Тема 11. Узагальнення

матеріал 2

Урок 35. Філософський світогляд у невизначених умовах сьогодення

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 35. Філософський світогляд у невизначених умовах сьогодення

Очікувані результати навчання

12 ГІО 3.1.1-2: оцінює відмінності в джерелах різного походження.
12 ГІО 3.2.2-1: досліджує збіги й розбіжності між даними різних джерел і позиціями авторів.
12 ГІО 4.2.1-1: верифікує судження з використанням кількох джерел інформації.
12 ГІО 4.2.2-2: обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки щодо.
12 ГІО 5.1.1-2 П: оцінює власну громадянську позицію, стереотипи, упередження і чинники впливу на їх формування.
12 ГІО 5.1.2-1: визначає відповідальність за свої дії.
12 ГІО 6.2.1-2 П: аргументує потребу спільних дій на різних рівнях для розвʼязання глобальних проблем людства.
12 ГІО 6.3.1-4: прогнозує розвиток історичних і суспільних явищ і процесів.

Учні / учениці зможуть:

пояснити, що таке невизначеність як умова людського буття та як різні філософські традиції відповідають на цей виклик;
порівняти стратегії дії в умовах хаосу та невизначеності (стоїки, екзистенціалісти, сучасні філософи);
застосувати філософські ідеї до аналізу власного досвіду та досвіду українського суспільства під час війни;
сформулювати аргументовану позицію щодо відповідальності особистості та суспільства в умовах кризи.

Про цей урок

Цей урок завершує курс філософії та є уроком узагальнення. Він не просто підбиває підсумки вивченого, а пропонує учням й ученицям застосувати весь арсенал філософських знань і вмінь до найбільш актуального питання: як жити, мислити і діяти в умовах невизначеності — тієї, що є невід’ємною рисою сучасного світу і особливо гостро відчувається в Україні під час широкомасштабної війни росії проти України.

Невизначеність — не аномалія і не тимчасове відхилення від норми. Це фундаментальна характеристика людського існування, яку усвідомлювали філософи від давньогрецьких стоїків до сучасних мислителів. Проте в різні епохи суспільства реагували на неї по-різному: одні шукали порятунку в релігії, інші — у раціональному прогнозуванні, ще інші — у прийнятті абсурду або особистій автентичності. Для покоління, що формується в умовах воєнного стану, ця тема має не лише академічний, а й глибоко особистий вимір.

Урок спирається на знання, здобуті впродовж усього курсу: від сократівського методу сумніву до екзистенціалізму Камю та Сартра, від стоїчної автаркії до сучасної концепції резильєнтності, від Сковороди до Костенко. Ключовим методичним принципом є перехід від абстрактного до конкретного: учні й учениці осмислюють власний досвід крізь призму філософії.

Основні питання для вивчення:

Що таке невизначеність як філософська категорія? Як її розуміли в різні епохи?
Які стратегії дії в умовах невизначеності пропонує філософія — від стоїків до сьогодення?
Як пов’язані невизначеність, свобода та відповідальність у контексті особистого вибору?
Що дає нам філософія для подолання страху, тривоги та безпорадності під час кризи?
Як досвід українського суспільства в умовах війни перетинається з класичними філософськими концепціями?

Ключові терміни, особи та концепції:

Невизначеність — стан, у якому неможливо з достатньою точністю передбачити майбутні події або наслідки рішень. У філософії — онтологічна характеристика відкритого світу, у якому людина є вільним суб’єктом.
Екзистенційна тривога — за С. К’єркегором та М. Гайдеґґером — стан, у якому людина усвідомлює власну скінченність і відкритість майбутнього. Не патологія, а умова автентичного вибору.
Резильєнтність — здатність системи (особистості, суспільства) відновлюватися і навіть зміцнюватися після потрясінь. У соціальній філософії — активна адаптація, а не лише пасивна стійкість.
Автаркія — у стоїчній філософії внутрішня самодостатність особистості, незалежність від зовнішніх обставин. Досягається через культивування розуму і чесноти.
Amor fati — це позиція повного прийняття власної долі, включно зі стражданнями, помилками й трагедіями, не як покарання, а як необхідної частини становлення себе.
VUCA-світ — акронім: Volatility (нестабільність), Uncertainty (невизначеність), Complexity (складність), Ambiguity (неоднозначність). Концепція, що описує умови ухвалення рішень у сучасному глобалізованому світі.
Стоїцизм — давньогрецька та давньоримська філософська школа. Центральний принцип: розрізняти те, що залежить від нас (воля, судження), і те, що від нас не залежить (зовнішні події).

