Урок 17. Тема: Суфражистки: боротьба за виборче право жінок

---

За Державним стандартом:

Мовою учнів:

Ключові компетентності уроку

Соціальна та громадянська компетентність:

• Розуміння демократичних прав та їх історичного розвитку
• Аналіз громадських рухів та форм громадянської активності
• Усвідомлення важливості участі в суспільному житті
• Критичне осмислення нерівності та дискримінації

Культурна компетентність:

• Аналіз візуальної пропаганди (плакати, символи)
• Створення власних візуальних матеріалів

---

Терміни:

1. Суфражистки (від фр. “suffrage” – голосування) – учасниці руху за надання жінкам виборчих прав
2. Суфражетки – радикальне крило британського руху (термін використовувався з негативним відтінком)
3. Виборче право – право громадянина голосувати на виборах
4. Цензова демократія – обмеження виборчого права майновим, освітнім або гендерним цензом
5. Громадянська непокора – ненасильницький спротив несправедливим законам
6. Феміністський рух – організована боротьба за права жінок
7. Емансипація – звільнення від залежності, набуття рівноправності
8. Патріархат – система соціальної організації з домінуванням чоловіків
9. Гендерна рівність – рівність прав, можливостей і обов’язків жінок і чоловіків
10. Голодування – форма протесту через відмову від їжі
11. Мілітантність – радикальна, бойова тактика боротьби
12. Жіноче товариство – організація для захисту жіночих прав
13. Національне пробудження – процес формування національної свідомості
14. Агітація – поширення ідей для переконання людей
15. Політична заангажованість – активна участь у політичному житті

Особи:

Міжнародні діячки:

1. Емілін Панкхерст (1858-1928) – лідерка британських суфражеток, засновниця організації WSPU
2. Крістабель Панкхерст (1880-1958) – донька Емілін, радикальна суфражетка
3. Сільвія Панкхерст (1882-1960) – донька Емілін, соціалістка-суфражистка
4. Сьюзен Б. Ентоні (1820-1906) – лідерка американського суфражистського руху
5. Елізабет Кейді Стентон (1815-1902) – американська суфражистка, організаторка Сенека-Фолз
6. Мілліцент Фосетт (1847-1929) – лідерка поміркованих британських суфражисток (NUWSS)
7. Емелін Гаулден – суфражетка, що загинула під час протесту

Українські діячки:

1. Наталія Кобринська (1855-1920) – піонерка українського жіночого руху, письменниця, громадська діячка
2. Олена Пчілка (1849-1930) – письменниця, громадська діячка, мати Лесі Українки
3. Софія Окуневська (1865-1926) – педагог, феміністка, організаторка жіночих товариств
4. Констанція Малицька (1864-1932) – перша українка-лікарка, феміністка
5. Мілена Рудницька (1892-1976) – феміністка, журналістка, політична діячка

Концепції:

1. Сенека-Фолз (1848) – перша конвенція з прав жінок у США
2. WSPU (Women’s Social and Political Union) – Жіночий соціально-політичний союз (Британія, 1903)
3. NUWSS (National Union of Women’s Suffrage Societies) – Національний союз товариств жіночого виборчого права (поміркований, Британія)

---

Суфражистський рух — це багатодесятилітня глобальна боротьба за визнання жінок повноцінними громадянками. У XIX — на початку XX ст. більшість жінок були виключені з політики: вони платили податки, жили за законами, виховували майбутніх громадян, але не мали права впливати на ухвалення рішень. Тому виборче право стало не лише інструментом участі, а символом громадянської рівності та людської гідності. Опоненти апелювали до псевдонауки про «жіночу нераціональність», «природне призначення» дому, релігійні аргументи й страх «руйнування родини», що відбивало глибоко вкорінені уявлення про роль статей.

Корені руху сягають Просвітництва з ідеями природних прав і рівності, Французької революції (Олімпія де Гуж) та раннього фемінізму (Мері Волстонкрафт). Важливою школою дії стали аболіціонізм і індустріалізація: участь жінок у громадських кампаніях та фабрична праця породжували вимогу прав. Символічним стартом організованого руху у США стала конвенція в Сенека-Фолз (1848) з «Декларацією почуттів» Елізабет Кейді Стентон; відтоді суфражистки діяли на рівні штатів і домагалися федеральної поправки.

У Великій Британії рух розвивався від поміркованого лобіювання (NUWSS Мілліцент Фосетт) до радикальних методів WSPU Емілін Панкхерст («Deeds, not words!»): пікети, зриви мітингів, кампанії пошкодження майна, голодування й насильницьке годування у в’язницях. Перша світова війна і масова праця жінок пришвидшили зміни: 1918 р. британки 30+ дістали право голосу, 1928 р. встановлено виборчу рівність.

В США тривала боротьба поєднала кампанії в окремих штатах (ранні перемоги на Заході) та тиск на Конгрес. Нове покоління (Аліс Пол, Національна жіноча партія) застосувало пікети Білого дому й громадянську непокору. 19-та поправка (1920) заборонила обмежувати виборче право за статтю, хоча расистські бар’єри на Півдні зберігалися до 1960-х. Водночас Нова Зеландія продемонструвала іншу траєкторію: безнасильницька, масова петиційна мобілізація Кейт Шеппард завершилася загальним жіночим виборчим правом уже 1893 р.

Українська історія поєднала національне й гендерне визволення. В Галичині Наталія Кобринська започаткувала організаційний і видавничий рух («Перший вінок», жіночі товариства), її підтримували Іван Франко, Олена Пчілка; розвивалися освіта й мережі Союзу українок. В умовах революцій 1917 р. Центральна Рада в Києві надала жінкам і активне, і пасивне виборче право — одне з найраніших у Європі; жінки брали участь у державному будівництві та збройних формуваннях. Міжвоєння в Галичині (Мілена Рудницька) зміцнило інституції, але тоталітарні режими згорнули самостійний рух.

Здобуття виборчого права стало переломним — воно відчинило двері до політики, професій і публічного життя, довело ефективність організації, солідарності та різноманітних тактик. Водночас воно не автоматично ліквідувало соціально-економічну нерівність, тому боротьба за реальну рівність тривала й триває. Сьогодні кожне голосування жінок і їхня присутність у політиці — це пряма спадщина суфражисток, які перетворили ідею рівного громадянства на норму модерного світу.

Порівняння методів боротьби

Країна	Методи	Тривалість	Рівень радикалізму	Результат
Велика Британія	Мирні петиції → радикальні акції, підпали, голодування	1860-ті – 1918	Високий	1918/1928
США	Кампанії в штатах, лобіювання, марші	1848 – 1920	Помірний	1920
Нова Зеландія	Масові петиції, переконання	1880-ті – 1893	Низький	1893
Україна (Галичина)	Освіта, організації, видання, інтеграція в національний рух	1880-ті – 1918	Помірний	1917 (УНР)

Висновки:

• Різні суспільства вимагали різних тактик
• Радикалізм не завжди швидший (Британія довше за Нову Зеландію)
• Війна прискорила процес у багатьох країнах
• Жінки довели: права не даруються, а здобуваються

Методичні рекомендації

1. Візуалізація: Підготуйте зображення:
   • Портрети Емілін Панкхерст, Сьюзен Ентоні, Наталії Кобринської
   • Плакати суфражисток
   • Фотографії мітингів, арештів
   • Карикатури (як на підтримку, так і проти суфражисток)
2. Емоційний зв’язок: Історії конкретних жінок створюють емпатію. 
   Використовуйте біографічні деталі, цитати, особисті листи.
3. Критичне мислення: Не ідеалізуйте суфражисток:
   • Деякі використовували расистські аргументи
   • Були класові привілеї (середній клас)
   • Дискусії про методи (чи виправдане насильство?)
4. Зв’язок із сучасністю:
   • Чи завершена боротьба за гендерну рівність?
   • Які форми дискримінації існують сьогодні?
   • Як ми можемо впливати на зміни?
5. Український контекст: Підкресліть унікальність українського досвіду:
   • Подвійна боротьба (національна + гендерна)
   • Рання дата надання виборчого права (1917)
   • Роль жінок у національних рухах
6. Робота з плакатами: Плакати – потужний інструмент візуальної пропаганди. Навчіть учнів аналізувати:
   • Символи, кольори
   • Емоційний посил
   • Цільову аудиторію
   • Ефективність повідомлення
7. Делікатність: Пам’ятайте, що в класі можуть бути різні погляди на фемінізм та гендерні ролі. Створюйте простір для шанобливої дискусії, але чітко позиціонуйте виборче право як фундаментальне право людини.

Рекомендовані ресурси:

Фільми:

• “Suffragette” (2015) – про британських суфражеток
• “Iron Jawed Angels” (2004) – про американських суфражисток

Книги:

• June Purvis “Emmeline Pankhurst: A Biography”
• Eleanor Flexner “Century of Struggle: The Woman’s Rights Movement in the United States”
• Оксана Кісь “Жінка в традиційній українській культурі”

Онлайн-ресурси:

• Museum of London: Votes for Women exhibition
• Library of Congress: Women’s Suffrage collection
• Архіви українських жіночих товариств

---

Дизайн уроку

Провокативне запитання + візуальний стимул:

Покажіть учням два зображення:

1. Плакат суфражисток з гаслом “Votes for Women” або українською мовою “Голосу жінкам!”
2. Карикатуру проти суфражисток (де жінок зображено як агресивних, неприродних)

Запитання для обговорення:

1. Що ви бачите на цих зображеннях?
   • Які емоції викликає перший/другий плакат?
   • Як зображені жінки?
   • Яке повідомлення передається?
2. Провокативне питання: “Уявіть, що ви живете у 1900 році. Ви – жінка. Ви платите податки, але не можете голосувати. Ви виховуєте дітей, але не можете впливати на закони про освіту. Ви працюєте, але не можете захистити свої трудові права через голосування. Що б ви відчували?”
3. Особисті питання:
   • Чи здається вам сьогодні природним, що жінки голосують?
   • Чи знаєте ви, коли жінки в Україні отримали виборче право?
   • Як ви думаєте, чому чоловіки так довго опиралися жіночому виборчому праву?
4. Моральна дилема: “Британські суфражетки підпалювали поштові скриньки, розбивали вікна, пошкоджували картини в музеях. Одна з них загинула, кинувшись під коня короля. Чи виправдані такі методи боротьби за права? Де межа між героїзмом і тероризмом?”

Метод роботи:

Фронтальна бесіда з елементами дебатів. Зафіксуйте на дошці основні думки учнів у двох колонках:

• “За радикальні методи”
• “Проти радикальних методів”

Або створіть три колонки:

• “Що жінки не могли робити у 1900 році”
• “Чому це було несправедливо”
• “Що можна було зробити?”

---

 Завдання 1. 

Індивідуальна робота: Аналіз плаката суфражисток 

Інструкція: Учні й учениці отримують роздатковий матеріал із 2-3 історичними плакатами суфражисток (британськими, американськими, можливо українськими).

Приклади плакатів для аналізу:

1. “Votes for Women” з жінкою у білому
2. “I Want You for Suffrage” (пародія на військовий плакат)
3. Український плакат Товариства українок (якщо є)

Завдання: Оберіть один плакат та проаналізуйте його за схемою:

Елемент аналізу	Ваші спостереження
Зображення (Хто/що зображено?)
Кольори (Які кольори використані? Чому?)
Текст/гасло (Що написано?)
Символи (Які символи бачите?)
Емоційний посил (Які емоції викликає?)
Цільова аудиторія (До кого звертається?)
Ефективність (Чи переконливий цей плакат? Чому?)

Додаткове завдання: Яке головне повідомлення цього плакату? Сформулюйте одним реченням.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички візуального аналізу історичних джерел. Плакати – це не лише мистецтво, а й політична пропаганда, інструмент переконання. Учні вчаться “читати” візуальні повідомлення, розуміти їхню риторику та ефективність.

Завдання розвиває критичне мислення і культурну компетентність.

Очікувані елементи відповідей (приклад для плакату “Votes for Women”):

• Зображення: Жінка у білому, ангелоподібна, з піднятою рукою
• Кольори: Білий (чистота, моральність), фіолетовий/зелений (кольори суфражисток)
• Текст: “Votes for Women” – просто, зрозуміло, прямо
• Символи: Біле вбрання = моральна чистота; крила (на деяких плакатах) = свобода
• Емоції: Надія, гідність, сила
• Аудиторія: Широкий загал, особливо жінки (щоб приєднувалися) та чоловіки (щоб підтримали)
• Ефективність: Так, бо руйнує стереотип про “агресивних суфражисток”

Завдання 2.

Робота в парах: Порівняння лідерок руху (8 хвилин)

Інструкція: Учні в парах отримують інформаційні картки про трьох лідерок суфражистського руху:

• Емілін Панкхерст (Велика Британія)
• Сьюзен Б. Ентоні (США)
• Наталія Кобринська (Україна)

Завдання: Порівняйте трьох лідерок за критеріями:

Критерій	Емілін Панкхерст	Сьюзен Ентоні	Наталія Кобринська
Країна та період
Основні методи боротьби
Головні досягнення
Труднощі, з якими зіткнулася
Особлива риса/внесок

Після заповнення таблиці, обговоріть у парі:

1. Що спільного у цих трьох жінках?
2. Чим відрізнялися їхні підходи?
3. Чи впливав контекст (країна, період) на методи боротьби?
4. Яка з них вас найбільше надихнула? Чому?

Методичний коментар:

Це завдання показує, що суфражистський рух був міжнародним, але мав національні особливості. Порівняння допомагає зрозуміти вплив контексту на стратегії боротьби.

Важливо підкреслити українську специфіку: Кобринська боролася одночасно за два види визволення (національне та гендерне).

Завдання розвиває порівняльний аналіз, критичне мислення і соціальну компетентність.

КАРТКА 1: ЕМІЛІН ПАНКХЕРСТ (Велика Британія, 1858-1928)

Біографія:

• Народилася в радикальній родині в Манчестері
• Вийшла заміж за юриста Річарда Панкхерста, який підтримував жіночі права
• Овдовіла у 1898 році, залишилася з п’ятьма дітьми
• У 1903 році заснувала WSPU (Women’s Social and Political Union)

Основні методи боротьби:

• Ранній період: Публічні виступи, петиції
• Радикальний період (після 1905):
  • Переривання політичних зборів
  • Масові марші (до 50,000 учасниць)
  • Ланцюгування себе до огорож парламенту
  • Розбивання вікон
  • Підпали поштових скриньок
  • Пошкодження мистецтва в музеях
• У в’язниці: Голодування як форма протесту

Філософія: “Deeds, not words!” (Дії, а не слова!) – головне гасло

“Ми спробували всі мирні засоби протягом 50 років. Нас ігнорували. Тільки коли ми почали розбивати вікна, про нас заговорили.”

Головні досягнення:

• Створила найвідоміший і найрадикальніший суфражистський рух
• Привернула міжнародну увагу до питання жіночого виборчого права
• Довела ефективність прямих дій
• У 1918 році жінки (старші 30) отримали виборче право у Британії
• У 1928 році (рік її смерті) – повне виборче право

Труднощі:

• Багаторазові арешти (понад 10 разів)
• Насильницьке годування у в’язниці (через трубку)
• Суспільна критика як “терористки”
• Внутрішні конфлікти (одна дочка відокремилася через надто радикальні методи)
• Фізичне виснаження від голодувань

Особлива риса: Непохитна рішучість та готовність йти на будь-які жертви. Панкхерст довела, що іноді тільки радикальні дії можуть зламати систему.

Цитата:

“Ми не хочемо бути законослухняними. Закон робили чоловіки для чоловіків. Ми хочемо бути законодавцями.”

КАРТКА 2: СЬЮЗЕН Б. ЕНТОНІ (США, 1820-1906)

Біографія:

• Народилася в квакерській родині (квакери вірили в рівність)
• Працювала вчителькою
• Активістка руху за скасування рабства (аболіціонізм)
• Активістка руху за тверезість
• Присвятила 50 років життя боротьбі за жіноче виборче право
• Померла у 1906 році, за 14 років до перемоги

Основні методи боротьби:

• Публічні виступи: Тисячі промов по всій країні
• Петиції: Збір мільйонів підписів
• Лобіювання: Переконання конгресменів
• Організація: Створення Національної асоціації жіночого виборчого права (з Елізабет Стентон)
• Символічна дія (1872): Спроба проголосувати – була арештована
• Публікації: Співавторка “Історії жіночого виборчого права” (4 томи!)
• Кампанії в штатах: Працювала в кожному штаті окремо

Філософія: Наполеглива, методична робота. Переконання через аргументи та моральний авторитет.

“Невдача неможлива!” – її останні публічні слова

Головні досягнення:

• Заснувала національну організацію
• Зробила питання жіночого виборчого права центральним у політичному дискурсі
• Створила структуру, яка продовжила боротьбу після її смерті
• Надихнула покоління активісток
• 1920: 19-та поправка (виборче право) неофіційно називається “Поправкою Сьюзен Ентоні”

Труднощі:

• Арешт у 1872 році за спробу проголосувати (штраф $100, який вона відмовилася платити)
• Постійні подорожі, фінансові труднощі
• Опір не лише чоловіків, але й багатьох жінок
• Расовий розкол у русі (деякі суфражистки виключали чорних жінок)
• Не дожила до перемоги (померла у 86 років)

Особлива риса: Терпіння та систематичність. Ентоні розуміла, що зміна потребує часу, але ніколи не здавалася. Вона будувала рух “цеглинка за цеглинкою”.

Цитата:

“Чоловіки, їхні права та ніщо більше; жінки, їхні права і нічого менше.” (Гасло її газети “The Revolution”)

КАРТКА 3: НАТАЛІЯ КОБРИНСЬКА (Україна, 1855-1920)

Біографія:

• Народилася в священицькій родині в Галичині (Австро-Угорщина)
• Самоосвіта (жінкам не дозволяли навчатися в гімназіях)
• Володіла німецькою, польською, російською, читала європейську феміністську літературу
• Письменниця, перекладачка, громадська діячка
• Прожила все життя в Болехові (нині Івано-Франківська область)

Основні методи боротьби:

• Організація (1884): Перший з’їзд українських жінок у Станіславові (близько 40 учасниць)
• Видання (1887): Журнал “Перший вінок” – перше українське жіноче видання
• Створення структур: Товариство руських (українських) жінок
• Освіта: Організація шкіл для дівчат, курсів
• Література: Писала новели, п’єси про становище жінок
• Співпраця: Працювала з чоловіками-патріотами (Іван Франко її підтримував)
• Інтеграція: Жіноче питання як частина національного визволення

Філософія: Освіта – ключ до емансипації. Економічна незалежність жінок. Жінка як рівноправна учасниця національної боротьби.

“Жінка має бути не іграшкою, не прислугою чоловіка, а рівноправною товаришкою в житті.”

Головні досягнення:

• Створила організаційну основу українського жіночого руху
• Перше українське жіноче видання
• Перший жіночий з’їзд на українських землях
• Популяризувала феміністські ідеї в українському суспільстві
• Довела, що жіноча емансипація не суперечить національній боротьбі
• УНР (1917) надала жінкам виборче право – одна з перших країн Європи!

Труднощі:

• Опір не лише з боку австрійської влади, але й українських патріотів
• Її називали “зрадницею нації” за те, що вона “розділяє народ”
• Обмежені фінансові ресурси
• Цензура (австрійська влада стежила)
• Патріархальні традиції в українському суспільстві
• Подвійна боротьба: проти імперської влади ТА проти патріархату

Особлива риса: Унікальність українського жіночого руху – він був невіддільний від національного. Кобринська доводила: не може бути вільної України без вільних жінок.

Цитата:

“Не буде народу без освічених матерів, а не буде освічених матерів без освіти для жінок.”

Український контекст: Важливо пояснити учням і ученицям:

• Україна була розділена між двома імперіями
• Українці боролися за саме право існувати як нація
• Жінки як Кобринська доводили, що вони – невідʼємна частина цієї боротьби
• УНР (1917) надала жінкам виборче право раніше за США, Францію, Італію!

Завдання 3.

Групова робота: Методи боротьби в різних країнах 

Інструкція: Клас обʼєднується у 4 групи. Кожна група отримує інформаційний блок про суфражистський рух в одній країні:

Група 1: Велика Британія – Радикальні суфражетки 

Група 2: США – Тривала кампанія 

Група 3: Нова Зеландія – Швидка перемога 

Група 4: Україна – Національний і гендерний визвол

Завдання для всіх груп:

1. Прочитайте інформацію про вашу країну
2. Заповніть “паспорт руху”:
   • Період боротьби: від… до…
   • Основні лідерки: (імена)
   • Головні методи: (список)
   • Ключові події: (2-3 найважливіші)
   • Опір з боку суспільства: (як реагували?)
   • Результат: (коли отримали право, які обмеження?)

3. Обговоріть у групі:
   • Чому саме ці методи використовували?
   • Що було найефективнішим?
   • Які ризики несли активістки?

4. Підготуйте презентацію (2 хвилини) для класу
5. Сформулюйте одну головну урок з досвіду вашої країни

Після презентацій усіх груп: Клас разом створює “Карту суфражистського руху” на дошці або великому аркуші:

• Позначають країни
• Дати надання виборчого права
• Ключові методи (іконки: петиція, марш, підпал тощо)

Методичний коментар:

Це завдання показує глобальний характер руху, але водночас його локальну специфіку. Учні бачать, що немає “єдино правильного” шляху боротьби – контекст має значення.

Карта візуалізує процес і робить його більш зрозумілим. Учні можуть побачити географічну та часову динаміку.

Завдання розвиває навички співпраці, публічного виступу, синтезу інформації і соціальну компетентність.

ГРУПА 1: ВЕЛИКА БРИТАНІЯ – РАДИКАЛЬНІ СУФРАЖЕТКИ

Період боротьби: 1860-ті – 1928 (повне виборче право)

Два крила руху:

1. Поміркованні (NUWSS, Мілліцент Фосетт):
   • Методи: Петиції, лобіювання, переконання
   • Гасло: “Конституційними методами”
2. Радикальні (WSPU, Емілін Панкхерст):
   • Створена у 1903 році
   • Гасло: “Deeds, not words!”

Методи радикалок:

Ранній період (1905-1908):

• Переривання політичних зборів (крики “Votes for Women!”)
• Відмова залишати збори → арешти
• Ланцюгування себе до огорож парламенту

Середній період (1908-1912):

• Масові марші (1908: марш 50,000 жінок у Лондоні)
• Відмова платити податки
• Бойкот перепису населення (1911)
• Пікетування

Радикальний період (1912-1914):

• Розбивання вікон: Магазини на головних вулицях Лондона
• Підпали: Поштові скриньки, вокзали, церкви (порожні)
• Вибухи: Будинок майбутнього канцлера, гольф-клуб
• Пошкодження мистецтва: Слеш-атака на картину в Національній галереї
• Перерізання телефонних проводів

Ключові події:

1. “Чорна п’ятниця” (18 листопада 1910):
   • Мирна депутація до парламенту
   • Поліція жорстоко розігнала (били жінок)
   • Сотні арештів, травми, дві жінки померли
2. Смерть Емілі Девісон (4 червня 1913):
   • На скачках у Епсомі кинулася під коня короля
   • Померла через кілька днів
   • Похорон: 50,000 жінок у процесії
3. Голодування у в’язниці:
   • Арештовані суфражетки голодували
   • Влада годувала їх насильно (через трубку в ніс/горло)
   • Болісна, принижуюча процедура
   • 1913: “Cat and Mouse Act” – виснажених випускали, потім знову арештовували

Опір з боку суспільства:

• Пресасміялася, називала “істерич ками”
• Карикатури: суфражетки як неприродні, агресивні, чоловікоподібні
• Опоненти створили “Ліги проти жіночого виборчого права”
• Фізичне насильство: чоловіки нападали на суфражеток
• Але: Поступово громадська думка змінювалася

Результат:

• 1918: Representation of the People Act – жінки старші 30 років (з майновим цензом) отримали виборче право
• 1928: Повне рівне виборче право (від 21 року, як і чоловіки)

Чому саме 1918?

• Перша світова війна: жінки довели свою цінність (робота на заводах, медсестри)
• Неможливо було ігнорувати їхній внесок
• Але: 10 років радикальної боротьби підготували ґрунт

Урок з британського досвіду: Радикальні методи привернули увагу. Без них питання залишалося б “на полиці”. Але перемога прийшла через комбінацію факторів: радикалізм + війна + зміна суспільних настроїв.

ГРУПА 2: США – ТРИВАЛА КАМПАНІЯ

Період боротьби: 1848 (Сенека-Фолз) – 1920 (19-та поправка)

Початок:

Сенека-Фолз (19-20 липня 1848):

• Перша конвенція з прав жінок
• Організаторки: Елізабет Кейді Стентон, Лукреція Мотт
• Близько 300 учасників (жінки та чоловіки)
• “Декларація почуттів” – за зразком Декларації незалежності
• “Всі чоловіки і жінки створені рівними”
• Список вимог, включно з виборчим правом

Основні лідерки:

1. Сьюзен Б. Ентоні (1820-1906):
   • 50 років боротьби
   • Тисячі виступів по всій країні
   • Арешт за спробу проголосувати (1872)
2. Елізабет Кейді Стентон (1815-1902):
   • Інтелектуалка, радикальна мислителька
   • Автор “Жіночої Біблії” (критика релігійного патріархату)
3. Аліс Пол (1885-1977):
   • Наступне покоління, більш радикальна
   • Навчалася у Британії, натхненна Панкхерст
   • Організувала пікети Білого дому

Методи боротьби:

Поміркованні (до 1910-х):

• Публічні виступи та лекції
• Збір петицій
• Лобіювання законодавців
• Кампанії в штатах: Кожен штат вирішував окремо (складна стратегія)
• Організація: Національна асоціація жіночого виборчого права (NAWSA)

Радикальні (1913-1920, Аліс Пол):

• 1913: Велика процесія у Вашингтоні (5000 жінок) – день інавгурації президента
• 1917-1919: Пікети Білого дому (вперше в історії!)
• Транспаранти: “Mr. President, how long must women wait for liberty?”
• Арешти, голодування у в’язниці
• Насильницьке годування

Ключові події:

1. Вайомінг (1869):
   • Перший штат, що надав жінкам виборче право
   • Ще як територія, до входження в США
2. Арешт Сьюзен Ентоні (1872):
   • Спробувала проголосувати у Рочестері
   • Арештована, засуджена до штрафу $100
   • Відмовилася платити (ніколи не сплатила)
3. Пікети Білого дому (1917):
   • Перші пікети Білого дому в історії
   • Жінки стояли мовчки з транспарантами
   • Арештовано 218 жінок
4. “Ніч жаху” (15 листопада 1917):
   • 33 суфражистки у в’язниці
   • Охоронці жорстоко їх били
   • Громадський скандал змінив думку на користь суфражисток

Опір з боку суспільства:

• Південні штати опиралися (страх, що чорні жінки голосуватимуть)
• Алкогольна промисловість (боялася, що жінки проголосують за заборону)
• Церква проповідувала “природне” місце жінки
• Багато жінок були проти (вважали це неприродним)

Результат: 26 серпня 1920: 19-та поправка до Конституції ратифікована

“Право громадян Сполучених Штатів голосувати не може бути заперечене або обмежене Сполученими Штатами чи будь-яким штатом на підставі статі.”

Але: Чорні жінки на півдні фактично не могли голосувати до 1960-х (расова дискримінація).

Урок з американського досвіду: Тривала, систематична робота принесла результат. Комбінація помірковнах і радикальних методів. Важливість організаційних структур.

ГРУПА 3: НОВА ЗЕЛАНДІЯ – ШВИДКА ПЕРЕМОГА

Період боротьби: 1880-ті – 1893 (усього близько 15 років активної кампанії!)

Чому саме Нова Зеландія стала першою?

1. Молоде суспільство:
   • Британська колонія, заснована у 1840 році
   • Менше глибоких патріархальних традицій
   • Більш егалітарне суспільство
2. Роль жінок у колонізації:
   • Жінки-піонерки працювали пліч-о-пліч з чоловіками
   • Важка праця на фермах, в побуті
   • Їхній внесок був видимим і цінним
3. Менше політичних інституцій:
   • Простіша політична система
   • Менше укорінених інтересів

Лідерка: Кейт Шеппард (1847-1934)

• Іммігрантка з Британії
• Активістка руху за тверезість (боротьба з алкоголізмом)
• Помітила: жінки страждають від чоловічого пияцтва, але не можуть впливати на закони
• Створила Women’s Christian Temperance Union

Методи боротьби:

1. Петиції (основний метод!):

1891: Перша петиція – 9,000 підписів

• Парламент відхилив

1892: Друга петиція – 20,000 підписів (при населенні 600,000!)

• Парламент знову відхилив

1893: Третя петиція – 32,000 підписів (майже третина дорослих жінок!)

• Петиція була 270 метрів завдовжки!
• Парламент проголосував ЗА (65 за, 47 проти)

2. Публічна агітація:
   • Публічні виступи
   • Памфлети, листівки
   • Статті в пресі
3. Переконання:
   • Особисті зустрічі з парламентарями
   • Логічні аргументи
   • Моральний тиск
4. Ненасильницька тактика:
   • Жодних радикальних дій
   • Підкреслення моральної чистоти жінок
   • Аргумент: жінки покращать політику

Аргументи на користь:

• Моральний: Жінки морально чистіші за чоловіків, покращать політику
• Практичний: Жінки платять податки, мають право голосу
• Демократичний: Справжня демократія включає всіх
• Тверезість: Жінки проголосують за заборону алкоголю

Опір:

• Алкогольна промисловість (основний опонент)
• Консервативні парламентарії
• Аргумент: “Жінки надто делікатні для брудної політики”

Результат: 19 вересня 1893: Губернатор підписав виборчий законопроект

Перші вибори з участю жінок: 28 листопада 1893

• 65% жінок прийшли голосувати!
• Спокійно, без інцидентів
• Довели, що жінки можуть відповідально користуватися правом голосу

Важливо: Жінки могли голосувати, але не могли бути обраними до парламенту до 1919 року.

Перша жінка в парламенті: Елізабет Макком і лан (1933) – 40 років після отримання виборчого права!

Урок з досвіду Нової Зеландії: Іноді ненасильницька, організована кампанія може принести швидкий результат – особливо в суспільстві без глибоких патріархальних структур. Масова петиція показала, що більшість жінок хоче цього права.

ГРУПА 4: УКРАЇНА – НАЦІОНАЛЬНИЙ І ГЕНДЕРНИЙ ВИЗВОЛ

Історичний контекст:

Україна була розділена між двома імперіями:

• Галичина, Буковина, Закарпаття – Австро-Угорщина
• Наддніпрянщина – Російська імперія

Українці боролися за саме право існувати як нація. Жіночий рух був частиною національного визволення.

Період боротьби: 1880-ті – 1920

Основні лідерки:

1. Наталія Кобринська (1855-1920):
   • “Мати українського фемінізму”
   • Письменниця, громадська діячка
   • Організаторка першого з’їзду українських жінок
2. Олена Пчілка (1849-1930):
   • Письменниця, мати Лесі Українки
   • Видавала журнал “Молода Україна”
   • Популяризувала українську культуру
3. Софія Окуневська (1865-1926):
   • Педагог
   • Організаторка жіночої освіти
   • Голова Союзу українок
4. Констанція Малицька (1864-1932):
   • Перша українка-лікарка
   • Феміністка, громадська діячка

Методи боротьби:

1. Організація:
   • 1884: Перший з’їзд українських жінок (Станіслав)
   • Створення жіночих товариств
   • 1917: Союз українок (масова організація)
2. Освіта:
   • Організація шкіл для дівчат
   • Курси підвищення грамотності
   • Створення бібліотек
3. Видання:
   • 1887: “Перший вінок” (перший жіночий журнал)
   • 1912: “Жіноча доля” (Соломія Павличко)
   • Статті, брошури про жіночі права
4. Література:
   • Новели, п’єси про становище жінок
   • Переклади європейської феміністської літератури
5. Інтеграція в національний рух:
   • Жінки брали участь у всіх національних організаціях
   • Доводили: не може бути вільної України без вільних жінок

Ключові події:

1. Перший з’їзд українських жінок (1884, Станіслав):
   • Близько 40 учасниць
   • Обговорювали: освіту, економічну незалежність
   • Вирішили створювати жіночі товариства
2. Галицькі суфражистки (1900-1914):
   • Мілена Рудницька та інші
   • Боролися за виборче право в Австро-Угорщині
   • Не досягли успіху до війни
3. УНР надає виборче право (1917):
   • Українська Центральна Рада одразу після проголошення автономії
   • Жінки голосували на виборах до Українських Установчих Зборів
   • Одна з перших країн Європи!
4. Жінки у визвольних змаганнях (1917-1920):
   • Софія Галечко – перша жінка-офіцер у Січових стрільцях
   • Олена Степанів – сотник УГА, лікарка
   • Сотні жінок-зв’язківців, медсестер, вояків

Особливості українського руху:

1. Подвійна боротьба:
   • За національне визволення
   • За жіночу емансипацію
   • Дві мети були невіддільні
2. Класова різноманітність:
   • Інтелігенція (Кобринська, Пчілка)
   • Селянки (масові організації)
   • Робітниці (на Наддніпрянщині)
3. Регіональні відмінності:
   • Галичина: Більше свобод під Австро-Угорщиною, активний рух
   • Наддніпрянщина: Жорсткіша цензура, рух слабший

Опір:

• Імперські влади (цензура, арешти)
• Патріархальні традиції
• Навіть деякі українські патріоти: “Не час ділити народ на жінок і чоловіків, є спільний ворог”
• Обмежені ресурси

Результат:

1917: УНР надає жінкам виборче право 1918: ЗУНР також 1920: Поразка визвольних змагань → жінки втрачають права:

• Під Польщею (Галичина)
• Під Румунією (Буковина)
• У СРСР (формально права є, але тоталітарний режим)

Відновлення:

• 1991: Незалежна Україна
• Жінки мають повні виборчі права

Урок з українського досвіду: Жіноча емансипація невіддільна від національного визволення. Українські жінки доводили це своєю участю в усіх сферах національної боротьби. УНР була однією з перших держав, що надала жінкам повні права – випередивши США, Францію, Італію.

Сучасний контекст: Сьогодні українки знову на передовій – у війні, волонтерстві, політиці, культурі. Традиція сильних українських жінок триває.

Завдання 4.

Творче завдання: Створення власного плакату (7 хвилин)

Інструкція: Після вивчення історичних плакатів та методів боротьби, учні створюють власний плакат на підтримку жіночих прав (або прав людини загалом).

