Противники ядерної енергетики”.
- Група 3. “Експерти-аналітики”.
- Підготуйте аргументи, опираючись на наукові дані про:
- ефективність виробництва енергії,
- екологічний вплив,
- економічну доцільність,
- ризики для здоров’я,
- технології безпеки.
- Проведіть структуровані дебати тривалістю 15 хвилин.
- Експерти оцінюють аргументи та формулюють збалансований висновок.
Аргументи для підготовки:
Прихильники:
- низькі викиди CO₂ (важливо для боротьби зі зміною клімату),
- висока енергетична щільність палива,
- надійність енергопостачання,
- сучасні технології безпеки (реактори покоління III+),
- економічна ефективність у довгостроковій перспективі.
Противники:
- ризик катастрофічних аварій,
- проблема радіоактивних відходів,
- висока вартість будівництва та демонтажу АЕС,
- можливість використання для виробництва зброї,
- альтернативи у вигляді відновлюваних джерел енергії.
Методичний коментар:
Дебати розвивають критичне мислення, навички аргументації на основі наукових даних, здатність розглядати складні питання з різних перспектив. Формат сприяє глибшому розумінню науково-технічних аспектів енергетики та їхніх соціальних наслідків.
Очікуваний результат:
Експерти мають сформулювати збалансований висновок про те, що ядерна енергетика має як переваги, так і ризики, а оптимальне рішення залежить від конкретних умов країни, рівня технологій та альтернативних варіантів.
Завдання 7. Створення карти ризиків техногенних небезпек свого регіону (розвиток компетентностей у галузі природничих наук).
Завдання:
- Об’єднайтеся в групи по 4-5 осіб за територіальним принципом (за регіонами проживання).
- Дослідіть свій регіон та створіть карту з позначенням:
- потенційно небезпечних промислових об’єктів,
- транспортних артерій для перевезення небезпечних вантажів,
- населених пунктів у зонах потенційного ризику,
- медичних закладів та пунктів евакуації.
- Оцініть рівень ризику для кожного об’єкта за шкалою від 1 до 5.
- Розробіть рекомендації для місцевої влади щодо підвищення безпеки.
- Презентуйте свою карту класу з обґрунтуванням оцінок ризиків.
Методичний коментар:
Завдання інтегрує теоретичні знання з практичним аналізом місцевої ситуації, розвиває навички просторового мислення, роботи з картографічними матеріалами, оцінки ризиків на основі наукових критеріїв. Групова робота сприяє обміну інформацією та формуванню комплексного бачення проблеми.
Критерії оцінки ризиків:
- тип і кількість небезпечних речовин,
- близькість до населених пунктів,
- щільність населення в зоні впливу,
- наявність природних бар’єрів,
- стан технічної безпеки об’єкта,
- метеорологічні особливості регіону.
| Так | Частково | Ні | |
|---|---|---|---|
| Я знаю основні типи радіаційних та хімічних небезпек | |||
| Я розумію механізми впливу радіації та хімічних речовин на організм людини | |||
| Я вмію аналізувати фактори, що впливають на поширення забруднень | |||
| Я знаю алгоритми безпечної поведінки при радіаційних та хімічних аваріях | |||
| Я можу оцінити ризики техногенних небезпек у своєму регіоні | |||
| Я розумію важливість наукових знань для гарантування безпеки |
Урок 9. Радіаційні та хімічні небезпеки
Робочий аркуш учнівства
Чому люди більше бояться радіації, ніж автомобільних аварій, хоча статистично шансів загинути в ДТП набагато більше? Що робить “невидимі” небезпеки особливо страшними для людської психіки?
Завдання 1. Визначення рівня радіаційної небезпеки.
Проаналізуйте дані про рівні радіації в різних ситуаціях.
| Ситуація | Доза опромінення | Еквівалент у годинах біля Чорнобильської АЕС |
|---|---|---|
| Флюорографія грудної клітки | 0,3 мЗв | 30 годин |
| Трансатлантичний переліт | 0,05 мЗв | 5 годин |
| Річна доза для працівників АЕС (норма) | 20 мЗв | 2000 годин |
| Комп’ютерна томографія | 7 мЗв | 700 годин |
Запитання:
- Що вас найбільше здивувало в цих даних?
- Чи варто відмовлятися від медичних процедур через страх перед радіацією?
- Як ці дані змінюють ваше розуміння радіаційної безпеки?
Завдання 2. Аналіз хімічної аварії.
Прочитайте опис реальної події:
12 січня о 21:08 у Калуші на вул. Промислова, 4, у корпусі № 424 цеху піролізу, компримування та поділу пірогазу виробництва етилену та поліетилену ТОВ “Карпатнафтохім” на відкритому майданчику у виробничій установці сталося факельне горіння пірогазу. Пожежу вдалося локалізувати о 23:48. Ліквідували її сьогодні, 13 січня, о 10:44.
- Поясніть, які продукти піролізу особливо небезпечні для людей.
- Які симптоми могли спостерігатися у потерпілих?
- Які заходи першої допомоги потрібні при отруєнні?
Завдання 3. Розробка алгоритму дій при техногенній аварії (розвиток компетентностей у галузі природничих наук).
Створіть покроковий алгоритм дій для такої ситуації:
Ви вдома, почули сирену цивільної оборони, по радіо оголосили про аварію на хімічному заводі за 2 км від вашого будинку.
Алгоритм дій:
- ______________________________________________________________________________________
- ______________________________________________________________________________________
- ______________________________________________________________________________________
- ______________________________________________________________________________________
- ______________________________________________________________________________________
Обґрунтуйте кожну дію з наукової точки зору:
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 4. Порівняння ядерних катастроф.
Заповніть порівняльну таблицю.
| Характеристика | Чорнобиль (1986) | Фукусіма (2011) |
|---|---|---|
| Основна причина аварії | ||
| Кількість евакуйованих | ||
| Довгострокові наслідки | ||
| Уроки для енергетики |
Які висновки можна зробити про безпеку ядерної енергетики?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
| Так | Частково | Ні | |
|---|---|---|---|
| Я знаю основні типи радіаційних та хімічних небезпек | |||
| Я розумію механізми впливу радіації та хімічних речовин на організм людини | |||
| Я вмію аналізувати фактори, що впливають на поширення забруднень | |||
| Я знаю алгоритми безпечної поведінки при радіаційних та хімічних аваріях | |||
| Я можу оцінити ризики техногенних небезпек у своєму регіоні | |||
| Я розумію важливість наукових знань для гарантування безпеки |
Ділись та обговорюй важливе