Урок 13. Тема. Поезія. Засоби увиразнення мовлення в поезії (тропи і фігури)
Матеріал
Урок 13. Тема. Поезія. Засоби увиразнення мовлення в поезії (тропи і фігури)
Г. Чубай «Коли до губ твоїх лишається пів подиху…»;
Н. Білоцерківець «Забуваються лінії запахи барви і звуки…»;
Ю. Іздрик «LOVE BECAUSED»;
Ю. Покальчук «Не наступайте на любов».
- троп;
- епітет;
- порівняння;
- метафора;
- персоніфікація;
- стилістичні фігури.
Поради для вчителя
- Запропонуйте учням проблемні питання для обговорення:
- Чи використовуєте ви в повсякденному мовленні переносне значення слів? Наведіть приклади з розмовної мови або реклами.
- Чи можна пояснити реальність лише буквальними словами, не використовуючи переносних значень? Якщо так, то чому люди використовують переносне значення в мовленні?
- Перегляньте з учнями коротке відео про силу метафори (наприклад, виступ Дж. Гірі у форматі TED). Примітка: відео англійською мовою, проте має українські субтитри:
https://www.ted.com/talks/james_geary_metaphorically_speaking?share=1bfb16a059&subtitle=uk- Поясніть, що на цьому уроці ви продовжите досліджувати різні види поетичної образності, учитиметеся розпізнавати й аналізувати поетичні засоби увиразнення мовлення; розвиватимете навички інтерпретації образів у поезії.
Тропи
Слова, використані в переносному значенні, у літературознавстві називають терміном „троп” (гр. τρόποζ — зворот мовлення).
Найбільш уживаними є такі тропи: епітет, порівняння, метафора, гіпербола та літота.
Епітет — художнє означення, яке надає образу додаткових емоційних і змістових відтінків; найчастіше виражений прикметником (золоті руки).
Порівняння — пояснення одного явища через інше, подібне до нього; твориться за допомогою сполучників: як, мов, немов, наче, ніби.
У повсякденному мовленні ми часто використовуємо порівняння:
- Він худий, як тростина.
- Вона весела, як весна.
Метафора — перенесення ознак одного предмета чи явища на інші на основі їхньої схожості; «приховане» образне порівняння, у якому немає слів неначе, мов і под. (наприклад, серце співає).
Персоніфікація (уособлення) — «олюднення», перенесення рис і якостей людини на предмет, поняття чи явище, щоби вони набули невластивих їм ознак.
Гіпербола – поетичне перебільшення (море сліз наплакати), літота – поетичне применшення (одну сльозинку зронити).
Завдання 1
1. Перетвори прямий опис «Я почуваюся щасливим / щасливою» на метафоричний.
✍️ Приклад:
Прямий опис: «Я почувався самотнім і втраченим».
Метафоричний опис: «Я стояв на березі мовчазного океану, і хвилі відносили мій голос».
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
2. Що змінюється? Як метафора впливає на сприйняття тексту?
Завдання 2
1. Працюючи в парах, знайдіть у фрагментах віршів порівняння:
1) Не наступайте на любов, не наступайте
Якщо не вірите переступайте,
Любов як навесні трава
Вона жива завжди жива
Не наступайте
(«Не наступайте на любов» Ю. Покальчука)
2) ми у ньому – тільки ланки
що єднають зло з добром
я люблю тебе як бранку
і стокгольмський твій синдром
(«LOVE BECAUSED» Ю. Іздрика)
2. Обговоріть, які образи допомагають створити ці порівняння. Розгляньте такі питання:
- Що це порівняння говорить про людину або річ, яку описують?
- Чи допомагає це бачити їх по-іншому?
- Як використання порівняння допомагає читачеві інтерпретувати вірш загалом?
3. Після обговорення оберіть найефективніше порівняння (справляє найбільший ефект чи є найнезвичнішим). Напишіть короткий текст, пояснюючи його вплив.
