Урок 29. Емоційний інтелект

Урок 29. Емоційний інтелект

---

• Самоусвідомлення
• Саморегуляція
• Мотивація
• Емпатія
• Соціальні навички
• Емоційна реактивність
• Емоційна свідомість
• Ресурсні емоції
• Нересурсні емоції
• Емоційна підтримка
• Комунікативна компетентність
• Конфлікт

---

Порада для вчителя / вчительки: 

Урок 29 має глибоке емоційне наповнення – на цьому уроці ми зосереджуємось на практичному опрацюванні п’яти ключових компонентів емоційного інтелекту: самоусвідомлення, саморегуляція, мотивація, емпатія та соціальні навички. 

Урок містить багато вправ, кейсів і відео, які можна варіювати залежно від динаміки конкретного класу, емоційного клімату у групі, рівня довіри та безпеки та потреби учнів і учениць у конкретний момент.

Не обовʼязково виконувати всі запропоновані елементи. Вчитель / вчителька має свободу педагогічного вибору: адаптувати структуру уроку, обирати ті завдання, відео або кейси, які найкраще підходять класу саме зараз.

Уяви, що тебе без пояснень видалили з групового чату. Просто більше не бачиш повідомлень. Через кілька хвилин один з однокласників викладає скриншот з підписом: “Як же легко стало дихати без нього / неї”.

Що робиш ти?

• Пишеш гнівний пост у сториз?
• Кричиш на того, хто це зробив?
• Мовчки ковтаєш образу?
• Просиш поговорити?

Хто керує тобою в цей момент: ти чи емоція?

Емоції – це не “добрі” чи “погані” речі, це сигнали. Але іноді ці сигнали стають надто гучними. Ми втрачаємо контроль, коли діємо реактивно, а не усвідомлено.

Реактивність – це коли емоція керує нами. Самоусвідомлення – це коли ми спостерігаємо за емоцією і обираємо, як реагувати.

Обговоріть в класі:

• Що було б вашим першим імпульсом?
• Чи були ситуації, де імпульс лише погіршив ситуацію?
• Що керує вашою поведінкою в емоційно складних ситуаціях – рефлекс чи свідомий вибір?
• Чи був у вас досвід, коли ви пошкодували про свою реакцію?
• Як ви думаєте: стриманість – це сила чи слабкість?
• Яка емоція для вас найскладніша в керуванні: гнів, сором, образа, страх?

---

Самоусвідомлення

Самоусвідомлення – це здатність розуміти та аналізувати свої емоції, а також ситуації, якими вони викликані.

---

1. Колесо емоцій.

Мета: навчитися розрізняти і називати емоції, дослідити власну емоційну реактивність, побачити, які емоції є ресурсними, а які виснажують.

Етап 1: Знайомство з “Колесом емоцій” Плутчика. 

Роберт Плутчик – американський психолог, який запропонував популярну теорію емоцій. Він вважав, що емоції – це еволюційні механізми, які допомагають людині вижити.

Щоб краще зрозуміти, як працюють наші емоції, Плутчик створив візуальну модель у формі “колеса”, подібну до колірного спектру. Це колесо показує, як різні емоції пов’язані між собою, познайомтесь з ним (колесом 🙂

У центрі є 8 основних емоцій: радість, страх, довіра та інші. Кожна з них може проявлятися по-різному, з різною силою. Наприклад:

• Радість – захват – безтурботність
• Гнів – прикрість – лють
• Коли емоції поєднуються, виникають складніші почуття: Наприклад, радість разом із довірою утворюють любов.

Етап 2. Мій стиль емоційної реакції.

1. Згадай і запиши всі почуття та емоції, які ти відчував чи відчувала за останній тиждень. Порахуй, скільки різних емоцій ти згадав або згадала.
2. Вибери по дві емоції з кожної групи (радість, гнів, страх, сум та інші), які ти добре знаєш, і запиши їх.
3. Вибери одну емоцію, яка найчастіше виникає у тебе в складних ситуаціях, і запиши її.
4. Згадай конкретну ситуацію, коли ти відчував чи відчувала цю емоцію. Опиши її коротко: що сталося, які думки з’явилися, як ти поводився чи поводилась?
5. Згадай свою реакцію: ти закрився чи закрилась у собі, уникав чи уникала, вибухнув чи вибухнула? Мовчав чи мовчала, хоча хотів чи хотіла щось сказати? Пожартував чи пожартувала, щоб зняти напругу? Звинувачував чи звинувачувала себе або інших? Відреагував чи відреагувала відкрито і з повагою?
6. Розпізнай свої емоції:
   Емоції не бувають просто “поганими” чи “хорошими”. Деякі з них заряджають нас енергією і дають сили рухатися, а інші виснажують, блокують або застрягають у нас. Емоції можуть бути “ресурсними” або “нересурсними”.
   Ресурсні емоції – це ті, що дають відчуття внутрішньої сили, допомагають діяти, думати, спілкуватися, надихають або стабілізують.
   Нересурсні емоції – це ті, що виснажують психічно або фізично, закривають або застрягають і не дають рухатися далі.

Завдання: познач емоції у своєму списку

1. Переглянь емоції, які ти записав чи записала (з колеса Плутчика)
2. Навпроти кожної емоції постав:
   • “V” – якщо вона була ресурсною (зарядила, допомогла, стабілізувала);
   • “Х” – якщо вона була нересурсною (виснажила, заблокувала, спричинила застій).

Увага: деякі емоції можуть бути двозначними. Наприклад, злість може бути руйнівною, але іноді вона штовхає на зміни. Познач “?”, якщо не можеш визначити однозначно. Це теж частина дослідження.

Порада для вчителя / вчительки: 

Запропонуйте коротке обговорення в парах: 

• Яка одна ресурсна емоція підтримала тебе цього тижня?
• Яка нересурсна повторюється і що з нею можна робити?

1. Рефлексія:
   • Чи ця реакція типова для тебе?
   • Чи допомогла вона у цій ситуації?
   • Чи хотів чи хотіла б ти змінити свою реакцію? На яку саме?
   • Скільки “V” і скільки “Х” у твоєму списку?
   • Що це говорить тобі про твій емоційний стан останнім часом?
   • Яку з “Х”-емоцій ти хочеш навчитися проживати і змінювати?

2. Саморегуляція. 

Саморегуляція –  це здатність зробити свідомий вибір між імпульсом і дією. Не пригнічувати, а керувати.

Подивіться короткометражний мультфільм “Snack Attack” Snack Attack (5 хв)

Обговоріть у класі:

1. Які емоції відчувала героїня в різні моменти мультфільму?
   • Як швидко ці емоції змінювались?
   • Чи намагалася вона регулювати свою реакцію?
2. Яку реакцію вона обрала?
   • Чи була це автоматична реакція?
   • Як вона могла би відреагувати по-іншому?
3. Що сталося б, якби героїня зробила паузу і поставила запитання, замість того щоб судити?
   • Як це вплинуло б на неї? На підлітка?
4. Чи були у вас подібні ситуації, коли ви відреагували імпульсивно, а потім шкодували?
   • Як виглядала б та сама ситуація з боку “емоційної свідомості”?
5. Який “інструмент саморегуляції” міг би допомогти героїні: пауза, глибоке дихання, внутрішнє питання: “А що я ще можу не знати про цю ситуацію?”

2. Кнопка паузи.

Мета: навчитися зупиняти імпульс і створювати внутрішню паузу перед реакцією (ключ до саморегуляції).

