Урок 18. Екологічна, цифрова, громадянська відповідальність

Урок 18. Екологічна, цифрова, громадянська відповідальність

---

• Громадянська / соціальна відповідальність
• Громадянська активність / позиція
• Волонтерство
• Суспільно-корисна діяльність
• Права і обов’язки громадян
• Участь у житті громади
• Державна молодіжна політика

---

1. Запропонуйте учням і ученицям подивитись відео, ознайомитись з історією Романа Ратушного

Роман Ратушний: Бунтар, борець зі свавіллям, воїн

Роман Ратушний – український громадський діяч та активіст, журналіст, учасник Революції Гідності, військовий-доброволець.

Роман став відомим як ініціатор і координатор руху за збереження Протасового Яру в Києві. Він відкрито критикував корупцію в міському управлінні, використовуючи правові інструменти, публічні звернення і громадські кампанії.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Роман добровільно приєднався до Збройних Сил України. Це рішення стало продовженням його громадянської позиції, заснованої на відповідальності за країну, її свободу і майбутнє. Для нього участь у війні була обов’язком громадянина держави, яка перебуває під загрозою.

Роман Ратушний загинув у 2022 році під час бойових дій. 

У публічному просторі він залишається прикладом свідомої громадянської позиції, поєднання активізму, правової культури та особистої відповідальності за спільне благо.

https://suspilne.media/764059-pamat-pro-romu-ce-vtilenna-jogo-zapovitu-ridni-ta-druzi-ratusnogo-zgaduut-jogo-v-drugu-ricnicu-zagibeli/

2. Обговоріть у класі:
   • Чи може одна людина змінити світ?
   • Чи можна бути свідомим онлайн і байдужим офлайн?
   • А чи можна бути активістом і при цьому не протестувати?
   • Які дії Романа Ратушного можна вважати проявами громадянської відповідальності?
3. (Опційно) Проведіть аналітичне обговорення в мінігрупах.  
   Кожна група працює з одним аспектом:
   • громадянська відповідальність у мирний час;
   • громадянська відповідальність під час суспільної кризи;
   • особиста межа відповідальності: де вона починається і де закінчується;
   • ризики громадянської активності для окремої людини.

---

Громадянська відповідальність

Громадянська (соціальна) відповідальність – це готовність брати участь у житті громади та суспільства, розуміючи свої права і обов’язки. Активний громадянин цікавиться справами громади, впливає на рішення, допомагає іншим, контролює владу і, найголовніше, не залишається байдужим до подій навколо. Справжня відповідальність громадянина – це не лише дотримання законів чи сплата податків, а й свідома участь: відвідувати вибори і голосувати, обговорювати суспільні проблеми, висловлювати свою позицію, брати участь у благодійності чи волонтерстві, організовувати ініціативи для позитивних змін.

Форми громадянської відповідальності.

Є багато способів проявити свою відповідальність у суспільстві. Серед найпоширеніших форм участі можна назвати волонтерство, участь у громадських організаціях чи молодіжних радах, відвідування громадських слухань і місцевих зборів, контроль за роботою місцевої влади, наприклад через участь у суспільних радах, подання петицій чи звернень. Також це благодійність, взаємодопомога у громаді та дотримання правил співжиття: не порушувати закон, поважати права інших, виконувати свої обов’язки на роботі чи навчанні. Кожен може обрати ту форму участі, яка відповідає його або її здібностям та інтересам. Наприклад, хтось проводить екологічні майстер-класи для дітей, хтось організовує прибирання у своєму дворі, а інші координують збір допомоги для людей у складних життєвих обставинах або беруть участь в онлайн-кампаніях.

Волонтерство як форма суспільно-корисної діяльності

Чи волонтерили ви коли-небудь у житті? Що це було? Який сенс це мало (або має і зараз) для вас?

Волонтерство зазвичай розуміють як безоплатну допомогу або прояв доброї волі. Проте це також спосіб для громадян брати участь у житті суспільства. Волонтерство з’являється там, де є потреба, яку держава чи ринок не можуть швидко або ефективно задовольнити: це може бути соціальна підтримка, гуманітарна допомога, екологічні проєкти чи робота з вразливими групами.

