Тема 1. Вступ

матеріал 1

Урок 1. Вступ. Історичні умови «відлиги» після сталінської доби. Феномен шістдесятництва

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 1. Вступ. Історичні умови «відлиги» після сталінської доби. Феномен шістдесятництва

Опорні поняття:

сталінська доба
хрущовська «відлига»
«шістдесятники»
інтелектуальна еліта

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:

пов’язує отримані висновки з більш широким контекстом (зокрема історико-культурним) [12 МОВ 1.4.1-2 П];
обґрунтовує, враховуючи різні погляди, ідеї та переконання, власну позицію щодо широкого кола особистісно та суспільно актуальних проблем, зокрема порушених у художньому тексті, медіатексті [12 МОВ 1.6.1-1 П];
використовує, зокрема адаптує, подану в тексті або кількох текстах інформацію в умовах іншого контексту [12 МОВ 2.2.4-1 П].

Гачок

Прочитай уривки з передмови Радомира Мокрика до його ж книги «Бунт проти імперії»:

а) Я був вражений. У велетенському залі були десятки, якщо не сотні студентів. Які відверто і по-хамськи ігнорували доповідачів. А Сверстюк радів, що двоє людей у першому ряді робили нотатки.

– І що, варто було їхати з Києва, організовувати цю велелюдну зустріч, щоб двоє людей Вас почуло?!

– Звичайно, варто, – впевнено відповів пан Євген.

б) Але навіть якщо почує одна людина, якщо одну-єдину людину ти зможеш переконати чи підштовхнути до самовдосконалення — це вже дуже цінно.

в) Сверстюк ніколи не мовчав, навіть якщо намагання докричатися до юрби ви- давалося цілком безнадійною справою.

г) Саме на такому ґрунті виникла основа національного руху, в який згодом перетворилася «малесенька щопта» шістдесятників.

*Василь Стус під час поховання Алли Горської*

Пам’яті А.Г. (Алли Горської)

Ярій, душе. Ярій, а не ридай.
У білій стужі сонце України.
А ти шукай — червону тінь калини
на чорних водах — тінь її шукай,
де жменька нас. Малесенька щопта
лише для молитов і сподівання. Усім
нам смерть судилася зарання, бо
калинова кров — така ж крута,
вона така ж терпка, як в наших жилах.
У сивій завірюсі голосінь
ці грона болю, що падуть в глибінь,
безсмертною бідою окошились.
(Василь Стус)

Про що для тебе ці уривки? Чи справді інколи увага однієї людина важливіша за увагу всього суспільства або ж великої групи людей?

На твою думку, хто такі «шістдесятники»? Прокоментуй словосполучення
«малесенька щопта», яке використовує у своєму вірші «Ярій, душе…» Василь Стус.

«Малесенька щопта» — це метафоричний вираз, використаний Василем Стусом у вірші «Пам’яті Аллі Горської» («Ярій, душе. Ярій, а не ридай…») для означення вузького кола українських інтелектуалів-шістдесятників, які чинили опір радянській тоталітарній системі. Це жменька людей, що залишилися вірними своїм принципам під час репресій.

Завдання 1.

Порівняй дві ілюстрації, згенеровані штучним інтелектом. Задля зручності мо- жеш занотувати власні думки нижче.

Опиши свої емоції, що ти відчуваєш?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Яким настроєм «наповнені» ці зображення?

На твою думку, які роки ХХ століття представлені?

Мал.1 — епоха сталінізму, 1920-1953 рр.

Мал.2 — хрущовська «відлига», 1953-1964 рр. (фактично до смерті Василя Симоненка в 1963 р. та початку арештів інтелігенції), проте варто враховувати, що в Й.Сталін помер у 1953 р., а М.Хрущов став першим секретарем ЦК у 1956 р. (славнозвісний з’їзд КПРС)

Чи можна вважати, що зображення на мал.2 — це видавання бажаного за дійсне?

