Урок 10. Тема. Невигадані життя. Щоденники і кіно
Матеріал
Тема. Невигадані життя. Щоденники й кіно
Урок 10
Із переглянутим відеороликом про кінорежисера Дзиґу Ветрова та його фільм «Людина з кіноапаратом». Наприклад: https://www.youtube.com/watch?v=K-m46InBAKE
- Щоденник
- Кіно
- Німий кінематограф
- Афіша
Як ти себе почуваєш? Як твій настрій? Чи сталось сьогодні щось таке, що тебе порадувало чи засмутило? Свою відповідь не записуй реченнями, використай інші засоби для фіксування. Наприклад, намалюй.
Що на твоєму малюнку? Чи можна вважати твій малюнок — щоденниковим?
Завдання 1
Розглянь афіші чорно-білого німого фільму Дзиґи Ветрова «Людина з кіноапаратом». Сформулюй і запиши припущення: про що ця стрічка?




Завдання 2
Подивись 3 хвилини стрічки Дзиґи Ветрова «Людина з кіноапаратом» із 18:50 до 21:50. Сформулюй і запиши свою думку: про що ця стрічка?
Повернися до власного припущення: чим воно відрізняється від версії після перегляду?
Відео
Завдання 3
Прочитай фрагмент статті журналістки Віри Курико «Дзиґа. Обертання та падіння» із сайту видання «Локальна історія», а також довідку про фільм Дзиґи Ветрова на сайті ВУФКУ, присвяченому Всеукраїнському фотокіноуправлінню та стрічкам, яке воно виготовляло в 1920-х роках. Порівняй свої припущення про зміст стрічки з тлумаченням із текстів про неї.
Дзиґа. Обертання та падіння
…
Року 1922 Вертов з однодумцями створив об’єднання «Кінооко». До цього випуски новин мали вигляд звичної хроніки. «Кінооки» експериментували. Монтуючи відкриття сільгоспвиставки, Дзиґа показав «великий крок із полів до міст»: один кадр – нога в житі, наступний – інша нога опускається на виставку. Або випуск «Пробіг кіноапарата в бік радянської дійсності»: від Ейфелевої вежі в Парижі – через Москву – на далекий Надеждинський металургійний завод.
Преса не схвалювала таких новаторств. Рецензенти обурювались: «На екрані таке накручено, що розумом не осягнути. То він кидається на дівчину в Чорному морі, то стрибає по задах вогульських оленів».
– Це робота чоботарів! – заявляв колега на якомусь показі.
– Краще бути чоботарем кінематографа, ніж художнім режисером, – відповів Вертов.
Створення кращого Адама
У своєму маніфесті Дзиґа Вертов оголосив: вони – «кінооки», а не «кінематографісти». Більшість тогочасних фільмів – копія з копії. Старі театральні картини – прокажені й небезпечні. Смерть кінематографа необхідна для життя кіномистецтва. Арена театру – мала, ігрове кіно – буржуазне й має відійти.«Кінооки» відкидали копіювання. Око кіноапарата – досконаліше за людське. Вони показуватимуть глядачеві явище, як вигідніше. Під’їжджали й від’їжджали від об’єкта, падали й підіймалися з ним, влізали під нього, врізалися в натовп на швидкості. «Кінооки» – будівельники. Вони поєднували деталі в послідовності, яка їм подобалась.
«Я – кінооко, я створюю людину більш досконалу, ніж Адам. Я створюю тисячі різних людей за різними попередніми кресленнями та схемами. Я – кінооко. Я в одного беру руки, найсильніші й найспритніші. В іншого беру ноги, найстрункіші та найшвидші. У третього – голову, найкрасивішу й найвиразнішу. Монтуючи, створюю нову досконалу людину».

Око. Комбінований кадр з фільму «Людина з кіноапаратом»

Кінооператор Михайло Кауфман стоїть на кінокамері “Le Parvo”. Комбінований кадр із фільму «Людина з кіноапаратом».
Шлях до «чистого кіно»
«Майже доба, проведена під землею, дає про себе знати. Ми дуже втомилися. Декого лихоманить. Знімання відбувається під неперервним холодним душем. Кауфман спить стоячи», – згадував Дзиґа Вертов свій перший український фільм.
Його назва «Одинадцятий», бо присвячений 11-й річниці революції в Україні. На металургійному заводі в Кам’янському знімав крізь вогонь, дим, воду й вугільний пил. Черевики згоріли, у горлі пересихало, але він терпляче чекав чергового виплавлення чавуну. Хотів, щоб глядач побачив, як вагонетки з рудою підіймаються на поверхню, висипаються до вагонів і їх відправляють прямісінько в домну. Побачив великий Дніпро, його пороги й тисячі робітників, які прийшли цим заволодіти задля електроенергії, яка змінить життя.
Режисер склеїв два зображення: маленьку скелю під час будування Дніпрогесу й удвічі більшого робітника-підкорювача. Німецький критик згодом дивувався, як у радянському кіно невиправдано естетизують працю.

Афіша фільму «Людина з кіноапаратом», 1929 рік.

Афіша фільму «Одинадцятий», 1928 рік.
Наступний його витвір «Людина з кіноапаратом» – це документальне кіно без підписів, сценарію та акторів. Утілення «кіноока» та «кіноправди». Частину матеріалу Дзиґа відзняв ще в Москві. Потім фільмував Київ і Одесу. Головний герой – озброєний камерою чоловік – вирушає у вир життя. Він мчить на мотоциклі, схиляється на залізничну колію, очікуючи потяга, або стоїть над ним.
Кожен епізод – не довший десяти секунд. Міські пейзажі, прогулянки. Люди плачуть над могилою, лежать у лікарні, народжують дітей, катаються на атракціонах, курять. Балерини танцюють на піаніно. Оператор стоїть у кухлі пива. Кіноапарат рухається й роздивляється навколо, як живий. Вертов поєднав два та більше зображень, використавши пришвидшене та сповільнене знімання, лялькову анімацію. Стоп-кадри розпочинають або закінчують епізоди, ніби вихоплюючи їх із життя.
***
«Людина з кіноапаратом»
1929, Київська кінофабрика ВУФКУ, 6ч. /1830 м,67 хв.
Режисер: Дзиґа Вертов
Оператор: Михаїл Кауфман
«Людина з кіноапаратом» — один із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду. Згідно з естетичними настановами Вертова, фільм знімався без сценарію.
У документальному фільмі «Людина з кіноапаратом» Вертов реалізував багаторічні експерименти й теоретичні напрацювання у сфері операторського мистецтва та монтажу, перетворивши фільм на методичний посібник із кінематографії для майбутніх поколінь режисерів. Камера талановитого оператора Михаїла Кауфмана фіксує строкате життя українських мегаполісів — Одеси, Харкова та Києва доби непу.
Фільм знято як хроніку одного дня з життя великого міста, зафіксовану кінокамерою-кінооком. Задум стрічки належить оператору й брату режисера Михаїлу Кауфману, який запропонував Вертову створити «щоденник кінооператора». Виявилося, що цей фільм став останнім спільним проєктом талановитого творчого тандему.
Власну творчу інтенцію щодо фільму Вертов сформулював так: «Ця експериментальна робота направлена до створення справжньої міжнародної абсолютної мови кіно на основі її повного відділення від мови театру та літератури».
У найбільш авторитетному сучасному рейтингу найкращих фільмів усіх часів, яке проводить британський журнал Sight & Sound, у 2012 році в результаті опитування 846 кінокритиків, істориків та режисерів фільм «Людина з кіноапаратом» посів 8-е місце, в опитуванні 2022 року — 9-те. У першому опитуванні цього ж журналу Sight & Sound з визначення найкращих документальних фільмів усіх часів у 2014 році фільм Дзиґи Вертова посів 1-ше місце.
Робота над фільмом «Людина з кіноапаратом» потребувала більшої напруги, ніж попередні роботи кіноока. Це пояснюється як великою кількістю місць, що знаходилися під наглядом, так і складними організаційними й технічними операціями під час зйомки. Виняткову напругу викликали монтажні експерименти. Монтажні досліди здійснювалися безперервно.
Цей складний експеримент […] остаточно виводить нас із-під опіки театру-літератури й ставить лицем до лиця зі стовідсотковою кінематографією та, по-друге, різко протиставляє життя, як воно є, з точки зору озброєного кіноапаратом ока (кіноока) життю, як воно є, з точки зору недосконалого людського ока.
Дзиґа Вертов
Завдання 4
Підсумовуючи прочитане про творчий метод, переглянуті афіші та сам фільм Дзиґи Ветрова, зроби висновок: про що цей фільм?
Прослідкуй, як змінювалася твоя думка: припущення про зміст на основі афіші, припущення про зміст на основі переглянутого фрагменту, розуміння змісту на основі критичних матеріалів. Чи близькими були твої міркування? Що збігається, а що ні?
Повернися до афіш до фільму й поміркуй, яка з них найбільше пасує ідеї стрічки.
Чи можемо фільм «Людина з кіноапаратом» назвати щоденником? Чи можемо класифікувати цей кінощоденник (за аналогією до літературних щоденників)? Яку функцію виконує цей щоденник?
1. Чи ти знаєш ще якісь способи документувати життя міст? Чи знайомий тобі рух Urban Sketching?
Дружня порада вчителю
Ознайомте учнів із рухом Urban Sketching:
— подивіться разом відео про те, як створюють скетчі та як це працює;
— прочитайте статтю про правила скетчингу;
— подивіться на приклад української спільноти скетчерів;
— узагальніть, що таке скетчинг і як він працює, адже фіксування міст існує як великий рух та стоїть в одному рядку із творчими щоденниками митців.
Джерела про рух Urban Sketching:
1) Відео про правила скетчингу: https://www.youtube.com/watch?v=yocInfqlYqw
2) Стаття про принципи скетчингу: https://skvot.io/uk/blog/how-to-work-with-sketches
3) Стаття про івано-франківську спільноту скетчерів: https://kufer.media/misto/frankivsk-za-viknom-shho-malyuyut-mistsevi-sketchery-pid-chas-karantynu/
4) Формату щоденника спогадів про події, як альтернатива скетчингу: https://www.youtube.com/watch?v=XEjfdvX8xbk
2. Пірни глибше в тему того, як і навіщо дивитись німе кіно. Прочитай статтю кінознавиці Олександри Калініченко «Гайд: як дивитися німе кіно (і кайфувати від цього)» та сформулюй перелік аргументів на користь перегляду німого кіно: https://sensormedia.com.ua/cinema/gajd-yak-dyvytysya-nime-kino-i-kajfuvaty-vid-czogo/
https://img1.wsimg.com/isteam/ip/9dac4f6b-260d-4fa3-8763-65ee3249fde7/49816812-1685673.jpg/:/cr=t:2.68%25,l:18.57%25,w:64.94%25,h:64.94%25/rs=w:1280
https://vufku.org/en/found/man-with-a-movie-camera/
https://localhistory.org.ua/texts/statti/dziga-obertannia-ta-padinnia/
https://vufku.org/found/liudyna-z-kinoaparatom
Тема. Невигадані життя. Щоденники й кіно
Урок 10
Із переглянутим відеороликом про кінорежисера Дзиґу Ветрова та його фільм «Людина з кіноапаратом». Наприклад: https://www.youtube.com/watch?v=K-m46InBAKE
- Щоденник
- Кіно
- Німий кінематограф
- Афіша
Як ти себе почуваєш? Як твій настрій? Чи сталось сьогодні щось таке, що тебе порадувало чи засмутило? Свою відповідь не записуй реченнями, використай інші засоби для фіксування. Наприклад, намалюй.
Що на твоєму малюнку? Чи можна вважати твій малюнок щоденниковим?
Завдання 1
Розглянь афіші чорно-білого німого фільму Дзиґи Ветрова «Людина з кіноапаратом». Сформулюй і запиши припущення: про що ця стрічка?




Завдання 2
Подивись 3 хвилини стрічки Дзиґи Ветрова «Людина з кіноапаратом» із 18:50 до 21:50. Сформулюй і запиши свою думку: про що ця стрічка?
Повернися до власного припущення: чим воно відрізняється від версії після перегляду?
Відео
Завдання 3
Прочитай фрагмент статті журналістки Віри Курико «Дзиґа. Обертання та падіння» із сайту видання «Локальна історія», а також довідку про фільм Дзиґи Ветрова на сайті ВУФКУ, присвяченому Всеукраїнському фотокіноуправлінню та стрічкам, яке воно виготовляло в 1920-х роках. Порівняй свої припущення про зміст стрічки з тлумаченням із текстів про неї.
Дзиґа. Обертання та падіння
…
Року 1922 Вертов з однодумцями створив об’єднання «Кінооко». До цього випуски новин мали вигляд звичної хроніки. «Кінооки» експериментували. Монтуючи відкриття сільгоспвиставки, Дзиґа показав «великий крок із полів до міст»: один кадр – нога в житі, наступний – інша нога опускається на виставку. Або випуск «Пробіг кіноапарата в бік радянської дійсності»: від Ейфелевої вежі в Парижі – через Москву – на далекий Надеждинський металургійний завод.
Преса не схвалювала таких новаторств. Рецензенти обурювались: «На екрані таке накручено, що розумом не осягнути. То він кидається на дівчину в Чорному морі, то стрибає по задах вогульських оленів».
– Це робота чоботарів! – заявляв колега на якомусь показі.
– Краще бути чоботарем кінематографа, ніж художнім режисером, – відповів Вертов.
Створення кращого Адама
У своєму маніфесті Дзиґа Вертов оголосив: вони – «кінооки», а не «кінематографісти». Більшість тогочасних фільмів – копія з копії. Старі театральні картини – прокажені й небезпечні. Смерть кінематографа необхідна для життя кіномистецтва. Арена театру – мала, ігрове кіно – буржуазне й має відійти.«Кінооки» відкидали копіювання. Око кіноапарата – досконаліше за людське. Вони показуватимуть глядачеві явище, як вигідніше. Під’їжджали й від’їжджали від об’єкта, падали й підіймалися з ним, влізали під нього, врізалися в натовп на швидкості. «Кінооки» – будівельники. Вони поєднували деталі в послідовності, яка їм подобалась.
«Я – кінооко, я створюю людину більш досконалу, ніж Адам. Я створюю тисячі різних людей за різними попередніми кресленнями та схемами. Я – кінооко. Я в одного беру руки, найсильніші й найспритніші. В іншого беру ноги, найстрункіші та найшвидші. У третього – голову, найкрасивішу й найвиразнішу. Монтуючи, створюю нову досконалу людину».

Око. Комбінований кадр з фільму «Людина з кіноапаратом»

Кінооператор Михайло Кауфман стоїть на кінокамері “Le Parvo”. Комбінований кадр з фільму «Людина з кіноапаратом».
Шлях до «чистого кіно»
«Майже доба, проведена під землею, дає про себе знати. Ми дуже втомилися. Декого лихоманить. Знімання відбувається під неперервним холодним душем. Кауфман спить стоячи», – згадував Дзиґа Вертов свій перший український фільм.
Його назва «Одинадцятий», бо присвячений 11-й річниці революції в Україні. На металургійному заводі в Кам’янському знімав крізь вогонь, дим, воду й вугільний пил. Черевики згоріли, у горлі пересихало, але він терпляче чекав чергового виплавлення чавуну. Хотів, щоб глядач побачив, як вагонетки з рудою підіймаються на поверхню, висипаються до вагонів і їх відправляють прямісінько в домну. Побачив великий Дніпро, його пороги й тисячі робітників, які прийшли цим заволодіти задля електроенергії, яка змінить життя.
Режисер склеїв два зображення: маленьку скелю під час будування Дніпрогесу й удвічі більшого робітника-підкорювача. Німецький критик згодом дивувався, як у радянському кіно невиправдано естетизують працю.

Афіша фільму «Людина з кіноапаратом», 1929 рік.

Афіша фільму «Одинадцятий», 1928 рік.
Наступний його витвір «Людина з кіноапаратом» – це документальне кіно без підписів, сценарію та акторів. Утілення «кіноока» та «кіноправди». Частину матеріалу Дзиґа відзняв ще в Москві. Потім фільмував Київ і Одесу. Головний герой – озброєний камерою чоловік – вирушає у вир життя. Він мчить на мотоциклі, схиляється на залізничну колію, очікуючи потяга, або стоїть над ним.
Кожен епізод – не довший десяти секунд. Міські пейзажі, прогулянки. Люди плачуть над могилою, лежать у лікарні, народжують дітей, катаються на атракціонах, курять. Балерини танцюють на піаніно. Оператор стоїть у кухлі пива. Кіноапарат рухається й роздивляється навколо, як живий. Вертов поєднав два та більше зображень, використавши пришвидшене та сповільнене знімання, лялькову анімацію. Стоп-кадри розпочинають або закінчують епізоди, ніби вихоплюючи їх із життя.
***
«Людина з кіноапаратом»
1929, Київська кінофабрика ВУФКУ, 6ч. /1830 м,67 хв.
Режисер: Дзиґа Вертов
Оператор: Михаїл Кауфман
«Людина з кіноапаратом» — один із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду. Згідно з естетичними настановами Вертова, фільм знімався без сценарію.
У документальному фільмі «Людина з кіноапаратом» Вертов реалізував багаторічні експерименти й теоретичні напрацювання у сфері операторського мистецтва та монтажу, перетворивши фільм на методичний посібник із кінематографії для майбутніх поколінь режисерів. Камера талановитого оператора Михаїла Кауфмана фіксує строкате життя українських мегаполісів — Одеси, Харкова та Києва доби непу.
Фільм знято як хроніку одного дня з життя великого міста, зафіксовану кінокамерою-кінооком. Задум стрічки належить оператору й брату режисера Михаїлу Кауфману, який запропонував Вертову створити «щоденник кінооператора». Виявилося, що цей фільм став останнім спільним проєктом талановитого творчого тандему.
Власну творчу інтенцію щодо фільму Вертов сформулював так: «Ця експериментальна робота направлена до створення справжньої міжнародної абсолютної мови кіно на основі її повного відділення від мови театру та літератури».
У найбільш авторитетному сучасному рейтингу найкращих фільмів усіх часів, яке проводить британський журнал Sight & Sound, у 2012 році в результаті опитування 846 кінокритиків, істориків та режисерів фільм «Людина з кіноапаратом» посів 8-е місце, в опитуванні 2022 року — 9-те. У першому опитуванні цього ж журналу Sight & Sound із визначення найкращих документальних фільмів усіх часів у 2014 році фільм Дзиґи Вертова посів 1-ше місце.
Робота над фільмом «Людина з кіноапаратом» потребувала більшої напруги, ніж попередні роботи кіноока. Це пояснюється як великою кількістю місць, що знаходилися під наглядом, так і складними організаційними й технічними операціями під час зйомки. Виняткову напругу викликали монтажні експерименти. Монтажні досліди здійснювалися безперервно.
Цей складний експеримент […] остаточно виводить нас із-під опіки театру-літератури й ставить лицем до лиця зі стовідсотковою кінематографією та, по-друге, різко протиставляє життя, як воно є, з точки зору озброєного кіноапаратом ока (кіноока) життю, як воно є, з точки зору недосконалого людського ока.
Дзиґа Вертов
Завдання 4
Підсумовуючи прочитане про творчий метод, переглянуті афіші та сам фільм Дзиґи Ветрова, зроби висновок: про що цей фільм?
Прослідкуй, як змінювалася твоя думка: припущення про зміст на основі афіші, припущення про зміст на основі переглянутого фрагменту, розуміння змісту на основі критичних матеріалів. Чи близькими були твої міркування? Що збігається, а що ні?
Повернися до афіш до фільму й поміркуй, яка з них найбільше пасує ідеї стрічки.
Чи можемо фільм «Людина з кіноапаратом» назвати щоденником? Чи можемо класифікувати цей кінощоденник (за аналогією до літературних щоденників)? Яку функцію виконує цей щоденник?
1. Чи ти знаєш ще якісь способи документувати життя міст? Чи знайомий тобі рух Urban Sketching?
Джерела про рух Urban Sketching:
1) Відео про правила скетчингу: https://www.youtube.com/watch?v=yocInfqlYqw
2) Стаття про принципи скетчингу: https://skvot.io/uk/blog/how-to-work-with-sketches
3) Стаття про івано-франківську спільноту скетчерів: https://kufer.media/misto/frankivsk-za-viknom-shho-malyuyut-mistsevi-sketchery-pid-chas-karantynu/
4) Формату щоденника спогадів про події, як альтернатива скетчингу: https://www.youtube.com/watch?v=XEjfdvX8xbk
2. Пірни глибше в тему того, як і навіщо дивитись німе кіно. Прочитай статтю кінознавиці Олександри Калініченко «Гайд: як дивитися німе кіно (і кайфувати від цього)» та сформулюй перелік аргументів на користь перегляду німого кіно: https://sensormedia.com.ua/cinema/gajd-yak-dyvytysya-nime-kino-i-kajfuvaty-vid-czogo/
https://img1.wsimg.com/isteam/ip/9dac4f6b-260d-4fa3-8763-65ee3249fde7/49816812-1685673.jpg/:/cr=t:2.68%25,l:18.57%25,w:64.94%25,h:64.94%25/rs=w:1280
https://vufku.org/en/found/man-with-a-movie-camera/
https://localhistory.org.ua/texts/statti/dziga-obertannia-ta-padinnia/
https://vufku.org/found/liudyna-z-kinoaparatom
Ділись та обговорюй важливе