Волонтерство має для суспільства кілька важливих ролей. По-перше, воно допомагає громадам бути стійкішими під час криз. По-друге, створює рівноправні зв’язки між людьми, які не залежать від формальних ієрархій. По-третє, це можливість навчитися відповідальності, коли люди діють не за наказом, а за власним свідомим вибором (Путівник з волонтерства)

Про те, як розвивати волонтерський рух у школах, можна прочитати у статті Вчися.Медіа “Волонтерство в освіті: що змінює новий закон для учнівства, студентства та освітянства”

Різниця між “хочу допомогти” і “беру відповідальність”

Бажання допомогти і відповідальність – це різні речі.

Коли ми кажемо “хочу допомогти”, це часто про емоційний порив. Тут є співчуття, ентузіазм, бажання бути корисним саме зараз. Це гарний початок, але він швидко минає. Як тільки емоції стишуються, допомога зазвичай зникає.

А от “беру відповідальність” – це про готовність діяти послідовно. Тут важливо не просто брати участь, а й розуміти наслідки своїх дій. Відповідальність – це регулярність, надійність і розуміння своїх можливостей. Людина, яка бере відповідальність, не просто долучається, а і запитує: що саме потрібно, як це вплине на інших, хто ще бере участь і що буде, якщо я не виконаю обіцяне. У волонтерстві ця різниця особливо помітна. Емоційна допомога може бути хаотичною або навіть шкідливою, тоді як відповідальне волонтерство будується на координації, довгостроковому баченні та повазі до тих, кому допомагають.

Зв’язок відповідальності з довірою та репутацією

Відповідальність лежить в основі довіри. Довіра не з’являється лише через наміри, вона виникає завдяки постійним діям, які доводять, що на людину можна покластися. Якщо людина виконує обіцянки та свої зобов’язання, інші бачать у ній надійного партнера.

З часом відповідальність формує репутацію. Репутація – це те, що інші знають про неї з власного досвіду (а не слова людини про себе). У навчанні, волонтерстві чи роботі саме репутація відповідальної людини допомагає їй впливати, співпрацювати та бути лідером / лідеркою.

У спільнотах і суспільстві відповідальність кожної людини допомагає також створити довіру. Де є довіра, легше домовлятися, працювати разом і долати труднощі. Якщо ж відповідальність замінюють лише добрі наміри, довіра швидко зникає.

---

1.  “Держава – Я – Моя громада”.

Мета: навчити працювати з документами, подивитись на стратегію як на форму суспільного договору між державою і молоддю.

Формат: робота в мінігрупах

Хід роботи:

Етап 1

Познайомте учнів та учениць з Національною стратегією державної молодіжної політики в Україні до 2030 року.unicef.org

Ця стратегія була схвалена Кабінетом Міністрів України, затверджена Указом Президента України у 2021 році і визначає бачення, пріоритети та основні напрямки державної політики щодо молоді в Україні на період до 2030 року.

Етап 2

Учні й учениці працюють у мінігрупах, відповідають на питання:

1. Що держава обіцяє молоді?
   • Які можливості держава пропонує молоді?
   • Які умови і ресурси вона зобов’язується створити?
   • Який образ молодої людини закладений у тексті (і картинці, що вище): пасивний отримувач чи активний учасник?
2. Що держава очікує від молоді?
   • Яку поведінку держава очікує від молоді?
   • Які цінності і дії вважаються бажаними або необхідними?
   • Де в тексті закладена відповідальність молоді за суспільні процеси?
3. Де тут моє місце як громадянина / громадянки?
   • Де саме в цій стратегії є моє місце як громадянина / громадянки вже зараз, а не “після 18”?
   • Які форми участі для мене реально доступні сьогодні (у школі, громаді, онлайн, через волонтерство)?
   • Яку відповідальність я готовий або готова взяти на себе, а не перекласти на державу?

Етап 3

Кожна група коротко презентує:

• один пункт з обіцянок держави;
• одну форму відповідальності молоді;
• одну реальну дію, яку можна зробити на рівні громади.

2. Дебати “Чи зобовʼязана людина бути громадянсько активною?”

Формат: дебати, під час яких учасники можуть змінювати свої позиції.

Етап 1. Вибір теми

Учитель / учителька зачитує три твердження (без коментарів), а учні / учениці обирають одне твердження, яке їм найближче зараз.