Завдання: Створіть плакат (на папері формату A4 або в цифровому форматі – залежно від можливостей):

Теми на вибір:

1. Підтримка виборчого права жінок (історична стилізація)
2. Сучасна гендерна рівність
3. Права жінок у сучасній Україні
4. Жінки в українському національному русі
5. Своя тема, пов’язана з правами людини

Вимоги до плакату:

• Яскраве гасло (коротке, яке  запам’ятовується)
• Зображення або символ
• Зрозуміле повідомлення
• Емоційний вплив

Підказки:

• Використовуйте прості образи (жінка з бюлетенем, піднята рука, ланцюги що розриваються)
• Символічні кольори (білий – чистота, фіолетовий – гідність, зелений – надія)
• Паралелізм (наприклад, жінка 1900 року vs жінка 2025 року)

Після створення (якщо є час):

• Мініпрезентація (30 секунд): Чому я обрав(ла) саме цю тему? Що хотів(ла) передати?
• Виставка плакатів у класі

Методичний коментар:

Це завдання переводить знання в творчість. Створюючи власний плакат, учні глибше розуміють риторику суфражисток, вчаться формулювати потужні повідомлення.

Важливо: це також спосіб дати учням голос – вони можуть висловити власне ставлення до гендерної рівності, прав людини, соціальної справедливості.

Завдання розвиває культурну компетентність, креативність, громадянську активність (формулювання власної позиції).

Варіанти диференціації:

• Сильнішим учням: Створити серію з 2-3 плакатів або анімований плакат
• Учням, що потребують підтримки: Дати шаблон з прикладами гасел та зображень для вибору

---

Критерій	Так	Частково	Ні
Я розумію, чому жінки боролися за виборче право	☐	☐	☐
Я знаю основні методи боротьби суфражисток	☐	☐	☐
Я можу розповісти про Емілін Панкхерст, Сьюзен Ентоні, Наталію Кобринську	☐	☐	☐
Я розумію різницю між підходами в різних країнах	☐	☐	☐
Я можу проаналізувати історичний плакат	☐	☐	☐
Я знаю, коли жінки в Україні отримали виборче право	☐	☐	☐
Я усвідомлюю цінність виборчого права та демократії	☐	☐	☐
Я розумію, що права здобуваються боротьбою	☐	☐	☐

---

Рефлексивні запитання (на вибір 1-2):

1. Що вас найбільше здивувало або вразило на цьому уроці?
2. Чи змінилося ваше розуміння боротьби за права після цього уроку?
3. Як ви думаєте, чи завершена боротьба за гендерну рівність сьогодні?
4. Якби ви жили у 1900 році, чи приєдналися б до суфражистського руху? Чому?

Домашнє завдання (на вибір):

1. Есе (200-250 слів): “Найважливіша жінка суфражистського руху (на ваш вибір) та її внесок”
2. Дослідження: Дізнайтеся, коли жінки отримали виборче право у 5 різних країнах світу. Створіть часову лінію.
3. Інтерв’ю: Запитайте бабусю/прабабусю/старшу родичку: Чи голосувала вона на перших виборах в житті? Що це означало для неї?
4. Творче: Напишіть лист від імені суфражистки 1910 року до сучасної молодої жінки: “Ось за що ми боролися…”
5. Аналітичне: Знайдіть у інтернеті 3 сучасні кампанії за права жінок. Які методи вони використовують? Чи схожі вони на методи суфражисток?

Урок 17. Тема: Суфражистки: боротьба за виборче право жінок

 Робочий аркуш учнів і учениць

---

1. Уявіть, що ви живете у 1900 році. Ви – жінка. Ви платите податки, але не можете голосувати. Які б були ваші почуття?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чи виправдані радикальні методи (підпали, розбивання вікон) у боротьбі за права? Чому?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 1. Аналіз плакату

Оберіть один плакат та проаналізуйте:

Елемент	Ваші спостереження
Зображення
Кольори
Текст/гасло
Символи
Емоційний посил
Цільова аудиторія
Ефективність

Головне повідомлення плакату:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Порівняння лідерок

Критерій	Емілін Панкхерст	Сьюзен Ентоні	Наталя Кобринська
Країна та період
Основні методи
Досягнення
Труднощі
Особлива риса

Що спільного у цих жінках?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Яка з них вас найбільше надихнула? Чому?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. “Паспорт руху” (групова робота)

Наша країна: _______________________________________________

• Період боротьби: _______________________________________________________________
• Основні лідерки:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Головні методи:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Ключові події:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Результат:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Головний урок з досвіду нашої країни:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Створення власного плакату

Моя тема: ________________________________________________________________________________________

Гасло (коротке):

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ескіз плакату (або опис):

[Простір для малюнка або опису]

Що я хотів/хотіла передати цим плакатом:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Критерій	Так	Частково	Ні
Я розумію, чому жінки боролися за виборче право	☐	☐	☐
Я знаю основні методи боротьби суфражисток	☐	☐	☐
Я можу розповісти про лідерок руху	☐	☐	☐
Я розумію різницю між підходами в різних країнах	☐	☐	☐
Я можу проаналізувати історичний плакат	☐	☐	☐
Я знаю, коли жінки в Україні отримали виборче право	☐	☐	☐
Я усвідомлюю цінність виборчого права	☐	☐	☐

---

Найцікавіше на уроці:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Як це пов’язано з сучасністю:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Домашнє завдання (на вибір):

☐ Есе про лідерку суфражистського руху (200-250 слів)

☐ Часова лінія: коли жінки отримали виборче право в 5 країнах

☐ Інтерв’ю з бабусею про перші вибори

☐ Лист від суфражистки 1910 року до сучасної жінки

☐ Аналіз 3 сучасних кампаній за права жінок