Частково, оскільки формально «відлига» була початком нового, усі сподівалися на краще та вільне майбутнє, насправді — просто кілька років перепочинку перед новим терором. У будь-якому разів завдяки “відлизі” змогли заявити про себе шістдесятники.

Прочитай інформацію. Поділися враженням з однокласниками: що заці- кавило, схвилювало або лишило байдужим.

Сталінська доба — це період правління Йосипа Сталіна в СРСР (1920–1953), який характеризувався тоталітаризмом, масовими репресіями, колективізацією, індустріалізацією та культом особи. Основні джерела підтверджують жорсткий контроль над суспільством і централізацію влади.

**Коли розпочалася сталінська доба? (у 1929, але формально Сталін мав вплив уже на початку 20-х років)

Основні риси сталінської доби

Тоталітаризм
Культ особи
Колективізація (1928–1933)
Індустріалізація
Масові репресії (1936–1938)
Друга світова війна

Хрущовська «відлига» або післясталінська доба (1953–1964)

— це період у СРСР, коли після смерті Сталіна відбулося часткове послаблення тоталітарного режиму, десталінізація та спроби лібералізації політичного й культурного життя. Вона стала символом відходу від найжорсткіших форм сталінізму та відкрила нові можливості для суспільства.

Основні риси:

Політичні зміни

Десталінізація: офіційне засудження культу особи Сталіна на ХХ з’їзді КПРС (1956 р.), початок політичної реабілітації жертв репресій.
Послаблення цензури
Колективне керівництво: спроби обмежити владу однієї особи, хоча Хрущов поступово зосередив значний вплив у своїх руках.

Економіка

Житлове будівництво: масове спорудження «хрущовок» — п’яти- поверхових будинків, що вирішували проблему житла для мільйонів сімей.
Сільське господарство: освоєння цілинних земель, механізація, але й численні труднощі з врожайністю та постачанням.
Науково-технічний прогрес: розвиток космічної програми (перший політ Юрія Гагаріна у 1961 р.)

Основні впливи на українську культуру:

Реабілітація письменників і митців: повернення імен, які були заборонені за сталінських часів (наприклад, Миколи Хвильового, Леся Курбаса, інших діячів «розстріляного відродження»).
Поява нової генерації авторів: так звані «шістдесятники» (Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Василь Стус), які прагнули оновити літературу, поєднати її з сучасними проблемами та національними мотивами.
Відродження українського кіно: зростання ролі Київської кіностудії ім. Довженка, поява фільмів із національним колоритом.
Театральні експерименти
Розширення доступу до освіти
Історичні дослідження: часткове повернення до тем, які раніше були табуйовані, хоча й під суворим ідеологічним контролем.
Зростання інтересу до української мови та традицій

Обмеження та суперечності:

Цензура залишалася: хоча контроль послабився, партія й надалі визначала межі дозволеного.
Непослідовність реформ: після початкового піднесення відбувся «відкат» — багато авторів і митців знову зазнали переслідувань, починаючи з 1964 року (кінець «відлиги», початок брєжнєвського «застою»)
Політичні рамки: будь-які прояви національної самостійності чи критики радянської системи жорстко придушувалися.

Увага! Поміркуй: чи справді так звана «відлига» була простором для повної свободи дій та думок, як могло здаватися, на перший погляд, у «гачку»? Порівняй зображення, створені АІ, що ти відчуваєш?

Завдання 2.

Заповни таблицю:

Часові рамки	сталінська доба	хрущовська “відлига”
Позитивні явища
Негативні явища

Прокоментуй, що, на твою думку, означає термін «відлига»?

Термін «відлига» в історичному контексті означає період послаблення політичних репресій, цензури та загального «потепління» в суспільному житті після тривалого періоду жорсткого тоталітаризму.Назва походить від повісті Іллі Еренбурга «Відлига» (1954), яка символізувала зміну атмосфери в суспільстві.

Прослухай уривок з альбому МУР «Ребелія» про ХХ з’їзд КПРС https://www.youtube.com/watch?v=hBIgw6-WVCI (07:27-11.24)

Замалюй клітинки тими кольорами, які відповідають твоєму настрою. Зроби висновок: це єдиний колір чи спостерігається перехід від світлого до темного або ж навпаки.

Прочитай матеріал.

Шістдесятники — назва покоління радянської та української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло у культуру (мистецтво, літературу тощо) та політику СРСР у другій половині 1950- х — період тимчасового послаблення тоталітаризму та хрущовської “відлиги”. Найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років. Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського режиму, серед них були політичні в’язні, дисиденти.

Громадянська позиція: активний протест проти тоталітаризму, засудження сталінських репресій, прагнення свободи слова.

Національна свідомість: захист української мови, культури, традицій; протидія русифікації.

Гуманізм: увага до особистості, її прав і гідності; відхід від радянського колективізму.

Творчі пошуки: нові літературні й мистецькі форми, експерименти з поезією, живописом, театром.

Самвидав і дисидентство: поширення заборонених текстів, нелегальних видань, участь у правозахисному русі.

Моральна опозиція: навіть без відкритої політичної боротьби вони були внутрішнім викликом системі.

Солідарність: підтримка одне одного, створення середовища інтелектуальної співпраці та взаємної допомоги.

Рух шістдесятників в Україні почався на хвилі «відлиги» після смерті Сталіна, коли суспільство відчуло певне послаблення цензури й прагнуло оновлення культурного життя. Молоді поети, прозаїки, художники та кінематографісти виходили на арену з новим баченням світу, з бажанням говорити правду й шукати власний стиль. Символічним стартом літературного покоління стала поява збірки Івана Драча «Ніж у сонці» (1961), яка вразила несподіваними метафорами, новаторською образністю та відчуттям свободи думки.

До основних представників шістдесятництва належали Василь Симоненко, Ліна Костенко, Іван Драч, Микола Вінграновський, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Алла Горська, Валерій Шевчук та інші. Вони підтримували одне одного, творили у спільному середовищі, часто зустрічалися в Клубі творчої молоді в Києві, який став осередком дискусій, літературних вечорів, виставок і культурних акцій. Там народжувалися нові ідеї, формувалася атмосфера інтелектуальної свободи, яка протиставлялася офіційній радянській культурі.

Основні процеси, що відбувалися в цей час, включали пошук національної ідентичності, повернення до української культурної традиції, оновлення поетичної мови, а також прагнення говорити про проблеми суспільства без прикрас. Шістдесятники вплинули на суспільство тим, що дали людям відчуття духовного пробудження, показали приклад сміливості й чесності, навіть якщо це було небезпечно.

Однак уже в середині 1960-х почалося «закручування гайок». Смерть (загибель?) Василя Симоненка в 1963 році стала символічним ударом по поколінню, адже він був одним із найяскравіших голосів правди. У 1965 році відбулися перші арешти української інтелігенції, а в кінотеатрі «Україна» в Києві під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» молоді діячі — зокрема Іван Дзюба, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл — відкрито протестують проти репресій, що стало важливою точкою переходу від культурного руху до політичного дисидентства.

Шістдесятники поступово перетворювалися на дисидентів: вони організовували акції протесту, писали відкриті листи, створювали самвидав. Символічною подією стала «арештована коляда» — коли молодь співала різдвяні пісні, що, звісно, потрактувалося владою як антирадянська акція. У 1976 році була створена Українська Гельсінська група, до якої увійшли колишні шістдесятники та нові правозахисники. Вони намагалися захищати права людини, спираючись на міжнародні документи, і стали голосом свободи в умовах тоталітарної системи.

Шістдесятники — це нова генерація української інтелігенції, інтелектуальна еліта, яка прагнула духовного відродження нації, свободи творчості та прав людини. Їхня діяльність стала основою для дисидентського руху й подальшої боротьби за незалежність.

Теорія

Дисидент – це людина, яка відкрито не погоджується з офіційною ідеологією чи політикою держави й висловлює протест проти існуючої системи. У радянському контексті дисидентами називали тих, хто критикував тоталітарний режим, виступав за права людини, свободу слова, національну культуру й релігію.

