матеріал 1

Урок 10. Мовно-літературний кластер

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Мовно-літературний кластер

Опорні поняття

Мовно-літературний кластер
Філологічне мислення
Подкаст
Промова

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання

застосовує інформацію щодо роботи служб, які надають компетентну і фахову допомогу, та за потреби відповідально її застосовує [12 СЗО 1.1.1-2];
визначає пріоритети в різних сферах власної навчальної діяльності на основі самоаналізу і потреби в самореалізації [12 СЗО 4.1.2-1];
аналізує пропозиції закладів освіти, критерії зарахування, аналізуючи різні джерела інформації [12 СЗО 4.11.1-2];
планує різні варіанти освітньо-професійного шляху на основі балансу власних ресурсів і цінностей, інформації щодо ринку праці, аналізуючи наслідки власних рішень [12 СЗО 4.11.1-3];
створює власну освітню траєкторію з урахуванням власних потреб і запитів суспільства [12 СЗО 4.1.2-3].

Порада для вчителя / вчительки:

Ви починаєте працювати з новою темою – знайомство з “Мовно-літературним кластером”. Зробіть це не з переліку напрямів навчання у ліцеї, не з “програми” і “предметів”. Почніть з глибокої розмови про силу слова. Про те, як слово діє. Як воно може надихати, захищати, змінювати хід історії, руйнувати або лікувати. Покажіть учням і ученицям, що мова – це не “шкільна дисципліна”, а жива система дій, зв’язків, сенсів і вибору.

Анонсуйте: “На цьому уроці ви – не просто учні і учениці. Ви – куратори власного Книжкового Арсеналу. Ваша задача – створити концепцію культурної події, яка говорить світу щось важливе: через тексти, мову, авторів, теми. Ви не просто слухачі культури – ви ті, хто її формує.”

Розпочніть урок із гачка – запитання (на дошці чи екрані) і після обговорення скажіть: “Сьогодні ми не будемо вивчати мову як підмет і присудок. Ми подивимось на неї як на силу, що формує реальність. І спробуємо зрозуміти: якщо обрати мовно-літературний кластер – то це не про ‘літературу для галочки’, а про вміння впливати, творити, змінювати. Бо майбутнє – це теж текст, і хтось його має написати”.

Гачок

“Що має більший вплив: слово чи сила?”

Запропонуйте учням і ученицям подумати 30 секунд над цим питанням. Потім проведіть опитування (підняття рук / голосування Mentimeter).

Після голосування – запросіть декількох учнів і учениць аргументувати свій вибір. Обов’язково дайте простір протилежним думкам – урок має початися з живої напруги.

Обговорення:

Перейдіть до відкритого діалогу або мозкового штурму. Запитайте:

Чому слово має силу?
Чи може слово зцілювати?
Чи може слово бути інструментом спротиву?
Чи слово здатне змінити хід історії?
Чи заборонені слова – теж зброя?
Чи буває слово небезпечним?

Уявіть, що у вас є інструмент, який може зупинити війну, або, навпаки, її почати. Може підняти людину з депресії, або знищити її репутацію. Може об’єднати тисячі, або вколоти одним реченням.

Цей інструмент – не меч. І не код. Це – слово.

Завдання

1. Слово, яке вражає

Порада для вчителя / вчительки:

Ця вправа допоможе учням і ученицям відчути, що мовно-літературний кластер – це про ті слова, які змінюють тебе, змінюють суспільство, запускають процеси. Це може бути політична промова, поетичний рядок, фраза з фільму, реп-трек або слова друга в потрібний момент.

Етап 1. Інструкція до вправи:

Згадай слова, які тебе коли-небудь вразили, зачепили, змусили думати або діяти. Це може бути: виступ або промова (реальна чи з фільму), пісня, яку ти почув/ла і не міг забути, текст з інстаграму, який зупинив тебе, цитата, яку хтось сказав насправді.

Поміркуй і дай відповідь:

Що це були за слова?
Чому вони тебе вразили?
Що ти зробив / зробила після цього?

