Урок 2. Зв’язок філософських ідей з історичними подіями.Світогляд і типи світоглядів. Філософія науки
Матеріал
Урок 2. Зв’язок філософських ідей з історичними подіями.Світогляд і типи світоглядів. Філософія науки
Цей урок – подорож крізь різні способи бачення та сприйняття світу, що відкриває перед учнями / ученицями багатобарвну палітру людських світоглядів від найдавніших міфів до сучасних наукових теорій. Як мандрівники у часі учні / учениці проходитимуть шлях від архаїчного мислення наших предків, що бачили богів у кожному явищі природи, через середньовічну гармонію віри та розуму Августина, до просвітницької впевненості Бекона, у силі наукового знання і глибокої критичності Канта щодо можливостей людського розуму.
Особливе місце займе знайомство з українським філософом Григорієм Сковородою, який закликав кожного «пізнати себе» як найголовнішу життєву науку. Через інтерактивні дебати, рольові ігри та творчі завдання учні / учениці не просто вивчатимуть різні типи світоглядів, а й осмислюватимуть власні переконання, формуватимуть критичне ставлення до інформації та навчатимуться поважати різноманітність думок. Урок допоможе зрозуміти, що кожна історична епоха народжувала свої відповіді на вічні питання буття, а сучасна людина може творчо поєднувати найкраще з різних традицій мислення, створюючи власний неповторний світогляд як компас для навігації у складному сучасному світі.
Основні питання для вивчення:
- Поняття світогляду та його структура.
- Типи світоглядів: міфологічний, релігійний, філософський, науковий.
- Зв’язок філософських ідей з історичними епохами.
- Філософія науки та наукові революції.
- Філософський світогляд як синтез знань та цінностей.
Світогляд – система найбільш загальних уявлень про світ у цілому та місце людини в ньому, що включає переконання, принципи, ідеали та ціннісні орієнтації, які визначають ставлення людини до дійсності. Джерело: Філософський енциклопедичний словник.
Міф (грец. mythos – слово, розповідь) – архаїчна форма свідомості, що характеризується синкретичним поєднанням емоційних, раціональних та вольових елементів, відображенням дійсності у формі чуттєво-наочних уявлень. Джерело: Українська філософська енциклопедія.
Парадигма (грец. paradeigma – приклад, зразок) – сукупність фундаментальних знань, цінностей, переконань і технічних засобів, що є зразком наукової діяльності. Джерело: Кун Т. “Структура наукових революцій”.
Сцієнтизм (лат. scientia – знання, наука) – світоглядна орієнтація, що абсолютизує роль науки в системі культури та в ідейному житті суспільства. Джерело: Філософський енциклопедичний словник.
Антропоцентризм – філософська концепція, згідно з якою людина є центром і найвищою метою світобудови. Джерело: Філософський енциклопедичний словник.
Релігія (від лат. religio – побожність) – духовний феномен, який виражає віру людини в існування надприродного Начала і є для неї засобом спілкування з ним та входження в його світ. Джерело: Філософський енциклопедичний словник.
Філософія науки – галузь філософії, яка досліджує феномен науки в історичному розгортанні всіх його соціокультурних вимірів. Джерело: Філософський енциклопедичний словник.
Структура світогляду
| Компонент | Зміст |
|---|---|
| Знання (когнітивний) | Уявлення про світ, людину, суспільство, природу, добро і зло, істину тощо |
| Цінності | Те, що людина вважає важливим: свобода, справедливість, щастя, любов |
| Переконання | Глибокі особисті твердження, які складно змінити |
| Ідеали | Вищі зразки для наслідування: ідеальна людина, держава, суспільство |
| Емоції | Ставлення до подій, людей, явищ через почуття |
| Норми (етичний елемент) | Установки, які регулюють поведінку в суспільстві |
| Воля / поведінка | Свідомий вибір життєвої позиції і готовність діяти згідно з нею |
Історія розвитку поняття «світогляд»
Термін «світогляд» (нім. Weltanschauung) уперше використав І. Кант у «Критиці здатності судження» (1790), але систематично розробили його німецькі філософи XIX ст.:
- Г. В. Ф. Гегель розглядав світогляд як форму духу народу;
- В. Дільтей виділив три типи світогляду: натуралістичний, ідеалістичний та об’єктивний ідеалізм;
- К. Ясперс створив типологію світоглядів як «картин світу»;
- М. Гайдеггер аналізував світогляд як спосіб «буття-у-світі»;
Сучасні підходи до типології світоглядів
1. За генетичним принципом:
- архаїчний (первісний);
- міфологічний;
- релігійний;
- філософський;
- науковий;
- постмодерний.
