Урок 18
Матеріал
Урок 18
Підсумковий проєкт (на вибір)
Проєкт 1.Підготовка й проведення інтерв’ю про способи комунікації та її види / про способи комунікації в майбутньому
- інтерв’ю;
- респондент;
- інтерв’юер;
- спосіб комунікації.
Порада для вчителя
Повідомте учням теми проєктів.
Протягом цього та наступного уроку учні більше дізнаються про підготовку до інтерв’ю, вигадані мови та вимоги до проєкту.
Завдання 1
Прочитай текст. Виконай завдання.
Як підготуватись до інтерв’ю
Хороше інтерв’ю здається простим і легко читається. Але за цією «легкістю» стоїть складний флоу, в якому кожна деталь відіграє велику роль. І без належної підготовки весь цей процес може провалитися.
При підготовці виникає чимало складнощів. Наприклад, не завжди зрозуміло, в яку форму запакувати інтерв’ю. І не зрозуміло, що запитати у того, хто вже дав десятки інтерв’ю, чи того, хто не дав жодного.
Навіщо брати інтерв’ю
Інтерв’ю — мабуть, найпопулярніший жанр та основа журналістської роботи. Майже для будь-якого матеріалу потрібно брати інтерв’ю: якщо воно не публікується у формі розмови, то стає основою для профайлу або гіда, фактурою для репортажу або розслідування. Тому вміння брати інтерв’ю — чи не головний хард-скіл будь-якого журналіста.

Текстові інтерв’ю — найпоширеніші (і в цьому гайді акцент також на них). Але не завжди підсумковий матеріал виходить у формі тексту — може бути аудіо- або відеоформат. Сама розмова при цьому відбувається майже однаково — відмінності переважно у постпродакшені. Якщо проводиш інтерв’ю на камеру або під аудіозапис, звірся з вимогами оператора та звукорежисера: вони підкажуть, як краще розвернутися до камери і як поводитись під час розмови.
Траєкторія інтерв’ю
Розмова з героєм зазвичай займає 20–40–60 хвилин — звичайно, все залежить від контексту та умов, але найчастіше так. Але, щоб цей діалог відбувся і був результативним, потрібно правильно підготуватися. Іди за цими точками:
Крок 1. Визначитись з ціллю
Важливо розуміти, що ти хочеш сказати в інтерв’ю. Звичайно, авдиторія приходить за різним: хтось хоче дізнатися більше про свого кумира, хтось тільки познайомитися з цією людиною, хтось глибоко розуміється на якійсь темі, а хтось — хоче прояснити свої сумніви з приводу гострого питання.
Запити авдиторії впливають на цілі інтерв’ю. Найчастіше вони бувають такими:
#1. Намалювати портрет героя. Цей портрет може бути узагальненим, якщо спікер не дуже відомий та авдиторія познайомиться з ним вперше, або глибоким і конкретним, якщо він часто з’являється в публічному полі і дає багато інтерв’ю.
#2. Висвітлити експертну тему. Якщо робити акцент на цьому, то інтерв’ю варто брати у фахівця — тема та досвід спікера буде важливішим, ніж його особистість.
#3. Розповісти про проєкт. У цьому випадку ви з людиною обговорюєте конкретний привід: книгу, фільм, благодійний проєкт героя.
Залежно від цілі, вибирається формат. Їх не так багато:
#1. Запитання — відповідь. Вибирай його, якщо запитання конкретні та їх не можна безболісно прибрати з тексту або якщо позиція журналіста у розмові також важлива. Наприклад, ви з героєм дискутуєте і ти також висловлюєш свою точку зору.
#2. Колективне інтерв’ю. Те саме, що запитання — відповідь, але спікерів декілька — і вони відповідають на ті самі запитання. Вибирай його, якщо береш інтерв’ю у декількох людей одночасно та/або вони у процесі обговорюють тему між собою.
#3. Монолог. Запитання вирізаються, мова спікера зшивається в суцільний текст. Цей формат підходить для творчих біографій та експертних текстів, якщо тема досить широка та журналіст ставить загальні запитання.
#4. Профайл. Пишемо про героя від третьої особи, чергуючи з прямою мовою. Тут важлива навичка вибудовування сюжету, вміння зробити з розлогого оповідання послідовну історію.
Крок 2. Дізнатися все про героя і тему
Інформації багато не буває. Якщо йдеться про експертну тему, звісно, краще, коли журналіст у ній теж розуміється. Зазвичай у редакціях є негласна спеціалізація: наприклад, один пише про графічний дизайн та ілюстрацію, інший — про рекламу, третій — про технології.
Але є теми чи акценти, в які журналіст (поки що) не занурювався. Якщо напрямок для тебе новий, потрібно:
#1. Розібратися у темі загалом. Зрозуміти основні терміни, виділити провідних експертів та важливі процеси.
#2. Промоніторити порядок денний. Дізнатися, що відбувалося у цій сфері останнім часом. Якщо мова піде про конкретну новину, вивчи її історію, різні позиції та теорії.
#3. Зрозуміти, що про це пишуть та писали. Розібратися, які сторони теми висвітлювалися, які залишалися в тіні. Це потрібно, щоб не повторюватися і зробити розмову унікальною.
Якщо розповідаєш про особистість, готуватися треба за тим самим принципом. Прочитай і подивися якнайбільше інтерв’ю свого героя, прогортай соцмережі і не зупиняйся на першій сторінці гугл-пошуку: інформація багаторічної давності може показати людину з іншого боку.
На що звернути увагу, збираючи інформацію:
#1. Біографія — краще записати її тезово, особливо якщо герой тобі погано знайомий.
#2. Найчастіші теми — те, про що з героєм говорять дуже часто. Шукай, що ти можеш витягнути, чого ще не запитували, чи є нерозкриті теми (щось цікаве, що згадувалося побіжно).
#3. Як герой спілкується — це допоможе вибудувати стратегію комунікації: вибрати більш офіційний чи неформальний стиль, уникнути запитань, які можуть усе зіпсувати, чи навпаки, піти на усвідомлену провокацію.
Іноді герой — непублічний і у вільному доступі жодної інформації про нього немає. А тобі він розповідатиме приватну історію, про яку ще ніхто до ладу не знає. У такому разі добре пропиши сетинг: що з життя героя тобі особливо важливе, яким може бути сюжет і до чого потрібно привести читача. І ще можна поставити спікеру декілька запитань до інтерв’ю, щоб зрозуміти, з ким спілкуватимешся.
Крок 3. Скласти перелік запитань
Запитання залежать від цілі інтерв’ю — важливо сформувати їх так, щоб вони справді розкривали тему та вели туди, куди треба. Організуй їх у логічну послідовність — щоб розмова плавно перетікала з одного запитання до іншого. Наслідувати цей порядок у процесі розмови не обов’язково, але шпаргалка зайвою не буде.
Якщо плануєш форму «запитання — відповідь», пропиши запитання чіткіше й послідовніше — так буде менше проблем під час редактури. Формулюй відкриті запитання — з «як?», «хто?», «коли?», «навіщо?», щоб розмова не згасала, а розгорялася. А якщо задаєш закриті (з відповіддю «так» чи «ні»), одразу додавай «чому?».
Якщо запитання на тему закінчилися, запитай ще:
#1. Про інфоприводи — з цього зручно розпочинати розмову.
#2. Про те, що хвилює авдиторію, — подумай, що можуть обговорювати читачі в коментарях до цього інтерв’ю, і спитай героя про це.
#3. Про те, чого ще не запитували, — щоб розкрити героя з нового боку (але в рамках логіки та етики).
#4. Про те, що цікавить особисто тебе, — можливо, у тебе є своя думка на цю тему, яку можна запакувати в запитання.
Не все це обов’язково має бути у переліку: головне — орієнтуйся на ціль інтерв’ю. Надішли спікеру запитання, якщо ви домовилися узгодити їх до розмови.
Завдання до тексту:
1. Чому, на твою думку, важливо визначати ціль перед інтерв’ю? Як від цього залежить вибір запитань і формат розмови?
2. Які ризики виникають, якщо брати інтерв’ю, не перевіривши інформацію про героя та тему?
3. Який формат допоможе краще розкрити особистість героя, а який — його професійні компетенції?
4. Заміни слова профайл, флоу, хард-скіл, постпродакшен українськими відповідниками.
5. Кого з українських інтерв’юерів ти дивишся? Який формат його/її інтерв’ю?
6. Проаналізуй інтерв’ю і визнач, наскільки журналіст/-ка підготувався/-лася до розмови: чи були запитання структуровані, чи розкрили тему?
Завдання 2
Переглянь фрагмент відео.
Шлях інтерв’юера: Антонюк, Соколова, Лиховида і Семесюк про створення якісного контенту | Ютюбери

Завдання 3
Зроби список порад, як записати цікаве інтерв’ю.
Завдання 4
Якби тобі довелось робити інтерв’ю, який формат ти б обрав/ обрала: відео, аудіо, текстовий?
Завдання 5
Опрацюй будь-яке цікаве для тебе інтерв’ю на одному із сайтів:
- https://theukrainians.org/category/interview/
- https://www.ukrainer.net/thread/interviu/
- https://www.village.com.ua/village/culture/culture-interview
- https://suspilne.media/culture/tag/intervu/
Визнач, чи в кожному елементи, зазначені на інфографіці.

Урок 18
Підсумковий проєкт (на вибір)
Проєкт 1.Підготовка й проведення інтерв’ю про способи комунікації та її види / про способи комунікації в майбутньому
- інтерв’ю;
- респондент;
- інтерв’юер;
- спосіб комунікації.
Завдання 1
Прочитай текст. Виконай завдання.
Як підготуватись до інтерв’ю
Хороше інтерв’ю здається простим і легко читається. Але за цією «легкістю» стоїть складний флоу, в якому кожна деталь відіграє велику роль. І без належної підготовки весь цей процес може провалитися.
При підготовці виникає чимало складнощів. Наприклад, не завжди зрозуміло, в яку форму запакувати інтерв’ю. І не зрозуміло, що запитати у того, хто вже дав десятки інтерв’ю, чи того, хто не дав жодного.
Навіщо брати інтерв’ю
Інтерв’ю — мабуть, найпопулярніший жанр та основа журналістської роботи. Майже для будь-якого матеріалу потрібно брати інтерв’ю: якщо воно не публікується у формі розмови, то стає основою для профайлу або гіда, фактурою для репортажу або розслідування. Тому вміння брати інтерв’ю — чи не головний хард-скіл будь-якого журналіста.

Текстові інтерв’ю — найпоширеніші (і в цьому гайді акцент також на них). Але не завжди підсумковий матеріал виходить у формі тексту — може бути аудіо- або відеоформат. Сама розмова при цьому відбувається майже однаково — відмінності переважно у постпродакшені. Якщо проводиш інтерв’ю на камеру або під аудіозапис, звірся з вимогами оператора та звукорежисера: вони підкажуть, як краще розвернутися до камери і як поводитись під час розмови.
Траєкторія інтерв’ю
Розмова з героєм зазвичай займає 20–40–60 хвилин — звичайно, все залежить від контексту та умов, але найчастіше так. Але, щоб цей діалог відбувся і був результативним, потрібно правильно підготуватися. Іди за цими точками:
Крок 1. Визначитись з ціллю
Важливо розуміти, що ти хочеш сказати в інтерв’ю. Звичайно, авдиторія приходить за різним: хтось хоче дізнатися більше про свого кумира, хтось тільки познайомитися з цією людиною, хтось глибоко розуміється на якійсь темі, а хтось — хоче прояснити свої сумніви з приводу гострого питання.
Запити авдиторії впливають на цілі інтерв’ю. Найчастіше вони бувають такими:
#1. Намалювати портрет героя. Цей портрет може бути узагальненим, якщо спікер не дуже відомий та авдиторія познайомиться з ним вперше, або глибоким і конкретним, якщо він часто з’являється в публічному полі і дає багато інтерв’ю.
#2. Висвітлити експертну тему. Якщо робити акцент на цьому, то інтерв’ю варто брати у фахівця — тема та досвід спікера буде важливішим, ніж його особистість.
#3. Розповісти про проєкт. У цьому випадку ви з людиною обговорюєте конкретний привід: книгу, фільм, благодійний проєкт героя.
Залежно від цілі, вибирається формат. Їх не так багато:
#1. Запитання — відповідь. Вибирай його, якщо запитання конкретні та їх не можна безболісно прибрати з тексту або якщо позиція журналіста у розмові також важлива. Наприклад, ви з героєм дискутуєте і ти також висловлюєш свою точку зору.
#2. Колективне інтерв’ю. Те саме, що запитання — відповідь, але спікерів декілька — і вони відповідають на ті самі запитання. Вибирай його, якщо береш інтерв’ю у декількох людей одночасно та/або вони у процесі обговорюють тему між собою.
#3. Монолог. Запитання вирізаються, мова спікера зшивається в суцільний текст. Цей формат підходить для творчих біографій та експертних текстів, якщо тема досить широка та журналіст ставить загальні запитання.
#4. Профайл. Пишемо про героя від третьої особи, чергуючи з прямою мовою. Тут важлива навичка вибудовування сюжету, вміння зробити з розлогого оповідання послідовну історію.
Крок 2. Дізнатися все про героя і тему
Інформації багато не буває. Якщо йдеться про експертну тему, звісно, краще, коли журналіст у ній теж розуміється. Зазвичай у редакціях є негласна спеціалізація: наприклад, один пише про графічний дизайн та ілюстрацію, інший — про рекламу, третій — про технології.
Але є теми чи акценти, в які журналіст (поки що) не занурювався. Якщо напрямок для тебе новий, потрібно:
#1. Розібратися у темі загалом. Зрозуміти основні терміни, виділити провідних експертів та важливі процеси.
#2. Промоніторити порядок денний. Дізнатися, що відбувалося у цій сфері останнім часом. Якщо мова піде про конкретну новину, вивчи її історію, різні позиції та теорії.
#3. Зрозуміти, що про це пишуть та писали. Розібратися, які сторони теми висвітлювалися, які залишалися в тіні. Це потрібно, щоб не повторюватися і зробити розмову унікальною.
Якщо розповідаєш про особистість, готуватися треба за тим самим принципом. Прочитай і подивися якнайбільше інтерв’ю свого героя, прогортай соцмережі і не зупиняйся на першій сторінці гугл-пошуку: інформація багаторічної давності може показати людину з іншого боку.
На що звернути увагу, збираючи інформацію:
#1. Біографія — краще записати її тезово, особливо якщо герой тобі погано знайомий.
#2. Найчастіші теми — те, про що з героєм говорять дуже часто. Шукай, що ти можеш витягнути, чого ще не запитували, чи є нерозкриті теми (щось цікаве, що згадувалося побіжно).
#3. Як герой спілкується — це допоможе вибудувати стратегію комунікації: вибрати більш офіційний чи неформальний стиль, уникнути запитань, які можуть усе зіпсувати, чи навпаки, піти на усвідомлену провокацію.
Іноді герой — непублічний і у вільному доступі жодної інформації про нього немає. А тобі він розповідатиме приватну історію, про яку ще ніхто до ладу не знає. У такому разі добре пропиши сетинг: що з життя героя тобі особливо важливе, яким може бути сюжет і до чого потрібно привести читача. І ще можна поставити спікеру декілька запитань до інтерв’ю, щоб зрозуміти, з ким спілкуватимешся.
Крок 3. Скласти перелік запитань
Запитання залежать від цілі інтерв’ю — важливо сформувати їх так, щоб вони справді розкривали тему та вели туди, куди треба. Організуй їх у логічну послідовність — щоб розмова плавно перетікала з одного запитання до іншого. Наслідувати цей порядок у процесі розмови не обов’язково, але шпаргалка зайвою не буде.
Якщо плануєш форму «запитання — відповідь», пропиши запитання чіткіше й послідовніше — так буде менше проблем під час редактури. Формулюй відкриті запитання — з «як?», «хто?», «коли?», «навіщо?», щоб розмова не згасала, а розгорялася. А якщо задаєш закриті (з відповіддю «так» чи «ні»), одразу додавай «чому?».
Якщо запитання на тему закінчилися, запитай ще:
#1. Про інфоприводи — з цього зручно розпочинати розмову.
#2. Про те, що хвилює авдиторію, — подумай, що можуть обговорювати читачі в коментарях до цього інтерв’ю, і спитай героя про це.
#3. Про те, чого ще не запитували, — щоб розкрити героя з нового боку (але в рамках логіки та етики).
#4. Про те, що цікавить особисто тебе, — можливо, у тебе є своя думка на цю тему, яку можна запакувати в запитання.
Не все це обов’язково має бути у переліку: головне — орієнтуйся на ціль інтерв’ю. Надішли спікеру запитання, якщо ви домовилися узгодити їх до розмови.
Завдання до тексту:
1. Чому, на твою думку, важливо визначати ціль перед інтерв’ю? Як від цього залежить вибір запитань і формат розмови?
2. Які ризики виникають, якщо брати інтерв’ю, не перевіривши інформацію про героя та тему?
3. Який формат допоможе краще розкрити особистість героя, а який — його професійні компетенції?
4. Заміни слова профайл, флоу, хард-скіл, постпродакшен українськими відповідниками.
5. Кого з українських інтерв’юерів ти дивишся? Який формат його/її інтерв’ю?
6. Проаналізуй інтерв’ю і визнач, наскільки журналіст/-ка підготувався/-лася до розмови: чи були запитання структуровані, чи розкрили тему?
Завдання 2
Переглянь фрагмент відео.
Шлях інтерв’юера: Антонюк, Соколова, Лиховида і Семесюк про створення якісного контенту | Ютюбери

Завдання 3
Зроби список порад, як записати цікаве інтерв’ю.
Завдання 4
Якби тобі довелось робити інтерв’ю, який формат ти б обрав/ обрала: відео, аудіо, текстовий?
Завдання 5
Опрацюй будь-яке цікаве для тебе інтерв’ю на одному із сайтів:
- https://theukrainians.org/category/interview/
- https://www.ukrainer.net/thread/interviu/
- https://www.village.com.ua/village/culture/culture-interview
- https://suspilne.media/culture/tag/intervu/
Визнач, чи в кожному елементи, зазначені на інфографіці.

Ділись та обговорюй важливе