Тема 12. Шістдесятники

матеріал 1

Урок 13. Тема: Шістдесятники

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема: Шістдесятники

Урок 13

Опорні поняття

шістдесятництво.

Тексти, з якими працюємо:

поезія В. Симоненка “Ну скажи — хіба не фантастично”, “Я дивлюся в твої перелякані очі”;
поезія Л. Костенко “Світлий сонет”, “На березі Прип’яті спить сатана”.

На уроці працюємо з такими результатами навчання:

розпізнає в тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті) зображувально-виражальні засоби, ознаки авторського стилю [10 УМД 2.2.6-2];
аналізує причини виникнення емоційного стану літературних персонажів, коментуючи їх вчинки в контексті власного і суспільного досвіду [10 УМД 2.3.1].

Гачок

Опишіть зображення на вітражі.
Чи помітили ви щось “ідейно вороже” на ньому?
Що символізують образи вітража?

Лінія часу. Контекст

Специфіка історико-культурної ситуації 50-60-х

З’їзд КПРС, на якому Хрущов розвінчав образ Сталіна, став поштовхом до розкріпачення національної свідомості. Називають періодом відлиги (взято із роману “Оттепель” І.Єдинбурга).

Відлига ‒ це ситуація відносної лібералізації культурно-мистецького життя, пов’язана з послабленням диктатури комуністичної партії та зменням контролю над мистецтвом. Цей період позначений:

поверненням в літературу заборонених письменників та їхніх творів;
перегляд морально-етичних цінностей, загострення питання правди;
актуалізувався вихід літератури на сторінки періодики.

Шістдесятництво – це певний соціально-психологічний тип свідомості, властивий певній частині суспільства, особливо інтелігенції. Це генерація молодих митців, які дебютували на початку 60-х, презентували альтернативний тип митця – носія етики та естетики.

В осерді були такі митці:

поети (Д. Павличко, Л. Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський, В. Стус, І. Калинець);
прозаїки (Г. Тютюнник, Є. Гуцало, В. Дрозд, В. Шевчук);
перекладачі (М. Лукаш, Г. Кочур);
літературознавці (Є. Сверстюк, І. Світличний, М. Коцюбинська);
маляри (А. Горська, Г. Якутович);
кіномитці та театральні діячі (С. Параджанов, Ю. Іллєнко, І. Миколайчук);
публіцисти (В. Чорновіл, Ю. Литвин, брати Горині).

Період лібералізації був дуже короткий: у жовтні 1964 р. зняли Хрущова, а в серпні-вересні 1964-1965 рр. політичні арешти. Серед тих, хто потрапив за грати, були шістдесятники.
4 вересня 1965 р. під час прем’єри фільму Параджанова “Тіні забутих предків” І. Дзюба виступив проти арештів. Підтримали В. Стус, В.Чорновіл.
Друга хвиля арештів – у 1972 році, третя – 1980 р.

Мистецькі дебюти

У 1953 році вийшла книжка Дмитра Павличка “Любов і ненависть”. У 1957 р. – “Проміння землі” Ліни Костенко. Цих митців називають “предтечами” шістдесятництва.

Василь Симоненко

Завдання

Завдання 1

Прочитайте вірші Василя Симоненка. Дайте відповіді на питання.

Ну скажи — хіба не фантастично,
Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом,
Небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг?
Ти і я — це вічне, як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Будуть Я приходити до Тебе
І до інших йтимуть
Горді Ти.
Як це все буденно!
Як це звично!
Скільки раз це бачила Земля!
Але ж ми з тобою…
Ми не вічні,
Ми з тобою просто — ти і я…
І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя.

Яке почуття проживає ліричний герой?
Знайди у вірші художні засоби, назви їх та випиши.
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Чому автор використовує протиставлення (наприклад, “Ми не вічні” – “Будуть Я приходити до Тебе”)?
Уяви, що ти друг/подруга ліричного героя. Що б ти йому сказав/-ла, щоб підтримати? Напиши 5 речень.
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Послухай пісню. Чи передає вона настрій вірша?

Пісня Kozak Sustem Не моя

Я дивлюся в твої перелякані очі,
Я тебе заголубить, запестити хочу.
Тільки знаю: не треба! Не треба!
Міг раніше я жить
І не думать про тебе.
Все вривалося в душу, в тривожне чоло —
Все на світі було,
Лиш тебе не було.
А тепер уже й світу, здається, нема —
Тільки ти залишилась сама.
Але а протестую, волаю: не треба!
Та не можу вже жить
І не думать про тебе.

Обери рядок, який тобі найбільше відгукується. Чому він тобі сподобався?
Який настрій вірша? Мажорний чи мінорний?
Послухайте пісню та скажіть, чи передає мелодія настрій ліричного героя?

Марина Круть Я дивлюся в твої перелякані очі

Завдання 2

Зробіть аналіз вірша Василя Симоненка за схемою:

Коли, за яких умов написаний твір.
Тема, ідея або провідний ліричний мотив твору.
Жанр.
Композиція твору.
Аналіз художніх засобів, за допомогою яких автор створює ліричний образ у кожній частині композиції.
Особливості римування, віршовий розмір.

