Урок 10
Матеріал
Урок 10
Комунікація в майбутньому
Означення.
Повторення: прикметник, порядковий числівник, займенник, дієприкметник.
Поглиблення: неузгоджене означення
- комунікація майбутнього;
- означення;
- узгоджене означення;
- неузгоджене означення.
Уяви, що ти можеш передати своєму другу думку — без слів, без екрана, без жодного звуку. Тільки сила вашого мозку — і він уже «чує» ваше привітання десь на іншому кінці світу. На цьому уроці ти дізнаєшся про спроби науковців комунікації “без слів” та пригадаєш, що таке означення.
Завдання 1
Прочитай текст. Виконай завдання.
Що, якби ви могли спілкуватися з іншою людиною, використовуючи лише свої думки? Ця концепція може здатися надуманою, але команда нейробіологів та інженерів-робототехніків наблизила можливість комунікації між мозками від наукової фантастики про вулканське об’єднання розумів із «Зоряного шляху» до реальності. У нещодавньому дослідженні , опублікованому в PLOS ONE , міжнародна команда дослідників зі Starlab Barcelona (Іспанія) та Axilum Robotics зі Страсбурга (Франція) сприяла комп’ютерно-опосередкованій передачі простих привітань, таких як «hola» та «ciao», між учасниками, що знаходяться на відстані 5000 миль один від одного.
Дослідники використовували технології електроенцефалограми (ЕЕГ) та транскраніальної магнітної симуляції (ТМС) з візуальним керуванням для передачі вітань між учасниками випробувань з Індії до Франції в одному дослідженні та з Іспанії до Франції в іншому.
У дослідженнях електроди кріпилися до шкіри голови учасника з боку «випромінювача». Ця людина «думала» привітання, таке як «hola», і ця інформація, отримана за допомогою електричних струмів, що зчитуються за допомогою технології ЕЕГ, перетворювалася на двійковий код (послідовність одиниць та нулів), а потім надсилалася електронною поштою одержувачу. Людина на приймальному кінці отримувала передачі як серію фосфенів, або спалахів світла, які бачилася периферійним зором. Світло приймалося в числовій послідовності, де кожен «спалах» відповідав окремій літері.
Чотири учасники дослідження були частиною дослідницької групи та пройшли ретельне навчання зчитування сигналів, що передавалися.
«Це не зовсім проста річ», — сказав Альваро Паскуаль-Леоне, співавтор дослідження. «Наші думки блукають, хтось проходить повз, або щось вас відволікає, і напруга думки втрачається. Тож нам справді потрібні були зосереджені, уважні випромінювачі, щоб це спрацювало».Паскуаль-Леоне наголосив, що прості передачі сигналів через мозок не дозволяють читати думки. Дослідження, задумане як симуляція для перевірки можливості ефективної комунікації між мозками, натякає на можливість того, що, за словами Паскуаля-Леоне, одного дня може стати проривом у комунікації в багатьох галузях.
«Я невролог, тому переваги цього завжди здавались очевидними. Зв’язок між мозками може допомогти народам, які мають проблеми зі спілкуванням або сприйняттям один одного», – сказав Паскуаль-Леоне. «Це також може допомогти людям, які не можуть говорити, які мають певну форму паралічу».
Хоча такі комунікаційні інновації мають очевидні переваги, Паскуаль-Леоне навів деякі потенційні етичні дилеми, що виникають через технології, що дозволяють прямі «розмови» між розумами.
«Я не думаю, що це якийсь утопічний ідеал спілкування між людьми. Ми перебуваємо на дуже ранніх стадіях розвитку цього принципу», – сказав Паскуаль-Леоне. «Інформація, яку ми маємо в своєму розпорядженні сьогодні, зростає в геометричній прогресії. Це величезна зміна. Я думаю, що це відповідає величезним зрушенням у способах нашого спілкування та обміну всією цією інформацією».
Завдання до тексту:
1. У чому полягала ключова складність експерименту і як вона обмежує практичне використання технології на цьому етапі?
