Тема 3. Спостереження

матеріал 1

Урок 19. Тема. Спостереження. Новини

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема. Спостереження. Новини

Урок 19

Текст, який опрацьовуємо на цьому уроці

Статті Отара Довженка «Як писати новини» та «Як зробити новину адекватною».

Опорні поняття

Новина
Заголовок
Лід
Структура новини

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання

Створює тексти різної жанрово-стильової належності (зокрема художні тексти, медіатексти) відповідно до індивідуальних і суспільних потреб на засадах академічної доброчесності [12 МОВ 3.1.1-1 П]

Гачок

Що важливого відбулося вчора чи позавчора? Яку новину можеш відразу пригадати? Чи ти слідкуєш за новинами через медіа чи соцмережі?

Більшість текстів у медіа — не художні. Тобто новини, інтервʼю, репортажі, аналітичні тексти, авторські колонки в газетах чи журналах, на радіо чи телебаченні, в інтернет-виданнях — нонфікшн. Це тексти, у яких автори пояснюють чи переказують якісь факти. Автори спостерігають за світом й інформаційним полем і виділяють для читачів найважливіше.

Як саме спостерігають автори журналістських текстів, якими навичками мають володіти, як інформація перетворюється у текст — про все це поговоримо в темі «Спостереження».

Дружня порада вчителю

Підготуйте власну відповідь на запитання про вчорашні новини. Подивіться, що відбувалося у вашому місті: що це за новина (що відбулося і чому для вас особисто чи для школи це важливо), як і в який спосіб вам цю новину повідомили (офіційна сторінка голови державної адміністрації чи інформаційний ресурс, який цю новину опрацював). А які ще культурні новини могли б бути актуальними вашим учням? Поміркуйте, звідки ви дізнаєтесь новини, й ви побачите величезну кількість тем, на які в цьому розрізі можна поговорити з учнями.

Теорія

Опорні поняття, які стануть в пригоді під час розмови про медіатексти:

Заголовок — назва тексту.
Лід — перший вступний абзац тексту.
Копіпейст — копіювання іншого тексту.
Символи — це одиниця тексту, літера, розділовий знак чи пробіл є символом, тобто символи — це усі знаки з пробілами.
Колонка — це субʼєктивний жанр журналістського тексту, який передбачає авторське висловлювання на якусь тему.
Ньюзмейкер — людина, яка створює новини.

Завдання 1

Уяви, що ти редактор сайту своєї школи. У тебе є вихідна інформація, яку ти маєш перетворити на новину. Напиши заголовок та лід цієї новини, тобто напиши перший абзац тексту і дай йому назву.

Де: Місто Кропивницький.
Локація: Школа номер 34.
Що сталось: Школу закрили.
Коли це стало відомо: 1 вересня учні школи 34 не вийшли на навчання.
Причина: нашестя іспанських рудих слимаків. Величезна кількість слимаків улітку, під час канікул, відклала яйця і заполонила сирі приміщення школи, а також зʼїла шпалери.
Відповідальна людина: завідувач господарської частини школи (завгосп) Іван Кипибіда, який мав би подбати про стан усіх приміщень школи.

Рекомендації, як боротися зі шкідниками, чим обробляти приміщення чи як убезпечити його від появи слимаків, надає Держпродспоживслужба.

Хто міг би прокоментувати: директорка школи Світлана Шевченко та голова управління освіти області Василь Іваночко, який підписав висновок комісії, що визнала школу не готовою до навчального року.

Джерело новини: офіційний сайт міської ради, на якому зʼявилось повідомлення, що на засіданні міської ради 3 вересня було прийняте рішення про те, щоб виділити кошти школі 34 на боротьбу з паразитами.

Завдання 2

Прочитай фрагменти двох статей журналіста та медіаексперта Отара Довженка «Як писати новини» та «Як зробити новину адекватною». У процесі читання зупиняйся і давай відповіді на запитання до тексту. Адже головне — зрозуміти, що таке новини і як вони формуються.

Як писати новини

Пояснюємо на слимачках, як компонувати інформаційний текст.

Новини — не найпростіше в журналістиці, хоч про них зазвичай і говорять як про ази. Навпаки, сучасний формат інформаційного тексту — вінець еволюції журналістських жанрів. В інтернеті новини позбулись усього зайвого, щоб найефективніше доносити інформацію до неуважної аудиторії. Вони стали універсальними — певно, тому їх так яро копіпейстять. Видань, які роблять стабільно якісний інформаційний контент власноруч, а не передирають в інших, в Україні замало. З’ясуймо ж, як писати притомні новини.

Перш за все знайти в події новину

Новини складаються з фактів і коментарів. Головне — факти, а коментарі — це доповнення. Новина написана вдало, якщо читач адекватно сприйняв зміст і не звернув уваги на форму. Літературний хист новинареві не знадобиться. Утім мова новини має бути простою, але не вбогою.

Новина — це те важливе, що змінилося (чи не змінилось, хоча мусило), і ця зміна вплине на життя аудиторії. Інший варіант — те, що відбулося всупереч очікуванням, і це дивує аудиторію. Найскладніше в роботі новинаря — відокремити новини від не-новин, тобто не важливих для аудиторії фактів та повідомлень. Не-новини намагаються пропхати в стрічку піарники, маскуючи рекламу під справжні події. Видобувати новини з цього потоку — кропітка праця золотошукача, який вимиває крупинки золота з купи піску. Водночас ця робота вимагає постійного напруження уваги та інтуїції, яка в поєднанні зі знанням контексту дозволяє побачити неочевидну новину.

Отож, які ознаки новини?
Якими навичками має володіти людина, яка пише новини?

1 вересня, у День знань, школярі підуть (пішли) до школи — не новина, бо подія прогнозована. Першого вересня або в перший робочий день осені завжди починається навчання в школах.

1 вересня навчання розпочнеться в 96% шкіл міста — це новина навиворіт. Навчання мало б розпочатись у всіх школах. Якщо десь не почалось — це вже аномалія, до якої треба придивитися.

1 вересня у двох школах не почалось навчання — уже тепліше, але треба з’ясувати причини. Виявиться, що одну школу закрили на капремонт іще торік, а учнів перевели до сусідніх, і ми про це вже писали. Не новина.

У школі №34 не почалось навчання — о, це вже майже наша новина. Дізнаймося тепер, чому. Дзвінок до директора — і з’ясовується, що школу закрили на карантин через нашестя іспанських слимаків, які пожерли всі шпалери. Слимаки не дали почати навчання в школі №34! Є новина.

Чому лише останній варіант є новиною?

Новини часто свідомо чи помилково підмінюють описом чи характеристикою подій. Наприклад, Міська рада розглянула зміни до бюджету. Або ще гірше: Відбулася сесія міської ради, на якій порушили питання бюджету. Тим часом новина полягає в тому, що Міськрада виділила мільйон гривень 34-й школі на боротьбу зі слимаками.

Маніпуляторам найлегше зробити таку підміну, приславши пресреліз, який ліниві журналісти опублікують як новину на радість маніпуляторам і на шкоду своїм читачам. Не робіть так — пишіть новини власноруч.

Що не так із варіантами новин: Міська рада розглянула зміни до бюджету чи Відбулася сесія міської ради, на якій порушили питання бюджету?

Як визначити, що є новиною

Загальні питання, на які новинареві треба швидко відповісти: «чи наша це тема?» і «чи є це новиною для нашого читача?». Концепція видання (умовне «хто ми, про що ми, для кого ми») зазвичай окреслює тематичне поле та цільову аудиторію. Утім і тут важлива чуйка. До прикладу, навіть якщо видання висвітлює головні події спорту, перемога місцевої футбольної команди є новиною, гандбольної — навряд, піонербольної — точно ні. Водночас новина про те, що в Кропивницькому навчання у школі заблокували іспанські слимаки, важлива для читачів у будь-якому місті, де також є ця повзуча зараза. А там, де слимаків нема, може бути цікавинкою.

Є критерії, які можуть бути корисними, коли вирішуємо, чи якась інформація цінна як новина:

Аудиторія. Чи важливо/цікаво це саме для ваших читачів? Для якої частини?
Вплив. На яку кількість людей впливає новина? Як сильно?
Близькість. Наскільки близько соціально/географічно до аудиторії відбулась подія?
Свіжість. Чи подія відбулась щойно/нещодавно? Чи давно, але про неї стало щойно відомо? Аудиторія точно ще не знає?
Імена. Чи є ньюзмейкерами або учасниками події відомі, важливі, авторитетні, упізнавані люди?
Новизна. Чи траплялося таке раніше? Чи подія прогнозована, регулярна?
Конфлікт. Чи є в новині зіткнення інтересів? Чи викликає вона емоції?
Передісторія. Чи це продовження історії, яку ми вже висвітлювали? Чи події такого типу були для нас новинами?

Щоб відповісти на всі ці запитання, потрібно сформулювати суть новини.

Повернися до новини із першого завдання та подивися на цю новину із позиції редактора сайту своєї школи та критеріїв, які визначають, чи ця новина цінна.

Суть новини = інформаційний заголовок

Суть новини завжди формулюється одним коротким реченням. Воно стає заголовком. Якщо для уточнення потрібне ще одне речення, воно може бути лідом. Але, якщо ви не можете втиснути суть в одне речення, у вас або більше однієї новини (тоді їх треба розділити), або ви до кінця не розібралися в ситуації.

В онлайн-виданнях заголовок — це те, що «продає» новину читачеві в стрічці новин. До того ж, 80% відвідувачів новинних сайтів читають тільки заголовок, а саму публікацію не відкривають. У соцмережах матеріал «продає» сукупність заголовка, ліда, назви видання та маленької ілюстрації — так званий сніпет. Аби сніпет був дієвішим, варто завжди вигадувати лід, який не дублює заголовок, а доповнює його, а ще краще — якось із ним контрастує:

Заголовок: Руді слимаки залишили кропивницьких дітей без школи.
Лід: В управлінні освіти кажуть, що винен недбалий завгосп.

Та головне правило таке: заголовок — це і є новина. Від того, як написаний заголовок, залежить, чи матеріал будуть читати в стрічці новин на сайті, чи ним ділитимуться в соціальних мережах, чи його знаходитимуть через пошукові сайти. Запакуйте суперновину про слимаків у публікацію із заголовком «Обережно, слимаки!!!», і кліків/поширень буде набагато менше: заголовок не інформаційний. Знаки оклику не допоможуть.

Заголовок новини повинен бути лаконічним. Це тому, що людина не читає стрічку новин як суцільний текст, а ковзає поглядом, вихоплюючи окремі фрази. 120-160 символів — межа, за якою заголовок більше не сприймається миттєво. Якщо він не влізає в одне смс-повідомлення, значить, задовгий. Щоб скоротити, з нього можна по черзі викидати кожне слово, й повертати лише ті, без яких заголовок утратив сенс.

Скільки символів у запропонованому тобою заголовку із першого завдання? Якщо забагато — спробуй скоротити.

Те, що більшість читачів ковзає очима по заголовку й не заходить усередину, засмучує автора (тоді для кого я писав новини?) і редактора (але ж нам потрібні кліки!). Тоді вони можуть спробувати змусити читачів зайти всередину, створюючи в заголовку інтригу, нагнітаючи емоції чи приховуючи суть новини:

У міськраді визначились із новим директором школи №34

Школу № 34 очолить відома в Кропивницькому людина

З’їдену слимаками школу очолить одіозний ексрегіонал

Усі ці способи зловживання увагою читачів можуть принести тактичний успіх (більше кліків), але завдають стратегічної шкоди — виданню менше довірятимуть. Краще змиріться із тим, що заголовки — базовий формат інформування аудиторії, а текст усередині читатимуть тільки ті, хто мають час і потребу.

Структура новини: спершу головне

За статистикою, навіть ті, хто клікнули на заголовок і відкрили новину, присвячують їй від п’яти до двадцяти секунд. До кінця не дочитують навіть важливі й цікаві новини. На це теж не треба ображатися: за увагу користувачів інтернету змагається купа джерел і подразників, які не дають сфокусуватись надовго. А ще, зрозумівши суть новини, вони поспішають нею поділитись.

Тому новина має завжди починатися з головного, продовжуватись важливим, а найменш важливе має бути в кінці. Таку структуру називають перевернутою пірамідою. Її вигадали в дев’ятнадцятому столітті, коли новини передавали телеграфом. Зв’язок коштував дорого, проходив повільно й був нестабільним, тому журналісти навчились обходитись без передмов. Зараз проблема та сама — зв’язок онлайн-видання з аудиторією нестабільний і нетривалий.

Щоб написати текст у форматі перевернутої піраміди, треба зламати хронологічний принцип оповіді. Це нелегко, бо ми звикли, розповідаючи історію, починати з передісторії. «Жили собі дід і баба, й була в них курка…» — це опис ситуації, яка передувала початку подій.

У новинах переказувати подію від початку до кінця не можна. Тому, якщо ми маємо такі факти:

У 2017 році в Кропивницькому завелися руді слимаки
За рік слимаки розплодились і проникли до школи №34
За літо 2018 року слимаки з’їли всі шпалери, а завгосп і не помітив
У серпні комісія виявила з’їдені шпалери та визнала школу не готовою
Першого вересня навчання в школі не почалося
Третього вересня міськрада виділила гроші на знищення слимаків

то перевернута піраміда буде мати вигляд 6 – 5 – 4 – 3 – 2 – 1.

Посібники з написання новин традиційно рекомендують ставити на чолі перевернутої піраміди відповіді на запитання «хто?», «де?», «коли?», «що?», «як?» і «чому?» Але це не догма.

На запитання «коли?» відповідає дата публікації: новини — це завжди сьогодні. Уточнювати дату події варто хіба тоді, коли це сталось у якийсь інший день.

Якщо йдеться про рішення Кропивницької міської ради, уточнення, «де» воно було ухвалене (в Кропивницькому в приміщенні міської ради), матиме вигляд знущання. Звісно, якщо депутати забрались для голосування на Говерлу, про це варто згадати (й не забути з’ясувати, навіщо).

Запитання «як?» важливе тоді, коли є значущі обставини й подробиці. Наприклад, депутати проголосували за виділення грошей школі №34 після того, як мер розпорядився замкнути двері до сесійної зали й нікого не випускати — це важливо. А якщо процес голосування був ординарним, описувати його — значить перенасичувати початок новини зайвими подробицями.

Відповідь на запитання «чому?» далеко не завжди можлива в новинному форматі — аби пояснити, чому в Україні знову подорожчав бензин, потрібне аналітичне простирадло. Іноді відповідь самоочевидна, наприклад, чому в Карпатах випав сніг — бо зима близько, блін.

Обов’язковими залишаються запитання «хто?» і «що зробив/робить?» Підмет і присудок. Якщо заголовок може бути безособовим (У Києві добудували Подільсько-Воскресенський міст — назви компаній, які це зробили, були б надмірними), то в самому тексті повинен бути суб’єкт дії.

Чому новина повинна розкриватись за принципом перевернутої піраміди?

Як зробити новину адекватною

Сім простих вимог до інформаційного тексту

Минулого разу ми говорили про те, як писати новини. Та не менш важливим є зміст: що саме ви добираєте для новини, у якому обсязі та пропорції це подаєте, кому і як даєте висловитись. Часом в ідеальну перевернуту піраміду з чітким заголовком можуть укласти таке, що на вуха не налазить. Є сім простих вимог до тексту, які варто виконувати, щоб новина вийшла якісною та викликала довіру в аудиторії.

1. Повідомляйте новини вчасно

Зазвичай це значить — негайно. Новини — це завжди «сьогодні», їх не можна залишати на ранок чи притримувати до часу, коли буде кращий трафік. На телебаченні й радіо про важливі події слід сповіщати в найближчому випуску, в друкованому виданні — в найближчому числі. Інформація, яка може полежати, — не новина.

Учорашні, а надто ще давніші, новини не мають сенсу. Звісно, з цього правила є багато винятків — ситуацій, коли ви не можете опублікувати матеріал негайно, бо інформація ще не підтверджена. Частіше, утім, трапляється інша халепа: ви просто проґавили новину.

Публікувати несвіжі новини немає сенсу. Гіпотетично якась частина аудиторії їх іще не знає, але решта буде спантеличена: як, знов помер? Позавчора ж ніби вже помирав.

Залишається висвітлювати історію в розвитку, починаючи новину зі свіжих фактів. Наприклад:

Костянтинівському меру, який заснув на засіданні, хочуть висловити недовіру
Міський голова стверджує, що просто дуже уважно слухав.

17 вересня Костянтинівська міська рада розгляне питання про винесення недовіри міському голові. На цьому наполягли депутати з опозиційної фракції «Блок Дмитра Дорошенка». Вони закидають мерові, що він заснув під час пленарного засідання міськради 14 вересня. Сам міський голова стверджує, що не спав, а просто уважно слухав, заплющивши очі, та вважає п’ятничний інцидент приводом для політичної розправи з боку опонентів.

Новину про те, що мер заснув, ви вже проґавили, тому починати треба з того, що сталося далі. Подія, яку ви проґавили, в такому разі стає бекґраундом. Важливо вказати, коли вона відбулася.

Те, що історія не мала розвитку, теж може бути новиною:

Костянтинівський мер так і не здав аналізи на алкоголь
Міський голова обіцяв довести, що не був п’яним на засіданні міської ради 14 вересня.

До речі, саме такі новини часто показують, що в посадовців справи розходяться з обіцянками.

Оперативність важлива, але не настільки, щоб публікувати сумнівну новину. Якщо все ж мусите це зробити, зазначайте, що інформація перевіряється, і чим швидше її перевіряйте.

У жодному разі не можна квапитись, якщо новина стосується смерті, каліцтва, стихійного лиха чи надзвичайної події. Тут краще не повідомити зовсім, ніж помилитися.

Повернися ще раз до ознак новини й спробуй сформулювати власне визначення: що таке новина.
Які новини потрібно публікувати негайно, а з якими варто зачекати?

2. Посилайтеся на джерела

Ключові нові факти в новині слід подавати з посиланнями на джерела, з яких ви їх отримали. Якщо джерело є в інтернеті, то з прямим гіперпосиланням на конкретну сторінку (а не, наприклад, на стартову сторінку видання). Якщо ви побачили інформацію вже републікованою, пошліться на першоджерело. А то буде так:

Це важливо ще й тому, що матеріал у першоджерелі може бути доповнений або виправлений, а в інших виданнях далі шириться неповна чи помилкова версія.

Якщо ви подали факт, не називаючи джерела, читач може зрозуміти це у два способи:

Ви були свідком події, про яку йдеться. Сиділи в сесійній залі, а тут — мер заснув.
Ви це вигадали, вірити вам не можна.

Посилання на джерела потрібне, щоб читачі/глядачі/слухачі могли оцінити, чи варто довіряти цій інформації. Є ж різниця:

Мер Костянтинівки не був п’яний. Про це свідчать результати аналізів
Мер Костянтинівки не був п’яний. Це стверджує сам мер
Мер Костянтинівки не був п’яний. Про це пише сайт «ІнфоЗлив.юа»
Мер Костянтинівки не був п’яний. Про це заявив його прессекретар
Мер Костянтинівки не був п’яний. Про це ми почули сьогодні на міському базарі

Посилання на джерело повинне бути конкретним і персоніфікованим: не «в міськраді кажуть», а «керівник юридичного управління міськради такий-то каже». Неконкретне посилання дозволяє людям, які щось вам сказали, відмовлятись від своїх слів («не знаю, хто тут таке казав, я такого не говорив»). Якщо ви отримали інформацію від прес-служби міськради й подали її в форматі «в міськраді кажуть», згодом може виявитись, що ви допомогли поширити дезінформацію, ще й надавши їй поважного статусу. Узагальнене ж джерело — «пишуть в інтернеті», «з’явилося в мережі», «подейкують у пресі», «повідомляють наші читачі» — це ще гірше, ніж жодного.

Якими можуть і якими не можуть бути джерела новини?

3. Уникайте оцінок

Факти в новині подаються нейтрально, без оцінок і припущень. Оцінки можливі в коментарях, поданих прямою чи непрямою мовою, але обов’язково вкажіть, хто це говорить.

Давати оцінки фактам, які ви повідомляєте, значить нав’язувати аудиторії свою думку. Для того, щоб поділитися своєю думкою, у журналістиці є окремий формат — колонка. Не можете стримати емоції — пишіть колонку.

Журналісти часом бояться, що новини без епітетів, фразеологізмів та інших художніх засобів будуть «сухими». Тому до інформаційних текстів потрапляє літературщина:

Виснажений тяжкою працею, мер закуняв на засіданні
Мер-пофігіст продемонстрував байдужість до своєї роботи
Міський голова «під мухою» нахабно заснув просто в президії
Невсипуще око місцевого самоврядування заплющилось

Оціни перераховані приклади формулювання новини. Які з них тобі здаються влучними і доцільними, а які ні?

Усе це ні до чого. Факти (мер заснув) і коментарі причетних (самого мера та свідків події) дадуть читачеві достатньо, щоб дати оцінку події самотужки без ваших підказок.

Якщо ви пишете людською мовою та не копіпейстите прес-релізи, стримуватись від оцінок легко. Треба тільки стежити, щоб оцінки з прямої мови ньюзмейкерів не перелізли в авторський текст.

«Мер повинен понести політичну відповідальність за ганебну поведінку на сесії», — каже голова опозиційної фракції.
Голова опозиційної фракції каже, що мер повинен понести політичну відповідальність за ганебну поведінку на сесії.

Різниця величезна: у другому випадку означення «ганебна» непомітно стає авторським. До речі, якщо ви візьмете в лапки «ганебну поведінку», зміст не зміниться. Правильніше було б написати:
Голова опозиційної фракції називає поведінку мера на сесії ганебною та каже, що той повинен понести політичну відповідальність.

Щоб позбутись несвідомих оцінок, варто переглянути текст, знайти в ньому всі прикметники та залишити тільки ті, що позначають безсумнівні характеристики предмета.

4. Не жертвуйте важливим

У новині має бути вся інформація, необхідна для її адекватного розуміння. Це стосується як опису самої події, так і бекґраунду — передісторії й довідки. Жертвувати важливими фактами та коментарями заради лаконічності не можна.

Припустімо, про історію з мером нам відомі такі факти:

Мер довго сидів із заплющеними очима.
Опозиція стверджує, що він спав, а він це заперечує.
Опозиція стверджує, що мер напився, він обіцяє це спростувати.
Аналізів мер не здавав.
Напередодні дружина мера святкувала ювілей.

У ситуації, коли одна сторона каже одне, а друга інше, саме такі додаткові факти дозволяють аудиторії зорієнтуватись і не покладатись в оцінці ситуації на свої симпатії. Не взявши до новини фактів номер 4 і 5, ми пропонуємо читачеві повірити тій стороні, якій він більше симпатизує.

Компонуючи новину, слід відмовитись від міркувань на зразок «читачі це й так знають», «кому цікаво — наґуґлять» або «це ж і їжакові зрозуміло». Споживачі новин набагато менше за журналістів занурені в контекст, менш пильно стежать за подіями і не мотивовані шукати, якщо їм недодали інформації. Добре сформульована та новина, яка не залишає відкритих запитань.

Що ж до бекґраунду, то в людей надзвичайно коротка пам’ять. Інформаційний потік щодня проносить повз них сотні фактів, більшість із яких не затримується в голові. Можливо, вони вже колись читали, що мер і голова опозиційної фракції ворогують із дев’яностих, коли були невдалими партнерами по бізнесу. Але напевно вже про це забули. Краще зайвий раз нагадати.

Чи може автор або авторка новини комусь симпатизувати більше?

5. Перевіряйте факти й не узагальнюйте

У новинах не повинно бути не тільки неправди, а й приблизної правди. Про кожне твердження, яке ви плануєте включити в текст, слід запитати: «Це точно?»

Ви, певно, десь читали, що факти треба перевіряти у двох чи трьох джерелах. У цій настанові пропущена частина «якщо це можливо й доречно». Два чи три джерела — не самоціль. Важливо зробити все, щоб не помилитися. Й не забувайте, що джерела також можуть помилятись, а деякі з них — наприклад, Вікіпедія — сповнені всякої всячини.

Помилки в новинах трапляються не тільки через те, що вас цілеспрямовано обмануло джерело. Чимало помилок машинальні, але наслідки їхні від цього не менш прикрі. Ось твердження:

Слон в одеському зоопарку щодня з’їдає 1000 кілограмів фруктів.

Читач знає про слона тільки те, що він великий. Він не уявляє, скільки їдять слони і скільки саме вони важать. Зате він уявляє, скільки коштують фрукти, навіть найдешевші. «Слон щодня зжирає мою зарплатню!» — обурюється читач. А винен зайвий нулик.

Іноді, не знаючи точної цифри, журналісти наводять приблизну:

Слон в одеському зоопарку щодня з’їдає сотні кілограмів фруктів.

Слово «сотні» може означати і двісті (стільки фруктів слон теоретично з’їсти може, але хто ж йому дасть?), і дев’ятсот (тут уже слон гарантовано лусне). Різниця достатньо велика, щоб не узагальнювати. Найкраще — з’ясувати конкретну цифру й не псувати слонові карму.

Не слід узагальнювати й людей. «Мешканці міста впевнені», «депутати запевняють», «пенсіонери обурені», «кришнаїти підозрюють». Кожна думка чи позиція належить певній людині, окрім випадків, коли це офіційна позиція групи в колективній заяві.

Особливо часто журналісти узагальнюють думку експертів:

Експерти припускають, що голосування про недовіру мерові буде невдалим.

Перше, що зринає в голові: які експерти? Адже експерти бувають більш чи менш компетентні, не завжди незалежні та незаангажовані. Як читачеві знати, довіряти цій експертній думці чи ні? Краще чесно сказати: «На думку аналітика Центру моделювання безвихідних ситуацій, голосування буде невдалим».

Приблизною не може бути й мова спікерів — як пряма, так і непряма. Редагувати цитати можна, але не виривати їх із контексту й не змінювати змісту сказаного.

Чому автору чи авторці новини недостатньо одного джерела інформації?

6. Дайте висловитись усім сторонам конфлікту

Якщо в новині є конфлікт, у ній потрібно подати позиції всіх сторін. Саме всіх, а не обох, адже в конфлікті може бути більше, ніж дві сторони. Їх треба визначити, знайти, попросити сформулювати свою позицію та подати її в новині у більш-менш однаковому обсязі. Це називається балансом думок.

Позиція кожної зі сторін має бути сформульована зрозуміло, й не слід надавати одній із них переваги.

Поміркуйте, чому баланс думок важливий? Чому потрібно дати можливість висловитися усім сторонам конфлікту?

7. Пишіть зрозуміло

Ця настанова стосується всіх форматів, але для інформаційного тексту простота — питання життя і смерті. Зайві слова, канцеляризми, спеціальні терміни, довжелезні складнопідрядні речення не дозволяють новині діяти як слід — безперешкодно потрапляти в голову читача. Уявіть, що буде з паперовим літачком, якщо його намочити. Полетить? Ось і тут так само.

Це дуже круто, що ви здобули вищу освіту і знаєте розумні слова. Та якщо ви напишете

Голова опозиційної фракції закликав до дефенестрації мера Костянтинівки

більшість читачів не зрозуміє, що мера закликали викинути з вікна. Але звучить круто.

Специфічних слів — не перших членів синонімічного ряду — слід уникати, а якщо це неможливо, тлумачити. Інакше вас або не зрозуміють узагалі, або зрозуміють неправильно. Розраховувати на те, що вас читають люди з МВА і PhD, можна тільки тоді, коли ви дуже добре знаєте свою аудиторію. І навіть у цьому випадку, пишучи науковим чи професійним жаргоном, ви відмовляєтесь від шансів поширити матеріал за межі цільової аудиторії та, можливо, досягти потрібних вам людей, які ще не з вами.

Якщо ж вам не вдається переказати інформацію, яку ви хочете передати аудиторії, людською мовою, це значить, що ви самі до кінця її не зрозуміли. Що робити? Читати, розбиратися, питати експертів, звертатись до ньюзмейкерів по уточнення, щоб урешті дійти до формулювання, зрозумілого без словника. Якщо все одно не виходить, — ця новина не потрібна.

Чи варто викидати із новини всі вузькоспеціалізовані терміни?

Рефлексія

Якщо повернутися до твоєї ролі редактора шкільного сайту, поміркуй і сформулюй: три новини за останній тиждень, які варто розмістити.

З чим ще можна попрацювати

На сайті Medialab після статей Отара Довженка є тести, які дозволяють перевірити рівень засвоєння читачами статей.

Пройди тест «Чи вмієте ви писати новини?»: https://medialab.online/news/test7/
А також тест “Чи вмієте ви написати адекватну новину?»: https://medialab.online/news/test8/

Дружня порада вчителю

Обидва тести на сайті Medialab орієнтовані на критичне мислення і сприйняття інформації, тож радимо пройти ці тести разом з учнями та проаналізувати відповіді.

Джерела

Статті на сайті Medialab від Отара Довженка:
«Як писати новини»: https://medialab.online/news/novyny1/
«Як зробити новину адекватною»: https://medialab.online/news/novyny2/

Завантажити матеріал (PDF)

Тема. Спостереження. Новини

Урок 19

Текст, який опрацьовуємо на цьому уроці

Статті Отара Довженка «Як писати новини» та «Як зробити новину адекватною»

Опорні поняття

Новина
Заголовок
Лід
Структура новини

На цьому уроці ти

зрозумієш, що таке новина і заголовок, яка функція новини, яких помилок варто уникати, коли говоримо про новини;
напишеш власну новину;
спробуєш себе в ролі редактора чи редакторки шкільного сайту.

Гачок

Що важливого відбулося вчора чи позавчора? Яку новину можеш відразу пригадати? Чи ти слідкуєш за новинами через медіа чи соцмережі?

Більшість текстів у медіа — не художні. Тобто новини, інтервʼю, репортажі, аналітичні тексти, авторські колонки в газетах чи журналах, на радіо чи телебаченні, в інтернет-виданнях — нонфікшн. Це тексти, у яких автори пояснюють чи переказують якісь факти. Автори спостерігають за світом й інформаційним полем і виділяють для читачів найважливіше.

Як саме спостерігають автори журналістських текстів, якими навичками мають володіти, як інформація перетворюється в текст — про все це поговоримо в темі «Спостереження».

Теорія

Опорні поняття, які стануть у пригоді в розмові про медіатексти:

Заголовок — назва тексту.
Лід — перший вступний абзац тексту.
Копіпейст — копіювання іншого тексту.
Символи — це одиниця тексту, літера, розділовий знак чи пробіл є символом, тобто символи — це всі знаки з пробілами.
Колонка — це субʼєктивний жанр журналістського тексту, який передбачає авторське висловлювання на якусь тему.
Ньюзмейкер — людина, яка створює новини.

Завдання 1

Уяви, що ти редактор сайту своєї школи. У тебе є вихідна інформація, яку ти маєш перетворити на новину. Напиши заголовок та лід цієї новини, тобто напиши перший абзац тексту й дай йому назву.

Де: Місто Кропивницький.
Локація: Школа номер 34.
Що сталось: Школу закрили.
Коли це стало відомо: 1 вересня учні школи 34 не вийшли на навчання.
Причина: нашестя іспанських рудих слимаків. Величезна кількість слимаків улітку, під час канікул, відклала яйця і заполонила сирі приміщення школи, а також зʼїла шпалери.
Відповідальна людина: завідувач господарської частини школи (завгосп) Іван Кипібіда, який мав би подбати про стан усіх приміщень школи.

Рекомендації як боротися зі шкідниками, чим обробляти приміщення чи як убезпечити його від появи слимаків, надає Держпродспоживслужба.

Хто міг би прокоментувати: директорка школи Світлана Шевченко та голова управління освіти області Василь Іваночко, який підписав висновок комісії, що визнала школу не готовою до навчального року.

Джерело новини: офіційний сайт міської ради, на якому зʼявилось повідомлення, що на засіданні міської ради 3 вересня було прийняте рішення про те, щоб виділити кошти школі 34 на боротьбу з паразитами.

Завдання 2

Прочитай фрагменти двох статей журналіста та медіаексперта Отара Довженка «Як писати новини» та «Як зробити новину адекватною». У процесі читання зупиняйся і давай відповіді на запитання до тексту. Адже головне — зрозуміти, що таке новини і як вони формуються.

Як писати новини

Пояснюємо на слимачках, як компонувати інформаційний текст.

Новини — не найпростіше в журналістиці, хоч про них зазвичай і говорять як про ази. Навпаки, сучасний формат інформаційного тексту — вінець еволюції журналістських жанрів. В інтернеті новини позбулись усього зайвого, щоб найефективніше доносити інформацію до неуважної аудиторії. Вони стали універсальними — певно, тому їх так яро копіпейстять. Видань, які роблять стабільно якісний інформаційний контент власноруч, а не передирають в інших, в Україні замало. З’ясуймо ж, як писати притомні новини.

Перш за все, знайти в події новину

Новини складаються з фактів і коментарів. Головне — факти, а коментарі — це доповнення. Новина написана вдало, якщо читач адекватно сприйняв зміст і не звернув уваги на форму. Літературний хист новинареві не знадобиться. Втім мова новини має бути простою, але не вбогою.

Новина — це те важливе, що змінилося (чи не змінилось, хоча мусило), і ця зміна вплине на життя аудиторії. Інший варіант — те, що відбулося всупереч очікуванням, і це дивує аудиторію. Найскладніше в роботі новинаря — відокремити новини від не-новин, тобто не важливих для аудиторії фактів та повідомлень. Не-новини намагаються пропхати у стрічку піарники, маскуючи рекламу під справжні події. Видобувати новини з цього потоку — кропітка праця золотошукача, який вимиває крупинки золота з купи піску. Водночас ця робота вимагає постійного напруження уваги та інтуїції, яка в поєднанні зі знанням контексту дозволяє побачити неочевидну новину.

Отож, які ознаки новини?
Якими навичками має володіти людина, яка пише новини?

1 вересня, в День знань, школярі підуть (пішли) до школи — не новина, бо подія прогнозована. Першого вересня або в перший робочий день осені завжди починається навчання у школах.

1 вересня навчання розпочнеться в 96% шкіл міста — це новина навиворіт. Навчання мало б розпочатись у всіх школах. Якщо десь не почалось — це вже аномалія, до якої треба придивитися.

1 вересня у двох школах не почалось навчання — уже тепліше, але треба з’ясувати причини. Виявиться, що одну школу закрили на капремонт іще торік, а учнів перевели до сусідніх, і ми про це вже писали. Не новина.

У школі №34 не почалось навчання — о, це вже майже наша новина. Дізнаймося тепер, чому. Дзвінок до директора — і з’ясовується, що школу закрили на карантин через нашестя іспанських слимаків, які пожерли всі шпалери. Слимаки не дали почати навчання у школі №34! Є новина.

Чому лише останній варіант є новиною?

Новини часто свідомо чи помилково підмінюють описом чи характеристикою подій. Наприклад, Міська рада розглянула зміни до бюджету. Або ще гірше: Відбулася сесія міської ради, на якій підняли питання бюджету. Тим часом новина полягає в тому, що Міськрада виділила мільйон гривень 34-й школі на боротьбу зі слимаками.

Маніпуляторам найлегше зробити таку підміну, приславши пресреліз, який ліниві журналісти опублікують як новину на радість маніпуляторам і на шкоду своїм читачам. Не робіть так — пишіть новини власноруч.

Що не так із варіантами новин: Міська рада розглянула зміни до бюджету чи Відбулася сесія міської ради, на якій порушили питання бюджету?

Як визначити, що є новиною

Загальні питання, на які новинареві треба швидко відповісти: «чи наша це тема?» і «чи є це новиною для нашого читача?». Концепція видання (умовне «хто ми, про що ми, для кого ми») зазвичай окреслює тематичне поле та цільову аудиторію. Утім і тут важлива чуйка. До прикладу, навіть якщо видання висвітлює головні події спорту, перемога місцевої футбольної команди є новиною, гандбольної — навряд, піонербольної — точно ні. Водночас новина про те, що в Кропивницькому навчання у школі заблокували іспанські слимаки, важлива для читачів у будь-якому місті, де також є ця повзуча зараза. А там, де слимаків нема, може бути цікавинкою.

Є критерії, які можуть бути корисними, коли вирішуємо, чи якась інформація цінна як новина:

Аудиторія. Чи важливо/цікаво це саме для ваших читачів? Для якої частини?
Вплив. На яку кількість людей впливає новина? Як сильно?
Близькість. Наскільки близько соціально/географічно до аудиторії відбулась подія?
Свіжість. Чи подія відбулась щойно/нещодавно? Чи давно, але про неї стало щойно відомо? Аудиторія точно ще не знає?
Імена. Чи є ньюзмейкерами або учасниками події відомі, важливі, авторитетні, упізнавані люди?
Новизна. Чи траплялося таке раніше? Чи подія прогнозована, регулярна?
Конфлікт. Чи є в новині зіткнення інтересів? Чи викликає вона емоції?
Передісторія. Чи це продовження історії, яку ми вже висвітлювали? Чи події такого типу були для нас новинами?

Щоб відповісти на всі ці запитання, потрібно сформулювати суть новини.

Повернися до новини із першого завдання та подивися на цю новину із позиції редактора сайту своєї школи та критеріїв, які визначають, чи ця новина цінна.

Суть новини = інформаційний заголовок

Суть новини завжди формулюється одним коротким реченням. Воно стає заголовком. Якщо для уточнення потрібне ще одне речення, воно може бути лідом. Але, якщо ви не можете втиснути суть в одне речення, у вас або більше однієї новини (тоді їх треба розділити), або ви до кінця не розібралися в ситуації.

В онлайн-виданнях заголовок — це те, що «продає» новину читачеві в стрічці новин. До того ж, 80% відвідувачів новинних сайтів читають тільки заголовок, а саму публікацію не відкривають. У соцмережах матеріал «продає» сукупність заголовка, ліда, назви видання та маленької ілюстрації — так званий сніпет. Аби сніпет був дієвішим, варто завжди вигадувати лід, який не дублює заголовок, а доповнює його, а ще краще — якось із ним контрастує:

Заголовок: Руді слимаки залишили кропивницьких дітей без школи
Лід: В управлінні освіти кажуть, що винен недбалий завгосп

Та головне правило таке: заголовок — це і є новина. Від того, як написаний заголовок, залежить, чи матеріал будуть читати в стрічці новин на сайті, чи ним ділитимуться в соціальних мережах, чи його знаходитимуть через пошукові сайти. Запакуйте суперновину про слимаків у публікацію із заголовком «Обережно, слимаки!!!», і кліків/поширень буде набагато менше: заголовок не інформаційний. Знаки оклику не допоможуть.

Заголовок новини повинен бути лаконічним. Це тому, що людина не читає стрічку новин як суцільний текст, а ковзає поглядом, вихоплюючи окремі фрази. 120-160 символів — межа, за якою заголовок більше не сприймається миттєво. Якщо він не влізає в одне смс-повідомлення, значить, задовгий. Щоб скоротити, з нього можна по черзі викидати кожне слово, й повертати лише ті, без яких заголовок утратив сенс.

Скільки символів у запропонованому тобою заголовку із першого завдання? Якщо забагато — спробуй скоротити.

Те, що більшість читачів ковзає очима по заголовку й не заходить усередину, засмучує автора (тоді для кого я писав новини?) і редактора (але ж нам потрібні кліки!). Тоді вони можуть спробувати змусити читачів зайти всередину, створюючи в заголовку інтригу, нагнітаючи емоції чи приховуючи суть новини:

У міськраді визначились із новим директором школи №34

Школу №34 очолить відома в Кропивницькому людина

З’їдену слимаками школу очолить одіозний ексрегіонал

Усі ці способи зловживання увагою читачів можуть принести тактичний успіх (більше кліків), але завдають стратегічної шкоди — виданню менше довірятимуть. Краще змиріться із тим, що заголовки — базовий формат інформування аудиторії, а текст усередині читатимуть тільки ті, хто мають час і потребу.

Структура новини: спершу головне

За статистикою, навіть ті, хто клікнули на заголовок і відкрили новину, присвячують їй від п’яти до двадцяти секунд. До кінця не дочитують навіть важливі й цікаві новини. На це теж не треба ображатися: за увагу користувачів інтернету змагається купа джерел і подразників, які не дають сфокусуватись надовго. А ще, зрозумівши суть новини, вони поспішають нею поділитись.

Тому новина має завжди починатися з головного, продовжуватись важливим, а найменш важливе має бути в кінці. Таку структуру називають перевернутою пірамідою. Її вигадали в дев’ятнадцятому столітті, коли новини передавали телеграфом. Зв’язок коштував дорого, проходив повільно й був нестабільним, тому журналісти навчились обходитись без передмов. Зараз проблема та сама — зв’язок онлайн-видання з аудиторією нестабільний і нетривалий.

Щоб написати текст у форматі перевернутої піраміди, треба зламати хронологічний принцип оповіді. Це нелегко, бо ми звикли, розповідаючи історію, починати з передісторії. «Жили собі дід і баба, й була в них курка…» — це опис ситуації, яка передувала початку подій.

У новинах переказувати подію від початку до кінця не можна. Тому, якщо ми маємо такі факти:

У 2017 році в Кропивницькому завелися руді слимаки
За рік слимаки розплодились і проникли до школи №34
За літо 2018 року слимаки з’їли всі шпалери, а завгосп і не помітив
У серпні комісія виявила з’їдені шпалери та визнала школу не готовою
Першого вересня навчання у школі не почалося
Третього вересня міськрада виділила гроші на знищення слимаків,

перевернута піраміда буде мати вигляд 6 – 5 – 4 – 3 – 2 – 1.

Посібники з написання новин традиційно рекомендують ставити на чолі перевернутої піраміди відповіді на запитання «хто?», «де?», «коли?», «що?», «як?» і «чому?» Але це не догма.

На запитання «коли?» відповідає дата публікації: новини — це завжди сьогодні. Уточнювати дату події варто хіба тоді, коли це сталось у якийсь інший день.

Якщо йдеться про рішення Кропивницької міської ради, уточнення, «де» воно було ухвалене (в Кропивницькому в приміщенні міської ради), виглядатиме як знущання. Звісно, якщо депутати забрались для голосування на Говерлу, про це варто згадати (й не забути з’ясувати, навіщо).

Запитання «як?» важливе тоді, коли є значущі обставини й подробиці. Наприклад, депутати проголосували за виділення грошей школі №34 після того, як мер розпорядився замкнути двері до сесійної зали й нікого не випускати — це важливо. А якщо процес голосування був ординарним, описувати його — значить перенасичувати початок новини зайвими подробицями.

Відповідь на запитання «чому?» далеко не завжди можлива в новинному форматі — аби пояснити, чому в Україні знову подорожчав бензин, потрібне аналітичне простирадло. Іноді відповідь самоочевидна, наприклад, чому в Карпатах випав сніг — бо зима близько, блін.

Обов’язковими залишаються запитання «хто?» і «що зробив/робить?» Підмет і присудок. Якщо заголовок може бути безособовим (У Києві добудували Подільсько-Воскресенський міст — назви компаній, які це зробили, були б надмірними), то в самому тексті повинен бути суб’єкт дії.

Чому новина повинна розкриватись за принципом перевернутої піраміди?

Як зробити новину адекватною

Сім простих вимог до інформаційного тексту.

Минулого разу ми говорили про те, як писати новини. Та не менш важливим є зміст: що саме ви добираєте для новини, в якому обсязі та пропорції це подаєте, кому і як даєте висловитись. Часом в ідеальну перевернуту піраміду з чітким заголовком можуть укласти таке, що на вуха не налазить. Є сім простих вимог до тексту, які варто виконувати, щоб новина вийшла якісною та викликала довіру в аудиторії.

1. Повідомляйте новини вчасно

Зазвичай це значить — негайно. Новини — це завжди «сьогодні», їх не можна залишати на ранок чи притримувати до часу, коли буде кращий трафік. На телебаченні й радіо про важливі події слід сповіщати в найближчому випуску, у друкованому виданні — у найближчому числі. Інформація, яка може полежати, — не новина.

Учорашні, а надто ще давніші, новини не мають сенсу. Звісно, з цього правила є багато винятків — ситуацій, коли ви не можете опублікувати матеріал негайно, бо інформація ще не підтверджена. Частіше, утім, трапляється інша халепа: ви просто проґавили новину.

Публікувати несвіжі новини немає сенсу. Гіпотетично якась частина аудиторії їх іще не знає, але решта буде спантеличена: як, знов помер? Позавчора ж ніби вже помирав.

Залишається висвітлювати історію в розвитку, починаючи новину зі свіжих фактів. Наприклад:

Костянтинівському меру, який заснув на засіданні, хочуть висловити недовіру
Міський голова стверджує, що просто дуже уважно слухав.

17 вересня Костянтинівська міська рада розгляне питання про винесення недовіри міському голові. На цьому наполягли депутати з опозиційної фракції «Блок Дмитра Дорошенка». Вони закидають мерові, що він заснув під час пленарного засідання міськради 14 вересня. Сам міський голова стверджує, що не спав, а просто уважно слухав, заплющивши очі, та вважає п’ятничний інцидент приводом для політичної розправи з боку опонентів.

Новину про те, що мер заснув, ви вже проґавили, тому починати треба з того, що сталося далі. Подія, яку ви проґавили, в такому разі стає бекґраундом. Важливо вказати, коли вона відбулася.

Те, що історія не мала розвитку, теж може бути новиною:

Костянтинівський мер так і не здав аналізи на алкоголь
Міський голова обіцяв довести, що не був п’яним на засіданні міської ради 14 вересня.

До речі, саме такі новини часто показують, що в посадовців справи розходяться з обіцянками.

Оперативність важлива, але не настільки, щоб публікувати сумнівну новину. Якщо все ж мусите це зробити, зазначайте, що інформація перевіряється, і чим швидше її перевіряйте.

В жодному разі не можна квапитись, якщо новина стосується смерті, каліцтва, стихійного лиха чи надзвичайної події. Тут краще не повідомити зовсім, ніж помилитися.

Повернися ще раз до ознак новини й спробуй сформулювати власне визначення: що таке новина.
Які новини потрібно публікувати негайно, а з якими варто зачекати?

2. Посилайтеся на джерела

Ключові нові факти в новині слід подавати з посиланнями на джерела, з яких ви їх отримали. Якщо джерело є в інтернеті, то з прямим гіперпосиланням на конкретну сторінку (а не, наприклад, на стартову сторінку видання). Якщо ви побачили інформацію вже републікованою, пошліться на першоджерело. А то буде так:

Це важливо ще й тому, що матеріал у першоджерелі може бути доповнений або виправлений, а в інших виданнях далі шириться неповна чи помилкова версія.

Якщо ви подали факт, не називаючи джерела, читач може зрозуміти це у два способи:

Ви були свідком події, про яку йдеться. Сиділи в сесійній залі, а тут — мер заснув.
Ви це вигадали, вірити вам не можна.

Посилання на джерела потрібне, щоб читачі/глядачі/слухачі могли оцінити, чи варто довіряти цій інформації. Є ж різниця:

Мер Костянтинівки не був п’яний. Про це свідчать результати аналізів
Мер Костянтинівки не був п’яний. Це стверджує сам мер
Мер Костянтинівки не був п’яний. Про це пише сайт «ІнфоЗлив.юа»
Мер Костянтинівки не був п’яний. Про це заявив його прессекретар
Мер Костянтинівки не був п’яний. Про це ми почули сьогодні на міському базарі

Посилання на джерело повинне бути конкретним і персоніфікованим: не «в міськраді кажуть», а «керівник юридичного управління міськради такий-то каже». Неконкретне посилання дозволяє людям, які щось вам сказали, відмовлятись від своїх слів («не знаю, хто тут таке казав, я такого не говорив»). Якщо ви отримали інформацію від пресслужби міськради й подали її в форматі «в міськраді кажуть», згодом може виявитись, що ви допомогли поширити дезінформацію, ще й надавши їй поважного статусу. Узагальнене ж джерело — «пишуть в інтернеті», «з’явилося в мережі», «подейкують у пресі», «повідомляють наші читачі» — це ще гірше, ніж жодного.

Якими можуть і якими не можуть бути джерела новини?

3. Уникайте оцінок

Факти в новині подаються нейтрально, без оцінок і припущень. Оцінки можливі в коментарях, поданих прямою чи непрямою мовою, але обов’язково вкажіть, хто це говорить.

Давати оцінки фактам, які ви повідомляєте, значить нав’язувати аудиторії свою думку. Для того, щоб поділитися своєю думкою, у журналістиці є окремий формат — колонка. Не можете стримати емоції — пишіть колонку.

Журналісти часом бояться, що новини без епітетів, фразеологізмів та інших художніх засобів будуть «сухими». Тому до інформаційних текстів потрапляє літературщина:

Виснажений тяжкою працею, мер закуняв на засіданні
Мер-пофігіст продемонстрував байдужість до своєї роботи
Міський голова «під мухою» нахабно заснув просто в президії
Невсипуще око місцевого самоврядування заплющилось

Оціни перераховані приклади формулювання новини. Які з них тобі здаються влучними й доцільними, а які ні?

Усе це ні до чого. Факти (мер заснув) і коментарі причетних (самого мера та свідків події) дадуть читачеві достатньо, щоб дати оцінку події самотужки без ваших підказок.

Якщо ви пишете людською мовою та не копіпейстите пресрелізи, стримуватись від оцінок легко. Треба тільки стежити, щоб оцінки з прямої мови ньюзмейкерів не перелізли в авторський текст.

«Мер повинен понести політичну відповідальність за ганебну поведінку на сесії», — каже голова опозиційної фракції.
Голова опозиційної фракції каже, що мер повинен понести політичну відповідальність за ганебну поведінку на сесії.

Різниця величезна: у другому випадку означення «ганебна» непомітно стає авторським. До речі, якщо ви візьмете в лапки «ганебну поведінку», зміст не зміниться. Правильніше було б написати:
Голова опозиційної фракції називає поведінку мера на сесії ганебною та каже, що той повинен понести політичну відповідальність.

Щоб позбутись несвідомих оцінок, варто переглянути текст, знайти в ньому всі прикметники та залишити тільки ті, що позначають безсумнівні характеристики предмета.

4. Не жертвуйте важливим

У новині має бути вся інформація, необхідна для її адекватного розуміння. Це стосується як опису самої події, так і бекґраунду — передісторії й довідки. Жертвувати важливими фактами та коментарями заради лаконічності не можна.

Припустімо, про історію з мером нам відомі такі факти:

Мер довго сидів із заплющеними очима.
Опозиція стверджує, що він спав, а він це заперечує.
Опозиція стверджує, що мер напився, він обіцяє це спростувати.
Аналізів мер не здавав.
Напередодні дружина мера святкувала ювілей.