Тема 4. Людина і влада

матеріал 8

Революція Гідності: від Євромайдану до зміни влади

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 8. Революція Гідності: від Євромайдану до зміни влади

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

[12 ГІО 1.3.1-1] характеризує вплив воєнних і революційних подій на життя людей та суспільств
[12 ГІО 5.1.1-3] моделює способи дій, спрямовані на утвердження демократії та захист національних інтересів
[12 ГІО 6.3.1-1] обґрунтовує необхідність захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України
[12 ГІО 1.2.1-1] оцінює взаємовпливи історичних явищ і процесів, висловлює думку щодо ролі історичних осіб
[12 ГІО 4.2.1] добирає аргументи для підтвердження або спростування суджень щодо політичних процесів

Учні й учениці зможуть:

проаналізують причини та етапи Революції Гідності 2013-2014 років
дослідять еволюцію вимог протестувальників від євроінтеграції до зміни влади
оцінять роль різних соціальних груп та інституцій у революційних подіях
встановлять зв’язок між Революцією Гідності та подальшими викликами для України
сформулюють висновки про значення громадянського суспільства для захисту демократичних цінностей

Ключова компетентність уроку: громадянські та соціальні компетентності (учні/учениці усвідомлюватимуть силу громадянської солідарності та аналізуватимуть способи відстоювання національних інтересів)

Ключові терміни, особи та концепції

Ключові терміни:

Революція Гідності – народне повстання в Україні 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014 років, що призвело до зміни влади та втечі президента Віктора Януковича
Євромайдан – початкова назва протестів за європейську інтеграцію України
Угода про асоціацію з ЄС – договір між Україною та Європейським Союзом, призупинення підписання якого урядом Азарова 21 листопада 2013 року спровокувало початок протестів
“Беркут” – спецпідрозділ міліції МВС України, що розганяв протестувальників; розформований 25 лютого 2014 року
Небесна сотня – 107 офіційно визнаних загиблих учасників Революції Гідності (за даними ГПУ станом на 2023 рік)
Самооборона Майдану – добровольчі загони протестувальників для захисту Майдану
“Тітушки” – провладні боєвики, найняті для нападів на протестувальників
Диктаторські закони – пакет законів, прийнятих Верховною Радою 16 січня 2014 року, що обмежували права громадян
Інституційна криза – паралич державних органів влади під час революції у лютому 2014 року

Ключові особистості:

Віктор Янукович (1950) – Президент України (2010-2014), втік з країни 22 лютого 2014 року
Віталій Кличко (1971) – лідер партії УДАР, один з лідерів опозиції, мер Києва з 2014 року
Арсеній Яценюк (1974) – лідер партії “Батьківщина”, один з лідерів опозиції, прем’єр-міністр України 2014-2016
Олег Тягнибок (1968) – лідер ВО “Свобода”, один з лідерів опозиції
Мустафа Найєм (1981) – журналіст afghanet.com.ua, ініціатор першого пікету на Майдані 21 листопада 2013 року
Сергій Нігоян (1993-2014) – один з перших загиблих Небесної сотні (22 січня 2014)

Як підготуватися до уроку?

Рекомендовані джерела для вчителя:

Документальні та архівні матеріали:

Документальний фільм Netflix “Winter on Fire: Ukraine’s Fight for Freedom” (2015, режисер Євген Афінеєвський) – номінант на Оскар Посилання: https://www.netflix.com/ua/title/80031666
Архів Українського кризового медіа-центру з хронологією подій Посилання: http://uacrisis.org/ua/
Hromadske TV – архівні відеотрансляції з Майдану 2013-2014 Посилання: https://hromadske.ua/
Інтерактивна карта подій Революції Гідності від Texty.org.ua Посилання: https://texty.org.ua/d/2014/maidan/

Наукові дослідження:

Єгоров І., Ющенко К. “Революція Гідності: причини, характер, основні етапи” // Український історичний журнал. 2015. №1
Riabchuk M. “Two Ukraines Reconsidered” // The Harriman Review. 2015. Vol. 18, No. 1-2
Онуч О. “Сіль землі: хто насправді стояв на Майдані?” // Критика. 2014. №7-8 Посилання: https://krytyka.com/

Статистика та дані:

Звіт ООН про порушення прав людини під час Революції Гідності (2014) Посилання: https://www.ohchr.org/en/hr-bodies/hrc
Дані Київського міжнародного інституту соціології про Майдан Посилання: https://www.kiis.com.ua/
Статистика Генеральної прокуратури України про жертви Революції Гідності Посилання: https://www.gp.gov.ua/

Музичні та культурні артефакти:

Пісня “Плине кача” у виконанні Руслани – неофіційний гімн Революції Гідності
Документальна стрічка “Майдан” Сергія Лозниці (2014)
Фотопроект “Faces of EuroMaidan” від Reuters

Методичні рекомендації:

Баланс емоцій та фактів: Революція Гідності – це травматична подія недавнього минулого. Важливо поважати різні сімейні історії учнів, але водночас спиратися на верифіковані факти та документи.
Робота з цифровими джерелами: Це перша революція в історії України, де соціальні мережі відіграли ключову роль. Покажіть учням, як Facebook, Twitter та YouTube стали інструментами мобілізації та документування подій.
Критичний аналіз: Навчіть учнів розрізняти факти від інтерпретацій, особливо в контексті дезінформації та пропаганди, що супроводжували події.
Зв’язок з сучасністю: Революція Гідності безпосередньо пов’язана з подіями 2014 року (анексія Криму, війна на Донбасі) та повномасштабною війною з 2022 року. Допоможіть учням побачити ці зв’язки.
Деликатність у обговоренні жертв: Небесна сотня – це конкретні люди з іменами та історіями. Їхня пам’ять вимагає поваги та гідності, а не сенсаційності.
Різноманітність перспектив: Покажіть, що на Майдані були люди різного віку, професій, регіонів – від студентів до пенсіонерів, від Києва до Львова та Харкова.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання для роздумів:

За що люди готові ризикувати життям?
Чи варте життя людини право підписати міжнародну угоду?
Коли мирний протест перестає бути мирним і стає революцією?
Чи може один пост у соціальних мережах змінити історію країни?

Завдання – аналіз першоджерела:

Розгляньте скріншот поста Мустафи Найєма на Facebook від 21 листопада 2013 року, 01:08:

“Добре. Зустрічаємось сьогодні о 22.30 на Майдані. Репост.

#Євромайдан”

Джерело: Facebook-сторінка Мустафи Найєма (архів). Цей пост набрав понад 3000 репостів за кілька годин.

Контекст: Це було написано після того, як уряд Миколи Азарова оголосив про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС (постанова КМУ від 21.11.2013).

Запитання для обговорення:

Як один допис у Facebook міг запустити революцію?
Що це говорить про роль соціальних мереж у сучасних протестах?
Чому саме студенти та молодь першими відгукнулися на цей заклик?
Яка різниця між цифровою мобілізацією 2013 року та попередніми протестами?

Методичний коментар

Провокація спрямована на розуміння співвідношення між ціннісними мотивами та конкретними жертвами. Робота з соцмережами демонструє нові механізми мобілізації у цифрову епоху. Важливо підвести учнів до розуміння, що революції початку XXI століття кардинально відрізняються від попередніх саме завдяки цифровим технологіям. Один пост може зібрати тисячі людей, але водночас вимагає від них особистого морального вибору та готовності до жертв.

Практика

Робота з джерелом: Медіатекст

Варіанти медіатекстів для аналізу:

Документальний фільм “Winter on Fire: Ukraine’s Fight for Freedom” (2015)
- Режисер: Євген Афінеєвський
- Тривалість: 98 хвилин (для уроку – фрагменти 10-15 хв)
- Доступність: Netflix
- Джерело: https://www.netflix.com/title/80031666
Онлайн-трансляція Громадського ТБ з Майдану (архівна версія)
- Ключові дати: 30 листопада 2013, 1 грудня 2013, 18-20 лютого 2014
- Джерело: https://hromadske.ua/
Документальна стрічка “Майдан” Сергія Лозниці (2014)
- Тривалість: 130 хвилин (для уроку – фрагменти)
- Особливість: знято без коментарів, тільки документальне спостереження
Фотопроєкт “Faces of EuroMaidan”
- Автор: Reuters Photo
- Джерело: https://www.reuters.com/news/picture/faces-of-euromaidan
Інтерактивна карта “Хронологія Революції Гідності”
- Джерело: Texty.org.ua
- Посилання: https://texty.org.ua/d/2014/maidan/

Алгоритм роботи з медіатекстом:

Визначити тип медіатексту (відео, фото, інтерактивна карта)
Проаналізувати контекст створення (хто, коли, з якою метою)
Виділити ключові повідомлення та образи
Оцінити об’єктивність та можливі упередження
Сформулювати власні висновки на основі аналізу

Індивідуальна робота

Завдання 1. Інтерактивна хронологія

Джерело: Дані з хронології подій Революції Гідності (Українська правда, Texty.org.ua, УІНП)

Дата	Ключова подія	Кількість учасників	Реакція влади
21.11.2013	Пост Найєма, перший пікет	~2000	Ігнорування
29.11.2013	Верховна Рада не підтримала резолюцію про євроінтеграцію	~10000	Ігнорування
30.11.2013	Побиття студентів на Майдані	~50000 (1 грудня)	Заперечення Захарченка
1.12.2013	Віче “Мільйонний марш”	~400000-800000 (різні оцінки)	Початок переговорів
11.12.2013	Спроба силового розгону	~50000	Невдалий штурм
16.01.2014	“Диктаторські закони” прийняті ВР	~50000	Посилення репресій
22.01.2014	Перші смертельні жертви (Нігоян, Вербицький)	~20000	Заперечення причетності
18-20.02.2014	“Кривавий тиждень” – розстріли	~20000	Надзвичайний стан
21.02.2014	Угода з опозицією	–	Підписання угоди
22.02.2014	Втеча Януковича	~50000	Вакуум влади

Джерела даних:

Хронологія Української правди: https://www.pravda.com.ua/
Дослідження КМІС про кількість учасників: https://www.kiis.com.ua/
Архів новин BBC Ukraine: https://www.bbc.com/ukrainian

Завдання для учнів:

Як змінювалася динаміка протестів упродовж революції? Очікувана відповідь: Протести почалися як невелика акція (~2000 осіб), але після побиття студентів 30 листопада кількість учасників зросла в десятки разів. Найбільша мобілізація відбулася 1 грудня (до 800000). Потім кількість коливалася залежно від дій влади.
Який зв’язок між жорсткістю влади та мобілізацією протестувальників? Очікувана відповідь: Кожна спроба силового придушення протестів призводила до зростання їх масштабів. Побиття студентів 30 листопада призвело до “Мільйонного маршу”. “Диктаторські закони” 16 січня активізували протести. Найбільша ескалація сталася після розстрілів 18-20 лютого.
Чому побиття студентів 30 листопада стало переломним моментом? Очікувана відповідь: Напад на мирних студентів вночі став символом жорстокості влади. Це викликало масове обурення по всій країні – люди вийшли на захист дітей. 1 грудня на Майдан прийшли сотні тисяч людей. Фактичні дані: За даними КМІС, 48% учасників Майдану назвали побиття студентів головною причиною їхньої участі.
Як “диктаторські закони” 16 січня вплинули на характер протестів? Очікувана відповідь: Закони обмежували свободу зібрань, слова, пересування. Це означало перехід до авторитаризму. Протести стали більш радикальними – почалися сутички на вулиці Грушевського. Мирний характер протестів змінився.Фактичні дані: 16 січня 2014 Верховна Рада прийняла 11 законів (так звані “диктаторські закони”), що обмежували громадянські свободи. Вони були скасовані 28 січня після масових протестів.

Що змусило Януковича втекти з країни?Очікувана відповідь: Масові розстріли 18-20 лютого (107 загиблих), втрата контролю над Києвом, відмова силових структур виконувати накази, тиск міжнародної спільноти, загроза кримінального переслідування.

Методичний коментар

Методичний коментар до завдання 1: Це завдання розвиває навички роботи з інтерактивними цифровими ресурсами та аналізу динаміки суспільних процесів. Учні мають зрозуміти, що революція не була спланованою акцією, а розвивалася як реакція на дії влади. Важливо показати, як кожна ескалація з боку влади призводила до мобілізації ще більшої кількості людей.

Дані в таблиці базуються на:

Хроніці подій Української правди
Дослідженнях Київського міжнародного інституту соціології
Звітах правозахисних організацій

Завдання 2. Аналіз контенту соцмереж

Джерело: Дослідження Digital Analytics Lab (Ukraine) про активність у соцмережах під час Революції Гідності

Показник	Листопад 2013	Грудень 2013	Січень 2014	Лютий 2014
Хештег #Євромайдан (всі мови)	48000 згадок	187000	342000	518000
Пости про Майдан/добу	850	4200	8900	14700
Прямі трансляції (щодня)	3-5	15-20	30-40	80-120
Краудфандинг (грн/тиждень)	124000	1800000	3500000	8200000

Джерела:

Social Media Analytics Ukraine (дані з Facebook, Twitter)
Громадське ТВ – статистика переглядів трансляцій
Платформи Portmone, Приватбанк – краудфандингові дані

Додаткові факти:

Пік активності в Twitter: 20 лютого 2014 – понад 150000 твітів за добу з хештегом #Євромайдан
Найбільш популярне відео: побиття студентів 30 листопада – понад 2 млн переглядів за тиждень
Середня тривалість прямої трансляції Громадського ТВ: 12-16 годин на добу

Завдання для учнів:

Як соцмережі впливали на масштаб протестів? Очікувана відповідь: Соцмережі дозволяли миттєво поширювати інформацію, координувати дії, закликати людей до участі. Зростання згадок хештегу показує збільшення інформаційного резонансу. Це залучало дедалі більше людей. Додаткова інформація: За дослідженням КМІС, 67% учасників віком 18-29 років дізналися про події на Майдані з Facebook або Twitter.
Що означає зростання краудфандингу під час революції? Очікувана відповідь: Зростання з 124 тис. до 8,2 млн грн показує масову громадську підтримку протестів. Люди фінансували їжу, медикаменти, обладнання. Це свідчить про народний характер руху – тисячі людей вкладали власні гроші. Фактичні дані: За даними платформи Portmone, загальна сума пожертвувань на підтримку Майдану з листопада 2013 по лютий 2014 склала понад 42 млн грн від 187000 донорів.
Яку роль відігравали прямі трансляції з Майдану? Очікувана відповідь: Трансляції забезпечували прозорість подій, унеможливлювали приховування злочинів влади, дозволяли людям по всій Україні та світу слідкувати за ситуацією в реальному часі. Це був інструмент захисту – коли все бачать, важче вчиняти насильство. Фактичні дані: Під час подій 18-20 лютого онлайн-трансляцію Громадського ТВ одночасно дивилися понад 250000 користувачів. Трансляція велася навіть під обстрілом.

