Урок 14. Тероризм та міграційні кризи

---

За Державним стандартом:

На уроці учні / учениці:

Ключова компетентність уроку: громадянські та соціальні компетентності (учні / учениці розвиватимуть розуміння прав людини, механізмів їхнього захисту, необхідності міжнародної співпраці для вирішення глобальних безпекових викликів та формуватимуть громадянську позицію щодо захисту демократичних цінностей).

---

1. Тероризм — використання насильства або загрози насильства проти цивільного населення з метою досягнення політичних, релігійних або ідеологічних цілей через залякування.
2. Міжнародний тероризм — терористичні акти, що виходять за межі однієї держави, включаючи транснаціональні терористичні організації та атаки на іноземних громадян.
3. Внутрішній тероризм — терористичні акти, що відбуваються в межах однієї країни і спрямовані проти власного уряду або населення.
4. Кібертероризм — використання інформаційних технологій для проведення терористичних атак на критично важливу інфраструктуру.
5. Біотероризм — використання біологічних агентів (вірусів, бактерій, токсинів) як зброї для терористичних цілей.
6. Міграційна криза — масове, неконтрольоване переміщення населення, що створює гуманітарні, економічні та безпекові виклики для країн походження, транзиту та призначення.
7. Біженці — особи, які залишили свою країну через обґрунтовані побоювання переслідувань за расовими, релігійними, національними, політичними мотивами або через приналежність до певної соціальної групи.
8. Внутрішньо переміщені особи (ВПО) — люди, які змушені залишити свої домівки, але залишаються в межах своєї країни.
9. Економічні мігранти — особи, які залишають свою країну в пошуках кращих економічних можливостей, а не через переслідування.
10. Ксенофобія — страх або ворожість щодо іноземців, їхніх культур та звичаїв.
11. Радикалізація — процес, у ході якого особа приймає екстремістські погляди та готовність використовувати насильство для досягнення політичних або ідеологічних цілей.
12. ІДІЛ (Ісламська держава) — терористична організація, що контролювала значні території в Іраку та Сирії у 2014-2019 роках.
13. Аль-Каїда — транснаціональна терористична організація, відповідальна за теракти 11 вересня 2001 року в США та численні інші атаки.
14. Європейська міграційна криза (2015-2016) — масовий приплив біженців та мігрантів до Європи, переважно з Близького Сходу та Африки.
15. Женевська конвенція про статус біженців (1951) — міжнародний договір, що визначає права біженців та обов’язки держав щодо їхнього захисту.

---

Контекст сучасних безпекових викликів

Тероризм та міграційні кризи є взаємопов’язаними явищами, що формують сучасну карту глобальних безпекових викликів. Після терактів 11 вересня 2001 року світ увійшов в епоху “глобальної війни з тероризмом”, яка кардинально змінила підходи до національної та міжнародної безпеки.

Географія сучасного тероризму характеризується декількома особливостями. По-перше, його транснаціональний характер: терористичні організації діють через кордони, використовуючи глобальні комунікаційні мережі та міжнародні фінансові системи. По-друге, урбанізація терористичної загрози: більшість атак відбуваються у великих містах, що максимізує психологічний ефект та медійний резонанс.

Типологія терористичних загроз

Релігійний тероризм, представлений такими організаціями, як: Аль-Каїда та ІДІЛ – домінував у світових медіа протягом останніх двох десятиліть. Ці групи використовують спотворену інтерпретацію ісламу для виправдання насильства та створення “халіфату”. Їхня стратегія включає поляризацію суспільства, провокування жорстких контрзаходів та залучення нових прихильників через пропаганду.

Політичний тероризм продовжує існувати у різних формах — від сепаратистських рухів (ЕТА в Іспанії, ІРА в Північній Ірландії) до лівих та правих екстремістських груп. Праворадикальний тероризм набирає силу в Європі та Північній Америці, часто пов’язаний з антиімміграційними настроями.

Кібертероризм та біотероризм залишаються потенційними загрозами. Хоча масштабних атак поки не було, розвиток технологій робить ці загрози більш реальними.

