матеріал 1

Урок 20. Пізнання. Методи пізнання. Правда, хиба, істина. Критерії істини

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 20. Пізнання. Методи пізнання. Правда, хиба, істина. Критерії істини

Очікувані результати навчання

12 ГІО 3.1.1-2: оцінює відмінності в джерелах різного походження;
12 ГІО 3.2.2-1: досліджує збіги й розбіжності між даними різних джерел і позиціями авторів;
12 ГІО 3.2.2-1: обґрунтовано оцінює історичну та суспільно значущу інформацію за самостійно визначеними критеріями;
12 ГІО 4.2.1-1: верифікує судження з використанням кількох джерел інформації;
12 ГІО 4.2.1-1: добирає та оцінює різноманітну інформацію щодо важливих суспільних питань;
12 ГІО 4.2.1-2: формулює судження на основі критеріїв, принципів та цінностей;
12 ГІО 4.2.2-1: аналізує аргументацію та пояснює критерії її оцінювання;
12 ГІО 4.2.2-2: обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки.

Учні / учениці зможуть:

верифікувати інформацію з використанням кількох джерел, застосовуючи критерії істинності;
розрізняти правду, хибу та істину в різних контекстах;
аналізувати методи пізнання (емпіричні та теоретичні);
застосовувати алгоритми перевірки тверджень на істинність;
розпізнавати фейки та дезінформацію в медіапросторі;
критично оцінювати джерела інформації та їхню достовірність;
обґрунтовувати власні судження з використанням логічної аргументації;
порівнювати різні філософські концепції істини.

Про цей урок

Урок присвячений одному з найважливіших питань філософії та повсякденного життя: як відрізнити істину від хиби? У час інформаційної війни, коли російська пропаганда щодня створює тисячі фейків про Україну, уміння критично мислити та перевіряти інформацію стає питанням не лише академічним, а й життєво важливим. Учні / учениці дослідять різні методи пізнання, зрозуміють відмінність між правдою та істиною, навчаться застосовувати критерії перевірки інформації. Урок поєднує класичну філософську традицію з практичними навичками медіаграмотності, показуючи, що філософські питання про істину прямо стосуються щоденного життя кожної людини.

Основні питання для вивчення:

Що таке пізнання і які його основні методи?
Чим відрізняється правда від істини?
Які критерії дозволяють визначити істинність твердження?
Як розпізнати фейк і перевірити інформацію?
Яка роль практики в пізнанні істини?

Ключові терміни, особи та концепції:

Пізнання – процес активного відображення дійсності у свідомості людини, спрямований на здобування знань про світ, себе та суспільство.
Істина – філософська категорія, разом з категоріями добра, краси і свободи відбиває глибинний смисл людського світовідношення та осягнення буття, шукань людського духу та творення гуманістичних ідеалів; виражає сутнісний зміст та безпосередню мету пізнавального процесу і характеризує його результат – знання як адекватне відображення суб’єктивної та об’єктивної реальності в свідомості людини.
Правда – істина в житті, у реальному бутті людини; суб’єктивно пережита та осмислена істина, пов’язана з життєвою позицією особистості, її досвідом, цінностями та переконаннями. Особлива форма поєднання істини з життєвими нормами людини. П. – це істина, що стала принципом життя.
Хиба – невідповідність знання об’єкту пізнання; неправильне, помилкове судження або твердження.
Заблудження – ненавмисна помилка в міркуваннях, зумовлена обмеженістю знань, недосконалістю методів пізнання або складністю об’єкта дослідження.
Фейк – навмисно створена або перекручена інформація, що видається за достовірну з метою маніпуляції свідомістю, введення в оману.
Верифікація – процес встановлення істинності або хибності наукових тверджень шляхом їх емпіричної перевірки.
Емпіричне пізнання – пізнання, що базується на чуттєвому досвіді, спостереженні та експерименті; перший рівень наукового пізнання.
Теоретичне пізнання – раціональне пізнання, спрямоване на розкриття суттєвих зв’язків та закономірностей через абстрактне мислення, узагальнення, аналіз.
Критерій істини – підстава для оцінки істинності знання; те, що дозволяє відрізнити істину від хиби.
Практика – цілеспрямована матеріальна діяльність людей, у процесі якої перевіряється істинність знань; основний критерій істини в матеріалістичній філософії.
Медіаграмотність – здатність критично аналізувати та оцінювати медіаповідомлення, розпізнавати маніпуляції та дезінформацію.

Додаткові матеріали для вчителя

Історико-філософський контекст

Проблема пізнання та істини є однією з центральних у філософії від часів античності до сьогодення. У VI–V ст. до н.е. давньогрецькі філософи вперше чітко поставили питання: чи може людина пізнати світ таким, яким він є насправді? Геракліт стверджував, що все тече і змінюється, тому пізнання стає проблематичним. Парменід, навпаки, вірив у незмінність істинного буття, яке осягається розумом, а не органами чуттів.

Софісти (Протагор, Горгій) у V ст. до н.е. висунули релятивістські погляди, стверджуючи, що “людина є мірою всіх речей” і об’єктивної істини не існує. Сократ (469–399 до н.е.) боровся проти скептицизму софістів, розробивши метод майєвтики – мистецтва “народження істини” через діалог і запитання.

Платон (427–347 до н.е.) створив теорію пізнання як пригадування (анамнезу). За Платоном, істинне знання – це знання ідей, вічних і незмінних сутностей. Матеріальний світ є лише недосконалою копією світу ідей. У діалозі “Держава” Платон наводить алегорію печери: люди бачать лише тіні на стіні, приймаючи їх за реальність, тоді як істинна реальність – це світ ідей поза печерою.

Арістотель (384–322 до н.е.), учень Платона, розробив іншу концепцію. Він визнавав роль чуттєвого досвіду в пізнанні, але підкреслював, що істинне знання досягається через виявлення сутностей (форм) у речах. Арістотель розрізняв емпіричне знання (знання фактів) і науку (знання причин). У праці “Метафізика” він писав: “Усі люди від природи прагнуть знання”.

Українська філософська традиці

Григорій Сковорода (1722–1794), видатний український філософ-мандрівник, розвивав концепцію “трьох світів”: макрокосму (зовнішній світ), мікрокосму (людина) та світу символів (Біблія). Кожен світ має дві натури: видиму (матеріальну, тіньову) та невидиму (духовну, істинну). Сковорода вчив: “Пізнай себе”, адже істина прихована всередині людини. У праці “Наркіс. Розмова про те: пізнай себе” він писав: “Щоб пізнати себе, треба зійти в себе, як у криницю”.

Памфіл Юркевич (1826–1874), представник “філософії серця”, критикував однобічний раціоналізм та емпіризм. Він стверджував, що пізнання не зводиться лише до роботи розуму. Серце як центр духовного життя також бере участь у пізнанні. У праці “Серце і його значення в духовному житті людини” Юркевич писав: “Світ… існує й відкривається найперше для глибокого серця, а вже звідси для розуміючого мислення” (Юркевич П. Вибране. – К.: Абрис, 1993). Таким чином, українська філософія наголошувала на цілісності пізнання, яке включає не лише розум, але й серце, інтуїцію, моральне почуття.

Сучасний контекст: інформаційна війна та критичне мислення

У XXI столітті проблема істини набула нового виміру. Розвиток цифрових технологій та соціальних мереж створив ситуацію “інфодемії” – надлишку інформації, у якому важко відрізнити достовірне від недостовірного. росія системно використовує дезінформацію як зброю проти України та демократичного світу.

За даними Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, у 2023 році кремль витратив понад 1,9 мільярда доларів на пропаганду. Основні наративи російської дезінформації включають: “Україна – недодержава”, “утиски російськомовних”, “Україна керується нацистами” тощо.

Фейки створюються масово та поширюються через усі можливі канали. Наприклад, після початку повномасштабного вторгнення росіяни поширювали фейки про “капітуляцію України за 3 дні”, “утечу президента”, “зрадництво військових” тощо. Усі ці фейки було швидко спростовано, але вони мали на меті посіяти паніку та деморалізувати суспільство.

Проєкт StopFake (stopfake.org), створений у 2014 році журналістами Могилянської школи журналістики, займається спростуванням фейків про Україну. Співзасновниця Ольга Юркова наголошує: “Мета російської пропаганди не просто обманути, а посіяти хаос і паніку, змусити людей сумніватися”.

№	Критерій	Суть критерію	Пояснення / Значення
1	Внутрішня несуперечливість	Твердження не суперечить саме собі або пов’язаним твердженням	Логічна узгодженість є мінімальною вимогою будь-якої теорії
2	Відповідність фактам (кореспондентність)	Узгодженість твердження з реальністю, емпіричними даними	Якщо дані заперечують твердження — істини немає
3	Перевірюваність / фальсифікованість (Поппер)	Можливість у принципі спростувати твердження	Невідмовність до перевірки = не наука
4	Емпірична повторюваність	Результат відтворюється за тих самих умов	Гарантує об’єктивність і виключає випадковість
5	Практична ефективність (прагматичний критерій)	Твердження «працює» в реальності, дозволяє робити точні прогнози	Істинність підтверджується функціональністю
6	Узгодженість із науковою картиною світу (когерентність)	Не суперечить встановленим науковим знанням або обґрунтовано їх переглядає	Нова теорія повинна вписуватися або переконливо замінювати стару
7	Системність і пояснювальна сила	Теорія пояснює більше явищ з меншими припущеннями	Перевага надається простим, всеохопним і економним моделям

Дизайн уроку

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Чи можна довіряти тому, що ви бачите у своїй стрічці в Instagram / TikTok? Чому люди поширюють фейки?
Що більше впливає на вашу думку: емоційна історія чи сухі факти з цифрами? Чому?
Чи траплялося вам поширювати інформацію, не перевіривши її? Що вас спонукало?
Як ви думаєте, скільки часу потрібно, щоб створити фейк, і скільки – щоб його спростувати?
Чи існує абсолютна істина, чи все залежить від точки зору?

Підготуйте 5-6 тверджень (частина правдивих, частина – фейків про Україну). Учні / учениці голосують за те, що вважають правдою. Потім розкрийте відповіді та обговоріть, чому вони помилялися або були праві.

Практика

Самостійна робота

Аналіз філософського тексту про істину. Прочитайте уривок з діалогу Платона “Федон”:

“Отже, Сіммію й Кебете, я ось як налаштований приступити до розмови: ви ж, якщо послухаєтеся мене, мало дбатимете про Сократа, значно більше про істину. Якщо вам здасться, що я говорю правду, — погодьтеся зі мною, якщо ні — заперечуйте всіма силами, остерігаючись, щоб я в своєму завзятті не ввів в оману і себе, і вас”.

Запитання для аналізу:

Чому Сократ просить співрозмовників дбати більше про істину, ніж про нього особисто?
Що означає вираз “остерігаючись, щоб я не ввів в оману і себе, і вас”?
Як ця настанова Сократа може бути корисною в сучасному світі, повному маніпуляцій?

Методичний коментар:

Сократ показує, що пошук істини важливіший за особисті симпатії. Навіть до авторитету треба ставитися критично. Це протиставлення догматизму та критичного мислення. Сократ визнає, що навіть найщиріше переконання може бути помилковим. Завзятість у відстоюванні власної думки може заслонити істину. Це заклик до інтелектуальної чесності. Це завдання розвиває вміння аналізувати філософські тексти, бачити зв’язок античної мудрості з сучасністю. Обговоріть з учнями / ученицями, чи важко ставити істину вище власних переконань.

Завдання 2. Розрізнення правди, хиби та істини. Проаналізуйте три твердження та визначте, що з них є істиною, правдою чи хибою. Обґрунтуйте.

А) “Війна – це завжди жахливо”
Б) “2 + 2 = 4”
В) “Київ – найкращe місто у світі”

Відповіді:
А) Правда – це суб’єктивно пережите судження, засноване на досвіді. Для того, хто пережив війну, це глибока особиста правда.
Б) Істина – об’єктивне, перевірне твердження, що не залежить від думки людини. Математична істина універсальна.
В) Хиба або суб’єктивна думка – немає об’єктивних критеріїв для визначення “найкращого міста”. Це питання смаку та особистих цінностей.

Методичний коментар:

Обговоріть різницю між об’єктивною істиною (факти, які можна перевірити) та суб’єктивною правдою (особистий досвід, цінності). Підкресліть: в умовах війни важливо розрізняти особисту правду (“я відчуваю…”) та об’єктивні факти (“росія порушила міжнародне право”).

Робота в парах

Методи пізнання: емпіричний та теоретичний. У парах обговоріть та класифікуйте наведені приклади пізнання як емпіричні або теоретичні:

Ви торкаєтеся гарячої каструлі й відсмикуєте руку.
Математик доводить теорему про суму кутів трикутника.
Хімік проводить експеримент з реакцією кислоти та лугу.
Філософ міркує про природу свідомості.
Лікар слухає серцебиття стетоскопом.
Фізик розробляє теорію відносності.