1. Моя активність нічого не змінює.
2. Бути громадянсько активним – це обовʼязок.
3. Я нікому нічого не винен / не винна, якщо не порушую закон.

Етап 2. Формування позиції

Клас ділиться на три позиційні групи:

Позиція А – “Так, зобовʼязана”.
Позиція Б – “Ні, не зобовʼязана”.
Позиція В – “Залежить від ситуації”.

Етап 3. Підготовка аргументів

Кожна група готує:

1. 2 сильні аргументи своєї позиції.
2. 1 приклад із реального життя.
3. 1 межу, де їхня позиція перестає працювати.

Етап 4. Основна дискусія

Правила: говорити по черзі, відповідати на аргументи, а не на особистість. Не використовувати загальні гасла, на кшталт, “усі мають” чи “нормальні люди”.

Питання для модерації (оберіть 2–3):

• Яка різниця між “бути активним/ою” і “бути відповідальним/ою”?
• Чи може мовчання бути відповідальною позицією?
• Чи є межа, після якої неучасть стає проблемою?
• Чи всі мають однаково достатньо ресурсу для активності?

Етап 5. Зміна позиції

Запитайте учнів й учениць, чи готові вони змінити свою думку після дебатів.

Учні й учениці можуть залишитися у своїй групі, перейти до іншої або обрати проміжну позицію. Ті, хто змінив думку, коротко пояснюють, що на це вплинуло.

3.  Формула громадянської дії.

Мета: показати учнівству різні форми громадянської відповідальності

Формат: робота в 4 групах.

Етап 1

Познайомте учнів й учениць з потужними українськими організаціями, які допомагають молоді формувати активну громадянську позицію, відповідальність і готовність діяти в інтересах суспільства.

Пласт – український скаутський рух, який виховує відповідальних лідерів, навчає самостійності та заохочує служіння громаді й державі.

БУР – громадська ініціатива “Будуємо Україну Разом”, яка об’єднує волонтерство, відновлення громад і неформальну освіту.

Українська академія лідерства (УАЛ) – це річна освітня програма для молоді, яка поєднує фізичний, інтелектуальний і ціннісний розвиток, волонтерство та формування лідерського мислення.

Змінотворці – громадська організація й ініціатива, яка підтримує активну громадянську позицію, соціальні проєкти та локальні зміни.

Етап 2

Кожна група отримує одну організацію і відповідає на питання:

• Яку проблему суспільства ця організація вирішує?
• Якою є мета, місія, цінності, вплив організації?
• Яку відповідальність беруть на себе учасники?
• Які якості тут критично важливі (дисципліна, витривалість, ініціативність, служіння, мислення)?

Етап 3

Групи презентують свої напрацювання і розповідають про організацію.

4.  Робота з кейсами “Бути громадянином “.

Формат:  робота в мінігрупах. 

Кожна група отримує один кейс і відповідає на однакові запитання:

1. Хто тут відповідальний? (окремі люди, групи, інституції, громада, держава)
2. Які є рівні можливих дій? (індивідуальні, колективні, інституційні)
3. Де межа реального впливу для підлітків до 18 років?
4. Який найменший, але реальний крок можна зробити вже зараз?
5. Що буде, якщо ніхто нічого не зробить? (короткий прогноз наслідків)

Кейс 1. “Молодіжний простір закривають”

У громаді закривають молодіжний простір. У чатах з’являється багато обурення, мемів і сарказму. Минуло два тижні, але ніхто нічого не зробив.

Додаткове ускладнення для аналізу:

• Простір фінансувався частково з бюджету громади.
• Молодь ніколи не приходила на громадські обговорення.

Кейс 2. “Непомітне рішення”

Міська рада ухвалює рішення, що стосується школярів, наприклад, скорочення гуртків, зміну маршруту транспорту чи скасування пільг. Інформація є на сайті ради, але її майже ніхто не читає. Більшість дізнається про це вже після того, як рішення ухвалене, і пише: “Нас ніхто не питав”.

Фокус напруги:

• Хто відповідальний за проінформованість населення?
• “Я не знав / не знала” – це виправдання?
• Чи входить громадянська активність у поняття “цікаво мені чи ні”?

Кейс 3. “Онлайн-активізм”

Учні та учениці активно поширюють пости про проблему (наприклад, довкілля, несправедливість чи дискримінацію). У громаді немає реальних дій. Дехто каже: “Головне – привернути увагу”.

Фокус напруги:

• Де межа між позицією й імітацією дії?
• Чи можна вважати онлайн-активність громадянською відповідальністю?
• Хто і за що тут реально відповідає?

Кейс 4. “Це не моя справа”

У школі чи районі з’являється проблема (наприклад, булінг, небезпечне місце або несправедливе правило). Більшість учнів та учениць говорить: “Мене це не стосується, у мене і так свої справи”.

Фокус напруги:

• Межа між приватним і спільним.
• Відповідальність за бездіяльність.
• Чи завжди “не втручатися” – нейтральна позиція?

Формат презентації результатів

Кожна група презентує свій кейс (одне речення на кожен пункт):

• Відповідальними тут є – ___________________________________________________________.
• Найреальніший рівень дій для нас – _________________________________________________.
• Найменший крок, який можна зробити – _____________________________________________. 
• Якщо нічого не робити, наслідком буде – ____________________________________________.

---

5. Моя громадянська відповідальність

Формат: індивідуальна робота

Кожен учень й учениця відповідає письмово:

• Яка модель громадянської відповідальності мені найбільше близька і чому?
• Яка модель найменше мені підходить і чому?
• Яку відповідальність я реально готовий або готова взяти на себе у найближчі 1–2 роки?
• Що мені зараз заважає діяти: страх, невпевненість, брак інформації чи відсутність підтримки?
• Наскільки я готовий або готова відповідати за наслідки своїх дій?

Складіть одне речення за зразком:

Моя громадянська відповідальність зараз – це __________________________________________ у форматі ____________________________________________________________________________________ у моїй громаді ____________________________________________________________________________________.

Наприклад: допомога іншим, спільна фізична робота, лідерство, ініціатива, навчання, волонтерство.

---

1. Боротьба з корупцією як щоденна громадянська практика.

Підніміть тему корупції на уроці. Обговоріть, як нормалізація нечесних практик руйнує довіру і робить будь-яку суспільну дію беззмістовною.

Допоміжною буде стаття Освіторія.Медіа “Як говорити з учнями про корупцію? Добірка ресурсів для вчителів”.

Гра “Непідкупність” 

2. Відео від ВВС Україна “Тривожне покоління. Як надмірна опіка і смартфони виховують нещасливих дітей”

“Тривожне покоління. Як надмірна опіка і смартфони виховують нещасливих дітей“

Урок 18. Екологічна, цифрова, громадянська відповідальність

---

• Громадянська / соціальна відповідальність
• Громадянська активність / позиція
• Волонтерство
• Суспільно-корисна діяльність
• Права і обов’язки громадян
• Участь у житті громади
• Державна молодіжна політика

---

1. Подивись відео, ознайомся з історією Романа Ратушного

Роман Ратушний: Бунтар, борець зі свавіллям, воїн

Роман Ратушний – український громадський діяч та активіст, журналіст, учасник Революції Гідності, військовий-доброволець.

Роман став відомим як ініціатор і координатор руху за збереження Протасового Яру в Києві. Він відкрито критикував корупцію в міському управлінні, використовуючи правові інструменти, публічні звернення і громадські кампанії.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Роман добровільно приєднався до Збройних Сил України. Це рішення стало продовженням його громадянської позиції, заснованої на відповідальності за країну, її свободу і майбутнє. Для нього участь у війні була обов’язком громадянина держави, яка перебуває під загрозою.

Роман Ратушний загинув у 2022 році під час бойових дій. 

У публічному просторі він залишається прикладом свідомої громадянської позиції, поєднання активізму, правової культури та особистої відповідальності за спільне благо.

https://suspilne.media/764059-pamat-pro-romu-ce-vtilenna-jogo-zapovitu-ridni-ta-druzi-ratusnogo-zgaduut-jogo-v-drugu-ricnicu-zagibeli/

2. Поміркуй і дай відповіді:

• Чи може одна людина змінити світ?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Чи можна бути свідомим онлайн і байдужим офлайн?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• А чи можна бути активістом і при цьому не протестувати?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Які дії Романа Ратушного можна вважати проявами громадянської відповідальності?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. (Опційно) Проведіть аналітичне обговорення в мінігрупах.  
   Кожна група працює з одним аспектом:
   • громадянська відповідальність у мирний час,
   • громадянська відповідальність під час суспільної кризи,
   • особиста межа відповідальності: де вона починається і де закінчується,
   • ризики громадянської активності для окремої людини.

---

Громадянська відповідальність

Громадянська (соціальна) відповідальність – це готовність брати участь у житті громади та суспільства, розуміючи свої права і обов’язки. Активний громадянин цікавиться справами громади, впливає на рішення, допомагає іншим, контролює владу і, найголовніше, не залишається байдужим до подій навколо. Справжня відповідальність громадянина – це не лише дотримання законів чи сплата податків, а й свідома участь: відвідувати вибори і голосувати, обговорювати суспільні проблеми, висловлювати свою позицію, брати участь у благодійності чи волонтерстві, організовувати ініціативи для позитивних змін.

Форми громадянської відповідальності.

Є багато способів проявити свою відповідальність у суспільстві. Серед найпоширеніших форм участі можна назвати волонтерство, участь у громадських організаціях чи молодіжних радах, відвідування громадських слухань і місцевих зборів, контроль за роботою місцевої влади, наприклад через участь у суспільних радах, подання петицій чи звернень. Також це благодійність, взаємодопомога у громаді та дотримання правил співжиття: не порушувати закон, поважати права інших, виконувати свої обов’язки на роботі чи навчанні. Кожен може обрати ту форму участі, яка відповідає його або її здібностям та інтересам. Наприклад, хтось проводить екологічні майстер-класи для дітей, хтось організовує прибирання у своєму дворі, а інші координують збір допомоги для людей у складних життєвих обставинах або беруть участь в онлайн-кампаніях.

Волонтерство як форма суспільно-корисної діяльності

Чи волонтерили ви коли-небудь у житті? Що це було? Який сенс це мало (або має і зараз) для вас?

Волонтерство зазвичай розуміють як безоплатну допомогу або прояв доброї волі. Проте це також спосіб для громадян брати участь у житті суспільства. Волонтерство з’являється там, де є потреба, яку держава чи ринок не можуть швидко або ефективно задовольнити: це може бути соціальна підтримка, гуманітарна допомога, екологічні проєкти чи робота з вразливими групами.

Волонтерство має для суспільства кілька важливих ролей. По-перше, воно допомагає громадам бути стійкішими під час криз. По-друге, створює рівноправні зв’язки між людьми, які не залежать від формальних ієрархій. По-третє, це можливість навчитися відповідальності, коли люди діють не за наказом, а за власним свідомим вибором (Путівник з волонтерства)

Про те, як розвивати волонтерський рух у школах, можна прочитати у статті Вчися.Медіа “Волонтерство в освіті: що змінює новий закон для учнівства, студентства та освітянства”

Різниця між “хочу допомогти” і “беру відповідальність”

Бажання допомогти і відповідальність – це різні речі.

Коли ми кажемо “хочу допомогти”, це часто про емоційний порив. Тут є співчуття, ентузіазм, бажання бути корисним саме зараз. Це гарний початок, але він швидко минає. Як тільки емоції стишуються, допомога зазвичай зникає.

А от “беру відповідальність” – це про готовність діяти послідовно. Тут важливо не просто брати участь, а й розуміти наслідки своїх дій. Відповідальність – це регулярність, надійність і розуміння своїх можливостей. Людина, яка бере відповідальність, не просто долучається, а і запитує: що саме потрібно, як це вплине на інших, хто ще бере участь і що буде, якщо я не виконаю обіцяне. У волонтерстві ця різниця особливо помітна. Емоційна допомога може бути хаотичною або навіть шкідливою, тоді як відповідальне волонтерство будується на координації, довгостроковому баченні та повазі до тих, кому допомагають.

Зв’язок відповідальності з довірою та репутацією

Відповідальність лежить в основі довіри. Довіра не з’являється лише через наміри, вона виникає завдяки постійним діям, які доводять, що на людину можна покластися. Якщо людина виконує обіцянки та свої зобов’язання, інші бачать у ній надійного партнера.

З часом відповідальність формує репутацію. Репутація – це те, що інші знають про неї з власного досвіду (а не слова людини про себе). У навчанні, волонтерстві чи роботі саме репутація відповідальної людини допомагає їй впливати, співпрацювати та бути лідером / лідеркою.

У спільнотах і суспільстві відповідальність кожної людини допомагає також створити довіру. Де є довіра, легше домовлятися, працювати разом і долати труднощі. Якщо ж відповідальність замінюють лише добрі наміри, довіра швидко зникає.

---

1.  “Держава – Я – Моя громада”.

Формат: робота в мінігрупах

Хід роботи:

Етап 1

Познайомся з Національною стратегією державної молодіжної політики в Україні до 2030 року. unicef.org

Ця стратегія була схвалена Кабінетом Міністрів України, затверджена Указом Президента України у 2021 році і визначає бачення, пріоритети та основні напрямки державної політики щодо молоді в Україні на період до 2030 року.

Етап 2

Працюй у мінігрупах, дайте разом відповіді на питання:

1. Що держава обіцяє молоді?
   • Які можливості держава пропонує молоді?
   • Які умови і ресурси вона зобов’язується створити?
   • Який образ молодої людини закладений у тексті (і картинці, що вище): пасивний отримувач чи активний учасник?
2. Що держава очікує від молоді?
   • Яку поведінку держава очікує від молоді?
   • Які цінності і дії вважаються бажаними або необхідними?
   • Де в тексті закладена відповідальність молоді за суспільні процеси?
3. Де тут моє місце як громадянина / громадянки?
   • Де саме в цій стратегії є моє місце як громадянина / громадянки вже зараз, а не “після 18”?
   • Які форми участі для мене реально доступні сьогодні (у школі, громаді, онлайн, через волонтерство)?
   • Яку відповідальність я готовий або готова взяти на себе, а не перекласти на державу?

Етап 3

Кожна група коротко презентує:

• один пункт з обіцянок держави;
• одну форму відповідальності молоді;
• одну реальну дію, яку можна зробити на рівні громади.

2. Дебати “Чи зобовʼязана людина бути громадянсько активною?”

Формат: дебати, під час яких учасники можуть змінювати свої позиції.

Етап 1. Вибір теми

Обери одне твердження, яке тобі найближче зараз.

1. Моя активність нічого не змінює.
2. Бути громадянсько активним – це обовʼязок.
3. Я нікому нічого не винен / не винна, якщо не порушую закон.

Етап 2. Формування позиції

Клас ділиться на три позиційні групи:

Позиція А – “Так, зобовʼязана”.
Позиція Б – “Ні, не зобовʼязана”.
Позиція В – “Залежить від ситуації”.

Етап 3. Підготовка аргументів

Кожна група готує:

1. 2 сильні аргументи своєї позиції;
2. 1 приклад із реального життя;
3. 1 межу, де їхня позиція перестає працювати.

Етап 4. Основна дискусія

Правила: говорити по черзі, відповідати на аргументи, а не на особистість. Не використовувати загальні гасла, на кшталт, “усі мають” чи “нормальні люди”.

Етап 5. Зміна позиції

Чи готовий / готова ти змінити свою думку після дебатів?

Ти можеш залишитися у своїй групі, перейти до іншої або обрати проміжну позицію. Якщо ти змінив / змінила думку, коротко поясни, що на це вплинуло.

3.  Формула громадянської дії

Формат: робота в 4 групах.

Етап 1

Познайомся з потужними українськими організаціями, які допомагають молоді формувати активну громадянську позицію, відповідальність і готовність діяти в інтересах суспільства.

Пласт – український скаутський рух, який виховує відповідальних лідерів, навчає самостійності та заохочує служіння громаді і державі.

БУР – громадська ініціатива “Будуємо Україну Разом”, яка об’єднує волонтерство, відновлення громад і неформальну освіту.

Українська академія лідерства (УАЛ) – це річна освітня програма для молоді, яка поєднує фізичний, інтелектуальний і ціннісний розвиток, волонтерство та формування лідерського мислення.

Змінотворці – громадська організація й ініціатива, яка підтримує активну громадянську позицію, соціальні проєкти та локальні зміни.

Етап 2

Кожна група отримує одну організацію і відповідає на питання:

• Яку проблему суспільства ця організація вирішує?
• Якою є мета, місія, цінності, вплив організації?
• Яку відповідальність беруть на себе учасники?
• Які якості тут критично важливі (дисципліна, витривалість, ініціативність, служіння, мислення)?

Етап 3

Групи презентують свої напрацювання і розповідають про організацію.

4.  Робота з кейсами “Бути громадянином “

Формат: робота в мінігрупах. 

Кожна група отримує один кейс і відповідає на однакові запитання:

1. Хто тут відповідальний? (окремі люди, групи, інституції, громада, держава)
2. Які є рівні можливих дій? (індивідуальні, колективні, інституційні)
3. Де межа реального впливу для підлітків до 18 років?
4. Який найменший, але реальний крок можна зробити вже зараз?
5. Що буде, якщо ніхто нічого не зробить? (короткий прогноз наслідків)

Кейс 1. “Молодіжний простір закривають”

У громаді закривають молодіжний простір. У чатах з’являється багато обурення, мемів і сарказму. Минуло два тижні, але ніхто нічого не зробив.

Додаткове ускладнення для аналізу:

• Простір фінансувався частково з бюджету громади.
• Молодь ніколи не приходила на громадські обговорення.

Кейс 2. “Непомітне рішення”

Міська рада ухвалює рішення, що стосується школярів, наприклад, скорочення гуртків, зміну маршруту транспорту чи скасування пільг. Інформація є на сайті ради, але її майже ніхто не читає. Більшість дізнається про це вже після того, як рішення ухвалено, і пише: “Нас ніхто не питав”.

Фокус напруги:

• Хто відповідальний за проінформованість населення?
• “Я не знав / не знала” – це виправдання?
• Чи входить громадянська активність у поняття “цікаво мені чи ні”?

Кейс 3. “Онлайн-активізм”

Учні та учениці активно поширюють пости про проблему (наприклад, довкілля, несправедливість чи дискримінацію). У громаді немає реальних дій. Дехто каже: “Головне – привернути увагу”.

Фокус напруги:

• Де межа між позицією і імітацією дії?
• Чи можна вважати онлайн-активність громадянською відповідальністю?
• Хто і за що тут реально відповідає?

Кейс 4. “Це не моя справа”

У школі чи районі з’являється проблема (наприклад, булінг, небезпечне місце або несправедливе правило). Більшість учнів та учениць говорить: “Мене це не стосується, у мене і так свої справи”.

Фокус напруги:

• Межа між приватним і спільним.
• Відповідальність за бездіяльність.
• Чи завжди “не втручатися” – нейтральна позиція?

Формат презентації результатів

Кожна група презентує свій кейс (одне речення на кожен пункт):

• Відповідальними тут є – ___________________________________________________________.
• Найреальніший рівень дій для нас – _________________________________________________.
• Найменший крок, який можна зробити – _____________________________________________. 
• Якщо нічого не робити, наслідком буде – ____________________________________________.

---

5. Моя громадянська відповідальність.

Формат: індивідуальна робота.

Дай відповіді письмово:

• Яка модель громадянської відповідальності мені найбільше близька і чому?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Яка модель найменше мені підходить і чому?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Яку відповідальність я реально готовий або готова взяти на себе у найближчі 1–2 роки?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Що мені зараз заважає діяти: страх, невпевненість, брак інформації чи відсутність підтримки?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Наскільки я готовий або готова відповідати за наслідки своїх дій?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Складіть одне речення за зразком:

Моя громадянська відповідальність зараз – це __________________________________________ у форматі ____________________________________________________________________________________ у моїй громаді ____________________________________________________________________________________.

Наприклад: допомога іншим, спільна фізична робота, лідерство, ініціатива, навчання, волонтерство.

---

1. Боротьба з корупцією як щоденна громадянська практика.

Підніми тему корупції на уроці. Подискутуй, як нормалізація нечесних практик руйнує довіру і робить будь-яку суспільну дію беззмістовною.

Допоміжною буде стаття Освіторія.Медіа “Як говорити з учнями про корупцію? Добірка ресурсів для вчителів”.

Гра “Непідкупність” .

2. Відео від ВВС Україна “Тривожне покоління. Як надмірна опіка і смартфони виховують нещасливих дітей”

Подивись відео “Тривожне покоління. Як надмірна опіка і смартфони виховують нещасливих дітей“