2. За структурним принципом:
- раціональний / ірраціональний;
- оптимістичний / песимістичний;
- антропоцентричний / теоцентричний / космоцентричний;
- індивідуалістичний / колективістський.
3. За функціональним принципом:
- пізнавальний;
- ціннісно-орієнтаційний;
- регулятивно-поведінковий;
- інтегративний.
Історичні паралелі та контексти
Філософські ідеї та історичні епохи
Античність (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.)
- Історичний контекст: формування полісів, демократія в Афінах.
- Філософські ідеї: космоцентричний світогляд, ідея логосу.
- Представники: Фалес, Геракліт, Сократ, Платон, Арістотель.
Середньовіччя (V–XV ст.)
- Історичний контекст: домінування християнства, феодалізм.
- Філософські ідеї: теоцентричний світогляд, схоластика.
- Представники: Августин, Ансельм Кентерберійський, Тома Аквінський.
Відродження (XIV–XVI ст.)
- Історичний контекст: великі географічні відкриття, гуманізм.
- Філософські ідеї: антропоцентричний світогляд, індивідуалізм.
- Представники: Петрарка, Піко делла Мірандола, Макіавеллі.
Новий час (XVII–XVIII ст.)
- Історичний контекст: наукова революція, просвітництво.
- Філософські ідеї: раціоналізм, емпіризм, критичний розум.
- Представники: Декарт, Локк, Кант, Вольтер.
Сучасність (XIX–XXI ст.)
- Історичний контекст: індустріалізація, світові війни, глобалізація.
- Філософські ідеї: плюралізм світоглядів, постмодернізм.
- Представники: Ніцше, Гайдеггер, Сартр, Фукуяма.
Українська філософська традиція
Києво-Могилянська академія (XVII ст.)
- Синтез православної традиції та західної схоластики.
- Представники: Петро Могила, Інокентій Гізель.
Григорій Сковорода (XVIII ст.)
- Філософія «сродної праці» та самопізнання.
- Синтез містичної та раціональної традицій.
Київська філософська школа (XIX ст.)
- Памфіл Юркевич, Микола Грот.
- Психологічний напрям у філософії.
Сучасна українська філософія
- Сергій Пролєєв, Мирослав Попович.
- Проблеми національної ідентичності та європейської інтеграції.
Ось таблиця, що систематизує подану інформацію:
| Період / Традиція | Історичний контекст | Філософські ідеї | Представники |
|---|---|---|---|
| Античність (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.) | Формування полісів, демократія в Афінах | Космоцентричний світогляд, ідея логосу | Фалес, Геракліт, Сократ, Платон, Арістотель |
| Середньовіччя (V–XV ст.) | Домінування християнства, феодалізм | Теоцентричний світогляд, схоластика | Августин, Ансельм Кентерберійський, Тома Аквінський |
| Відродження (XIV–XVI ст.) | Великі географічні відкриття, гуманізм | Антропоцентричний світогляд, індивідуалізм | Петрарка, Піко делла Мірандола, Макіавеллі |
| Новий час (XVII–XVIII ст.) | Наукова революція, просвітництво | Раціоналізм, емпіризм, критичний розум | Декарт, Локк, Кант, Вольтер |
| Сучасність (XIX–XXI ст.) | Індустріалізація, світові війни, глобалізація | Плюралізм світоглядів, постмодернізм | Ніцше, Гайдеггер, Сартр, Фукуяма |
| Києво-Могилянська академія (XVII ст.) | Синтез православної традиції та західної схоластики | Релігійно-філософський синтез | Петро Могила, Інокентій Гізель |
| Григорій Сковорода (XVIII ст.) | Українська духовна традиція | Філософія «сродної праці», самопізнання, синтез містичної та раціональної традицій | Григорій Сковорода |
| Київська філософська школа (XIX ст.) | Розвиток університетської науки | Психологічний напрям у філософії | Памфіл Юркевич, Микола Грот |
| Сучасна українська філософія | Проблеми національної ідентичності, європейської інтеграції | Мультикультурність, пошук сенсу в сучасному світі | Сергій Пролєєв, Мирослав Попович |
Рекомендовані твори мистецтва для обговорення:
Ієн Мак’юен «Закон про дітей» – книга та однойменний фільм за мотивами книги.
Дизайн уроку
Інтерактивна вправа «Світоглядний детектив»: учням / ученицям пропонуються висловлювання різних людей про природу світу, а вони мають визначити тип світогляду:
- «Світ створений богами за сім днів» – ?
- «Світ складається з атомів, що рухаються в порожнечі» – ?
- «Світ – це воля й уявлення» – ?
Проблемне питання
- Чи може людина жити без світогляду?
1. Типи світоглядів та їх характеристика

Робота в групах
Робота з джерелом.
Лао-цзи про Дао (VI ст. до н.е.)
«Дао [шлях буття, глибинна гармонія], яке можна виразити словами, не є вічним Дао. Ім’я, яке можна назвати, не є вічним іменем. Безіменне є початком неба і землі. Іменне є матір’ю всіх речей. Тому той, хто вільний від пристрастей, бачить чудесну таємницю Дао, а той, хто має пристрасті, бачить лише його зовнішні прояви».
Джерело: Лао–цзи “Дао де цзін”
Аналіз джерела:
- Чи є речі, які не можна повністю описати мовою?
- Яку роль відіграють емоції та бажання у сприйнятті реальності?
- Як називання впливає на наше сприйняття речей? Чи все треба обов’язково називати, щоб це «існувало»?
Ансельм Кентерберійський про віру та розум (ХІ–ХІІ ст.)
«Розумій, щоб вірити; віруй, щоб розуміти. Віра шукає розуміння; розуміння винагороджує віру. Якщо ти не повіриш, то й не зрозумієш. Інтелект – це винагорода віри. Тому не шукай розуміти, щоб повірити, але віруй, щоб розуміти».
Джерело: святий Ансельм Кентерберійський «Прослогіон»
Аналіз джерела:
- Чи можна сьогодні застосувати принцип Ансельма «віруй, щоб розуміти» в інших сферах життя, окрім релігії?
- Наведіть приклади ситуацій, де спочатку потрібно «повірити» (довіритися), а потім зрозуміти, та проаналізуйте можливі ризики такого підходу.
- Де межа між довірою і сліпою вірою?
Френсіс Бекон про науковий метод (XVI–XVII ст.)
«Знання – це сила. Природу перемагають, тільки підкоряючись їй. Людина – слуга і тлумач природи; вона діє і розуміє настільки, наскільки охопила порядок природи ділом або роздумом; більше вона не знає і не може. Істину слід шукати не в щасливих здогадках декількох авторів, а у свідченнях самих речей».
Джерело: Бекон Ф “Новий Органон”
Аналіз джерела:
- Що Бекон має на увазі, коли стверджує, що «істину слід шукати не в щасливих здогадках декількох авторів, а у свідченнях самих речей»?
- Зіставте твердження Бекона з сучасним викликом — великою кількістю фейкової інформації в інтернеті. Як поради Бекона можуть допомогти сьогодні в перевірці фактів?
- Оцініть актуальність принципів Бекона для вирішення сучасних глобальних викликів (зміна клімату, пандемії, енергетична криза).
Іммануїл Кант про межі розуму (XVIII ст.)
«Розум має своє особливе покликання – піддавати критиці саме знання. Критика розуму в кінцевому підсумку приводить до науки; догматичне ж застосування його без критики приводить до безпідставних тверджень, проти яких можна висунути такі ж правдоподібні твердження, а отже – до скептицизму».
Джерело: Кант І. “Критика чистого розуму“
Аналіз джерела:
- Що Кант має на увазі під фразою: «розум має своє особливе покликання – піддавати критиці саме знання». У чому небезпека некритичного мислення?
- Сформулюйте правила критичного аналізу суджень у публічній сфері (ЗМІ, блогах, дискусіях).
- Розкрийте різницю між «критичним» та «догматичним» застосуванням розуму за Кантом. Проаналізуйте, як цей принцип працює в одній із сучасних наук (психологія, медицина, історія тощо). Наведіть приклади, коли догматичний підхід призводив до хибних висновків.
Григорій Сковорода про самопізнання (XVIII ст.)
«Один розум усім править. Пізнай себе! Сія наука всіх наук найглавнійша, найвищая, найкорисна і найпотрібнійша».
Джерело: Сковорода Г. “Наркіс. Пізнай себе“

Аналіз джерела:
- Проаналізуй вислів: «Один розум усім править». Як його можна інтерпретувати: релігійно, морально чи філософськи?
- Розробіть практичну програму самопізнання для сучасної молоді. Включіть сучасні методи (психологічні тести, медитативні практики, ведення щоденника рефлексії). Як поєднати давню мудрість із сучасними досягненнями науки?
- Критично оцініть твердження про самопізнання як «найкориснішу науку». Чи завжди глибоке самопізнання є корисним? Розгляньте можливі негативні наслідки надмірної інтроспекції (нарцисизм, депресія, відчуження від суспільства)?
2. Типи світоглядів: міфологічний, релігійний, філософський, науковий.
«Філософський турнір»
Формат. Клас ділиться на 4 команди, кожна представляє один тип світогляду
- Команда «Міфотворці» (міфологічний світогляд).
- Команда «Віряни» (релігійний світогляд).
- Команда «Дослідники» (науковий світогляд).
- Команда «Мислителі» (філософський світогляд).
Завдання для команд: Дати відповідь на питання з позиції свого типу світогляду.
- Звідки взявся світ?
- У чому сенс людського життя?
- Як треба жити?
3. Аналіз зв’язку філософії та історії
Робота в парах
Історико-філософські паралелі. «Філософський календар».
Учні / учениці створюють хронологічну лінію, де поєднують:
- історичні події;
- філософські ідеї епохи;
- наукові відкриття.
Приклади для аналізу:
- Античність: демократія в Афінах → філософія Сократа, Платона.
- Середньовіччя: хрестові походи → схоластика Аквіната.
- Відродження: великі географічні відкриття → гуманізм.
- Просвітництво: наукова революція → філософія Канта, Декарта.
- XX ст.: дві світові війни → екзистенціалізм.
4. Філософський світогляд як синтез знань та цінностей.
Робота в групах
Дебати «Чи потрібна філософія у вік науки?»
- Теза: «Філософія застаріла у вік наукових технологій».
- Команда “ЗА”: наука дає точні відповіді, філософія – лише запитання.
- Команда “ПРОТИ”: філософія допомагає осмислити наукові відкриття.
«Філософський суд»
Рольова гра, під час якої учасники інсценують «судовий процес» щодо різних типів світоглядів.
Ситуація: у філософському суді розглядається справа «Наука проти Філософії: хто кращий провідник до істини?»
Завдання: візьміть участь у судовому процесі в одній з ролей:
- прокурор (звинувачує філософію): доводить, що наука є найкращим шляхом до істини;
- адвокат (захищає філософію): доводить незамінність філософського мислення;
- суддя: аналізує аргументи та ухвалює справедливе рішення;
- свідок-експерт: надає свідчення про взаємодію науки та філософії в історії.
Підготовка до ролі:
- Сформулюйте 5 найсильніших аргументів своєї позиції.
- Передбачте контраргументи опонентів.
- Підготуйте історичні приклади для підтвердження своєї позиції.
- Знайдіть цитати філософів та вчених для підсилення своєї позиції.
Продукт: участь у рольовій грі з подальшою рефлексією про співвідношення науки та філософії.
Самостійна робота
Підготуйте короткий виступ щодо зв’язків філософії з іншими науками
- Історія: зв’язок філософських ідей з історичними епохами.
- Фізика: філософські проблеми квантової механіки та теорії відносності.
- Біологія: філософські аспекти еволюції та походження життя, клонування тощо.
- Літературознавство: філософські мотиви в художніх творах.
- Психологія: вплив світогляду на особистість.
«Мій світогляд»
Учні / учениці заповнюють схему свого світогляду:
- Що я знаю про світ? (знання)
- Що я відчуваю щодо світу? (емоції)
- Як я маю діяти у світі? (цінності)
Домашнє завдання
- Дослідницьке завдання: проаналізувати, як філософські ідеї вплинули на одну історичну подію (за вибором).
- Творче завдання: створити «Маніфест мого світогляду» (5 основних принципів).
