Тема 3. Держава і влада

матеріал 1

Сучасні теорії влади: інституціональний, біхевіористський, постструктуралістський підходи

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема: Держава і влада

Урок 11.Сучасні теорії влади: інституціональний, біхевіористський, постструктуралістський підходи

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

характеризує геополітичне становище України та інших держав у минулому і тепер [12 ГІО 2.1.1-2 П];
формує і характеризує джерельну базу теми / проєкту [12 ГІО 3.1.1-2 П];
верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1];
добирає та оцінює різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань [12 ГІО 4.2.1-2];
доцільно застосовує поняттєвий апарат історії та соціальних наук [12 ГІО 4.3.1-1].

На уроці учні / учениці:

аналізують різні підходи до розуміння влади у політичній науці;
порівнюють інституціональний, біхевіористський та постструктуралістський підходи;
досліджують, як різні теорії пояснюють владні відносини в Україні;
оцінюють сильні та слабкі сторони кожного теоретичного підходу;
Застосовують теоретичні концепції для аналізу конкретних політичних ситуацій
формують критичне мислення щодо природи влади в сучасному суспільстві.

Ключова компетентність уроку: вільне володіння державною мовою (учні / учениці працюватимуть з науковими текстами, формулюватимуть власні судження, братимуть участь у дискусіях, створюватимуть аналітичні тексти з використанням термінології політичної науки).

Ключові терміни, особи та концепції

Влада — здатність одного актора впливати на дії іншого актора, всупереч його власним інтересам.
Інституціональний підхід — аналіз влади через вивчення формальних і неформальних правил, норм, організацій.
Біхевіористський підхід — вивчення влади через спостереження за реальною поведінкою політичних акторів.
Постструктуралістський підхід — розгляд влади як явища, що формується через дискурси, символи та практики.
Дискурс — система значень, що формує розуміння реальності.
Символічна влада — влада через контроль над символами, значеннями, ідеями.
М’яка сила — здатність досягати цілей через привабливість ідей, культури, цінностей.
Інститут — стійкі правила та норми, що регулюють поведінку в суспільстві.

Персоналії:

Мішель Фуко (1926-1984) — французький філософ, досліджував владу як продуктивну силу, що формує знання.
П’єр Бурдьє (1930-2002) — французький соціолог, розробив концепцію символічної влади.
Роберт Дал (1915-2014) — американський політолог, автор теорії трьох вимірів влади.
Джозеф Най (1937) — американський політолог, автор концепції “м’якої сили”.

Як підготуватися до уроку?

Теоретична база

У ХХ столітті політична наука розробила три основні підходи до розуміння влади, кожен з яких пояснює різні аспекти владних відносин.

Інституціональний підхід фокусується на формальних структурах влади. Він виник наприкінці ХІХ століття і спершу зосереджувався на конституціях, законах, структурі парламентів та урядів. У 1980-х роках з’явився “новий інституціоналізм”, який звернув увагу не лише на формальні правила, а й на те, як вони реально працюють. Цей підхід пояснює, чому схожі закони по-різному діють у різних країнах: важливі не лише самі правила, а й традиції їх застосування.

Приклад з української практики: Конституція України передбачає поділ влади між президентом, парламентом і урядом. Інституціоналісти аналізуватимуть, як ці інститути взаємодіють згідно з правилами, як регламенти та процедури визначають, хто насправді ухвалює рішення. Вони звернуть увагу на те, що незважаючи на однакові формальні повноваження, різні президенти мали різний вплив — залежно від політичних традицій та неформальних практик.

Біхевіористський підхід виник у 1950-60-х роках як реакція на надмірну увагу до формальних структур. Біхевіористи стверджували: щоб зрозуміти владу, треба вивчати не закони, а реальну поведінку людей. Хто насправді ухвалює рішення? Чиї інтереси враховуються? Як відбувається лобіювання? Цей підхід активно використовує соціологічні опитування, статистичні дані, спостереження.

Приклад: біхевіористи досліджуватимуть не що написано в законі про парламент, а як реально голосують депутати, як формуються коаліції, яку роль відіграють неформальні лідери. Вони збиратимуть дані про електоральну поведінку: хто і чому голосує за ту чи іншу партію, як змінюється довіра до політичних інститутів.

Постструктуралістський підхід з’явився у 1970-80-х роках. Він стверджує: влада — це не лише інститути і не лише поведінка, а насамперед боротьба за те, що вважається нормальним, правильним, очевидним. Влада діє через мову, символи, дискурси. Хто контролює, як ми говоримо про проблеми, той контролює, які рішення здаються можливими.

Мішель Фуко показав, що влада не лише забороняє, а й формує саме розуміння того, ким ми є. П’єр Бурдьє ввів поняття “символічної влади” — здатності нав’язувати певний спосіб бачення світу так, що люди навіть не усвідомлюють, що це нав’язування.

Приклад: постструктуралісти аналізуватимуть не інститути влади і не поведінку виборців, а те, як політики формують дискурс. Коли політик говорить про “європейський вибір” чи “національні інтереси”, він не просто описує реальність, а формує розуміння того, що є добре і що є погано. Символи (прапори, гімни, образи героїв) також є формою влади, бо вони формують національну ідентичність.

Практична підготовка

Підготуйте приклади для обговорення: візьміть конкретні події в Україні (наприклад, президентські вибори, ухвалення важливого закону, суспільна дискусія про реформу) і подумайте, як би їх пояснили представники різних підходів.
Підберіть доступні тексти: знайдіть популярні статті про владу в Україні з різних джерел — аналітичні огляди (інституціональний погляд), соціологічні дані (біхевіористський), статті про політичні символи і риторику (постструктуралістський).
Підготуйте візуальні матеріали: схеми структури влади в Україні (для інституціонального підходу), графіки соціологічних досліджень (для біхевіористського), приклади політичних плакатів і промов (для постструктуралістського).
Продумайте дискусійні питання: “Чому однакові закони по-різному працюють у різних країнах?”, “Чи завжди люди голосують раціонально?”, “Як мова впливає на політику?”.

Дизайн уроку

Провокація

Варіант А

Покажіть учням й ученицям три короткі відеофрагменти або зображення:

Виступ політичного лідера (наприклад, уривок з промови).
Рекламу відомого бренду з селебріті.
Пост популярного блогера / інфлюенсера.

Запитання:

Чому люди слухають цих людей?
Чи однакова їхня влада?
Що дає їм здатність впливати на інших?

Варіант Б

Покажіть учням й ученицям три зображення:

https://www.stopcor.org/ukr/section-politika/news-vidpravili-mesedzh-u-ramkah-proektu-stop-politichnij-koruptsii-vpershe-proanalizovani-memi-ta-gasla-vsih-partij-01-08-2019.html

Фото засідання Верховної Ради.
Фото черги на виборчій дільниці.
Політичний плакат або мем із соціальних мереж.

Запитання:

У якому з цих випадків ми бачимо владу?
Чи однакова це влада?
Як би ви визначили, що таке влада?

Практика

Самостійно

Завдання 1. Робота з науковими текстами.

Мета: навчитися розуміти різні підходи до влади через читання адаптованих наукових текстів.

Текст 1. Інституціональний підхід.

Адаптовано на основі праць Дугласа Норта та сучасних українських політологів.

“Щоб зрозуміти, як працює влада, потрібно подивитися на правила гри. Конституція визначає, хто має право ухвалювати закони, хто — виконувати їх, хто — судити. В Україні влада поділена між трьома гілками. Але самих правил недостатньо. Важливо, як вони працюють насправді. Наприклад, Конституція надає парламенту право формувати уряд, але якщо одна партія має більшість, цей процес відбувається інакше, ніж коли потрібна коаліція. Інститути — це як дорожні правила: вони визначають, хто куди може їхати, але не гарантують, що всі їх дотримуватимуться однаково”.

Запитання:

Яка головна ідея інституціонального підходу?
Чому однакові правила можуть працювати по-різному?
Наведіть приклад українського політичного інституту.

Методичний коментар:

Учні / учениці мають зрозуміти, що інституціоналісти фокусуються на формальних і неформальних правилах. Допоможіть їм побачити різницю між “що написано в законі” і “як це працює насправді”.

Текст 2. Біхевіористський підхід.

Адаптовано на основі праць Роберта Дала.

“Щоб зрозуміти владу, не варто читати закони — треба дивитися на те, що роблять люди. Хто ухвалює рішення? Чиї інтереси враховуються? Якщо ми досліджуємо владу в місті, ми маємо з’ясувати: коли ухвалються рішення про бюджет, хто на них впливає? Це офіційні посадовці, бізнесмени, громадські активісти? Ми можемо провести опитування, подивитися статистику, проаналізувати результати голосувань. Влада там, де є реальний вплив на рішення”.

Запитання:

Чим біхевіористський підхід відрізняється від інституціонального?
Як біхевіористи досліджують владу?
Як можна дослідити реальну поведінку політиків у вашій громаді?

Методичний коментар:

Підкресліть, що біхевіористи вивчають спостережувану поведінку. Допоможіть учням побачити, що влада — це не лише те, що дозволяють закони, а те, хто насправді впливає на рішення.

Текст 3. Постструктуралістський підхід.

Адаптовано на основі праць Мішеля Фуко та П’єра Бурдьє.