Інструкція:

1. Сядь зручно. Закрий очі, якщо тобі комфортно. Вдихни. Видихни. (повільно, глибоко)
2. Уяви ситуацію, коли тебе хтось зачепив, образив або спровокував.
3. Зупинись. Замість того, щоб миттєво зреагувати, уяви, що ти натискаєш уявну “кнопку паузи”,  як на плеєрі.
4. Тепер у цій паузі постав собі 3 короткі запитання:
   • Що я зараз відчуваю?
   • Що я хочу зробити прямо зараз?
   • Який вибір буде корисним і для мене, і для стосунку?
5. Зроби глибокий вдих і видих. Уяви, що ти відреагував / відреагувала не імпульсом, а вибором.

Порада для вчителя / вчительки: 

Можна повторювати цю техніку на кожному уроці протягом 21 дня, щоб закріпити її як навичку, або запропонувати учням встановити собі “нагадування” про цю кнопку (стікер у щоденнику, браслет, шпалера на телефоні).

3. Мотивація .

Мотивація – це здатність розуміти власні мотиви та спонукати себе до дії.

3. Що мене рухає, коли важко?

Мета: допомогти учням і ученицям усвідомити свої внутрішні джерела мотивації.

Інструкція:

1. Згадай ситуацію, коли тобі було дуже складно: не хотілося вставати, щось не виходило, не вистачало сил.
2. Але ти все ж таки зробив(-ла) щось важливе. Написав(-ла), пішов(-ла), сказав(-ла), здав(-ла), не здався / не здалась.
3. Коротко опиши:
   • Що це була за ситуація?
   • Що саме тебе “підняло”?  (думка, людина, мрія, злість, виклик, підтримка тощо)
   • Що ти тоді відчував(-ла)?
   • Яка твоя внутрішня сила в цій історії?

4. Емпатія.

Емпатія – це здатність однієї людини зрозуміти точку зору іншої, визначити її емоції і підібрати доречну форму взаємодії.

Подивіться коротке відео про різницю між емпатією і співчуттям (з анімаційного фільму “Думками навиворіт” Емпатія та співчуття

4. Що я міг / могла би сказати інакше?

Оберіть одну з типових фраз, які ми часто вживаємо, коли комусь важко:

• “Тримайся”
• “Не переживай”
• “У мене теж так було”
• “Це ще не найгірше”

Переформулюй її в емпатичну відповідь. Наприклад:

• “Я чую, що тобі зараз дуже важко. Я з тобою”.
• “Якщо хочеш, я просто побуду поруч”.
• “Ти не один(-на) у цьому. Це має значення”.

5. Соціальні навички.

Соціальні навички – це здатність спілкуватися з іншими людьми ефективно і доброзичливо, працювати разом, вирішувати конфлікти, підтримувати здорові стосунки та створювати емоційно безпечне оточення.

Як це виглядає на практиці?

• вміння по-справжньому слухати інших;
• здатність чітко і спокійно висловлювати свої емоції та потреби;
• уміння працювати в команді, знаходити спільну мову та йти на компроміси;
• вміння співчувати іншим, зберігаючи власну гідність;
• підтримувати інших, не привертаючи увагу до себе;
• конструктивно вирішувати конфлікти, не уникаючи їх і не реагуючи надто емоційно.

5. Робота з кейсами. Комунікаційний код.

Мета: навчити розпізнавати складні комунікаційні ситуації й шукати конструктивні способи взаємодії.

Інструкція:

1. Обʼєднайтесь у мінігрупи (3–4 особи).
2. Кожна група отримує 1 ситуацію (можна випадковим жеребкуванням).
3. Завдання:
   • проаналізувати, що саме тут порушено у спілкуванні;
   • придумати (розіграти) 2 варіанти сцени: як не варто і як можна діяти;
   • обговорити, які соціальні навички були задіяні у другому варіанті (слухання, чітке висловлювання, доброзичливість, врівноваженість, фокус на рішенні).