Світ який — мереживо казкове!..
Світ який — ні краю ні кінця!
Зорі й трави, мрево світанкове,Магія коханого лиця.
Світе мій гучний, мільйонноокий,

Пристрасний, збурунений, німий,
Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,
Дай мені свій простір і неспокій,
Сонцем душу жадібну налий!

Дай мені у думку динаміту,
Дай мені любові, дай добра,
Гуркочи у долю мою, світе,
Хвилями прадавнього Дніпра.

Не шкодуй добра мені, людині,
Щастя не жалій моїм літам —
Все одно ті скабри по краплині
Я тобі закохано віддам.

Дружня порада вчителю/вчительці

Вірш Василя Симоненка “Світ який – мереживо казкове!” входить до збірки “Земне тяжіння”, яка вийшла після смерті поета. В.Симоненко був шістдесятником, і це вплинуло на ідейно-тематичне наповнення вірша. Вірш “Світ який – мереживо казкове!” можна умовно поділити на дві частини. У першій частині ліричний герой милується світом, у другій – звертається до світу. Спочатку в уяві читача вибудовується статична картина, яка метафорично окреслена ліричним героєм. В очах поета світ безмежний “ні краю ні кінця”. На мовному рівні це безмежжя реалізується за допомогою повторюваного сполучника ні…ні. У наступному рядку увага зосереджується на окремих складниках гармонійного світу “зорі й трави, мрево світанкове”. Ліричний герой звертається до світу “світе мій гучний”, нагромадження прикметників акцентує це звертання “мільйонноокий, пристрасний, збурунений, німий, ніжний, ласкавий, жорстокий”.Нагромадження дієслова “дай” виражає та підсилює прохання. Вірш написаний 5-стопним хореєм з пирихієм. Римування перехресне в першій і четвертій строфах, тернарне в другій і третій.Рима чоловіча, точна, прикінцева.

Завдання 3

Прочитайте поезію Ліни Костенко та виконайте завдання.

Світлий сонет

Як пощастило дівчині в сімнадцять,
в сімнадцять гарних, неповторних літ!
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Вона ридає, але все як слід.
Вона росте ще, завтра буде вищенька.
Але печаль приходить завчасу.
Це ще не сльози — це квітуча вишенька,
що на світанку струшує росу
Вона в житті зіткнулась з неприємістю:
хлопчина їй не відповів взаємністю.
І то чому: бо любить іншу дівчину,
а вірність має душу неподільчиву.
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Як пощастило дівчинці в сімнадцять!

***

На березі Прип’яті спить сатана,
прикинувся, клятий, сухою вербою.
На березі Прип’яті — березі — на —
ріки, що колись була голубою.

Стоїть йому атомна чорна свіча.
Лежать йому села в біді і розрусі.
Уп’явся в пісок пазурями корча,
свистить йому вітер в дуплястому вусі.

Він скрізь по хатах понаписував мат.
Ікони покрав. Загубив респіратор.
Тепер захотілось йому подрімать.
Оце його царство. Він тут імператор.

Той чорний реактор — і пекло, і трон.
Він спить на піску, підібгавши коліна.
І сниться йому в ореолі ворон
вже вся Україна, вже вся Україна…

Визначте жанр літературних творів, провідні теми.
Які художні засоби допомагають розкрити ці теми? Назвіть їх.
Чому авторка двічі повторює фразу “Як пощастило дівчинці в сімнадцять” (у “Світлому сонеті”)? Як цей повтор впливає на загальний настрій вірша?
Поясніть значення образу “сатани”. Чому саме така метафора використана для опису наслідків аварії? Проаналізуйте емоційний настрій твору. Як він змінюється від початку до кінця?
Розтлумачте символи “чорна свіча”, “ореол ворон”. Що вони уособлюють?

Завдання 4

Послухайте фрагменти з альбому “Ребелія”.

Чи змогли шістдесятники “заговорити” до нас у ХХІ столітті завдяки “Ребелії”?

Дружня порада вчителю/вчительці

“РЕБЕЛІЯ [1991]” – нова постановка МУР, що розповідає про день, який наша нація виборола попри все: попри сумніви та шалений спротив. Це історія про несподіване відродження – саме тоді, коли в нього вже ніхто не вірив. У цій виставі – внутрішній вогонь, що веде крізь темряву. Бо як би не лютував ворог, завжди є щось, що дає сили вистояти й перемогти.
Дійові особи: Іван Світличний, Вʼячеслав Чорновіл, Віктор Кукса, Василь Стус, Іван Драч, Леонід Кравчук, Георгій Москаленко, Алла Горська, Микола Вінграновський, Василь Симоненко, Іван Дзюба, Лесь Танюк. А також – усі ми.

З чим ще можна попрацювати

Інтерв’ю Ліни Костенко. Ліна Костенко: Не хочу грати в сатанинському спектаклі.

Джерела

Інтерв’ю Ліни Костенко: Ліна Костенко: Не хочу грати в сатанинському спектаклі
МУР – Ребелія