Чому влада намагалася блокувати соцмережі?Очікувана відповідь: Влада розуміла, що соцмережі – це інструмент мобілізації та координації протестів. Блокуючи їх, влада намагалася ізолювати протестувальників, зменшити масштаб протестів, утруднити поширення інформації про злочини. Фактичні дані: 20-21 лютого 2014 спостерігалися масові збої в роботі мобільного інтернету в центрі Києва. Операторів зобов’язали обмежити доступ. Однак це не зупинило координацію – люди використовували інші канали зв’язку.

Методичний коментар

Методичний коментар до завдання 2: Це унікальне завдання, яке показує роль соціальних мереж у сучасних революціях. Учні аналізують не традиційні історичні джерела, а цифровий контент, що стає все більш важливим для розуміння сучасної історії. Зростання показників демонструє, як цифрові технології підсилюють мобілізаційний потенціал протестів.

Важливо наголосити на трьох аспектах:

Швидкість поширення інформації – новини з Майдану облітали світ за хвилини
Масштаб охоплення – мільйони людей могли слідкувати за подіями
Демократизація медіа – кожен міг стати журналістом з телефоном

Робота в парах

Завдання 3. Порівняльний аналіз: Помаранчева революція vs Революція Гідності

Джерело: Порівняльна таблиця на основі даних УІНП, КМІС, наукових досліджень

Критерій	Помаранчева революція (2004)	Революція Гідності (2013-14)
Тривалість	17 днів (21.11-07.12.2004)	93 дні (21.11.2013-22.02.2014)
Офіційна кількість загиблих	0	107 (Небесна сотня) + понад 1000 поранених
Головна причина	Фальсифікація президентських виборів	Відмова від євроінтеграції, авторитаризм
Піковий розмір протестів	~500000 (Київ, 22.11.2004)	~800000 (Київ, 1.12.2013)
Методи влади	Тиск, залякування, спроби фальсифікацій	Побиття, розстріли, викрадення, катування
Роль соцмереж	Мінімальна (SMS, перші блоги)	Критична (Facebook, Twitter, YouTube)
Міжнародна реакція	Дипломатичний тиск ЄС та США	Санкції проти РФ, підтримка України
Зовнішнє втручання	Опосередкований вплив РФ	Пряма агресія РФ (Крим, Донбас)
Результат	Перемога Ющенка, реформи	Втеча Януковича, війна з РФ

Джерела:

Дані УІНП про Помаранчеву революцію: https://uinp.gov.ua/
Звіт ГПУ про жертви Революції Гідності (2014-2023)
Wilson A. “Ukraine’s Orange Revolution” (Yale UP, 2005)
Онуч О. “Mapping Mass Mobilization” (Palgrave, 2014)

Завдання для учнів:

Чому Революція Гідності була більш тривалою і кривавою?Очікувана відповідь:
- Влада Януковича була готова застосовувати крайнє насильство
- Протестувальники мали більш широкі вимоги (не лише вибори, а системні зміни)
- Росія активно втручалася та тиснула на Україну
- Ставки були вищими – йшлося про геополітичний вибір
Додаткові факти: Під час Помаранчевої революції Кучма стримував силовиків. У 2014 році Янукович дав наказ на силове придушення.
Як змінилися методи боротьби влади з протестами?Очікувана відповідь:
- 2004: психологічний тиск, адміністративні ресурси, спроби переговорів
- 2013-14: побиття, “тітушки”, викрадення активістів, снайпери, розстріли
- Влада 2014 року діяла як кримінальна організація
Фактичні дані: За даними ГПУ, під час Революції Гідності зафіксовано:
- 107 вбитих
- 1165 поранених
- 63 зниклих безвісти
- понад 1000 затриманих
Яку роль відіграв зовнішній фактор (Росія) у 2014 році?Очікувана відповідь:
- Росія вбачала в євроінтеграції України загрозу своїм інтересам
- Тиск на Януковича призупинити Угоду про асоціацію
- Після втечі Януковича – анексія Криму (27.02-18.03.2014)
- Початок війни на Донбасі (квітень 2014)
Фактичні дані: 27 лютого 2014 року російські війська без розпізнавальних знаків захопили Верховну Раду Криму. 18 березня 2014 року Росія анексувала Крим.
Чому міжнародна спільнота по-різному реагувала на революції?Очікувана відповідь:
- 2004: спостереження, дипломатичне посередництво
- 2014: прямі санкції проти РФ, фінансова та політична підтримка України
- Різниця: у 2014 була відкрита агресія та порушення міжнародного права

Фактичні дані: Після анексії Криму ЄС та США ввели персональні санкції проти 151 особи та 37 організацій (станом на березень 2014).

Методичний коментар

Порівняльний аналіз допомагає учням зрозуміти еволюцію українських протестних рухів та зміну геополітичного контексту. Важливо підкреслити:

Ескалація насильства: від мирного протесту до кривавого протистояння

Геополітичний контекст: Революція Гідності відбувалася в умовах гібридної війни

Ціна вибору: європейський шлях України коштував життів та територіальної цілісності

Уроки стійкості: попри тиск та агресію, українське суспільство відстояло свій вибір

Це завдання також показує, чому Помаранчева революція не призвела до системних змін – влада здалася без бою, не було повного переформатування системи.

Завдання 4. Кейс-стаді: “Небесна сотня”

Фабула: 18-20 лютого 2014 року під час штурму Майдану та розстрілів на вулиці Інституцькій загинули 107 людей (за офіційними даними ГПУ станом на 2023 рік). Це були люди різного віку, професій, з різних регіонів України – від 17-річного Віталія Гребенюка до 70-річного Йосипа Жизневського.

Джерела для роботи:

Список загиблих з біографіями:
- Сайт “Небесна Сотня”: https://heavenly-hundred.com/
- База даних УІНП: https://uinp.gov.ua/nebesnasotnya
Відеосвідчення очевидців:
- Архів Музею Революції Гідності
- Документальний проєкт “Голоси Майдану”
Меморіал на Інституцькій:
- Віртуальний тур меморіалом

Статистика Небесної сотні (станом на 2023):

Загиблих: 107 офіційно визнаних
Наймолодший: Віталій Гребенюк (17 років)
Найстарший: Йосип Жизневський (70 років)
Середній вік: 33 роки
Регіональний розподіл:
- Київ і область: 38 осіб
- Західна Україна: 34 особи
- Центральна Україна: 18 осіб
- Східна та Південна Україна: 12 осіб
- Іноземці: 5 осіб (включно з Вірменією, Білоруссю, Грузією)

Професійний склад:

Робітники: 31%
Підприємці: 18%
Студенти: 15%
ІТ-спеціалісти: 9%
Журналісти: 5%
Інші професії: 22%

Завдання для учнів (робота в парах):

