Урок 25. Робота з позатекстовою інформацією. Місце і дата (час) публікації. Частина 1.
Матеріал
Тема. Робота з позатекстовою інформацією. Місце і дата (час) публікації. Частина 1.
Урок 25
- суспільно-політичні умови
- дата (час), місце публікації
Деякі тексти, особливо написані «очевидцями», можуть містити умисно спотворену інформацію. А згодом вони стають джерелами для дослідників певної історичної епохи чи якихось подій, адже ті покликаються на, здавалося б, достовірну інформацію: фото, листи, документи тощо.
Для пошуку правди потрібно аналізувати те, що часто залишається поза увагою читача, зокрема дату й місце публікації.
МІСЦЕ ПУБЛІКАЦІЇ
На що звертаємо увагу?
1. Чи збігається місце описуваної події з реальним регіоном, де ця подія трапилася? Наприклад, під час референдуму за незалежність Каталонії (2017 рік, Іспанія) поширювали чимало фейків. Прихильники референдуму часто називали своїх опонентів “франкістами”, тобто прихильниками диктатури Франсіско Франка, який 36 років правив Іспанією, та розповсюджували фальшиві фото про опонентів. Згодом виявилося, що особи із прапором часів диктатури мітингували зовсім не в Каталонії, а в Сарагосі – на іншому кінці країни.
2. Де насправді перебував «очевидець» під час описуваних ним подій? Наприклад, під час протестів у Гонконзі в 2019 році китайські державні медіа поширювали відеоролики, де «місцеві жителі» засуджували протестувальників. Згодом з’ясувалося, що багато з цих «очевидців» були акторами або людьми, які не мали ніякого стосунку до Гонконгу.
3. Де опубліковано новину? Наскільки авторитетними є газети, журнали, сайти тощо, де розміщена публікація? Наприклад, «Протоколи сіонських мудреців» вперше з’явилися в російській імперії на початку XX століття. Цей антисемітський текст нібито викриває “єврейську змову” з метою світового панування. Аналіз місця публікації показав, що «протоколи» є фальшивкою, створеною царською охранкою з метою розпалити ненависть до євреїв.
Окрім цього, беремо до уваги:
Геополітичний вплив – під чиїм впливом перебуває автор / редакція / видавництво на момент публікації: ідеологію якої країни / групи захищає чи просуває.
Порада для вчителя
Обговоріть з учнями/ученицями, що вони знають про СРСР. Чи чули вони спогади своїх рідних про ті часи? Яким є ставлення їхніх рідних до Радянського Союзу? Чи поширена серед рідних і близьких теза про чудове життя в радянські часи (хліб був по 20 копійок, а освіта та медицина – безкоштовна для всіх)?
Проведіть дослідження щодо нинішньої купівельної спроможності українців, що отримують середню зарплату: скільки за неї можна придбати схожих товарів зараз? Зробіть висновки.
Завдання 1.
Прочитай фрагменти дискусії про життя в СРСР. Поясни, як місце описуваної дії впливає на висновки, зроблені захисниками гарного життя в «тюрмі народів».
Як було добре в СРСР
Патріотизм
Усі радянські народи, котрі жили в СРСР, мали єдину ідеологію, єдиний вектор розвитку, якого дотримувалися всі без винятку. Це було мотивацією для досягнення єдиної мети країни. Усі однодумно йшли до світлого комуністичного майбутнього, бачили мету, що було стійким двигуном загального прогресу.
Рівень соціальної безпеки
За часів Радянського Союзу кожному жителю гарантували безкоштовну медицину (починаючи від простого щеплення та закінчуючи найскладнішою операцією), безкоштовну освіту, безкоштовне житло від держави, робоче місце відповідно до освіти, навичок та досвіду. Ці блага цілком закривали базові соціальні потреби людини.
Ті, хто вміли й хотіли заробляти, жили гідно, хто б що там не казав. Не вдалося здобути вищу освіту – пішов у шахтарі. Так, були нюанси у вигляді блату та зв’язків. Особливо це стосувалося деяких дрібних провінційних міст, а точніше – їхніх мешканців із дрібнобуржуазним менталітетом вчорашніх кріпаків.
Ціни
У 1975 році середня зарплата в СРСР становила 134 рублі. За ці гроші можна було купити:
- 838 буханців хліба;
- 143 кг цукру (94 коп/кг);
- 61 кг «Докторської» ковбаси (2,20 крб/кг);
- 239 кг гречки (56 копійок);
- 64 кг свинини (2.1 крб/кг);
- 1 тис. 218 штук яєць (1,10 крб/десяток);
- кольоровий телевізор «Рубін-707Д» ( 685 крб) – 0,2 шт.
(За матеріалами сайту https://poltava.to/project/5880/#comments )
Завдання 2.
Порівняй інформацію з допису з текстом статті «Міфи про щасливе життя в СРСР – гальмо для українського майбутнього» (скануй QR-код) .
Поясни 4 -5 реченнями, чому автор статті звинувачує деяких українських політиків в ідеалізації життя в СРСР.
Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/24729169.html
| _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ |
Тема. Робота з позатекстовою інформацією. Місце і дата (час) публікації. Частина 1.
Урок 25
- суспільно-політичні умови
- дата (час), місце публікації
Деякі тексти, особливо написані «очевидцями», можуть містити умисно спотворену інформацію. А згодом вони стають джерелами для дослідників певної історичної епохи чи якихось подій, адже ті покликаються на, здавалося б, достовірну інформацію: фото, листи, документи тощо.
Для пошуку правди потрібно аналізувати те, що часто залишається поза увагою читача, зокрема дату й місце публікації.
МІСЦЕ ПУБЛІКАЦІЇ
На що звертаємо увагу?
1. Чи збігається місце описуваної події з реальним регіоном, де ця подія трапилася? Наприклад, під час референдуму за незалежність Каталонії (2017 рік, Іспанія) поширювали чимало фейків. Прихильники референдуму часто називали своїх опонентів “франкістами”, тобто прихильниками диктатури Франсіско Франка, який 36 років правив Іспанією, та розповсюджували фальшиві фото про опонентів. Згодом виявилося, що особи із прапором часів диктатури мітингували зовсім не в Каталонії, а в Сарагосі – на іншому кінці країни.
2. Де насправді перебував «очевидець» під час описуваних ним подій? Наприклад, під час протестів у Гонконзі в 2019 році китайські державні медіа поширювали відеоролики, де «місцеві жителі» засуджували протестувальників. Згодом з’ясувалося, що багато з цих «очевидців» були акторами або людьми, які не мали ніякого стосунку до Гонконгу.
3. Де опубліковано новину? Наскільки авторитетними є газети, журнали, сайти тощо, де розміщена публікація? Наприклад, «Протоколи сіонських мудреців» вперше з’явилися в російській імперії на початку XX століття. Цей антисемітський текст нібито викриває “єврейську змову” з метою світового панування. Аналіз місця публікації показав, що «протоколи» є фальшивкою, створеною царською охранкою з метою розпалити ненависть до євреїв.
Окрім цього, беремо до уваги:
Геополітичний вплив – під чиїм впливом перебуває автор / редакція / видавництво на момент публікації: ідеологію якої країни / групи захищає чи просуває.
Завдання 1.
Прочитай фрагменти дискусії про життя в СРСР. Поясни, як місце описуваної дії впливає на висновки, зроблені захисниками гарного життя в «тюрмі народів».
Як було добре в СРСР
Патріотизм
Усі радянські народи, котрі жили в СРСР, мали єдину ідеологію, єдиний вектор розвитку, якого дотримувалися всі без винятку. Це було мотивацією для досягнення єдиної мети країни. Усі однодумно йшли до світлого комуністичного майбутнього, бачили мету, що було стійким двигуном загального прогресу.
Рівень соціальної безпеки
За часів Радянського Союзу кожному жителю гарантували безкоштовну медицину (починаючи від простого щеплення та закінчуючи найскладнішою операцією), безкоштовну освіту, безкоштовне житло від держави, робоче місце відповідно до освіти, навичок та досвіду. Ці блага цілком закривали базові соціальні потреби людини.
Ті, хто вміли й хотіли заробляти, жили гідно, хто б що там не казав. Не вдалося здобути вищу освіту – пішов у шахтарі. Так, були нюанси у вигляді блату та зв’язків. Особливо це стосувалося деяких дрібних провінційних міст, а точніше – їхніх мешканців із дрібнобуржуазним менталітетом вчорашніх кріпаків.
Ціни
У 1975 році середня зарплата в СРСР становила 134 рублі. За ці гроші можна було купити:
- 838 буханців хліба;
- 143 кг цукру (94 коп/кг);
- 61 кг «Докторської» ковбаси (2,20 крб/кг);
- 239 кг гречки (56 копійок);
- 64 кг свинини (2.1 крб/кг);
- 1 тис. 218 штук яєць (1,10 крб/десяток);
- кольоровий телевізор «Рубін-707Д» ( 685 крб) – 0,2 шт.
(За матеріалами сайту https://poltava.to/project/5880/#comments )
Завдання 2.
Порівняй інформацію з допису з текстом статті «Міфи про щасливе життя в СРСР – гальмо для українського майбутнього» (скануй QR-код) .
Поясни 4 -5 реченнями, чому автор статті звинувачує деяких українських політиків в ідеалізації життя в СРСР.
Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/24729169.html
| _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ |
Ділись та обговорюй важливе