Урок 24. Теорія електролітичної дисоціації. Поняття електролітів та неелектролітів. Фізичні властивості розбавлених розчинів неелектролітів
Очікувані результати
описує і пояснює самостійно або у співпраці з іншими природні і техногенні об’єкти, явища і процеси на основі нетекстової інформації, представленої в різних формах [12 ПРО 2.2.2-2 П]
визначає самостійно або у співпраці з іншими властивості об’єктів, істотні ознаки явищ і процесів, необхідні для розв’язання життєвої/навчальної проблеми [12 ПРО 3.1.1-2 П]
установлює та обґрунтовує самостійно або у співпраці з іншими взаємозв’язки між природними, техногенними об’єктами, закономірності явищ природи [12 ПРО 3.3.1]
добирає самостійно або у співпраці з іншими ознаки класифікації природних і техногенних об’єктів, явищ і процесів [12 ПРО 3.2.1]
установлює та обґрунтовує самостійно або у співпраці з іншими взаємозв’язки між природними, техногенними об’єктами, закономірності явищ природи [12 ПРО 3.3.1]
визначає самостійно або у співпраці з іншими аргументи/твердження, теорії, що ґрунтуються на наукових фактах і доказах [12 ПРО 4.1.1]
інтерпретує самостійно або у співпраці з іншими інформацію природничого змісту, представлену в різний спосіб [12 ПРО 2.2.2]
формулює самостійно або у співпраці з іншими проблему дослідження [12 ПРО 1.1.1]
планує, здійснює пошук, опрацьовує, порівнює, аналізує, оцінює самостійно або у співпраці з іншими надійність джерел і достовірність інформації для розв’язання життєвої/навчальної проблеми [12 ПРО 2.1.1]
ідентифікує, формулює та аналізує самостійно або у співпраці з іншими життєву/навчальну проблему [12 ПРО 4.2.1]
пропонує варіанти організації роботи групи: розподілення обов’язків, налагодження комунікації для розв’язання навчальної/життєвої проблеми [12 ПРО 4.4.1]
формулює самостійно або у співпраці з іншими висновки за результатами досліджень та обґрунтовує їх [12 ПРО 1.5.2]
добирає самостійно або у співпраці з іншими форми подання інформації і її перетворення [12 ПРО 2.2.1]
Мета уроку: Сформувати уявлення про основні положення теорії електролітичної дисоціації; електроліти й неелектроліти, вміння визначати їх здатність до електролітичної дисоціації на основі будови речовин; вміння класифікувати речовини за їх електропровідністю, порівнювати фізичні властивості розбавлених розчинів електролітів і неелектролітів.
Очікувані результати для вчительства:
Знають: суть теорії електролітичної дисоціації; поняття електролітів і неелектролітів; основні фізичні властивості розбавлених розчинів неелектролітів.
Виконують: практичні завдання з визначення електропровідності речовин; лабораторні досліди з вивчення властивостей електролітів; вправи на написання рівнянь дисоціації.
Аналізують: роль і значення електролітів у різних галузях; відмінності у властивостях розчинів електролітів та неелектролітів.
Очікувані результати для учнівства:
Розуміє основні положення теорії електролітичної дисоціації;
Вміє класифікувати речовини на електроліти і неелектроліти; пояснити явище електропровідності розчинів на основі дисоціації;
Наводить приклади електролітів і неелектролітів серед неорганічних і органічних сполук;
Знає фізичні властивості розбавлених розчинів неелектролітів;
Застосовує отримані знання для пояснення побутових і природних явищ, пов’язаних з розчиненням речовин.
Ключові слова
електроліт
неелектроліт
електролітична дисоціація
ступінь дисоціації
йони
катіони
аніони
температура
тиск
осмос
План уроку
Мотивація
Тобі може знадобитися. Теоретична частина.
Життєва ситуація. Робота з вчителем.
Попрактикуймо самостійно
Рефлексія
1. Мотивація
Дружня порада для вчителя
Тривалість: 5 хв
Люди в усьому світі займаються бігом та іншими фізичними вправами Здебільшого, це може бути здоровим способом підтримувати форму. Однак у тих, хто займається у спеку, можуть виникнути неприємні відчуття. Надмірне потовиділення може призвести до втрати електролітів, що, в свою чергу, може бути небезпечним для життя. Ранні симптоми дефіциту електролітів можуть включати нудоту, втому та запаморочення. Якщо не виправити ситуацію, люди можуть відчувати м’язову слабкість та почастішання серцевого ритму (що може призвести до серцевого нападу). Як швидко відновити вміст електролітів в організмі?