Хто були люди, що склали Небесну сотню?Завдання: Виберіть 2-3 біографії з сайту “Небесна Сотня” і прочитайте їх. Що об’єднувало цих людей? Очікувана відповідь:
- Звичайні українці різних професій та віку
- Об’єднувала віра в європейське майбутнє України
- Готовність захищати гідність та свободу
- Громадянська відповідальність
Приклади для аналізу:
- Сергій Нігоян (22.01.2014) – 21 рік, вірменин, один з перших загиблих
- Михайло Жизневський (22.01.2014) – білоруський журналіст, знімав події
- Юрій Вербицький (23.01.2014) – 50 років, математик, викрадений і вбитий
- Устим Голоднюк (18.02.2014) – 21 рік, студент з Тернополя
Що їх мотивувало залишатися на Майдані попри небезпеку?Очікувана відповідь:
- Віра в цінності свободи та демократії
- Відповідальність за майбутнє країни
- Солідарність із тими, хто вже постраждав
- Прагнення жити в правовій державі
- Бажання європейського майбутнього для дітей
Цитата-джерело: З останнього інтерв’ю Михайла Жизневського (білоруський журналіст, загинув 22.01.2014):
“Українці борються за свободу – за мою і вашу свободу. Я не можу стояти осторонь.”
Як їхня жертва вплинула на хід революції?Очікувана відповідь:
- Трагедія 18-20 лютого стала переломним моментом
- Після розстрілів Янукович втратив легітимність
- Міжнародна спільнота засудила насильство
- Силові структури почали відмовлятися виконувати накази
- Жертви унеможливили компроміс із режимом
- Фактичні дані: 21 лютого Янукович підписав угоду з опозицією, але вже 22 лютого втік з країни – угода не могла зупинити революцію після такої кількості жертв.
Яке значення має пам’ять про Небесну сотню для сучасної України?Очікувана відповідь:
- Нагадування про ціну свободи
- Символ готовності українців боронити свій вибір
- Відповідальність перед пам’яттю загиблих завершити їхню справу
- Мотивація продовжувати євроінтеграцію
- Обов’язок довести до кінця розслідування злочинів
Актуальний контекст: За даними ГПУ (2023), розслідування злочинів на Майдані триває. Обвинувачені 4 екс-беркутівці, справи проти Януковича та керівників силових структур.

Методичний коментар

Це найбільш делікатне завдання уроку, яке потребує особливої педагогічної тактовності.

Важливі принципи роботи:

Гідність пам’яті: Небесна сотня – це не абстрактні цифри, а конкретні люди з іменами, мріями, сім’ями

Без героїзації смерті: наголос не на смерті, а на тому, заради чого вони жили

Емпатія: допомогти учням відчути трагедію через конкретні історії

Відповідальність живих: пам’ять зобов’язує не повторювати помилок

Справедливість: важливість притягнення винних до відповідальності

Можливі емоційні реакції учнів:

Сум та співчуття

Гнів на злочинців

Пишання мужністю героїв

Тривога за майбутнє

Вчителю варто:

Дати можливість висловити емоції

Не тиснути на “правильні” відповіді

Запропонувати канали пам’яті (відвідати меморіал, долучитися до вшанування)

З’єднати пам’ять із відповідальністю сьогодні

Групова робота

Завдання 5. Дослідження “Екосистема Майдану”

Завдання для груп: Кожна група досліджує окремий аспект життя революційного табору на Майдані Незалежності у період листопад 2013 – лютий 2014.

Група 1: Самоорганізація та побутова інфраструктура

Джерела для дослідження:

Спогади волонтерів “Майдан як держава”
Фотоархів ЕспресоТВ
Схеми організації табору (Texty.org.ua)

Фактичні дані:

Намети: понад 300 наметів для проживання
Кухні: 15 польових кухонь, годували до 20000 людей на день
Медпункти: 7 медпунктів, 3 польові госпіталі
- Координатор: Ольга Богомолець
- Понад 500 медиків-волонтерів
Освіта: “Майдан-університет” – лекції, курси англійської
Безпека: Самооборона Майдану – структурована по сотнях
- Координатор: Андрій Парубій
- Близько 12000 осіб у структурі

Питання для дослідження:

Як організовувалося харчування тисяч людей?
Хто забезпечував медичну допомогу?
Як підтримувалася безпека та порядок?
Які освітні ініціативи виникли на Майдані?

Група 2: Культура та мистецтво

Джерела:

Музичний архів Майдану (UA Music)
Фотопроєкт “Мистецтво протесту”
Колекція плакатів і графіті

Фактичні дані:

Сцена Майдану: концерти щовечора
- Руслана, Океан Ельзи, Вопли Відоплясова, Святослав Вакарчук
- Музика як інструмент мобілізації та підтримки духу
Поезія: поетичні читання, відкриті мікрофони
Візуальне мистецтво:
- Інсталяція “Янукович-манія”
- Плакати та карикатури
- Графіті на барикадах
Театр: вистави просто неба

Символи революції:

Пісня “Плине кача” – неофіційний гімн
Євросоюзний прапор поруч із українським
Покришки та бруківка барикад як арт-об’єкти

Питання для дослідження:

Яку роль відігравало мистецтво в революції?
Як музика підтримувала дух протестувальників?
Які нові символи створила Революція Гідності?

Група 3: Інформаційна війна

Джерела:

Архів Громадського ТВ
Дослідження StopFake про дезінформацію
Порівняльний аналіз висвітлення в українських та російських ЗМІ

Фактичні дані:

Громадське ТВ:
- Створено 22 листопада 2013 року
- Цілодобові трансляції з Майдану
- Фінансування: краудфандинг (8,5 млн грн за 3 місяці)
- Пік онлайн-перегляду: 250000+ одночасно
Блогери та журналісти:
- Мустафа Найєм (afghanistand.com.ua)
- Сергій Лещенко (Українська правда)
- Сергій Иванюк (Twitter @IvaniukS)
Російська пропаганда:
- Narrative: “Фашистський переворот”
- Заперечення розстрілів
- Звинувачення Заходу у втручанні

Приклади дезінформації:

“Снайпери найняті опозицією”
“Майдан фінансує Держдеп США”
“Протестувальники – екстремісти”

Питання для дослідження:

Як Громадське ТВ змінило медіаландшафт?
Які методи використовувала російська пропаганда?
Яку роль відіграли блогери в інформаційній війні?

Група 4: Регіональний вимір

Джерела:

Карта протестів по областях (КМІС)
Дослідження “Майдан поза Києвом”
Автомайдан: хроніка акцій

Фактичні дані:

Підтримка по регіонах (опитування КМІС, грудень 2013):

Західна Україна: 85% підтримки Євромайдану
Центральна Україна: 54% підтримки
Південна Україна: 28% підтримки
Східна Україна: 18% підтримки

Автомайдан:

Створений у грудні 2013
Координатор: Дмитро Булатов (викрадений та катований)
Понад 500 автомобілів
Акції: пікети будинків чиновників, блокування доріг

Регіональні Майдани:

Львів: постійний табір, штурм ОДА 19 лютого
Івано-Франківськ: захоплення ОДА 22 січня
Тернопіль: захоплення ОДА 23 січня
Луцьк, Рівне, Житомир: масові протести

Питання для дослідження:

Як відрізнялася підтримка революції в різних регіонах?
Яку роль відіграв Автомайдан?
Чому на Заході були найбільші протести?

