Урок 38. Метод «Мікроскоп»: усе почуте, прочитане чи побачене варто пильно розглядати. Частина 1.

Тема.  Метод «Мікроскоп»: усе почуте, прочитане чи побачене варто  пильно розглядати. Частина 1.

Урок 38

---

•  метод «Мікроскоп»

---

Метод мікроскопа в критичному аналізі передбачає  виокремлення  конкретних елементів тексту та скрупульозне дослідження,  як мікроскоп дає змогу вченим наблизити дрібні деталі, не помітні  неозброєним оком. 

 Як це працює? 

Використовуйте 3-етапний підхід

1. Ставте детальні аналітичні запитання, які піддають сумніву загальну інформацію. 
2. Шукайте суперечності, припущення або прогалини в інформації.
3. Виокремлюйте невеликі (однак важливі, на вашу думку) частини в тексті  (цитату,  статистику, фотографію тощо) та перевіряйте їх за допомогою інших джерел. 

Приклади  запитань для використання методу мікроскопа:

1. Що саме автор стверджує? Чи можемо ми перефразувати це чіткіше?
2. Які конкретні факти використано, і чому, можливо, автор їх вибрав?
3. Чи ховається за цією заявою якесь припущення? 
4. Які докази надано – сильні, слабкі, або ж їх зовсім немає?
5. Чи можна висловлене витлумачити декількома способами? 
6. Як змінилося б наше розуміння, якби ми мали більше контексту (історичного, культурного, політичного)?
7. Як зміна однієї невеликої деталі впливає на загальний результат чи висновок?
8. Які джерела цієї інформації? Як їхня потенційна суб’єктивність/об’єктивність може вплинути на висновки?

---

Порада для вчителя

Обговоріть текст, поданий нижче, про Паскуаля Мокумбі, відповідаючи на запитання: 

1. Що для вас особисто є переконливішим доказом – числа з аналітики чи персональні спостереження?
2. Як ви визначаєте добробут громадян свого села / міста?
3. Чи погоджуєтеся ви з методом оцінювання благополуччя, запропонованим Паскуалем Мукумбі? Чому ви так вважаєте?  
4. Наскільки докази прем’єр-міністра є сильними?
5. Чи можна їх тлумачити декількома способами?  Як саме?
6. Які ще джерела інформації можна було б використати, щоб перевірити достовірність висновків прем’єр-міністра?
7. Як цей приклад ілюструє культурні або економічні особливості Мозамбіку? 

Паскуаль Мокумбі, який був прем’єр-міністром Мозамбіку в 1994-2004 роках, у 2002-му відвідав Стокгольм. Коли ми зустрілися, він сказав, що його країна досягла великих економічних успіхів. Я запитав, із чого він зробив такі висновки (зрештою, якість економічної статистики в Мозамбіку була не дуже високою). Може, він аналізував ВВП на душу населення?

«Так, на цифри я теж дивився, — відповів він, але вони справді не завжди точні. Зазвичай щороку я дивлюся паради на Перше травня. Вони в нас дуже популярні. І я намагаюся роздивитися, у що взуті люди. Я знаю, що в цей день вони вбираються в найкращий одяг. Я знаю, що ніхто не може позичити взуття в сусіда, тому що сусід теж прийде на парад. Отже, я дивлюся на взуття. Мені добре видно, прийшла людина босоніж, у поганому взутті чи хорошому. Я можу порівняти з тим, що бачив торік».

«Коли я подорожую країною, то дивлюся на будівництва. Навкруги нового будівельного майданчика поросла трава — це погано. Але якщо робітники продовжують класти цеглу, то я розумію, що в людей є гроші, щоб інвестувати в нерухомість, а не проїдати їх щодня».

Мудрий прем’єр-міністр аналізує цифри, але дивиться не лише на цифри.

(З книги «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо»,  Ганс Рослінг, Уля Рослінг, Анна Рослінг-Рьонлюнд )

---

Завдання 1.

Зважаючи на інформацію з тексту про прем’єр-міністра Мозамбіку, склади  власний перелік “підказок”, які можуть засвідчувати зміну добробуту певної групи людей (твоїх однокласників, сусідів, громадян країни). 

_____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________

Завдання 2.

Прочитай текст про гречку з книги Олексія Коваленка «Фрукти проти овочів». Постав поруч уточнювальні запитання до виокремлених фрагментів. Підкресли все, що потребує перевірки «під мікроскопом». Порівняй свої виокремлені фрагменти з тими, які виділили твої однокласники/-ниці. 

Порада для вчителя

Текст про гречку взятий з книги авторитетного експерта – Олексія Коваленка. І хоча книгу написано у жартівливій манері, однак фактам, наведеним автором, можна довіряти. Робота з цим текстом – це гарний приклад зайвої перевірки всього, що нам подають експерти. Піддавайте сумніву всі твердження, шукайте на них відповіді й робіть висновок: цьому авторові можна довіряти (або ні). 

1. Гречка (Fagopyrum esculentum) — продукт, який має стратегічне значення в Україні. Ця рослина не одного депутата привела до омріяного крісла, челенджі з її накопичення під час будь-якого катаклізму поширюються магазинами — і то без усіляких тік-токів з інстаграмами.
2. Гречка — це сакральна цінність. Гречка – це сила духу. Гречка — це горішок.Власне такий у цієї рослини тип плоду. Їмо ми кашу вже зі зварених насінин, але якщо в тарілку просочився вкритий темною твердою оболонкою агент – то це плід у всій своїй екзокарпній красі. Він схожий на горіх. Такий само сухий, з такою ж здерев’янілою оболонкою, такий же однонасінний, але дуже маленький.
3. На наших столах ця рослина так прижилася, що ми вже давно вважаємо цю зайду своєю в дошку. Як і більшість усього у світі, ця культура Made in China.Вважають, що процеси її одомашнення почалися за 6000 років до нашої ери на території Центральної Азії, переважно в межах сучасної провінції Юньнань (Ohnishi; Matsuoka, 1996). Але вона швидко поширилася по земній кулі й уже у 2006-му сорти, створені в Канаді, наче Магеллан, повернулися в Китай, зробивши навколосвітню подорож на зло всім плоскоземельцям.
4. Гречка має безліч чеснот: у ній до 13% білка, 3% жирів та 72% вуглеводів, з яких 10% припадає на харчові волокна. Це смачний низькокалорійний продукт, з якого можна не лише зварити кашу чи спекти гречаники. В Азії гречка — це насамперед борошно, з якого роблять безліч видів вермішелі. У Кореї з неї виготовляють мармеладку під назвою мемілмук.
5. Але якщо є гречані десерти, то мають бути й напої.І ними хоч залийся. Якщо алергія на глютен не дає вам посмакувати пивом — то ви просто ще не знайшли гречане, адже в ньому немає гліадину, гордеїну та прагнення вбити ваш чутливий до цих сполук організм. У Франції і США з гречки женуть добряче віскі, а у Японії 25-градусну субстанцію – сьотю. Проте якщо алкоголь вас не цікавить, саме час заварити гречаний чай. На суху сковорідку киньте сирих насінинок цієї рослини, добряче їх підсушіть, а потім залийте окропом. Ви неймовірні, навіть якщо ваш чай нагадує суп.
6. Проте в кожної монети є зворотний бік. Якщо якась частина рослини корисна, то це не означає, що її треба в запалі поглинати всю. У гречки найкраще обмежитися горішками. Мода на мікросалати й поїдання квіток цієї рослини обертається опіками від сполук фагопіринів, адже останні перетворюють гречку на лайтову версію борщівника. Тому стрибати у гречку — насправді досить пікантне й навіть пекуче в усіх сенсах заняття.

Завдання 3.

Прочитай текст.  Постав 8 запитань, які дають змогу розглянути цей текст під мікроскопом.  Підкресли все, що, на твою думку, потребує ретельної перевірки. Зроби висновок про достовірність наведеної інформації. 

Американські вчені уявили, який ми матимемо вигляд через 100 тисяч років, а також вони впевнені, що протягом цього часу людство зможе знайти позаземне життя, – пише ТСН.

Микола Ламм та доктор Алан Кван з Вашингтонського університету, спираючись на історію, спробували з’ясувати, як же будуть виглядати люди через 100 тисяч років. 

Учені вважають, що колонізація інших планет стане одним з ключових факторів майбутніх фізичних змін. З огляду на те, що людина буде заселяти все більш віддалені від Сонця куточки космосу, нестача світла істотно збільшить у розмірах очні яблука: вони стануть схожі на очі аніме-персонажів. Нестача гравітації теж зробить свою справу: збільшаться повіки. Космонавти Міжнародної космічної станції, які живуть в повній невагомості, нерідко відчувають розлади зору й деяку дезорієнтацію. Зрештою, зазначають науковці, обличчя людей теж дещо зміняться: пропорції стануть більшими, лінії  – виразнішими, а носи – прямими. Ніздрі ставатимуть ширшими, щоб справитися з меншою кількістю кисню в інших атмосферах. Розмір черепа людини майбутнього зміниться у зв’язку зі збільшенням розміру самого мозку.  Такий мозок допоможе активніше просуватися в складних питаннях, пов’язаних з космічними подорожами.
Ймовірно, нано-чипи будуть вмонтовані в голови, щоб отримувати зображення й звуки для розваг та комунікації з іншими.
(За матеріалами https://tsn.ua/nauka_it/vcheni-pokazali-yak-viglyadatimut-lyudi-cherez-100-tisyach-rokiv-298001.html )

_____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________

Тема.  Метод «Мікроскоп»: усе почуте, прочитане чи побачене варто  пильно розглядати. Частина 1.

Урок 38

---

•  метод «Мікроскоп»

---

Метод мікроскопа в критичному аналізі передбачає  виокремлення  конкретних елементів тексту та скрупульозне дослідження,  як мікроскоп дає змогу вченим наблизити дрібні деталі, не помітні  неозброєним оком. 

 Як це працює? 

Використовуйте 3-етапний підхід

1. Ставте детальні аналітичні запитання, які піддають сумніву загальну інформацію. 
2. Шукайте суперечності, припущення або прогалини в інформації.
3. Виокремлюйте невеликі (однак важливі, на вашу думку) частини в тексті  (цитату,  статистику, фотографію тощо) та перевіряйте їх за допомогою інших джерел. 

Приклади  запитань для використання методу мікроскопа:

1. Що саме автор стверджує? Чи можемо ми перефразувати це чіткіше?
2. Які конкретні факти використано, і чому, можливо, автор їх вибрав?
3. Чи ховається за цією заявою якесь припущення? 
4. Які докази надано – сильні, слабкі, або ж їх зовсім немає?
5. Чи можна висловлене витлумачити декількома способами? 
6. Як змінилося б наше розуміння, якби ми мали більше контексту (історичного, культурного, політичного)?
7. Як зміна однієї невеликої деталі впливає на загальний результат чи висновок?
8. Які джерела цієї інформації? Як їхня потенційна суб’єктивність/об’єктивність може вплинути на висновки?

---

Паскуаль Мокумбі, який був прем’єр-міністром Мозамбіку в 1994-2004 роках, у 2002-му відвідав Стокгольм. Коли ми зустрілися, він сказав, що його країна досягла великих економічних успіхів. Я запитав, із чого він зробив такі висновки (зрештою, якість економічної статистики в Мозамбіку була не дуже високою). Може, він аналізував ВВП на душу населення?
«Так, на цифри я теж дивився, — відповів він, але вони справді не завжди точні. Зазвичай щороку я дивлюся паради на Перше травня. Вони в нас дуже популярні. І я намагаюся роздивитися, у що взуті люди. Я знаю, що в цей день вони вбираються в найкращий одяг. Я знаю, що ніхто не може позичити взуття в сусіда, тому що сусід теж прийде на парад. Отже, я дивлюся на взуття. Мені добре видно, прийшла людина босоніж, у поганому взутті чи хорошому. Я можу порівняти з тим, що бачив торік».
«Коли я подорожую країною, то дивлюся на будівництва. Навкруги нового будівельного майданчика поросла трава — це погано. Але якщо робітники продовжують класти цеглу, то я розумію, що в людей є гроші, щоб інвестувати в нерухомість, а не проїдати їх щодня».
Мудрий прем’єр-міністр аналізує цифри, але дивиться не лише на цифри.
(З книги «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо»,  Ганс Рослінг, Уля Рослінг, Анна Рослінг-Рьонлюнд )

---

Завдання 1.

Зважаючи на інформацію з тексту про прем’єр-міністра Мозамбіку, склади  власний перелік “підказок”, які можуть засвідчувати зміну добробуту певної групи людей (твоїх однокласників, сусідів, громадян країни). 

_____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________

Завдання 2.

Прочитай текст про гречку з книги Олексія Коваленка «Фрукти проти овочів». Постав поруч уточнювальні запитання до виокремлених фрагментів. Підкресли все, що потребує перевірки «під мікроскопом». Порівняй свої виокремлені фрагменти з тими, які виділили твої однокласники/-ниці. 

1. Гречка (Fagopyrum esculentum) — продукт, який має стратегічне значення в Україні. Ця рослина не одного депутата привела до омріяного крісла, челенджі з її накопичення під час будь-якого катаклізму поширюються магазинами — і то без усіляких тік-токів з інстаграмами.
2. Гречка — це сакральна цінність. Гречка – це сила духу. Гречка — це горішок.Власне такий у цієї рослини тип плоду. Їмо ми кашу вже зі зварених насінин, але якщо в тарілку просочився вкритий темною твердою оболонкою агент – то це плід у всій своїй екзокарпній красі. Він схожий на горіх. Такий само сухий, з такою ж здерев’янілою оболонкою, такий же однонасінний, але дуже маленький.
3. На наших столах ця рослина так прижилася, що ми вже давно вважаємо цю зайду своєю в дошку. Як і більшість усього у світі, ця культура Made in China.Вважають, що процеси її одомашнення почалися за 6000 років до нашої ери на території Центральної Азії, переважно в межах сучасної провінції Юньнань (Ohnishi; Matsuoka, 1996). Але вона швидко поширилася по земній кулі й уже у 2006-му сорти, створені в Канаді, наче Магеллан, повернулися в Китай, зробивши навколосвітню подорож на зло всім плоскоземельцям.
4. Гречка має безліч чеснот: у ній до 13% білка, 3% жирів та 72% вуглеводів, з яких 10% припадає на харчові волокна. Це смачний низькокалорійний продукт, з якого можна не лише зварити кашу чи спекти гречаники. В Азії гречка — це насамперед борошно, з якого роблять безліч видів вермішелі. У Кореї з неї виготовляють мармеладку під назвою мемілмук.
5. Але якщо є гречані десерти, то мають бути й напої.І ними хоч залийся. Якщо алергія на глютен не дає вам посмакувати пивом — то ви просто ще не знайшли гречане, адже в ньому немає гліадину, гордеїну та прагнення вбити ваш чутливий до цих сполук організм. У Франції і США з гречки женуть добряче віскі, а у Японії 25-градусну субстанцію – сьотю. Проте якщо алкоголь вас не цікавить, саме час заварити гречаний чай. На суху сковорідку киньте сирих насінинок цієї рослини, добряче їх підсушіть, а потім залийте окропом. Ви неймовірні, навіть якщо ваш чай нагадує суп.
6. Проте в кожної монети є зворотний бік. Якщо якась частина рослини корисна, то це не означає, що її треба в запалі поглинати всю. У гречки найкраще обмежитися горішками. Мода на мікросалати й поїдання квіток цієї рослини обертається опіками від сполук фагопіринів, адже останні перетворюють гречку на лайтову версію борщівника. Тому стрибати у гречку — насправді досить пікантне й навіть пекуче в усіх сенсах заняття.

Завдання 3.

Прочитай текст.  Постав 8 запитань, які дають змогу розглянути цей текст під мікроскопом.  Підкресли все, що, на твою думку, потребує ретельної перевірки. Зроби висновок про достовірність наведеної інформації. 

Американські вчені уявили, який ми матимемо вигляд через 100 тисяч років, а також вони впевнені, що протягом цього часу людство зможе знайти позаземне життя, – пише ТСН.

Микола Ламм та доктор Алан Кван з Вашингтонського університету, спираючись на історію, спробували з’ясувати, як же будуть виглядати люди через 100 тисяч років. 

Учені вважають, що колонізація інших планет стане одним з ключових факторів майбутніх фізичних змін. З огляду на те, що людина буде заселяти все більш віддалені від Сонця куточки космосу, нестача світла істотно збільшить у розмірах очні яблука: вони стануть схожі на очі аніме-персонажів. Нестача гравітації теж зробить свою справу: збільшаться повіки. Космонавти Міжнародної космічної станції, які живуть в повній невагомості, нерідко відчувають розлади зору й деяку дезорієнтацію. Зрештою, зазначають науковці, обличчя людей теж дещо зміняться: пропорції стануть більшими, лінії  – виразнішими, а носи – прямими. Ніздрі ставатимуть ширшими, щоб справитися з меншою кількістю кисню в інших атмосферах. Розмір черепа людини майбутнього зміниться у зв’язку зі збільшенням розміру самого мозку.  Такий мозок допоможе активніше просуватися в складних питаннях, пов’язаних з космічними подорожами.
Ймовірно, нано-чипи будуть вмонтовані в голови, щоб отримувати зображення й звуки для розваг та комунікації з іншими.
(За матеріалами https://tsn.ua/nauka_it/vcheni-pokazali-yak-viglyadatimut-lyudi-cherez-100-tisyach-rokiv-298001.html )

_____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________