Додаткові матеріали для вчителя

Урок є фінальним узагальнювальним заняттям курсу філософії, тому вчитель / учителька може вільно звертатися до будь-яких тем, вивчених протягом року. Основна педагогічна мета — не ретрансляція нових знань, а допомога учням й ученицям інтегрувати набутий досвід мислення і застосувати його до реальної ситуації.

Ми живемо в тому, що соціологи та філософи описують як VUCA-світ — нестабільний, невизначений, складний і неоднозначний. Для українських учнів йучениць це не абстракція: повітряні тривоги, переміщення, втрата звичного укладу, тривога за близьких — усе це є досвідом їхнього покоління. Важливо, однак, не зводити урок до обговорення психологічних травм; мета — показати, що філософія є практичним інструментом орієнтування.

Концепція Зиґмунта Баумана про «плинну сучасність» вражаюче точно описує сьогоднішній стан: інституції розчиняються, ідентичності стають рухомими, традиційні орієнтири зникають. Проте Бауман не песиміст: у «плинності» він бачить і визволення, і виклик відповідальності. Точно так само досвід стоїків (особливо Марка Аврелія, який писав свої «Роздуми» під час Маркоманських воєн) свідчить: найважчі умови є іспитом, а не вироком.

Українська філософська традиція пропонує власний погляд на цю проблему. Григорій Сковорода проповідував самопізнання як основу стійкості. Ліна Костенко в «Записках українського самашедшого» (2011) створила один із найгостріших діагнозів сучасної духовної кризи. Вахтанг Кебуладзе у своїх роботах наголошує на «дивовижі» як відправній точці: тільки той, хто зберігає здатність дивуватися, зберігає й здатність мислити.

Методичні рекомендації

Оскільки це урок узагальнення, структура може бути більш гнучкою, ніж зазвичай. Учитель / учителька може починати не з провокації, а з короткого огляду ключових тем курсу і запрошення учнів й учениць самостійно визначити, яка тема виявилась для них найбільш резонансною. Проте не варто відмовлятися від структурованих активностей, адже саме вони забезпечують глибину осмислення, а не лише емоційний відгук.

Особливу увагу варто приділити завданням на синтез: не просто пригадати, що казав той чи інший філософ, а поставити кількох мислителів в уявний діалог і запитати: як би Марк Аврелій і Камю суперечили одне одному? У чому б погодились Сковорода і Сартр? Такий підхід розвиває критичне і творче мислення.

Дизайн уроку

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Уявіть, що завтра ви прокинетесь і не знатимете, що буде з вами через рік. Не через якусь надзвичайну подію — просто тому що майбутнє справді невідоме. Що ви відчуваєте? Тривогу чи свободу? Або і те, й інше?
Давньоримський філософ Марк Аврелій правив величезною імперією, воював з варварами, пережив смерть дітей і епідемію чуми — і при цьому щодня писав у щоденник нагадування самому собі: «Не хвилюйся про те, що від тебе не залежить». Це мудрість чи самообман?
Французький екзистенціаліст Альбер Камю написав: «Треба уявити Сізіфа щасливим». Сізіф — герой грецького міфу, приречений вічно штовхати на гору камінь, який щоразу скочується вниз . Чи можна бути щасливим у безвихідній ситуації? Що це говорить нам про те, як жити в умовах нескінченної невизначеності?
Коли ти востаннє відчував / відчувала абсолютну невизначеність? Що допомогло тобі тоді? Філософія, музика, спілкування, дія, гумор чи щось інше?
Чи змінила війна те, що ти вважаєш важливим у житті? Якби довелось описати це однією думкою — що б ти сказав / сказала?

Практика

Самостійна робота

«Карта невизначеності».

Прочитайте наведені цитати.

“Ти маєш владу над своїм розумом, а не над зовнішніми подіями. Усвідом це — і ти знайдеш силу”. (Марк Аврелій, «Наодинці з собою»)

“Нація — це насамперед духовна спільнота, і вона живе, поки живе її дух. А дух — це те, чого не можна відібрати нізвідки, навіть якщо відібрали все інше”. (Л. Костенко «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала»)

Питання для аналізу:

Прочитайте обидва уривки. Яка спільна думка їх об’єднує?
Намалюйте або опишіть «Карту невизначеності» свого власного сьогодення: у лівій колонці напишіть три речі, які від вас НЕ залежать (зовнішні обставини). У правій — три речі, які залежать ТІЛЬКИ від вас (ваш внутрішній вибір).
Порівняйте свою карту зі стоїчним принципом Марка Аврелія і з думкою Ліни Костенко про «дух нації». Чи є тут паралель? Обґрунтуйте свою думку (4–6 речень).

Методичний коментар:

Це завдання є центральним для уроку. Воно поєднує класичну філософію з українським контекстом і допомагає учням й ученицям персоналізувати абстрактні ідеї. Учитель / учителька може запропонувати охочим поділитися своїми картами.

Робота в парах

«Філософський ліфт: три поверхи невизначеності».

Уявіть, що ви перебуваєте в ліфті, який зупиняється на трьох поверхах:

Поверх	Рівень	Ваше завдання
1-й	Особистий (невизначеність у власному житті: вибір, відносини, ідентичність)	Назвіть одну ситуацію невизначеності з вашого особистого досвіду цього року. Який філософський принцип (стоїцизм, екзистенціалізм, сковородинівська ідея сродної праці тощо) допоміг або міг би допомогти?
2-й	Суспільний (невизначеність в Україні під час війни: питання перемоги, відбудови, ідентичності)	Яке, на вашу думку, найбільше філософське питання стоїть перед українським суспільством сьогодні? Чи є у курсі філософії ідеї, що допомагають його осмислити?
3-й	Глобальний (невизначеність у світі: зміна клімату, ШІ, геополітичні зрушення)	Яку з глобальних проблем ви вважаєте найбільш «непрозорою» — тобто такою, де людство найменше розуміє, що робити? Чому?

Обговоріть відповіді на всі три «поверхи» з партнером / партнеркою. Запишіть ключові висновки (по 1–2 реченнях для кожного рівня).

Методичний коментар:

Завдання – «ліфт», допомагає структурувати думки, рухаючись від особистого до глобального. Завдяки трьом рівням учні й учениці побачать, що «невизначеність» — це не одна проблема, а ціла ієрархія. Учитель / учителька може попросити кілька пар поділитися своїми відповідями на 2-й або 3-й поверх.

Робота в групах

«Філософський суд над невизначеністю».

Об’єднайте клас у 4 групи. Кожна група отримує одну «роль» у суді та працює із ситуацією для обговорення. Перед вами два реальних приклади відповіді на невизначеність.

Приклад 1. Після початку широкомасштабної війни росії проти України у лютому 2022 року українці й українки за кілька тижнів виявили безпрецедентний рівень волонтерства: за даними Інституту громадянського суспільства, у квітні 2022 р. понад 9 мільйонів людей долучилися до волонтерської діяльності. Люди, не знаючи, що буде завтра, почали діяти зараз.

Приклад 2. Американський психолог Мартін Селіґман описав феномен «набутої безпорадності» (learned helplessness): якщо люди тривалий час переживають ситуації, де їхні дії нічого не змінюють, вони припиняють будь-які спроби навіть тоді, коли вже мають таку можливість.