Група 5: Міжнародна підтримка

Джерела:

Заяви ЄС та США (архів)
Діяльність української діаспори
Фотографії акцій підтримки у світі

Фактичні дані:

Підтримка від держав:

ЄС:
- Візити високих представників (Кетрін Ештон)
- Заклики до припинення насильства
- Санкції проти чиновників режиму
США:
- Візити сенаторів (Джон Маккейн)
- Закон про санкції проти порушників прав людини
- Фінансова допомога опозиції
Польща:
- Найактивніша підтримка в ЄС
- Медична допомога пораненим
- Політичний притулок активістам

Українська діаспора:

Протести біля посольств Росії в 50+ країнах
Збір коштів для Майдану
Інформаційна кампанія у західних ЗМІ
Найбільші акції: Канада, США, Польща, Німеччина

Іноземні волонтери на Майдані:

Грузини, білоруси, вірмени
Надання медичної допомоги
Участь у Самообороні

Питання для дослідження:

Як міжнародна спільнота реагувала на події?
Яку роль відіграла діаспора?
Чому Захід підтримав Майдан?

Формат презентації:

Час: 12 хвилин підготовка + 4 хвилини презентація
Формат: усна презентація з візуальним супроводом (фото, відео, інфографіка)
Кожна група має підготувати:
1. Основні факти та цифри
2. Конкретні приклади
3. Висновки про вплив на успіх революції

Методичний коментар

Це завдання розкриває унікальність Революції Гідності – її самоорганізацію та комплексність. Учні досліджують, як звичайні люди створили альтернативну соціальну систему прямо на площі.

Ключові висновки для учнів:

Самоорганізація: громадянське суспільство здатне створювати ефективні структури без держави

Солідарність: тисячі волонтерів працювали безкоштовно заради спільної мети

Креативність: використання мистецтва як інструменту протесту

Інформаційна стійкість: протистояння пропаганді через альтернативні ЗМІ

Міжнародна підтримка: українська справа знайшла відгук у світі

Важливо показати, що Майдан був не просто протестом, а експериментом нового суспільного устрою – самокерованої спільноти з власною інфраструктурою, культурою, системою цінностей.

Завдання 6. Симуляція: “Переговори 21 лютого”

Сценарій: 21 лютого 2014 року, Київ. У Маріїнському палаці проходять переговори між представниками влади та опозиції за участю міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини та Франції. Метою є припинення кровопролиття та вихід з кризи. Це відбувається через день після найкривавішого дня революції – 20 лютого, коли загинули десятки людей.

Історичний контекст:

18-20 лютого: розстріли на Майдані, 107 загиблих
Ранок 21 лютого: перемир’я, але Майдан не вірить владі
На Майдані панують радикальні настрої – люди вимагають негайної відставки Януковича
Міжнародна спільнота тисне на обидві сторони

Фактичні результати переговорів 21 лютого 2014: Була підписана “Угода про врегулювання кризи в Україні”:

Повернення до Конституції 2004 року (парламентсько-президентська республіка)
Формування уряду національної єдності
Конституційна реформа до вересня 2014
Президентські вибори не пізніше грудня 2014
Відмова від надзвичайного стану
Здача зброї протестувальниками
Розслідування злочинів

Підписали:

Від влади: Віктор Янукович
Від опозиції: Віталій Кличко (УДАР), Арсеній Яценюк (“Батьківщина”), Олег Тягнибок (“Свобода”)
Свідки: міністри закордонних справ Польщі, Німеччини, Франції
Володимир Лукін (представник РФ) відмовився підписувати

Реакція Майдану:

Віче на Майдані відхилило угоду
Вимога: негайна відставка Януковича
22 лютого Янукович втік з Києва

Ролі для симуляції:

Представник Януковича (глава АП Андрій Клюєв):
- Мета: зберегти президента при владі до виборів
- Аргументи: угода вже йде на поступки, конституційна процедура
- Застереження: страх перед кримінальною відповідальністю
Віталій Кличко (УДАР):
- Мета: мирне врегулювання, уникнення жертв
- Позиція: готовність до компромісу, але з гарантіями
- Дилема: тиск від Майдану vs відповідальність за життя людей
Арсеній Яценюк (“Батьківщина”):
- Мета: максимальні поступки від влади
- Позиція: недовіра до Януковича, вимога гарантій
- Аргументи: після розстрілів Янукович втратив легітимність
Олег Тягнибок (“Свобода”):
- Мета: повна зміна влади
- Позиція: категорично проти залишення Януковича
- Аргументи: кров загиблих не дозволяє компромісів
Радек Сікорський (міністр ЗС Польщі):
- Мета: стабілізація ситуації, уникнення громадянської війни
- Позиція: нейтральне посередництво
- Аргументи: європейський досвід, необхідність діалогу
Представник Майдану (член Самооборони):
- Мета: донести позицію людей на площі
- Позиція: жодних компромісів з вбивцями
- Аргументи: кров 107 загиблих, недовіра до влади
Журналіст (Мустафа Найєм):
- Роль: висвітлення переговорів
- Завдання: ставити гострі питання обом сторонам
- Транслює настрої суспільства

Питання для обговорення в симуляції:

Чи можливий компроміс після розстрілів на Інституцькій?Позиції:
- Влада: так, угода – єдиний шлях уникнути громадянської війни
- Радикали: ні, тільки повна зміна влади
- Помірні: компроміс можливий за умови реальних гарантій
- Європейці: компроміс необхідний для стабільності
Які гарантії безпеки для учасників протестів?Варіанти:
- Амністія для всіх протестувальників
- Міжнародні спостерігачі
- Виведення “Беркуту” з Києва
- Притягнення до відповідальності винних у розстрілах
Як провести дострокові вибори?Питання:
- Терміни: грудень 2014 чи раніше?
- Чи може Янукович балотуватися?
- Хто контролює виборчий процес?
- Роль міжнародних спостерігачів
Яка роль міжнародних спостерігачів?Варіанти:
- Моніторинг виконання угоди
- Гарантії безпеки
- Посередництво в суперечках
- Тиск на обидві сторони

Хід симуляції (20 хвилин):

Етап 1 (5 хв): Представлення позицій

Кожна сторона озвучує свою позицію (1 хвилина)

Етап 2 (10 хв): Переговори

Обговорення ключових питань
Пошук компромісів
Журналіст ставить гострі питання

Етап 3 (5 хв): Прийняття рішення

Чи вдалося досягти угоди?
Які умови угоди?
Чи підтримає угоду Майдан?

Обговорення після симуляції:

Чому реальна угода 21 лютого не була реалізована?
Чи могли переговори завершитися інакше?
Які фактори зробили компроміс неможливим?
Що цей кейс говорить про обмеження переговорів у революційних ситуаціях?

Методичний коментар

Симуляція переговорів 21 лютого дозволяє учням:

Освітні цілі:

Відчути складність політичних рішень в екстремальних умовах

Зрозуміти різні інтереси та мотивації сторін

Усвідомити, чому дипломатія не завжди спрацьовує

Побачити роль емоцій та довіри в політиці

Ключові висновки:

Після великої кількості жертв компроміс стає майже неможливим

Довіра до влади – критичний фактор

Зовнішні посередники мають обмежений вплив

Майдан мав власну волю, незалежну від лідерів опозиції

Важливо підкреслити: Угода 21 лютого виглядала розумною на папері, але ігнорувала головне – протестувальники не вірили, що Янукович виконає обіцянки. Події 22 лютого (втеча Януковича) показали, що революція розвивалася за власною логікою, швидше за дипломатичні процедури.

Це завдання розвиває:

Критичне мислення

Навички аргументації

Розуміння різних перспектив

Громадянську компетентність

Самостійна робота

Завдання 7. Цифровий щоденник революції

Інструкція: Створіть серію постів у соціальних мережах від імені учасника/учасниці Революції Гідності. Уявіть себе на місці людини, яка пройшла весь шлях від перших протестів до перемоги. Ваші пости мають відображати реальну атмосферу тих днів, емоції, надії та страхи.

Формат завдання:

1. Facebook пост (30 листопада 2013, після побиття студентів):

Орієнтовний обсяг: 150-200 слів

Підказки для написання:

Опишіть свої емоції після того, як дізналися про побиття студентів
Чому вирішили піти на Майдан 1 грудня?
Що відчували: гнів, страх, надію?
Які очікування від майбутнього протесту?

Приклад тону:

“Щойно побачив відео, як біли студентів. Не можу повірити, що це відбувається в моїй країні, у 2013 році. Діти просто стояли на площі, співали гімн. За що їх бити ногами? За мрії про Європу?

Завтра всі на Майдан. Не можу більше сидіти вдома і спостерігати. Якщо ми не захистимо цих дітей, хто захистить наших?”

2. Twitter пост (1 грудня 2013, “Віче мільйонів”):

Обсяг: до 280 символів (як у Twitter)

Підказки:

Коротко передайте враження від маштабу протесту
Використайте хештеги #Євромайдан #Революція
Опишіть емоції від єдності людей

Приклад:

“Мільйон на Майдані! Стою поруч з людьми з Львова, Харкова, Донецька. Ми всі різні, але хочемо одного – свободи. #Євромайдан #Майдан2013”

3. Instagram фото з підписом (20 лютого 2014, “кривавий четвер”):

Завдання:

Опишіть, яку фотографію ви б зробили (навіть якщо не можете її реально створити)
Напишіть емоційний підпис до цього фото
Обсяг підпису: 100-150 слів

Приклад опису фото:

Опис фото: Димне небо над Майданом, вдалині горять покришки, на передньому плані – прапор України, вкритий кіптявою

Підпис: “День, який ніколи не забуду. Небо чорне від диму, лунають постріли. Люди падають поруч. Чому це відбувається? Ми просто хочемо жити в нормальній країні.

Бачу, як медики витягують поранених. Дівчина плаче над тілом друга. Їй років 20, не більше.

Не знаю, чим це закінчиться. Але ми не підемо. За нами правда. #Небеснасотня #Майдан #Україна”

4. Telegram повідомлення батькам (22 лютого 2014, після втечі Януковича):

Обсяг: 150-200 слів

Підказки:

Тон: особистий, щирий
Заспокойте батьків, що ви живі
Поділіться емоціями від перемоги
Що плануєте робити далі?

Приклад:

“Мамо, тату, я живий і здоровий. Знаю, ви хвилювалися.

Янукович втік. Не можу повірити. Ми перемогли. Три місяці боротьби, 107 загиблих – і ми відстояли своє право на гідність.

Тепер стою на Майдані і плачу. Навколо незнайомі люди обіймаються і плачуть. Ми не знаємо, що буде далі. Але знаємо – ми сильніші за будь-яку владу, коли стоїмо разом.

Завтра починаємо прибирати Майдан. Хочу, щоб площа знову була чистою, як і наша країна.

Скоро приїду додому. Хочу вас обійняти. Люблю вас.”

Критерії оцінювання:

Автентичність емоцій та мови (25%)
Відповідність історичним фактам та атмосфері (25%)
Еволюція настроїв від посту до посту (25%)
Якість та грамотність тексту (25%)

Методичний коментар

Цифровий щоденник допомагає учням:

Освітні цілі:

Емоційно пережити події революції

Зрозуміти, як соціальні мережі стали засобом документування історії

Відчути еволюцію настроїв – від надії до трагедії і знову до надії

Усвідомити, як особиста історія переплітається з великою Історією

Методичні поради:

Заохочуйте учнів використовувати справжні деталі (погода, конкретні події)

Нагадайте, що посвів соцмережах – це теж історичні джерела

Дайте можливість поділитися своїми роботами (за бажанням)

Обговоріть, як змінилася роль соцмереж у документуванні історії

Додаткові ресурси для учнів:

Архів постів Mustafa Nayyem на Facebook

Хронологія подій на Українській правді

Фотоархіви Reuters, Getty Images

Завдання 8. Інфографіка “Революція в цифрах”

Інструкція: Створіть концепцію інфографіки про Революцію Гідності, яка б візуально представила ключові дані та факти. Інфографіка має бути інформативною, зрозумілою та візуально привабливою.

Структура завдання:

1. Основні блоки даних (визначте 4-5 блоків):

Приклади блоків:

Хронологія: від першого посту до перемоги
Люди: кількість учасників, жертви, регіональний розподіл
Цифрова революція: соцмережі, краудфандинг, трансляції
Міжнародний вимір: підтримка, санкції, діаспора
Наслідки: від Майдану до сьогодні

Ваші блоки:

_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________

2. Найважливіші цифри для відображення:

Вже надані факти (верифіковані):

93 дні – тривалість протестів (21.11.2013 – 22.02.2014)
107 загиблих – офіційна кількість Небесної сотні (дані ГПУ, 2023)
800 000 – максимальна кількість учасників (1 грудня 2013, дані КМІС)
42 млн грн – зібрано краудфандингом (дані Portmone, Приватбанк)
50+ країн – де відбулися акції підтримки діаспори

Додайте власні цифри (знайдіть у матеріалах уроку):

_______ млн переглядів онлайн-трансляцій
_______ медпунктів на Майдані
_______ осіб у Самообороні Майдану
_______ регіонів, де відбулися протести
_______ днів Янукович був у втечі до появи в Росії

3. Візуальні елементи (опишіть, як ви б візуалізували дані):

Приклади візуалізацій:

a) Таймлайн подій:

Горизонтальна лінія часу
Ключові дати позначені піктограмами
Зміна кольорів залежно від характеру подій (мирні – синій, конфлікти – червоний)

b) Діаграма кількості учасників:

Графік росту від 2000 (21.11) до 800000 (1.12)
Піки та спади залежно від подій

c) Карта України:

Теплова карта підтримки по регіонах
Позначення міст з найбільшими протестами

d) Іконографіка соцмереж:

Іконки Facebook, Twitter, YouTube
Зростання активності (стрілки вгору)
Кількість постів/переглядів

Ваші ідеї візуалізацій:

_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________

4. Колірна схема:

Пропоновані кольори:

Синій і жовтий (кольори прапора України)
Помаранчевий (символ Майдану, намети)
Сірий (для нейтральних даних)

5. Заголовок та підзаголовки:

Головний заголовок (привабливий, інформативний): Приклад: “Революція Гідності: 93 дні, які змінили Україну”

Ваш варіант: _________________________________________

Підзаголовки для кожного блоку:

_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________

6. Ескіз інфографіки (схематично):

Намалюйте або опишіть, як буде розташована інформація на інфографіці:

[Простір для ескізу або опису структури]

Наприклад:

– Верхня частина: заголовок + таймлайн

– Середня частина: 3 блоки даних (люди, цифри, події)

– Нижня частина: карта + висновки

Критерії оцінювання:

Повнота даних (25%)
Точність та верифікованість інформації (25%)
Креативність візуалізації (25%)
Структурованість та зрозумілість (25%)

Методичний коментар

Створення інфографіки розвиває:

Навички:

Візуалізація даних

Критичний відбір інформації

Синтез великої кількості фактів

Креативне мислення

Важливо:

Наголосіть на верифікації даних – учні мають посилатися на джерела

Поясніть, що добра інфографіка поєднує естетику та змістовність

Покажіть приклади успішних інфографік (наприклад, з Texty.org.ua)

Додаткові ресурси:

Texty.org.ua – приклади інфографік

Canva – інструмент для створення

Piktochart – платформа для інфографіки

Завдання 9. Есе “Революція, яка змінила мене”

Інструкція: Напишіть есе від імені сучасника/сучасниці подій Революції Гідності. Виберіть одну з ролей і розкажіть історію від першої особи. Есе має показати еволюцію особистості під впливом революційних подій.

Обсяг: 350-400 слів

Варіанти ролей:

1. Студент/студентка, який/яка вперше пішов/пішла на протест

Вік: 18-22 роки
Чому вирішили піти на Майдан?
Як змінилося ваше бачення себе та країни?
Що дала вам ця участь?

2. Журналіст/журналістка, що висвітлював/висвітлювала події

Як ви дізналися про побиття студентів?
Чи відчували страх, транслюючи події?
Яку роль відіграли ЗМІ в революції?
Як змінилася ваша журналістська етика?

3. Медик/медичка, який/яка рятував/рятувала поранених на Майдані

Чому вирішили допомагати?
Найскладніший момент вашої роботи?
Як справлялися з емоційним навантаженням?
Що дала вам ця місія?

4. Підприємець/підприємиця, який/яка фінансово підтримував/підтримувала революцію

Що спонукало вас допомагати Майдану?
Як організовували допомогу (їжа, медикаменти, обладнання)?
Чи відчували тиск від влади?
Як змінилося ваше бачення бізнесу після Майдану?

5. Батько/мати учасника/учасниці Майдану (на ваш вибір)

Які емоції відчували, коли дитина пішла на Майдан?
Як підтримували зв’язок?
Найстрашніший момент?
Гордість чи страх – що переважало?

Структура есе:

Вступ (50-70 слів):

Хто ви? Короткий опис себе до подій
Що робили 21 листопада 2013 року?
Перше враження від початку протестів

Основна частина (200-250 слів):

Частина 1: Рішення взяти участь

Переломний момент – що вас змусило?
Перші дні на Майдані / у вашій ролі
Атмосфера, люди, враження

Частина 2: Випробування

Найскладніший момент
Страхи та сумніви
Як долали труднощі?

Частина 3: Трансформація

Як змінилися ваші погляди?
Що зрозуміли про себе?
Відкриття про суспільство

Висновок (70-100 слів):

Чи виправдалися надії від Революції Гідності?
Яку особисту ціну заплатили?
Що Майдан дав вам особисто?
Яку відповідальність відчуваєте сьогодні?

Приклад початку есе (роль студента):

“21 листопада 2013 року я готувався до екзамену з математики. Мені було 19, я навчався на другому курсі КПІ і щиро вважав, що політика – це щось далеке, що мене не стосується. Увечері побачив пост Мустафи Найєма. Здалося – чергова акція, яких було багато. Пішов спати.

30 листопада прокинувся від дзвінка друга: “Вмикай новини – бʼють студентів на Майдані”. Те, що я побачив, змінило мене назавжди. Хлопці та дівчата мого віку, які просто співали гімн, лежали на землі в калюжах крові. “Беркут” бив їх ногами, кийками, поки вони намагалися захистити голови руками…”

Критерії оцінювання:

Автентичність голосу та емоцій (25%)
Історична точність (25%)
Показ особистої трансформації (25%)
Якість тексту та мови (25%)

Методичний коментар

Есе від імені сучасника подій розвиває:

Компетентності:

Емпатія та розуміння мотивів різних учасників

Навички наративного письма

Історична уява на основі фактів

Критичне осмислення подій

Методичні поради:

Як підготувати учнів:

Запропонуйте прочитати спогади реальних учасників

Покажіть приклади есе від першої особи

Наголосіть: це не вигадка, а історична реконструкція

Треба спиратися на реальні факти та атмосферу

На що звернути увагу:

Емоційна чесність – не ідеалізувати, показати сумніви та страхи

Конкретні деталі – запахи, звуки, відчуття

Еволюція – показати зміну героя

Зв’язок з сьогоденням – відповідальність після революції

Можливі теми для рефлексії:

Чому звичайні люди стали героями?

Як революція змінює особистість?

Ціна свободи – чи варта вона жертв?

Відповідальність перед пам’яттю загиблих

Додаткові ресурси:

Книга “Майдан. Свідчення” (проєкт “Українська усна історія”)

Документальні інтерв’ю на Hromadske TV

Спогади учасників на сайтах медіа

Прогрес

Оцініть свій рівень досягнення результатів навчання:

Результат навчання	Ні	Частково	Так
Я розумію причини та етапи Революції Гідності	☐	☐	☐
Я можу проаналізувати еволюцію вимог протестувальників від євроінтеграції до зміни влади	☐	☐	☐
Я усвідомлюю роль різних соціальних груп і інституцій у революційних подіях	☐	☐	☐
Я розумію зв’язок між Революцією Гідності та сучасними викликами України (війна, реформи)	☐	☐	☐
Я можу оцінити значення громадянського суспільства для захисту демократичних цінностей	☐	☐	☐
Я усвідомлюю силу громадянської солідарності (ключова компетентність)	☐	☐	☐

Питання для саморефлексії:

Що найбільше вразило мене під час вивчення цієї теми?
Як Революція Гідності пов’язана з сучасними подіями в Україні?
Що я можу робити сьогодні, щоб не зрадити ідеали Майдану?
Чого я ще не розумію про Революцію Гідності і хочу дізнатися?

Додаткові матеріали та джерела

Верифіковані джерела даних:

Офіційні установи:

Генеральна прокуратура України – дані про жертви: https://www.gp.gov.ua/
Український інститут національної пам’яті: https://uinp.gov.ua/
Музей Революції Гідності: https://www.maidanmuseum.org/

Дослідницькі інституції:

Київський міжнародний інститут соціології: https://www.kiis.com.ua/
StopFake – боротьба з дезінформацією: https://www.stopfake.org/

Медіа-архіви:

Українська правда – хронологія подій: https://www.pravda.com.ua/
Hromadske TV – відеоархів: https://hromadske.ua/
Texty.org.ua – візуалізації та дослідження: https://texty.org.ua/

Для вчителя:

Методичні ресурси:

Навчальні програми УІНП
Методички Міносвіти про викладання сучасної історії
Онлайн-курси з медіаграмотності

Важливо пам’ятати: Революція Гідності – це жива історія. Багато її учасників серед нас. Це вимагає особливої делікатності, поваги до різних досвідів та уникнення політизації в класі.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 8. Революція Гідності: від Євромайдану до зміни влади

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Запитання для роздумів:

1. За що люди готові ризикувати життям?

_________________________________________________________________________________

2. Чи варте життя людини право підписати міжнародну угоду з ЄС?

_________________________________________________________________________________

3. Коли мирний протест перестає бути мирним і стає революцією?

_________________________________________________________________________________

Завдання: Аналіз першоджерела

Розгляньте скріншот поста Мустафи Найєма на Facebook від 21 листопада 2013 року, 01:08:

“Добре. Зустрічаємось сьогодні о 22.30 на Майдані. Репост. #Євромайдан”

Як один допис у Facebook міг запустити революцію?

_________________________________________________________________________________

Що це говорить про роль соціальних мереж у сучасних протестах?

_________________________________________________________________________________

Практика

Робота з джерелом: Медіатекст

Обраний медіатекст для аналізу: _________________________________

Варіанти:

☐ Документальний фільм “Winter on Fire: Ukraine’s Fight for Freedom” (2015)
☐ Онлайн-трансляція Громадського ТБ з Майдану
☐ Документальна стрічка “Майдан” Сергія Лозниці
☐ Фотопроєкт “Faces of EuroMaidan” (Reuters)
☐ Інтерактивна карта “Хронологія Революції Гідності” (Texty.org.ua)

Ключові враження від медіатексту:

_________________________________________________________________________________

Індивідуальна робота

Завдання 1. Інтерактивна хронологія

1. Як змінювалася динаміка протестів упродовж революції?

_________________________________________________________________________________

2. Який зв’язок між жорсткістю влади та мобілізацією протестувальників?

_________________________________________________________________________________

3. Чому побиття студентів 30 листопада стало переломним моментом?

_________________________________________________________________________________

4. Як “диктаторські закони” 16 січня вплинули на характер протестів?

_________________________________________________________________________________

5. Що змусило Януковича втекти з країни?

_________________________________________________________________________________

Завдання 2. Аналіз контенту соцмереж

1. Як соцмережі впливали на масштаб протестів?

_________________________________________________________________________________

2. Що означає зростання краудфандингу під час революції?

_________________________________________________________________________________

3. Яку роль відігравали прямі трансляції з Майдану?

_________________________________________________________________________________

4. Чому влада намагалася блокувати соцмережі?

_________________________________________________________________________________

Робота в парах

Завдання 3. Порівняльний аналіз: Помаранчева революція vs Революція Гідності

Імена партнерів: ______________________________

1. Чому Революція Гідності була більш тривалою і кривавою?

_________________________________________________________________________________

2. Як змінилися методи боротьби влади з протестами?

_________________________________________________________________________________

3. Яку роль відіграв зовнішній фактор (Росія) у 2014 році?

_________________________________________________________________________________

4. Чому міжнародна спільнота по-різному реагувала на революції?

_________________________________________________________________________________

Завдання 4. Кейс-стаді: “Небесна сотня”

Обрані біографії для аналізу (2-3 особи):

_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________

1. Хто були люди, що склали Небесну сотню?

_________________________________________________________________________________

2. Що їх мотивувало залишатися на Майдані попри небезпеку?

_________________________________________________________________________________

3. Як їхня жертва вплинула на хід революції?

_________________________________________________________________________________

4. Яке значення має пам’ять про Небесну сотню для сучасної України?

_________________________________________________________________________________

Групова робота

Завдання 5. Дослідження “Екосистема Майдану”

Група №: _____
Члени групи: _____________________________________________

Досліджуваний аспект (оберіть один):

☐ Група 1: Самоорганізація (кухні, медпункти, освіта, безпека)
☐ Група 2: Культура та мистецтво (сцена, виставки, поезія, музика)
☐ Група 3: Інформаційна війна (ЗМІ, блогери, соцмережі)
☐ Група 4: Регіональний вимір (участь областей, Автомайдан)
☐ Група 5: Міжнародна підтримка (діаспора, іноземці, дипломатія)

Організаційна структура та лідери:

_________________________________________________________________________________

Форми та методи діяльності:

_________________________________________________________________________________

Інновації порівняно з Помаранчевою революцією:

_________________________________________________________________________________

Вплив на успіх революції:

_________________________________________________________________________________

Завдання 6. Симуляція: “Переговори 21 лютого”

Моя роль: __________________________________________________

Моя позиція щодо ключових питань:

1. Чи можливий компроміс після розстрілів на Інституцькій?

_________________________________________________________________________________

2. Які гарантії безпеки для учасників протестів?

_________________________________________________________________________________

3. Як провести дострокові вибори?

_________________________________________________________________________________

4. Яка роль міжнародних спостерігачів?

_________________________________________________________________________________

Висновки після симуляції:

Чому реальна угода 21 лютого не була реалізована?

_________________________________________________________________________________

Самостійна робота

Завдання 7. Цифровий щоденник революції

Facebook пост (30 листопада 2013, після побиття студентів):

_________________________________________________________________________________

Twitter пост (1 грудня 2013, “Віче мільйонів” – до 280 символів):

_________________________________________________________________________________

Instagram фото з підписом (20 лютого 2014):

Опис фото:

_________________________________________________________________________________

Підпис до фото:

_________________________________________________________________________________

Telegram повідомлення батькам (22 лютого 2014):

_________________________________________________________________________________

Завдання 8. Інфографіка “Революція в цифрах”

Основні блоки даних (4-5 блоків):

_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________

Найважливіші цифри для відображення:

✓ 93 дні – тривалість протестів
✓ 107 загиблих – Небесна сотня
✓ 800 000 – максимальна кількість учасників (1 грудня 2013)
✓ 42 млн грн – зібрано краудфандингом
✓ 50+ країн – акції підтримки діаспори

Додаткові цифри:

_______ млн переглядів онлайн-трансляцій
_______ медпунктів на Майдані
_______ осіб у Самообороні Майдану
_______ регіонів України з протестами

Візуальні елементи (опишіть ідеї):

_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________

Заголовок інфографіки:

_________________________________________________________________________________

Ескіз або опис структури:

_________________________________________________________________________________

Завдання 9. Есе “Революція, яка змінила мене”

Обрана роль:

☐ Студент/студентка на першому протесті
☐ Журналіст/журналістка, що висвітлював/висвітлювала події
☐ Медик/медичка на Майдані
☐ Підприємець/підприємиця-волонтер
☐ Батько/мати учасника Майдану

Есе (350-400 слів):

_________________________________________________________________________________

Прогрес

Оцініть свій рівень досягнення результатів навчання:

Результат навчання	Ні	Частково	Так
Я розумію причини та етапи Революції Гідності	☐	☐	☐
Я можу проаналізувати еволюцію вимог протестувальників	☐	☐	☐
Я усвідомлюю роль різних соціальних груп у революційних подіях	☐	☐	☐
Я розумію зв’язок між Революцією Гідності та сучасними викликами України	☐	☐	☐
Я можу оцінити значення громадянського суспільства для демократії	☐	☐	☐
Я усвідомлюю силу громадянської солідарності	☐	☐	☐

Питання для саморефлексії

1. Що найбільше вразило мене під час вивчення цієї теми?

_________________________________________________________________________________

2. Як Революція Гідності пов’язана з сучасними подіями в Україні?

_________________________________________________________________________________

3. Що я можу робити сьогодні, щоб не зрадити ідеали Майдану?

_________________________________________________________________________________

4. Чого я ще не розумію про Революцію Гідності і хочу дізнатися?

_________________________________________________________________________________

Мої нотатки:

_________________________________________________________________________________

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе