матеріал 2

Занурення в тему «Співжиття людей у соціумі»

Матеріал

Урок 2. Занурення в тему «Співжиття людей у соціумі»


Опорні поняття
  • Читання
  • Фрагмент
  • Люди
  • Соціум
На цьому уроці ви (для вчителів) попрацюєте з такими результатами навчання
  • пояснює вплив прочитаного тексту (зокрема медіатексту) за тематикою обраного профілю або художнього тексту на власний емоційно-чуттєвий досвід, визначає потенційний вплив прочитаного тексту (зокрема медіатексту) за тематикою обраного профілю або художнього тексту на емоційно-чуттєвий досвід різних читацьких аудиторій [12 МОВ 2.3.1-1]
  • окреслює та підтверджує аргументами свою позицію щодо прочитаного тексту чи кількох текстів (зокрема медіатекстів) за тематикою обраного профілю або художніх текстів (медіатекстів), множинних та/або неструктурованих текстів [12 МОВ 2.4.1-2]

Гачок

Розглянь дві різні життєві ситуації на фото. Що їх обʼєднує? 

Поміркуй, чи можеш порівняти досвід читання книжки із досвідом серфінгу? За якими критеріями? 

Прочитай фрагмент з книжки Ростислава Семківа «Як читати класиків», виділи критерії, за якими літературознавець порівнює дві, на перший погляд, непоєднувані справи.


Завдання 1

Перша тема нашого курсу — «Співжиття людей у соціумі». Виконай завдання спільно з однокласниками й однокласницями.

  1. У парі обговоріть, як ви розумієте значення слів «співжиття» і «соціум». Базуючись на своїх ідеях, запишіть визначення кожного слова. 
  2. Поділіться визначеннями з іншими парами. Обговоріть спільне та відмінне у визначеннях, щоб створити спільні визначення. 
  3. Як повʼязані поняття «співжиття» і «соціум»? Чи може існувати одне без іншого? 

У цій темі ми будемо досліджувати, як люди живуть поруч — у родині, громаді, місті чи селі — і що допомагає або руйнує це співжиття. Подивимось на реалістичну літературу ХІХ століття, де автори правдиво показують «типові характери в типових обставинах»: без прикрас, через мову, побут, дрібні, але промовисті художні деталі. Нас цікавитимуть причини згоди й конфлікту: покоління проти покоління, очікування суспільства проти особистих бажань, гроші й майно, праця та звичаї, репутація і влада в родині. Ми порівняємо український досвід із французьким досвідом: як у «Кайдашевій сім’ї» співжиття тримається (і тріскає) на ґрунті землі, праці й звичаю, як у «Батькові Горіо» статус і гроші переписують любов і обов’язок. Працюватимемо з поняттями сюжет, тематика й проблематика, пейзаж, реалізм, читатимемо уривки, зіставлятимемо сцени й мову персонажів, а потім коротко представимо свої висновки. Наприкінці модуля ти зможеш аргументовано пояснити, що зміцнює, а що підточує співжиття людей, навести текстові докази й пов’язати їх із досвідом сьогодення.

Завдання 2

Прочитай назви творів, які ми вивчатимемо в межах модуля, тому всі вони стосуються теми «Співжиття людей у соціумі»: «Кайдашева сімʼя»; «Батько Горіо». Працюючи в парі, запиши власні ідеї, повʼязані з кожною назвою. Використовуй запитання й підказки:

  1. Про що, на вашу думку, ітиметься у творі?
  2. Чи натякає назва на події чи обставини, знайомі вам?
  3. Які асоціації у вас викликає назва?
  4. Як, на вашу думку, це повʼязано з темою співжиття людей у соціумі?
  5. Які емоції можуть бути повʼязані з цим твором?
Дружня порада вчителю 

Це завдання варто виконати письмово, адже до  цих припущень ми повертатимемося ще, а думка про твір формуватиметься шар за шаром. 

Завдання 3

Для того, щоб глибше опрацювати кожен окремий текст, протягом навчального курсу ми щоразу використовуватимемо інші читацькі стратегії: одні твори читатимемо повністю, а потім повертатимемось й аналізуватимемо окремі епізоди, читатимемо зблизька по-особливому важливі моменти; а з інших ми читатимемо лише фрагменти й детально їх опрацьовуватимемо. 

1. Поміркуй: чим відрізняється читання фрагменту від читання цілого тексту? 

2. Розглянь фрагмент картини. Сформулюй свої припущення:

  1.  У який час жив персонаж з картини?
  2. У якій країні розгортається сюжет?
  3. Чим займається персонаж? 
  4. У якому він місці? 
  5. У якому персонаж настрої? 

Кожна думка й твердження важливі, бо вони стосуються уважного вивчення фрагменту, проте цілісне полотно відкриває перед нами нові можливості для інтерпретації та пояснення.

Це картина італійського живописця епохи Високого Відродження Рафаеля Санті «Афінська школа». Персонажі на полотні — видатні інтелектуали, інтелектуалки й винахідники різних періодів розвитку людства.  Ця фреска — одна з 4, якою художник оформив Ватиканський палац. В образі «Афінської школи» Рафаель заклав алегоричне зображення філософії.

Серед персонажів й персонажок фрески присутні: 

  1. Зенон із Кітіона або Зенон Елейський
  2. Епікур
  3. Фредеріко II, герцог Мантуї
  4. Боецій або Анаксімандр або Емпедокл
  5. Аверроес
  6. Піфагор
  7. Алківіад або Александр Македонський
  8. Антисфен або Ксенофонт
  9. Гіпатія (кохана Рафаеля, Маргеріта)
  10. Есхін
  11. Парменід
  12. Сократ
  13. Геракліт (Мікеланджело Буонарроті)
  14. Платон (Леонардо да Вінчі)
  15. Аристотель (тримає Нікомахову етику)
  16. Діоген Сінопський
  17. Плотін
  18. Евклід або Архімед з учнями
  19. Страбон або Заратуштра
  20. Клавдій Птолемей
  21. Протоген
  22. (R) Апеллес (Рафаель)

Отже, персонаж, якого ми розглядали на початку завдання, – Геракліт. Що ти знаєш про Геракліта? 

Дружня порада вчителю 

Геракліт — давньогрецький філософ, дослідник природи, автор вислову «Не можна двічі увійти в ту саму річку». Поміркуйте з учнями: чого саме стосується вислів Геракліта. Чи стосується він перечитування творів? Адже велика кількість прочитань відкриває багато нового.
Чи стосується він взаємин людей у суспільстві? Наскільки легко зіпсувати стосунки з іншою людиною, наскільки складно їх повернути?

Повернись до власних припущень щодо самотнього персонажа картини. Які з них були правильними, а які — хибними? Дай відповіді на ці запитання ще раз, розуміючи контекст цілої роботи.

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Афінська_школа_(Рафаель)

Завдання 4

Прочитай 2 фрагменти й заповни таблицю. 

ФрагментНазва творуПідказки щодо розкриття теми «Співжиття людей у соціумі»Емоції, які викликає фрагмент
— Ти злодійка! Ти покрала в нас яйця! — кричала Кайдашиха й кинулась до Мотрі з мішком у руках.

— Брешеш, не докажеш! Ти сама злодюга, бо обкрадала мене, мою працю цілий рік. Я на тебе робила, як на пана панщину, — кричала Мотря.

— А чом же ти мене не кидала, коли тобі було в мене погано? — пищала Кайдашиха. — Чом тебе чорти не понесли на Бассарабію або за границю?

— Овва, через таке паскудство та оце тікала б за границю! Тікай сама хоч під шум, під греблю! — гвалтувала Мотря. — Ти злодюга, ти відьма!

— Хто? Я? Я відьма? Я злодюга? — сичала Кайдашиха. — Ось тобі на!

Кайдашиха тикнула Мотрі дулю й не потрапила в ніс, та в око. Мотря вхопила деркача і сунула держалном Кайдашисі просто межи очі.

— Ой лишечко! Виколола проклята зміюка мені око! — заплакала Кайдашиха і вхопилась за праве око.
У такому зборищі людей завжди проявляються складові частини людського суспільства. Серед вісімнадцяти столовників, як то буває в школі і в гуртках, знайшлося оте нещасне створіння, отой козел відпущення, на якого градом сипалися кпини. На початку другого року саме ця особа привернула увагу Ежена де Растіньяка, виступивши на передній план серед усіх тих, з ким він мав прожити ще два роки. Загальним посміховиськом був колишній вермішельник – батько Горіо. А тим часом і художник, і оповідач у своєму творі зосередив би на ньому все світло. З якої ж причини ця зневага, поєднана з ненавистю, ці переслідування з домішкою жалю, ця неповага до горя спіткали саме його, найстарішого пансіонера? Чи дав він сам до цього привід якимись смішними або дивацькими рисами, що їх люди прощають менше, ніж пороки? Ці запитання торкаються широкої сфери соціальних несправедливостей. Мабуть, людській природі властиво дошкуляти тому, хто й так терпить усе через звичайну покірливість, слабкість чи байдужість. Хіба ми не любимо показувати свою силу на комусь або на чомусь? Найкволіше створіння, якийсь вуличний хлопчисько – і той дзвонить біля всіх дверей, коли надворі мороз, або пнеться, щоб написати своє ім’я на чистому граніті пам’ятника.

Рефлексія

Які аспекти життя людини як частини суспільства тебе хвилюють? Про що тобі хочеться поміркувати більше? На які питання знайти відповіді? Про що хочеться прочитати? Сформулюй свої міркування в мапі думок.  

Домашнє завдання

Читаємо повністю твір Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сімʼя».

З чим ще можна попрацювати
  1. Гра «Кайдашева сімʼя». Про гру можна почитати тут: https://repaintedfox.com.ua/kaidashi

    Відеоогляд на гру: https://www.youtube.com/watch?v=5YX_fGQ9aas 

Відео

Якщо немає можливості використати гру від «Перефарбованого лиса», ви можете створити власну гру за цим зразком. 

Коментар для вчителя

Гру доречно проводити з учнями або на першому уроці, щоб зацікавити їх сюжетом і змотивувати читати текст, або на останньому уроці за повістю, аби підсумувати вивчене.

Урок 2. Занурення в тему «Співжиття людей у соціумі»


Опорні поняття
  • Читання
  • Фрагмент
  • Люди
  • Соціум
На цьому уроці ти (для учнів)
  • поміркуєш про різні типи читачів;
  • заглибишся в тему «Співжиття людей у соціумі»;
  • ознайомишя із фрагментами текстів, які вивчатимуться в темі;
  • проаналізуєш формат взаємодії з твором: ознайомлення із фрагментом та цілим твором.

Гачок

Розглянь дві різні життєві ситуації на фото. Що їх обʼєднує? 

Поміркуй, чи можеш порівняти досвід читання книжки із досвідом серфінгу? За якими критеріями? 

Прочитай фрагмент з книжки Ростислава Семківа «Як читати класиків», виділи критерії, за якими літературознавець порівнює дві, на перший погляд, непоєднувані справи.


Завдання 1

Перша тема нашого курсу — «Співжиття людей у соціумі». Виконай завдання спільно з однокласниками й однокласницями.

  1. У парі обговоріть, як ви розумієте значення слів «співжиття» і «соціум». Базуючись на своїх ідеях, запишіть визначення кожного слова. 
  2. Поділіться визначеннями з іншими парами. Обговоріть спільне та відмінне у визначеннях, щоб створити спільні визначення. 
  3. Як повʼязані поняття «співжиття» і «соціум»? Чи може існувати одне без іншого? 

У цій темі ми будемо досліджувати, як люди живуть поруч — у родині, громаді, місті чи селі — і що допомагає або руйнує це співжиття. Подивимось на реалістичну літературу ХІХ століття, де автори правдиво показують «типові характери в типових обставинах»: без прикрас, через мову, побут, дрібні, але промовисті художні деталі. Нас цікавитимуть причини згоди й конфлікту: покоління проти покоління, очікування суспільства проти особистих бажань, гроші й майно, праця та звичаї, репутація і влада в родині. Ми порівняємо український досвід із французьким досвідом: як у «Кайдашевій сім’ї» співжиття тримається (і тріскає) на ґрунті землі, праці й звичаю, як у «Батькові Горіо» статус і гроші переписують любов і обов’язок. Працюватимемо з поняттями сюжет, тематика й проблематика, пейзаж, реалізм, читатимемо уривки, зіставлятимемо сцени й мову персонажів, а потім коротко представимо свої висновки. Наприкінці модуля ти зможеш аргументовано пояснити, що зміцнює, а що підточує співжиття людей, навести текстові докази й пов’язати їх із досвідом сьогодення.

Завдання 2

Прочитай назви творів, які ми вивчатимемо в межах модуля, тому всі вони стосуються теми «Співжиття людей у соціумі»: «Кайдашева сімʼя»; «Батько Горіо». Працюючи в парі, запиши власні ідеї, повʼязані з кожною назвою. Використовуй запитання й підказки:

  1. Про що, на вашу думку, ітиметься у творі?
  2. Чи натякає назва на події чи обставини, знайомі вам?
  3. Які асоціації у вас викликає назва?
  4. Як, на вашу думку, це повʼязано з темою співжиття людей у соціумі?
  5. Які емоції можуть бути повʼязані з цим твором?
Завдання 3

Для того, щоб глибше опрацювати кожен окремий текст, протягом навчального курсу ми щоразу використовуватимемо інші читацькі стратегії: одні твори читатимемо повністю, а потім повертатимемось й аналізуватимемо окремі епізоди, читатимемо зблизька по-особливому важливі моменти; а з інших ми читатимемо лише фрагменти й детально їх опрацьовуватимемо. 

1. Поміркуй: чим відрізняється читання фрагменту від читання цілого тексту? 

2. Розглянь фрагмент картини. Сформулюй свої припущення:

  1.  У який час жив персонаж з картини?
  2. У якій країні розгортається сюжет?
  3. Чим займається персонаж? 
  4. У якому він місці? 
  5. У якому персонаж настрої? 

Кожна думка й твердження важливі, бо вони стосуються уважного вивчення фрагменту, проте цілісне полотно відкриває перед нами нові можливості для інтерпретації та пояснення.

Це картина італійського живописця епохи Високого Відродження Рафаеля Санті «Афінська школа». Персонажі на полотні — видатні інтелектуали, інтелектуалки й винахідники різних періодів розвитку людства.  Ця фреска — одна з 4, якою художник оформив Ватиканський палац. В образі «Афінської школи» Рафаель заклав алегоричне зображення філософії.

Серед персонажів й персонажок фрески присутні: 

  1. Зенон із Кітіона або Зенон Елейський
  2. Епікур
  3. Фредеріко II, герцог Мантуї
  4. Боецій або Анаксімандр або Емпедокл
  5. Аверроес
  6. Піфагор
  7. Алківіад або Александр Македонський
  8. Антисфен або Ксенофонт
  9. Гіпатія (кохана Рафаеля, Маргеріта)
  10. Есхін
  11. Парменід
  12. Сократ
  13. Геракліт (Мікеланджело Буонарроті)
  14. Платон (Леонардо да Вінчі)
  15. Аристотель (тримає Нікомахову етику)
  16. Діоген Сінопський
  17. Плотін
  18. Евклід або Архімед з учнями
  19. Страбон або Заратуштра
  20. Клавдій Птолемей
  21. Протоген
  22. (R) Апеллес (Рафаель)

Отже, персонаж, якого ми розглядали на початку завдання, – Геракліт. Що ти знаєш про Геракліта? 

Повернись до власних припущень щодо самотнього персонажа картини. Які з них були правильними, а які — хибними? Дай відповіді на ці запитання ще раз, розуміючи контекст цілої роботи.

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Афінська_школа_(Рафаель)

Завдання 4

Прочитай 2 фрагменти й заповни таблицю. 

ФрагментНазва творуПідказки щодо розкриття теми «Співжиття людей у соціумі»Емоції, які викликає фрагмент
— Ти злодійка! Ти покрала в нас яйця! — кричала Кайдашиха й кинулась до Мотрі з мішком у руках.

— Брешеш, не докажеш! Ти сама злодюга, бо обкрадала мене, мою працю цілий рік. Я на тебе робила, як на пана панщину, — кричала Мотря.

— А чом же ти мене не кидала, коли тобі було в мене погано? — пищала Кайдашиха. — Чом тебе чорти не понесли на Бассарабію або за границю?

— Овва, через таке паскудство та оце тікала б за границю! Тікай сама хоч під шум, під греблю! — гвалтувала Мотря. — Ти злодюга, ти відьма!

— Хто? Я? Я відьма? Я злодюга? — сичала Кайдашиха. — Ось тобі на!

Кайдашиха тикнула Мотрі дулю й не потрапила в ніс, та в око. Мотря вхопила деркача і сунула держалном Кайдашисі просто межи очі.

— Ой лишечко! Виколола проклята зміюка мені око! — заплакала Кайдашиха і вхопилась за праве око.
У такому зборищі людей завжди проявляються складові частини людського суспільства. Серед вісімнадцяти столовників, як то буває в школі і в гуртках, знайшлося оте нещасне створіння, отой козел відпущення, на якого градом сипалися кпини. На початку другого року саме ця особа привернула увагу Ежена де Растіньяка, виступивши на передній план серед усіх тих, з ким він мав прожити ще два роки. Загальним посміховиськом був колишній вермішельник – батько Горіо. А тим часом і художник, і оповідач у своєму творі зосередив би на ньому все світло. З якої ж причини ця зневага, поєднана з ненавистю, ці переслідування з домішкою жалю, ця неповага до горя спіткали саме його, найстарішого пансіонера? Чи дав він сам до цього привід якимись смішними або дивацькими рисами, що їх люди прощають менше, ніж пороки? Ці запитання торкаються широкої сфери соціальних несправедливостей. Мабуть, людській природі властиво дошкуляти тому, хто й так терпить усе через звичайну покірливість, слабкість чи байдужість. Хіба ми не любимо показувати свою силу на комусь або на чомусь? Найкволіше створіння, якийсь вуличний хлопчисько – і той дзвонить біля всіх дверей, коли надворі мороз, або пнеться, щоб написати своє ім’я на чистому граніті пам’ятника.

Рефлексія

Які аспекти життя людини як частини суспільства тебе хвилюють? Про що тобі хочеться поміркувати більше? На які питання знайти відповіді? Про що хочеться прочитати? Сформулюй свої міркування в мапі думок.  

Домашнє завдання

Читаємо повністю твір Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сімʼя».

З чим ще можна попрацювати
  1. Гра «Кайдашева сімʼя». Про гру можна почитати тут: https://repaintedfox.com.ua/kaidashi

Якщо немає можливості використати гру від «Перефарбованого лиса», ви можете створити власну гру за цим зразком. 

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу

Твоя поточна позиція

2 матеріал

Тема 1 — матеріал 2 з 15

2 матеріал Ти тут