Міграційні процеси та їхні безпекові аспекти

За даними ООН, у 2023 році у світі налічувалося понад 108 мільйонів примусово переміщених осіб, включаючи 35 мільйонів біженців. Це найвищий показник в історії людства. Основними причинами є збройні конфлікти (Сирія, Афганістан, Україна), переслідування та порушення прав людини.

Європейська міграційна криза 2015-2016 років продемонструвала неготовність міжнародної спільноти до масових міграційних потоків. Понад мільйон людей прибули до Європи морським та сухопутним шляхами, що призвело до гуманітарної кризи та політичних потрясінь.

Географічні особливості міграційних маршрутів

Середземноморський маршрут залишається найсмертоноснішим для мігрантів. Центральний середземноморський шлях (з Лівії до Італії) характеризується високим рівнем смертності — за даними УВКБООН, кожен 14-й мігрант гине під час переправи.

Балканський маршрут через Туреччину, Грецію та країни Південно-Східної Європи став основним сухопутним шляхом до Західної Європи. Мексикано-американський кордон залишається найбільш активним міграційним коридором у світі.

Взаємозв’язок тероризму та міграції

Важливо розрізняти реальні та уявні зв’язки між тероризмом та міграцією. Хоча терористи іноді використовують міграційні потоки для переміщення, переважна більшість терористичних атак у Європі здійснювалася громадянами європейських країн або особами, які проживали там тривалий час.

Страх перед тероризмом часто використовується для виправдання антиімміграційної політики, що може призводити до дискримінації та порушення прав людини. Це створює замкнене коло: дискримінація сприяє маргіналізації, яка може призводити до радикалізації.

Права людини в контексті боротьби з тероризмом

Боротьба з тероризмом часто призводить до обмеження громадянських свобод. Закони про боротьбу з тероризмом у багатьох країнах розширили повноваження спецслужб, іноді на шкоду правам людини. Масове спостереження, позасудові затримання, тортури — ці практики підривають демократичні цінності, які тероризм намагається знищити.

Методичні рекомендації

При викладанні цієї теми важливо дотримуватися балансу. Не варто демонізувати мігрантів або мусульман, але й не слід применшувати реальність терористичних загроз. Використовуйте конкретні приклади та статистику, заохочуйте критичне мислення щодо медійного висвітлення цих питань.

Особливу увагу приділіть українському контексту. Україна має досвід і міграційної кризи (8 мільйонів внутрішньо переміщених осіб та біженців), і терористичних загроз. Це дозволяє розглядати глобальні проблеми крізь призму національного досвіду.

Заохочуйте дискусії про права людини, толерантність та необхідність міжнародної співпраці. Підкреслюйте роль освіти у попередженні радикалізації та формуванні критичного мислення.

---

Дизайн уроку

Запитання

Чи може суспільство бути одночасно безпечним і вільним? Чи виправдані обмеження прав людини в ім’я боротьби з тероризмом? Як знайти баланс між безпекою та свободою?

Завдання

Уявіть, що ви очолюєте комісію з національної безпеки після серії терактів у вашій країні. Громадськість вимагає жорстких заходів, але правозахисники попереджають про загрози демократії. Складіть список з 5 заходів, які ви б запропонували, та обґрунтуйте кожен з точки зору балансу між безпекою та правами людини.

Методичний коментар: 

Це завдання одразу ставить учнів / учениць перед складною дилемою, з якою зустрічаються сучасні демократичні суспільства. Воно активізує критичне мислення та спонукає до пошуку збалансованих рішень, що є основою громадянської компетентності.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз географії терористичних атак (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Джерело: карта терористичних атак у світі за 2020-2023 роки (Global Terrorism Database).

Завдання:

1. Проаналізуйте карту та визначте 5 регіонів із найвищим рівнем терористичної активності.
2. Для кожного регіону вкажіть основні типи терористичних організацій та їхні мотиви.
3. Які фактори (географічні, економічні, соціальні, політичні) сприяють високому рівню тероризму в цих регіонах?
4. Запропонуйте 3 стратегії міжнародної співпраці для зменшення терористичних загроз у найбільш небезпечних регіонах.

Методичний коментар: 

Завдання розвиває аналітичні навички та географічне мислення, водночас формуючи розуміння комплексної природи терористичних загроз. Воно готує учнів / учениць до усвідомлення необхідності міжнародної співпраці у вирішенні глобальних проблем безпеки.

Відповідь:

1. Регіони з найвищим рівнем терористичної активності:
   • Близький Схід (Ірак, Сирія, Афганістан),
   • Африка на південь від Сахари (Мало, Нігер, Сомалі),
   • Південна Азія (Пакистан, Індія),
   • Північна Африка (Лівія, Єгипет),
   • Філіппіни (південні острови).
2. Типи організацій та мотиви:
   • Близький Схід: ІДІЛ, Аль-Каїда (релігійний екстремізм),
   • Африка: Боко Харам, Аль-Шабаб (релігійно-політичні мотиви),
   • Пакистан: Талібан, регіональні групи (релігійно-етнічні конфлікти),
   • Філіппіни: Абу Сайяф (сепаратизм, релігійні мотиви).
3. Фактори, що сприяють:
   • слабкість державних інститутів,
   • економічна депривація та безробіття,
   • етнічні та релігійні конфлікти,
   • наявність незаконної торгівлі зброєю,
   • географічна ізольованість та важкодоступність територій.
4. Стратегії міжнародної співпраці:
   • координація спецслужб та обмін розвідувальною інформацією,
   • економічна допомога для розвитку депресивних регіонів,
   • спільні програми дерадикалізації та реінтеграції.

Завдання 2. Кейс-стаді: європейська міграційна криза (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Джерело: статистичні дані УВКБООН про міграційні потоки до Європи у 2015-2016 роках.

У 2015 році до Європи прибуло понад 1 мільйон шукачів притулку та мігрантів, переважно з Сирії, Афганістану та Еритреї. Найбільший тиск відчули Греція та Італія як країни першого в’їзду. Німеччина прийняла найбільшу кількість біженців (890 тисяч заяв про притулок), тоді як деякі країни Східної Європи категорично відмовилися від квот на розподіл біженців. Криза спричинила політичну поляризацію, зростання підтримки праворадикальних партій та тимчасове відновлення прикордонного контролю в Шенгенській зоні.

Завдання:

1. Які принципи солідарності та розподілу відповідальності були порушені під час кризи?
2. Як криза вплинула на права біженців та внутрішню політику європейських країн?
3. Які довгострокові наслідки кризи для європейської інтеграції та міграційної політики?
4. Запропонуйте модель справедливого розподілу відповідальності за біженців між країнами ЄС.

Методичний коментар: 

Завдання допомагає зрозуміти складність міграційних процесів і їхній вплив на політику та суспільство. Воно розвиває громадянську компетентність через аналіз принципів солідарності, прав людини та демократичних цінностей.

Відповідь:

1. Порушені принципи:
   • принцип солідарності ЄС (відмова від квот),
   • справедливий розподіл тягаря між державами-членами,
   • дублінське положення про відповідальність країн першого в’їзду.
2. Вплив на права та політику:
   • обмеження права на притулок через закриття кордонів,
   • зростання ксенофобських настроїв,
   • успіх праворадикальних партій (АдН у Німеччині, Ліга у Італії),
   • загострення внутрішньополітичних суперечок.
3. Довгострокові наслідки:
   • ослаблення Шенгенської зони,
   • поляризація між Західною та Східною Європою,
   • реформа Дублінської системи,
   • зовнішня дименсія міграційної політики (угоди з Туреччиною, Лівією).
4. Модель справедливого розподілу:
   • врахування економічних можливостей країн (ВВП на душу населення),
   • розмір населення та густота заселення,
   • наявність родинних зв’язків біженців,
   • мовні та культурні фактори,
   • система фінансової компенсації для країн першого в’їзду.

Завдання 3. Аналіз медійного висвітлення (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Джерело: заголовки новин з різних медіа про терористичні атаки та міграцію.

Заголовок 1. “Мігрант з Сирії здійснив теракт у центрі міста”. 
Заголовок 2. “Поліція затримала підозрюваного у терористичній діяльності”.
Заголовок 3. “Біженці рятуються від війни та переслідувань”. 
Заголовок 4. “Експерти попереджають про зростання радикалізації серед молоді”.

Завдання:

1. Проаналізуйте, як кожен заголовок може впливати на громадську думку щодо мігрантів та тероризму.
2. Які заголовки можуть сприяти стереотипам та дискримінації? Чому?
3. Переформулюйте проблемні заголовки так, щоб вони залишалися інформативними, але не створювали упереджень.
4. Розробіть 5 рекомендацій для журналістів щодо етичного висвітлення тем тероризму та міграції.

Методичний коментар: 

Завдання розвиває медіаграмотність та критичне мислення — ключові компоненти громадянської компетентності. Учні / учениці вчаться розпізнавати упередження в медіа та розуміти їхній вплив на формування громадської думки.

Відповідь:

1. Вплив на громадську думку:
   • Заголовок 1: створює пряму асоціацію між походженням та злочином.
   • Заголовок 2: нейтральний, фокусується на дії правоохоронців.
   • Заголовок 3: гуманізує мігрантів, наголошує на їхньому статусі жертв.
   • Заголовок 4: привертає увагу до системної проблеми без стигматизації.
2. Проблемні заголовки:
   • Заголовок 1 сприяє стереотипізації всіх сирійських мігрантів як потенційних терористів.
3. Переформулювання:
   • “Поліція розслідує теракт у центрі міста, затримано підозрюваного”.
4. Рекомендації для журналістів:
   • уникати зазначення етнічного походження, якщо це не релевантно,
   • надавати контекст та статистику для запобігання узагальненням,
   • балансувати негативні новини позитивними прикладами інтеграції,
   • використовувати точну термінологію (біженець vs. мігрант),
   • консультуватися з експертами та представниками спільнот.

Робота в парах

Завдання 4. Моделювання переговорів про розподіл біженців (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Сценарій. Ви представляєте дві різні країни ЄС на екстреному саміті щодо нової хвилі біженців (500 тисяч осіб) із зони конфлікту.

Країна А. Німеччина — має досвід інтеграції мігрантів, потужну економіку, але вже прийняла багато біженців і стикається з внутрішнім політичним тиском.

Країна Б. Польща — має менший досвід роботи з біженцями, побоюється культурних конфліктів, але має обов’язки перед ЄС і принципи солідарності.

Завдання:

1. Підготуйте позицію вашої країни (аргументи, умови, пропозиції).
2. Проведіть переговори з метою досягнення компромісу.
3. Досягніть угоди, яка враховуватиме інтереси обох країн та права біженців.
4. Презентуйте вашу угоду класу та обґрунтуйте її відповідність принципам прав людини.

Методичний коментар: 

Завдання розвиває навички ведення переговорів, компромісу та пошуку рішень у складних ситуаціях. Воно також поглиблює розуміння реальних викликів європейської міграційної політики та важливості міжнародної співпраці.

Можлива угода:

• Польща приймає 50 тисяч біженців протягом 2 років;
• Німеччина надає технічну та фінансову допомогу (200 млн євро);
• спільна програма інтеграції з обміном досвідом;
• європейські інституції фінансують інфраструктуру прийому;
• механізм перерозподілу у разі успішної інтеграції.

Завдання 5. Дослідження кореневих причин тероризму (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Джерело: біографічні дані про терористів різних профілів.

Профіль А: Мохамед, 23 роки, народився у Франції, батьки — мігранти з Алжиру, освіта середня, безробітний, радикалізувався в інтернеті.

Профіль Б: Андерс, 32 роки, норвежець, вища освіта, правоекстремістські погляди, ідеологія “заміщення білої раси”.

Профіль В: Анна, 19 років, німкеня, студентка, приєдналася до лівоекстремістської групи після участі в екологічних протестах.

Завдання:

1. Визначте спільні та відмінні риси у процесах радикалізації.
2. Які соціальні, економічні та психологічні фактори сприяли радикалізації у кожному випадку?
3. Розробіть програму дерадикалізації для кожного профілю.
4. Запропонуйте превентивні заходи для запобігання подібним випадкам радикалізації.

Методичний коментар: 

Завдання допомагає зруйнувати стереотипи про тероризм та показати його багатофакторну природу. Воно розвиває емпатію та розуміння важливості соціальної інклюзії для запобігання екстремізму.

Відповідь:

1. Спільні риси: почуття соціального відчуження, пошук ідентичності, вплив радикальної ідеології, груповий тиск. Відмінні: соціально-економічне походження, освітній рівень, тип ідеології
2. Фактори радикалізації:
   • профіль А: дискримінація, безробіття, криза ідентичності,
   • профіль Б: страх втрати статусу, расистська ідеологія,
   • профіль В: ідеалізм, розчарування в системі.
3. Програми дерадикалізації:
   • психологічна допомога та ресоціалізація,
   • професійна підготовка та працевлаштування,
   • робота з сім’ями та громадами,
   • ментальна підтримка колишніх екстремістів.
4. Превентивні заходи:
   • інклюзивна освітня політика,
   • боротьба з дискримінацією,
   • альтернативні канали для соціальної активності,
   • моніторинг радикального контенту в інтернеті.

Групова робота

Завдання 6. Розробка комплексної стратегії протидії тероризму (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Завдання:

1. Об’єднайтеся в групи по 4-5 осіб.
2. Кожна група представляє міжнародну організацію:
   • Рада Безпеки ООН,
   • Європол,
   • ОБСЄ,
   • Міжнародний комітет Червоного Хреста,
   • Amnesty International.
3. Розробіть комплексну стратегію боротьби з міжнародним тероризмом, яка включає:
   • безпекові заходи,
   • захист прав людини,
   • соціально-економічні програми,
   • міжнародну співпрацю,
   • дерадикалізацію.
4. Презентуйте вашу стратегію, зосередившись на унікальному внеску вашої організації.

Методичний коментар: 

Завдання розвиває розуміння ролі різних міжнародних акторів у вирішенні глобальних проблем безпеки. Воно формує навички співпраці та системного мислення щодо комплексних викликів.

Очікувані результати:

Рада Безпеки ООН:

• санкції проти держав-спонсорів тероризму,
• миротворчі місії у зонах конфліктів,
• координація міжнародної відповіді.

Європол:

• обмін оперативною інформацією,
• спільні операції спецслужб,
• боротьба з фінансуванням тероризму.

ОБСЄ:

• попередження конфліктів,
• моніторинг дотримання прав людини,
• діалог між цивілізаціями.

Червоний Хрест:

• гуманітарна допомога жертвам,
• захист цивільного населення,
• дотримання міжнародного гуманітарного права.

Amnesty International:

• моніторинг порушень прав людини,
• захист від свавілля спецслужб,
• адвокація за справедливе правосуддя.

Завдання 7. Проєкт “Місто-притулок” (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Сценарій: ваше місто розглядає можливість стати “містом-притулком”: оголосити про готовність приймати біженців та надавати їм додаткову підтримку понад федеральні вимоги.

Завдання:

1. Дослідіть досвід міст-притулків у різних країнах світу.
2. Розробіть план інтеграції 1000 біженців у вашому місті (чисельність населення — 100 тисяч осіб).
3. Ваш план має включати:
   • житло та соціальні послуги,
   • освітні програми та мовні курси,
   • працевлаштування та економічну інтеграцію,
   • культурні заходи та діалог з місцевою громадою,
   • бюджет та джерела фінансування.
4. Підготуйте презентацію для міської ради з аргументами на користь ініціативи.

Методичний коментар: 

Завдання поєднує теоретичні знання з практичним плануванням, розвиває громадянську активність та розуміння складності інтеграційних процесів. Воно також показує роль місцевих громад у вирішенні глобальних проблем.

Структура плану:

Житло:

• тимчасові центри прийому (3-6 місяців),
• партнерство з приватними орендодавцями,
• соціальне житло та гуртожитки.

Освіта:

• курси державної мови (200 годин),
• професійна перепідготовка,
• інтеграція дітей у школи.

Працевлаштування:

• центр зайнятості для біженців,
• партнерство з місцевим бізнесом,
• програми стажування.

Соціальна інтеграція:

• волонтерські програми “наставництва”,
• міжкультурні фестивалі,
• спортивні та культурні клуби.

Бюджет: 50 млн грн на рік Джерела: 30% — міський бюджет, 40% — державне фінансування, 30% — міжнародні донори та НГО

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію основні причини та прояви сучасного тероризму
Я знаю географію головних міграційних криз та їхні причини
Я вмію аналізувати взаємозв’язки між тероризмом, міграцією та правами людини
Я розумію роль міжнародної співпраці у вирішенні глобальних безпекових викликів
Я можу моделювати ситуації захисту прав людини в умовах безпекових загроз
Я здатен / здатна критично аналізувати медійну подачу інформації про тероризм та міграцію

Урок 14. Тероризм та міграційні кризи

Робочий аркуш учнівства

---

Чи може суспільство бути одночасно безпечним і вільним? Чи виправдані обмеження прав людини в ім’я боротьби з тероризмом? Як знайти баланс між безпекою та свободою?

---

Завдання 1. Географія терористичних загроз.

Проаналізуйте подану інформацію про терористичні атаки у різних регіонах світу:

• Близький Схід: 45% всіх терактів у 2022 році.
• Африка на південь від Сахари: 25% терактів.
• Південна Азія: 15% терактів.
• Європа: 3% терактів.
• Північна Америка: 2% терактів.

Запитання:

1. Які висновки можна зробити про географічний розподіл терористичної активності?
2. Чому рівень тероризму в Європі та Північній Америці значно нижчий, ніж у інших регіонах?
3. Які фактори можуть пояснювати високий рівень тероризму на Близькому Сході та в Африці?
4. Як географічні особливості регіонів впливають на тактику терористичних організацій?

Завдання 2. Міграційні маршрути та ризики (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Вивчіть карту основних міграційних маршрутів до Європи та дайте відповіді на запитання.

1. Центральний середземноморський маршрут (Лівія → Італія): найсмертоносніший, 90% загиблих мігрантів.
2. Західний середземноморський маршрут (Марокко → Іспанія): зростання потоку у 2018-2022 роках.
3. Східний середземноморський маршрут (Туреччина → Греція): головний маршрут у 2015-2016 роках.
4. Балканський маршрут: сухопутний шлях через Південно-Східну Європу.

Завдання:

1. Чому центральний середземноморський маршрут є найнебезпечнішим для мігрантів?
2. Які географічні та політичні фактори впливають на зміну популярності різних маршрутів?
3. Запропонуйте заходи для зменшення ризиків для мігрантів на кожному з маршрутів.

Завдання 3. Кейс-стаді: сирійська міграційна криза.

Прочитайте інформацію та дайте відповіді на запитання.

Конфлікт у Сирії, який розпочався у 2011 році, призвів до найбільшої міграційної кризи сучасності. Понад 6,8 мільйона сирійців стали біженцями, ще 6,7 мільйона — внутрішньо переміщеними особами. Найбільше біженців прийняли сусідні країни: Туреччина (3,7 млн), Ліван (1,5 млн), Йорданія (1,3 млн). До Європи прибуло близько 1 мільйона сирійських біженців.

Запитання:

1. Які фактори зробили сирійську кризу настільки масштабною?
2. Чому більшість біженців залишилася у регіоні, а не поїхала до Європи?
3. Як довготривалість конфлікту впливає на статус біженців та їхні перспективи?
4. Які виклики стоять перед країнами, що прийняли найбільше сирійських біженців?

Завдання 4. Права людини та боротьба з тероризмом (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Проаналізуйте ситуації та оцініть їх відповідність принципам прав людини.

Ситуація А: масове спостереження за телефонними розмовами всіх громадян для виявлення терористичних загроз.

Ситуація Б: додаткові перевірки безпеки для осіб певного етнічного походження в аеропортах.

Ситуація В: затримання підозрюваних у тероризмі без пред’явлення обвинувачень до 28 днів.

Ситуація Г: заборона публічних зібрань після терористичної атаки.

Для кожної ситуації визначте:

1. Які права людини можуть бути порушені?
2. Чи є ці заходи пропорційними загрозі?
3. Які альтернативні підходи могли б бути більш збалансованими?

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію основні причини та прояви сучасного тероризму
Я знаю географію головних міграційних криз та їхні причини
Я вмію аналізувати взаємозв’язки між тероризмом, міграцією та правами людини
Я розумію роль міжнародної співпраці у вирішенні глобальних безпекових викликів
Я можу моделювати ситуації захисту прав людини в умовах безпекових загроз
Я здатен / здатна критично аналізувати медійну подачу інформації про тероризм та міграцію