Відповіді:

Емпіричні (засновані на досвіді, спостереженні): 1, 3, 5
Теоретичні (засновані на абстрактному мисленні, логіці): 2, 4, 6

Методичний коментар:

Деякі приклади можуть бути поєднанням обох методів. Наприклад, розробка теорії відносності вимагала і теоретичних міркувань, і аналізу емпіричних даних про швидкість світла. Підкресліть, що обидва методи важливі. Емпіричне пізнання дає нам факти, теоретичне – пояснення. Обговоріть, чому лженаука (астрологія, гомеопатія) часто порушує баланс між цими методами.

Робота в групах

Створення алгоритму перевірки інформації. Об’єднайте клас у 4 групи. Кожна група отримує завдання:

Група 1:
Створіть покроковий алгоритм перевірки новини, побаченої в соцмережі.

Група 2:
Розробіть чек-ліст для оцінки надійності джерела інформації.

Група 3:
Складіть список “червоних прапорців” – ознак фейку.

Група 4:
Запропонуйте способи, як протидіяти поширенню дезінформації.

Приклад результату Групи 1:

Зупинись – не поширюй одразу.
Хто автор? Перевір профіль / канал.
Є джерело? Знайди оригінал.
Пошукай в Google за ключовими словами.
Перевір на stopfake.org або voxcheck.org.
Чи пишуть про це надійні медіа?
Спитай себе: “А чи логічно це?”

Методичний коментар:

Групова робота розвиває вміння співпрацювати, синтезувати інформацію. Після презентацій створіть загальний алгоритм класу, який можна роздрукувати та повісити у класі.

Робота в парах

Аналіз можливого фейку. Уявіть, що ви побачили в Telegram пост: “ТЕРМІНОВО! Завтра відключать інтернет у Львові через кібератаку! Передайте всім!”

Використайте алгоритм перевірки:

Хто автор? Чи є у каналу / автора історія достовірних публікацій?
Чи є посилання на офіційне джерело?
Чи є емоційно забарвлені слова (“ТЕРМІНОВО”, “передайте всім”)?
Чи пишуть про це перевірені медіа?
Чи є логіка: навіщо попереджати про кібератаку публічно?

Методичний коментар:

Розберіть кожен крок алгоритму. Покажіть реальні сайти для перевірки: stopfake.org, StopFake.org/uk, VoxCheck, Factcheck.

Робота в групах

Аналіз реального фейку про Україну. Кожна група отримує роздруківку реального фейку про Україну (підготуйте заздалегідь з stopfake.org):

Приклади фейків для аналізу:

“Українці масово втікають до Польщі через мобілізацію”.
“ЗСУ використовують цивільних як живі щити”.
“На заході України хочуть відокремитися”.
“Українці не хочуть більше воювати за Крим”.

Завдання:

Проаналізуйте фейк: на які емоції він розрахований?
Які “червоні прапорці” ви бачите?
Знайдіть спростування на stopfake.org
Поясніть, яка мета цього фейку (посіяти паніку, розколоти суспільство, дискредитувати владу тощо)

Методичний коментар:

Робота з реальними фейками робить урок максимально практичним. Учні / учениці бачать, що філософські питання про істину прямо стосуються їхнього життя. Підкресліть: кожен фейк – це частина інформаційної війни росії проти України.

Робота в парах

Григорій Сковорода про три світи та істину. Прочитайте уривок з Григорія Сковороди:

“Усі три світи складаються з двох натур — видимої та невидимої. Видима — тінь, невидима — істина”.

Завдання:

Що Сковорода мав на увазі під “видимою” та “невидимою” натурою?
Як це вчення можна застосувати до розуміння сучасних медіа?
Чи можна вважати фейкові новини “видимою натурою”, що приховує істину?

Варіанти відповідей

Видима натура – зовнішнє, матеріальне, те, що лежить на поверхні. Невидима – внутрішня сутність, духовне, істинне значення.
У медіа “видима натура” – це картинка, заголовок, емоції. “Невидима” – реальні факти, контекст, мотиви автора. Треба дивитися глибше.
Так, фейк – це саме “тінь”, що видає себе за реальність. Завдання критичного мислення – розрізнити тінь й істину.

Методичний коментар:

Зверніть увагу на актуальність української філософської спадщини. Сковорода вчив критичному мисленню ще у XVIII столітті! Обовʼязково проведіть паралелі із сучасністю.