Відповідь:
При активних фізичних навантаженнях, особливо в спеку слід відновлювати водно/електролітний баланс профілактично, а не лише коли з’являються симптоми. Щоб швидко відновити баланс електролітів в організмі після надмірного потовиділення, особливо у спеку, важливо вчасно вжити рідини з вмістом йонів: натрію (Na⁺), калію (K⁺), кальцію (Ca²⁺), магнію (Mg²⁺), а також хлоридів (Cl⁻) та гідрогенкарбонатів (HCO₃⁻).
Для цього підійдуть: спеціальні спортивні напої, мінеральні води, які містять катіони та аніони солей (можна додати ще лимонний сік).
2. Тобі може знадобитися
Дружня порада для вчителя
Тривалість: 10 – 15 хв
Щодо колігативних властивостей розчинів, то , за потреби, можна ввести відповідні фрмулювання законів та формули для обчислень.
Електроліти– це речовини, які під час розчинення у воді чи розплавлення розпадаються на йони, і тому їх розчини або розплави проводять електричний струм.
Неелектролітамице речовини, які під час розчинення у воді чи розплавлення не розпадаються на йони, і тому їх розчини або розплави не проводять електричний струм.
Електролітична дисоціація– це процес розпаду на йони під час розчинення у воді чи розплавлення
Основні положення теорії електролітичної дисоціації:
Дисоціація (розпад на йони) електролітів відбувається під дією полярних молекул розчинника (диполів води).
Дисоціація процес оборотний. Зворотний процес називається асоціацією.
При дисоціації електроліти розпадаються на йони (катіони та аніони), сумарний заряд усіх катіонів дорівнює сумарному заряду всіх аніонів.
Під дією електричного струму в розчині виникає спрямований рух йонів: катіонів до катода, аніонів до анода.
Речовини з йонними або ковалентними полярними зв’язками дисоціюють в розчині. В розплавах розпадаються на йони лише речовини з йонними зв’язками.
Йони у водних розчинах оточені полярними молекулами води, тобто є гідратованими. Сильні електроліти у водних розчинах дисоційовані повністю, слабкі – частково.
Електропровідність розчинів та розплавів електролітів зумовлена наявністю в них йонів, що утворилися внаслідок електролітичної дисоціації.
Йони – це позитивно або негативно заряджені частинки, які утворюються з атомів, які віддали або приєднали електрони. Електроліт утворює два види йонів: позитивні – катіони та негативні – аніони. Якщо врахувати гідратацію йонів, то рівняння електролітичної дисоціації NaCl правильно було б записувати так: NaCl + xH2O = Na+⋅nH2O + Cl–⋅mH2O
Використовують спрощений запис рівняння електролітичної дисоціації (без врахування гідратації): NaCl = Na+ + Cl–
Дисоціація HCl:
НСl + xH2O ⇆ H3O+ + Cl– (x-1)H2O НСl ⇆ H++ Cl–
Ступінь електролітичної дисоціації.
Відношення кількості дисоційованих часток (часток, які розпалися на йони) до загальної кількості часток розчиненої речовини за певної температури називається ступенем дисоціації. Позначається: α (альфа), визначається за рівнянням: α = n/N, де n – число часток, що розпалися на йони (продисоціювали), N – загальна кількість часток розчиненої речовини.
α вимірюють у частках одиниці або у відсотках. Якщо ступінь дисоціації дорівнює 1, або 100%: всі молекули розпалися на йони.
Ступінь дисоціації залежить від природи розчиненого електроліту і розчинника, концентрації розчину, температури.
Сильні електроліти.Електроліти, ступінь дисоціації яких навіть у відносно концентрованих розчинах великий (понад 30%), називають сильними. Сильними електролітами є більшість солей, кислоти: НСlO₄, НNO₃, Н₂SО₄, НС1, луги: NаОН, КОН, Са(ОН)₂, Ва (ОН)₂.
Слабкі електроліти. Електроліти, ступінь дисоціації яких навіть у розведених розчинах малий (менший 3%), називаються слабкими. До них належать переважна більшість органічних і деякі неорганічні кислоти (Н₂S, H₂СО₃, H₂SiO₃, НСlО₂ та ін.), нерозчинні гідроксиди, вода.
Існують ще електроліти середньої сили, ступінь дисоціації яких дещо більший 3%
Колігативні властивості розчинів неелектролітів.
Деякі властивості розведених розчинів залежать від кількості частинок розчинених речовин і не залежать від хімічного складу цих частинок. Оскільки такі властивості зумовлені колективним впливом розчинених частинок, то їх називають колігативними.
Колігативними властивостями є:
Зниження тиску насиченої пари над розчином порівняно з тиском насиченої пари над чистим розчинником ;
Підвищення температури кипіння розчину порівняно з температурою кипіння чистого розчинника (ебуліоскопія);
Зниження температури замерзання розчинів порівняно з температурою чистого розчинника (кріоскопія);
Дифузія;
Осмос.
Чим вища концентрація, тим більші, відповідно, ці величини.
Дифузія– це процес, коли молекули переміщуються з області високої концентрації в область низької концентрації, вирівнюючи концентрацію в усьому об’ємі. Осмос – це особливий випадок дифузії, коли вода переміщується через напівпроникну мембрану з області з низькою концентрацією розчинених речовин (високою концентрацією води) в область з високою концентрацією розчинених речовин (низькою концентрацією води).
Колігативні властивості розчинів (дифузія, осмос, кріоскопія, ебуліоскопія тощо) обумовлюють найважливіші аспекти життєдіяльності організму. Осмотичний тиск обумовлює розподіл води й поживних речовин між різними органами й тканинами організму. Механізм осмосу залежить від природи мембран. За рахунок вибіркової проникності мембран відбувається перенесення поживних речовин і виведення продуктів метаболізму. В середині клітини осмотичний тиск більший, ніж у позаклітинній рідині.
Осмотичний тиск – це тиск, який виникає внаслідок різниці концентрацій розчинених речовин у розчині, що розділений напівпроникною мембраною. Цей тиск змушує розчинник переходити через мембрану, намагаючись вирівняти концентрації з обох боків. Всі біологічні рідини є водними розчинами мінеральних та органічних речовин. Вони мають визначений осмотичний тиск, який підтримується на відносно сталому рівні. Під час осмосу молекули розчинника рухаються через мембрану в тому напрямку, де концентрація частинок речовини більша, а концентрація розчинника менша. В результаті осмосу, таким чином, відбувається всмоктування розчинника в ту частину, де концентрація частинок речовини більша. Розчини з однаковим значенням осмотичного тиску називають ізотонічними. Розчини з вищим осмотичним тиском, ніж у стандартного, називають гіпертонічними, а розчини з меншим осмотичним тиском, ніж у стандартного, називають гіпотонічними. При введенні розчину з високим осмотичним тиском (гіпертонічний розчин) відбувається зневоднення живих клітин, підвищення концентрації клітинного соку. Уведення розчину з низьким осмотичним тиском (гіпотонічні розчини) викликає набухання клітин, збільшення їх об’єму.
Тут варто продемонструвати провідності відповідних розчинів, залучивши учнів.
Учень стверджує, що цукор – електроліт, бо він добре розчиняється у воді. Доведіть або спростуйте це твердження.
Є дві водні розчини без підписів: розчин глюкози та розчин кухонної солі Як визначити кожен з розчинів? Обґрунтуйте.
Опишіть, як можна експериментально виявити, чи є речовина сильним або слабким електролітом.
Якщо замочити сире яйце в розчині оцту на 2 – 3 доби, шкаралупа розчиниться і залишиться яйце в плівці (мембрані). При поміщенні такого яйця в розчин солі, воно зменшується в розмірі, жовток стає твердим. Поясніть причину цього явища.
Відповідь:
Цукор в розчині існує у вигляді молекул, молекули не розпадаються на йони, тому є неелекся у водітролітом,хоча добре розчиняєт.
Обидва розчини прозорі й безбарвні. Щоб визначити кожен з розчинів , слід перевірити їх електропровідність. Розчин кухонної солі (NaCl) проводить струм, бо утворює йони (Na⁺ та Cl⁻), NaCl – електроліт. Розчин глюкози (C6H12O6) не проводить електричний струм, бо молекули глюкози не дисоціюють у воді, глюкоза – неелектроліт. Отже, розчин, що проводить струм – розчин солі, не проводить – розчин глюкози.
Перевіряємо експериментально. В розчині сильного електроліта лампочка, під`єднана до кола буде яскраво світитися, в розчині слабого світіння слабе.
Альтернатива: Використати кондуктометр — прилад для точного вимірювання електропровідності.
Відбувається осмос, вода переміщується через напівпроникну мембрану з області з низькою концентрацією розчинених речовин (високою концентрацією води) – з яйця в область з високою концентрацією розчинених речовин (низькою концентрацією води) – в розчин солі, тому яйце ніби «зсихається». Однак, може не зменшитися в розмірі, оскільки у жовтку більша концентрація речовини і вода переходить в менш концентрований білок).
4. Попрактикуймо самостійно
Дружня порада для вчителя
Тривалість: 15 хв.
Складіть рівняння електролітичної дисоціації для: HNO3, H2SO4, КОН, Al2(SO4)3
Обчисліть ступінь дисоціації (%) електроліту, якщо з кожних 80 його молекул дві розпалися на йони. Це сильний чи слабий електроліт?
Укажіть сумарну кількість речовини (моль) йонів, що утворилися внаслідок електролітичної дисоціації в розбавленому водному розчині калій сульфату кількістю речовини 5 моль.
Сформулюйте гіпотезу щодо підвищення температури кипіння, пониження температури замерзання розчинів сахарози, проведіть досліди в онлайн лабораторії за покликанням. Порівняйте графіки зміни температури кипіння та замерзання для неелектроліту та електроліту. https://teachchemistry.org/classroom-resources/colligative-properties зробіть висновки.
Відповідь:
HNO3 ⇄ Н+ + NO3–. Вкажіть на ступінчату дисоціацію двоосновних та багатоосновних кислот.
H2SO4 ⇄ Н++ HSO4– — I ступінь;
HSO4–⇄Н+ + SO42- — II ступінь.
КОН = К+ + ОН–
Al2(SO4)3 = 2Al3+ + 3 SO42-
α = n/N
α = 2/80 = 0,025 або 2,5%, слабий
К2SO4 = 2К+ + SO42-. За рівнянням з 1 моль солі утворюється 2 моль катіонів 2К+ та 1 моль аніонів SO42-, відповідно з 5 моль солі утвориться сумарно 15 моль йонів.
У симуляції можна дослідити підвищення температури кипіння та пониження температури замерзання неелектроліту та електролітів.
5. Рефлексія
Дружня порада для вчителя
Тривалість: 5 хв.
Можуть відповідати не всі учні, або ланцюжком по одному запитанню.
Закінчіть речення:
Сьогодні я дізнався/дізналася, що…
Найцікавішим для мене було…
Питання, яке у мене залишилося, це…
У вільний від відпочинку час
Проведіть один з дослідів з осмосом: невеликий огірок у воді та насиченому розчині солі (залишити на ніч), родзинки у воді та насиченому розчині цукру (на кілька годин або на ніч). Як можна пояснити результати цих дослідів?.Запишіть одним, двома реченнями.
Можете провести власний дослід, для прикладу, з зрізаною рослиною, листком салату, капусти, тощо.
Відповідь:
Огірок зменшиться в розмірі й стане зморщеним.
Через осмос вода виходить з клітин огірка в більш концентрований розчин солі.
У чистій воді родзинки набухають (вода входить у клітини), у цукровому розчині зморщуються (вода виходить).
Урок 24. Теорія електролітичної дисоціації. Поняття електролітів та неелектролітів. Фізичні властивості розбавлених розчинів неелектролітів
Робочий аркуш учнівства
Очікувані результати
Мета уроку: Сформувати уявлення про основні положення теорії електролітичної дисоціації; електроліти й неелектроліти, вміння визначати їх здатність до електролітичної дисоціації на основі будови речовин; вміння класифікувати речовини за їх електропровідністю, порівнювати фізичні властивості розбавлених розчинів електролітів і неелектролітів.
Очікувані результати для учнівства:
Розуміє основні положення теорії електролітичної дисоціації;
Вміє класифікувати речовини на електроліти і неелектроліти; пояснити явище електропровідності розчинів на основі дисоціації;
Наводить приклади електролітів і неелектролітів серед неорганічних і органічних сполук;
Знає фізичні властивості розбавлених розчинів неелектролітів;
Застосовує отримані знання для пояснення побутових і природних явищ, пов’язаних з розчиненням речовин.
Ключові слова
електроліт
неелектроліт
електролітична дисоціація
ступінь дисоціації
йони
катіони
аніони
температура
тиск
осмос
План уроку
Мотивація
Тобі може знадобитися. Теоретична частина.
