Урок 15. Глобальні виклики і роль молоді. Активізм і змінотворення

Урок 15. Глобальні виклики і роль молоді. Активізм і змінотворення

---

• Глобальні виклики
• Громадянська активність
• Активізм
• Змінотворення
• Волонтерство
• Соціальна відповідальність
• Соціальний капітал
• Дезінформація
• Технологічна нерівність
• Психічне здоров’я
• Адвокація
• Приналежність до громади

---

Порада для вчителя / вчительки: 

Ця тема допомагає поєднати обговорення глобальних викликів із особистим поглядом підлітків. На першому уроці учні й учениці дізнаються, як війна, безпека, нерівність, дезінформація, психічне здоров’я та освіта впливають на молодь, а також яку роль відіграють громадянська активність, волонтерство і спільні дії у вирішенні цих питань.

На другому уроці основна увага приділяється цінностям, вибору та відповідальності: учні працюють із Цілями сталого розвитку, розглядають різні точки зору, шукають реальні способи участі та визначають свої межі й ресурси. Важливо підтримувати різні думки в класі, не нав’язувати “правильні” відповіді та уважно стежити за емоційним станом учнів й учениць, особливо під час обговорень про війну, майбутнє та особисту відповідальність.

---

Почніть урок з обговорення питання, запропонуйте учням й ученицям обрати лише один варіант, який, на їхню думку, має найбільший вплив. 

Хто, на вашу думку,  реально вирішує долю світу сьогодні: політики, технології, гроші чи молодь?

Запитайте:

• чому вони обрали саме цей варіант;
• на яких прикладах з реального життя або новин ґрунтується їхня думка;
• чи були сумніви щодо вибору.

Ініціатива Українців у Берліні

Ознайомтесь з кейсом, обговоріть ситуацію:

Українські біженці в Берліні організували так званий “пункт незламності” (Point of Resilience) для місцевих жителів під час тривалого блекауту, коли в місті надовго зникла електрика.

Це сталося на початку січня 2026 року. Після підпалу кабелів на підстанції велика частина Берліна залишилася без світла, тепла і можливості зарядити телефони. Через це десятки тисяч квартир, домогосподарств і підприємств постраждали від відключення електрики.

У центрі люди могли зігрітися, випити гарячого чаю, зарядити телефони та інші пристрої, та й просто поспілкуватися і провести час у теплі.

Ця ініціатива була дуже символічною, не лише практичною. Українці поділилися досвідом життя у складних умовах, адже в Україні багато людей звикли до відключень через війну. Це допомогло місцевим краще впоратися зі стресом і побачити, що вихід завжди є.

Обговоріть у класі:

• Яку зміну насправді створили українці в цій ситуації для місцевих жителів і для себе?
• Чи можна вважати цю дію активізмом? Чому так або чому ні?
• Чи змінює ця дія тільки конкретну ситуацію, чи також уявлення людей одне про одного?
• Чи завжди активізм повинен бути протестом або публічним конфліктом?
• Коли допомога іншим переходить із приватного жесту в суспільну дію?
• Чи може активізм бути тихим і залишатися непомітним?

---

Перед теоретичним матеріалом почніть з обговорення, попросіть учнів й учениць назвати ключові глобальні виклики, які безпосередньо стосуються молоді.

Приклади відповідей: війни і безпека, кліматичні зміни, нерівність і доступ до можливостей, криза довіри до інституцій, технологічний прорив і штучний інтелект, психічне здоров’я молоді тощо.

Глобальні виклики: спільні проблеми та нова реальність молоді

Сьогодні молодь зростає у світі, де майже не залишилося локальних проблем, а більшість викликів стали глобальними.

Війни та збройні конфлікти стали причиною нестабільності у світі. Повномасштабна війна в Україні принесла страждання українцям і вплинула на весь світ, зокрема на енергетичну кризу та продовольчу безпеку. За два роки війни кількість молоді в Україні зменшилася більш ніж на 2 мільйони: з майже 10 мільйонів на початку 2022 року до 7,65 мільйона у 2024 році. Це сталося через втрати та масову міграцію молодих людей. (РБК Україна)

Дезінформація також стала окремим фронтом боротьби. У цифрову еру фейки поширюються дуже швидко і можуть розпалювати конфлікти або гальмувати прогрес.

Зміна клімату викликає екстремальні погодні явища і підсилює тривожність серед молоді у всьому світі. Опитування у 10 країнах показало, що понад 70% молодих людей віком 16–25 років вважають своє майбутнє “жахливим” через кліматичні зміни. Майже 60% респондентів відчувають сильну кліматичну тривогу, а близько половини зізналися, що ці переживання негативно впливають на їхнє повсякденне життя. (Тиждень)

Технологічна нерівність є ще однією глобальною проблемою. Сьогодні третина людей у світі, тобто понад 2,5 мільярда, досі не мають доступу до інтернету, а значить, і до освіти, інформації та можливостей для розвитку (УНІАН). Така цифрова прірва особливо помітна між містом і селом, різними країнами та соціальними групами, що посилює економічну й освітню нерівність. Пандемія COVID-19 показала цю проблему, коли мільйони дітей не могли навчатися дистанційно через відсутність гаджетів або інтернету.

Психічне здоров’я молоді стає глобальною проблемою. За даними ВООЗ, кожен сьомий підліток у світі віком від 10 до 19 років має психічні розлади. Депресія і тривожність є одними з головних причин непрацездатності серед підлітків цієї вікової групи (Українська Правда). Суїцид зараз є третьою основною причиною смерті серед молодих людей віком від 15 до 29 років. Постійні стреси, такі як: пандемія, війна та кліматична тривога – лише ускладнюють ситуацію.

Освіта є важливою для всього світу, але водночас залишається складним завданням. У 2022 році 244 мільйони дітей і молоді віком від 6 до 18 років не ходили до школи, переважно через бідність, конфлікти або дискримінацію (UNESCO).  

Молодь як агенти змін: участь, волонтерство і захист прав

Молодь завжди була рушієм змін. Запитайте клас: “Чому системи бояться молоді?“

Молодь часто називають агентами змін, і це справді так. Вона має енергію, сміливість кидати виклик застою і свіжий погляд на старі проблеми. Незважаючи на стереотипи про “байдужу молодь покоління Z”, світові тенденції показують інше: сучасна молодь не апатична, а активно бере участь у суспільному та політичному житті. 

Дослідження доводять, що молоді люди у всьому світі насправді турбуються про справедливість, рівність і сталий розвиток. Наприклад, 84% молоді у світі вважають політиків корисливими, а 82% вірять, що політичну систему потрібно радикально змінити, щоб вона відповідала потребам майбутнього (за матеріалом World Economic Forum “Щоб відновити глобальну довіру, нам потрібні голоси молоді за столом переговорів”)

Молодь завжди була рушієм суспільних змін, але сьогодні її роль як агентів змін стала ще помітнішою. Активна громадянська позиція молодих людей проявляється у різних формах участі в житті суспільства: від участі в акціях і виборах до самоорганізації у громадах. Дослідження в Україні показують, що під час війни українська молодь стала значно активнішою: частка молодих людей, які займаються волонтерством, зросла з 20% у 2021 році до 42% у 2022 році (Сedos)

Багато молодих людей долучилися до волонтерства вперше. Якщо раніше лише 6% молоді мали свій перший досвід волонтерства протягом року, то за перший рік війни таких стало вже 30%. Це безпрецедентна мобілізація молодого покоління на допомогу країні. Волонтерство охопило всі сфери: підлітки плетуть маскувальні сітки, розвозять гуманітарну допомогу, підтримують переселенців, збирають донати на армію в соцмережах. Молодь стала авангардом волонтерського руху, який посилив здатність України протистояти викликам.

Активна участь молоді не обмежується лише волонтерством. Дедалі більше юнаків і дівчат беруть участь у громадських ініціативах і захисті прав. Вони створюють молодіжні організації, втілюють місцеві проєкти: прибирають парки, запускають стартапи з соціальною метою. Молоді правозахисники захищають права вразливих груп і борються з дискримінацією. За останній рік значно зросло бажання молодих українців бути корисними суспільству: частка тих, хто вважає “бути корисним своїй країні” однією з головних життєвих цілей, зросла з 6% до 37%. (Сedos). Це показує, що формується покоління з сильним почуттям громадянського обов’язку.

Підлітки беруть активну участь у петиціях, громадських слуханнях і молодіжних форумах, захищаючи прозорість, права людини, гендерну рівність та інші важливі цінності.

Тож “бути активним / активною” означає вчасно помічати проблему, брати відповідальність у межах своїх можливостей, діяти системно, а не разово, працювати в команді й не вигоряти).

Формати змінотворення 

Молоді змінотворці обирають різні формати дій залежно від мети та ситуації, адже активізм – це не тільки протести чи публічні виступи. 

Локальні ініціативи. Молодь об’єднується у волонтерські групи, громадські організації або неформальні спільноти, щоб вирішувати конкретні місцеві проблеми. Це можуть бути екологічні акції, наприклад прибирання сміття чи озеленення, соціальні проєкти, як-от: збір одягу для притулків або допомога літнім людям – а також урбаністичні ініціативи, наприклад фарбування муралів чи облаштування скверів. Такі проєкти важливі, бо дають конкретний результат і помітно впливають на життя громади.

Цифрові кампанії. Онлайн-активізм став справжньою ознакою покоління Z. Молодь веде блоги, створює вірусний контент, організовує флешмоби та челенджі, використовує хештеги, щоб привернути увагу до суспільних проблем. Головна перевага цифрових кампаній – це велике охоплення аудиторії та швидка мобілізація, але головний виклик полягає в тому, щоб перетворити онлайн-активність на реальні дії (“від лайків до змін”).

Освітні проєкти та просвітництво. Один із головних способів змін – це підвищення обізнаності та передача знань. Багато молодіжних лідерів починають зі створення освітніх програм: вони проводять тренінги, лекції, запускають онлайн-курси, засновують бібліотеки або навчальні клуби. Неформальна освіта у форматі “рівний рівному” дуже ефективна, адже молодь краще сприймає інформацію від своїх однолітків.

Адвокація та участь в ухваленні рішень. Адвокація – це захист інтересів певної групи або просування конкретного рішення через діалог із владою, медіакампанії чи юридичні дії. Молодіжна адвокація може проявлятися по-різному: від петицій і звернень до депутатів до участі в офіційних консультаціях, створення коаліцій громадських організацій або навіть судових позовів.

Молодь неодноразово доводила, що може бути ефективним партнером. 

Наприклад, підлітки брали участь у розробці Національної молодіжної стратегії до 2030 року. Понад 20 тисяч молодих людей з усієї країни поділилися своїми думками через опитування U-Report, і ці дані врахували під час написання стратегії розвитку молодіжної політики.

---

1. Робота з кейсами “Розпізнай фейковий активізм”.

Мета: навчити учнів й учениць відрізняти реальний соціальний вплив від імітації активності, аналізувати мотивацію, наслідки та сталість дій та критично оцінювати публічні ініціативи 

Формат: робота в 4 мінігрупах. Кожна група отримує один кейс.

Завдання для груп

Етап 1.

Дайте відповіді на запитання для кожного кейсу:

• Яка мета цієї дії?
• Який реальний вплив має ця дія?
• Хто отримує вигоду, а хто може постраждати?
• Які можливі ризики або побічні наслідки?

Додатково для кейсу 4:

• Чи морально отримувати винагороду за активізм?
• Де межа між соціальною діяльністю та бізнесом?
• Що важливіше: намір, процес чи результат?

Етап 2.

Розташуйте кожен кейс на шкалі, поясніть свій вибір.

Етап 3

Сформулюйте разом критерії усвідомленого активізму. Наприклад, це можуть бути прозорість, реальна користь, повага до людей, розуміння наслідків і готовність відповідати за свої дії.

Кейс 1. 
Група підлітків долучається до популярного флешмобу в соцмережах і поширює гасло на підтримку важливої теми. Після цього вони більше нічого не роблять.

Кейс 2. 
Учні та учениці беруть участь у волонтерській акції, але найбільше уваги приділяють фотографіям і публікаціям. Після акції вони не підтримують зв’язок з організаторами.

Кейс 3. 
Команда старшокласників створює власну ініціативу, співпрацює з громадою, залучає партнерів, поступово розширює діяльність і відповідає за результати.

Кейс 4.  
Блогерка з великою аудиторією часто говорить про важливі соціальні теми, збирає донати і привертає увагу до проблем. Частину зібраних коштів вона залишає собі як оплату за роботу і просування, через що в суспільстві виникають суперечки.

2. Робота з соціологічним дослідженням Благодійного фонду SavED “Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення”. 

Формат: робота в мінігрупах.

Ознайомтесь з соціологічним дослідженням. Кожна мінігрупа обирає одну тему (один фокус) і готує короткі висновки savED Дослідження 2025.pdf (розділи 2.5, 3.1, 3.3, 3.4, 4.4)

Фокус 1. Молодь і майбутнє (оптимізм, сумніви, плани)

• Як молодь бачить майбутнє України.
• Які настрої переважають: оптимізм, невизначеність, песимізм.
• Які у молоді плани: залишатися в Україні чи виїжджати за кордон?

Обговоріть у групі:

• Які факти або результати вас здивували?
• Чи впізнаєте ви себе у цих результатах?
• Як ви вважаєте, що найбільше впливає на плани молоді: війна, освіта, громада чи сімʼя?

Сформулюйте висновок: що, на вашу думку, це дослідження показує про стан невизначеності серед старшокласників сьогодні?

Фокус 2. Школа як простір безпеки і життя

• Як у дослідженні описується роль школи?
• Який вплив має очне і дистанційне навчання на підлітків?
• Чи сприймається школа як ресурс?

Обговоріть у групі:

• Чи є школа для вас місцем підтримки?
• Що у шкільному середовищі дійсно допомагає, а що заважає?
• Чи змінилося ваше ставлення до школи під час війни?

Сформулюйте висновок: яку роль відіграє школа в житті підлітка під час війни?

Фокус 3. Почуття приналежності (”я тут свій / своя”)

• Які є дані про те, як люди відчувають свою приналежність до громади?
• Як пов’язані почуття належності та бажання залишатися в Україні?
• Які чинники можуть посилювати або послаблювати це відчуття?

Обговоріть в групі:

• Що для підлітка означає бути частиною громади?
• Чи відчуваєте ви себе частиною громади у своєму місті або школі?
• Що, на вашу думку, могло б посилити це відчуття?

Сформулюйте висновок: Чому, на вашу думку, почуття належності так сильно впливає на рішення молоді?

Фокус 4. Активність, участь і сенс

• Як у дослідженні пов’язані активність і соціальний капітал?
• Яку роль відіграють гуртки, ініціативи та участь у спільних справах?

Обговоріть в групі:

• Чи відчуває молодь сенс у своїх діях?
• Чому апатія часто з’являється там, де немає залученості?
• Активність – це тільки великий внесок чи також маленькі дії?

Сформулюйте висновок: як активність впливає на психологічний стан і віру в себе?

Фокус 5. Тривожність і підтримка

• Які є дані про рівень тривожності серед підлітків?
• Чому підлітки потребують психологічної підтримки?
• Як змінюється емоційний стан молоді з часом?

Обговоріть у групі:

• Чи можна вважати такий рівень тривоги “нормальним” у цих умовах?
• Які джерела підтримки доступні підліткам?
• Чому підліткам іноді важко звертатися по допомогу?

Сформулюйте висновок: що, на вашу думку, дослідження показує про вразливість і здатність молоді знаходити ресурси?

Фокус 6. Молодь і майбутнє

• Як війна впливає на життєві та професійні плани.
• Рівень невизначеності у молоді.
• Що залишається стабільним, попри нестабільність.

Обговоріть:

• Чи нормально не знати, ким і де ти будеш у майбутньому?
• Які цінності для вас залишаються важливими, незалежно від того, де ви живете?
• Що, на вашу думку, може допомогти ухвалювати рішення, коли майбутнє невизначене?

Сформулюйте висновок: що для вас означає дорослішати під час війни?

3. Робота з реальними кейсами.

Мета: дослідити, як у справжніх українських громадах формується соціальний капітал і визначити, що з цього може бути корисним для своєї школи або громади.

Завдання: ознайомтесь з кращими практиками формування і підтримки соціального капіталу в громадах, проаналізуйте закономірності (дані взяті з дослідження savED Дослідження 2025.pdf , сторінка 110 – 115). 

Етап 1. 

Прочитайте кейси, з’ясуйте, що стало початком змін, хто брав участь, які дії об’єднували людей і що допомогло зберегти спільноту.

Етап 2. 

Проаналізуйте кейси в мінігрупах, обговоріть і дайте спільні відповіді на 5 ключових питань:

1. Точка старту
   • Як починалися зміни у кожному кейсі?
   • Це була проблема, потреба, ініціатива або криза?
2. Люди
   • Хто був головним у цьому процесі?
   • Чи брали активну участь підлітки або молодь?
3. Простір
   • У якому місці формувалася спільнота?
   • Чому цей простір був важливим для спільноти?
4. Дії
   • Які саме дії об’єднували людей?
   • Чи були ці дії регулярними та важливими?
5. Результат
   • Що змінилося для громади після цих дій?
   • Які ознаки соціального капіталу з’явилися або стали сильнішими?

Етап 3

Визначте 3–5 спільних принципів, які зустрічаються у більшості кейсів. Наприклад: “починається з людей”, “потрібен простір”, “важлива регулярність” та інші.

Етап 4

Обговоріть у групі:

• Який із цих кейсів найбільше схожий на ситуацію у нашій школі чи громаді?
• Який із принципів ми можемо використати вже зараз?
• Який невеликий і реальний крок можуть зробити старшокласники?

---

4. “Знайди точку впливу”.

Мета: допомогти учням і ученицям усвідомити власні ресурси, навички та реалістичні можливості участі у змінотворенні.

Інструкція:

Заповніть три колонки самостійно:

1. Мої ресурси: час, енергія, знання, підтримка, цифрові інструменти.
2. Мої навички та сильні сторони: уміння спілкуватися, організовувати, аналізувати, створювати контент, допомагати.
3. Можливі форми участі: інформування, волонтерство, участь в ініціативах, підтримка, адвокація, навчання інших.

Мої ресурси	Мої навички і сильні сторони	Реалістичні форми участі
Час (скільки реально маю)	Що я вмію робити добре	У чому я можу брати участь зараз
Енергія / емоційний стан	Які навички хочу розвивати	Яка форма участі мені підходить
Знання / досвід	Що мені дається легко	Що не потребує перевантаження
Підтримка (друзі, дорослі, спільноти)	У чому мене часто просять допомогти	Де я можу бути корисним або корисною
Цифрові можливості	Навички співпраці	Малий, але реальний крок

Запитання для роздумів

• Які ресурси я дійсно готовий чи готова вкладати зараз?
• Яка форма участі відповідає моїм можливостям, а не тільки бажанням?

---

1. Документальний фільм “Ми. Майбутнє”

“Ми. Майбутнє” – документальний фільм БФ savED про п’ятьох українських підлітків та їхніх наставників. У стрічці підлітки розповідають свої історії проживання повномасштабної війни та ідеї – як вони вже сьогодні працюють над розвитком та відбудовою України.

Ми.Майбутнє | Документальний фільм від savED

2. Автобіографічна книга “Я – Малала. Історія незламної боротьби за право на освіту” автора Малала Юсуфзай

Урок 15. Глобальні виклики і роль молоді. Активізм і змінотворення

---

• Глобальні виклики
• Громадянська активність
• Активізм
• Змінотворення
• Волонтерство
• Соціальна відповідальність
• Соціальний капітал
• Дезінформація
• Технологічна нерівність
• Психічне здоров’я
• Адвокація
• Приналежність до громади

---

Поміркуй над питанням, обери лише один варіант, який, на твою думку, має найбільший вплив. 

Хто реально вирішує долю світу сьогодні: політики, технології, гроші чи молодь?

Обговоріть у класі:

• чому ви обрали саме цей варіант;
• на яких прикладах з реального життя або новин ґрунтується ваша думка;
• чи були сумніви щодо вибору.

Ініціатива Українців у Берліні

Ознайомтесь з кейсом, обговоріть ситуацію:

Українські біженці в Берліні організували так званий “пункт незламності” (Point of Resilience) для місцевих жителів під час тривалого блекауту, коли в місті надовго зникла електрика.

Це сталося на початку січня 2026 року. Після підпалу кабелів на підстанції велика частина Берліна залишилася без світла, тепла і можливості зарядити телефони. Через це десятки тисяч квартир, домогосподарств і підприємств постраждали від відключення електрики.

У центрі люди могли зігрітися, випити гарячого чаю, зарядити телефони та інші пристрої, та й просто поспілкуватися і провести час у теплі.

Ця ініціатива була дуже символічною, не лише практичною. Українці поділилися досвідом життя у складних умовах, адже в Україні багато людей звикли до відключень через війну. Це допомогло місцевим краще впоратися зі стресом і побачити, що вихід завжди є.

Обговоріть у класі:

• Яку зміну насправді створили українці в цій ситуації для місцевих жителів і для себе?
• Чи можна вважати цю дію активізмом? Чому так або чому ні?
• Чи змінює ця дія тільки конкретну ситуацію, чи також уявлення людей одне про одного?
• Чи завжди активізм повинен бути протестом або публічним конфліктом?
• Коли допомога іншим переходить із приватного жесту в суспільну дію?
• Чи може активізм бути тихим і залишатися непомітним?

---

Назви ключові глобальні виклики, які безпосередньо стосуються молоді:

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Глобальні виклики: спільні проблеми та нова реальність молоді

Сьогодні молодь зростає у світі, де майже не залишилося локальних проблем, а більшість викликів стали глобальними.

Війни та збройні конфлікти стали причиною нестабільності у світі. Повномасштабна війна в Україні принесла страждання українцям і вплинула на весь світ, зокрема на енергетичну кризу та продовольчу безпеку. За два роки війни кількість молоді в Україні зменшилася більш ніж на 2 мільйони: з майже 10 мільйонів на початку 2022 року до 7,65 мільйона у 2024 році. Це сталося через втрати та масову міграцію молодих людей. (РБК Україна)

Дезінформація також стала окремим фронтом боротьби. У цифрову еру фейки поширюються дуже швидко і можуть розпалювати конфлікти або гальмувати прогрес.

Зміна клімату викликає екстремальні погодні явища і підсилює тривожність серед молоді у всьому світі. Опитування у 10 країнах показало, що понад 70% молодих людей віком 16–25 років вважають своє майбутнє “жахливим” через кліматичні зміни. Майже 60% респондентів відчувають сильну кліматичну тривогу, а близько половини зізналися, що ці переживання негативно впливають на їхнє повсякденне життя. (Тиждень)

Технологічна нерівність є ще однією глобальною проблемою. Сьогодні третина людей у світі, тобто понад 2,5 мільярда, досі не мають доступу до інтернету, а значить, і до освіти, інформації та можливостей для розвитку (УНІАН). Така цифрова прірва особливо помітна між містом і селом, різними країнами та соціальними групами, що посилює економічну й освітню нерівність. Пандемія COVID-19 показала цю проблему, коли мільйони дітей не могли навчатися дистанційно через відсутність гаджетів або інтернету.

Психічне здоров’я молоді стає глобальною проблемою. За даними ВООЗ, кожен сьомий підліток у світі віком від 10 до 19 років має психічні розлади. Депресія і тривожність є одними з головних причин непрацездатності серед підлітків цієї вікової групи (Українська Правда). Суїцид зараз є третьою основною причиною смерті серед молодих людей віком від 15 до 29 років. Постійні стреси, такі як: пандемія, війна та кліматична тривога – лише ускладнюють ситуацію.

Освіта є важливою для всього світу, але водночас залишається складним завданням. У 2022 році 244 мільйони дітей і молоді віком від 6 до 18 років не ходили до школи, переважно через бідність, конфлікти або дискримінацію (UNESCO).  

Молодь як агенти змін: участь, волонтерство і захист прав

Як ти думаєш – чому системи бояться молоді?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Молодь часто називають агентами змін, і це справді так. Вона має енергію, сміливість кидати виклик застою і свіжий погляд на старі проблеми. Незважаючи на стереотипи про “байдужу молодь покоління Z”, світові тенденції показують інше: сучасна молодь не апатична, а активно бере участь у суспільному та політичному житті. 

Дослідження доводять, що молоді люди у всьому світі насправді турбуються про справедливість, рівність і сталий розвиток. Наприклад, 84% молоді у світі вважають політиків корисливими, а 82% вірять, що політичну систему потрібно радикально змінити, щоб вона відповідала потребам майбутнього (за матеріалом World Economic Forum “Щоб відновити глобальну довіру, нам потрібні голоси молоді за столом переговорів”)

Молодь завжди була рушієм суспільних змін, але сьогодні її роль як агентів змін стала ще помітнішою. Активна громадянська позиція молодих людей проявляється у різних формах участі в житті суспільства: від участі в акціях і виборах до самоорганізації у громадах. Дослідження в Україні показують, що під час війни українська молодь стала значно активнішою: частка молодих людей, які займаються волонтерством, зросла з 20% у 2021 році до 42% у 2022 році (Сedos)

Багато молодих людей долучилися до волонтерства вперше. Якщо раніше лише 6% молоді мали свій перший досвід волонтерства протягом року, то за перший рік війни таких стало вже 30%. Це безпрецедентна мобілізація молодого покоління на допомогу країні. Волонтерство охопило всі сфери: підлітки плетуть маскувальні сітки, розвозять гуманітарну допомогу, підтримують переселенців, збирають донати на армію в соцмережах. Молодь стала авангардом волонтерського руху, який посилив здатність України протистояти викликам.

Активна участь молоді не обмежується лише волонтерством. Дедалі більше юнаків і дівчат беруть участь у громадських ініціативах і захисті прав. Вони створюють молодіжні організації, втілюють місцеві проєкти: прибирають парки, запускають стартапи з соціальною метою. Молоді правозахисники захищають права вразливих груп і борються з дискримінацією. За останній рік значно зросло бажання молодих українців бути корисними суспільству: частка тих, хто вважає “бути корисним своїй країні” однією з головних життєвих цілей, зросла з 6% до 37%. (Сedos). Це показує, що формується покоління з сильним почуттям громадянського обов’язку.

Підлітки беруть активну участь у петиціях, громадських слуханнях і молодіжних форумах, захищаючи прозорість, права людини, гендерну рівність та інші важливі цінності.

Тож “бути активним/активною” означає вчасно помічати проблему, брати відповідальність у межах своїх можливостей, діяти системно, а не разово, працювати в команді і не вигоряти).

Формати змінотворення 

Молоді змінотворці обирають різні формати дій залежно від мети та ситуації, адже активізм – це не тільки протести чи публічні виступи. 

Локальні ініціативи. Молодь об’єднується у волонтерські групи, громадські організації або неформальні спільноти, щоб вирішувати конкретні місцеві проблеми. Це можуть бути екологічні акції, наприклад прибирання сміття чи озеленення, соціальні проєкти, як-от: збір одягу для притулків або допомога літнім людям – а також урбаністичні ініціативи, наприклад фарбування муралів чи облаштування скверів. Такі проєкти важливі, бо дають конкретний результат і помітно впливають на життя громади.

Цифрові кампанії. Онлайн-активізм став справжньою ознакою покоління Z. Молодь веде блоги, створює вірусний контент, організовує флешмоби та челенджі, використовує хештеги, щоб привернути увагу до суспільних проблем. Головна перевага цифрових кампаній – це велике охоплення аудиторії та швидка мобілізація, але головний виклик полягає в тому, щоб перетворити онлайн-активність на реальні дії (“від лайків до змін”).

Освітні проєкти та просвітництво. Один із головних способів змін – це підвищення обізнаності та передача знань. Багато молодіжних лідерів починають зі створення освітніх програм: вони проводять тренінги, лекції, запускають онлайн-курси, засновують бібліотеки або навчальні клуби. Неформальна освіта у форматі “рівний рівному” дуже ефективна, адже молодь краще сприймає інформацію від своїх однолітків.

Адвокація та участь в ухваленні рішень. Адвокація – це захист інтересів певної групи або просування конкретного рішення через діалог із владою, медіакампанії чи юридичні дії. Молодіжна адвокація може проявлятися по-різному: від петицій і звернень до депутатів до участі в офіційних консультаціях, створення коаліцій громадських організацій або навіть судових позовів.

Молодь неодноразово доводила, що може бути ефективним партнером. 

Наприклад, підлітки брали участь у розробці Національної молодіжної стратегії до 2030 року. Понад 20 тисяч молодих людей з усієї країни поділилися своїми думками через опитування U-Report, і ці дані врахували під час написання стратегії розвитку молодіжної політики.

---

1. Робота з кейсами “Розпізнай фейковий активізм”.

Формат: робота в 4 мінігрупах. Кожна група отримує один кейс.

Завдання для груп

Етап 1.

Дайте відповіді на запитання для кожного кейсу:

• Яка мета цієї дії?
• Який реальний вплив має ця дія?
• Хто отримує вигоду, а хто може постраждати?
• Які можливі ризики або побічні наслідки?

Додатково для кейсу 4:

• Чи морально отримувати винагороду за активізм?
• Де межа між соціальною діяльністю та бізнесом?
• Що важливіше: намір, процес чи результат?

Етап 2.

Розташуйте кожен кейс на шкалі, поясніть свій вибір.

Етап 3

Сформулюйте разом критерії усвідомленого активізму. Наприклад, це можуть бути прозорість, реальна користь, повага до людей, розуміння наслідків і готовність відповідати за свої дії.

Кейс 1. 
Група підлітків долучається до популярного флешмобу в соцмережах і поширює гасло на підтримку важливої теми. Після цього вони більше нічого не роблять.

Кейс 2. 
Учні та учениці беруть участь у волонтерській акції, але найбільше уваги приділяють фотографіям і публікаціям. Після акції вони не підтримують зв’язок з організаторами.

Кейс 3. 
Команда старшокласників створює власну ініціативу, співпрацює з громадою, залучає партнерів, поступово розширює діяльність і відповідає за результати.

Кейс 4.  
Блогерка з великою аудиторією часто говорить про важливі соціальні теми, збирає донати і привертає увагу до проблем. Частину зібраних коштів вона залишає собі як оплату за роботу і просування, через що в суспільстві виникають суперечки.

2. Робота з соціологічним дослідженням Благодійного фонду SavED “Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення”.

Формат: робота в мінігрупах

Ознайомтесь з соціологічним дослідженням. Кожна мінігрупа обирає одну тему (один фокус) і готує короткі висновки savED Дослідження 2025.pdf (розділи 2.5, 3.1, 3.3, 3.4, 4.4)

Фокус 1. Молодь і майбутнє (оптимізм, сумніви, плани)

• Як молодь бачить майбутнє України.
• Які настрої переважають: оптимізм, невизначеність, песимізм.
• Які у молоді плани: залишатися в Україні чи виїжджати за кордон?

Обговоріть в групі:

• Які факти або результати вас здивували?
• Чи впізнаєте ви себе у цих результатах?
• Як ви вважаєте, що найбільше впливає на плани молоді: війна, освіта, громада чи сімʼя?

Сформулюйте висновок: що, на вашу думку, це дослідження показує про стан невизначеності серед старшокласників сьогодні?

Фокус 2. Школа як простір безпеки і життя

• Як у дослідженні описується роль школи?
• Який вплив має очне і дистанційне навчання на підлітків?
• Чи сприймається школа як ресурс?

Обговоріть в групі:

• Чи є школа для вас місцем підтримки?
• Що у шкільному середовищі дійсно допомагає, а що заважає?
• Чи змінилося ваше ставлення до школи під час війни?

Сформулюйте висновок: яку роль відіграє школа в житті підлітка під час війни?

Фокус 3. Почуття приналежності (”я тут свій / своя”)

• Які є дані про те, як люди відчувають свою приналежність до громади?
• Як пов’язані почуття належності та бажання залишатися в Україні?
• Які чинники можуть посилювати або послаблювати це відчуття?

Обговоріть у групі:

• Що для підлітка означає бути частиною громади?
• Чи відчуваєте ви себе частиною громади у своєму місті або школі?
• Що, на вашу думку, могло б посилити це відчуття?

Сформулюйте висновок: чому, на вашу думку, почуття належності так сильно впливає на рішення молоді?