Самвидав – це неофіційне, нелегальне поширення літератури, публіцистики, документів чи релігійних текстів у Радянському Союзі. Слово походить від «сам» і «видавництво» — тобто «видано самим».

Завдання 3.

Доповни дати підписами, використовуючи підказки.

Завдання 4.

Публічний протест у кінотеатрі «Україна» в Києві під час показу фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (В.Стус, В.Чорновіл, І.Дзюба)
Вихід збірки І.Драча «Соняшник»
Загибель В.Симоненка
Смерть Йосипа Сталіна
Частина шістдесятників у таборах, інші — під цензурою
Перші «виступи» молодих митців: М.Вінграновський, В.Симоненко, Л.Костенко, І.Драч
Масові арешти дисидентів (В.Стус, І. Світличний, Є.Сверстюк)
ХХ з’їзд КПРС, доповідь М.Хрущова про культ особи
Перші арешти українських інтелектуалів (І.Світличний, В.Чорновіл)
Поширення самвидаву, статті Івана Дзюби

Прочитай узагальнення про окремих персоналій, творчість яких ти вивчатимеш на курсі.

………..Василь Стус………..ніколи не знав компромісів із совістю. Він умів бути суворим і вимогливим, але водночас — надзвичайно щирим і теплим у дружбі. Його поезія була продовженням його життя: так само чесна, безкомпромісна, болісна й світла. У таборі він залишався тим самим — не зламаним, не скореним, а ще більш загартованим.
….Василь Симоненко……. — втілення надзвичайної чистоти й чесності. Він не терпів фальші й завжди говорив правду, навіть коли вона була гіркою. Його поезія — це його життя, його серце. Він жив так, як писав, і писав так, як жив, хоча доля відміряла йому менше 30 років.
……..Ліна Костенко….. — це совість нашої літератури. Вона ніколи не дозволяла собі поступитися правдою. Її мовчання було гучнішим за будь-які слова, бо воно означало протест. Вона завжди була і є поруч із нами, але водночас — вище, як моральний орієнтир.
…..Іван Драч……….— людина сонця. Він світив і грів усіх навколо, навіть тоді, коли самому було важко. Його слово було гарячим, як полум’я, і водночас ніжним, як світанок. Він умів бути різким у правді, але завжди залишався добрим у дружбі.
………Григір Тютюнник……. був людиною надзвичайної щирості. Він умів слухати й співчувати, і ця людяність відчувалася в його прозі. Його новели — це він сам: чесний, болісний, але світлий.
Вірші він читав красиво, як ніхто. Його голос і манера читання були настільки сильними, що навіть ті, хто не знав його особисто, відчували його внутрішню енергію. ……..Микола Вінграновський…… умів перетворити поетичний вечір на справжнє свято.

Заповни пропуски в попередньому завданні, підпиши фотографії, взяті з відкритих джерел:

— Ліна Костенко
— Василь Симоненко
— Василь Стус
— Іван Драч
— Микола Вінграновський
— Григір Тютюнник

Завдання 5.

Пригадай, які твори вищезазначених письменників ти вивчав/вивчала раніше? Чим вони тобі запам’яталися?
Заповни схеми, використовуючи інформацію, опрацьовану сьогодні на уроці (мал.1) Також додай власні асоціації та малюнки за бажанням (мал.2)

Рефлексія

назви три факти, які запам’яталися сьогодні
що найбільше зацікавило та викликало інтерес?
з ким із шістдесятників ти хотів би/хотіла б випити чаю або кави? Яке запитання поставив би/поставила б найперше?

Домашнє завдання

Прослухай текст пісні «Ікони» (Шістдесятникам) у виконанні гурту «Один в каное»

https://www.youtube.com/watch?v=O-mc5MkjK6o

Що, на твою думку, означає фраза: «Чи чути там мене за склом?»

