Урок 26. Внутрішні та зовнішні прояви філософії меншовартості

Урок 26. Внутрішні та зовнішні прояви філософії меншовартості

---

---

Урок завершує тему меншовартості і спрямований на практичне застосування теоретичних знань про постколоніальну травму. Учні й учениці переходять від розуміння проблеми до конкретних дій – аналізу власного світогляду та розробки стратегій його деколонізації.

Урок поєднує філософське осмислення совєтської спадщини з практичними інструментами самоаналізу. Особлива увага приділяється досвіду війни росії проти України як каталізатору деколонізаційних процесів та можливості для побудови нової ідентичності. Через роботу з автентичними текстами українських мислителів і мислительок (Тамара Гундорова, Оксана Забужко, Ярослав Грицак, Сергій Плохій, Мирослав Маринович) та аналіз власного досвіду учні й учениці усвідомлюють, що деколонізація – це не абстрактний процес, а конкретна робота над собою та своїм оточенням.

Основні питання для вивчення:

1. Що таке “совєтськість” у світогляді та як вона проявляється в сучасному житті?
2. Які механізми формування та відтворення совєтської ментальності?
3. Як війна росії проти України впливає на процеси деколонізації свідомості?
4. Які конкретні практики можуть допомогти позбутися совєтськості у мисленні?
5. Яка роль молоді у побудові нової української ідентичності?

---

1. Совєтськість – система поглядів, цінностей та поведінкових моделей, сформована в умовах СРСР, що характеризується патерналізмом (очікування, що держава все вирішить та усім забезпечить), конформізмом (пристосуванством до думки більшості), подвійними стандартами (“одне думаємо, інше говоримо”), недовірою до інститутів, браком особистої відповідальності.
2. Постколоніальна травма – психологічні, культурні та соціальні наслідки колоніального досвіду, що проявляються у комплексі меншовартості, втраті культурної пам’яті, інтерналізації (засвоєнні) поглядів колонізатора, труднощах із самоідентифікацією.
3. Патерналізм – очікування опіки з боку держави або “сильної руки”, небажання брати на себе відповідальність за власне життя та суспільні процеси, делегування рішень “вгору”.
4. Конформізм – пристосування до думки більшості, відмова від власної позиції задля “не висовуватися”, страх бути іншим або інакомислячим.
5. Культурний код – система цінностей, символів, поведінкових патернів, що передаються з покоління в покоління та визначають сприйняття світу певною спільнотою.
6. Критичне мислення – здатність аналізувати інформацію, ставити під сумнів очевидне, перевіряти джерела, формулювати власні обґрунтовані судження незалежно від зовнішнього тиску.
7. Агентність – усвідомлення особистої спроможності впливати на події, брати відповідальність за зміни, діяти, замість очікування, що “хтось зробить замість мене”.
8. Українська ідентичність – усвідомлення належності до української нації, засноване на спільній історичній пам’яті, культурі, мові, цінностях та прагненні до незалежності й європейського вибору.
9. Дисидентський рух – опозиційний рух в СРСР 1960-1980-х років, учасники й учасниці якого відкрито виступали проти тоталітарного режиму, захищали права людини, національні та релігійні свободи.
10. Ярослав Грицак (1960 р.н.) – український історик, публіцист, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету. Директор Інституту історичних досліджень ЛНУ ім. І. Франка. Засновник щорічника “Україна модерна”. Автор праць з історії формування модерної української нації.
11. Сергій Плохій (1957 р.н.) – український та американський історик, професор кафедри української історії Гарвардського університету, директор Гарвардського українського наукового інституту (2013-2025). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2018). Автор книг “Брама Європи”, “Остання імперія”, “Загублене царство”.
12. Мирослав Маринович (1949 р.н.) – український громадський діяч, дисидент, член-засновник Української Гельсінської групи (1976), політичний в’язень (1977-1987), віцеректор Українського католицького університету, релігієзнавець, правозахисник.

