Урок 11. Будівельні матеріали. Походження піску, пісковиків, глини, вапняків, мармуру. Поклади вапняків та пісковиків і зародження архітектури. Умови побудови Суецького каналу. Діатоміт і поява Панамського каналу. Пісок як ресурс для будівництва.

Урок 11. Будівельні матеріали. Походження піску, пісковиків, глини, вапняків, мармуру. Поклади вапняків та пісковиків і зародження архітектури. Умови побудови Суецького каналу. Діатоміт і поява Панамського каналу. Пісок як ресурс для будівництва.

---

За Державним стандартом:

На уроці учні / учениці:

Ключова компетентність уроку: компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій розуміння змін, спричинених людською діяльністю, і відповідальність особи як громадянина за наслідки цієї діяльності.

---

1. Архітектура — мистецтво та наука проєктування і будівництва будівель та інших споруд.
2. Вапняк — осадова гірська порода, що складається переважно з кальциту (карбонату кальцію).
3. Діатоміт — легка, пориста осадова порода, утворена з решток діатомових водоростей, застосовується як фільтрувальний та теплоізоляційний матеріал.
4. Діатомові водорості — мікроскопічні одноклітинні водорості з крем’янистою оболонкою, важлива складова планктону.
5. Динаміт — вибухова речовина, створена Альфредом Нобелем на основі нітрогліцерину, застосовується в гірництві та будівництві.
6. Доломіт — мінерал і порода, схожа на вапняк, але містить кальцій і магній; використовується в будівництві та металургії.
7. Друга Пунічна війна — військовий конфлікт між Римом і Карфагеном (218–201 до н.е.).
8. Мармур — метаморфічна порода, утворена з вапняку, цінується за декоративність і використовується в скульптурі й архітектурі.
9. Нобель Альфред — шведський винахідник динаміту й засновник Нобелівської премії, яка присуджується за видатні досягнення.
10. Нобель Людвіг — брат Альфреда Нобеля, підприємець, винахідник нафтових танкерів.
11. Панама — країна в Центральній Америці, що розташована на перешийку між Північною та Південною Америкою.
12. Панамський канал — штучний водний шлях у Панамі, що з’єднує Атлантичний і Тихий океани, скорочуючи морський маршрут.
13. Паратетіс — давнє мілководне море, яке існувало на території сучасної Східної Європи, залишками якого є Чорне, Азовське й Каспійське моря.
14. Пісок — сипкий осадовий матеріал, що складається з дрібних зерен мінералів (переважно кварцу).
15. Цивілізація — суспільство з розвиненою культурою, організованим управлінням, технологіями, писемністю та міським способом життя.

Як підготуватися до уроку?

Ілюстративні матеріали:

• карта центрів цивілізацій Стародавнього світу,
• фотографії видатних споруд і будівель античності (наприклад, деякі “Чудеса світу”: Піраміда Хеопса, статуя Зевса в Олімпії, Храм Артеміди або інші),
• портрети Альфреда Нобеля та Людвіга Нобеля,
• політичні карти Центральної Америки до 1903 року (рік проголошення незалежності Панами) та після 1903 року,
• фотографія хмарочосів Дубаю,
• роздруковані матеріали Дизайну уроку.

Відеоматеріали

Відео руху тектонічних плит на  ютуб-каналі Крістофа Скотезе
https://www.youtube.com/watch?v=tObhGzHH2aw&ab_channel=ChristopherScotese 

Зауважте, що на відміну від багатьох схожих відео, у цьому випадку рух у зворотному напрямку: від сучасності у минуле.

Роздатковий матеріал (за наявності):

• зразки вапняку, доломіту, мармуру,
• діатоміт, 
• зразки океанічного та пустельного піску.

---

Дизайн уроку

Запитання

Як з’явився пісок?

Яку цінність становить пісок як ресурс?

