матеріал 6

Урок 16. Узагальнення. Релігії й світ 21 століття

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 16. Релігії й світ 21 століття

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

визначає тривалість (хронологічні межі) історичних явищ і процесів [12 ГІО 1.1.2-1];
характеризує сприйняття народами свого місця в історії [12 ГІО 2.2.1-1 П];
усвідомлено бере участь в облаштуванні громадського простору у своєму місті/селі/селищі [12 ГІО 2.3.2-1 П];
виявляє чинники, які впливають на інтерпретацію історичної та суспільної інформації [12 ГІО 3.3.2-1];
систематизує соціальну та історичну інформацію (за самостійно обраними критеріями) у таблиці, діаграми, графіки тощо [12 ГІО 4.1.1-1];
порівнює історичні факти й артефакти за самостійно визначеними для цього критеріями [12 ГІО 4.1.2-1 П];
долучається до створення проєктів рішень, спрямованих на подолання дискримінації [12 ГІО 5.3.2-2];
характеризує зв’язки між глобальними, державними та місцевими проблемами [12 ГІО 6.2.1-1 П].

Після уроку учні / учениці зможуть:

обґрунтовувати та прогнозувати вплив демографічних змін у релігійному ландшафті на соціально-політичні процеси та внутрішню політику держав у 21 столітті;
розрізняти та критично аналізувати поняття: секуляризм, клерикалізм, фундаменталізм, наводячи конкретні приклади з політичної та соціальної практики різних країн;
оцінювати роль релігійних організацій у відповідь на нові етичні виклики;
розуміти різницю між декларативною релігійністю та релігійними практиками на прикладі соціологічних опитувань.

Ключова компетентність уроку: культурна компетентність – здатність учня / учениці аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності.

Ключові терміни, особи та концепції

Секуляризм – світогляд або політичний принцип, який відокремлює релігію від інших сфер людського існування, зокрема релігію від політичної сфери. https://www.britannica.com/topic/secularism
Біблійний пояс – район, переважно на півдні США, де проживає багато людей із дуже сильними та суворими християнськими переконаннями. https://www.britannica.com/dictionary/Bible-Belt
Клерикалізм – соціально-політична течія, що домагається панування або посилення ролі церкви й духовенства в усіх сферах життя суспільства. https://vue.gov.ua/Клерикалізм
Фундаменталізм – умонастрої та дії, викликані переконанням, що єдиною підставою (фундаментом) справжньої віри є буквальне сприйняття вихідних істин релігійного вчення; граничний консерватизм. https://vue.gov.ua/Фундаменталізм
Екуменізм – рух задля діалогу, співдіяльності та об’єднання християнських конфесій при збереженні плюралізму у віровченні, культі й організації. https://vue.gov.ua/Екуменізм
Прозелітизм – цілеспрямовані зусилля з метою навернути у свою віру (релігію, конфесію) послідовників інших віросповідань. https://vue.gov.ua/Прозелітизм

Як підготуватися до уроку?

Важливо усвідомити глобальний демографічний зсув: якщо у XIX–XX ст. (період колоніалізму) Європа та Північна Америка були «експортерами» християнства, то у ХХІ ст. вони переживають стрімку секуляризацію. Натомість центр християнства та ісламу зміщується на Глобальний Південь (Африка на південь від Сахари, Азія, Латинська Америка). Це змінює характер релігій: вони стають більш емоційними, синкретичними та соціально активними. Від територій до «цифри». Якщо на минулих уроках ми розглядали експансію як захоплення земель (колоніалізм, Manifest Destiny), то у ХХІ ст. експансія переходить у цифровий простір. Соціальні мережі та інтернет стають новим полем для місіонерства (цифрова релігійність), але водночас й інструментом для радикалізації та поширення фундаменталізму (вербування в екстремістські організації).

У сучасному світі релігія часто політизується. В одних випадках вона стає інструментом дипломатії та миру (роль Ватикану, міжрелігійні діалоги), в інших – маркером «свій-чужий» у гібридних війнах та конфліктах (Близький Схід, Балкани, агресія РФ проти України). Варто наголосити на амбівалентності (подвійності) релігії: вона може бути як джерелом конфлікту, так і шляхом до примирення.