Життєва ситуація. Робота з вчителем.
Попрактикуймо самостійно
Рефлексія
1. Мотивація
Люди в усьому світі займаються бігом та іншими фізичними вправами Здебільшого, це може бути здоровим способом підтримувати форму. Однак у тих, хто займається у спеку, можуть виникнути неприємні відчуття. Надмірне потовиділення може призвести до втрати електролітів, що, в свою чергу, може бути небезпечним для життя. Ранні симптоми дефіциту електролітів можуть включати нудоту, втому та запаморочення. Якщо не виправити ситуацію, люди можуть відчувати м’язову слабкість та почастішання серцевого ритму (що може призвести до серцевого нападу). Як швидко відновити вміст електролітів в організмі?
Електроліти– це речовини, які під час розчинення у воді чи розплавлення розпадаються на йони, і тому їх розчини або розплави проводять електричний струм.
Неелектролітамице речовини, які під час розчинення у воді чи розплавлення не розпадаються на йони, і тому їх розчини або розплави не проводять електричний струм.
Електролітична дисоціація– це процес розпаду на йони під час розчинення у воді чи розплавлення
Основні положення теорії електролітичної дисоціації:
Дисоціація (розпад на йони) електролітів відбувається під дією полярних молекул розчинника (диполів води).
Дисоціація процес оборотний. Зворотний процес називається асоціацією.
При дисоціації електроліти розпадаються на йони (катіони та аніони), сумарний заряд усіх катіонів дорівнює сумарному заряду всіх аніонів.
Під дією електричного струму в розчині виникає спрямований рух йонів: катіонів до катода, аніонів до анода.
Речовини з йонними або ковалентними полярними зв’язками дисоціюють в розчині. В розплавах розпадаються на йони лише речовини з йонними зв’язками.
Йони у водних розчинах оточені полярними молекулами води, тобто є гідратованими. Сильні електроліти у водних розчинах дисоційовані повністю, слабкі – частково.
Електропровідність розчинів та розплавів електролітів зумовлена наявністю в них йонів, що утворилися внаслідок електролітичної дисоціації.
Йони – це позитивно або негативно заряджені частинки, які утворюються з атомів, які віддали або приєднали електрони. Електроліт утворює два види йонів: позитивні – катіони та негативні – аніони. Якщо врахувати гідратацію йонів, то рівняння електролітичної дисоціації NaCl правильно було б записувати так: NaCl + xH2O = Na+⋅nH2O + Cl–⋅mH2O
Використовують спрощений запис рівняння електролітичної дисоціації (без врахування гідратації): NaCl = Na+ + Cl–
Дисоціація HCl:
НСl + xH2O ⇆ H3O+ + Cl– (x-1)H2O НСl ⇆ H++ Cl–
Ступінь електролітичної дисоціації.
Відношення кількості дисоційованих часток (часток, які розпалися на йони) до загальної кількості часток розчиненої речовини за певної температури називається ступенем дисоціації. Позначається: α (альфа), визначається за рівнянням: α = n/N, де n – число часток, що розпалися на йони (продисоціювали), N – загальна кількість часток розчиненої речовини.
α вимірюють у частках одиниці або у відсотках. Якщо ступінь дисоціації дорівнює 1, або 100%: всі молекули розпалися на йони.
Ступінь дисоціації залежить від природи розчиненого електроліту і розчинника, концентрації розчину, температури.
Сильні електроліти.Електроліти, ступінь дисоціації яких навіть у відносно концентрованих розчинах великий (понад 30%), називають сильними. Сильними електролітами є більшість солей, кислоти: НСlO₄, НNO₃, Н₂SО₄, НС1, луги: NаОН, КОН, Са(ОН)₂, Ва (ОН)₂.
Слабкі електроліти. Електроліти, ступінь дисоціації яких навіть у розведених розчинах малий (менший 3%), називаються слабкими. До них належать переважна більшість органічних і деякі неорганічні кислоти (Н₂S, H₂СО₃, H₂SiO₃, НСlО₂ та ін.), нерозчинні гідроксиди, вода.
Існують ще електроліти середньої сили, ступінь дисоціації яких дещо більший 3%
Колігативні властивості розчинів неелектролітів.
Деякі властивості розведених розчинів залежать від кількості частинок розчинених речовин і не залежать від хімічного складу цих частинок. Оскільки такі властивості зумовлені колективним впливом розчинених частинок, то їх називають колігативними.
Колігативними властивостями є:
Зниження тиску насиченої пари над розчином порівняно з тиском насиченої пари над чистим розчинником ;
Підвищення температури кипіння розчину порівняно з температурою кипіння чистого розчинника (ебуліоскопія);
Зниження температури замерзання розчинів порівняно з температурою чистого розчинника (кріоскопія);
Дифузія;
Осмос.
Чим вища концентрація, тим більші, відповідно, ці величини.
Дифузія– це процес, коли молекули переміщуються з області високої концентрації в область низької концентрації, вирівнюючи концентрацію в усьому об’ємі. Осмос – це особливий випадок дифузії, коли вода переміщується через напівпроникну мембрану з області з низькою концентрацією розчинених речовин (високою концентрацією води) в область з високою концентрацією розчинених речовин (низькою концентрацією води).
Колігативні властивості розчинів (дифузія, осмос, кріоскопія, ебуліоскопія тощо) обумовлюють найважливіші аспекти життєдіяльності організму. Осмотичний тиск обумовлює розподіл води й поживних речовин між різними органами й тканинами організму. Механізм осмосу залежить від природи мембран. За рахунок вибіркової проникності мембран відбувається перенесення поживних речовин і виведення продуктів метаболізму. В середині клітини осмотичний тиск більший, ніж у позаклітинній рідині.
Осмотичний тиск – це тиск, який виникає внаслідок різниці концентрацій розчинених речовин у розчині, що розділений напівпроникною мембраною. Цей тиск змушує розчинник переходити через мембрану, намагаючись вирівняти концентрації з обох боків. Всі біологічні рідини є водними розчинами мінеральних та органічних речовин. Вони мають визначений осмотичний тиск, який підтримується на відносно сталому рівні. Під час осмосу молекули розчинника рухаються через мембрану в тому напрямку, де концентрація частинок речовини більша, а концентрація розчинника менша. В результаті осмосу, таким чином, відбувається всмоктування розчинника в ту частину, де концентрація частинок речовини більша. Розчини з однаковим значенням осмотичного тиску називають ізотонічними. Розчини з вищим осмотичним тиском, ніж у стандартного, називають гіпертонічними, а розчини з меншим осмотичним тиском, ніж у стандартного, називають гіпотонічними. При введенні розчину з високим осмотичним тиском (гіпертонічний розчин) відбувається зневоднення живих клітин, підвищення концентрації клітинного соку. Уведення розчину з низьким осмотичним тиском (гіпотонічні розчини) викликає набухання клітин, збільшення їх об’єму.
Учень стверджує, що цукор – електроліт, бо він добре розчиняється у воді. Доведіть або спростуйте це твердження.
Є дві водні розчини без підписів: розчин глюкози та розчин кухонної солі Як визначити кожен з розчинів? Обґрунтуйте.
Опишіть, як можна експериментально виявити, чи є речовина сильним або слабким електролітом.
Якщо замочити сире яйце в розчині оцту на 2 – 3 доби, шкаралупа розчиниться і залишиться яйце в плівці (мембрані). При поміщенні такого яйця в розчин солі, воно зменшується в розмірі, жовток стає твердим. Поясніть причину цього явища.
Складіть рівняння електролітичної дисоціації для: HNO3, H2SO4, КОН, Al2(SO4)3
Обчисліть ступінь дисоціації (%) електроліту, якщо з кожних 80 його молекул дві розпалися на йони. Це сильний чи слабий електроліт?
Укажіть сумарну кількість речовини (моль) йонів, що утворилися внаслідок електролітичної дисоціації в розбавленому водному розчині калій сульфату кількістю речовини 5 моль.
Сформулюйте гіпотезу щодо підвищення температури кипіння, пониження температури замерзання розчинів сахарози, проведіть досліди в онлайн лабораторії за покликанням. Порівняйте графіки зміни температури кипіння та замерзання для неелектроліту та електроліту. https://teachchemistry.org/classroom-resources/colligative-properties зробіть висновки.
Проведіть один з дослідів з осмосом: невеликий огірок у воді та насиченому розчині солі (залишити на ніч), родзинки у воді та насиченому розчині цукру (на кілька годин або на ніч). Як можна пояснити результати цих дослідів?.Запишіть одним, двома реченнями.
Можете провести власний дослід, для прикладу, з зрізаною рослиною, листком салату, капусти, тощо.
Ділись та обговорюй важливе