У Середні віки і на початку Нового часу фортеці були ефективним захистом від нападників. У Західній, Центральній Європі, а також на заході України збереглись кам’яні будівлі тих часів. Однак на території Київської Русі фортифікаційні споруди не збереглись, оскільки їх будували переважно з дерева. Чому не використовували камінь?

Перший метрополітен побудовано в Лондоні, у 1863 році. Сьогодні він є одним із найбільших у світі. Цьому посприяли геологічні умови регіону, місто стоїть на глинах. Яким чином великі товщі глини виявились сприятливою обставиною для побудови метрополітену?

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Створення кластеру “Діатомові водорості та історія ХХ століття” .

Джерело: проєкт кластеру “Діатомові водорості та історія ХХ століття”.

Завдання:

1. Скориставшись додатковими джерелами інформації або допомогою вчителя, дізнайтесь, з чого виробляють динаміт.
2. На кластері стрілками позначте причинно-наслідкові зв’язки (усі стрілки однонаправлені).
3. Проведіть стрілку, що з’єднує блок “Зменшення цін на нафтопродукти” із іншим блоком кластеру.

Методичний коментар:

Завдання встановлює міждисциплінарні зв’язки між географією та історією. За бажанням вчителя можна запропонувати доповнити кластер блоками, що були в кластері завдання 3 уроку 8.

Відповідь:

Робота в парах

Завдання 2. Вапняк та архітектура.

Джерело: карти з покладами вапняку та доломіту на території Індостану; карта столиць давніх держав Індостану; карта покладів вапняку у Європі.

Завдання:

1. Проаналізуйте карти, на яких позначено столиці давніх держав (ранній залізний вік – Середньовіччя) на території півострова Індостан та поклади вапняку і доломіту на території півострова. Чи існує зв’язок між покладами вапняку та доломіту і локалізацією столиць? Якщо так, то чим це може бути обумовлено?
2. Проаналізуйте поклади вапняку в Європі та Малій Азії. Із курсу історії та географії пригадайте інформацію про розташування видатних пам’яток архітектури античного світу. Поміркуйте, чи є зв’язок між покладами вапняку та розвитком архітектури?

Методичний коментар:

Завдання встановлює міждисциплінарні зв’язки між географією та історією. Вчителю варто звернути увагу на причинно-наслідкові зв’язки між цивілізаціями давнього світу і сьогоденням. Можливо учням необхідно пояснити, що таке вапняк та доломіт.

Відповідь:

1. На прикладі території півострова Індостан помітно, що наявність покладів вапняку та/або доломіту сприяє вибору місця столиці. Наявні й інші чинники, подекуди в регіоні з покладами вапняку немає великих міст.
2. Поклади вапняку сприяли розвитку архітектури в містах Давньої Греції (зокрема, колоніях Середземномор’я) та Давнього Риму.

Завдання 3. Вапняк та центри походження цивілізацій.

Джерело: карта виходу вапняків на поверхню (позначено червоним кольором).

Завдання:

1. Позначте на карті місце локалізації центрів цивілізацій давнього світу: Єгипет, Межиріччя, Китай, Індія, Давня Греція, Давній Рим, держава інків, держави мая.
2. Поміркуйте, який зв’язок між покладами вапняку та розвитком цивілізації?
3. Чи достатньо покладів вапняку, для формування цивілізації в регіоні ? Якщо ні, то поміркуйте, які ще умови сприяють появі цивілізації?

Методичний коментар:

Завдання встановлює міждисциплінарні зв’язки між географією та історією.

Відповідь:

1. Більшість указаних цивілізацій (окрім держави інків) розташовані в регіонах з великими покладами вапняку.
2. Вапняк зручний для розвитку архітектури як фортифікаційних споруд, так і культових споруд та палаців, розвитку мистецтва скульптури. Розвиток архітектури сприяє розвитку суспільства (з’являється потреба зберігати знання для будівництва; релігійна складова стає більш складною, що призводить до формування більш складного світогляду; міцні фортифікаційні споруди сприяють накопиченню багатств, забезпечують збереження культурної спадщини тощо).
3. Для формування цивілізації корисні не лише поклади вапняку, також важливими є наявність річок, сприятливий клімат для землеробства, рослини, придатні для землеробства.

Завдання 4. Пісок та хмарочоси Дубаю.

Джерело: макрофотографія океанічного піску та піску з пустелі. Палеокарта світу середини  палеогенового періоду (близько 40 мільйонів років тому). 

Завдання:

1. Порівняйте океанічний пісок і пісок, що утворився в пустелі. Які відмінності у їхній будові?
2. Для виробництва будівельних сумішей придатний пісок, що утворився в океані, а не в пустелі. Тому для відомих хмарочосів Дубаю та інших споруд, країни Близького Сходу купують пісок із інших регіонів, зокрема Німеччини. Поміркуйте, чому в Німеччині наявні великі поклади океанічного піску? Які країни Європи мають великі запаси океанічного піску?

Методичний коментар:

Завдання на перший погляд просте, але воно є продовженням завдань, у яких учні виявляли зв’язок між покладами ресурсів та палеокартами. У цьому завдані зроблено наступний крок – учні здобувають навичку знаходити місця потенційного розташування ресурсів за аналізом палеокарти.

Відповідь:

1. Пісок, що утворився в океані має округлі краї, а той, що в пустелі – різкі краї.
2. У минулому на території, де сьогодні розташована Німеччина, були морські мілководдя, що сприяло накопиченню піску. Також великі поклади океанічного піску наявні на території країн Центральної та Східної Європи, зокрема в Україні.

Групова робота

Завдання 5. Круглий стіл “Мармур: походження, цінність у минулому та сьогодні”.

Завдання:

1. Завдання передбачає попередню підготовку учнів. Кожна команда вибирає одну із трьох тем: “Походження мармуру як геологічної породи”, “Роль мармуру в поширенні античної культури”, “Використання мармуру в ХХІ столітті”
2. Кожна група озвучує підготовлену інформацію, інші учасники ставлять уточнювальні запитання.

Методичний коментар:

Мета круглого столу привернути увагу до ресурсу, про який рідко згадуємо – мармуру. Перед підготовкою необхідно дати підказку команді, що готує “Роль мармуру в поширенні античної культури” – вказати, що інтерес римлян до грецької культури набув розмаху після знайомства із грецькими статуями (особливо після захоплення Сиракуз під час Другої Пунічної війни).

Можливі відповіді:

Походження мармуру як геологічної породи: мармур є метаморфічною породою, що сформувалась із вапняку. Відповідно, його поклади як метаморфічної породи зосереджені на краях тектонічних плит. Для утворення необхідно, щоб у минулому (переважно в мезозойську еру) у регіоні були тепловодні моря. 

Роль мармуру в поширенні античної культури: Наявність покладів мармуру сприяло розвитку мистецтва скульптури в Давній Греції. Захоплення римлянами грецькою культурою розпочалось із знайомства зі скульптурами. Разом із грецькою культурою римляни розповсюдили грецьку філософію, яка суттєво вплинула на світогляд сучасних європейців.

Використання мармуру в ХХІ столітті: упродовж віків мармур не втратив цінності, оскільки легкий в обробці, естетичний, довговічний. Популярності сприяє й підвищення попиту на “екоматеріали”.

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію вплив діатоміту на перебіг історичних процесів
Я вмію виявляти взаємозв’язки між покладами вапняку та розвитком цивілізацій
Я розумію різницю між осадовими та материнськими породами для будівництва
Я знаю походження мармуру та його значення для суспільства
Я вмію аналізувати зв’язок між положенням континентів у минулому та покладами океанічного піску
Я розумію різницю між піском що утворився в океані та пустелі

Урок 11. Будівельні матеріали. Походження піску, пісковиків, глини, вапняків, мармуру. Поклади вапняків та пісковиків і зародження архітектури. Умови побудови Суецького каналу. Діатоміт і поява Панамського каналу. Пісок як ресурс для будівництва.

Робочий аркуш учнівства

---

Запитання

Як з’явився пісок?

Яку цінність становить пісок як ресурс?

У Середні віки і на початку Нового часу фортеці були ефективним захистом від нападників. У Західній, Центральній Європі, а також на заході України збереглись кам’яні будівлі тих часів. Однак на території Київської Русі фортифікаційні споруди не збереглись, оскільки їх будували переважно з дерева. Чому не використовували камінь?

Перший метрополітен побудовано в Лондоні, у 1863 році. Сьогодні він є одним із найбільших у світі. Цьому посприяли геологічні умови регіону, місто стоїть на глинах. Яким чином великі товщі глини виявились сприятливою обставиною для побудови метрополітену?

---

Завдання 1. Створення кластеру “Діатомові водорості та історія ХХ століття” 

Джерело: проєкт кластеру “Діатомові водорості та історія ХХ століття”.

Завдання:

1. Скориставшись додатковими джерелами інформації або допомогою вчителя, дізнайтесь, з чого виробляють динаміт.
2. На кластері стрілками позначте причинно-наслідкові зв’язки (усі стрілки однонаправлені).
3. Проведіть стрілку, що з’єднує блок “Зменшення цін на нафтопродукти” із іншим блоком кластеру.

Завдання 2. Вапняк та архітектура.

Джерело: карти з покладами вапняку та доломіту на території Індостану; карта столиць давніх держав Індостану; карта покладів вапняку у Європі.

Завдання:

1. Проаналізуйте карти, на яких позначено столиці давніх держав (ранній залізний вік – Середньовіччя) на території півострова Індостан та поклади вапняку і доломіту на території півострова. Чи існує зв’язок між покладами вапняку та доломіту і локалізацією столиць? Якщо так, то чим це може бути обумовлено?
2. Проаналізуйте поклади вапняку в Європі та Малій Азії. Із курсу історії та географії пригадайте інформацію про розташування видатних пам’яток архітектури античного світу. Поміркуйте, чи є зв’язок між покладами вапняку та розвитком архітектури?

Завдання 3. Вапняк та центри походження цивілізацій 

Карта виходу вапняків на поверхню (позначено червоним кольором).

Завдання:

1. Позначте на карті місце локалізації центрів цивілізацій давнього світу: Єгипет, Межиріччя, Китай, Індія, Давня Греція, Давній Рим, держава інків, держави мая.
2. Поміркуйте, який зв’язок між покладами вапняку та розвитком цивілізації?
3. Чи достатньо покладів вапняку, для формування цивілізації в регіоні ? Якщо ні, то поміркуйте, які ще умови сприяють появі цивілізації?

Завдання 4. Пісок та хмарочоси Дубаю. 

Джерело: макрофотографія океанічного піску та піску з пустелі. Палеокарта світу середини  палеогенового періоду (близько 40 мільйонів років тому). 

Завдання:

1. Порівняйте океанічний пісок і пісок, що утворився в пустелі. Які відмінності у їхній будові?
2. Для виробництва будівельних сумішей придатний пісок, що утворився в океані, а не в пустелі. Тому для відомих хмарочосів Дубаю та інших споруд, країни Близького Сходу купують пісок із інших регіонів, зокрема Німеччини. Поміркуйте, чому в Німеччині наявні великі поклади океанічного піску? Які країни Європи мають великі запаси океанічного піску?

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію вплив діатоміту на перебіг історичних процесів
Я вмію виявляти взаємозв’язки між покладами вапняку та розвитком цивілізацій
Я розумію різницю між осадовими та материнськими породами для будівництва
Я знаю походження мармуру та його значення для суспільства
Я вмію аналізувати зв’язок між положенням континентів у минулому та покладами океанічного піску
Я розумію різницю між піском що утворився в океані та пустелі