- Аналітичне завдання: порівняти наукове та філософське пояснення одного явища.
| Ні | Частково | Так | |
|---|---|---|---|
| Я вмію пояснити, що таке світогляд | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я можу розрізняти типи світоглядів (міфологічний, релігійний, науковий, філософський) | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я вмію аналізувати філософські тексти різних епох | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я можу пояснити зв’язок між філософськими ідеями та історичними подіями | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я вмію порівнювати наукове та філософське пізнання | ☐ | ☐ | ☐ |
Урок 2. Зв’язок філософських ідей з історичними подіями.Світогляд і типи світоглядів. Філософія науки
Робочий аркуш учнів і учениць
Оберіть один із варіантів і виконайте його.
Варіант 1. «Світоглядний детектив»
Визначте, який тип світогляду відображає кожне висловлювання:
A. «Світ народився з космічного яйця, яке знесла велика птаха»
Тип світогляду: ________________________________________________________________________
Б. «Світ створений Богом за божественним планом»
Тип світогляду: ________________________________________________________________________
В. «Світ виник унаслідок Великого Вибуху 13,8 млрд років тому»
Тип світогляду: ________________________________________________________________________
Г. «Світ – це єдність протилежностей, що перебувають у вічному русі»
Тип світогляду: ________________________________________________________________________
Варіант 2. Опишіть власний світогляд, відповівши на питання:
- Звідки я дізнався / дізналась про світ? ________________________________________________
- Що для мене найважливіше в житті? ___________________________________________
- Як я розумію своє призначення? _______________________________________________
Робота з джерелом: філософські тексти.
Лао-цзи про Дао (VI ст. до н.е.):
«Дао [шлях буття, глибинна гармонія], яке можна виразити словами, не є вічним Дао. Ім’я, яке можна назвати, не є вічним іменем. Безіменне є початком неба і землі. Іменне є матір’ю всіх речей. Тому той, хто вільний від пристрастей, бачить чудесну таємницю Дао, а той, хто має пристрасті, бачить лише його зовнішні прояви».
Джерело: Лао-цзи “Дао де цзін”
Аналіз джерела:
- Чи є речі, які не можна повністю описати мовою? _____________________________________________________________________________
- Яку роль відіграють емоції та бажання у сприйнятті реальності?_____________________________________________________________________________
- Як називання впливає на наше сприйняття речей? Чи все треба обов’язково називати, щоб це «існувало»?_____________________________________________________________________________
Ансельм Кентерберійський про віру та розум (ХІ–ХІІ ст.):
«Розумій, щоб вірити; віруй, щоб розуміти. Віра шукає розуміння; розуміння винагороджує віру. Якщо ти не повіриш, то й не зрозумієш. Інтелект – це винагорода віри. Тому не шукай розуміти, щоб повірити, але віруй, щоб розуміти».
Джерело: святий Ансельм Кентерберійський «Прослогіон»
Аналіз джерела:
- Чи можна сьогодні застосувати принцип Ансельма «віруй, щоб розуміти» в інших сферах життя, окрім релігії? _____________________________________________________________________________
- Наведіть приклади ситуацій, де спочатку потрібно «повірити» (довіритися), а потім зрозуміти, та проаналізуйте можливі ризики такого підходу. _____________________________________________________________________________
- Де межа між довірою і сліпою вірою? _____________________________________________________________________________
Френсіс Бекон про науковий метод (XVI–XVII ст.):
«Знання – це сила. Природу перемагають, тільки підкоряючись їй. Людина – слуга і тлумач природи; вона діє і розуміє настільки, наскільки охопила порядок природи ділом або роздумом; більше вона не знає і не може. Істину слід шукати не в щасливих здогадках декількох авторів, а у свідченнях самих речей».
Джерело: Бекон Ф. “Новий Органон”
Аналіз джерела:
- Що Бекон має на увазі, коли стверджує, що «істину слід шукати не в щасливих здогадках декількох авторів, а у свідченнях самих речей»?_____________________________________________________________________________
- Співставте твердження Бекона з сучасним викликом — великою кількістю фейкової інформації в інтернеті. Як поради Бекона можуть допомогти сьогодні у перевірці фактів?_____________________________________________________________________________
- Оцініть актуальність принципів Бекона для вирішення сучасних глобальних викликів (зміна клімату, пандемії, енергетична криза).