Кейси:

1. Новенька учениця сором’язливо сидить у кутку. Її ніхто не запрошує до гри чи розмови.
   • Як залучити її до спілкування?
   • Які слова / дії зроблять це природньо і без тиску?
   • Що ти відчував(ла) б на її місці?
2. У команді, що працює над проєктом, виник конфлікт: двоє однокласників не можуть домовитись, а тобі треба якось обʼєднати всіх.
   • Як правильно втрутитись у конфлікт?
   • Що сказати, щоб усі почули одне одного?
   • Як соціальні навички допомагають бути “містком”?
3. Ти хочеш запропонувати нову ідею на шкільному проєкті, але соромишся, бо “раптом скажуть, що нісенітниця”.
   • Як сказати ідею впевнено?
   • Як спілкуватись так, щоб тебе чули?
   • Що зробити, щоб не замикатись?
4. Ти намагаєшся говорити у групі, на уроці, у чаті, на зборах, але тебе постійно перебивають, або ігнорують, або перебирають на себе ініціативу. Ти починаєш злитися або замикатись.
   • Як зупинити перебивання ввічливо, але впевнено?
   • Що можна сказати, щоб повернути фокус без агресії?
   • Як зберегти себе і не втратити голос у розмові?
5.  У класному чаті одна людина залишає пасивно-агресивні коментарі: “Ну, хтось міг би вже зробити завдання”, “Очевидно, що дехто не хоче брати участь”. Це псує атмосферу, і більшість мовчить.
   • Як зреагувати, не провокуючи конфлікт?
   • Які слова можуть “розрядити” ситуацію і повернути конструктив?
   • Як побудувати діалог, не звинувачуючи, а пояснюючи?

---

6. Я помітив / помітила… Я спробую…

Мета: усвідомити власний досвід уроку, відзначити нові знання / відкриття, зробити маленький емоційний вибір на майбутнє.

Інструкція:

Заповни ці речення чесно і без оцінювання себе:

1. Сьогодні я помітив(ла), що…
   (про себе, про свої емоції, про іншу людину, про групу)
2. Найважливіше для мене відкриття – це…
3. Одна ситуація, у якій я хочу спробувати відреагувати інакше – це…
4. Емоція, яку я хочу краще зрозуміти – це…
5. Одна маленька дія, яку я можу зробити вже завтра, – це…

---

1. Пройди тест на емоційний інтелект на сайті Державної влужби зайнятості: https://profi.dcz.gov.ua/tests/

2. Професор Mark Brackett (Єльский університет) пояснює, як розвивати емоційний інтелект – зокрема, як усвідомлювати, називати, виражати та регулювати емоції:
   Емоційний інтелект. Професор Марк Брекетт. Прокачай себе через розуміння емоцій | Простими словами

Урок 29. Емоційний інтелект

---

• Самоусвідомлення
• Саморегуляція
• Мотивація
• Емпатія
• Соціальні навички
• Емоційна реактивність
• Емоційна свідомість
• Ресурсні емоції
• Нересурсні емоції
• Емоційна підтримка
• Комунікативна компетентність
• Конфлікт

---

Дружня порада: 

На цьому уроці ми зосереджуємось на практичному опрацюванні п’яти ключових компонентів емоційного інтелекту: самоусвідомлення, саморегуляція, мотивація, емпатія та соціальні навички.

Сприймай ці компоненти як “емоційні м’язи”, які можна тренувати. Памʼятай – ми не просто вивчатимемо теорію, а працюємо з власним досвідом, реакціями, поведінкою і навичками підтримки. Цей урок – про тебе в реальному житті: у класі, у команді, вдома, в особистих кризах.

Уяви, що тебе без пояснень видалили з групового чату. Просто більше не бачиш повідомлень. Через кілька хвилин один з однокласників викладає скриншот з підписом: “Як же легко стало дихати без нього / неї”.

Що робиш ти?

• Пишеш гнівний пост в сториз?
• Кричиш на того, хто це зробив?
• Мовчки ковтаєш образу?
• Просиш поговорити?

Хто керує тобою в цей момент: ти, чи емоція?

Емоції – це не “добрі” чи “погані” речі, це сигнали. Але іноді ці сигнали стають надто гучними. Ми втрачаємо контроль, коли діємо реактивно, а не усвідомлено.

Реактивність – це коли емоція керує нами. Самоусвідомлення – це коли ми спостерігаємо за емоцією і обираємо, як реагувати.

Обговоріть у класі:

• Що було б вашим першим імпульсом?
• Чи були ситуації, де імпульс лише погіршив ситуацію?
• Що керує вашою поведінкою в емоційно складних ситуаціях – рефлекс чи свідомий вибір?
• Чи був у вас досвід, коли ви пошкодували про свою реакцію?
• Як ви думаєте: стриманість – це сила чи слабкість?
• Яка емоція для вас найскладніша у керуванні: гнів, сором, образа, страх?

---

Самоусвідомлення

Самоусвідомлення – це здатність розуміти та аналізувати свої емоції, а також ситуації, якими вони викликані.

---

1. Колесо емоцій.

Роберт Плутчик – американський психолог, який запропонував популярну теорію емоцій. Він вважав, що емоції – це еволюційні механізми, які допомагають людині вижити.

Щоб краще зрозуміти, як працюють наші емоції, Плутчик створив візуальну модель у формі “колеса”, подібну до колірного спектру. Це колесо показує, як різні емоції пов’язані між собою, познайомтесь з ним (колесом 🙂

У центрі є 8 основних емоцій: радість, страх, довіра та інші. Кожна з них може проявлятися по-різному, з різною силою. Наприклад:

• Радість – захват – безтурботність
• Гнів – прикрість – лють
• Коли емоції поєднуються, виникають складніші почуття: Наприклад, радість разом із довірою утворюють любов.

Етап 2. Мій стиль емоційної реакції.

1. Згадай і запиши всі почуття та емоції, які ти відчував чи відчувала за останній тиждень. Порахуй, скільки різних емоцій ти згадав або згадала.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Вибери по дві емоції з кожної групи (радість, гнів, страх, сум та інші), які ти добре знаєш, і запиши їх.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Вибери одну емоцію, яка найчастіше виникає у тебе в складних ситуаціях, і запиши її.

_______________________________________________________________________________________________________

4. Згадай конкретну ситуацію, коли ти відчував чи відчувала цю емоцію. Опиши її коротко: що сталося, які думки з’явилися, як ти поводився чи поводилась?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Згадай свою реакцію: ти закрився чи закрилась у собі, уникав чи уникала, вибухнув чи вибухнула? Мовчав чи мовчала, хоча хотів чи хотіла щось сказати? Пожартував чи пожартувала, щоб зняти напругу? Звинувачував чи звинувачувала себе або інших? Відреагував чи відреагувала відкрито і з повагою?
6. Розпізнай свої емоції:
   Емоції не бувають просто “поганими” чи “хорошими”. Деякі з них заряджають нас енергією і дають сили рухатися, а інші виснажують, блокують або застрягають у нас. Емоції можуть бути “ресурсними” або “нересурсними”.
   Ресурсні емоції – це ті, що дають відчуття внутрішньої сили, допомагають діяти, думати, спілкуватися, надихають або стабілізують.
   Нересурсні емоції – це ті, що виснажують психічно або фізично, закривають або застрягають і не дають рухатися далі.

Завдання: познач емоції у своєму списку

1. Переглянь емоції, які ти записав чи записала (з колеса Плутчика).
2. Навпроти кожної емоції постав:
   • “V” – якщо вона була ресурсною (зарядила, допомогла, стабілізувала);
   • “Х” – якщо вона була нересурсною (виснажила, заблокувала, спричинила застій).

Увага: деякі емоції можуть бути двозначними. Наприклад, злість може бути руйнівною, але іноді вона штовхає на зміни. Познач “?”, якщо не можеш визначити однозначно. Це теж частина дослідження.

2. Саморегуляція 

Саморегуляція –  це здатність зробити свідомий вибір між імпульсом і дією. Не пригнічувати, а керувати.

одивіться короткометражний мультфільм “Snack Attack” Snack Attack (5 хв)

Обговоріть у класі:

1. Які емоції відчувала героїня в різні моменти мультфільму?
   • Як швидко ці емоції змінювались?
   • Чи намагалася вона регулювати свою реакцію?
2. Яку реакцію вона обрала?
   • Чи була це автоматична реакція?
   • Як вона могла би відреагувати по-іншому?
3. Що сталося б, якби героїня зробила паузу і поставила запитання, замість того щоб судити?
   • Як це вплинуло б на неї? На підлітка?
4. Чи були у вас подібні ситуації, коли ви відреагували імпульсивно, а потім шкодували?
   • Як виглядала б та сама ситуація з боку “емоційної свідомості”?
5. Який “інструмент саморегуляції” міг би допомогти героїні: пауза, глибоке дихання, внутрішнє питання: “А що я ще можу не знати про цю ситуацію?”

2. Кнопка паузи.

Інструкція:

1. Сядь зручно. Закрий очі, якщо тобі комфортно. Вдихни. Видихни. (повільно, глибоко)
2. Уяви ситуацію, коли тебе хтось зачепив, образив або спровокував.
3. Зупинись. Замість того, щоб миттєво зреагувати, уяви, що ти натискаєш уявну “кнопку паузи”,  як на плеєрі.
4. Тепер у цій паузі постав собі 3 короткі запитання:
   • Що я зараз відчуваю?
   • Що я хочу зробити прямо зараз?
   • Який вибір буде корисним і для мене, і для стосунку?
5. Зроби глибокий вдих і видих. Уяви, що ти відреагував / відреагувала не імпульсом, а вибором.

Дружня порада: 

Можна повторювати цю техніку на кожному уроці протягом 21 дня, щоб закріпити її як навичку, або встановити собі “нагадування” про цю кнопку (стікер у щоденнику, браслет, сповіщення в телефоні).

3. Мотивація 

Мотивація – це здатність розуміти власні мотиви та спонукати себе до дії.

3. Що мене рухає, коли важко?

Інструкція:

1. Згадай ситуацію, коли тобі було дуже складно: не хотілося вставати, щось не виходило, не вистачало сил.
2. Але ти все ж таки зробив(-ла) щось важливе. Написав(-ла), пішов(-ла), сказав(-ла), здав(-ла), не здався / не здалась.
3. Коротко опиши:
   • Що це була за ситуація?
   • Що саме тебе “підняло”?  (думка, людина, мрія, злість, виклик, підтримка тощо)
   • Що ти тоді відчував(-ла)?
   • Яка твоя внутрішня сила в цій історії?

4. Емпатія

Емпатія – це здатність однієї людини зрозуміти точку зору іншої, визначити її емоції і підібрати доречну форму взаємодії.

Подивіться коротке відео про різницю між емпатією і співчуттям (з анімаційного фільму “Думками навиворіт” Емпатія та співчуття

Обговоріть у класі після перегляду відео:

1. У чому відмінність між емпатією і співчуттям?
2. Як часто ми автоматично “перескакуємо” на поради або жарти?
3. Як би ви хотіли, щоб із вами поводились у складному стані?

4. Що я міг / могла би сказати інакше?

Оберіть одну з типових фраз, які ми часто вживаємо, коли комусь важко:

• “Тримайся”
• “Не переживай”
• “У мене теж так було”
• “Це ще не найгірше”

Переформулюй її в емпатичну відповідь. Наприклад:

• “Я чую, що тобі зараз дуже важко. Я з тобою”.
• “Якщо хочеш, я просто побуду поруч”.
• “Ти не один(-на) у цьому. Це має значення”.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Соціальні навички.

Соціальні навички – це здатність спілкуватися з іншими людьми ефективно і доброзичливо, працювати разом, вирішувати конфлікти, підтримувати здорові стосунки та створювати емоційно безпечне оточення.

Як це виглядає на практиці?

• вміння по-справжньому слухати інших;
• здатність чітко і спокійно висловлювати свої емоції та потреби;
• уміння працювати в команді, знаходити спільну мову та йти на компроміси;
• вміння співчувати іншим, зберігаючи власну гідність;
• підтримувати інших, не привертаючи увагу до себе;
• конструктивно вирішувати конфлікти, не уникаючи їх і не реагуючи надто емоційно.

5. Робота з кейсами. Комунікаційний код.

Інструкція:

1. Обʼєднайтесь у міні групи (3–4 особи).
2. Кожна група отримує 1 ситуацію (можна випадковим жеребкуванням).
3. Завдання:
   • проаналізувати, що саме тут порушено у спілкуванні;
   • придумати (розіграти) 2 варіанти сцени: як не варто і як можна діяти;
   • обговорити, які соціальні навички були задіяні у другому варіанті (слухання, чітке висловлювання, доброзичливість, врівноваженість, фокус на рішенні).

Кейси:

1. Новенька учениця сором’язливо сидить у кутку. Її ніхто не запрошує до гри чи розмови.
   • Як залучити її до спілкування?
   • Які слова / дії зроблять це природньо і без тиску?
   • Що ти відчував(ла) б на її місці?
2. У команді, що працює над проєктом, виник конфлікт: двоє однокласників не можуть домовитись, а тобі треба якось обʼєднати всіх.
   • Як правильно втрутитись у конфлікт?
   • Що сказати, щоб усі почули одне одного?
   • Як соціальні навички допомагають бути “містком”?
3. Ти хочеш запропонувати нову ідею на шкільному проєкті, але соромишся, бо “раптом скажуть, що нісенітниця”.
   • Як сказати ідею впевнено?
   • Як спілкуватись так, щоб тебе чули?
   • Що зробити, щоб не замикатись?
4. Ти намагаєшся говорити у групі, на уроці, у чаті, на зборах, але тебе постійно перебивають, або ігнорують, або перебирають на себе ініціативу. Ти починаєш злитися або замикатись.
   • Як зупинити перебивання ввічливо, але впевнено?
   • Що можна сказати, щоб повернути фокус без агресії?
   • Як зберегти себе і не втратити голос у розмові?
5.  У класному чаті одна людина залишає пасивно-агресивні коментарі: “Ну, хтось міг би вже зробити завдання”, “Очевидно, що дехто не хоче брати участь”. Це псує атмосферу, і більшість мовчить.
   • Як зреагувати, не провокуючи конфлікт?
   • Які слова можуть “розрядити” ситуацію і повернути конструктив?
   • Як побудувати діалог, не звинувачуючи, а пояснюючи?

---

6. Я помітив / помітила… Я спробую…

Інструкція:

Заповни ці речення чесно і без оцінювання себе:

1. Сьогодні я помітив(ла), що…
   (про себе, про свої емоції, про іншу людину, про групу)

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Найважливіше для мене відкриття – це…

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Одна ситуація, у якій я хочу спробувати відреагувати інакше – це…

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Емоція, яку я хочу краще зрозуміти – це…

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Одна маленька дія, яку я можу зробити вже завтра:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

1. Пройди тест на емоційний інтелект на сайті Державної влужби зайнятості: https://profi.dcz.gov.ua/tests/

2. Професор Mark Brackett (Єльский університет) пояснює, як розвивати емоційний інтелект – зокрема, як усвідомлювати, називати, виражати та регулювати емоції:
   Емоційний інтелект. Професор Марк Брекетт. Прокачай себе через розуміння емоцій | Простими словами