2. Чи вважаєш ти наведені в тексті докази достатніми для того, щоб стверджувати про “прорив у комунікації”?
3. Які практичні переваги може мати така технологія для людей або суспільства? Наведи приклади з тексту.
4. Як ви вважаєте, чи може спілкування “думка-думка” збільшити або зменшити кількість непорозумінь між людьми порівняно з вербальним спілкуванням? Поясніть свою позицію.
5. Якщо технологія “читання думок” стане такою ж звичайною, як мобільний зв’язок, чи збережеться потреба у традиційних комунікативних навичках, таких як уміння чітко формулювати думки, слухати, використовувати невербальні сигнали? Чому?
6. Опиши інфографіку, використовуючи складені присудки.
Означення – це другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який?, чий?, котрий?.
Як правило, залежить від підмета й додатка або іншого члена речення, вираженого іменником:
Означення підкреслюємо хвилястою лінією.
Виокремлюють означення узгоджені та неузгоджені.
Узгоджені – узгоджуються з означуваним словом у роді, числі й відмінку.
Зміна означуваного слова зумовлює зміну означення:
смішний випадок – смішного випадку – смішним випадком.
Узгоджені означення можуть бути виражені:
Неузгоджені означення НЕ узгоджуються з означуваним словом у роді, числі й відмінку. Зміна означуваного слова НЕ зумовлює зміни означення:
Завдання 2
Добери до кожного іменника якомога більше узгоджених означень. Надпиши над словами частини мови.
З р а з о к: оригінальна, суперечлива, глибока, висловлена думка.
Команда, дослідження, комунікація, розум, учасник, технологія.
Завдання 3
Постав запитання від головного слова до залежного. Визнач зайве словосполучення, поясни свій вибір.
Команда нейробіологів, можливість спілкуватись, науковці з Франції, людина на приймальному кінці, вхід ліворуч, повертати праворуч, думка іншого, час змінюватись.
Завдання 4
Створи речення для опису зображень, не використовуючи жодного означення.
Зроби висновки про те, яку функцію виконують означення й чому вони важливі в мовленні.
Урок 10
Комунікація в майбутньому
Означення.
Повторення: прикметник, порядковий числівник, займенник, дієприкметник.
Поглиблення: неузгоджене означення
- комунікація майбутнього;
- означення;
- узгоджене означення;
- неузгоджене означення.
Уяви, що ти можеш передати своєму другу думку — без слів, без екрана, без жодного звуку. Тільки сила вашого мозку — і він уже «чує» ваше привітання десь на іншому кінці світу. На цьому уроці ти дізнаєшся про спроби науковців комунікації “без слів” та пригадаєш, що таке означення.
Завдання 1
Прочитай текст. Виконай завдання.
Що, якби ви могли спілкуватися з іншою людиною, використовуючи лише свої думки? Ця концепція може здатися надуманою, але команда нейробіологів та інженерів-робототехніків наблизила можливість комунікації між мозками від наукової фантастики про вулканське об’єднання розумів із «Зоряного шляху» до реальності. У нещодавньому дослідженні , опублікованому в PLOS ONE , міжнародна команда дослідників зі Starlab Barcelona (Іспанія) та Axilum Robotics зі Страсбурга (Франція) сприяла комп’ютерно-опосередкованій передачі простих привітань, таких як «hola» та «ciao», між учасниками, що знаходяться на відстані 5000 миль один від одного.
Дослідники використовували технології електроенцефалограми (ЕЕГ) та транскраніальної магнітної симуляції (ТМС) з візуальним керуванням для передачі вітань між учасниками випробувань з Індії до Франції в одному дослідженні та з Іспанії до Франції в іншому.
У дослідженнях електроди кріпилися до шкіри голови учасника з боку «випромінювача». Ця людина «думала» привітання, таке як «hola», і ця інформація, отримана за допомогою електричних струмів, що зчитуються за допомогою технології ЕЕГ, перетворювалася на двійковий код (послідовність одиниць та нулів), а потім надсилалася електронною поштою одержувачу. Людина на приймальному кінці отримувала передачі як серію фосфенів, або спалахів світла, які бачилася периферійним зором. Світло приймалося в числовій послідовності, де кожен «спалах» відповідав окремій літері.
Чотири учасники дослідження були частиною дослідницької групи та пройшли ретельне навчання зчитування сигналів, що передавалися.
«Це не зовсім проста річ», — сказав Альваро Паскуаль-Леоне, співавтор дослідження. «Наші думки блукають, хтось проходить повз, або щось вас відволікає, і напруга думки втрачається. Тож нам справді потрібні були зосереджені, уважні випромінювачі, щоб це спрацювало».Паскуаль-Леоне наголосив, що прості передачі сигналів через мозок не дозволяють читати думки. Дослідження, задумане як симуляція для перевірки можливості ефективної комунікації між мозками, натякає на можливість того, що, за словами Паскуаля-Леоне, одного дня може стати проривом у комунікації в багатьох галузях.
«Я невролог, тому переваги цього завжди здавались очевидними. Зв’язок між мозками може допомогти народам, які мають проблеми зі спілкуванням або сприйняттям один одного», – сказав Паскуаль-Леоне. «Це також може допомогти людям, які не можуть говорити, які мають певну форму паралічу».
Хоча такі комунікаційні інновації мають очевидні переваги, Паскуаль-Леоне навів деякі потенційні етичні дилеми, що виникають через технології, що дозволяють прямі «розмови» між розумами.
«Я не думаю, що це якийсь утопічний ідеал спілкування між людьми. Ми перебуваємо на дуже ранніх стадіях розвитку цього принципу», – сказав Паскуаль-Леоне. «Інформація, яку ми маємо в своєму розпорядженні сьогодні, зростає в геометричній прогресії. Це величезна зміна. Я думаю, що це відповідає величезним зрушенням у способах нашого спілкування та обміну всією цією інформацією».
Завдання до тексту:
1. У чому полягала ключова складність експерименту і як вона обмежує практичне використання технології на цьому етапі?
2. Чи вважаєш ти наведені в тексті докази достатніми для того, щоб стверджувати про “прорив у комунікації”?
3. Які практичні переваги може мати така технологія для людей або суспільства? Наведи приклади з тексту.
4. Як ви вважаєте, чи може спілкування “думка-думка” збільшити або зменшити кількість непорозумінь між людьми порівняно з вербальним спілкуванням? Поясніть свою позицію.
5. Якщо технологія “читання думок” стане такою ж звичайною, як мобільний зв’язок, чи збережеться потреба у традиційних комунікативних навичках, таких як уміння чітко формулювати думки, слухати, використовувати невербальні сигнали? Чому?
6. Опиши інфографіку, використовуючи складені присудки.
Означення – це другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який?, чий?, котрий?.
Як правило, залежить від підмета й додатка або іншого члена речення, вираженого іменником:
Означення підкреслюємо хвилястою лінією.
Виокремлюють означення узгоджені та неузгоджені.
Узгоджені – узгоджуються з означуваним словом у роді, числі й відмінку.
Зміна означуваного слова зумовлює зміну означення:
смішний випадок – смішного випадку – смішним випадком.
Узгоджені означення можуть бути виражені:
Неузгоджені означення НЕ узгоджуються з означуваним словом у роді, числі й відмінку. Зміна означуваного слова НЕ зумовлює зміни означення:
Завдання 2
Добери до кожного іменника якомога більше узгоджених означень. Надпиши над словами частини мови.
З р а з о к: оригінальна, суперечлива, глибока, висловлена думка.
Команда, дослідження, комунікація, розум, учасник, технологія.
Завдання 3
Постав запитання від головного слова до залежного. Визнач зайве словосполучення, поясни свій вибір.
Команда нейробіологів, можливість спілкуватись, науковці з Франції, людина на приймальному кінці, вхід ліворуч, повертати праворуч, думка іншого, час змінюватись.
Завдання 4
Створи речення для опису зображень, не використовуючи жодного означення.
Зроби висновки про те, яку функцію виконують означення й чому вони важливі в мовленні.
Ділись та обговорюй важливе