_____________________________________________________________________________
Іммануїл Кант про межі розуму (XVIII ст.):
«Розум має своє особливе покликання – піддавати критиці саме знання. Критика розуму в кінцевому підсумку приводить до науки; догматичне ж застосування його без критики приводить до безпідставних тверджень, проти яких можна висунути такі ж правдоподібні твердження, а отже – до скептицизму».
Джерело: Кант І. “Критика чистого розуму“
Аналіз джерела:
- Що Кант має на увазі під фразою: «розум має своє особливе покликання — піддавати критиці саме знання». У чому небезпека некритичного мислення?_____________________________________________________________________________
- Сформулюйте правила критичного аналізу суджень у публічній сфері (ЗМІ, блогах, дискусіях).
_____________________________________________________________________________ - Розкрийте різницю між «критичним» та «догматичним» застосуванням розуму за Кантом. Проаналізуйте, як цей принцип працює в одній із сучасних наук (психологія, медицина, історія тощо). Наведіть приклади, коли догматичний підхід призводив до хибних висновків.
_____________________________________________________________________________
Григорій Сковорода про самопізнання (XVIII ст.):
«Один розум усім править. Пізнай себе! Сія наука всіх наук найглавнійша, найвищая, найкорисна і найпотрібнійша».
Джерело: Сковорода Г. “Наркіс. Пізнай себе”

Аналіз джерела:
- Проаналізуй вислів: «Один розум усім править». Як його можна інтерпретувати: релігійно, морально чи філософськи?_____________________________________________________________________________
- Розробіть практичну програму самопізнання для сучасної молоді. Включіть сучасні методи (психологічні тести, медитативні практики, ведення щоденника рефлексії). Як поєднати давню мудрість із сучасними досягненнями науки?_____________________________________________________________________________
- Критично оцініть твердження про самопізнання як «найкориснішу науку». Чи завжди глибоке самопізнання є корисним? Розгляньте можливі негативні наслідки надмірної інтроспекції (нарцисизм, депресія, відчуження від суспільства)?_____________________________________________________________________________
Філософський турнір
Ваша команда: _____________________________________________________________
Тип світогляду: _____________________________________________________________
Дайте відповіді на питання з позиції вашого світогляду:
1. Звідки взявся світ?
Наша відповідь:
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
2. У чому сенс людського життя?
Наша відповідь:
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
3. Як треба жити?
Наша відповідь:
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Аргументи інших команд, які нас вразили:
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Робота в групах
Об’єднайтесь у групи та виконайте завдання.
Варіант 1. «Філософський календар».
Створіть хронологічну лінію, де поєднайте історичні події та філософські ідеї.
| Епоха | Історична подія | Філософська ідея | Зв’язок |
|---|---|---|---|
| Античність | |||
| Середньовіччя | |||
| Відродження | |||
| Просвітництво | |||
| Сучасність |
Варіант 2. «Світоглядна мапа».
Створіть схему, що показує:
- спільні риси різних типів світоглядів;
- відмінності між ними;
- переходи від одного до іншого.
Робота в парах
Об’єднайтесь у пари і виконайте завдання.
Дебати мініформат: «Наука vs Філософія».
Партнер А (за науку): Наука дає точні знання, філософія – лише роздуми.
Мої аргументи “ЗА” науку:
- _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
- _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
- _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Партнер Б (за філософію): Філософія допомагає зрозуміти сенс наукових відкриттів.
Мої аргументи “ЗА” філософію:
- _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
- _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
- _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Наш спільний висновок:
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Самостійна робота
Поміркуйте і висловіть свою думку (усно чи письмово).
«Мій світоглядний автопортрет»
Заповніть схему свого світогляду:
- Що я ЗНАЮ про світ? (знання)
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Що я ВІДЧУВАЮ щодо світу? (емоції)
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Як я маю ДІЯТИ у світі? (цінності)
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- У що я ВІРЮ? (переконання)
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
| Ні | Частково | Так | |
|---|---|---|---|
| Я вмію пояснити, що таке світогляд | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я можу розрізняти типи світоглядів (міфологічний, релігійний, науковий, філософський) | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я вмію аналізувати філософські тексти різних епох | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я можу пояснити зв’язок між філософськими ідеями та історичними подіями | ☐ | ☐ | ☐ |
| Я вмію порівнювати наукове та філософське пізнання | ☐ | ☐ | ☐ |




Ділись та обговорюй важливе