Урок 4. «Місто» Валерʼяна Підмогильного. Підмогильний у культурних контекстах 1920-х
Матеріал
Урок 4. «Місто» Валерʼяна Підмогильного. Підмогильний у культурних контекстах 1920-х
- “Ланка”
- Переклад
- Репресії
«Це ж велике щастя — знайти щось велике там, де всі добачали тільки дріб’язок!» — це цитата з «Невеличкої драми» Валерʼяна Підмогильного, роману, який вийшов після «Міста». Цю думку у тексті висловлює професор біохімії, який ставить свої дослідження понад усе.
Однак, подібною тезою можна окреслити і погляд Валерʼяна Підмогильного на світ довкола. Поміркуй, як письменник міг втілювати проголошене в життя? Озирнися довкола та наведи власний приклад.
Завдання 1.
Прочитай фрагмент статті літературознавиці Ярини Цимбал «36 зі 120: парадокси Валер’яна Підмогильного» на сайті «Локальна історія» та виконай завдання опісля.
Це була доба творчого розквіту Підмогильного. У Києві він знайшов не лише дружину, роботу та видавців, а й товаришів-однодумців. Культурне середовище дуже багато важило у 1920-х роках, зокрема й для Підмогильного. Виникали й розпадалися літературні організації й асоціації, велися непримиренні суперечки, і саме це — можливість висловити та боронити свою позицію — було найголовнішим. Це й відрізняє шалені 1920-ті від наступного десятиліття.
Підмогильний не залишився осторонь: вступив в Аспис (Асоціація письменників), із надр якого вийшла група «Ланка». «Ланківців» було тільки семеро, і це чільні письменники тієї доби і ХХ століття. А 7 листопада 1926 року з «Ланки» постав МАРС — Майстерня Революційного Слова. У новій літорганізації учасників було аж… десятеро. МАРС проіснував зовсім недовго — лише рік, та саме ця група, ці люди, цей період міцно ввійшли в історію української літератури. МАРСу вже давно не було, але навіть на початку 1930-х партійні вожді лаяли на з’їздах «попутників-марсівців», а сексоти ДПУ справно інформували органи про учасників групи.
Нечисленна «Ланка»–МАРС — найбільш цілісне літературне угруповання 1920-х років. Саме тому, що тут об’єдналися однодумці, які ніколи не гналися за масовістю. До того ж це були однодумці не лише ідеологічні, а однодумці, так би мовити, формальні й естетичні, хоча й геть різні.
- Чим було особливим десятиліття 1920-х?
- Пригадай з минулого уроку, яким це десятиліття було для розвитку міст. Поміркуй, як повʼязаний культурний та урбаністичний розвитки?
- Чим була особлива «Ланка» як угруповання?
- Чому письменникам було важливо обʼєднуватися у ті чи інші групи? Пригадай письменників й письменниць, які також гуртувалися.
Дружня порада вчителю
У нас немає мети охопити всі письменницькі обʼєднання 1920-х, розібратися в них чи запамʼятати назви, оскільки важливішим є загальний принцип і естетично-світоглядні погляди, що обʼєднують. У 10 класі ми вивчали твори поетів й поеток покоління 1960-х та 1970-х, тоді ж міркували про те, чому митцям і мисткиням важливо було гуртуватися.
Завдання 2.
Подивись на обкладинки чотирьох книжок. Поміркуй, що їх обʼєднує?
Дружня порада вчителю
Це значною мірою тест на уважність: перекладна література; у назвах трьох з текстів йдеться про людину навколо якої, вірогідно, розгортається сюжет; класична література; найважливіше — французька література. Далі нам йтиметься про переклади з французької, тож це завдання — активізація учнівських знань про французьку літературу: чиї твори читали, яких письменників знають тощо.
Валерʼян Підмогильний перекладав із французької та був дуже добре у обізнаний у французькій літературі, хоч і не отримав відповідної освіти. Свої знання мови здобував самотужки. Подейкують, що письменник одного разу заповзявся покращити свою усну французьку і пішов до репетитора, однак швидко покинув, бо знав мову краще за свого вчителя.
До його доробку належать переклади текстів Стендаля, Вольтера, Дені Дідро, Альфонса Доде, Проспера Меріме, Гюстава Флобера, Віктора Гюґо, Жоржа Дюамеля.
Видання перекладів Анатоля Франса, 1920-ті.
Крім цього Валерʼян Підмогильний був організатором, редактором і перекладачем багатотомних видань Гі де Мопассана (10 томів), Анатоля Франса (25 томів) та Оноре де Бальзака (було заплановане також багатотомне видання, однак перед репресіями у 1934 pоці встиг вийти лише перший том).
У своїй перекладацькій діяльності Валерʼян Підмогильний був близьким у поглядах до «Неокласиків» — угрупування, до якого належали Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен), Максим Рильський. Вони бачили цінність у звʼязку із українською та світовою літературною традицією, воліли її не розривати. Саме силами «Неокласиків» у 1920-ті і пізніше вийшло чимало перекладів класики українською.
У грудні 1934 року НКВС, після обшуків у квартирі письменника, знаходить підстави для арешту Валер’яна Підмогильного. Його звинуватили у приналежності до контрреволюційної організації боротьбистів, яка нібито планувала скоїти замах на керівництво комуністичної партії. Письменника спершу засудили до 10 років таборів. А у 1937 році розстріляли за повторним вироком НКВС в урочищі Сандармох разом з Миколою Кулішем, Лесем Курбасом, Валерʼяном Поліщуком, Миколою Зеровим та ще понад 1000 вʼязнів Соловецького табору.
Художні тексти Валерʼяна Підмогильного по його смерті вперше перевидали у 1989 році. Між другий накладом роману та перевиданням минуло 60 років.
Завдання 3.
Поміркуй, чому переклади зарубіжної класики та популярних текстів 1920-х були важливі для українського культурного середовища тоді? Чим ці переклади важливі для нас сьогодні?
Підготуй по 3 аргументи «за» та «проти» для дискусії на тему: «Без перекладної літератури неможливий розвиток національної».
Завдання 4.
Опрацюй фрагмент відео (10:37–16.48) «Перекладачі 1920-х: неокласики, інтелектуали, ерудити» на каналі «Український тиждень» та дай відповіді на питання опісля.
https://www.youtube.com/watch?v=oGCzt2sEr2c
- Яким перекладач Максим Стріха описує Валерʼяна Підмогильного?
- Чому, на твою думку, переклади Валерʼяна Підмогильного звучать сучасно і сьогодні?
- Як перекладацька робота допомагала Підмогильному як письменнику? І навпаки — яка письменницька допомогла перекладачеві?
Завдання 5.
Прочитай три цитати, які описують Валерʼяна Підмогильного з різних ракурсів. Назви, який із ракурсів підсвічує кожна з них?
Цитата 1
Серед свого покоління Підмогильний вирізнявся особливою нещадністю й тверезістю бачення. Менше за всіх інших він упадав у лірику. Він був одним, може єдиним справді великим українським прозаїком, — не в тому сенсі, що не писав віршів, а в тому сенсі, що його проза була справдіпрозою. Але разом з тим він був людиною свого покоління, і він поділяв з ним гіркий оптимізм його і його тверезе сп’яніння творчістю.
Юрій Шерех у рецензії на «Місто» Валерʼяна Підмогильного — «Людина і люди»
Цитата 2
Малого, я б сказав дуже малого росту, в окулярах з сильними склами, що їх вживають дуже недобачаючі люди, трохи нахилений, скромний, з милою усмішкою, тихий і непомітний серед вічної метушні будинку. Ми з Підмогильними були зв’язані, так би мовити, „велосипедно”, бо я в нього завжди позичав велосипед „Україна”, а він ніколи не мав сили мені відмовити. Лише просив привести й не зламати. Навіть тоді, коли я й ламав той велосипед і не привіз до Підмогильного, він цілий тиждень і не запитав. Лише коли я вже направив і привіз його, Підмогильний усміхаючись сказав: — Мабуть далеченько ти їздив, я тебе цілий тиждень не бачив.
Володимир Куліш у «Слові про будинок “Слово”»
Цитата 3
Коли б хтось із читачів оцих моїх літературних спогадів та запитав мене, кого з молодих українських письменників двадцятих — тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким або, по-просту кажучи, найбільш інлеліґентним, то я б ні на хвилинку не задумався і відказав — Валеріана Підмогильного.
Юрій Смолич у мемуарах «Розповіді про неспокій немає кінця»
Якби Валерʼян Підмогильний жив сьогодні, які у нього могли б були хобі? Як би він вдягався? Який би вів спосіб життя?
1. Продовжуй читати роман Валерʼяна Підмогильного «Місто» відповідно до свого плану.
2. Опрацюй відео «Валерʼян Підмогильний: великий письменник, якого у нас забрали у розквіті» на каналі «Телебачення Торонто», в якому літературознавиця Богдана Романцова та ведуча Саша Гонтар розповідають про письменника. Дай відповіді на запитання опісля.
https://www.youtube.com/watch?v=eGtSAdDxRVY&t=305s
- Якою людиною запамʼятали Валерʼяна Підмогильного?
- Чим прикметний 1928 рік в історії української літератури?
- Чому головний герой «Міста» спонукає до таких палких дискусій?
- Що Валерʼян Підмогильний написав ще, окрім «Міста»?
- Фото Підмогильного та «Ланки»:
https://localhistory.org.ua/texts/statti/36-zi-120-paradoksi-valeriana-pidmogilnogo/ - Обкладинки сучасних книжок з сайту: https://www.yakaboo.ua/
- Обкладинка «Таїс»: https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81:%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81._%D0%A2%D0%B0%D1%97%D1%81._1927.pdf
- Обкладинка «Пінґвінського острову»:
https://pmu.in.ua/mc-events/valer-ian-pidmohylnyj-125-rokiv/?mc_id=526
Урок 4. «Місто» Валерʼяна Підмогильного. Підмогильний у культурних контекстах 1920-х
- “Ланка”
- Переклад
- Репресії
«Це ж велике щастя — знайти щось велике там, де всі добачали тільки дріб’язок!» — це цитата з «Невеличкої драми» Валерʼяна Підмогильного, роману, який вийшов після «Міста». Цю думку у тексті висловлює професор біохімії, який ставить свої дослідження понад усе.
Однак, подібною тезою можна окреслити і погляд Валерʼяна Підмогильного на світ довкола. Поміркуй, як письменник міг втілювати проголошене в життя? Озирнися довкола та наведи власний приклад.
Завдання 1.
Прочитай фрагмент статті літературознавиці Ярини Цимбал «36 зі 120: парадокси Валер’яна Підмогильного» на сайті «Локальна історія» та виконай завдання опісля.
Це була доба творчого розквіту Підмогильного. У Києві він знайшов не лише дружину, роботу та видавців, а й товаришів-однодумців. Культурне середовище дуже багато важило у 1920-х роках, зокрема й для Підмогильного. Виникали й розпадалися літературні організації й асоціації, велися непримиренні суперечки, і саме це — можливість висловити та боронити свою позицію — було найголовнішим. Це й відрізняє шалені 1920-ті від наступного десятиліття.
Підмогильний не залишився осторонь: вступив в Аспис (Асоціація письменників), із надр якого вийшла група «Ланка». «Ланківців» було тільки семеро, і це чільні письменники тієї доби і ХХ століття. А 7 листопада 1926 року з «Ланки» постав МАРС — Майстерня Революційного Слова. У новій літорганізації учасників було аж… десятеро. МАРС проіснував зовсім недовго — лише рік, та саме ця група, ці люди, цей період міцно ввійшли в історію української літератури. МАРСу вже давно не було, але навіть на початку 1930-х партійні вожді лаяли на з’їздах «попутників-марсівців», а сексоти ДПУ справно інформували органи про учасників групи.
Нечисленна «Ланка»–МАРС — найбільш цілісне літературне угруповання 1920-х років. Саме тому, що тут об’єдналися однодумці, які ніколи не гналися за масовістю. До того ж це були однодумці не лише ідеологічні, а однодумці, так би мовити, формальні й естетичні, хоча й геть різні.
- Чим було особливим десятиліття 1920-х?
- Пригадай з минулого уроку, яким це десятиліття було для розвитку міст. Поміркуй, як повʼязаний культурний та урбаністичний розвитки?
- Чим була особлива «Ланка» як угруповання?
- Чому письменникам було важливо обʼєднуватися у ті чи інші групи? Пригадай письменників й письменниць, які також гуртувалися.
Завдання 2.
Подивись на обкладинки чотирьох книжок. Поміркуй, що їх обʼєднує?
Валерʼян Підмогильний перекладав із французької та був дуже добре у обізнаний у французькій літературі, хоч і не отримав відповідної освіти. Свої знання мови здобував самотужки. Подейкують, що письменник одного разу заповзявся покращити свою усну французьку і пішов до репетитора, однак швидко покинув, бо знав мову краще за свого вчителя.
До його доробку належать переклади текстів Стендаля, Вольтера, Дені Дідро, Альфонса Доде, Проспера Меріме, Гюстава Флобера, Віктора Гюґо, Жоржа Дюамеля.
Видання перекладів Анатоля Франса, 1920-ті.
Крім цього Валерʼян Підмогильний був організатором, редактором і перекладачем багатотомних видань Гі де Мопассана (10 томів), Анатоля Франса (25 томів) та Оноре де Бальзака (було заплановане також багатотомне видання, однак перед репресіями у 1934 pоці встиг вийти лише перший том).
У своїй перекладацькій діяльності Валерʼян Підмогильний був близьким у поглядах до «Неокласиків» — угрупування, до якого належали Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен), Максим Рильський. Вони бачили цінність у звʼязку із українською та світовою літературною традицією, воліли її не розривати. Саме силами «Неокласиків» у 1920-ті і пізніше вийшло чимало перекладів класики українською.
У грудні 1934 року НКВС, після обшуків у квартирі письменника, знаходить підстави для арешту Валер’яна Підмогильного. Його звинуватили у приналежності до контрреволюційної організації боротьбистів, яка нібито планувала скоїти замах на керівництво комуністичної партії. Письменника спершу засудили до 10 років таборів. А у 1937 році розстріляли за повторним вироком НКВС в урочищі Сандармох разом з Миколою Кулішем, Лесем Курбасом, Валерʼяном Поліщуком, Миколою Зеровим та ще понад 1000 вʼязнів Соловецького табору.
Художні тексти Валерʼяна Підмогильного по його смерті вперше перевидали у 1989 році. Між другий накладом роману та перевиданням минуло 60 років.
Завдання 3.
Поміркуй, чому переклади зарубіжної класики та популярних текстів 1920-х були важливі для українського культурного середовища тоді? Чим ці переклади важливі для нас сьогодні?
Підготуй по 3 аргументи «за» та «проти» для дискусії на тему: «Без перекладної літератури неможливий розвиток національної».
Завдання 4.
Опрацюй фрагмент відео (10:37–16.48) «Перекладачі 1920-х: неокласики, інтелектуали, ерудити» на каналі «Український тиждень» та дай відповіді на питання опісля.
https://www.youtube.com/watch?v=oGCzt2sEr2c
- Яким перекладач Максим Стріха описує Валерʼяна Підмогильного?
- Чому, на твою думку, переклади Валерʼяна Підмогильного звучать сучасно і сьогодні?
- Як перекладацька робота допомагала Підмогильному як письменнику? І навпаки — яка письменницька допомогла перекладачеві?
Завдання 5.
Прочитай три цитати, які описують Валерʼяна Підмогильного з різних ракурсів. Назви, який із ракурсів підсвічує кожна з них?
Цитата 1
Серед свого покоління Підмогильний вирізнявся особливою нещадністю й тверезістю бачення. Менше за всіх інших він упадав у лірику. Він був одним, може єдиним справді великим українським прозаїком, — не в тому сенсі, що не писав віршів, а в тому сенсі, що його проза була справдіпрозою. Але разом з тим він був людиною свого покоління, і він поділяв з ним гіркий оптимізм його і його тверезе сп’яніння творчістю.
Юрій Шерех у рецензії на «Місто» Валерʼяна Підмогильного — «Людина і люди»
Цитата 2
Малого, я б сказав дуже малого росту, в окулярах з сильними склами, що їх вживають дуже недобачаючі люди, трохи нахилений, скромний, з милою усмішкою, тихий і непомітний серед вічної метушні будинку. Ми з Підмогильними були зв’язані, так би мовити, „велосипедно”, бо я в нього завжди позичав велосипед „Україна”, а він ніколи не мав сили мені відмовити. Лише просив привести й не зламати. Навіть тоді, коли я й ламав той велосипед і не привіз до Підмогильного, він цілий тиждень і не запитав. Лише коли я вже направив і привіз його, Підмогильний усміхаючись сказав: — Мабуть далеченько ти їздив, я тебе цілий тиждень не бачив.
Володимир Куліш у «Слові про будинок “Слово”»
Цитата 3
Коли б хтось із читачів оцих моїх літературних спогадів та запитав мене, кого з молодих українських письменників двадцятих — тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким або, по-просту кажучи, найбільш інлеліґентним, то я б ні на хвилинку не задумався і відказав — Валеріана Підмогильного.
Юрій Смолич у мемуарах «Розповіді про неспокій немає кінця»
Якби Валерʼян Підмогильний жив сьогодні, які у нього могли б були хобі? Як би він вдягався? Який би вів спосіб життя?
1. Продовжуй читати роман Валерʼяна Підмогильного «Місто» відповідно до свого плану.
2. Опрацюй відео «Валерʼян Підмогильний: великий письменник, якого у нас забрали у розквіті» на каналі «Телебачення Торонто», в якому літературознавиця Богдана Романцова та ведуча Саша Гонтар розповідають про письменника. Дай відповіді на запитання опісля.
https://www.youtube.com/watch?v=eGtSAdDxRVY&t=305s
- Якою людиною запамʼятали Валерʼяна Підмогильного?
- Чим прикметний 1928 рік в історії української літератури?
- Чому головний герой «Міста» спонукає до таких палких дискусій?
- Що Валерʼян Підмогильний написав ще, окрім «Міста»?
- Фото Підмогильного та «Ланки»:
https://localhistory.org.ua/texts/statti/36-zi-120-paradoksi-valeriana-pidmogilnogo/ - Обкладинки сучасних книжок з сайту: https://www.yakaboo.ua/
- Обкладинка «Таїс»: https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81:%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81._%D0%A2%D0%B0%D1%97%D1%81._1927.pdf
- Обкладинка «Пінґвінського острову»:
https://pmu.in.ua/mc-events/valer-ian-pidmohylnyj-125-rokiv/?mc_id=526
Ділись та обговорюй важливе