Приклад учнівської відповіді (стосовно іншого вірша Ю. Іздрика, у якому є рядки: «тільки я знаю стежку крізь темний твій ліс / лиш для мене твій погляд як сонячний спалах») наведено нижче.
| _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 3
Прочитайте приклади метафор / персоніфікацій у списку нижче. Знайдіть їх у віршах, які ми аналізували на попередніх уроках. Поясніть, як метафора допомагає творити образи (вкажіть, що з чим порівняно). № 1 уже проаналізовано як зразок.
- «А чорний птах повік твоїх здіймається…» («Коли до губ твоїх лишається пів подиху…» Г. Чубая)
- «Сіра піна розлуки клубочиться, пухне…» («Забуваються лінії запахи барви і звуки…» Н. Білоцерківець)
- «Посаджу тебе на плечі / і підемо в глупу ніч» («LOVE BECAUSED» Ю. Іздрика)
- «Не наступайте на любов…» («Не наступайте на любов» Ю. Покальчука)
- «…і бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна» («Забуваються лінії запахи барви і звуки…» Н. Білоцерківець).
Завдання 4
Яке ще можливе значення може мати кожна з метафор, наведених у завданні 3? Обговоріть у парах, спираючись на питання:
- Чи може «чорний птах» символізувати щось інше, окрім тривоги?
- Що може означати «піна розлуки» – лише біль розставання чи, можливо, нав’язливі спогади?
- Як можна інтерпретувати «йти в глупу ніч» у контексті кохання?
- Як можна пояснити вислів «наступати на любов» у реальному житті?
Поділіться своїми думками з партнером / партнеркою та обговоріть, чи змінюється розуміння метафор у різному контексті.
Стилістичні фігури
«Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: „стилістичні фігури — це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини”.
[…].
Синтаксичні звороти, що нагадують за своєю формою стилістичні фігури, досить часто вживаються й у повсякденному, побутовому мовленні, проте там їх використання пояснюється або наслідком випадкового збігу слів, або ж прагненням уникнути одноманітності словесно-синтаксичної форми вираження думок. Стилістичні фігури художнього мовлення, по-перше, завжди є наслідком свідомого вибору, спеціального розрахунку письменника з метою вплинути на свого читача, і, по-друге, можуть виконувати різноманітні, не пов’язані лише з комунікативною, художні функції, зокрема, індивідуалізації та типізації мовлення, виділення окремих слів та частин фрази, особливо важливих у смисловому відношенні, композиційну, функцію емоційного увиразнення і т. д.
За характером відступу від узвичаєних синтаксичних норм побудови фрази всі наявні стилістичні фігури мовлення можуть бути поділені на три типи:
I) Фігури, пов’язані з відхиленням від певних логіко-граматичних норм оформлення фрази: інверсія, анаколуф, еліпсис, асиндентон (або безсполучниковість).
II) Фігури, пов’язані з відхиленням від певних логічно-смислових норм оформлення фрази. У межах цього типу можна виділити три групи фігур: повтор, зіставлення та протиставлення слів та більших або менших мовних величин.
- Фігури повтору. Серед повторів розрізняються прості та композиційні повтори. Простим називається підсилювально-смисловий повтор, який не має структурно-організуючого значення, тобто повтор, не суттєвий у композиційному (але не в загальносмисловому) відношенні. Залежно від того, які саме смислові величини повторюються, прості повтори поділяються на звукові, словесні, фразові.
- б) Словесними називаються повтори слів — найчастіше в межах словосполучень, одного або кількох суміжних речень, рідше — в більш широких межах. Повтор однакових слів називається прямим повтором. Прямими можуть бути повтори як повнозначних (простий прямий повтор), так і службових (полісиндентон, або багатосполучниковість) слів. Повтори однотипних слів називаються видозмінюваним повтором (плеоназм; тавтологія).
- в) Фразовими називаються повтори суміжних частин (як правило, окремих, коротких речень) фрази. Найчастіше такий повтор набирає вигляду так званого синтаксичного паралелізму.
Вже синтаксичний паралелізм може виконувати композиційну функцію. На відміну від простих, композиційні повтори не обмежуються підсилювально-смисловою функцією і виконують композиційне завдання, виступаючи, зокрема, сигналом початку та кінця певних фразових одиниць. Найбільш яскравою композиційна функція повтору виявляє себе у віршових текстах, де повтором зв’язуються (інколи й у жорстко визначеному порядку) й виділяються окремі рядки вірша й більші, ніж рядок, одиниці композиційного поділу вірша — строфи. Менш яскраво композиційне значення повтору виявляє себе у прозі (анафора, епіфора, анепіфора, або кільце, епанафора, або стик).
- Фігури зіставлення. Ці фігури близькі за своїми ознаками та функціями до фігур видозмінюваного повтору. Подібно до останніх, вони постають на основі такого накопичення слів, яке видається зайвим, немотивованим нормами та вимогами логічного викладу, таким, що відволікає і ускладнює сприймання його фактологічної сутності. До фігур зіставлення належать ампліфікація, градація, парономазія.
- Фігури протиставлення. Ці фігури, на відміну від фігур зіставлення, ґрунтуються не на однорідності (смисловій близькості) зіставлюваних слів, а на більш-менш різкій їх різнорідності (смисловому контрасті), яка підкреслюється й посилюється контекстом їх зіставлення. До фігур протиставлення належать антитеза та оксюморон.
III) Фігури, пов’язані з відхиленням від певних комунікативно-логічних норм оформлення фрази, — так звані риторичні фігури: звертання, запитання, заперечення, оклику.
(Галич, Олександр Андрійович. Теорія літератури : Підручник для студ. філол. спец. вищ. закладів освіти / О. А. Галич [та ін] ; наук. ред. О. А. Галич. – Київ: Либідь, 2001. – 486 с.)
Завдання 5
- Спираючись на теорію вище, а також інші довідкові джерела, уклади короткий словничок стилістичних фігур (термін – визначення).
- Знайди у віршах, які ми вивчали, приклади тих стилістичних фігур, які в них наявні.
Завдання 6
Упродовж п’яти хвилин зроби короткі нотатки для відповіді на наведені нижче запитання.
- Що таке «образ» і «образність»?
- Що таке порівняння?
- Що таке епітет?
- Що таке метафора?
- Що таке персоніфікація?
- Які стилістичні фігури тобі запамʼяталися?
- Чому поети та поетки використовують тропи й фігури?
| _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Урок 13. Тема. Поезія. Засоби увиразнення мовлення в поезії (тропи і фігури)
Г. Чубай «Коли до губ твоїх лишається пів подиху…»;
Н. Білоцерківець «Забуваються лінії запахи барви і звуки…»;
Ю. Іздрик «LOVE BECAUSED»;
Ю. Покальчук «Не наступайте на любов».
- троп;
- епітет;
- порівняння;
- метафора;
- персоніфікація;
- стилістичні фігури.
- Питання для обговорення:
- Чи використовуєте ви в повсякденному мовленні переносне значення слів? Наведіть приклади з розмовної мови або реклами.
- Чи можна пояснити реальність лише буквальними словами, не використовуючи переносних значень? Якщо так, то чому люди використовують переносне значення в мовленні?
- Переглянь коротке відео про силу метафори (наприклад, виступ Дж. Гірі у форматі TED). Примітка: відео англійською мовою, проте має українські субтитри:
https://www.ted.com/talks/james_geary_metaphorically_speaking?share=1bfb16a059&subtitle=uk
Тропи
Слова, використані в переносному значенні, у літературознавстві називають терміном „троп” (гр. τρόποζ — зворот мовлення).
Найбільш уживаними є такі тропи: епітет, порівняння, метафора, гіпербола та літота.
Епітет — художнє означення, яке надає образу додаткових емоційних і змістових відтінків; найчастіше виражений прикметником (золоті руки).
Порівняння — пояснення одного явища через інше, подібне до нього; твориться за допомогою сполучників: як, мов, немов, наче, ніби.
У повсякденному мовленні ми часто використовуємо порівняння:
- Він худий, як тростина.
- Вона весела, як весна.
Метафора — перенесення ознак одного предмета чи явища на інші на основі їхньої схожості; «приховане» образне порівняння, у якому немає слів неначе, мов і под. (наприклад, серце співає).
Персоніфікація (уособлення) — «олюднення», перенесення рис і якостей людини на предмет, поняття чи явище, щоб вони набули невластивих їм ознак.
Гіпербола – поетичне перебільшення (море сліз наплакати), літота – поетичне применшення (одну сльозинку зронити).
Завдання 1
1. Перетвори прямий опис «Я почуваюся щасливим / щасливою» на метафоричний.
✍️ Приклад:
Прямий опис: «Я почувався самотнім і втраченим».
Метафоричний опис: «Я стояв на березі мовчазного океану, і хвилі відносили мій голос».
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
2. Що змінюється? Як метафора впливає на сприйняття тексту?
Завдання 2
1. Працюючи в парах, знайдіть у фрагментах віршів порівняння:
1) Не наступайте на любов, не наступайте
Якщо не вірите переступайте,
Любов як навесні трава
Вона жива завжди жива
Не наступайте
(«Не наступайте на любов» Ю. Покальчука)
2) ми у ньому – тільки ланки
що єднають зло з добром
я люблю тебе як бранку
і стокгольмський твій синдром
(«LOVE BECAUSED» Ю. Іздрика)
2. Обговоріть, які образи допомагають створити ці порівняння. Розгляньте такі питання:
- Що це порівняння говорить про людину або річ, яку описують?
- Чи допомагає це бачити їх по-іншому?
- Як використання порівняння допомагає читачеві інтерпретувати вірш загалом?
3. Після обговорення оберіть найефективніше порівняння (справляє найбільший ефект чи є найнезвичнішим). Напишіть короткий текст, пояснюючи його вплив.
Приклад учнівської відповіді (стосовно іншого вірша Ю. Іздрика, у якому є рядки: «тільки я знаю стежку крізь темний твій ліс / лиш для мене твій погляд як сонячний спалах») наведено нижче.
| _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 3
Прочитайте приклади метафор / персоніфікацій у списку нижче. Знайдіть їх у віршах, які ми аналізували на попередніх уроках. Поясніть, як метафора допомагає творити образи (вкажіть, що з чим порівняно). № 1 уже проаналізовано як зразок.
- «А чорний птах повік твоїх здіймається…» («Коли до губ твоїх лишається пів подиху…» Г. Чубая)
- «Сіра піна розлуки клубочиться, пухне…» («Забуваються лінії запахи барви і звуки…» Н. Білоцерківець)
- «Посаджу тебе на плечі / і підемо в глупу ніч» («LOVE BECAUSED» Ю. Іздрика)
- «Не наступайте на любов…» («Не наступайте на любов» Ю. Покальчука)
- «…і бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна» («Забуваються лінії запахи барви і звуки…» Н. Білоцерківець).
Завдання 4
Яке ще можливе значення може мати кожна з метафор, наведених у завданні 3? Обговоріть у парах, спираючись на питання:
- Чи може «чорний птах» символізувати щось інше, окрім тривоги?
- Що може означати «піна розлуки» – лише біль розставання чи, можливо, нав’язливі спогади?
- Як можна інтерпретувати «йти в глупу ніч» у контексті кохання?
- Як можна пояснити вислів «наступати на любов» у реальному житті?
Поділіться своїми думками з партнером / партнеркою та обговоріть, чи змінюється розуміння метафор у різному контексті.
Стилістичні фігури
«Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: „стилістичні фігури — це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини”.
[…].
Синтаксичні звороти, що нагадують за своєю формою стилістичні фігури, досить часто вживаються й у повсякденному, побутовому мовленні, проте там їх використання пояснюється або наслідком випадкового збігу слів, або ж прагненням уникнути одноманітності словесно-синтаксичної форми вираження думок. Стилістичні фігури художнього мовлення, по-перше, завжди є наслідком свідомого вибору, спеціального розрахунку письменника з метою вплинути на свого читача, і, по-друге, можуть виконувати різноманітні, не пов’язані виключно з комунікативною, художні функції, зокрема, індивідуалізації та типізації мовлення, виділення окремих слів та частин фрази, особливо важливих у смисловому відношенні, композиційну, функцію емоційного увиразнення і т. д.
За характером відступу від узвичаєних синтаксичних норм побудови фрази всі наявні стилістичні фігури мовлення можуть бути поділені на три типи:
I) Фігури, пов’язані з відхиленням від певних логіко-граматичних норм оформлення фрази: інверсія, анаколуф, еліпсис, асиндентон (або безсполучниковість).
II) Фігури, пов’язані з відхиленням від певних логічно-смислових норм оформлення фрази. У межах цього типу можна виділити три групи фігур: повтору, зіставлення та протиставлення слів та більших або менших мовних величин.
- Фігури повтору. Серед повторів розрізняються прості та композиційні повтори. Простим називається підсилювально-смисловий повтор, який не має структурно-організуючого значення, тобто повтор, не суттєвий у композиційному (але не в загальносмисловому) відношенні. Залежно від того, які саме смислові величини повторюються, прості повтори поділяються на звукові, словесні, фразові.
- б) Словесними називаються повтори слів — найчастіше в межах словосполучень, одного або кількох суміжних речень, рідше — в більш широких межах. Повтор однакових слів називається прямим повтором. Прямими можуть бути повтори як повнозначних (простий прямий повтор), так і службових (полісиндентон, або багатосполучниковість) слів. Повтори однотипних слів називаються видозмінюваним повтором (плеоназм; тавтологія).
- в) Фразовими називаються повтори суміжних частин (як правило, окремих, коротких речень) фрази. Найчастіше такий повтор набирає вигляду так званого синтаксичного паралелізму.
Уже синтаксичний паралелізм може виконувати композиційну функцію. На відміну від простих, композиційні повтори не обмежуються підсилювально-смисловою функцією і виконують композиційне завдання, виступаючи, зокрема, сигналом початку та кінця певних фразових одиниць. Найбільш яскравою композиційна функція повтору виявляє себе у віршових текстах, де повтором зв’язуються (інколи й у жорстко визначеному порядку) й виділяються окремі рядки вірша й більші, ніж рядок, одиниці композиційного поділу вірша — строфи. Менш яскраво композиційне значення повтору виявляє себе у прозі (анафора, епіфора, анепіфора, або кільце, епанафора, або стик).
- Фігури зіставлення. Ці фігури близькі за своїми ознаками та функціями до фігур видозмінюваного повтору. Подібно до останніх, вони постають на основі такого накопичення слів, яке видається зайвим, немотивованим нормами та вимогами логічного викладу, таким, що відволікає і ускладнює сприймання його фактологічної сутності. До фігур зіставлення належать ампліфікація, градація, парономазія.
- Фігури протиставлення. Ці фігури, на відміну від фігур зіставлення, ґрунтуються не на однорідності (смисловій близькості) зіставлюваних слів, а на більш-менш різкій їх різнорідності (смисловому контрасті), яка підкреслюється й посилюється контекстом їх зіставлення. До фігур протиставлення належать антитеза та оксюморон.
III) Фігури, пов’язані з відхиленням від певних комунікативно-логічних норм оформлення фрази, — так звані риторичні фігури: звертання, запитання, заперечення, оклику.
(Галич, Олександр Андрійович. Теорія літератури : Підручник для студ. філол. спец. вищ. закладів освіти / О. А. Галич [та ін] ; наук. ред. О. А. Галич. – Київ: Либідь, 2001. – 486 с.)
Завдання 5
- Спираючись на теорію вище, а також інші довідкові джерела, уклади короткий словничок стилістичних фігур (термін – визначення).
- Знайди у віршах, які ми вивчали, приклади тих стилістичних фігур, які в них наявні.
Завдання 6
Упродовж п’яти хвилин зроби короткі нотатки для відповіді на наведені нижче запитання.
- Що таке «образ» і «образність»?
- Що таке порівняння
- Що таке епітет?
- Що таке метафора?
- Що таке персоніфікація?
- Які стилістичні фігури тобі запамʼяталися?
- Чому поети та поетки використовують тропи й фігури?
| _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Ділись та обговорюй важливе