Додаткові матеріали для вчителя

Совєтська система існувала в Україні протягом 70 років (1921-1991) і залишила глибокий відбиток на свідомості кількох поколінь. Ця система базувалася на тоталітарному контролі держави над усіма сферами життя, ідеологічному монополізмі, придушенні інакомислення та формуванні “нової людини” – “homo sovieticus” (совєтської людини).

Ключові характеристики совєтської ментальності:

1. Патерналізм та інфантилізація – держава виступала як “батько”, який дбає про громадян, але позбавляє їх самостійності. Як зазначає Тамара Гундорова: “Совєтська система створювала ситуацію постійної залежності, коли людина не мала можливості та необхідності ухвалювати самостійні рішення”.
2. Подвійна мораль – існування офіційної та приватної позицій, коли “одне думаємо, інше говоримо, третє робимо”. Василь Стус у своїх листах з табору писав про цю роздвоєність як про найбільшу трагедію совєтської людини.
3. Конформізм та страх – боязнь виділятися, “не висовуватися”, адже будь-яка індивідуальність могла призвести до репресій. Мирослав Маринович у спогадах зазначає: “Паралізуючий страх був найефективнішою зброєю режиму”.
4. Колективізм як нівелювання особистості – принижування індивідуального на користь колективного, що призводило до втрати особистої відповідальності.

Дисидентський рух як приклад опору

Український дисидентський рух 1960-1980-х років демонструє можливість опору совєтській системі навіть в умовах тоталітарного режиму. Українська Гельсінська група (1976-1980), до складу якої входили Микола Руденко, Левко Лукʼяненко, Мирослав Маринович, Петро Григоренко та інші, відстоювала права людини та української нації.

Дисиденти підривали моральну легітимність режиму, доводячи, що навіть у найтяжчих умовах людина може залишатися вільною у своїй свідомості. 

Війна як каталізатор деколонізації

Повномасштабна війна росії проти України з 24 лютого 2022 року стала потужним каталізатором деколонізаційних процесів. Ця війна – результат незавершеної деколонізації після розпаду СРСР. Росія намагається відновити імперію, а Україна остаточно звільнитися від колоніального минулого.

Війна актуалізувала питання ідентичності та змусила мільйони українців і українок переосмислити своє ставлення до:

• мови (масовий перехід на українську)
• культури (зростання інтересу до української історії та мистецтва)
• цінностей (усвідомлення відмінності між українськими та імперськими цінностями)

Практичні стратегії деколонізації свідомості

Деколонізацію як “повернення нації до себе додому, повне опанування собою і всім своїм – від земельних надр до історії й культури”.

Конкретні практики:

• Критичний аналіз власних стереотипів – виявлення в собі совєтських шаблонів мислення;
• Вивчення справжньої історії – читання альтернативних джерел, які не пройшли совєтську цензуру;
• Мовна практика – свідоме використання української мови у всіх сферах життя;
• Розвиток критичного мислення – перевірка інформації, аналіз джерел, формулвання власних суджень;
• Взяття відповідальності – відмова від патерналістського очікування та активна громадянська позиція.

Роль молоді

Молоде покоління має унікальну можливість – вони не мають особистого досвіду життя в СРСР, але можуть спостерігати совєтськість у старших поколіннях. Як зазначає Ярослав Грицак: “Україна через два-три покоління стане українською. Цей процес уже запустився”.

Завдання молоді:

• Не відтворювати совєтські патерни, навіть якщо вони домінують у суспільстві.
• Формувати нову культуру відповідальності та критичного мислення.
• Бути агентами змін у своїх родинах та спільнотах.

Рекомендовані твори мистецтва для обговорення

Література:
Оксана Забужко “Хроніки від Фортінбраса” (1999) – відмовитися від психології залежності й безсилля, повернути собі історичну пам’ять, прийняти відповідальність за свободу та почати мислити і діяти як суб’єкт, а не як об’єкт чужої волі; Василь Стус “Палімпсести” – поезії про збереження гідності в ГУЛАГу показують, що подолання меншовартості починається там, де людина обирає гідність і внутрішню правду навіть ціною самотності, страждання і прямої загрози життю; Євген Сверстюк “Блудні сини України” – есеї про українську інтелігенцію – подолання меншовартості починається з повернення до власної правди, відповідальності та духовної гідності після спокуси зректися себе заради комфорту або визнання.

Музика:
Океан Ельзи “Обійми” (2022) – пісня про національну єдність під час війни; Kalush Orchestra “Стефанія” (2022) – переосмислення традицій у сучасному контексті.

Кіно:
“Атлантида” (Валентин Васянович, 2019) – показує, що подолання меншовартості починається тоді, коли людина перестає жити в режимі внутрішнього спустошення і бере на себе відповідальність відновлювати життя — навіть серед руїн; “Чужа молитва” (Ахтем Сеітаблаєв, 2017) – меншовартість зникає в ту мить, коли людина перестає міряти свої можливості страхом і починає міряти їх відповідальністю.

---

Дизайн уроку

Провокаційні запитання для обговорення

• Коли востаннє ви чули фразу “а що я можу зробити?” або “від мене нічого не залежить”? Чи є це прикладом совєтської ментальності? Чому?
• Чи помічали ви, що деякі люди старшого покоління ностальгують за СРСР? Що саме викликає цю ностальгію – реальні умови життя чи ілюзія стабільності та безпеки?
• Чи можна вважати російську мову в Україні нейтральною або вона несе в собі елементи імперської ідеології? Обґрунтуйте свою думку.
• Як ви думаєте, чому після 30 років незалежності в Україні досі присутні совєтські меми, жарти, посилання на совєтське кіно? Це безневинна ностальгія чи відтворення колоніальних патернів?
• Чому в СРСР вирощували «колективну відповідальність», яка на практиці означала «ніхто ні за що не відповідає»?
• Чи можна побудувати сучасну економіку з людьми, які чекають, що ціни на хліб має встановлювати президент?

---

Самостійна робота

Совєтський код у моєму житті. Прочитайте уривок з есе Оксани Забужко “Хроніки від Фортінбраса”: “Деколонізація – то повернення нації ‘до себе додому’, поновне опанування ‘собою’ і всім ‘своїм’ – від земельних надр до історії й культури. На центральних вулицях сьогоднішнього Києва поміж п’ятиметрових реклам ІВМ, Hond’и й Lego впадають в око велетенські табло з яскравим, синьо-зелено-золотим київським краєвидом: дніпровські кручі, ріка в ажурному плетиві мостів, сяючі на сонці лаврські бані в кучерявій парковій зелені, і поверх усього – розгонистий напис: ‘Кияни! Любіть своє місто!’ – Чого б то раптом? – запитав, певно, будь-який киянин середнього віку, піднявши голову на цей заклик. – Що воно мені зробило доброго, це місто, щоб я його любив?...”

Питання для аналізу:

1. Чому, на вашу думку, “киянин середнього віку” реагує саме так на заклик любити своє місто? Як ця реакція пов’язана з совєтською ментальністю?
2. Складіть список з 5-7 фраз або переконань, які ви чули від старших родичів і які, на вашу думку, є проявами совєтського мислення. Наприклад: “Не висовуйся”, “Ініціатива карається”, “Один у полі не воїн”.
3. Проаналізуйте: чи впливають ці установки на ваше власне мислення та поведінку? Як саме?

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на усвідомлення того, як совєтські стереотипи передаються з покоління в покоління. Важливо, щоб учні й учениці не засуджували старше покоління, а розуміли історичний контекст формування цих установок. Учні й учениці мають виявити такі совєтські патерни, як: патерналізм (очікування, що держава / місто має “зробити добро”), споживацьке ставлення до простору, відсутність почуття власника (це “їхнє” місто, а не “наше”), пасивність. Типові фрази: “Начальству видніше”, “Один у полі не воїн”, “Від мене нічого не залежить”.

Робота в парах

Повернення вкраденого змісту.

Навчитися верифікувати судження за допомогою історичного контексту та розрізняти автентичні цінності суб’єктності від нав’язаних патернів «совєтської» безвідповідальності. Опрацюйте два варіанти одного прислів’я та проведіть їхній «світоглядний аудит».

Варіант А (автентичний)	Варіант Б (зрадянізований)
«Моя хата скраю — першим ворога стрічаю».	«Моя хата скраю — нічого не знаю».

Логічний аналіз (обговоріть у парі та запишіть тези):

1. Логіка варіанту А: хто зазвичай будував хату на краю поселення в українській традиції? (Підказка: це були найміцніші козацькі родини, що брали на себе функцію дозору). Яку філософську установку це демонструє: відповідальність чи байдужість?
2. Логіка варіанту Б: яка мета зміни кінцівки прислів’я в тоталітарному суспільстві? Чому совєтській системі було вигідно, щоб громадяни «нічого не знали» і не втручалися у справи громади?

Заповніть таблицю:

Критерій порівняння	Варіант А (український)	Варіант Б (совєтський)
Тип особистості	Активний суб’єкт, воїн	Гвинтик системи, об’єкт
Ставлення до свободи	Свобода як обов’язок захисту	Втеча від свободи у невігластво
Економічний наслідок	Захист своєї власності та землі	Втрата власності через байдужість

Поміркуйте, яку позицію демонстрували українці та українки, коли почалась війна України за Незалежність у 2014 році та широкомасштабна війна у 2022 році. Як могли розвиватися події, якби українці та українки обрали інший варіант прислівʼя. Як це демонструє подолання совєтськості у світогляді нації? 

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток системного мислення та деколонізацію свідомості. Воно ілюструє, як мова може ставати інструментом поневолення або визволення. Обов’язково зверніть увагу на використання фемінітивів під час дискусії (учні й учениці, українці й українки).

Групова робота

Обʼєднайте клас у групи. Проведіть економічний батл: «Дармівщина проти доданої вартості» – розбираємо патерни економічної меншовартості та патерналізму.

Проаналізуйте дві моделі поведінки в умовах ринку:

Модель А (совєтська): людина шукає роботу, де «менше робити, але стабільно отримувати», і чекає від держави безкоштовних пільг, ходить на роботу де «відсиджує» визначений час.

Модель Б (деколонізована): людина інвестує у свою освіту, створює інтелектуальний продукт та несе відповідальність за свій фінансовий результат, постійно розвивається та шукає кращі умови та вищий дохід для самореалізації.

Використовуючи метод доведення від супротивного, доведіть, чому модель А веде до зубожіння нації, а модель Б — до процвітання та перемоги у війні ресурсів. Сформулюйте 5 причин, чому «совєтська звичка» чекати на допомогу є небезпечною для сучасної України.

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток підприємливості та фінансової грамотності через деконструкцію тоталітарних економічних стереотипів. Воно допомагає учням й ученицям усвідомити зв’язок між особистими філософськими установками, власним добробутом та глобальною стійкістю держави. Учителю / учительці варто пояснити, що совєтська система цілеспрямовано виховувала «навчену безпорадність». Держава виступала єдиним працедавцем і розподільником благ, що нівелювало поняття ризику та особистої відповідальності.

Сутність моделі А: це «втеча від свободи» (за Е. Фроммом) у безпеку уявної стабільності. В умовах війни така модель є критично небезпечною, оскільки вона перетворює громадянина на пасивного споживача ресурсів, яких під час агресії завжди бракує.

Сутність моделі Б: це втілення ідеї «сродної праці» Григорія Сковороди. Коли людина інвестує у свій талант, вона стає автономним суб’єктом, який не просто «споживає» державу, а створює її через податки та інновації.

Робота в парах

Обʼєднайтеся в пари. Опрацюйте цитату Івана Дзюби та виконайте завдання, фокусуючись на зв’язку між мовою, соціальним статусом та власною суб’єктністю.

Питання для аналізу 

1. Чому совєтська система штучно маркувала російську мову як мову «командирів» та «інтелігенції», а українську — як мову «двірників та чорноробів»? Яку головну мету переслідував такий поділ у вихованні «Homo sovieticus»?
2. Як цей соціальний розподіл плекав у людини відчуття, що вона «гірша за інших», якщо вона говорить рідною мовою? 
3. Використовуючи метод доведення від супротивного, обґрунтуйте тезу автора: «Історія досі не знає прикладів добровільної відмови народів від самих себе».
4. Якщо відмова від мови — це «вимушена дія під тиском обставин», то чи можна вважати перехід на мову агресора під час війни вільним вибором, чи це інерція совєтського тиску?

Методичний коментар:

Акцент на соціології: важливо пояснити учням та ученицям, що в СРСР мова була інструментом соціального ліфта. Відмова від української була умовою кар’єрного успіху («командири виробництва»), що створювало ілюзію «добровільності». Зверніть увагу на те, як Дзюба використовує логіку: він прирівнює відмову від мови до самогубства, доводячи, що інстинкт самозбереження народу не дозволяє зробити це добровільно. Наголошуйте, що учні та учениці мають посилатися на працю Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» як на науково обґрунтоване джерело, що витримало перевірку часом. Використовуйте це завдання, щоб підкріпити громадянську компетентність: мовний самозахист — це не «націоналізм» (у совєтському негативному значенні), а природне право на існування та гідність.

Групова робота

Обʼєднайте клас у групи. Прочитайте уривок з лекції історика Сергія Плохія: «Війна росії проти України – це імперська війна. Вона є наслідком розпаду Радянського Союзу. Радянський Союз помер смертю імперії, розпавшись на різні республіки. […] Україна зараз має потужну геополітичну підтримку. Раніше вона ніколи не мала політичного консенсусу щодо всіх своїх попередніх звитяг, а зараз має. Ми завжди були, як частина росії».

1. Обговоріть, як війна змінила ставлення українців і українок до:
   • російської мови та культури?
   • власної української ідентичності?
   • європейського вибору?
   • особистої відповідальності за країну?
2. Проаналізуйте на конкретних прикладах (з власного досвіду, новин, соцмереж): які совєтські стереотипи зламала війна?
3. Чи може травма війни стати, за словами Гундорової, “ресурсом” для побудови нової ідентичності? Як саме?

Методичний коментар:

Це складне завдання вимагає емоційної зрілості. Учитель / учителька має бути готовим / готовою до того, що учні й учениці можуть поділитися особистими травматичними досвідами. Важливо створити безпечний простір для обговорення. Учні й учениці мають помітити такі зміни: масовий перехід на українську мову; бойкот російської культури; посилення національної єдності; зростання волонтерського руху; активна участь молоді в обороні країни; зламання стереотипу “від мене нічого не залежить”. Травма може стати ресурсом через: усвідомлення цінності незалежності, розуміння відмінності між Україною та росією, мобілізацію для відбудови, критичне переосмислення історії.

Самостійна робота

Прочитайте уривок зі спогадів Мирослава Мариновича: «Як дисидент я народився у кабінеті офіцера КДБ, що очолював так званий ‘перший відділ’ при івано-франківському заводі ‘Позитрон’. Я усвідомив себе дисидентом у травні 1973 року, коли подолав страх перед органами. КДБ намагалося втягнути мене у справи про інформаторство і лякало звільненням з інституту, яке тоді видавалося мені кінцем світу. Проте коли я увійшов до кола дисидентів у Києві, то відчув, що не один у цій боротьбі. У якийсь момент мені просто набридло боятися. Коли КДБісти дізналися, що я ходив до памʼятника Тараса Шевченка, то один з них сказав (російською): “Хто не з нами, той проти нас”, і я відповів: “Добре, я буду проти вас”».

Питання для аналізу:

1. Що спонукало людей ставати дисидентами, знаючи про неминучі репресії?
2. Порівняйте ситуацію дисидентів у СРСР та сучасних активістів й активісток в Україні. Які ризики вони беруть на себе? Що спільного і що відмінного?
3. Чи можете ви назвати ситуацію з вашого особистого досвіду, коли ви мали вибір: промовчати чи висловити свою думку, навіть якщо це могло мати негативні наслідки? Що ви обрали і чому?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває критичне мислення та моральну рефлексію. Важливо підкреслити, що дисиденти діяли не з романтичних мотивів, а з глибокого усвідомлення моральної відповідальності. Учні й учениці мають усвідомити, що дисидентів рухала не зухвалість, а відповідальність за правду та майбутнє. Порівняння має показати еволюцію від фізичних репресій (в’язниці, заслання) до сучасних форм тиску (кібербулінг, дезінформація, але також фізичні загрози в умовах війни).

Домашнє завдання

1. Напишіть есе (300-400 слів) на тему: “Який совєтський стереотип я хочу подолати в собі і чому?”

2. Проведіть “інтерв’ю поколінь”: поговоріть з бабусею / дідусем або іншою людиною старшого покоління про їхнє життя в СРСР. Запитайте:
   • Що вони вважають позитивним у тому часі?
   • Що негативним?
   • Чи здатні вони критично сприймати совєтський уплив у своєму світогляді? 
   • Як вони ставляться до незалежності України?

Напишіть рефлексію (300-350 слів): що вас здивувало, з чим ви згодні / не згодні, які висновки зробили.

3. Створіть інфографіку або презентацію (5-7 слайдів) “Совєтськість та Українськість”, де ви порівняєте:
   • Цінності (колективізм та індивідуалізм, патерналізм та відповідальність).
   • Ставлення до влади (підпорядкування та контроль).
   • Культурні практики (споживання та створення).
   • Мову (русифікація та українізація).

Обовʼязково додайте конкретні приклади та джерела.

---

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я розумію, що таке “совєтськість” у світогляді і можу навести приклади її проявів	☐	☐	☐
Я можу розпізнати совєтські стереотипи у власному мисленні та поведінці	☐	☐	☐
Я знаю конкретні практики деколонізації свідомості	☐	☐	☐
Я розумію роль дисидентського руху в опорі совєтській системі	☐	☐	☐
Я усвідомлюю, як війна росії проти України впливає на процеси деколонізації	☐	☐	☐
Я можу обґрунтувати, чому особиста деколонізація важлива для майбутнього України	☐	☐	☐
Я готовий / готова брати відповідальність за зміни в собі та суспільстві	☐	☐	☐

Урок 26. Внутрішні та зовнішні прояви філософії меншовартості

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Провокаційні запитання для обговорення

Завдання 1. Коли востаннє ви чули фразу “а що я можу зробити?” або “від мене нічого не залежить”? Чи є це прикладом совєтської ментальності? Чому?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Чи помічали ви, що деякі люди старшого покоління ностальгують за СРСР? Що саме викликає цю ностальгію – реальні умови життя чи ілюзія стабільності та безпеки?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Чи можна вважати російську мову в Україні нейтральною або вона несе в собі елементи імперської ідеології? Обґрунтуйте свою думку.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Як ви думаєте, чому після 30 років незалежності в Україні досі присутні совєтські меми, жарти, посилання на совєтське кіно? Це безневинна ностальгія чи відтворення колоніальних патернів?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 5. Чому в СРСР вирощували «колективну відповідальність», яка на практиці означала «ніхто ні за що не відповідає»?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. Чи можна побудувати сучасну економіку з людьми, які чекають, що ціни на хліб має встановлювати президент?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 7.

Совєтський код у моєму житті. Прочитайте уривок з есе Оксани Забужко “Хроніки від Фортінбраса”: “Деколонізація – то повернення нації ‘до себе додому’, поновне опанування ‘собою’ і всім ‘своїм’ – від земельних надр до історії й культури. На центральних вулицях сьогоднішнього Києва поміж п’ятиметрових реклам ІВМ, Hond’и й Lego впадають в око велетенські табло з яскравим, синьо-зелено-золотим київським краєвидом: дніпровські кручі, ріка в ажурному плетиві мостів, сяючі на сонці лаврські бані в кучерявій парковій зелені, і поверх усього – розгонистий напис: ‘Кияни! Любіть своє місто!’ – Чого б то раптом? – запитав, певно, будь-який киянин середнього віку, піднявши голову на цей заклик. – Що воно мені зробило доброго, це місто, щоб я його любив?...”

Питання для аналізу:

1. Чому, на вашу думку, “киянин середнього віку” реагує саме так на заклик любити своє місто? Як ця реакція пов’язана з совєтською ментальністю?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Складіть список з 5-7 фраз або переконань, які ви чули від старших родичів і які, на вашу думку, є проявами совєтського мислення. Наприклад: “Не висовуйся”, “Ініціатива карається”, “Один у полі не воїн”.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Проаналізуйте: чи впливають ці установки на ваше власне мислення та поведінку? Як саме?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 8.

Повернення вкраденого змісту. Навчитися верифікувати судження за допомогою історичного контексту та розрізняти автентичні цінності суб’єктності від нав’язаних патернів «совєтської» безвідповідальності. Опрацюйте два варіанти одного прислів’я та проведіть їх «світоглядний аудит».

Варіант А (автентичний)	Варіант Б (зрадянізований)
«Моя хата скраю — першим ворога стрічаю».	«Моя хата скраю — нічого не знаю».

Логічний аналіз (обговоріть у парі та запишіть тези):

Логіка варіанту А: хто зазвичай будував хату на краю поселення в українській традиції? (Підказка: це були найміцніші козацькі родини, що брали на себе функцію дозору). Яку філософську установку це демонструє: відповідальність чи байдужість?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Логіка варіанту Б: яка мета зміни кінцівки прислів’я в тоталітарному суспільстві? Чому совєтській системі було вигідно, щоб громадяни «нічого не знали» і не втручалися у справи громади?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Заповніть таблицю:

Критерій порівняння	Варіант А (український)	Варіант Б (совєтський)
Тип особистості
Ставлення до свободи
Економічний наслідок

Поміркуйте, яку позицію демонстрували українці та українки коли почалась війна України за Незалежність у 2014 році та широкомасштабна війна у 2022 році. Як могли розвиватися події, якби українці та українки обрали інший варіант прислівʼя. Як це демонструє подолання совєтськості у світогляді нації? 

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 9.

Проведіть економічний батл: «Дармівщина проти доданої вартості» – розбираємо патерни економічної меншовартості та патерналізму.

Проаналізуйте дві моделі поведінки в умовах ринку:

Модель А (совєтська): людина шукає роботу, де «менше робити, але стабільно отримувати», і чекає від держави безкоштовних пільг, ходить на роботу де «відсиджує» визначений час.

Модель Б (деколонізована): людина інвестує у свою освіту, створює інтелектуальний продукт та несе відповідальність за свій фінансовий результат, постійно розвивається та шукає кращі умови та вищий дохід для самореалізації.

Використовуючи метод доведення від супротивного, доведіть, чому модель А веде до зубожіння нації, а модель Б — до процвітання та перемоги у війні ресурсів. Сформулюйте 5 причин, чому «совєтська звичка» чекати на допомогу є небезпечною для сучасної України.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 10.

Опрацюйте цитату Івана Дзюби та виконайте завдання, фокусуючись на зв’язку між мовою, соціальним статусом та власною суб’єктністю.

Питання для аналізу 

Чому совєтська система штучно маркувала російську мову як мову «командирів» та «інтелігенції», а українську — як мову «двірників та чорноробів»? Яку головну мету переслідував такий поділ у вихованні «Homo sovieticus»?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Як цей соціальний розподіл плекав у людини відчуття, що вона «гірша за інших», якщо вона говорить рідною мовою? 

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Використовуючи метод доведення від супротивного, обґрунтуйте тезу автора: «Історія досі не знає прикладів добровільної відмови народів від самих себе».

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Якщо відмова від мови — це «вимушена дія під тиском обставин», то чи можна вважати перехід на мову агресора під час війни вільним вибором, чи це інерція совєтського тиску?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 11.

Прочитайте уривок з лекції історика Сергія Плохія: «Війна росії проти України – це імперська війна. Вона є наслідком розпаду Радянського Союзу. Радянський Союз помер смертю імперії, розпавшись на різні республіки. […] Україна зараз має потужну геополітичну підтримку. Раніше вона ніколи не мала політичного консенсусу щодо всіх своїх попередніх звитяг, а зараз має. Ми завжди були, як частина росії».

1. Обговоріть, як війна змінила ставлення українців і українок до:
   • російської мови та культури?
   • власної української ідентичності?
   • європейського вибору?
   • особистої відповідальності за країну?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Проаналізуйте на конкретних прикладах (з власного досвіду, новин, соцмереж): які совєтські стереотипи зламала війна?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Чи може травма війни стати, за словами Гундорової, “ресурсом” для побудови нової ідентичності? Як саме?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 12.

Прочитайте уривок зі спогадів Мирослава Мариновича: «Як дисидент я народився у кабінеті офіцера КДБ, що очолював так званий ‘перший відділ’ при івано-франківському заводі ‘Позитрон’. Я усвідомив себе дисидентом у травні 1973 року, коли подолав страх перед органами. КДБ намагалося втягнути мене у справи про інформаторство і лякало звільненням з інституту, яке тоді видавалося мені кінцем світу. Проте коли я увійшов до кола дисидентів у Києві, то відчув, що не один у цій боротьбі. У якийсь момент мені просто набридло боятися. Коли КДБісти дізналися, що я ходив до памʼятника Тараса Шевченка, то один з них сказав (російською): “Хто не з нами, той проти нас”, і я відповів: “Добре, я буду проти вас”».

Питання для аналізу:

1. Що спонукало людей ставати дисидентами, знаючи про неминучі репресії?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Порівняйте ситуацію дисидентів у СРСР та сучасних активістів і активісток в Україні. Які ризики вони беруть на себе? Що спільного і що відмінного?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Чи можете ви назвати ситуацію з вашого особистого досвіду, коли ви мали вибір: промовчати чи висловити свою думку, навіть якщо це могло мати негативні наслідки? Що ви обрали і чому?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Домашнє завдання

Завдання 13.

Напишіть есе (300-400 слів) на тему: “Який совєтський стереотип я хочу подолати в собі і чому?”

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 14.

Проведіть “інтерв’ю поколінь”: поговоріть з бабусею / дідусем або іншою людиною старшого покоління про їхнє життя в СРСР. Запитайте:

• Що вони вважають позитивним у тому часі?
• Що негативним?
• Чи здатні вони критично сприймати совєтський вплив у своєму світогляді? 
• Як вони ставляться до незалежності України?

Напишіть рефлексію (300-350 слів): що вас здивувало, з чим ви згодні / не згодні, які висновки зробили.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 15.

Створіть інфографіку або презентацію (5-7 слайдів) “Совєтськість та Українськість”, де ви порівняєте:

• Цінності (колективізм та індивідуалізм, патерналізм та відповідальність).
• Ставлення до влади (підпорядкування та контроль).
• Культурні практики (споживання та створення).
• Мову (русифікація та українізація).

Обовʼязково додайте конкретні приклади та джерела.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я розумію, що таке “совєтськість” у світогляді і можу навести приклади її проявів	☐	☐	☐
Я можу розпізнати совєтські стереотипи у власному мисленні та поведінці	☐	☐	☐
Я знаю конкретні практики деколонізації свідомості	☐	☐	☐
Я розумію роль дисидентського руху в опорі совєтській системі	☐	☐	☐
Я усвідомлюю, як війна росії проти України впливає на процеси деколонізації	☐	☐	☐
Я можу обґрунтувати, чому особиста деколонізація важлива для майбутнього України	☐	☐	☐
Я готовий / готова брати відповідальність за зміни в собі та суспільстві	☐	☐	☐