Урок 16. Тема: Бу-Ба-Бу

Тема: Тема: Бу-Ба-Бу

Урок 16

---

•  постмодернізм

• “Коли мандрівник повернувся додому” Ю.Андрухович;
• “Любіть Оклахому!” О.Ірванець;
• “Літаюча голова” В.Неборак.
  

---

Розгляньте афішу.

1. Як ви думаєте, що ця афіша рекламує? Концерт, виставу чи щось інше?
2. Чи схоже це на серйозну літературу? Чому так/чому ні?
3. Які емоції викликає поєднання слів “вивих”, “вава” і “забава”?

У 1990-му році, коли режим уже тріщав по швах, у Львові вирішили організувати “двіж” для охочих відчути творчу свободу. Залучали до події не лише нонконформістську молодь, а й усіх, хто хотів без обмежень висловлювати свою думку. Фестиваль став ковтком свіжого повітря після довгих років заборон, цензури, мовчання та страху.

В оргкомітеті “Вивиха”-1990 засвітилась величезна кількість гучних імен. Ідейним лідером був Маркіян Іващишин, режисурою займався Сергій Проскурня, а художником агітаційної продукції був Юрій Кох. Сценарієм займались Олександр Ірванець, Юрій Винничук і Любомир Петренко.

Через два роки, уже в умовах тотальної свободи, свято повторили — з іще більшим градусом божевілля. Крім перечислених вище, до організації другого “Вивиха” долучились художник Влодко Кауфман та поет Назар Гончар; “Бу-Ба-Бу” поставили повноцінну оперу, а формальним директором фестивалю був Олег Тягнибок.

---

26 квітня 1986 року сталася техногенна катастрофа на ЧАЕС. Початковою точкою українського постмодернізму вважають Чорнобильську трагедію як цивілізаційну катастрофу. Вона засвідчила кризу індустріального суспільства. Тамара Гундорова називає “постчорнобильська бібліотека”. 

Якщо модерністи вважали, що якимись філософськими концепціями можна осягнути світ, то постмодерністи дійшли висновку, що світ чинить опір: на будь-яку дію відповідають протидією.

Межа між модернізмом та постмодернізмом у ставленні до ідеології. Якщо модернізм ‒ це наскрізна ідеологія, то постмодернізм є відчуттям універсальної порожнечі після втрати ілюзій. 

У всіх сферах життя йде постійна трансформація, а тому мислення повинно вириватися за рамки традиційних опозицій (зміст, форма, суб’єкт/об’єкт). 

Особливості постмодернізму:

• культ незалежної особистості;
• прагнення увібрати в себе, поєднати, взаємодоповнити істини релігій, філософій ‒ це єдиний спосіб пробитися до справжнього буття, здолати екзистенційну безпросвітність існування;
• бачення повсякденності як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу;
• ігрова реальність спровокувала нарочито-ігровий стиль, вдаючись до несерйозної, безглуздої гри;
• переплетіння різних жанрів і стилів;
• сюжети ‒ замасковані алюзії на сюжети попередніх епох;
• іронічність, пародійність.

Першим провідником українського постмодернізму були поетичні угрупування кінця 80-х ‒ початку 90-х років.

БуБаБу

Така назва утворилася випадково: Юрій Андрухович написав до Віктора Неборака, що просто необхідно створити якийсь новий “бурлескно-балаганно-буфонадний” стиль. А той скоротив ідею до короткого “Бу-Ба-Бу”.

Творам угруповання дійсно притаманні гротескова стихія та гра слів. Письменники поєднували постмодернізм із карнавальністю, а також висміювали пафос попередньої радянської літератури, додаючи до власних текстів елементи попкультури, пародії, ба навіть еротики.

Бубабізм, за своєю суттю, був публічною акцією, насамперед перфоменсом, який переповнений голосами та зорієнтований на читання в голос. Голос – це певна, майже ангелічна іпостась буття, яка лише й фіксувала автономність і колоніального, і тоталітарного суб’єкта в пізньорадянську епоху. 

Головна збірка Неборака періоду Бу-Ба-Бу – “Літаюча голова” (1990). У есеї “Голова, що літала”, неодноразово друкованому в різних виданнях, Андрухович пише про неї: “Літаюча голова” – цілком і повністю бубабістська книжка, і вона така перша”. Саме з моменту виходу “Літаючої голови” в українській літературній критиці починають говорити про постмодернізм. Також говорять про необароко Неборака, про карнавальність, про раблезіанство (самі автори визнають вплив на них праці Бахтіна про Рабле в контексті народної культури Середньовіччя і Ренесансу). 1–4 жовтня 1992-го року відбулася одна з найпотужніших театралізованих акцій, в основі якої були тексти бубабістів. Постановка поезоопери “Крайслер Імперіал” в рамках фестивалю “Вивих”. У поезоопері брало участь близько трьохсот осіб, усі чотири покази збирали аншлаги. В одному з епізодів на сцені літала бутафорна копія голови Неборака.

За словами Ірванця, учасники “Бу-Ба-Бу” вирішили на 30-ліття надати одне одному титули, які б якнайкраще їм пасували:

• Патріарх (Юрій Андрухович)​;
• Підскарбій (Олександр Ірванець)​;
• Прокуратор (Віктор Неборак).

Прізвиська походять від того, що Юрій Андрухович є найстаршим серед трьох, Олександр Ірванець став Підскарбієм через захоплення нумізматикою, а Віктор Неборак став Прокуратором через свою любов до літературознавства.

---

Завдання 1

Прочитайте вірш Юрія Андруховича. Дайте відповіді на питання.

Юрій Андрухович 

Коли мандрівник повернувся додому,
ступив за ворота, зійшов на поріг,
здійнявши на плечі дорогу і втому, ‒ 
всі радощі світу злетіли до ніг.
Його не забули, його зустрічали:
вечеря з вином – на широкім столі;
чомусь не казав про далекі причали,
замкнувши в устах невідомі жалі.
І всім було дивно, і жінка до ранку
зітхала в даремній гонитві за сном.
А він все дивився туди, за фіранку,
де зірка по небу пливла над вікном.

1. Розкрийте символіку образів: дороги, утоми, зірки за вікном. Які смисли вони набувають у творі?
   
2. Поясніть парадокс: герой повернувся додому, його зустріли з радістю, але він мовчить про пережите. Чому?
   
3. Визначте емоційний стан мандрівника: що переважає – спокій, радість чи смуток? Аргументуйте.
   
4. Як у вірші розкрито тему повернення? Чим відрізняється “фізичне” повернення від “внутрішнього”?
5. Чи можна вважати цей вірш поезією про самотність серед близьких?

Завдання 2

Прочитайте вірш О. Ірванця. Порівняйте та зіставте образи із віршем В. Сосюри.

1. Визначте жанр і тональність вірша О. Ірванця: це патріотична ода, пародія чи іронічна інтерпретація? Аргументуйте.
2. Як у тексті поєднується серйозний пафос і гумор? Наведіть приклади.
3. Чому автор обирає саме штати США, а не, наприклад, українські регіони? Що цим підкреслює?
4. Яке значення має згадка про Вірджінію Вулф? Як це змінює сприйняття фіналу?
5. Уявіть, що цей текст перетворили на пісню чи реп. Яким був би її ритм, настрій, відеоряд?
6. Намалюйте “літературну карту”: як ви бачите мандрівку ліричного героя через усі згадані штати.

Завдання 3

Прочитайте поезію В.Неборака. Дайте відповіді на питання.

Віктор Неборак

Літаюча голова

ВОНА ПІДНІМАЄТЬСЯ, ЯК ГОЛОВА,
відрубана голова волоцюги.
Вона промовляє уперше, і вдруге,
і втретє свої потойбічні слова:
Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!
Над юрмищем площі нависло навскіс
її всевидюще летюче бароко.
Кров гусне в повітрі, розчахнутий зріз
тінь відкидає, важку і глибоку:
Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!
Сокира невидима в місто ввійшла,
стягнути з помостів тіла безголові,
роззяви напились дешевої крові,
та зішкребе слід іржавий з чола
ПРИВИД ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!
Жереш мелодрами телевізійні?
Ти розглядаєш драконів за склом!
Стіну тобі проламає чолом
ожила куля з Оркестру Фелліні —
Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!
Запам’ятай, не сховатись ніде!
Площа приходить у схови, площа!
Бруківку темну свято полоще
і в Реберітаційне небо гряде
МАСКА — ЛІТАЮЧА ГОЛОВА
Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА
Я ГО ЛОВА ЛІТА
ЮЧА ГОЛО ВАЯ
ЧАГОЛО Ю АЯ
АО А О

1. Як ви розумієте образ «літаючої голови»? Це алегорія, гротеск чи метафора? Які значення він може мати?
2. Зверніть увагу на повторюваність рефрену «Я літаюча голова!». Яку роль він відіграє у створенні настрою та смислу поезії?
3. Як поєднуються у вірші біблійні, міфологічні та кінематографічні алюзії («Оркестр Фелліні», «маска», «потойбічні слова»)?
4. Чому у вірші так багато мотивів насильства та карнавалу? Чи можна його вважати відображенням епохи перелому (кінець 80-х — початок 90-х)?
5. Яке враження справляє на вас фінал із розпадом слів? Це — хаос, гра чи мистецький прийом для демонстрації руйнації світу?
6. Чи можна трактувати цей текст як поезію протесту? Якщо так, то проти чого вона спрямована?

---

1. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн / Тамара Гундорова; Укр. наук. ін-т Гарвард. ун-ту, Ін-т критики. – Київ: Критика, 2005. – 263 с.
2. Поліна Горлач. Сорок років “Бу-ба-бу”: як бурлеск, балаган і буфонада змінили українську літературу на зламі століть
3. Лекторій. Поезія. Випуск 11. Віктор Неборак
4. Книжкові герої. “Бу-Ба-Бу”
5. Сергій Середняк. Вивихнуті всіх країн, єднайтесь! Історія львівського фестивалю “Вивих” 
6. RECвізити. Юрій Андрухович про свій стиль письма, “Бу-Ба-Бу” 
7. Ігор Котик. Жити у поезії: про творчість Віктора Неборака 

Тема: Тема: Бу-Ба-Бу

Урок 16

---

•  постмодернізм

• “Коли мандрівник повернувся додому” Ю.Андрухович;
• “Любіть Оклахому!” О.Ірванець;
• “Літаюча голова” В.Неборак.
  

---

Розгляньте афішу.

1. Як ви думаєте, що ця афіша рекламує? Концерт, виставу чи щось інше?
2. Чи схоже це на серйозну літературу? Чому так/чому ні?
3. Які емоції викликає поєднання слів “вивих”, “вава” і “забава”?

---

26 квітня 1986 року сталася техногенна катастрофа на ЧАЕС. Початковою точкою українського постмодернізму вважають Чорнобильську трагедію як цивілізаційну катастрофу. Вона засвідчила кризу індустріального суспільства. Тамара Гундорова називає “постчорнобильська бібліотека”. 

Якщо модерністи вважали, що якимись філософськими концепціями можна осягнути світ, то постмодерністи дійшли висновку, що світ чинить опір: на будь-яку дію відповідають протидією.

Межа між модернізмом та постмодернізмом у ставленні до ідеології. Якщо модернізм ‒ це наскрізна ідеологія, то постмодернізм є відчуттям універсальної порожнечі після втрати ілюзій. 

У всіх сферах життя йде постійна трансформація, а тому мислення повинно вириватися за рамки традиційних опозицій (зміст, форма, суб’єкт/об’єкт). 

Особливості постмодернізму:

• культ незалежної особистості;
• прагнення увібрати в себе, поєднати, взаємодоповнити істини релігій, філософій ‒ це єдиний спосіб пробитися до справжнього буття, здолати екзистенційну безпросвітність існування;
• бачення повсякденності як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу;
• ігрова реальність спровокувала нарочито-ігровий стиль, вдаючись до несерйозної, безглуздої гри;
• переплетіння різних жанрів і стилів;
• сюжети ‒ замасковані алюзії на сюжети попередніх епох;
• іронічність, пародійність.

Першим провідником українського постмодернізму були поетичні угрупування кінця 80-х ‒ початку 90-х років.

БуБаБу

Така назва утворилася випадково: Юрій Андрухович написав до Віктора Неборака, що просто необхідно створити якийсь новий “бурлескно-балаганно-буфонадний” стиль. А той скоротив ідею до короткого “Бу-Ба-Бу”.

Творам угруповання дійсно притаманні гротескова стихія та гра слів. Письменники поєднували постмодернізм із карнавальністю, а також висміювали пафос попередньої радянської літератури, додаючи до власних текстів елементи попкультури, пародії, ба навіть еротики.

Бубабізм, за своєю суттю, був публічною акцією, насамперед перфоменсом, який переповнений голосами та зорієнтований на читання в голос. Голос – це певна, майже ангелічна іпостась буття, яка лише й фіксувала автономність і колоніального, і тоталітарного суб’єкта в пізньорадянську епоху. 

Головна збірка Неборака періоду Бу-Ба-Бу – “Літаюча голова” (1990). У есеї “Голова, що літала”, неодноразово друкованому в різних виданнях, Андрухович пише про неї: “Літаюча голова” – цілком і повністю бубабістська книжка, і вона така перша”. Саме з моменту виходу “Літаючої голови” в українській літературній критиці починають говорити про постмодернізм. Також говорять про необароко Неборака, про карнавальність, про раблезіанство (самі автори визнають вплив на них праці Бахтіна про Рабле в контексті народної культури Середньовіччя і Ренесансу). 1–4 жовтня 1992-го року відбулася одна з найпотужніших театралізованих акцій, в основі якої були тексти бубабістів. Постановка поезоопери “Крайслер Імперіал” в рамках фестивалю “Вивих”. У поезоопері брало участь близько трьохсот осіб, усі чотири покази збирали аншлаги. В одному з епізодів на сцені літала бутафорна копія голови Неборака.

За словами Ірванця, учасники “Бу-Ба-Бу” вирішили на 30-ліття надати одне одному титули, які б якнайкраще їм пасували:

• Патріарх (Юрій Андрухович)​;
• Підскарбій (Олександр Ірванець)​;
• Прокуратор (Віктор Неборак).

Прізвиська походять від того, що Юрій Андрухович є найстаршим серед трьох, Олександр Ірванець став Підскарбієм через захоплення нумізматикою, а Віктор Неборак став Прокуратором через свою любов до літературознавства.

---

Завдання 1

Прочитайте вірш Юрія Андруховича. Дайте відповіді на питання.

Юрій Андрухович 

Коли мандрівник повернувся додому,
ступив за ворота, зійшов на поріг,
здійнявши на плечі дорогу і втому, ‒ 
всі радощі світу злетіли до ніг.
Його не забули, його зустрічали:
вечеря з вином – на широкім столі;
чомусь не казав про далекі причали,
замкнувши в устах невідомі жалі.
І всім було дивно, і жінка до ранку
зітхала в даремній гонитві за сном.
А він все дивився туди, за фіранку,
де зірка по небу пливла над вікном.

1. Розкрийте символіку образів: дороги, утоми, зірки за вікном. Які смисли вони набувають у творі?
   
2. Поясніть парадокс: герой повернувся додому, його зустріли з радістю, але він мовчить про пережите. Чому?
   
3. Визначте емоційний стан мандрівника: що переважає – спокій, радість чи смуток? Аргументуйте.
   
4. Як у вірші розкрито тему повернення? Чим відрізняється “фізичне” повернення від “внутрішнього”?
5. Чи можна вважати цей вірш поезією про самотність серед близьких?

Завдання 2

Прочитайте вірш О. Ірванця. Порівняйте та зіставте образи із віршем В. Сосюри.

1. Визначте жанр і тональність вірша О. Ірванця: це патріотична ода, пародія чи іронічна інтерпретація? Аргументуйте.
2. Як у тексті поєднується серйозний пафос і гумор? Наведіть приклади.
3. Чому автор обирає саме штати США, а не, наприклад, українські регіони? Що цим підкреслює?
4. Яке значення має згадка про Вірджінію Вулф? Як це змінює сприйняття фіналу?
5. Уявіть, що цей текст перетворили на пісню чи реп. Яким був би її ритм, настрій, відеоряд?
6. Намалюйте “літературну карту”: як ви бачите мандрівку ліричного героя через усі згадані штати.

Завдання 3

Прочитайте поезію В.Неборака. Дайте відповіді на питання.

Віктор Неборак

Літаюча голова

ВОНА ПІДНІМАЄТЬСЯ, ЯК ГОЛОВА,
відрубана голова волоцюги.
Вона промовляє уперше, і вдруге,
і втретє свої потойбічні слова:
Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!
Над юрмищем площі нависло навскіс
її всевидюще летюче бароко.
Кров гусне в повітрі, розчахнутий зріз
тінь відкидає, важку і глибоку:
Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!
Сокира невидима в місто ввійшла,
стягнути з помостів тіла безголові,
роззяви напились дешевої крові,
та зішкребе слід іржавий з чола
ПРИВИД ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!
Жереш мелодрами телевізійні?
Ти розглядаєш драконів за склом!
Стіну тобі проламає чолом
ожила куля з Оркестру Фелліні —
Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!
Запам’ятай, не сховатись ніде!
Площа приходить у схови, площа!
Бруківку темну свято полоще
і в Реберітаційне небо гряде
МАСКА — ЛІТАЮЧА ГОЛОВА
Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА
Я ГО ЛОВА ЛІТА
ЮЧА ГОЛО ВАЯ
ЧАГОЛО Ю АЯ
АО А О

1. Як ви розумієте образ «літаючої голови»? Це алегорія, гротеск чи метафора? Які значення він може мати?
2. Зверніть увагу на повторюваність рефрену «Я літаюча голова!». Яку роль він відіграє у створенні настрою та смислу поезії?
3. Як поєднуються у вірші біблійні, міфологічні та кінематографічні алюзії («Оркестр Фелліні», «маска», «потойбічні слова»)?
4. Чому у вірші так багато мотивів насильства та карнавалу? Чи можна його вважати відображенням епохи перелому (кінець 80-х — початок 90-х)?
5. Яке враження справляє на вас фінал із розпадом слів? Це — хаос, гра чи мистецький прийом для демонстрації руйнації світу?
6. Чи можна трактувати цей текст як поезію протесту? Якщо так, то проти чого вона спрямована?

---

1. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн / Тамара Гундорова; Укр. наук. ін-т Гарвард. ун-ту, Ін-т критики. – Київ: Критика, 2005. – 263 с.
2. Поліна Горлач. Сорок років “Бу-ба-бу”: як бурлеск, балаган і буфонада змінили українську літературу на зламі століть
3. Лекторій. Поезія. Випуск 11. Віктор Неборак
4. Книжкові герої. “Бу-Ба-Бу”
5. Сергій Середняк. Вивихнуті всіх країн, єднайтесь! Історія львівського фестивалю “Вивих” 
6. RECвізити. Юрій Андрухович про свій стиль письма, “Бу-Ба-Бу” 
7. Ігор Котик. Жити у поезії: про творчість Віктора Неборака