“Влада — це не лише закони і не лише дії конкретних людей. Влада діє через те, як ми думаємо і говоримо. Той, хто контролює дискурс — тобто те, як ми описуємо проблеми, — контролює владу. Наприклад, якщо політик каже “боротьба з корупцією”, він формує розуміння того, що корупція — головна проблема. Якщо інший каже “економічне зростання” — він змінює фокус. Символи також мають владу: національні символи формують нашу ідентичність, а політичні меми в соцмережах впливають на те, що ми вважаємо смішним або серйозним. Влада не лише забороняє — вона формує те, що ми вважаємо нормальним”.

Запитання:

Що таке “дискурс” простими словами?
Як мова може бути формою влади?
Наведіть приклад символічної влади в Україні.

Методичний коментар:

Це найскладніший текст. Допоможіть учням зрозуміти на конкретних прикладах: як заголовки новин формують наше сприйняття, як політичні символи впливають на почуття, як вибір слів змінює розуміння проблем.

Робота в парах

Завдання 2. Аналіз конкретного прикладу.

Мета: застосувати різні теоретичні підходи до аналізу однієї ситуації.

Кейс: президентські вибори в Україні.

Проаналізуйте президентські вибори в Україні з трьох різних позицій.

Інституціональний аналіз:

Які правила регулюють вибори? (Конституція, виборчий кодекс)
Яка роль ЦВК?
Як формальні процедури впливають на результат?

Біхевіористський аналіз:

Як голосували різні групи виборців? (за віком, регіоном, освітою)
Які фактори впливали на вибір людей?
Яка була явка і чому?

Постструктуралістський аналіз:

Які образи і символи використовували кандидати?
Який дискурс домінував у кампаніях?
Як медіа формували сприйняття кандидатів?

Інструкція: Заповніть таблицю, використовуючи знання про вибори (можна обрати будь-які президентські вибори, про які ви знаєте).

Підхід	Головне питання	Приклад аналізу
Інституціональний	Які правила?
Біхевіористський	Хто як голосував?
Постструктуралістський	Які образи й ідеї?

Методичний коментар:

Це завдання показує, що різні підходи не суперечать одне одному, а доповнюють. Допоможіть учням побачити, що всі три рівні аналізу потрібні для повного розуміння.

Завдання 3. Дослідження владних відносин у школі (у групах).

Мета: побачити теоретичні підходи на близькому для учнів прикладі.

Інструкція: група має дослідити владу в школі з точки зору одного з трьох підходів.

Група 1. Інституціоналісти.

Дослідіть формальну структуру влади в школі:

Хто ухвалює які рішення згідно зі статутом?
Які є органи учнівського самоврядування?
Які правила регулують відносини між адміністрацією, вчителями, учнями?
Як ці правила працюють насправді?

Результат: створіть схему “Формальна структура влади в нашій школі”.

Група 2. Біхевіористи.

Дослідіть реальну поведінку:

Хто насправді ухвалює важливі рішення?
Чи завжди рішення ухвалюються за формальними правилами?
Які неформальні лідери є в школі?
Проведіть мініопитування: “Кого учні вважають найвпливовішою особою в школі?”

Результат: представте дані у вигляді інфографіки “Реальна влада в нашій школі”.

Група 3. Постструктуралісти.

Дослідіть символи та дискурси:

Які правила вважаються “нормальними” і “само собою зрозумілими”?
Які символи влади є в школі? (кабінет директора, форма, дзвоник)
Як про правила говорять адміністрація, вчителі, учні — однаково чи по-різному?
Як мова впливає на сприйняття влади?

Результат: створіть колаж “Символи влади в нашій школі” з коментарями.

Методичний коментар:

Це завдання має високу компетентнісну цінність. Учні застосовують теорії до реальності, яку добре знають. Після презентацій груп обов’язково проведіть синтез: покажіть, що всі три підходи разом дають повну картину.

Робота в парах

Завдання 4. Дискусія “Який підхід краще пояснює владу в Україні?”

Мета: розвинути критичне мислення та навички аргументації.

Інструкція: Ви з партнером отримуєте картку з позицією. Підготуйте аргументи на її захист.

Картка 1. “Інституціональний підхід найкраще пояснює владу в Україні, бо головна проблема — недосконалі правила і слабкі інститути”.
Аргументи: подумайте про конституційні реформи, проблему верховенства права, слабкість судової системи…

Картка 2. “Біхевіористський підхід найкраще пояснює владу в Україні, бо важливіше не закони, а те, як реально діють політики і як голосують громадяни”.
Аргументи: подумайте про роль олігархів, клієнталізм, електоральну поведінку…

Картка 3. “Постструктуралістський підхід найкраще пояснює владу в Україні, бо головне — боротьба за символи і дискурси (мова, історична пам’ять, національна ідентичність)”.
Аргументи: подумайте про мовне питання, декомунізацію, символи Євромайдану…

Формат: кожна пара має 2 хвилини, щоб представити свою позицію. Потім загальне обговорення: чи можна поєднати ці підходи?