Джерела

Гачок
Мокрик Радомир Бунт проти імперії: українські шістдесятники. – К.: А-БА-БА- ГА-ЛА-МА-ГА, 2024, вид. 7-ме. – 416 с.: іл.
Василь Стус «Ярій, душе…» –
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13278
Хрущовська «відлига» – https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D1%83%D1%89%D0%BE%D0
%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B B%D0%B8%D0%B3%D0%B0
Шістдесятники –
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D1%83%D1%89%D0%BE%D0
%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B B%D0%B8%D0%B3%D0%B0
https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/01/12/13866/
https://www.radiosvoboda.org/a/30812377.html

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 1. Вступ. Історичні умови «відлиги» після сталінської доби. Феномен шістдесятництва

Опорні поняття:

сталінська доба
хрущовська «відлига»
«шістдесятники»
інтелектуальна еліта

Гачок

Прочитай уривки з передмови Радомира Мокрика до його ж книги «Бунт проти імперії»:

– І що, варто було їхати з Києва, організовувати цю велелюдну зустріч, щоб двоє людей Вас почуло?!

– Звичайно, варто, – впевнено відповів пан Євген.

Пам’яті А.Г. (Алли Горської)

Завдання 1.

Опиши свої емоції, що ти відчуваєш?

Яким настроєм «наповнені» ці зображення?

На твою думку, які роки ХХ століття представлені?

Чи можна вважати, що зображення на мал.2 — це видавання бажаного за дійсне?

Прочитай інформацію. Поділися враженням з однокласниками: що заці- кавило, схвилювало або лишило байдужим.

**Коли розпочалася сталінська доба? (у 1929, але формально Сталін мав вплив уже на початку 20-х років)

Основні риси сталінської доби

Тоталітаризм
Культ особи
Колективізація (1928–1933)
Індустріалізація
Масові репресії (1936–1938)
Друга світова війна

Хрущовська «відлига» або післясталінська доба (1953–1964)

Основні риси:

Політичні зміни

Десталінізація: офіційне засудження культу особи Сталіна на ХХ з’їзді КПРС (1956 р.), початок політичної реабілітації жертв репресій.
Послаблення цензури
Колективне керівництво: спроби обмежити владу однієї особи, хоча Хрущов поступово зосередив значний вплив у своїх руках.

Економіка

Житлове будівництво: масове спорудження «хрущовок» — п’яти- поверхових будинків, що вирішували проблему житла для мільйонів сімей.
Сільське господарство: освоєння цілинних земель, механізація, але й численні труднощі з врожайністю та постачанням.
Науково-технічний прогрес: розвиток космічної програми (перший політ Юрія Гагаріна у 1961 р.)

Основні впливи на українську культуру:

Реабілітація письменників і митців: повернення імен, які були заборонені за сталінських часів (наприклад, Миколи Хвильового, Леся Курбаса, інших діячів «розстріляного відродження»).
Поява нової генерації авторів: так звані «шістдесятники» (Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Василь Стус), які прагнули оновити літературу, поєднати її з сучасними проблемами та національними мотивами.
Відродження українського кіно: зростання ролі Київської кіностудії ім. Довженка, поява фільмів із національним колоритом.
Театральні експерименти
Розширення доступу до освіти
Історичні дослідження: часткове повернення до тем, які раніше були табуйовані, хоча й під суворим ідеологічним контролем.
Зростання інтересу до української мови та традицій

Обмеження та суперечності:

Цензура залишалася: хоча контроль послабився, партія й надалі визначала межі дозволеного.
Непослідовність реформ: після початкового піднесення відбувся «відкат» — багато авторів і митців знову зазнали переслідувань, починаючи з 1964 року (кінець «відлиги», початок брєжнєвського «застою»)
Політичні рамки: будь-які прояви національної самостійності чи критики радянської системи жорстко придушувалися.

Завдання 2.

Заповни таблицю:

Часові рамки	сталінська доба	хрущовська “відлига”
Позитивні явища
Негативні явища

Прокоментуй, що, на твою думку, означає термін «відлига»?

Прослухай уривок з альбому МУР «Ребелія» про ХХ з’їзд КПРС https://www.youtube.com/watch?v=hBIgw6-WVCI (07:27-11.24)

Прочитай матеріал.

Національна свідомість: захист української мови, культури, традицій; протидія русифікації.

Гуманізм: увага до особистості, її прав і гідності; відхід від радянського колективізму.

Творчі пошуки: нові літературні й мистецькі форми, експерименти з поезією, живописом, театром.

Самвидав і дисидентство: поширення заборонених текстів, нелегальних видань, участь у правозахисному русі.

Моральна опозиція: навіть без відкритої політичної боротьби вони були внутрішнім викликом системі.

Теорія

Завдання 3.

Доповни дати підписами, використовуючи підказки.

Завдання 4.

Публічний протест у кінотеатрі «Україна» в Києві під час показу фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (В.Стус, В.Чорновіл, І.Дзюба)
Вихід збірки І.Драча «Соняшник»
Загибель В.Симоненка
Смерть Йосипа Сталіна
Частина шістдесятників у таборах, інші — під цензурою
Перші «виступи» молодих митців: М.Вінграновський, В.Симоненко, Л.Костенко, І.Драч
Масові арешти дисидентів (В.Стус, І. Світличний, Є.Сверстюк)
ХХ з’їзд КПРС, доповідь М.Хрущова про культ особи
Перші арешти українських інтелектуалів (І.Світличний, В.Чорновіл)
Поширення самвидаву, статті Івана Дзюби

Прочитай узагальнення про окремих персоналій, творчість яких ти вивчатимеш на курсі.

………………………………………… ніколи не знав компромісів із совістю. Він умів бути суворим і вимогливим, але водночас — надзвичайно щирим і теплим у дружбі. Його поезія була продовженням його життя: так само чесна, безкомпромісна, болісна й світла. У таборі він залишався тим самим — не зламаним, не скореним, а ще більш загартованим.
………………………………………… — втілення надзвичайної чистоти й чесності. Він не терпів фальші й завжди говорив правду, навіть коли вона була гіркою. Його поезія — це його життя, його серце. Він жив так, як писав, і писав так, як жив, хоча доля відміряла йому менше 30 років.
………………………………………… — це совість нашої літератури. Вона ніколи не дозволяла собі поступитися правдою. Її мовчання було гучнішим за будь-які слова, бо воно означало протест. Вона завжди була і є поруч із нами, але водночас — вище, як моральний орієнтир.
………………………………………… — людина сонця. Він світив і грів усіх навколо, навіть тоді, коли самому було важко. Його слово було гарячим, як полум’я, і водночас ніжним, як світанок. Він умів бути різким у правді, але завжди залишався добрим у дружбі.
………………………………………… був людиною надзвичайної щирості. Він умів слухати й співчувати, і ця людяність відчувалася в його прозі. Його новели — це він сам: чесний, болісний, але світлий.
Вірші він читав красиво, як ніхто. Його голос і манера читання були настільки сильними, що навіть ті, хто не знав його особисто, відчували його внутрішню енергію. ……………………………….. умів перетворити поетичний вечір на справжнє свято.

Заповни пропуски в попередньому завданні, підпиши фотографії, взяті з відкритих джерел:

_____________________________________
_____________________________________
_____________________________________
_____________________________________
_____________________________________
_____________________________________

Завдання 5.

Пригадай, які твори вищезазначених письменників ти вивчав/вивчала раніше? Чим вони тобі запам’яталися?
Заповни схеми, використовуючи інформацію, опрацьовану сьогодні на уроці (мал.1) Також додай власні асоціації та малюнки за бажанням (мал.2)

Рефлексія

назви три факти, які запам’яталися сьогодні
що найбільше зацікавило та викликало інтерес?
з ким із шістдесятників ти хотів би/хотіла б випити чаю або кави? Яке запитання поставив би/поставила б найперше?

Домашнє завдання