Урок 23. Тема. Курс «Письменниці-бунтарки»: узагальнення та рефлексія
Матеріал
Тема. Курс «Письменниці-бунтарки»: узагальнення та рефлексія
Урок 23
- письменниці-бунтарки;
- рефлексія;
- враження.
Хто така письменниця-бунтарка? Обговоріть у парах.
Запиши визначення.
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Завдання 1.
Поєднай портрети авторок з їхніми іменами та назвами творів.
Олена Пчілка
«Душа»
Наталія Кобринська
«Соловйовий спів»
Євгенія Ярошинська
«Казка про калинову сопілку»
Ольга Кобилянська
«Битва»
Ірина Вільде
«Крадіж»
Оксана Забужко
«Гість»
Дружня порада вчителю
Це завдання можна створити у Wordwall і таким чином зробити його більш інтерактивним.
Завдання 2.
Поміркуй, чому кожна з них є авторкою на курсі «Письменниці-бунтарки». Напиши, де саме вони «бунтують». За потреби скористайся інформацією з інтернет-джерел.
Олена Пчілка
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Наталія Кобринська
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Євгенія Ярошинська
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Ольга Кобилянська
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Ірина Вільде
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Оксана Забужко
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Завдання 3.
Відгадай назву твору за цитатами. Поясни, що саме допомогло відгадати твір: авторський стиль, образи, деталі?
1) І так вийшло само собою, що друга з черги дочка — ніби Марїї на роду було написано приводити самих дівчат, ніби янгол зліва чи справа недремно пильнував над їхньою з Василем шлюбною постелею, щоб не заклюнувсь хлопець, яким Марїїн батько міг би повернутися до неї вже на стало, не заспиш, — друга, мізиночка Оленка, вже ніяким світилом небесним не одзначена, та й кволенька змалку, і плаксунка, відай, через те ж таки, — поганенька дитина, думалося часами Марїї з жалем трохи матірнім, а трохи, хай Бог простить, і враженої гордині, надто як порівнювала її до старшої, котра ледь не з колиски показувала на красуню, і такою й зробилася вельми хутко, — та друга дочка була вже татова — все’дно що кинута Василеві на відчіпного.
2) — Що ж я вам дам за себе? Шпильок до волосся не ношу, пояска при сукні не маю… Хіба дам вам перстень… Прошу лише обережно, бо перстень цей вам не пам’ятка якась, а майно.
Фантів назбирали повний капелюх Ігорева. Тепер приходить черга на викуп фантів. В залі робиться гаряче. Хтось навстіж відчинив вікно в сад. Відчиненими вікнами напливають наче старі часи до зали…
Дорослі жінки, як підлітки, зі сміхом та вереском ухиляються від програних поцілунків. Мужчини, уклоняючись дамам, виконують глибокі, до сміху церемонні рухи. Зовсім так, як колись. Пригадуються старі, забуті товариські фрази…
3) Хороший ранок грав чудово прозорим промінєм блискучого сонця, що виповзло на край овида, прикрите до половини червоною хмаркою, розливало по небі яркі смуги, золотило доми і промінистою пурпурою обливало вершки гір, що вінком окружали місточко. Місто оживало по нічному відпочинку, отворились вікна і двері, на вулиці показувались люди. Повітре було лагідне, хоть заносило холодом і вогкістю роси.
Свіжість ранку очутила єї і отрясала вражіне сеї страшної ночі. Що се було? Що вона бачила? Чи се правда, що вона шукала нічних страхів, здоймала святі образи, хрестила? Чи се правда, що то все діялося задля него, Урбановича, котрого нема вже між живими?
4) Якраз підходив я до однієї оселі: так собі простий чоловік там жив, у нас їх будниками звуть. Чоловік той звався Байдиш; наймав він собі на довгий строк землю, на чинш, та й построївся на їй невеличким двориком селянським. Я знав і господаря того, старого Байдиша: часом я заходив до його в хату по якій-небудь мисливській справі абощо. Отже й тепер подумав я: зайду до Байдишів, попрошу в їх води напитися. Тільки прийшлось мені підійти до дворища не од воріт, а від огороду. Переступив я через огорожу та й іду попід клунею, і якраз, повертаючи з-за клуні, наткнувся на господаря і його сина: вони стояли вдвох під клунею, під боковою стінкою, немов притулились до неї, і щось нишком говорили проміж собою.
5) Сі слова не виходили їм із думки. Обоє мали дуже злу ніч, не спали майже нічого. Обоє думали про того молодого, повного життя доктора, і щось мов зависть почало пробиватися в їх серцях. Як весело оповідав він про всі чуда великого міста. Чи не перемінили його оповідання їх поєдинчого помешкання? Чи не стали й вони самі при кінці веселими, говірливими, чи не думали, що не пережили ще ніколи такого приємного вечора?..
Який він щасливий! А вони? Вони сиділи рік від року на однім місці, з тими самими гризотами, з тими самими неприємностями! Що знали вони про життя? Неприємності з дітьми, що не хотіли вчитися та не мали охоти до науки, переговори з родичами, які нечемність і лінивство дітей спихали на вчителя. Взимі гризота через піч, що курила, вліті неприємність, щопорох із дороги залітав до помешкання. А все один клопіт — мало грошей. Се було їх життя, яке вони провадили вже довгий час і яке мали провадити до кінця віку.
6) Перед хатою стояли інші групами або лежали, курячи з коротких люльок, розтягнені при своїх осідланих конях. Здавалось, що хата з цілою пишнотою барв і багатством життя пролітає попри поїзді Одна гарна жінка, вдовиця якась, поскакала на молодім пів-дикім коні до прочих. За нею мчався, так само шалено, рій молодих хлопців. Вона не дала здогонитися. Звернувши голову аж через плечі за ними, оставляючи з простягненими руками коневі свободу в поводах, реготалася голосним безжурним сміхом! Ще не відчували жодної дрожі при приході й відході того страховища, що неприязно сичить, що приносить своєю появою світло, але — і несказанне горе! Ще не мали жодного прочуття о тій глибокій розкладаючій тузі, з хорим усміхом на устах, яку викликує лиш образовання й культура. Вони жили з дня на день, не дбаючи о будучність і її безнадійність; їх бажання були прості й прозорі, а умова їх щастя — блиск сонця й синє небо…
Завдання 4.
1. Оціни кожен твір за 5 критеріями (від 1 до 5 балів). Поділися результатами з іншими: вони подібні чи різні? Обґрунтуй свої оцінки.
2. Визнач «переможця»: хто набрав найбільшу кількість балів?
| Твір | Авторська майстерність | Стиль і мова | Актуальність | Композиція та сюжет | Уміння зацікавити читача |
| «Соловйовий спів» (Олена Пчілка) | |||||
| «Душа» (Наталія Кобринська) | |||||
| «Гість»(Євгенія Ярошинська) | |||||
| «Битва» (Ольга Кобилянська) | |||||
| «Крадіж» (Ірина Вільде) | |||||
| «Казка про калинову сопілку» (Оксана Забужко) |
Завдання 5.
Виконай вікторину в Kahoot.
https://create.kahoot.it/details/efafb65a-d5c2-4afa-97e2-27a1cecca0cd
Завдання 6.
На вступному уроці ви разом заповнювали карту жіночого досвіду в літературі. Поміркуй, що можна додати або змінити?
Обговоріть у класі:
- Чи змінився/змінилась ти як читач/читачка завдяки цьому курсу?
- Який твір із цього курсу тобі запам’ятався найбільше? Чому саме він?
- Чи змінилося твоє уявлення про жіночий досвід у літературі після знайомства з цими письменницями? Як саме?
- Яке завдання чи урок було найцікавіше виконувати?
- Які ідеї з творів, які ми вивчали, залишаться з тобою й після закінчення курсу?
Обери свою улюблену письменницю-бунтарку. Поясни, чому саме вона?
Завдання 1
https://uk.wikipedia.org/wiki/Марко_Вовчок#/media/Файл:Marko_Vovchok.jpg
https://ukrainky.com.ua/tayemnyczi-kobylyanskoyi-pro-shho-ne-rozpovidayut-na-urokah/
Тема. Курс «Письменниці-бунтарки»: узагальнення та рефлексія
Урок 23
- письменниці-бунтарки;
- рефлексія;
- враження.
Хто така письменниця-бунтарка? Обговоріть у парах.
Запиши визначення.
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Завдання 1.
Поєднай портрети авторок з їхніми іменами та назвами творів.
Олена Пчілка
«Душа»
Наталія Кобринська
«Соловйовий спів»
Євгенія Ярошинська
«Казка про калинову сопілку»
Ольга Кобилянська
«Битва»
Ірина Вільде
«Крадіж»
Оксана Забужко
«Гість»
Завдання 2.
Поміркуй, чому кожна з них є авторкою на курсі «Письменниці-бунтарки». Напиши, де саме вони «бунтують». За потреби скористайся інформацією з інтернет-джерел.
Олена Пчілка
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Наталія Кобринська
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Євгенія Ярошинська
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Ольга Кобилянська
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Ірина Вільде
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Оксана Забужко
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Завдання 3.
Відгадай назву твору за цитатами. Поясни, що саме допомогло відгадати твір: авторський стиль, образи, деталі?
1) І так вийшло само собою, що друга з черги дочка — ніби Марїї на роду було написано приводити самих дівчат, ніби янгол зліва чи справа недремно пильнував над їхньою з Василем шлюбною постелею, щоб не заклюнувсь хлопець, яким Марїїн батько міг би повернутися до неї вже на стало, не заспиш, — друга, мізиночка Оленка, вже ніяким світилом небесним не одзначена, та й кволенька змалку, і плаксунка, відай, через те ж таки, — поганенька дитина, думалося часами Марїї з жалем трохи матірнім, а трохи, хай Бог простить, і враженої гордині, надто як порівнювала її до старшої, котра ледь не з колиски показувала на красуню, і такою й зробилася вельми хутко, — та друга дочка була вже татова — все’дно що кинута Василеві на відчіпного.
2) — Що ж я вам дам за себе? Шпильок до волосся не ношу, пояска при сукні не маю… Хіба дам вам перстень… Прошу лише обережно, бо перстень цей вам не пам’ятка якась, а майно.
Фантів назбирали повний капелюх Ігорева. Тепер приходить черга на викуп фантів. В залі робиться гаряче. Хтось навстіж відчинив вікно в сад. Відчиненими вікнами напливають наче старі часи до зали…
Дорослі жінки, як підлітки, зі сміхом та вереском ухиляються від програних поцілунків. Мужчини, уклоняючись дамам, виконують глибокі, до сміху церемонні рухи. Зовсім так, як колись. Пригадуються старі, забуті товариські фрази…
3) Хороший ранок грав чудово прозорим промінєм блискучого сонця, що виповзло на край овида, прикрите до половини червоною хмаркою, розливало по небі яркі смуги, золотило доми і промінистою пурпурою обливало вершки гір, що вінком окружали місточко. Місто оживало по нічному відпочинку, отворились вікна і двері, на вулиці показувались люди. Повітре було лагідне, хоть заносило холодом і вогкістю роси.
Свіжість ранку очутила єї і отрясала вражіне сеї страшної ночі. Що се було? Що вона бачила? Чи се правда, що вона шукала нічних страхів, здоймала святі образи, хрестила? Чи се правда, що то все діялося задля него, Урбановича, котрого нема вже між живими?
4) Якраз підходив я до однієї оселі: так собі простий чоловік там жив, у нас їх будниками звуть. Чоловік той звався Байдиш; наймав він собі на довгий строк землю, на чинш, та й построївся на їй невеличким двориком селянським. Я знав і господаря того, старого Байдиша: часом я заходив до його в хату по якій-небудь мисливській справі абощо. Отже й тепер подумав я: зайду до Байдишів, попрошу в їх води напитися. Тільки прийшлось мені підійти до дворища не од воріт, а від огороду. Переступив я через огорожу та й іду попід клунею, і якраз, повертаючи з-за клуні, наткнувся на господаря і його сина: вони стояли вдвох під клунею, під боковою стінкою, немов притулились до неї, і щось нишком говорили проміж собою.
5) Сі слова не виходили їм із думки. Обоє мали дуже злу ніч, не спали майже нічого. Обоє думали про того молодого, повного життя доктора, і щось мов зависть почало пробиватися в їх серцях. Як весело оповідав він про всі чуда великого міста. Чи не перемінили його оповідання їх поєдинчого помешкання? Чи не стали й вони самі при кінці веселими, говірливими, чи не думали, що не пережили ще ніколи такого приємного вечора?..
Який він щасливий! А вони? Вони сиділи рік від року на однім місці, з тими самими гризотами, з тими самими неприємностями! Що знали вони про життя? Неприємності з дітьми, що не хотіли вчитися та не мали охоти до науки, переговори з родичами, які нечемність і лінивство дітей спихали на вчителя. Взимі гризота через піч, що курила, вліті неприємність, щопорох із дороги залітав до помешкання. А все один клопіт — мало грошей. Се було їх життя, яке вони провадили вже довгий час і яке мали провадити до кінця віку.
6) Перед хатою стояли інші групами або лежали, курячи з коротких люльок, розтягнені при своїх осідланих конях. Здавалось, що хата з цілою пишнотою барв і багатством життя пролітає попри поїзді Одна гарна жінка, вдовиця якась, поскакала на молодім пів-дикім коні до прочих. За нею мчався, так само шалено, рій молодих хлопців. Вона не дала здогонитися. Звернувши голову аж через плечі за ними, оставляючи з простягненими руками коневі свободу в поводах, реготалася голосним безжурним сміхом! Ще не відчували жодної дрожі при приході й відході того страховища, що неприязно сичить, що приносить своєю появою світло, але — і несказанне горе! Ще не мали жодного прочуття о тій глибокій розкладаючій тузі, з хорим усміхом на устах, яку викликує лиш образовання й культура. Вони жили з дня на день, не дбаючи о будучність і її безнадійність; їх бажання були прості й прозорі, а умова їх щастя — блиск сонця й синє небо…
Завдання 4.
1. Оціни кожен твір за 5 критеріями (від 1 до 5 балів). Поділися результатами з іншими: вони подібні чи різні? Обґрунтуй свої оцінки.
2. Визнач «переможця»: хто набрав найбільшу кількість балів?
| Твір | Авторська майстерність | Стиль і мова | Актуальність | Композиція та сюжет | Уміння зацікавити читача |
| «Соловйовий спів» (Олена Пчілка) | |||||
| «Душа» (Наталія Кобринська) | |||||
| «Гість»(Євгенія Ярошинська) | |||||
| «Битва» (Ольга Кобилянська) | |||||
| «Крадіж» (Ірина Вільде) | |||||
| «Казка про калинову сопілку» (Оксана Забужко) |
Завдання 5.
Виконай вікторину в Kahoot.
https://create.kahoot.it/details/efafb65a-d5c2-4afa-97e2-27a1cecca0cd
Завдання 6.
На вступному уроці ви разом заповнювали карту жіночого досвіду в літературі. Поміркуй, що можна додати або змінити?
Обговоріть у класі:
- Чи змінився/змінилась ти як читач/читачка завдяки цьому курсу?
- Який твір із цього курсу тобі запам’ятався найбільше? Чому саме він?
- Чи змінилося твоє уявлення про жіночий досвід у літературі після знайомства з цими письменницями? Як саме?
- Яке завдання чи урок було найцікавіше виконувати?
- Які ідеї з творів, які ми вивчали, залишаться з тобою й після закінчення курсу?
Обери свою улюблену письменницю-бунтарку. Поясни, чому саме вона?
Завдання 1
https://uk.wikipedia.org/wiki/Марко_Вовчок#/media/Файл:Marko_Vovchok.jpg
https://ukrainky.com.ua/tayemnyczi-kobylyanskoyi-pro-shho-ne-rozpovidayut-na-urokah/
Ділись та обговорюй важливе