Фокус 4. Активність, участь і сенс

• Як у дослідженні пов’язані активність і соціальний капітал?
• Яку роль відіграють гуртки, ініціативи та участь у спільних справах?

Обговоріть в групі:

• Чи відчуває молодь сенс у своїх діях?
• Чому апатія часто з’являється там, де немає залученості?
• Активність – це тільки великий внесок чи також маленькі дії?

Сформулюйте висновок: як активність впливає на психологічний стан і віру в себе?

Фокус 5. Тривожність і підтримка

• Які є дані про рівень тривожності серед підлітків?
• Чому підлітки потребують психологічної підтримки?
• Як змінюється емоційний стан молоді з часом?

Обговоріть у групі:

• Чи можна вважати такий рівень тривоги “нормальним” у цих умовах?
• Які джерела підтримки доступні підліткам?
• Чому підліткам іноді важко звертатися по допомогу?

Сформулюйте висновок: що, на вашу думку, дослідження показує про вразливість і здатність молоді знаходити ресурси?

Фокус 6. Молодь і майбутнє

• Як війна впливає на життєві та професійні плани.
• Рівень невизначеності у молоді.
• Що залишається стабільним попри нестабільність.

Обговоріть:

• Чи нормально не знати, ким і де ти будеш у майбутньому?
• Які цінності для вас залишаються важливими, незалежно від того, де ви живете?
• Що, на вашу думку, може допомогти ухвалювати рішення, коли майбутнє невизначене?

Сформулюйте висновок: що для вас означає дорослішати під час війни?

3. Робота з реальними кейсами.

Завдання: ознайомтесь з кращими практиками формування і підтримки соціального капіталу в громадах, проаналізуйте закономірності (дані взяті з дослідження savED Дослідження 2025.pdf, сторінка 110 – 115). 

Етап 1. 

Прочитайте кейси, з’ясуйте, що стало початком змін, хто брав участь, які дії об’єднували людей і що допомогло зберегти спільноту.

Етап 2. 

Проаналізуйте кейси в мінігрупах, обговоріть і дайте спільні відповіді на 5 ключових питань:

1. Точка старту
   • Як починалися зміни у кожному кейсі?
   • Це була проблема, потреба, ініціатива або криза?
2. Люди
   • Хто був головним у цьому процесі?
   • Чи брали активну участь підлітки або молодь?
3. Простір
   • У якому місці формувалася спільнота?
   • Чому цей простір був важливим для спільноти?
4. Дії
   • Які саме дії об’єднували людей?
   • Чи були ці дії регулярними та важливими?
5. Результат
   • Що змінилося для громади після цих дій?
   • Які ознаки соціального капіталу з’явилися або стали сильнішими?

Етап 3

Визначте 3–5 спільних принципів, які зустрічаються у більшості кейсів. Наприклад: “починається з людей”, “потрібен простір”, “важлива регулярність” та інші.

Етап 4

Обговоріть у групі:

• Який із цих кейсів найбільше схожий на ситуацію у вашій школі чи громаді?
• Який із принципів ми можемо використати вже зараз?
• Який невеликий і реальний крок можуть зробити старшокласники?

---

4. “Знайди точку впливу”.

Інструкція:

Заповніть три колонки самостійно:

1. Мої ресурси: час, енергія, знання, підтримка, цифрові інструменти.
2. Мої навички та сильні сторони: уміння спілкуватися, організовувати, аналізувати, створювати контент, допомагати.
3. Можливі форми участі: інформування, волонтерство, участь в ініціативах, підтримка, адвокація, навчання інших.

Мої ресурси	Мої навички і сильні сторони	Реалістичні форми участі
Час (скільки реально маю) ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________	Що я вмію робити добре ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________	У чому я можу брати участь зараз ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Енергія / емоційний стан ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________	Які навички хочу розвивати ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________	Яка форма участі мені підходить ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Знання / досвід ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________	Що мені дається легко ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________	Що не потребує перевантаження ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Підтримка (друзі, дорослі, спільноти) ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________	У чому мене часто просять допомогти ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________	Де я можу бути корисним або корисною ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Цифрові можливості ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________	Навички співпраці ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________	Малий, але реальний крок ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Запитання для роздумів

• Які ресурси я дійсно готовий чи готова вкладати зараз?
• Яка форма участі відповідає моїм можливостям, а не тільки бажанням?

---

1. Документальний фільм “Ми. Майбутнє”

“Ми. Майбутнє” – документальний фільм БФ savED про п’ятьох українських підлітків та їхніх наставників. У стрічці підлітки розповідають свої історії проживання повномасштабної війни та ідеї – як вони вже сьогодні працюють над розвитком та відбудовою України.

Ми.Майбутнє | Документальний фільм від savED

2. Автобіографічна книга “Я – Малала. Історія незламної боротьби за право на освіту” автора Малала Юсуфзай