Обговорення:

Хто хоче поділитися? Чиї приклади були несподіваними?
Чи це було “просто красиво”, чи щось більше?
Якби в тебе була одна хвилина і одне речення, яке почув би увесь світ – що б ти сказав або сказала?

Порада для вчителя / вчительки:

Підсумуйте після обговорення, що слово не буває нейтральним. Воно може вразити, надихнути, зупинити або підштовхнути. І якщо вже хтось відчув це на собі – вітання: він / вона вже частина мовно-літературного світу. Поясніть, що це є завдання кластера – досліджувати, як працює мова і вивчати, як створювати тексти, які змінюють людей. Як писати, говорити, розуміти, діяти.

Етап 2. Оберіть одну промову і запропонуйте учням і ученицям переглянути її в класі:

1. Мотивуюча промова Стіва Джобса у Стенфорді «Залишайтеся спраглими, залишайтеся безрозсудними». Особистий і натхненний заклик йти за покликанням, довіряти інтуїції, залишатися голодним і сміливим, навіть у складні моменти життя.

Мотивуюча промова Стіва Джобса у Стенфорді (14 хв)

2. “Промова Хоакіна Фенікса на церемонії вручення Оскар” (4 хв)

ХОАКІН ФЕНІКС НА ЦЕРЕМОНІЇ “ОСКАР 2020” | ВПЕРШЕ УКРАЇНСЬКОЮ 🇺🇦🔥

Про емпатію, несправедливість і особисту відповідальність перед іншими, навіть коли ніхто не змушує.

3. “Якщо хочеш змінити світ – застели своє ліжко”, – Вільям Макрейвен (6 хв) ЯКЩО ХОЧЕТЕ ЗМІНИТИ СВІТ, СПОЧАТКУ ЗАСТЕЛІТЬ СВОЄ ЛІЖКО – ВІЛЬЯМ МАКРЕЙВЕН | ВПЕРШЕ УКРАЇНСЬКОЮ 🇺🇦

Про силу маленьких щоденних дій, які формують характер і допомагають змінювати світ навколо себе.

Після перегляду обговоріть (у парах або групах):

Що мене вразило?
Яке речення / момент я запам’ятав/ла?
Що зробило промову сильною: інтонація, приклади, емоція, структура?

Порада для вчителя / вчительки:

Перед тим, як перейти до теоретичної частини запитайте в учнів і учениць що, на їхню думку, таке мовно-літературний кластер? (одним реченням або навіть словом, можна в Меntimeter).

Далі запитайте, хто вже вирішив, що мовно-літературний кластер саме для них? Можна повести голосування в Kahoot:
– Бо люблю писати?
– Бо мрію про журналістику?
– Бо не хотів/ла в STEM?
– Бо люблю читати в тиші?
– Бо цікавить театр / блогінг / переклад?
– Бо ще не знаю, але хочеться зрозуміти?

Запитайте, чи хтось відчуває, що поки не до кінця розуміє, що це за кластер і куди він веде? (це ок). Запропонуйте пройти короткий тест для швидкої актуалізації знань і уявлень про мовно-літературний кластер.

2. Тест – актуалізація знань.

Формат: самостійне опитування (у зошиті, Google Forms або на екрані), після опитування обговорення в парах або з класом.

1. Що з цього є прикладом мовно-літературної роботи?

а) написати код гри,
б) проаналізувати текст репу,
в) розв’язати систему рівнянь,
г) створити мем про книжку.

Правильна: б, г

2. Яку силу має слово?

а) жодної – усе вирішує дія,
б) може надихати або маніпулювати,
в) лише описує, не змінює,
г) це просто засіб передачі фактів.

Правильна: б

3. Що таке риторика?

а) вигаданий стиль музики,
б) мистецтво вести суперечку,
в) мистецтво переконливо говорити і писати
г) синонім до “поетики”.

Правильна: в

4. Що означає “читати критично”?

а) читати з підкресленнями,
б) шукати в тексті помилки,
в) аналізувати зміст, контекст, вплив,
г) читати і не вірити нічому.

Правильна: в

5. Хто з цих людей точно працює у сфері мовно-літературного кластера?

а) репер,
б) судовий спікер,
в) журналіст,
г) UX-дизайнер інтерфейсів.

Правильна: в *водночас можна запитати в учнів / учениць, для кого з цих професій слово є теж інструментом, адже в кожній з цих сфер використовується слово.

6. Що може бути об’єктом аналізу в мовно-літературному кластері?

а) новина,
б) твір Лесі Українки,
в) подкаст,
г) пост в Instagram.

Правильна: всі

7. Чим займається людина, яка вивчає мову глибоко?

а) знає всі правила на пам’ять,
б) розуміє, як слово впливає на світ,
в) виправляє помилки,
г) тлумачить тексти і створює свої.

Правильна: б, г

8. У мовно-літературному кластері можна навчитися:

а) створювати тексти для соцмереж
б) аналізувати новини та публічні виступи
в) вести блог або подкаст

Правильна: всі

9. Який з міфів про мовно-літературний кластер є хибним?

а) “Тут тільки читають і пишуть диктанти”,
б) “Цей кластер формує сильне критичне мислення”,
в) “Після нього можна стати редактором або сценаристом”,
г) “Можна працювати в журналістиці, культурі, освіті”.

Правильна: а

10. Що тебе найбільше приваблює в цьому кластері?

(відкрите питання – на рефлексію; можна обговорити в парах або зібрати на дошці)

писати тексти,
виступати публічно,
аналізувати світ,
розуміти, як працює мова.
щось інше: ___________________________________________________________________

Теорія

“Мовно-літературний кластер – простір сили, аналізу, творчості”

Що таке мовно-літературний кластер?

Це не просто “уроки мови і літератури”. Це простір, де ти вчишся володіти словами так, як пілот літає на F-16: точно, сміливо, гнучко, з усвідомленням сили.

Це про те, як:

аналізувати світ через тексти – промови, фільми, новини, пісні, реп, сториз;
писати так, щоб тебе цитували не тому, що треба, а тому що влучно;
чути мову інших і розуміти, що мовчання теж буває промовистим;
створювати культурний міст між поколіннями, країнами, ідентичностями.

У цьому кластері ти зможеш:

читати глибоко, а не “на оцінку”,
писати по-справжньому – есе, слем-поезію, маніфести, аналітику,
говорити публічно, а не тільки в директ,
досліджувати, чому текст з TikTok змушує тебе плакати, а цитата з виступу викликає бунт,
думати, що стоїть за словами, які кажуть політики, зірки, боти й алгоритми.

Це простір аналітики

Ми розбираємося, як працює мова: чому одне слово викликає довіру, а інше – відразу, де в тексті маніпуляція, а де свобода, чому важливо знати, хто сказав, де, в який момент історії.
Це називається критичне мислення, але у нас це ще й задоволення: бо ми вчимося бачити текст як інструмент дії.

Це простір творчості

Ти можеш писати не “твір”, а свій голос. Можеш грати з формами: блог, п’єса, стендап, фанфік, журналістське розслідування. Можеш бути автором, який не чекає оцінки, а створює сенси.

Це простір культурної взаємодії

Бо мова – це не про правила. Це про людей і зв’язки між ними. Театр, переклад, дебати, радіо, блогінг, книжкові клуби, виставки, “Книжковий Арсенал” – це не факультативи. Це форма життя кластера. Тут можна бути різним і звучати.

І головне:

Мовно-літературний кластер – це не про минуле. Це про майбутнє, де ті, хто вміє формулювати, пояснювати і переконувати, будуть не “гуманітаріями”, а архітекторами сенсів. Бо світом керують не ті, хто говорить голосніше, а ті, хто краще формулює.

Завдання

3. “Стань куратором свого Книжкового Арсеналу”

Мета: показати зв’язок між мовно-літературним кластером і реальними культурними процесами; навчити мислити як фахівець: філолог, куратор, редактор, культурний/а діяч/ка; надати учням і ученицям можливість уявити себе суб’єктами культури, а не просто її споживачами.

Порада для вчителя / вчительки:

Вправа про “Книжковий Арсенал” важлива не тільки як творче завдання.
Вона дає учням і ученицям живе, сучасне, візуальне і професійне уявлення про те, що таке мовно-літературний кластер у дії.

Через знайомство з фестивалем вони бачать, що мова, література, культура – це не “застаріла шкільна програма”, а динамічний простір професій, подій, сенсів, інновацій і впливу. У цій вправі учні й учениці:

розуміють, які ролі та професії виникають навколо тексту (редактор, кураторка, модератор, перекладачка, публічний інтелектуал, культурна менеджерка);

відчувають себе не споживачами, а творцями культури;

відкривають для себе креативність і гнучкість гуманітарного мислення;

бачать, що філологія – це сила слова у дії, а не “аналіз вірша за планом”.

Запитайте клас:

Чи чули ви про “Книжковий Арсенал” у Києві? Що це за подія?
Хто був? Коли? Що запам’яталося?
Яке у вас враження: це для “дорослих філологів” чи для вас теж?

“Книжковий Арсенал” у Києві – це один із найпотужніших прикладів того, як філологи, культурологи, літературознавці, редактори й куратори створюють масштабний культурний простір, що впливає на читацькі практики, формує дискусії і розширює уявлення про мову, літературу, культуру.

Покажіть відео про “Книжковий Арсенал”, який відбувся у травні 2025 р.

Атмосфера на XIII Книжковому Арсеналі | Atmosphere of the 13th International Book Arsenal Festival (1,5 хв)

або

В Україні БУМ на читання? БУКТОК та книжкові клуби | Репортаж з КНИЖКОВОГО АРСЕНАЛУ(17 хв).

Питання після перегляду:

Що тебе здивувало або надихнуло у цьому відео?
Яку роль у сучасній культурі відіграють молоді люди?
Чи побачив/ла ти себе серед учасників цієї події?
Як мова і книга стають частиною тренду?
Яку подію ти б хотів / хотіла організувати на Арсеналі?

Підсумуйте, що таке “Книжковий Арсенал”?

Міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” – це щорічна культурна подія, яка відбувається в Києві, зазвичай наприкінці травня – на початку червня в Мистецькому Арсеналі. Це не просто книжковий ярмарок. Це місце зустрічі тексту, мислення, культури і сучасності.

Хто його створює?

Так, більшість організаторів і кураторів – це люди з гуманітарним бекграундом: філологи, літературознавці, культурні менеджери, редактори видавництв, перекладачі, журналісти, театрознавці.

Що там відбувається?

презентації нових книжок, включно з найгострішими й несподіваними темами;
публічні дискусії на теми культури, мови, ідентичності, війни;
дитячі та підліткові літературні події;
музичні й театральні перформанси;
міжнародні програми (гості з Франції, Польщі, Німеччини, Японії, Канади тощо);
майстер-класи, воркшопи, артінсталяції.

Чому це важливо для мовно-літературного кластера?

Тому що це – реальне поле застосування гуманітарної освіти.
Філологи тут:

створюють події, обираючи теми, спікерів, фокус року (це аналітика + креатив);
модерують дискусії (це публічне мовлення + гнучке мислення);
пишуть тексти, ведуть блоги, роблять репортажі (це письмова аналітика);
працюють у видавництвах, перекладають, редагують;
створюють український культурний продукт для світу.

Дізнатись більше і ознайомитись з підсумками Книжкового Арсеналу 2025 року можна тут: https://book.artarsenal.in.ua/pidsumky-hiii-knyzhkovogo-arsenalu/

Робота з кейсом. Основне завдання: “Ваша команда – куратори події”.

Легенда: ви – кураторська команда Книжкового Арсеналу. У вас є можливість створити власну секцію або подієвий майданчик.
Задача – показати сучасні сенси мовно-літературного кластера, потенціал слова, тексту і культури.

Головна мета завдання: побачити й відчути, як багато професій, можливостей, форматів і шляхів відкриває мовно-літературний кластер. Ваше завдання – розробити:

Тему секції / події / фокус року: яке питання ви хочете поставити світові? Що дослідити через слово, тексти, мову? Чому саме ця тема? Чим вона актуальна? Що вона змінює?

Приклад: “Слово як спротив”, “Мова на межі”, “Тексти війни”, “Підлітки, які говорять”, “Що читає вулиця”, “Література майбутнього”, “Слово vs Мовчання”, “Мовні бунти”, “Що читають підлітки в 2040”, “Переклад як дипломатія”
Формати подій (2–3):
панельна дискусія, подкаст лайв, вуличне читання, інсталяція, слем-поезія, зустріч із письменником, перекладацький батл, майстерка з креативного письма, стендап, TikTok-читання, майстерка з перекладу, буклаб, читання вголос, воркшоп зі створення маніфесту тощо.
Які професії і ролі залучені у вашій секції?
Наприклад: редактор/ка, журналіст/ка, копірайтер/ка, модератор/ка, філолог/иня, куратор/ка, перекладач/ка, ілюстратор/ка, подкастер/ка, викладач/ка філології, видавник/видавниця, автор/ка, письменник/письменниця тощо

Цільову аудиторію:
Кому це буде цікаво? Чому саме їм?

Як ви використаєте силу мови? Які слова, тексти, автори, форми ви подасте?

Презентація (1–2 хв пітч від кожної команди)

тема і формати;
придумайте афішу, гасло або слоган;
оберіть гостя / гостю (реального або вигаданого), якого ви б запросили;
назвіть партнера (видавництво, ютуб-канал, театр, бібліотека);
назва + ідея;
які професії мовно-літературного кластера реалізуються?
що надихає / яка мета вашої події?

5. Підсумкова рефлексія (усно / в парах / на стікерах):

Яку нову можливість у мовно-літературному кластері ти побачив / побачила?
Чи відчув / відчула ти, як мова, культура, ідея можуть діяти?
Що ти відкрив / відкрила про себе під час створення?
Чи уявляєш ти себе в майбутньому серед організаторів подібного фестивалю?
Яка професія тебе здивувала?
Яка з ідей інших команд тобі особливо близька?

Альтернатива для індивідуальної роботи (якщо немає часу на групи):

Уяви, що ти проводиш подію на Арсеналі. Назви її. Про що вона? Хто буде гостем? Яку ідею ти хочеш донести світу?”

Рефлексія

4. “Слово і я” (формат інтерв’ю).

Учні і учениці об’єднуються в пари. Один – інтерв’юер / інтерв’юерка, інший – співрозмовник / співрозмовниця. Потім – змінюються ролями.

Мета: уважно слухати, розпитувати, допомагати іншому(ій) сформулювати власне ставлення до слова, мови, вираження думок.

Орієнтовні запитання для інтерв’ю (можна вибрати 3–5):

Яке слово тобі особливо близьке? Чому саме воно?
Чи є фраза або текст, який колись на тебе сильно вплинув?
Коли востаннє ти відчував/ла силу слова у реальному житті, музиці, промові, повідомленні?
Як ти зазвичай висловлюєш себе – словами, письмом, візуально?
Уяви, що ти маєш сказати одне речення, яке почує весь світ. Що б це було?
Як ти зараз ставишся до мови / літератури? А як би хотів/ла ставитись?

5. “Слово, яке залишилося зі мною”.

Напиши коротку відповідь на запитання:

Яке слово, фраза чи приклад із цього уроку залишилися в мені надовго? Чому? (Це могла бути цитата, історія, промова, фраза вчителя, думка іншої людини)
Як цей урок змінив моє ставлення до мови і літератури (якщо змінив)? (Навіть трішки – у який бік?)
Чи бачу я себе як людину, яка може працювати зі словом у майбутньому? Як саме? (Писати, говорити, аналізувати, створювати події, перекладати, модерувати)
Чому мова – це не просто шкільний предмет? (Спробуй дати власне визначення її сили або ролі)

З чим ще можна попрацювати?

Онлайн-ресурс: Chytomo.com – українське медіа про літературу, культуру і книговидавництво. Це сучасна платформа, яка висвітлює: нові книжки українських і світових авторів, тенденції мовної політики, освіти, феміністичної критики, перекладу, досвід бібліотек, підліткових клубів, літературних ініціатив.

Як інтегрувати в Уурок:

як джерело для прикладів живого впливу слова у суспільстві (статті про культурну силу текстів, промов, подій);
для дослідження професій мовно-літературного кластера (редактор/ка, критик/киня, медіаменеджер/ка, перекладач/ка);
для натхнення до власної дії: дати учням завдання знайти статтю, яка їм цікава, і коротко презентувати, чому вона важлива.

Наприклад: “Обери статтю з Читомо, яка тобі цікава. Прочитай і сформулюй у 2 реченнях, що важливого ти дізнався/лася. Як це стосується сили слова?”

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Мовно-літературний кластер

Опорні поняття

Мовно-літературний кластер
Філологічне мислення
Подкаст
Промова

На цьому уроці ти

ознайомишся з поняттям мовно-літературного кластеру як освітнього напряму у профільній школі;
усвідомиш роль мови і тексту як засобу вираження, впливу та культурної взаємодії;
проаналізуєш власний досвід взаємодії зі словом через приклади промов, текстів, висловлювань;
виконаєш тестові завдання для актуалізації знань про мовно-літературний кластер;
дослідиш зв’язок між мовно-літературною компетентністю та культурними процесами на прикладі фестивалю “Книжковий Арсенал”;
створиш власну концепцію культурної події як інструменту комунікації та самовираження;
здійсниш рефлексію щодо власного ставлення до слова, мови і потенційного розвитку у цій галузі.

Гачок

“Що має більший вплив: слово чи сила?”

Поміркуй над цим питанням, візьми участь в опитуванні (підняття рук / голосування Mentimeter).

Після голосування – аргументуй свій вибір.

Обговорення:

Перейдіть до відкритого діалогу або мозкового штурму. Запитайте:

Чому слово має силу?
Чи може слово зцілювати?
Чи може слово бути інструментом спротиву?
Чи слово здатне змінити хід історії?
Чи заборонені слова – теж зброя?
Чи буває слово небезпечним?

Завдання

1. Слово, яке вражає.

Етап 1. Інструкція до вправи:

Поміркуй і дай відповідь:

Що це були за слова?

Чому вони тебе вразили?

Що ти зробив / зробила після цього?

Етап 2. Оберіть одну промову і запропонуйте учням і ученицям переглянути її в класі.

Мотивуюча промова Стіва Джобса у Стенфорді (14 хв)

2. “Промова Хоакіна Фенікса на церемонії вручення Оскар” (4 хв)

ХОАКІН ФЕНІКС НА ЦЕРЕМОНІЇ “ОСКАР 2020” | ВПЕРШЕ УКРАЇНСЬКОЮ 🇺🇦🔥

Про емпатію, несправедливість і особисту відповідальність перед іншими, навіть коли ніхто не змушує.

3. “Якщо хочеш змінити світ – застели своє ліжко” – Вільям Макрейвен (6 хв) ЯКЩО ХОЧЕТЕ ЗМІНИТИ СВІТ, СПОЧАТКУ ЗАСТЕЛІТЬ СВОЄ ЛІЖКО – ВІЛЬЯМ МАКРЕЙВЕН | ВПЕРШЕ УКРАЇНСЬКОЮ 🇺🇦

Про силу маленьких щоденних дій, які формують характер і допомагають змінювати світ навколо себе.

Після перегляду обговоріть (в парах або групах):

Що мене вразило?
Яке речення / момент я запам’ятав/ла?
Що зробило промову сильною: інтонація, приклади, емоція, структура?

2. Тест – актуалізація знань.

1. Що з цього є прикладом мовно-літературної роботи?

а) написати код гри,
б) проаналізувати текст репу,
в) розв’язати систему рівнянь,
г) створити мем про книжку.