Тема 16. Ухвалення рішення на основі зібраних доказів.

матеріал 2

Урок 32. Ухвалення рішення на основі зібраних доказів. Частина 2.

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема. Ухвалення рішення на основі зібраних доказів. Частина 2.

Урок 32

Опорні поняття:

докази

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:

взаємодіє з іншими особами в усній формі, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
обґрунтовує, враховуючи різні погляди, ідеї та переконання, власну позицію щодо широкого кола особистісно та суспільно актуальних проблем, зокрема порушених у художньому тексті, медіатексті [12 МОВ 1.6.1-1 П];
пов’язує отримані висновки з більш широким контекстом (зокрема історико-культурним) [12 МОВ 1.4.1-2 П].

Завдання

Порада для вчителя

На початку уроку обговоріть історію персонажа роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпки Варениченка, який у боротьбі за справедливість стає на шлях грабежів та вбивств. Візьміть до уваги два різних підходи до того самого персонажа:

1. У радянські часи Чіпку намагалися виправдати, пояснюючи його вчинки «стихійним бунтарством»: несправедливо побудоване суспільство може спричиняти моральну деградацію чутливої до зовнішніх обставин особистості. Якби Чіпка зустрів на своєму шляху справжніх революціонерів, то зміг би взяти участь в організованій боротьбі з експлуататорами і стати справжнім героєм.

2. У сучасній інтерпретації ми однозначно засуджуємо персонажа, який опиняється на боці зла, убиваючи невинних людей. Хоча у деяких ситуаціях ми співчуваємо головному героєві твору.

Завдання 1.

Прочитай уривок із книги Олександра Рунделя «Наукове мислення. Аргументовані способи не приймати все на віру». Виконай завдання.

Ми зазвичай хочемо ознайомитися з різними поглядами, щоб побудувати повну картину дійсності. І через це можемо втрапити в пастку, навіть якщо ніхто навмисне не буде маніпулювати нами: адже різні люди й без цього схильні до суб’єктивної оцінки подій, свідками яких стають. І навіть без злого умислу бачення того самого різними людьми може виявитися суперечливим. Це унеможливлює побудову «єдиної картини» на підставі таких свідчень. Психологи називають цей ефект на честь написаних японським письменником Рюноске Акутагавою новел, за якими пізніше було знято фільм «Рашьомон». Герої фільму зовсім по-різному описують убивство, свідками якого стали. У такий спосіб можуть діяти і маніпулятори, змушуючи аудиторію вірити в якусь гіпотетичну «правду», котра «десь посередині» різних свідчень, що прямо суперечать одне одному. Що можна порадити в такому разі? Львівський філософ Казимир Твардовський майже сто років тому опублікував роботу «Про так звані відносні істини», де навів досить переконливі аргументи того, що істина може бути тільки одна. Коли ж здається, що ви маєте справу з відносними правдами, які відрізняються одна від одної, – то це або неточно та неповно сформульовані твердження, або просто неправда. Отже, якщо чуєте суперечливі описи однієї події від різних сторін, не варто шукати правду десь посередині – навпаки, слід відсіяти ненадійні свідчення. Частину ознак підозрілості ми вже знаємо – емоційність подачі та брак експертності особи в тому, про що вона говорить. Також згадаймо, що науковий стиль мислення передбачає, що людина робитиме висновки, відсторонюючись від особистих прагнень і вподобань. Це дуже важливо, бо сильно зменшує ймовірність настання ефекту Рашьомон у науковій спільноті порівняно з усіма іншими. Саме тому посіпаки автократів постійно прагнуть «для об’єктивності» розширити коло учасників дискусії за рахунок не експертів, а взагалі незрозуміло кого. Тож нам варто пам’ятати: правда не посередині, особливо коли ви порівнюєте думку фахівця та якогось «диванного теоретика».

Наприклад, багато хто чув про гоніння на генетику в СРСР. Коли ж технологічна перевага стала відчутною, один із двох найбільших людиноненависницьких режимів зник, а другий — СРСР — мусив укотре наздоганяти. Багатьох учених тоді повернули з таборів і буцегарень (принаймні тих, кому пощастило вижити), а після війни деякі спеціальності, як-от ядерна фізика, стали привілейованими.

Інша річ – науки про людину та суспільство. Це якраз їхню «неспроможність» тирани зі своєю інтелектуальною свитою намагаються «викрити» та/або замінити сурогатами власного виробництва.

Завдання до тексту

1. Поясни, як ефект Рашьомон проявляється в повсякденному житті, використовуючи приклади, не згадані в тексті.

2. Сформулюй основні аргументи Казимира Твардовського щодо відносних істин.

3. Визнач потенційні слабкі місця в аргументації Твардовського.

4. Як можна визначити, чи є людина експертом у певній галузі?

5. Поясни, чому автократичні режими не відкидають науку повністю.

Завдання для обговорення в групах

1. Обговоріть у мінігрупах, які фактори можуть посилювати або зменшувати ефект Рашьомон.

2. Розробіть стратегії для розпізнавання та протидії маніпуляціям, які відображають ефект, описаний Твардовським. Застосуйте цю стратегію до аналізу новинних повідомлень про суперечливу подію.

3. Обговоріть, чому думка експерта є більш надійною, ніж думка «диванного теоретика».

4. Обговоріть, які науки є найбільш вразливими до маніпуляцій з боку автократичних режимів.

5. Використовуючи історичні приклади, покажіть, як автократичні режими маніпулювали наукою. Які наслідки це мало для суспільства?

Завдання 2.

Прочитай допис Олега Вишнякова. Виділи різними кольорами в коментарях до допису аргументи та докази. Прокоментуй, які з них мають маніпулятивний характер. З якими ти погоджуєшся, а з якими – ні? Поясни свою думку.

Рівно 31 рік тому один лікар не став патентувати свою вакцину, для того, щоб усі фармацевтичні компанії могли б її робити і пропонувати усім дітям світу.
Альберт Брюс Сабін народився у Білостоку в 1906 році. Єврейський медик і вірусолог, відомий тим, що виявив вакцину від поліомієліту, відмовився від патентних грошей, дозволивши поширювати її для усіх, навіть для бідних.
Між 1959-1961 мільйони дітей зі східних країн, Азії і Європи були щеплені: вакцина від поліомієліту подолала епідемію.
Він сказав: “Багато хто наполіг на патентуванні вакцини, але я не хотів. Це мій подарунок усім дітям на світі”.
І це було його бажання.

Коментарі:

1. Який 31 рік тому? Сабін вакцину розробив в 50-х, а з 60-х її вже всі використовували. Ба більше, він був не перший, хто вакцину зробив, і не перший, хто відмовився від патенту (від патенту першим відмовився Джонас Солк, його вакцина зʼявилась раніше), він також не казав про “подарунок дітям”, а от Солк казав: “Хіба можна запатентувати Сонце?”
Це ніяк не змінює написаного вами, але такі неточності дають хибне уявлення про історичні події.

2. Ще не так давно під час епідемій чи пандемій вимирали цілі села, у містах виживало значно менше жителів, поки не виявили, що ослаблений мікроб чи його токсин – це дві різні вакцини, що можуть врятувати життя. Бо саме реагуючи на них, виробляються певні складові нашої крові, які можуть знищувати мікроб. Це спрощене пояснення імунітету.

3. Стаття починається з брехні про дату. Можливо вся стаття також вигадка. Написати можна все що завгодно.

4. Зараз би цього винахідника антивакцинатори закидали б камінням і сказали, що він ставить досліди на їхніх дітях…Все ж таки, колись суспільство було більш розумним і свідомим.

5. Щеплення допомогли вижити мільйонам людей, зокрема бовдурам, які вакцин бояться і верещать про змову фармакомпаній.

6. Всі ми помремо, але хтось це пришвидшує. І якщо чесно, то визнали шкідливість вакцини від ковід….

Із чим ще можна попрацювати?

Олександр Рундель. “Наукове мислення. Аргументовані способи не приймати все на віру”, Віхола, 2023.У цій книжці науковець Олександр Рундель розповідає про інструментарій, яким користуються вчені, щоб пізнавати світ. Як досвід перетворюється в наукові теорії? Чим відрізняється наука від псевдонауки? Чому найпростіше пояснення іноді найправильніше? Чи є межа в здорового скептицизму? Чому світогляд циніка повертає нас до печерного мислення?

Про все це розповідає автор, водночас пояснюючи, чому не варто вірити «відкриттям», зробленим у секретних лабораторіях, і до чого тут наукова спільнота.

Завантажити матеріал (PDF)

Тема. Ухвалення рішення на основі зібраних доказів. Частина 2.

Урок 32

Опорні поняття:

докази

На цьому уроці ти навчишся:

обґрунтовувати, ураховуючи різні погляди, ідеї та переконання, власну позицію щодо широкого кола особистісно та суспільно актуальних проблем;
пов’язувати отримані висновки з більш широким контекстом.

Завдання

Завдання 1.

Хочу зазначити, що, роблячи все це, автократичні режими зазвичай не відкидають науки загалом. Вони засвоїли уроки першої половини ХХ століття, коли квантова механіка чомусь виявилася ворожою як для марксистської, так і для арійської наук. Унаслідок цього ядерну зброю в роки Другої світової війни першими розробили в демократичній країні — у США. Також у таборі союзників здійснили кілька інших важливих винаходів, що суттєво вплинуло на перебіг війни. Ідеться про радіолокаційні радари, комп’ютери, які зламали шифри Третього Рейху, антибіотики та багато іншого. По той бік потерпали й інші науки. Наприклад, багато хто чув про гоніння на генетику в СРСР. Коли ж технологічна перевага стала відчутною, один із двох найбільших людиноненависницьких режимів зник, а другий — СРСР — мусив укотре наздоганяти. Багатьох учених тоді повернули з таборів і буцегарень (принаймні тих, кому пощастило вижити), а після війни деякі спеціальності, як-от ядерна фізика, стали привілейованими.

Завдання до тексту

____________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________

2. Сформулюй основні аргументи Казимира Твардовського щодо відносних істин.

3. Визнач потенційні слабкі місця в аргументації Твардовського.

4. Як можна визначити, чи є людина експертом у певній галузі?

5. Поясни, чому автократичні режими не відкидають науку повністю.

Завдання для обговорення в групах

1. Обговоріть у мінігрупах, які фактори можуть посилювати або зменшувати ефект Рашьомон.

3. Обговоріть, чому думка експерта є більш надійною, ніж думка «диванного теоретика».

4. Обговоріть, які науки є найбільш вразливими до маніпуляцій з боку автократичних режимів.

Завдання 2.

Рівно 31 рік тому один лікар не став патентувати свою вакцину, для того, щоб усі фармацевтичні компанії могли б її робити і пропонувати усім дітям світу.

Альберт Брюс Сабін народився у Білостоку в 1906 році. Єврейський медик і вірусолог, відомий тим, що виявив вакцину від поліомієліту, відмовився від патентних грошей, дозволивши поширювати її для усіх, навіть для бідних.

Між 1959-1961 мільйони дітей зі східних країн, Азії і Європи були щеплені: вакцина від поліомієліту подолала епідемію.

Він сказав: “Багато хто наполіг на патентуванні вакцини, але я не хотів. Це мій подарунок усім дітям на світі”.

І це було його бажання.

Коментарі:

3. Стаття починається з брехні про дату. Можливо вся стаття також вигадка. Написати можна все що завгодно.

6. Всі ми помремо, але хтось це пришвидшує. І якщо чесно, то визнали шкідливість вакцини від ковід….

Із чим ще можна попрацювати?

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Попередній: матеріал 1 Урок 31. Ухвалення рішення на основі зібраних доказів. Частина 1.

Твоя поточна позиція

2 матеріал

Тема 16 — матеріал 2 з 2

2 матеріал Ти тут