Урок 2. Любов як форма: алюзії, ремінісценції, множинність кохання
Опорні поняття:
Алюзія
Ремінісценція
На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:
пояснює вплив прочитаного тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту) на власний емоційно-чуттєвий досвід, коментує його естетичну та мистецьку цінність у культурно-історичному контексті [12 МОВ 2.3.1]
окреслює та підтверджує аргументами свою позицію щодо прочитаного тексту чи кількох текстів (зокрема медіатекстів) за тематикою обраного профілю або художніх текстів (медіатекстів), множинних та/або неструктурованих текстів [12 МОВ 2.4.1-2]
Гачок
Розглянь картину “Поцілунок” Густава Клімта. Опиши її. Це поцілунок рівних чи жест володіння? Тут більше любові чи втечі від самотності?
Дружня порада вчителю
Після обговорення картини та відповідей учнів на питання, можна підсумувати цитатою Еріха Фромма: “Любов — це активна сила, яка долає бар’єри між людьми”. Таким чином підвести до наступного завдання — роботи з анотацією книжки “Мистецтво любові”. За потреби ця цитата може стати поштовхом для дискусії чи темою для мініесею.
Завдання 1.
Прочитай анотацію до книги «Мистецтво любові» психолога Еріха Фромма та дай відповіді на питання.
Автор досліджує любов в усіх її аспектах — не лише романтичне кохання, просякнуте хибними уявленнями та високими очікуваннями, але й любов до батьків, дітей, братів і сестер, еротичне кохання, любов до себе та Бога. Фромм звертається до історії про Адама та Єву та їхнє гріхопадіння з Раю. Щойно вони скуштували плід з дерева пізнання, їх охопив шок. Автор пояснює, що вони не соромилися одне одного, збентеження насправді полягало у самоусвідомленні їхньої розділеності через різницю в їхніх тілах і статі. Таким чином, у них виникла потреба об’єднатися, знайти союз одне з одним, уникнути цього відчуття роз’єднаності. Тому Фромм розглядає любов як відповідь на людське існування і стверджує, що любов — це не почуття, а акт дії, який більше про віддавання, ніж отримання.
Назви щонайменше 4 форми любові, які виокремлює Фромм. Поясни кожну одним реченням своїми словами. Чому, на думку Фромма, любов — це не почуття, а дія?
Які слова з анотації це підтверджують?
Як про любов говорить Фромм і як — поети? Чи суперечать ці підходи одне одному, чи доповнюють?
Завдання для поглибленого рівня
Прочитай фрагмент розділу з “Теорія любові. Еротична любов”. Дай відповіді на питання.
Еротична любов якщо це любов має одну передумову. Я мушу любити всім своїм єством і пізнавати іншу людину в її сутності. За своєю суттю всі люди однакові. Ми всі є частиною Одного ми Одне. Якщо це так, нам має бути байдуже, кого любити. Любов повинна бути актом волі, рішенням цілком присвятити своє життя життю іншої людини. Насправді ця думка є логічним поясненням ідеї нерозривності шлюбу, на ній ґрунтується більшість форм традиційного шлюбу, коли двоє партнерів не мають змоги вибирати, бо їх уже обрали одне для одного проте очікується, що вони любитимуть одне одного. У сучасній західній культурі цю думку вважають абсолютно хибною. Любов має бути проявом спонтанної емоційної реакції, коли людину раптом охоплює почуття, якому вона не здатна опиратися. У такому разі помічають тільки особливості двох індивідів, які беруть у цьому участь, а не той факт, що всі чоловіки мають щось від Адама, а жінки від Єви. Люди не помічають важливого чинника еротичної любові волі. Любов до когось це не просто сильне почуття, це рішення, судження, обітниця. Якби любов була простим відчуттям, люди не давали б одне одному обіцянку кохати вічно. Відчуття з’являється й може зникнути. Як я можу думати, що воно залишиться довіку, якщо мої дії не ґрунтуються на судженні й рішенні? Беручи ці роздуми до уваги, можна зробити висновок, що любов є виключно актом волі і зобов’язанням, а отже, у глобальному сенсі байдуже, ким є ці двоє людей.
Проаналізуй, як у цьому фрагменті протиставляються два розуміння любові: як почуття і як акт волі. Яке з них, на твою думку, ближче сучасній людині — і чому?
Скажи, чому автор наполягає на думці, що любов — це рішення й обітниця, а не лише емоція. Які аргументи в тексті переконують тебе найбільше, а з якими ти не погоджуєшся?
Поміркуй, як ідея «байдуже, кого любити» співвідноситься з індивідуальністю людини. Чи не суперечить вона уявленню про унікальність кохання? Обґрунтуй свою позицію, спираючись на текст.
Теорія
Алюзія –‒ стилістичний засіб, який полягає у використанні покликання на реальний загальновідомий політичний, історичний або літературний факт.
Ремінісценція ‒ 1) Невиразний спогад, відгомін якоїсь події або враження. 2) Відгомін у художньому творі якихось мотивів, образів, деталей тощо з широко відомого твору іншого автора. 3) псих. Поліпшення відтворення запам’ятовуваного матеріалу, яке спостерігається через деякий час після його заучування.
Твоє тіло слизьке як пристрасть І виблискує ніби «Відьма» Ропса Воно викликає таку безмежну пристрасть Як твір Хеопса
Я звіром став мене безтямить пристрасть Із горла лізе темно-синій вий Ти вся тремтиш благає давить пристрасть І в диких тисках давиш до грудей У вогкім тріпоті завмерла стихла пристрасть І простяглась пекуча сила рук Так розпливлась по ліжку пристрасть Червоних мук.
Знайди дві культурні алюзії, використані поетом. Назви, на що саме вони вказують (автор / твір / історичний об’єкт). Коротко поясни, яке значення ці образи мають у культурі.
Алюзія у вірші
На що вона вказує
Сфера культури
Дружня порада вчителю
“Відьма” Ропса – це картина бельгійського художника-символіста Фелісьєна Ропса, що зображує містичну, спокусливу фігуру відьми, яка символізує пристрасть, спокусу, темні сили та декаданс.
Твір Хеопса – йдеться про піраміду в Гізі – монументальну гробницю єгипетського фараона Хуфу (Хеопса).
Навіщо поет вводить алюзії на живопис і архітектуру в інтимний вірш? Як це змінює сприйняття тілесності та пристрасті?
Який ефект створюють ці алюзії? (Підсилення пристрасті, шок, естетичний виклик, інтелектуальну гру)
Чи можна було б передати цей стан без культурних натяків? Що тоді змінилося б?
Завдання 3.
Порівняй три образи любові: картина Клімта «Поцілунок»; ідея любові як дії (з анотації Фромма); поетичне кохання у вірші Семенка. Чи можна сказати, що всі три тексти «розмовляють» між собою? Де ти бачиш прямий культурний діалог (алюзію), а де — відчуття знайомої ідеї (ремінісценцію)?
Розглянь картини, де зображено поцілунок. Порівняй їх. Дай відповіді на питання.
Всеволод Максимович, 1913 р., Україна
Федір Кричевський, 1927 р. Україна
Едвард Мунк, 1897 р. Норвегія
Чи бачиш ти зв’язок, перегук між цими полотнами?
Які спільні мотиви або емоційні стани ти впізнаєш у трьох картинах?
Як у цих картинах повторюється або трансформується ідея єдності двох людей?
Що залишається незмінним у зображенні кохання в усіх трьох творах, а що змінюється?
Дружня порада вчителю
У цьому завданнінеобхідно порівняти три картини різних художників: Всеволода Максимовича, Федора Кричевського та Едварда Мунка. Під час обговорення учнівство має пригадати картину Клімта із початку уроку та побачити перегук між цими полотнами. Так ми закріплюємо поняття “ремінісценція”.
З чим можна попрацювати ще
Послухай епізод “Клімт: поцілунок, біологія, сецесія, Відень” подкасту Kult: Podcast. Фрагмент із 22:55 до 25:34. Як інтерпретують картину “Поцілунок” автори подкасту Тетяна Огаркова та Володимир Єрмоленко? https://www.youtube.com/watch?v=pH8yN0LRE8E
Джерела
Мистецтво любові / Еріх Фромм ; пер. з англ. В. Кучменко. Харків : Книжковий Клуб «Клуб. Сімейного Дозвілля», 2017, – 192 с.
Михайль Семенко. Повна збірка творів. Том 1. – К.: Темпора, 2017.
Розглянь картину “Поцілунок” Густава Клімта. Опиши її. Це поцілунок рівних чи жест володіння? Тут більше любові чи втечі від самотності?
Завдання 1.
Прочитай анотацію до книги «Мистецтво любові» психолога Еріха Фромма та дай відповіді на питання.
Автор досліджує любов в усіх її аспектах — не лише романтичне кохання, просякнуте хибними уявленнями та високими очікуваннями, але й любов до батьків, дітей, братів і сестер, еротичне кохання, любов до себе та Бога. Фромм звертається до історії про Адама та Єву та їхнє гріхопадіння з Раю. Щойно вони скуштували плід з дерева пізнання, їх охопив шок. Автор пояснює, що вони не соромилися одне одного, збентеження насправді полягало у самоусвідомленні їхньої розділеності через різницю в їхніх тілах і статі. Таким чином, у них виникла потреба об’єднатися, знайти союз одне з одним, уникнути цього відчуття роз’єднаності. Тому Фромм розглядає любов як відповідь на людське існування і стверджує, що любов — це не почуття, а акт дії, який більше про віддавання, ніж отримання.
Назви щонайменше 4 форми любові, які виокремлює Фромм. Поясни кожну одним реченням своїми словами. Чому, на думку Фромма, любов — це не почуття, а дія?
Які слова з анотації це підтверджують?
Як про любов говорить Фромм і як — поети? Чи суперечать ці підходи одне одному, чи доповнюють?
Завдання для поглибленого рівня
Прочитай фрагмент розділу з “Теорія любові. Еротична любов”. Дай відповіді на питання.
Еротична любов якщо це любов має одну передумову. Я мушу любити всім своїм єством і пізнавати іншу людину в її сутності. За своєю суттю всі люди однакові. Ми всі є частиною Одного ми Одне. Якщо це так, нам має бути байдуже, кого любити. Любов повинна бути актом волі, рішенням цілком присвятити своє життя життю іншої людини. Насправді ця думка є логічним поясненням ідеї нерозривності шлюбу, на ній ґрунтується більшість форм традиційного шлюбу, коли двоє партнерів не мають змоги вибирати, бо їх уже обрали одне для одного проте очікується, що вони любитимуть одне одного. У сучасній західній культурі цю думку вважають абсолютно хибною. Любов має бути проявом спонтанної емоційної реакції, коли людину раптом охоплює почуття, якому вона не здатна опиратися. У такому разі помічають тільки особливості двох індивідів, які беруть у цьому участь, а не той факт, що всі чоловіки мають щось від Адама, а жінки від Єви. Люди не помічають важливого чинника еротичної любові волі. Любов до когось це не просто сильне почуття, це рішення, судження, обітниця. Якби любов була простим відчуттям, люди не давали б одне одному обіцянку кохати вічно. Відчуття з’являється й може зникнути. Як я можу думати, що воно залишиться довіку, якщо мої дії не ґрунтуються на судженні й рішенні? Беручи ці роздуми до уваги, можна зробити висновок, що любов є виключно актом волі і зобов’язанням, а отже, у глобальному сенсі байдуже, ким є ці двоє людей.
Проаналізуй, як у цьому фрагменті протиставляються два розуміння любові: як почуття і як акт волі. Яке з них, на твою думку, ближче сучасній людині — і чому?
Скажи, чому автор наполягає на думці, що любов — це рішення й обітниця, а не лише емоція. Які аргументи в тексті переконують тебе найбільше, а з якими ти не погоджуєшся?
Поміркуй, як ідея «байдуже, кого любити» співвідноситься з індивідуальністю людини. Чи не суперечить вона уявленню про унікальність кохання? Обґрунтуй свою позицію, спираючись на текст.
Теорія
Алюзія –‒ стилістичний засіб, який полягає у використанні покликання на реальний загальновідомий політичний, історичний або літературний факт.
Ремінісценція ‒ 1) Невиразний спогад, відгомін якоїсь події або враження. 2) Відгомін у художньому творі якихось мотивів, образів, деталей тощо з широко відомого твору іншого автора. 3) псих. Поліпшення відтворення запам’ятовуваного матеріалу, яке спостерігається через деякий час після його заучування.
Твоє тіло слизьке як пристрасть І виблискує ніби «Відьма» Ропса Воно викликає таку безмежну пристрасть Як твір Хеопса
Я звіром став мене безтямить пристрасть Із горла лізе темно-синій вий Ти вся тремтиш благає давить пристрасть І в диких тисках давиш до грудей У вогкім тріпоті завмерла стихла пристрасть І простяглась пекуча сила рук Так розпливлась по ліжку пристрасть Червоних мук.
Знайди дві культурні алюзії, використані поетом. Назви, на що саме вони вказують (автор / твір / історичний об’єкт). Коротко поясни, яке значення ці образи мають у культурі.
Алюзія у вірші
На що вона вказує
Сфера культури
Навіщо поет вводить алюзії на живопис і архітектуру в інтимний вірш? Як це змінює сприйняття тілесності та пристрасті?
Порівняй три образи любові: картина Клімта «Поцілунок»; ідея любові як дії (з анотації Фромма); поетичне кохання у вірші Семенка. Чи можна сказати, що всі три тексти «розмовляють» між собою? Де ти бачиш прямий культурний діалог (алюзію), а де — відчуття знайомої ідеї (ремінісценцію)?
Ділись та обговорюй важливе