Кожна група отримує одну «роль» у суді:

Група 1. «Стоїки»: захищають принцип: «Дій у тому, що залежить від тебе, прийми те, що ні».
Група 2. «Екзистенціалісти»: захищають принцип: «Ти є те, що ти робиш — автентичність через вибір».
Група 3. «Скептики»: ставлять під сумнів: «Чи не є філософський оптимізм розкішшю, недоступною тим, хто на межі?»
Група 4. «Синтезатори»: пропонують: «Яке філософське поєднання найкраще пояснює, чому одні ламаються, а інші — тримаються?»

Кожна група готує короткий виступ (2–3 хвилини) та відповідає на запитання інших груп. Наприкінці вчитель / учителька проводить підсумкове голосування: яка філософська стратегія виявилась найбільш переконливою?

Методичний коментар:

Це ключове завдання уроку. Воно розвиває одразу кілька компетентностей — критичне мислення, аргументацію, командну роботу. Важливо попередити учнів й учениць, що “програш” у суді — це не оцінка їхніх особистих переконань, а навчальна ситуація.

Самостійна робота

«Камю або Марк Аврелій — хто правий?» Два погляди на невизначеність і страждання.

Альбер Камю, «Міф про Сізіфа»: «Нема такої долі, яку б не можна було здолати зневагою».

Епіктет, «Бесіди»: «До свободи веде лише одна дорога: презирство до того, що не залежить від нас».

Питання для обговорення:

Порівняйте позиції Камю і Епіктета: у чому вони схожі? У чому суттєво різняться?
Камю говорить про «зневагу» до долі, Епіктет — про «презирство» підвладного і непідвладного. Яка з цих стратегій здається вам більш практичною для людини в умовах сучасної України?
Напишіть коротке есе-розмірковування (7–10 речень) з власною аргументованою відповіддю на запитання: «Що дає філософія для боротьби зі страхом і невизначеністю?»

Методичний коментар:

Важливо, щоб учні й учениці не просто вибрали «правильного» філософа, а побачили, що різні традиції пропонують різні, але рівно чесні відповіді. Оцінюйте якість аргументації, а не конкретну позицію.

Самостійна робота

«Свобода вибору та етичний вибір в умовах граничної невизначеності»

«У людини можна відібрати все, окрім одного: останньої людської свободи — обирати власне ставлення до будь-яких обставин, обирати свій власний шлях». (Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу»)

«Ми не можемо змінити те, що сталося, ми не можемо змінити те, що зробили ми або що зробили нам, але ми можемо обирати, як нам жити зараз». (Едіт Еґер «Вибір»)

Питання для аналізу:

Проаналізуйте термін «остання свобода»: що саме не може відібрати у вас ворог, навіть за умови фізичних обмежень (обстріли, відключення світла, евакуація)?
Застосуйте до сучасності: наведіть приклад із життя сучасної України (воїн, волонтер, цивільний), де людина продемонструвала цю «останню свободу», обравши гідне ставлення, замість відчаю.
Сформулюйте ваш особистий «Вибір на сьогодні». Що конкретно ви можете зробити у своєму навчанні чи допомозі близьким, щоб цей день мав сенс, попри невизначеність майбутнього?

Робота в групах

Об’єднайте клас у 3–4 групи. Кожна група складає короткий «Маніфест покоління» (5–7 тез) — відповідь на запитання: «Як жити та мислити в умовах сьогоднішньої невизначеності?» Маніфест має:

спиратися на принаймні дві філософські ідеї, вивчені впродовж курсу;
містити щонайменше два приклади із сучасного українського досвіду;
формулювати конкретні дії або установки, а не лише абстрактні принципи.

Після написання групи презентують свої маніфести. Клас обирає (голосуванням) найбільш переконливий. Фінальний варіант може бути розміщений у класній кімнаті або на шкільному вебсайті.

Методичний коментар:

«Маніфест» — жанр, який учні й учениці інтуїтивно розуміють. Він дає простір для творчості та синтезу. Зверніть увагу на те, щоб групи не обмежувались гаслами: важлива аргументація. Наприкінці можна порівняти маніфести класу з реальними маніфестами: наприклад, «Маніфестом гуманістів» (1933, 1973, 2003) або зверненням Ліни Костенко «Гуманітарна аура нації».

