Спирти. Гідроксильна функціональна (характеристична) група, її електронна будова. Насичені одноатомні спирти: склад молекули, хімічна будова. Електронна природа водневого зв’язку, його вплив на фізичні властивості спиртів
Матеріал
Урок 87. Спирти. Гідроксильна функціональна (характеристична) група, її електронна будова. Насичені одноатомні спирти: склад молекули, хімічна будова. Електронна природа водневого зв’язку, його вплив на фізичні властивості спиртів
Мета уроку: сформувати поняття про спирти як клас речовин; пояснити електронну будову групи –OH; розкрити природу водневого зв’язку; показати вплив водневого зв’язку з фізичними властивостями спиртів.
Очікувані результати для вчителя:
Очікувані результати для учнівства:
Ключові слова
- спирти
- гідроксильна група
- полярність
- водневий зв’язок
- температура кипіння, розчинність
План уроку
- Мотивація
- Тобі може знадобитися. Теоретичний блок.
- Життєва ситуація
- Попрактикуймо самостійно
- Рефлексія
Дружня порада для вчителя
Тривалість: 5 хв
Чому етанол (C2H5OH) кипить при 78 °C, етаналь при 20 °C, а етан (C2H6) при −-88,3 °С, хоча їхні молекули не дуже відрізняються за масою?
Відповідь:
Збільшення температури кипіння зумовлене полярністю молекул та здатністю до утворення водневих зв’язків
Дружня порада для вчителя
Тривалість: 12 хв
Демонстрація: розчинність спиртів у воді.
Можна також продемонструвати випаровування води, етанолу, ацетону з ватного диска та оцінити застосування етанолу для виготовлення парфумів, що базується на його леткості.
Спирти – похідні вуглеводнів, у молекулах яких один або кілька атомів Гідрогену заміщені на характеристичні (функціональні) гідроксильні групи -ОH. Якщо немає значення похідним якого вуглеводню є спирт, тобто з яким вуглеводневим залишком сполучена група -ОH, то спирт можна позначити загальною формулою: R-ОH. Залишок R може бути утворений будь-яким вуглеводнем (алканом, алкеном, алкіном, а також ареном).
Загальна формула насичених одноатомних спиртів:
CnH2n+1OH (n ≥ 1). Загальна емпірична формула СnН2n+2О.
Завдання. Складiть формули перших шести насичених одноатомних спиртів.
Електронна будова молекул спиртів.
Атом Оксигену, як більш електронегативний, зміщує на себе спільну пару електронів від атома Гідрогену; на останньому виникає частковий позитивний заряд Oксиген має частковий негативний заряд δ–
Гідроген має частковий негативний заряд δ+:

Гідроксильний атом Гідрогену займає в молекулі особливе положення. На відміну від інших атомів Гідрогену, він не безпосередньо зв’язаний з атомом Карбону, а через Оксиген. Атом Оксигену, як активніший елемент більше, ніж Карбон, відтягує до себе спільну електронну пару. Внаслідок цього гідроксильний атом Гідрогену слабкіше зв’язаний в молекулі, ніж інші атоми Гідрогену, і є більш «рухливим». Зв’язок O-H є значно полярнішим, ніж зв’язок C-О (порівняйте різницю електронегативностей).тичну дію.
У загальному вигляді молекули будь-якого одноатомного насиченого спирту можна зобразити як:

Оскільки атом Оксигену гідроксильної групи набагато більш електронегативний, ніж атоми Гідрогену та Карбону, то внаслідок зміщення електронної густини до атома Оксигену зв’язки О-Н і С-О поляризуються. Тому реакції спиртів можуть відбуватися з розривом як О-Н, так і С-О зв’язків.
Фізичні властивості
Нижчі спирти (з малою кількістю атомів С в молекулі) при звичайній температурі – безбарвні рідини з характерним запахом; а вищі, починаючи з C15H31OH – тверді речовини. Нижчі члени гомологічного ряду насичених одноатомних спиртів мають характерний «спиртовий» запах; бутанолам і пентанолам притаманний неприємний «сивушний» запах; вищі алканоли мають приємний запах.
Вплив водневого зв’язку на фізичні властивості спиртів.
В ряду насичених одноатомних спиртів, на відміну від насичених і ненасичених вуглеводнів, немає газуватих речовин, хоча перші члени ряду мало відрізняються від них за молекулярною масою.
Спирти мають більш високі температури плавлення та кипіння, більшу розчинність у воді, ніж відповідні вуглеводні. Така відмінність фізичних властивостей спиртів від алканів зумовлена насамперед тим, що спирти є полярними сполуками. Вони мають два полярні зв’язки С-О та О-Н. Існування на атомах гідроксильної групи часткових зарядів різного знаку приводить до міжмолекулярної взаємодії гідроксильних груп і утворення водневих зв’язків. Унаслідок такої взаємодії відбувається асоціація молекул спирту. Водневі зв’язки значно слабші за ковалентні, однак їх утворення істотно зменшує леткість, підвищує температуру кипіння. Водневий зв’язок – особливий вид зв’язку, що виникає за рахунок електростатичного взаємодії атома водню і електронегативний атомів (О, N, F і ін.), що володіють неподіленими електронними парами. Молекули спиртів в твердому і рідкому станах так само, як і молекули води асоційовані за рахунок водневих зв’язків, що призводить до збільшення молекулярної маси і зниження летючості речовини (підвищення його температури кипіння).

Густина спиртів менша від одиниці, тобто вони легші за воду. Наявність водневих зв’язків сприяє розчинності спиртів у воді, тоді як усі алкани в ній нерозчинні. Перші члени гомологічного ряду спиртів змішуються з водою в усіх співвідношеннях. З зростанням молекулярної маси розчинність спиртів зменшується.
Чим менше розгалужений карбоновий ланцюг, тим легше здійснюється асоціація, тому спирти нормального будови киплять при більш високій температурі, ніж вторинні і третинні. Водневий зв’язок може виникати і всередині однієї молекули.
Асоціація молекул спиртів за рахунок виникнення водневих зв’язків є причиною того, що навіть нижчі спирти – рідини з порівняно високою температурою кипіння.
Спирти мають високі температури кипіння, які зростають при збільшенні молекулярної маси. Це обумовлено тим, що спирти, як і вода, є асоційованими рідинами. Їх молекули здатні утворювати міжмолекулярні водневі зв’язки, сполучаючись при цьому в довгі ланцюги – асоціати.
Метанол та етанол – перші представники гомологічного ряду насичених одноатомних спиртів: леткі безбарвні рідини зі специфічним запахом, пекучі на смак. Вони легші за воду (густина метанолу 0,792 г/см3, а етанолу 0,789 г/см3), легко випаровуються (у метанолу tпл. = -97,6 °С, tкип. = 64,7 °С, а в етанолу tпл. = -114,2 °С, tкип. = 78,4 °С). Ці спирти необмежено розчиняються у воді, а також добре змішуються з іншими органічними речовинами (бензеном, хлороформом, ацетоном тощо).
Дружня порада для вчителя
Тривалість: до 5 хв
Етоксиетан (діетиловий етер) С2Н5 –О–С2Н5 є ізомером бутан -1-олу С4Н9ОН.
За однакового складу та молекулярної маси ці речовини мають різні температури кипіння: 34,6 °С у етеру та 117,7°С у спирту. Поясніть чому так відбувається.
Відповідь:
У неполярних молекулах і вуглеводневих замісниках атоми Гідрогену не утворюють водневий зв’язок. Заміна атома гідрогену в спиртах на вуглеводневий замісник (в етерах) унеможливлює утворення водневого зв’язку, тому етери киплять при помітно нижчій температурі ніж відповідні спирти.
Дружня порада для вчителя
Тривалість: 20 хв
Завдання 1. Використовуючи дані таблиці прослідкуйте зміни фізичних властивостей насичених одноатомних спиртів та зробіть висновки. Намалюйте графік залежності температури кипіння від кількості атомів Карбону в молекулі спирту.