Методичний коментар:

Наголосіть, що немає “правильної” відповіді. Кожен підхід висвітлює важливі аспекти. У реальних дослідженнях політологи часто поєднують різні підходи.

Прогрес

Таблиця самооцінки

	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити різницю між інституціональним, біхевіористським і постструктуралістським підходами
Я вмію аналізувати конкретні приклади влади з різних теоретичних позицій
Я розумію сильні та слабкі сторони кожного підходу
Я можу застосувати теоретичні знання для аналізу влади в Україні
Я вмію працювати з науковими текстами та формулювати власні судження

Рефлексія

Який підхід здався вам найцікавішим і чому?
Як ці знання допоможуть вам краще розуміти політику?
Які питання у вас залишилися?

Завантажити матеріал (PDF)

Тема: Держава і влада

Урок 11. Сучасні теорії влади: інституціональний, біхевіористський, постструктуралістський підходи

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Експеримент з владою в класі.

Опишіть, що відбулося під час експерименту:

Учень А (призначений вчителем):
Реакція класу: ________________________________________________________________________________________

Учень Б (популярний):
Реакція класу: ________________________________________________________________________________________

Різниця в реакціях:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Мої висновки про джерела влади:

Практика

Завдання 1. Робота з науковими текстами

Текст 1. Інституціональний підхід.

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

Яка головна ідея інституціонального підходу?

Чому однакові правила можуть працювати по-різному?

Наведіть приклад українського політичного інституту:

Текст 2. Біхевіористський підхід.

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

Чим біхевіористський підхід відрізняється від інституціонального?

Як біхевіористи досліджують владу?

Як можна дослідити реальну поведінку політиків у вашій громаді?

Текст 3. Постструктуралістський підхід.

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

Що таке “дискурс” простими словами?

Як мова може бути формою влади?

Наведіть приклад символічної влади в Україні:

Завдання 2. Аналіз президентських виборів (у парах).

Заповніть таблицю, аналізуючи вибори з трьох позицій.

Підхід	Головне питання	Приклад аналізу
Інституціональний	Які правила регулюють вибори?	__________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________
Біхевіористський	Хто як голосував і чому?	__________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________
Постструктуралістський	Які образи і символи використовувалися?	__________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________

Який підхід дав найцікавіші insights?

Завдання 3. Дослідження влади в школі (у групах).

Наша група: ☐ Інституціоналісти ☐ Біхевіористи ☐ Постструктуралісти

Що ми досліджували:

Наші головні висновки:

1. _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Що було найцікавішим відкриттям:

Завдання 4. Дискусія.

Моя позиція: (підкресліть)

Інституціональний підхід найкраще пояснює владу в Україні.
Біхевіористський підхід найкраще пояснює владу в Україні.
Постструктуралістський підхід найкраще пояснює владу в Україні.

Мої аргументи:

Аргументи опонентів, які мене вразили:

Чи змінилася моя думка після дискусії?

Прогрес

Таблиця самооцінки

	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити різницю між інституціональним, біхевіористським і постструктуралістським підходами
Я вмію аналізувати конкретні приклади влади з різних теоретичних позицій
Я розумію сильні та слабкі сторони кожного підходу
Я можу застосувати теоретичні знання для аналізу влади в Україні
Я вмію працювати з науковими текстами та формулювати власні судження

Рефлексія

Який підхід здався вам найцікавішим і чому?

Як ці знання допоможуть вам краще розуміти політику?

Які питання у вас залишилися?

Що було найскладніше на уроці?

Що хотіли б дізнатися додатково?

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Наступний: матеріал 2 Легітимність влади та принцип поділу влади

Твоя поточна позиція

1 матеріал

Тема 3 — матеріал 1 з 5

1 матеріал Ти тут

Сучасні теорії влади: інституціональний, біхевіористський, постструктуралістський підходи

Матеріал

Тема: Держава і влада

Урок 11.Сучасні теорії влади: інституціональний, біхевіористський, постструктуралістський підходи

Дизайн уроку

Самостійно

Завдання 1. Робота з науковими текстами.

Методичний коментар:

Методичний коментар:

Методичний коментар:

Робота в парах

Завдання 2. Аналіз конкретного прикладу.

Методичний коментар:

Завдання 3. Дослідження владних відносин у школі (у групах).

Методичний коментар:

Робота в парах

Завдання 4. Дискусія “Який підхід краще пояснює владу в Україні?”

Методичний коментар:

Тема: Держава і влада

Урок 11. Сучасні теорії влади: інституціональний, біхевіористський, постструктуралістський підходи

Робочий аркуш учнів і учениць

Завдання 1. Робота з науковими текстами

Завдання 2. Аналіз президентських виборів (у парах).

Завдання 3. Дослідження влади в школі (у групах).

Завдання 4. Дискусія.

Ділись та обговорюй важливе