Масова міграція створює у мегаполісах Європи та США ситуацію релігійного плюралізму, де поруч існують мечеті, церкви, синагоги та буддійські храми. Це вимагає нових навичок толерантності, але також породжує виклики (ксенофобія, стигматизація), які учні мають навчитися аналізувати без упереджень.

У ХХ ст. соціологи пророкували, що з розвитком науки релігія зникне. Зараз стало очевидно, що ця теорія помилкова. Релігія не зникла, а трансформувалася. Вона повертається в публічний простір, політику та дискусії про права людини. Сучасний світ – це не світ без релігії, а світ, де світське і релігійне змушені співіснувати і домовлятися заново.

Якщо в епоху колоніалізму релігія була інструментом експансії імперій, то сьогодні вона стає інструментом націоналізму та захисту ідентичності. Політики часто використовують релігійні гасла не через глибоку віру, а щоб мобілізувати виборців або протиставити свою націю «загрозам» глобалізації (приклад: християнський правий рух у США, індуїстський націоналізм в Індії, ісламські політичні партії). Це перегукується з темою ідентичності, яка була важливою для збереження спільнот під час колонізації.

У 21 столітті, особливо на Заході, поширюється тренд «вірянин, але не релігійний». Люди конструюють власну віру, поєднуючи елементи різних традицій (наприклад, християнська етика + буддійська медитація + віра в карму). Це руйнує монополію традиційних церков і створює конкурентний ринок ідей, де традиційні релігії змушені змінювати методи комунікації, щоб боротися за увагу молоді.

Дизайн уроку

Провокація

Робота у групах

Поділіться на три групи, кожна з яких буде відігравати роль аналітичного центру. Кожен центр отримує опис одного сценарію розвитку світової релігійної карти до 2100 року, має проаналізувати його та підготувати три ключові аргументи, що обґрунтовують його реалістичність та перевагу над іншими сценаріями. Обґрунтування має обов’язково містити посилання на історичні процеси (колоніалізм, експансія) або ключові терміни ХХІ століття (секуляризація, міграція, фундаменталізм). Кожна група має за результатами пропрацьованого сценарію намалювати карту світу згідно з домінантною релігією, позначивши кожну з релігій кольором.

Презентуйте результати всьому класу, порівняйте карти кожної з груп.

Сценарій	Опис сценарію	Географічний фокус	Ключові висновки для обґрунтування
1.	Африка та Азія стають головними релігійними центрами світу (християнство та іслам). Європа та Північна Америка завершують секуляризацію, перетворюючись на пострелігійні регіони.
2.	Світ стає різко поляризованим. Фундаменталістські та екстремістські рухи використовують цифрові технології (інтернет, ШІ) для швидкої експансії ідеологій, створюючи віртуальні «халіфати» та «ристиянські фортеці». Міжрелігійний діалог майже зникає.
3.	Внаслідок масової міграції (кліматичної, економічної) жодна релігія не домінує в жодній великій міській агломерації світу. Світ стає мозаїкою релігійного плюралізмута синкретизму, але зростає напруга через релігійну дискримінацію та ксенофобію.

Відповідь:

*Сценарій*	*Основна теза*	*Географічний фокус*	*Ключові висновки для обґрунтування*
1.	Африка та Азія стають головними релігійними центрами світу (християнство та іслам). Європа та Північна Америка завершують секуляризацію, перетворюючись на пострелігійні регіони.	Африка (Нігерія, Кенія) та Південна Азія.	Демографія – найвищі показники народжуваності. Спадщина колоніалізму – сильне вкорінення релігій, але без європейського секулярного впливу. Релігійна дипломатія півдня стає ключовою. Акцент на релігійній демографії та атеїзмі / агностицизмі як європейському тренді.
2.	Світ стає різко поляризованим. Фундаменталістські та екстремістські рухи використовують цифрові технології (інтернет, ШІ) для швидкої експансії ідеологій, створюючи віртуальні «халіфати» та «ристиянські фортеці». Міжрелігійний діалог майже зникає.	Близький Схід, зони етнорелігійних конфліктів, Європа (через онлайн-вербування)	Цифрова релігійність – медіа як інструмент експансії. Наслідки експансії – незаліковані історичні травми, які легко експлуатуються екстремістами. Релігійний ландшафт стає віртуальним. Занепад міжрелігійного діалогу.
3.	Внаслідок масової міграції (кліматичної, економічної) жодна релігія не домінує в жодній великій міській агломерації світу. Світ стає мозаїкою релігійного плюралізму та синкретизму, але зростає напруга через релігійну дискримінацію та ксенофобію.	Мегаполіси Європи (Лондон, Париж), Північна Америка.	Міграція – головний фактор зміни карти. Свобода совісті – необхідність адаптувати законодавство. Синкретизм – поява нових, змішаних культів у великих містах. Зростання проблем ісламофобії / антисемітизму у полірелігійних містах.

Методичний коментар:

Мета провокації – мотивувати учнів та учениць на прогнозування та аналіз довгострокових глобальних релігійних трендів (демографія, секуляризація, міграція), використовуючи знання про історичні процеси (наслідки експансії, колоніалізму) як основу для прогнозу.

Цей підхід забезпечує високий рівень залученості, вимагає критичного мислення та дає можливість учням застосувати всі вивчені терміни у контексті майбутнього.

Особлива увага приділяється формуванню критичного мислення та медіаграмотності. Аналізуючи сценарій «Цифровий фундаменталізм», учні вчаться розрізняти справжню релігійну ідентичність від маніпулятивного використання релігійної риторики в цифровому просторі. Дискусія в групах та між групами сприяє розвитку навичок аргументації, публічного виступу та міжрелігійного діалогу (хоча б у формі академічної дискусії), що є ключовим для формування громадянської позиції у світі ХХІ століття.

Таким чином, провокація ефективно реалізує цілі узагальнювального уроку, перетворюючи пасивне повторення матеріалу на активний процес прогнозування та аналізу глобальних викликів крізь призму релігієзнавства.

Робота в групах

Завдання 1. Урбаністика майбутнього: квартал порозуміння.

Поділіться на чотири групи. Уявіть, що ви – це архітектурно-планувальна рада мегаполіса (наприклад, Лондона, Нью-Йорка чи Токіо) у 2025 році. Вам потрібно спроєктувати новий житловий квартал, де проживатимуть представники різних релігійних спільнот та атеїсти.

Завдання:

Розробіть план розміщення культових споруд (церква, мечеть, синагога тощо) та світських об’єктів (школа, парк, науковий центр).
Запропонуйте три конкретні правила співжиття, які допоможуть уникнути конфліктів (наприклад, регулювання гучності закликів до молитви, дні спільних свят, меню у шкільній їдальні).

Презентуйте свій проєкт, пояснюючи, як ви врахували інтереси як релігійних людей, так і секулярної (світської) частини населення.

Відповідь:

Під час презентації та захисту проєкту вчитель має звертати увагу на наявність у відповідях учнів таких елементів:

1. Розуміння просторової організації (зонування)

Учні та учениці не повинні розміщувати культові споруди «стіна до стіни» (це потенційна зона конфлікту) або віддавати перевагу одній релігії (це відсилка до колоніального минулого, яке вони вивчали, де домінувала одна віра).
Очікується, що учні та учениці виділять нейтральну територію (парк, бібліотека, науковий хаб), яка об’єднує всіх мешканців незалежно від віросповідання. Це демонструє розуміння поняття секуляризація в урбаністиці.
Уникнення «гетто». Учні мають пояснити, що будинки не розділені за релігійною ознакою (наприклад, «мусульманський квартал» чи «християнський квартал»), а є змішаними, щоб сприяти інтеграції.

2. Практичність правил

Учитель очікує почути конкретні механізми врегулювання побутових суперечок, а не абстрактні заклики до миру через:

обмеження децибелів, використання додатків, розклад;
різноманітність меню в школах / кафе (халяль, кошер, пісне, веганське) як елемент побутової поваги.

3. Інклюзивність

Критично важливо, щоб учні згадали про права людей, які не сповідують жодної релігії. Їхні інтереси (тиша, відсутність нав’язування) мають бути захищені.
Варто звернути увагу, чи враховано інтереси менших релігійних груп (наприклад, буддистів чи юдеїв у переважно християнському / мусульманському середовищі)?

4. Використання термінології

Учні у своєму мовленні мають свідомо вживати терміни уроку:

релігійний плюралізм
толерантність (або Інклюзивність)
свобода совісті
міжрелігійний діалог (як спосіб вирішення проблем ²)

Рівень	Що демонструють учні та учениці?
Високий	Пропонують інноваційні рішення (наприклад, мультирелігійний центр – одна будівля для різних конфесій за розкладом). Активно використовують цифрові технології для вирішення конфліктів. Чітко аргументують права атеїстів. Пов’язують свій план із запобіганням помилкам минулого (експансії та нав’язування).
Достатній	Розмістили храми різних релігій, запропонували правила взаємної поваги. Розуміють необхідність компромісів, але рішення є досить стандартними. Можуть забути про світську частину населення.
Середній	Просто намалювали карту з церквою та мечеттю. Правила занадто загальні («не сваритися»). Не можуть пояснити, як саме планування запобігає конфліктам.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває громадянську та культурну компетентність. Воно переводить абстрактні поняття «релігійний плюралізм» та «секуляризація» у практичну площину. Учні вчаться знаходити компроміси та моделювати толерантне середовище, розуміючи, що у ХХІ столітті простір міст стає мультикультурним (як наслідок міграції, обговореної в підготовці до уроку).

Самостійно

Завдання 2. Аналіз політичної та релігійної карти США.

Перегляньте мапу 1, яка змальовує кордони «біблійного поясу» та мапи 2-4, які показують результати останніх трьох президентських виборів у США. Який взаємозвʼязок ви знаходите поміж цими картами, як би ви могли пояснити його?

Мапа 1

https://en.wikipedia.org/wiki/Bible_Belt#/media/File:BibleBelt.png

Мапа 2 (вибори 2016 року)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Президентські_вибори_у_США_2016#/media/Файл:ElectoralCollege2016.svg

Мапа 3 (вибори 2020)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Президентські_вибори_у_США_2020#/media/Файл:ElectoralCollege2020.svg

Мапа 4 (вибори 2024)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Президентські_вибори_у_США_2024#/media/Файл:ElectoralCollege2024.svg

Відповідь:

Учні та учениці мають помітити чітку географічну кореляцію:

територія «Біблійного поясу» (Південний Схід та частина Середнього Заходу США: штати Техас, Алабама, Міссісіпі, Теннессі, Оклахома та ін.) на картах виборів стабільно зафарбована у червоний колір.
це означає, що регіони з найвищим рівнем релігійності (переважно євангельські протестанти) стабільно голосують за кандидата від Республіканської партії.

Як це пояснити:

Історична інерція. Хоча колись Південь був демократичним (про це можна поговорити в контексті пригадування матеріалу 9-го класу з історії), у другій половині XX-на початку XXI століття відбулася «переорієнтація», і релігійний фактор став одним із вирішальних у цьому процесі.

Ціннісний збіг. Республіканська партія США у своїй програмі апелює до традиційних, консервативних цінностей, які є важливими для вірян «Біблійного поясу» (захист традиційної сім’ї, заборона абортів, релігійна свобода в освіті та бізнесі).

Культурна ідентичність. У цих штатах релігія є не просто особистою вірою, а частиною культурного коду та способу життя. Голосування за демократів (які асоціюються з ліберальними цінностями, правами ЛГБТК+, секуляризмом великих міст) сприймається як загроза їхньому світогляду.

Методичний коментар:

Це завдання демонструє, що в сучасному світі релігія залишається потужним електоральним фактором навіть у високорозвинених демократіях. Воно руйнує стереотип про те, що «політика і релігія не пов’язані». Варто звернути увагу учнів та учениць , як чітко розділена країна. «Сині» штати (демократи) – це переважно узбережжя та великі мегаполіси, де рівень секуляризації вищий, а релігійна карта більш строката (католики, юдеї, атеїсти, мусульмани). «Червоні» штати – це більш монолітна релігійна сільська місцевість. Можна провести паралель, чи бачимо ми подібне в інших країнах. Наприклад, Польща, де східні, більш релігійні регіони, голосують за консерваторів, або Туреччина чи Нідерланди.

Робота в парах

Завдання 3. Аналіз демографічних даних.

У вас є три графіки від дослідницького центру Pew Research, що ілюструють демографічні показники основних релігійних груп.

Проаналізуйте у парах взаємозв’язок між віком, народжуваністю та прогнозованим зростанням, щоб дати відповіді на аналітичні запитання:

Погляньте на прогнозоване зростання мусульман та християн. Використовуючи дані з двох інших графіків (вік та народжуваність), поясніть причину такого стрімкого зростання. Чому ці цифри вищі за загальний ріст населення Землі?
Буддизм – єдина велика світова релігія, чисельність якої, за прогнозами, зменшиться. Знайдіть докази причин цього явища на графіках.
Існує стереотип, що у ХХІ столітті світ стрімко стає атеїстичним. Погляньте на показники групи «Unaffiliated» (нерелігійні). Чи підтверджують графіки теорію про те, що атеїсти стануть домінантною групою? Аргументуйте відповідь, порівнюючи їхній приріст із загальним ростом населення.

Відповіді презентуйте у класі, порівнявши їх та дійшовши до спільних висновків.

Відповідь:

1. Чинники зростання

Основна причина – це поєднання молодого населення та високої народжуваності.
Мусульмани мають найнижчий медіанний вік – 24 роки, а християни – 30 років. Це означає, що більшість представників цих релігій перебувають у репродуктивному віці або входять у нього. До того ж, рівень народжуваності (Total Fertility Rate) у мусульман та християн значно перевищує рівень відтворення населення, що забезпечує природний приріст, вищий за середній по планеті (32%).

2. Парадокс буддизму

Зменшення кількості буддистів спричинене старінням населення та низькою народжуваністю.
Медіанний вік буддистів становить 36 років (одна з найстаріших груп), а рівень фертильності – усього 1,6 дитини на жінку. Це значно нижче рівня відтворення (2,1), що неминуче веде до скорочення популяції.
Не останню роль у цьому відіграє рівень економічного зростання традиційно буддійських країн та складна ситуація в Тибеті.

3. Міф про «кінець релігії»

Група «Unaffiliated» зросте лише на 3%, що є катастрофічно мало порівняно із загальним ростом населення Землі на 32%. Причини: вони мають низьку народжуваність (1,6, як і у буддистів) та відносно високий середній вік (36 років). Хоча люди можуть ставати атеїстами через зміну поглядів (секуляризацію), природний демографічний приріст грає на користь релігійних груп.

Графіки спростовують міф про те, що атеїзм демографічно витіснить релігію у найближчі 40 років.

Методичний коментар:

Це завдання є ключовим для формування наукового світогляду. Воно допомагає учням зрозуміти, що релігійна карта світу в ХХІ столітті формується не лише через місіонерство чи переконання, а значною мірою через демографію та географію.

Це завдання повʼязано з попереднім завданням. Високі показники народжуваності мусульман та християн корелюють з регіонами їхнього проживання (Африка, Південна Азія), тоді як низькі показники атеїстів та буддистів часто пов’язані з демографічною кризою в розвинених країнах Заходу та Східної Азії (Китай, Японія).

Це завдання додає уроку наукової ваги і показує учням, як використовувати статистику для перевірки гучних заголовків ЗМІ.

Робота в парах

Завдання 4. Релігійна мапа Китаю.

Перед вами результати опитувань щодо релігійності населення Китаю.

Дайте відповідь на питання:

Які традиційні релігії Китаю ви пам’ятаєте з курсу історії?
Які, окрім цих релігій, ще розповсюджені у Китаї та у яких регіонах?
Чому на вашу думку, результати дослідження Pew Research та World Factbook так сильно відрізняються?

Джерело: https://en.wikipedia.org/wiki/Religion_in_China#cite_note-religion2023-2

Відповідь:

1. Традиційні релігії (з курсу історії):

конфуціанство (часто сприймається як філософія та етика, а не релігія);
даосизм (традиційна містична релігія Китаю).

Важливо: у Китаї поширений релігійний синкретизм – людина може одночасно сповідувати елементи всіх трьох вчень.

2. Інші поширені релігії та регіони:

іслам, поширений переважно на північному заході Китаю (Сіньцзян – Уйгурський автономний район), де проживають уйгури та інші тюркські народи, а також серед народності хуей (розсіяні по країні);
буддизм, поширений у Тибеті

3. Чому результати Pew Research та World Factbook відрізняються:

для західних дослідників (Pew) відвідування храму предків чи віра в духів – це “народна релігія”. Для офіційної статистики (на яку часто спирається World Factbook) – це просто “культурна традиція”, а людина вважається атеїстом.
Китай – офіційно атеїстична держава. Є лише 5 дозволених релігій. Мільйони християн відвідують незареєстровані домашні церкви і не потрапляють в офіційну статистику World Factbook, але можуть бути враховані в анонімних опитуваннях Pew.

Методичний коментар:

Мета цього завдання – розвинути навички критичного аналізу джерел інформації (інформаційна компетентність). Учні мають зрозуміти, що суха статистика може бути маніпулятивною або неповною, якщо не розуміти контексту (методології підрахунку та політичного тиску). Варто наголосити на феномені культурної релігійності в Азії. На відміну від Заходу, де ти або християнин, або ні, у Китаї межі розмиті. Це завдання чудово ілюструє тему уроку про світ 21 століття, де релігія часто існує у прихованих або нетрадиційних формах.

Робота в групах

Завдання 5. SWOT-аналіз.

Створіть особистий SWOT-аналіз ролі релігії в сучасному світі, записавши по 1-2 тези в кожну категорію:

Strengths (сильні сторони): яку користь приносить релігія сьогодні?
Weaknesses (слабкі сторони): які є внутрішні проблеми?
Opportunities (можливості): що релігія може зробити для майбутнього?
Threats (загрози): які небезпеки пов’язані з релігією?

Методичний коментар:

Це класична техніка узагальнення, яка дозволяє структурувати великий обсяг інформації. Учні систематизують знання про експансію (як загрозу в минулому і сьогоденні) та соціальну роль (як можливість). Це завдання допомагає сформувати збалансовану, неупереджену власну позицію, що є однією з цілей курсу. Варто зазначити, що правильної відповіді на це завдання бути не може, оскільки вона залежить від особистих релігійних поглядів (наскільки важливо для учнів та учениць зростання або зміна релігійної свідомості), тому саме від них залежатиме різноманіття відповідей на уроці. Для того, щоб більше дізнатися про техніку SWOT-аналізу, можна скористатися матеріалами: https://nus.org.ua/2021/10/29/dlya-chogo-vchytelyam-swot-analiz-i-yak-jogo-robyty/

Самостійно

Домашнє завдання

Розгляньте фотографії внизу, що ілюструють популярні у сучасному світі явища: заняття йогою, святкування Геловіну та різдвяний ярмарок. Проведіть розслідування трансформації цих явищ, заповнивши порівняльну таблицю. Визначте, що залишилося від первинного релігійного змісту, а що з’явилося нового.

Явище	Релігійні витоки	Сучасне сприйняття
Йога
Геловін
Різдво

Як ви вважаєте, чому у 21 столітті форма (свято, ритуал) часто зберігається, а релігійний зміст зникає або замінюється розвагою?

Джерела:
https://planeta-shop.com.ua/stati/zdorove-stati/ioga-kak-ona-est?srsltid=AfmBOopAgWEBZLqcUD0Fvbv_8-B9gUnY4erppV0O_uYL7TIi6SDp_H9Z

https://top-5.in.ua/p-iat-tsikavykh-faktiv-pro-khellovin/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Різдвяний_ярмарок#/media/Файл:ChristmasMarketJena.jpg

Відповідь:

Явище	Релігійні витоки	Сучасне сприйняття
Йога	Духовна практика в індуїзмі та буддизмі. Мета – досягнення просвітлення (мокші), контроль над розумом та єднання з Абсолютом (Богом).	Фітнес, спорт, засіб для схуднення або зняття стресу (wellness). Часто позбавлена мантр та філософії. Це глобальна індустрія одягу та курсів.
Геловін	Кельтське свято Самайн (день вшанування померлих) + Ххристиянський День усіх святих (All Hallows’ Eve). Час молитов за душі померлих.	Карнавал, костюмовані вечірки, збір цукерок (Trick or treat), перегляд фільмів жахів. Сприймається як весела гра зі страхом без віри в духів.
Різдво	Християнське свято народження Ісуса Христа. Акцент на Літургії, втіленні Бога, спасінні душі.	Головний сезон розпродажів (Xmas). Акцент на подарунках, Санта-Клаусі (образ Coca-Cola), родинній вечері та зимовій магії. Часто святкується атеїстами.

Методичний коментар:

Учні та учениці мають вийти на поняття секуляризації (зменшення ролі релігії) та комерціалізації (перетворення традицій на товар). Суспільство споживання бере привабливу картинку (обряд, атмосферу), але відкидає складні релігійні зобов’язання (піст, молитву), роблячи продукт зручним для всіх (light-версія релігії).

Це завдання розвиває культурну компетентність та критичне мислення. Воно допомагає учням побачити, що релігія у 21 столітті часто присутня в їхньому житті неявно – через масову культуру.

Важливо підкреслити, що ці зміни не є обов’язково поганими, це природний процес адаптації культури. Однак учні мають розуміти різницю між йогою як гімнастикою та йогою як духовним шляхом.

Усі три явища стали глобальними. Йогу практикують християни в США, Різдво як день шопінгу та побачень святкують навіть у нехристиянській Японії. Це приклад того, як глобалізація відриває традицію від її релігійного коріння і робить універсальною.

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я вмію обґрунтовувати та прогнозувати вплив демографічних змін у релігійному ландшафті на соціально-політичні процеси та внутрішню політику держав у 21 столітті
Я можу розрізняти та критично аналізувати поняття: секуляризм, клерикалізм, фундаменталізм, наводячи конкретні приклади з політичної та соціальної практики різних країн
Я можу оцінювати роль релігійних організацій у відповідь на нові етичні виклики
Я розумію різницю між декларативною релігійністю та релігійними практиками на прикладі соціологічних опитувань

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 16. Релігії й світ 21 століття

Дизайн уроку

Провокація

Робота у групах

Презентуйте результати всьому класу, порівняйте карти кожної з груп.

Сценарій	Опис сценарію	Географічний фокус	Ключові висновки для обґрунтування
1.	Африка та Азія стають головними релігійними центрами світу (християнство та іслам). Європа та Північна Америка завершують секуляризацію, перетворюючись на пострелігійні регіони.
2.	Світ стає різко поляризованим. Фундаменталістські та екстремістські рухи використовують цифрові технології (інтернет, ШІ) для швидкої експансії ідеологій, створюючи віртуальні «халіфати» та «ристиянські фортеці». Міжрелігійний діалог майже зникає.
3.	Внаслідок масової міграції (кліматичної, економічної) жодна релігія не домінує в жодній великій міській агломерації світу. Світ стає мозаїкою релігійного плюралізмута синкретизму, але зростає напруга через релігійну дискримінацію та ксенофобію.

Робота в групах

Завдання 1. Урбаністика майбутнього: квартал порозуміння.

Завдання:

Розробіть план розміщення культових споруд (церква, мечеть, синагога тощо) та світських об’єктів (школа, парк, науковий центр).
Запропонуйте три конкретні правила співжиття, які допоможуть уникнути конфліктів (наприклад, регулювання гучності закликів до молитви, дні спільних свят, меню у шкільній їдальні).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Самостійно

Завдання 2. Аналіз політичної та релігійної карти США.

Мапа 1

https://en.wikipedia.org/wiki/Bible_Belt#/media/File:BibleBelt.png

Мапа 2 (вибори 2016 року)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Президентські_вибори_у_США_2016#/media/Файл:ElectoralCollege2016.svg

Мапа 3 (вибори 2020)

Файл:ElectoralCollege2020.svg

Мапа 4 (вибори 2024)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Президентські_вибори_у_США_2024#/media/Файл:ElectoralCollege2024.svg

Робота в парах

Завдання 3. Аналіз демографічних даних.

Погляньте на прогнозоване зростання мусульман та християн. Використовуючи дані з двох інших графіків (вік та народжуваність), поясніть причину такого стрімкого зростання. Чому ці цифри вищі за загальний ріст населення Землі?
Буддизм – єдина велика світова релігія, чисельність якої, за прогнозами, зменшиться. Знайдіть докази причин цього явища на графіках.
Існує стереотип, що у ХХІ столітті світ стрімко стає атеїстичним. Погляньте на показники групи «Unaffiliated» (нерелігійні). Чи підтверджують графіки теорію про те, що атеїсти стануть домінантною групою? Аргументуйте відповідь, порівнюючи їхній приріст із загальним ростом населення.

Відповіді презентуйте у класі, порівнявши їх та дійшовши до спільних висновків.

Робота в парах

Завдання 4. Релігійна мапа Китаю.

Перед вами результати опитувань щодо релігійності населення Китаю.

Дайте відповідь на питання:

Які традиційні релігії Китаю ви пам’ятаєте з курсу історії?
Які, окрім цих релігій, ще розповсюджені у Китаї та у яких регіонах?
Чому на вашу думку, результати дослідження Pew Research та World Factbook так сильно відрізняються?

Джерело: https://en.wikipedia.org/wiki/Religion_in_China#cite_note-religion2023-2

Робота в групах

Завдання 5. SWOT-аналіз.

Створіть особистий SWOT-аналіз ролі релігії в сучасному світі, записавши по 1-2 тези в кожну категорію:

Strengths (сильні сторони): яку користь приносить релігія сьогодні?
Weaknesses (слабкі сторони): які є внутрішні проблеми?
Opportunities (можливості): що релігія може зробити для майбутнього?
Threats (загрози): які небезпеки пов’язані з релігією?

Домашнє завдання

Явище	Релігійні витоки	Сучасне сприйняття
Йога
Геловін
Різдво

Джерела:
https://planeta-shop.com.ua/stati/zdorove-stati/ioga-kak-ona-est?srsltid=AfmBOopAgWEBZLqcUD0Fvbv_8-B9gUnY4erppV0O_uYL7TIi6SDp_H9Z

https://top-5.in.ua/p-iat-tsikavykh-faktiv-pro-khellovin/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Різдвяний_ярмарок#/media/Файл:ChristmasMarketJena.jpg

Прогрес

	Ні	Частково	Так
Я вмію обґрунтовувати та прогнозувати вплив демографічних змін у релігійному ландшафті на соціально-політичні процеси та внутрішню політику держав у 21 столітті
Я можу розрізняти та критично аналізувати поняття: секуляризм, клерикалізм, фундаменталізм, наводячи конкретні приклади з політичної та соціальної практики різних країн
Я можу оцінювати роль релігійних організацій у відповідь на нові етичні виклики
Я розумію різницю між декларативною релігійністю та релігійними практиками на прикладі соціологічних опитувань

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе