Урок 11. «Місто» Валерʼяна Підмогильного. Урбаністичний роман
Матеріал
Урок 11. «Місто» Валерʼяна Підмогильного. Урбаністичний роман
- Урбаністичний роман
- Іван Нечуй-Левицький
Поглянь на видання роману Івана Нечуя-Левицького «Хмари» (1874 року): сучасне та емігрантське 1952 року. Що на них зображено?
Якщо спиратися на обкладинки, то дія роману відбувається у Києві. Зроби припущення, чому тоді саме «Місто» Валерʼяна Підмогильного вважається першим українським урбаністичним романом?
Урбаністичний роман — це текст, в якому міський простір є вагомою частиною оповіді. Він створює підстави для виникнення конфліктів, сприяє сюжетному розвитку персонажів та персонажок, уможливлює ті соціальні, політичні та екзистенційні проблеми, які були б нереальними в інших просторах.
Сюжет «Хмар» Івана Нечуя-Левицького також розгортається у місті, в Києві, однак його персонажі не привласнюють собі простір довкола. Василь Дашкович, один із центральних героїв роману, вчиться у Києві, знаходить хорошу роботу, заводить родину, проте так і не стає містянином. Місто для нього вороже, він повсякчас протиставляє його рідному селу і не може знайти у ньому переваг.
Дружня порада вчителю
Тут важливо розібратися, що не кожен текст, дія якого відбувається у місті є урбаністичним текстом. Часто міський простір стає просто тлом для сюжетних перипетій та конфліктів, які напряму з ним не повʼязані.
Завдання 1.
Прочитай фрагмент з роману та поміркуй, зважаючи на вивчене на попередньому уроці, навіщо Валерʼян Підмогильний додає у свій текст згадку «Хмар» Івана Нечуя-Левицького?
О першій годині побачив, як і сподівався, своє ім’я в списі прийнятих, подав до соцзабезної комісії прохання про стипендію і зайшов до Левка по книжки, бо перед ним був цілий тиждень гулящого часу. Але Левкова бібліотека була надто обмежена й випадкова — крім сільськогосподарських підручників, він мав комплект «Літературно-наукового вісника» за 1907 рік, «Хмари» Нечуя-Левицького та збірку творів Фонвізіна. Все це Степан зав’язав мотузкою і забрав, прилучивши ще підручника сільськогосподарської економіки, що міг знадобитися йому в інституті. Крім цього, Левко порадив йому те, чого сам ніяк не міг зібратися зробити — оглянути місто. Витягши з шухляди старий план Києва, він доручив його хлопцеві як провідну зорю.
Дружня порада вчителю
Подібно до того, як Підмогильний діалогізує з «Милим другом» Гі де Мопасана чи згадує прозу Коцюбинського, він і тут лишає згадку про певний текст «попередник» — великий роман, дія якого відбувається у Києві. Ця згадка дозволяє вчергове назвати Підмогильного модерним автором — тим, хто зважає на традицію, добре її знає і готовий вести з нею діалог.
Завдання 2.
Поміркуй, чи адаптувався Степан Радченко до міського життя? Розглянь карту його переміщень Києвом, пригадай, де він спершу жив, куди переїхав згодом. Яким був його вектор руху протягом роману?
Спробуй підписати ті локації, які ти впізнаєш.
Дружня порада вчителю
За потреби, перевірити себе чи пересвідчитися у правильності маршрутів Степана Радченка учнівство також може на цьому сайті: https://weekend.today/gorod/gulyaty-mistom-pidmogylnogo-marshrut-ta-korysni-pidkazky.htm)
Якщо буде потрібно, можеш повернутися на сайт із картами Києва різних часів та зіставити маршрут Степана із картою 1929 року:
https://museum.kpi.ua/map/?d=kyiv&l1=1929.SU.PLAN.PROL&l2=&z=13&lon=30.520878&lat=50.448760
- Пригадай, коли, на твою думку, Степан Радченко вже відчув себе на своєму місці у Києві?
- Мандрівка Києвом, що повторює маршрут Радченка дозволяє побачити столицю інакше — не лише через послідовність історичних споруд, але й через пригадування тих емоційних станів, у яких перебував персонаж у різних епізодах роману. Іншими словами, це створює певний літературний образ Києва. Як ти розумієш це поняття? Сформулюй своє визначення, а тоді прочитай тлумачення нижче.
Літературний образ міста — це субʼєктивне бачення міського простору автором чи авторкою художнього тексту, який стає таким популярним, що визначає те, як місто бачать його мешканці та гості. Так, наприклад, Лондон для багатьох місто, де жив Шерлок Голмс, навіть якщо насправді він ніколи у ньому не мешкав.
Завдання 3.
Поглянь на сучасне фото з Дніпра на правий берег Києва. Це орієнтовно та перспектива, з якої Степан Радченко вперше побачив місто. Річковий вокзал знаходиться на одному рівні з Подолом, а Андріївська церква та Міністерство закордонний справ, які видно на пагорбі — це центр міста, який був забудований ще у часи Київської Русі. Поміркуй про шлях Радченка у вертикальній перспективі. Чи відповідав географічні пересування його карʼєрному шляху?
Завдання 4.
Прочитай два фрагмент роману, дія яких відбувається у Золотоворітському сквері, та дай відповіді на питання опісля.
| Вийшовши з двору, він пішов перед себе незнайомими вулицями, несучи на серці нестерпучий гніт безсилої люті. Ніколи ще не був він такий принижений та знищений. Зухвалі слова того книжного хробака лягли на нього ганебними плювками. Ну хай йому ніколи, але ж призначив би час! Хай зовсім одмовиться, але мусить порадити, куди вдатись! Та й яке має він право так казати? О, його до крові стібнув той пихуватий тон, той панський тон дідича від літератури! Ідучи потупивши голову, він снував невиразні думки про помсту. Він міг би вдарити того слимака, розбити йому нахабне пенсне, тягати по підлозі його випещене тіло, бо перевага його м’язів була безперечна. І тому, що тільки такий спосіб помсти міг уявити, свідомість безсилості ще більше його виснажувала. В ньому знову прокидався селюк з глухою ворожістю до всього, що від нього вище. Опинившись десь біля парку, він зайшов і сів на крайню лавочку. Трохи згодом, озирнувшись, він його пізнав — це був Золотоворітський сквер з двома обгородженими купами розваленого каменю, що й дали йому назву. Охоплений підступом всепалющої ненависті, він пробурмотів, криво посміхаючись: — Тоже… Золоті ворота! Несподівана рана заступила юнакові всі думки. Почуття, що з дому він виходив пишним Стефаном, а вертатись має затюканим Степаном, не хотіло його покидати. Він тупо дивиться на людей, що проходили повз непрозорими «сильветами, вбачаючи в кожному з них потайних ворогів. | Листопад. Осінь переходила в стадію старечої щуплості, дні її були вже обчислені, її сльози вже вичерпувались перед неминучим кінцем. Вона стала тиха й холодна, нахмурена й спокійна напередодні сніжного загину, і кам’яні звуки міста глухіш бриніли в цій передсмертній порожняві. Почуваючи полегшення на повітрі, радий бігти від кімнати, де стіни тхнули його отруйними думками, Степан насунув на чоло капелюха і непомітно дійшов до Сінного базару. Обминаючи його, вийшов на Велику Підвальну й спинився коло ґраток Золотоворітського скверу, де заснулий фонтан височів серед басейну, налитого зеленавою водою дощів. На алеях, устелених жовтим листом каштанів, тяглися низкою самотні лавочки. Нікого. І йому схотілось зайти всередину, блукати стежками, ступати ногою по шелесткому листу. Там, у кутку, він порвав колись оповідання, але спогад про це був йому зараз ніжний і дорогий. Потім рушив далі в сумовитім спокої і з бажанням заснути. В міру підходив до Володимирського собору, чудне хвилювання прокидалось в ньому. Інститут же так близько! Зайти? Навіщо? І за хвилину ця раптова забаганка обернулась у непоборну потребу. З жагучою цікавістю, немов щось заборонене збираючись підгледіти, приступив він до широких дверей інститутського входу. Одчинялись вони туго, притиснуті міцною пружиною, і в зусиллі, що він доклав, воскресло безліч подібних, колись кілька разів на день роблених. |
- Чим реакція Степана на цю локацію відізняється у цих двох епізодах?
- Який із них був раніше? Обґрунтуй свою думку прикладами з тексту.
Завдання 5.
Подивися фрагмент відео (11:12–19:14) «Підмогильний і київські 1920-ті» на каналі «hromadske.зміст», де літературознавець Євгеній Стасіневич та стендап-комік Сергій Чирков говорять про «Місто».
https://www.youtube.com/watch?v=YakK4V24tm0
- Чи погоджуєшся ти із думкою, що це роман насправді не про місто?
- Чому назва «Місто» — це вже певний відхід від традиції?
- Чим Степан Радченко найбільше відрізняється від Валерʼяна Підмогильного?
- Які варіанти майбутнього моделюють спікери у відео? Який із них здається тобі імовірнішим? Обґрунтуй свою думку.
- Як стосунки Степана Радченка з містом описані у відео?
Завдання 6.
Проведи пошукову роботу в бібліотеці чи інтернеті і сформуй поличку урбаністичних романів. Прочитай анотації цих текстів. Який із них тебе по-справжньому зацікавив? Чим саме?
Дружня порада вчителю
Це завдання — можливість попрацювати зі шкільною бібліотекою та бібліотекарем/бібліотекаркою. Які тексти є у бібліотеці? Урбаністичні романи – як-от «Місто» Валерʼяна Підмогильного чи «Місто з химерами» Олеся Ільченка, але також може бути нонфікшн про міста — путівники, карти, культурологічні праці з архітектури, містобудування, урбаністики.
Поміркуй, які можливості для сюжету дає простір великого міста?
Дружня порада вчителю
Саме тут — простір для розмови про літературу рідного краю. Можна пригадати, а що написано про наші краї. Чи є серед цих текстів урбаністичні романи про міста? Якими є найбільші міста нашого регіону й чи могли б там розгортатися події «Міста»?
Подивися ще один фрагмент відео «Підмогильний і київські 1920-ті» на каналі «hromadske.зміст», де спікери радять інші українські міські тексти. Запиши їх собі у читацькі плани. Про які з тих ти вже чув/чула?
https://www.youtube.com/watch?v=YakK4V24tm0
- Обкладинка «Хмар»:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8_(%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C)#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8_1952.jpg - Сучасна обкладинка «Хмар»:
https://mbooks.com.ua/book/202820-khmary/?gad_source=1&gad_campaignid=23848091977&gbraid=0AAAAA-WDC1CjRSX9Mu3erB88WjCFUegUS&gclid=CjwKCAjwyOzSBhBTEiwAmxvJ-uoXcotBPmw1fvueeCX5R3Ce3Nb8lUKuciXU1Na4fKqmIxgxDNFjaBoCVb8QAvD_BwE - Мандрівка Києвом:
https://weekend.today/gorod/gulyaty-mistom-pidmogylnogo-marshrut-ta-korysni-pidkazky.htm - Фото Києва:
https://kyiv-future.com.ua/uk/najkrasyvishi-kyyivski-naberezhni-kudy-pity-na-progulyanku
#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8_1952.jpg){kind=link}
Урок 11. «Місто» Валерʼяна Підмогильного. Урбаністичний роман
- Урбаністичний роман
- Іван Нечуй-Левицький
Поглянь на видання роману Івана Нечуя-Левицького «Хмари» (1874 року): сучасне та емігрантське 1952 року. Що на них зображено?
Якщо спиратися на обкладинки, то дія роману відбувається у Києві. Зроби припущення, чому тоді саме «Місто» Валерʼяна Підмогильного вважається першим українським урбаністичним романом?
Урбаністичний роман — це текст, в якому міський простір є вагомою частиною оповіді. Він створює підстави для виникнення конфліктів, сприяє сюжетному розвитку персонажів та персонажок, уможливлює ті соціальні, політичні та екзистенційні проблеми, які були б нереальними в інших просторах.
Сюжет «Хмар» Івана Нечуя-Левицького також розгортається у місті, в Києві, однак його персонажі не привласнюють собі простір довкола. Василь Дашкович, один із центральних героїв роману, вчиться у Києві, знаходить хорошу роботу, заводить родину, проте так і не стає містянином. Місто для нього вороже, він повсякчас протиставляє його рідному селу і не може знайти у ньому переваг.
Завдання 1.
Прочитай фрагмент з роману та поміркуй, зважаючи на вивчене на попередньому уроці, навіщо Валерʼян Підмогильний додає у свій текст згадку «Хмар» Івана Нечуя-Левицького?
О першій годині побачив, як і сподівався, своє ім’я в списі прийнятих, подав до соцзабезної комісії прохання про стипендію і зайшов до Левка по книжки, бо перед ним був цілий тиждень гулящого часу. Але Левкова бібліотека була надто обмежена й випадкова — крім сільськогосподарських підручників, він мав комплект «Літературно-наукового вісника» за 1907 рік, «Хмари» Нечуя-Левицького та збірку творів Фонвізіна. Все це Степан зав’язав мотузкою і забрав, прилучивши ще підручника сільськогосподарської економіки, що міг знадобитися йому в інституті. Крім цього, Левко порадив йому те, чого сам ніяк не міг зібратися зробити — оглянути місто. Витягши з шухляди старий план Києва, він доручив його хлопцеві як провідну зорю.
Завдання 2.
Поміркуй, чи адаптувався Степан Радченко до міського життя? Розглянь карту його переміщень Києвом, пригадай, де він спершу жив, куди переїхав згодом. Яким був його вектор руху протягом роману?
Спробуй підписати ті локації, які ти впізнаєш.
Якщо буде потрібно, можеш повернутися на сайт із картами Києва різних часів та зіставити маршрут Степана із картою 1929 року:
https://museum.kpi.ua/map/?d=kyiv&l1=1929.SU.PLAN.PROL&l2=&z=13&lon=30.520878&lat=50.448760
- Пригадай, коли, на твою думку, Степан Радченко вже відчув себе на своєму місці у Києві?
- Мандрівка Києвом, що повторює маршрут Радченка дозволяє побачити столицю інакше — не лише через послідовність історичних споруд, але й через пригадування тих емоційних станів, у яких перебував персонаж у різних епізодах роману. Іншими словами, це створює певний літературний образ Києва. Як ти розумієш це поняття? Сформулюй своє визначення, а тоді прочитай тлумачення нижче.
Літературний образ міста — це субʼєктивне бачення міського простору автором чи авторкою художнього тексту, який стає таким популярним, що визначає те, як місто бачать його мешканці та гості. Так, наприклад, Лондон для багатьох місто, де жив Шерлок Голмс, навіть якщо насправді він ніколи у ньому не мешкав.
Завдання 3.
Поглянь на сучасне фото з Дніпра на правий берег Києва. Це орієнтовно та перспектива, з якої Степан Радченко вперше побачив місто. Річковий вокзал знаходиться на одному рівні з Подолом, а Андріївська церква та Міністерство закордонний справ, які видно на пагорбі — це центр міста, який був забудований ще у часи Київської Русі. Поміркуй про шлях Радченка у вертикальній перспективі. Чи відповідав географічні пересування його карʼєрному шляху?
Завдання 4.
Прочитай два фрагмент роману, дія яких відбувається у Золотоворітському сквері, та дай відповіді на питання опісля.
| Вийшовши з двору, він пішов перед себе незнайомими вулицями, несучи на серці нестерпучий гніт безсилої люті. Ніколи ще не був він такий принижений та знищений. Зухвалі слова того книжного хробака лягли на нього ганебними плювками. Ну хай йому ніколи, але ж призначив би час! Хай зовсім одмовиться, але мусить порадити, куди вдатись! Та й яке має він право так казати? О, його до крові стібнув той пихуватий тон, той панський тон дідича від літератури! Ідучи потупивши голову, він снував невиразні думки про помсту. Він міг би вдарити того слимака, розбити йому нахабне пенсне, тягати по підлозі його випещене тіло, бо перевага його м’язів була безперечна. І тому, що тільки такий спосіб помсти міг уявити, свідомість безсилості ще більше його виснажувала. В ньому знову прокидався селюк з глухою ворожістю до всього, що від нього вище. Опинившись десь біля парку, він зайшов і сів на крайню лавочку. Трохи згодом, озирнувшись, він його пізнав — це був Золотоворітський сквер з двома обгородженими купами розваленого каменю, що й дали йому назву. Охоплений підступом всепалющої ненависті, він пробурмотів, криво посміхаючись: — Тоже… Золоті ворота! Несподівана рана заступила юнакові всі думки. Почуття, що з дому він виходив пишним Стефаном, а вертатись має затюканим Степаном, не хотіло його покидати. Він тупо дивиться на людей, що проходили повз непрозорими «сильветами, вбачаючи в кожному з них потайних ворогів. | Листопад. Осінь переходила в стадію старечої щуплості, дні її були вже обчислені, її сльози вже вичерпувались перед неминучим кінцем. Вона стала тиха й холодна, нахмурена й спокійна напередодні сніжного загину, і кам’яні звуки міста глухіш бриніли в цій передсмертній порожняві. Почуваючи полегшення на повітрі, радий бігти від кімнати, де стіни тхнули його отруйними думками, Степан насунув на чоло капелюха і непомітно дійшов до Сінного базару. Обминаючи його, вийшов на Велику Підвальну й спинився коло ґраток Золотоворітського скверу, де заснулий фонтан височів серед басейну, налитого зеленавою водою дощів. На алеях, устелених жовтим листом каштанів, тяглися низкою самотні лавочки. Нікого. І йому схотілось зайти всередину, блукати стежками, ступати ногою по шелесткому листу. Там, у кутку, він порвав колись оповідання, але спогад про це був йому зараз ніжний і дорогий. Потім рушив далі в сумовитім спокої і з бажанням заснути. В міру підходив до Володимирського собору, чудне хвилювання прокидалось в ньому. Інститут же так близько! Зайти? Навіщо? І за хвилину ця раптова забаганка обернулась у непоборну потребу. З жагучою цікавістю, немов щось заборонене збираючись підгледіти, приступив він до широких дверей інститутського входу. Одчинялись вони туго, притиснуті міцною пружиною, і в зусиллі, що він доклав, воскресло безліч подібних, колись кілька разів на день роблених. |
- Чим реакція Степана на цю локацію відізняється у цих двох епізодах?
- Який із них був раніше? Обґрунтуй свою думку прикладами з тексту.
Завдання 5.
Подивися фрагмент відео (11:12–19:14) «Підмогильний і київські 1920-ті» на каналі «hromadske.зміст», де літературознавець Євгеній Стасіневич та стендап-комік Сергій Чирков говорять про «Місто».
https://www.youtube.com/watch?v=YakK4V24tm0
- Чи погоджуєшся ти із думкою, що це роман насправді не про місто?
- Чому назва «Місто» — це вже певний відхід від традиції?
- Чим Степан Радченко найбільше відрізняється від Валерʼяна Підмогильного?
- Які варіанти майбутнього моделюють спікери у відео? Який із них здається тобі імовірнішим? Обґрунтуй свою думку.
- Як стосунки Степана Радченка з містом описані у відео?
Завдання 6.
Проведи пошукову роботу в бібліотеці чи інтернеті і сформуй поличку урбаністичних романів. Прочитай анотації цих текстів. Який із них тебе по-справжньому зацікавив? Чим саме?
Поміркуй, які можливості для сюжету дає простір великого міста?
Подивися ще один фрагмент відео «Підмогильний і київські 1920-ті» на каналі «hromadske.зміст», де спікери радять інші українські міські тексти. Запиши їх собі у читацькі плани. Про які з тих ти вже чув/чула?
https://www.youtube.com/watch?v=YakK4V24tm0
- Обкладинка «Хмар»:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8_(%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C)#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8_1952.jpg - Сучасна обкладинка «Хмар»:
https://mbooks.com.ua/book/202820-khmary/?gad_source=1&gad_campaignid=23848091977&gbraid=0AAAAA-WDC1CjRSX9Mu3erB88WjCFUegUS&gclid=CjwKCAjwyOzSBhBTEiwAmxvJ-uoXcotBPmw1fvueeCX5R3Ce3Nb8lUKuciXU1Na4fKqmIxgxDNFjaBoCVb8QAvD_BwE - Мандрівка Києвом:
https://weekend.today/gorod/gulyaty-mistom-pidmogylnogo-marshrut-ta-korysni-pidkazky.htm - Фото Києва:
https://kyiv-future.com.ua/uk/najkrasyvishi-kyyivski-naberezhni-kudy-pity-na-progulyanku
Ділись та обговорюй важливе