Домашнє завдання

Протягом тижня відстежуйте одну новину в різних джерелах (мінімум 3: українське медіа, західне медіа, соцмережа). Порівняйте, як подається та сама інформація. Зверніть увагу на заголовки, акценти, використання емоційно забарвлених слів.

Джерело	Заголовок	Акценти	Емоційність	Достовірність

Напишіть есе (150-200 слів) на тему: “Чи може існувати абсолютна істина в добу інформаційних воєн?”
Використайте в есе:
- Посилання на одного з філософів (Платон, Арістотель, Сковорода, Юркевич)
- Приклад з власного досвіду
- Власну аргументовану позицію

Створіть інфографіку “Як розпізнати фейк за 1 хвилину” з використанням Canva, Piktochart або іншого інструменту. Інфографіка має містити:
- Покроковий алгоритм
- Візуальні приклади “червоних прапорців”
- QR-код на корисні ресурси (stopfake.org, voxcheck.org).

Дослідницький проєкт: виберіть один великий фейк про Україну (наприклад, “розп’ятий хлопчик”, “хунта в Києві”, “заборона російської мови”).
Дослідіть:
- Коли і де він з’явився вперше?
- Як поширювався?
- Які були спростування?
- Чому деякі люди досі в нього вірять?

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я розумію різницю між правдою, хибою та істиною	☐	☐	☐
Я можу назвати основні методи пізнання (емпіричний та теоретичний)	☐	☐	☐
Я знаю, як перевірити інформацію з соцмереж на достовірність	☐	☐	☐
Я розумію, що таке фейк і навіщо їх створюють	☐	☐	☐
Я можу застосувати критерії істинності до аналізу твердження	☐	☐	☐
Я можу пояснити погляди українських філософів (Сковороди, Юркевича) на пізнання	☐	☐	☐
Я усвідомлюю важливість критичного мислення в умовах інформаційної війни	☐	☐	☐
Я готовий / готова відповідально ставитися до поширення інформації	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 20. Пізнання. Методи пізнання. Правда, хиба, істина. Критерії істини

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Завдання 1. Чи можна довіряти тому, що ви бачите у своїй стрічці в Instagram / TikTok? Чому люди поширюють фейки?

Завдання 2. Що більше впливає на вашу думку: емоційна історія чи сухі факти з цифрами? Чому?

Завдання 3. Чи траплялося вам поширювати інформацію, не перевіривши її? Що вас спонукало?

Завдання 4. Як ви думаєте, скільки часу потрібно, щоб створити фейк, і скільки – щоб його спростувати?

Завдання 5. Чи існує абсолютна істина, чи все залежить від точки зору?

Практика

Завдання 6.

Аналіз філософського тексту про істину. Прочитайте уривок з діалогу Платона “Федон”:

Запитання для аналізу:

Чому Сократ просить співрозмовників дбати більше про істину, ніж про нього особисто?

Що означає вираз “остерігаючись, щоб я не ввів в оману і себе, і вас”?

Як ця настанова Сократа може бути корисною в сучасному світі, повному маніпуляцій?

Завдання 7.

Розрізнення правди, хиби та істини. Проаналізуйте три твердження та визначте, що з них є істиною, правдою чи хибою. Обґрунтуйте.

А) “Війна – це завжди жахливо”

Б) “2 + 2 = 4”

В) “Київ – найкращe місто у світі”

Завдання 8.

Ви торкаєтеся гарячої каструлі й відсмикуєте руку.
Математик доводить теорему про суму кутів трикутника.
Хімік проводить експеримент з реакцією кислоти та лугу.
Філософ міркує про природу свідомості.
Лікар слухає серцебиття стетоскопом.
Фізик розробляє теорію відносності.

Відповіді:

Завдання 9.

Створення алгоритму перевірки інформації. Об’єднайте клас у 4 групи. Кожна група отримує завдання:

Група 1:
Створіть покроковий алгоритм перевірки новини, побаченої в соцмережі.

Група 2:
Розробіть чек-ліст для оцінки надійності джерела інформації.

Група 3:
Складіть список “червоних прапорців” – ознак фейку.

Група 4:
Запропонуйте способи, як протидіяти поширенню дезінформації.

Завдання 10.

Використайте алгоритм перевірки:

1. Хто автор? Чи є у каналу / автора історія достовірних публікацій?

2. Чи є посилання на офіційне джерело?

3. Чи є емоційно забарвлені слова (“ТЕРМІНОВО”, “передайте всім”)?

4. Чи пишуть про це перевірені медіа?

5. Чи є логіка: навіщо попереджати про кібератаку публічно?

Завдання 11.

Приклади фейків для аналізу:

“Українці масово втікають до польщі через мобілізацію”.
“ЗСУ використовують цивільних як живі щити”.
“На заході України хочуть відокремитися”.
“Українці не хочуть більше воювати за Крим”.

Завдання:

1. Проаналізуйте фейк: на які емоції він розрахований?

2. Які “червоні прапорці” ви бачите?

3. Знайдіть спростування на stopfake.org

4. Поясніть, яка мета цього фейку (посіяти паніку, розколоти суспільство, дискредитувати владу тощо)

Завдання 12.

Григорій Сковорода про три світи та істину. Прочитайте уривок з Григорія Сковороди:

“Усі три світи складаються з двох натур — видимої та невидимої. Видима — тінь, невидима — істина”.

Завдання:

1. Що Сковорода мав на увазі під “видимою” та “невидимою” натурою?

2. Як це вчення можна застосувати до розуміння сучасних медіа?

3. Чи можна вважати фейкові новини “видимою натурою”, що приховує істину?

Домашнє завдання

Завдання 13.

Протягом тижня відстежуйте одну новину в різних джерелах (мінімум 3: українське медіа, західне медіа, соцмережа). Порівняйте, як подається та сама інформація. Зверніть увагу на заголовки, акценти, використання емоційно забарвлених слів.

Джерело	Заголовок	Акценти	Емоційність	Достовірність

Завдання 14.

Напишіть есе (150-200 слів) на тему: “Чи може існувати абсолютна істина в добу інформаційних воєн?”
Використайте в есе:

Посилання на одного з філософів (Платон, Арістотель, Сковорода, Юркевич)
Приклад з власного досвіду
Власну аргументовану позицію

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 15.

Створіть інфографіку “Як розпізнати фейк за 1 хвилину” з використанням Canva, Piktochart або іншого інструменту. Інфографіка має містити:

Покроковий алгоритм
Візуальні приклади “червоних прапорців”
QR-код на корисні ресурси (stopfake.org, voxcheck.org).

Завдання 16.

Дослідницький проєкт: виберіть один великий фейк про Україну (наприклад, “розп’ятий хлопчик”, “хунта в Києві”, “заборона російської мови”).
Дослідіть:

Коли і де він з’явився вперше?
Як поширювався?
Які були спростування?
Чому деякі люди досі в нього вірять?

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я розумію різницю між правдою, хибою та істиною	☐	☐	☐
Я можу назвати основні методи пізнання (емпіричний та теоретичний)	☐	☐	☐
Я знаю, як перевірити інформацію з соцмереж на достовірність	☐	☐	☐
Я розумію, що таке фейк і навіщо їх створюють	☐	☐	☐
Я можу застосувати критерії істинності до аналізу твердження	☐	☐	☐
Я можу пояснити погляди українських філософів (Сковороди, Юркевича) на пізнання	☐	☐	☐
Я усвідомлюю важливість критичного мислення в умовах інформаційної війни	☐	☐	☐
Я готовий / готова відповідально ставитися до поширення інформації	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Урок 20. Пізнання. Методи пізнання. Правда, хиба, істина. Критерії істини

Матеріал

Урок 20. Пізнання. Методи пізнання. Правда, хиба, істина. Критерії істини

Додаткові матеріали для вчителя

Рекомендовані твори мистецтва для обговорення

Дизайн уроку

Провокаційні запитання для обговорення

Самостійна робота

Методичний коментар:

Методичний коментар:

Робота в парах

Методичний коментар:

Робота в групах

Методичний коментар:

Робота в парах

Методичний коментар:

Робота в групах

Методичний коментар:

Робота в парах

Методичний коментар:

Домашнє завдання

Урок 20. Пізнання. Методи пізнання. Правда, хиба, істина. Критерії істини

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокаційні запитання для обговорення

Завдання 6.

Завдання 7.

Завдання 8.

Завдання 9.

Завдання 10.

Завдання 11.

Завдання 12.

Домашнє завдання

Завдання 13.

Завдання 14.

Завдання 15.

Завдання 16.

Ділись та обговорюй важливе