Завдання 2. Визначте формулу насиченого одноатомного спирту, відносна густина за гелієм якого дорівнює 15.
Завдання 3. Масова частка Карбону в насиченому одноатомному спирті ациклічної будови становить 37,5%. Визначте формулу спирту.
Завдання 4. При спалюванні 13,8 г органічної речовини утворилось 26,4 г карбон (IV) оксиду і 16,2 г води. Відносна густина пари речовини за вуглекислим газом дорівнює 1,046. Виведіть молекулярну формулу речовини.
Відповідь:
Завдання 2. С3Н7ОН
Завдання 3.
- 12n/(14n+18) =0,375
- n=1
- CH3OH
Завдання 4.
- M(речовини) = 1,046*44 = 46г/моль
- n(C) = n(CO2) = 0,6 моль
- m(C) = 7,2 г
- n(H) = 2n(H2O) = 1,8 моль
- m(H) = 1,8 г
- m(O) = 13,8 г – 7,2 г – 1,8 г = 4,8 г
- n(O) = 0,3 моль
- n(C) : n(H) : n(O) = 0,6 : 1,8 : 0,3 = 2 : 6 : 1
- С2Н5ОН
Дружня порада для вчителя
Тривалість: 3 хв
«3–2–1»
- 3 факти, які сьогодні дізнався/лася
- 2 терміни, які треба повторити
- 1 запитання, яке залишилось
На рисунку відображено залежність температур кипіння і плавлення спиртів (метанолу, етанолу, пропан-1-олу, бутан-1-олу, пентан-1-олу, гексан-1-олу, гептан-1-олу від кількості атомів Карбону в їхніх молекулах. Дайте відповідь на наведені запитання. Придумайте ще два запитання до зображення.

Урок 87. Спирти. Гідроксильна функціональна (характеристична) група, її електронна будова. Насичені одноатомні спирти: склад молекули, хімічна будова. Електронна природа водневого зв’язку, його вплив на фізичні властивості спиртів
Робочий аркуш учнівства
Мета уроку: сформувати поняття про спирти як клас речовин; пояснити електронну будову групи –OH; розкрити природу водневого зв’язку; показати вплив водневого зв’язку з фізичними властивостями спиртів.
Очікувані результати для учнівства:
Ключові слова
- спирти
- гідроксильна група
- полярність
- водневий зв’язок
- температура кипіння, розчинність
План уроку
- Мотивація
- Тобі може знадобитися. Теоретичний блок.
- Життєва ситуація
- Попрактикуймо самостійно
- Рефлексія
Чому етанол (C2H5OH) кипить при 78 °C, етаналь при 20 °C, а етан (C2H6) при −-88,3 °С, хоча їхні молекули не дуже відрізняються за масою?
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Спирти – похідні вуглеводнів, у молекулах яких один або кілька атомів Гідрогену заміщені на характеристичні (функціональні) гідроксильні групи -ОH. Якщо немає значення похідним якого вуглеводню є спирт, тобто з яким вуглеводневим залишком сполучена група -ОH, то спирт можна позначити загальною формулою: R-ОH. Залишок R може бути утворений будь-яким вуглеводнем (алканом, алкеном, алкіном, а також ареном).
Загальна формула насичених одноатомних спиртів:
CnH2n+1OH (n ≥ 1). Загальна емпірична формула СnН2n+2О.
Завдання. Складiть формули перших шести насичених одноатомних спиртів.
Електронна будова молекул спиртів.
Атом Оксигену, як більш електронегативний, зміщує на себе спільну пару електронів від атома Гідрогену; на останньому виникає частковий позитивний заряд Oксиген має частковий негативний заряд δ–
Гідроген має частковий негативний заряд δ+:

Гідроксильний атом Гідрогену займає в молекулі особливе положення. На відміну від інших атомів Гідрогену, він не безпосередньо зв’язаний з атомом Карбону, а через Оксиген. Атом Оксигену, як активніший елемент більше, ніж Карбон, відтягує до себе спільну електронну пару. Внаслідок цього гідроксильний атом Гідрогену слабкіше зв’язаний в молекулі, ніж інші атоми Гідрогену, і є більш «рухливим». Зв’язок O-H є значно полярнішим, ніж зв’язок C-О (порівняйте різницю електронегативностей).тичну дію.
У загальному вигляді молекули будь-якого одноатомного насиченого спирту можна зобразити як:

Оскільки атом Оксигену гідроксильної групи набагато більш електронегативний, ніж атоми Гідрогену та Карбону, то внаслідок зміщення електронної густини до атома Оксигену зв’язки О-Н і С-О поляризуються. Тому реакції спиртів можуть відбуватися з розривом як О-Н, так і С-О зв’язків.
Фізичні властивості
Нижчі спирти (з малою кількістю атомів С в молекулі) при звичайній температурі – безбарвні рідини з характерним запахом; а вищі, починаючи з C15H31OH – тверді речовини. Нижчі члени гомологічного ряду насичених одноатомних спиртів мають характерний «спиртовий» запах; бутанолам і пентанолам притаманний неприємний «сивушний» запах; вищі алканоли мають приємний запах.
Вплив водневого зв’язку на фізичні властивості спиртів.
В ряду насичених одноатомних спиртів, на відміну від насичених і ненасичених вуглеводнів, немає газуватих речовин, хоча перші члени ряду мало відрізняються від них за молекулярною масою.
Спирти мають більш високі температури плавлення та кипіння, більшу розчинність у воді, ніж відповідні вуглеводні. Така відмінність фізичних властивостей спиртів від алканів зумовлена насамперед тим, що спирти є полярними сполуками. Вони мають два полярні зв’язки С-О та О-Н. Існування на атомах гідроксильної групи часткових зарядів різного знаку приводить до міжмолекулярної взаємодії гідроксильних груп і утворення водневих зв’язків. Унаслідок такої взаємодії відбувається асоціація молекул спирту. Водневі зв’язки значно слабші за ковалентні, однак їх утворення істотно зменшує леткість, підвищує температуру кипіння. Водневий зв’язок – особливий вид зв’язку, що виникає за рахунок електростатичного взаємодії атома водню і електронегативний атомів (О, N, F і ін.), що володіють неподіленими електронними парами. Молекули спиртів в твердому і рідкому станах так само, як і молекули води асоційовані за рахунок водневих зв’язків, що призводить до збільшення молекулярної маси і зниження летючості речовини (підвищення його температури кипіння).

Густина спиртів менша від одиниці, тобто вони легші за воду. Наявність водневих зв’язків сприяє розчинності спиртів у воді, тоді як усі алкани в ній нерозчинні. Перші члени гомологічного ряду спиртів змішуються з водою в усіх співвідношеннях. З зростанням молекулярної маси розчинність спиртів зменшується.
Чим менше розгалужений карбоновий ланцюг, тим легше здійснюється асоціація, тому спирти нормального будови киплять при більш високій температурі, ніж вторинні і третинні. Водневий зв’язок може виникати і всередині однієї молекули.
Асоціація молекул спиртів за рахунок виникнення водневих зв’язків є причиною того, що навіть нижчі спирти – рідини з порівняно високою температурою кипіння.
Спирти мають високі температури кипіння, які зростають при збільшенні молекулярної маси. Це обумовлено тим, що спирти, як і вода, є асоційованими рідинами. Їх молекули здатні утворювати міжмолекулярні водневі зв’язки, сполучаючись при цьому в довгі ланцюги – асоціати.
Метанол та етанол – перші представники гомологічного ряду насичених одноатомних спиртів: леткі безбарвні рідини зі специфічним запахом, пекучі на смак. Вони легші за воду (густина метанолу 0,792 г/см3, а етанолу 0,789 г/см3), легко випаровуються (у метанолу tпл. = -97,6 °С, tкип. = 64,7 °С, а в етанолу tпл. = -114,2 °С, tкип. = 78,4 °С). Ці спирти необмежено розчиняються у воді, а також добре змішуються з іншими органічними речовинами (бензеном, хлороформом, ацетоном тощо).
Етоксиетан (діетиловий етер) С2Н5 –О–С2Н5 є ізомером бутан -1-олу С4Н9ОН.
За однакового складу та молекулярної маси ці речовини мають різні температури кипіння: 34,6 °С у етеру та 117,7°С у спирту. Поясніть чому так відбувається.
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 1. Використовуючи дані таблиці прослідкуйте зміни фізичних властивостей насичених одноатомних спиртів та зробіть висновки. Намалюйте графік залежності температури кипіння від кількості атомів Карбону в молекулі спирту.

Завдання 2. Визначте формулу насиченого одноатомного спирту, відносна густина за гелієм якого дорівнює 15.
Завдання 3. Масова частка Карбону в насиченому одноатомному спирті ациклічної будови становить 37,5%. Визначте формулу спирту.
Завдання 4. При спалюванні 13,8 г органічної речовини утворилось 26,4 г карбон (IV) оксиду і 16,2 г води. Відносна густина пари речовини за вуглекислим газом дорівнює 1,046. Виведіть молекулярну формулу речовини.
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
«3–2–1»
- 3 факти, які сьогодні дізнався/лася
- 2 терміни, які треба повторити
- 1 запитання, яке залишилось
| ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
На рисунку відображено залежність температур кипіння і плавлення спиртів (метанолу, етанолу, пропан-1-олу, бутан-1-олу, пентан-1-олу, гексан-1-олу, гептан-1-олу від кількості атомів Карбону в їхніх молекулах. Дайте відповідь на наведені запитання. Придумайте ще два запитання до зображення.

Ділись та обговорюй важливе