Домашнє завдання

Знайдіть пісню, вірш, фільм або картину, яка, на ваш погляд, найточніше передає досвід невизначеності та стійкості. Підготуйте презентацію з обґрунтуванням вибору: чому саме цей твір? Яка філософська ідея в ньому закодована? Як ви бачите себе в цій невизначеності.

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити, що таке невизначеність як філософська категорія та навести приклади з власного досвіду.	☐	☐	☐
Я вмію аналізувати різні стратегії поведінки людини в умовах невизначеності та оцінювати їхню ефективність.	☐	☐	☐
Я розумію, як екзистенціалізм, стоїцизм та сучасна філософія пропонують відповіді на виклики нестабільного світу.	☐	☐	☐
Я можу застосувати філософські поняття до аналізу конкретних ситуацій.	☐	☐	☐
Я здатен / здатна сформулювати власний філософський підхід до подолання труднощів у сучасному контексті.	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 35. Філософський світогляд у невизначених умовах сьогодення

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Провокаційні запитання для обговорення

Завдання 1. Уявіть, що завтра ви прокинетесь і не знатимете, що буде з вами через рік. Не через якусь надзвичайну подію — просто тому що майбутнє справді невідоме. Що ви відчуваєте? Тривогу чи свободу? Або і те, й інше?

Завдання 2. Давньоримський філософ Марк Аврелій правив величезною імперією, воював з варварами, пережив смерть дітей і епідемію чуми — і при цьому щодня писав у щоденник нагадування самому собі: «Не хвилюйся про те, що від тебе не залежить». Це мудрість чи самообман?

Завдання 3. Французький екзистенціаліст Альбер Камю написав: «Треба уявити Сізіфа щасливим». Сізіф — герой грецького міфу, приречений вічно штовхати на гору камінь, який щоразу скочується вниз . Чи можна бути щасливим у безвихідній ситуації? Що це говорить нам про те, як жити в умовах нескінченної невизначеності?

Завдання 4. Коли ти востаннє відчував / відчувала абсолютну невизначеність? Що допомогло тобі тоді? Філософія, музика, спілкування, дія, гумор чи щось інше?

Завдання 5. Чи змінила війна те, що ти вважаєш важливим у житті? Якби довелось описати це однією думкою — що б ти сказав / сказала?

Практика

Завдання 6.

«Карта невизначеності».

Прочитайте наведені цитати.

“Нація — це насамперед духовна спільнота, і вона живе, поки живе її дух. А дух — це те, чого не можна відібрати нізвідки, навіть якщо відібрали все інше.” (Л. Костенко «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала»)

Прочитайте обидва уривки. Яка спільна думка їх об’єднує?

Намалюйте або опишіть «Карту невизначеності» свого власного сьогодення: у лівій колонці напишіть три речі, які від вас НЕ залежать (зовнішні обставини). У правій — три речі, які залежать ТІЛЬКИ від вас (ваш внутрішній вибір).

Порівняйте свою карту зі стоїчним принципом Марка Аврелія і з думкою Ліни Костенко про «дух нації». Чи є тут паралель? Обґрунтуйте свою думку (4–6 речень).

Завдання 7.

«Філософський ліфт: три поверхи невизначеності».

Уявіть, що ви перебуваєте в ліфті, який зупиняється на трьох поверхах:

Поверх	Рівень	Ваше завдання
1-й	Особистий (невизначеність у власному житті: вибір, відносини, ідентичність)	Назвіть одну ситуацію невизначеності з вашого особистого досвіду цього року. Який філософський принцип (стоїцизм, екзистенціалізм, сковородинівська ідея сродної праці тощо) допоміг або міг би допомогти?
2-й	Суспільний (невизначеність в Україні під час війни: питання перемоги, відбудови, ідентичності)	Яке, на вашу думку, найбільше філософське питання стоїть перед українським суспільством сьогодні? Чи є у курсі філософії ідеї, що допомагають його осмислити?
3-й	Глобальний (невизначеність у світі: зміна клімату, ШІ, геополітичні зрушення)	Яку з глобальних проблем ви вважаєте найбільш «непрозорою» — тобто такою, де людство найменше розуміє, що робити? Чому?

Завдання 8.

«Філософський суд над невизначеністю».

Об’єднайтесь у 4 групи. Кожна група отримує одну «роль» у суді та працює із ситуацією для обговорення. Перед вами два реальних приклади відповіді на невизначеність.

Приклад 1. Після початку широкомасштабної війни росії проти України у лютому 2022 року українці й українки за кілька тижнів виявили безпрецедентний рівень волонтерства: за даними Інституту громадянського суспільства, у квітні 2022 р. понад 9 мільйонів людей долучилися до волонтерської діяльності. Люди, не знаючи, що буде завтра, почали діяти зараз.

Приклад 2. Американський психолог Мартін Селіґман описав феномен «набутої безпорадності» (learned helplessness): якщо люди тривалий час переживають ситуації, де їх дії нічого не змінюють, вони припиняють будь-які спроби навіть тоді, коли вже мають таку можливість.

Кожна група отримує одну «роль» у суді:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 9.

«Камю або Марк Аврелій — хто правий?» Два погляди на невизначеність і страждання.

Альбер Камю, «Міф про Сізіфа»: «Нема такої долі, яку б не можна було здолати зневагою».

Епіктет, «Бесіди»: «До свободи веде лише одна дорога: презирство до того, що не залежить від нас».

Питання для обговорення:

Порівняйте позиції Камю і Епіктета: у чому вони схожі? У чому суттєво різняться?

Камю говорить про «зневагу» до долі, Епіктет — про «презирство» підвладного і непідвладного. Яка з цих стратегій здається вам більш практичною для людини в умовах сучасної України?

Напишіть коротке есе-розмірковування (7–10 речень) з власною аргументованою відповіддю на запитання: «Що дає філософія для боротьби зі страхом і невизначеністю?»

Завдання 10.

«Свобода вибору та етичний вибір в умовах граничної невизначеності»

Проаналізуйте термін «остання свобода»: Що саме не може відібрати у вас ворог, навіть за умови фізичних обмежень (обстріли, відключення світла, евакуація)?

Застосуйте до сучасності: наведіть приклад із життя сучасної України (воїн, волонтер, цивільний), де людина продемонструвала цю «останню свободу», обравши гідне ставлення замість відчаю.

Сформулюйте ваш особистий «Вибір на сьогодні». Що конкретно ви можете зробити у своєму навчанні чи допомозі близьким, щоб цей день мав сенс, попри невизначеність майбутнього?

Завдання 11.

Складіть короткий «Маніфест покоління» (5–7 тез) — відповідь на запитання: «Як жити та мислити в умовах сьогоднішньої невизначеності?» Маніфест має:

спиратися на принаймні дві філософські ідеї, вивчені впродовж курсу;
містити щонайменше два приклади із сучасного українського досвіду;
формулювати конкретні дії або установки, а не лише абстрактні принципи.

Домашнє завдання

Завдання 12.

Прогрес

Оцініть свої досягнення на уроці:

Критерії оцінки	Ні	Частково	Так
Я можу пояснити, що таке невизначеність як філософська категорія та навести приклади з власного досвіду.	☐	☐	☐
Я вмію аналізувати різні стратегії поведінки людини в умовах невизначеності та оцінювати їхню ефективність.	☐	☐	☐
Я розумію, як екзистенціалізм, стоїцизм та сучасна філософія пропонують відповіді на виклики нестабільного світу.	☐	☐	☐
Я можу застосувати філософські поняття до аналізу конкретних ситуацій.	☐	☐	☐
Я здатен / здатна сформулювати власний філософський підхід до подолання труднощів у сучасному контексті.	☐	☐	☐

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе