матеріал 2

Урок 4. Шістдесятництво в літературі. Голос Ліни Костенко у літературному дискурсі

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 4. Шістдесятництво в літературі. Голос Ліни Костенко у літературному дискурсі

Опорні поняття:

“запрєщонная”
крила творчості
вибір долі

Тексти, з якими ми працюємо:

«Крила»
«Життя іде і все без коректур»
«Доля»

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:

обґрунтовує, враховуючи різні погляди, ідеї та переконання, власну позицію щодо широкого кола особистісно та суспільно актуальних проблем, зокрема порушених у художньому тексті, медіатексті [12 МОВ 1.6.1-1 П]
визначає й аналізує функції мовних засобів у текстах різної жанрово-стильової належності для використання у власному мовленні [12 МОВ 4.1.1-3 П];
визначає тему, основну ідею, перелік порушених у почутому повідомленні (зокрема художньому тексті, медіатексті) проблем, окреслює тематику і проблематику почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) для подальшої інтерпретації [10 УМД 1.4.1-1]

Гачок

Прочитайте уривок з інтерв’ю Сергія Жадана з Ліною Костенко (частина 2)
https://www.youtube.com/watch?v=CBURhcJm0OA&t=28s

«Уявіть собі ті часи, як ми мучилися. Дехто мусив друкуватися під іншим прізвищем. Я взагалі 16 років не друкувалася. Можна втратити горизонт. Ні? Через що я ніяк не можу відчути радість спілкування. Живу собі замкнута й одна. Бо так звикла. І я собі колись постановила: те, в чому тобі відмовлено, – те тобі не потрібно. Усе. От значить не друкували – ну й до всіх чортів. Зате я не займалася соцреалізмом».

Чи погоджуєтеся ви зі словами, виділеними курсивом?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 1. Прочитай коротку біографічну довідку про Ліну Костенко

Хронологія життя і творчості:

1930 — народилася 19 березня в містечку Ржищів на Київщині в родині вчителів.
1936 — сім’я переїхала до Києва.
1941–1945 — пережила Другу світову війну, що залишило глибокий слід у її світогляді.
1946 — перші публікації в журналі «Дніпро».
1952–1956 — навчання в Літературному інституті ім. Горького в Москві.
1957 — вихід першої збірки «Проміння землі».
1960-ті — активна учасниця руху «шістдесятників», виступає проти цензури, її збірку «Зоряний інтеграл» заборонено.
1977 — виходить збірка «Над берегами вічної ріки».
1979 — публікація роману у віршах «Маруся Чурай», який стає класикою української літератури.
1999 — вихід поетичного роману «Берестечко».
2010 — вихід роману «Записки українського самашедшого», першої великої прозової книги Костенко.
Нагороди: лауреатка Державної премії України ім. Т. Шевченка (1987), нагороджена Орденом Почесного Легіону (Франція, 2000).

Цікаві факти

Ліна Костенко уникає публічності, рідко дає інтерв’ю, але її виступи завжди стають подією.
Її твори перекладені багатьма мовами світу.
Вона вважає, що поезія — це не прикраса, а зброя духу
Рання поезія Ліни Костенко відрізняється інтелектуалізмом
Основні теми її збірок — мотиви природи та дитинства, інтимна лірика

Загалом творчість Ліни Костенко не відповідала соцреалістичним канонам, що не залишилося без уваги відповідних органів. Практично з перших публікацій авторка опинилася у конфронтації з панівною радянською культурою
«Залізна жінка»: близькі називають її так за незламність. Вона відмовилася від звання Героя України, відзнаки «Золотий письменник України» та не потребує інших політичних нагород.
Дитяча мрія про небо: у дитинстві мріяла стати льотчицею, змайструвала парашут із маминої парасолі та простирадла, стрибнула з даху і ледь не загинула.
Дитина під бомбами: навчалася у школі на Трухановому острові в Києві, яку спалили під час війни. Цей досвід описала у вірші «Я виросла у Київській Венеції».
16 років мовчання: через відмову писати дифірамби радянській владі та сміливу позицію твори Ліни Костенко забороняли друкувати понад 15 років.
Експедиції до Чорнобиля: поетеса неодноразово їздила до Чорнобильської зони, рятуючи там унікальні пам’ятки культури та предмети побуту.
Особисте життя: була двічі одружена. Її донька, Оксана Пахльовська, — відома письменниця та науковиця.
Проза: незважаючи на те, що Ліна Костенко — насамперед поетеса, у 2010 році вона випустила свій перший прозовий роман «Записки українського самашедшого».
Ігнорування медіа: вона майже не з’являється на публіці, не бере участі у світських заходах і не має офіційних сторінок у соцмережах, ведучи самітницький спосіб життя, присвячений творчості.

Завдання 2.

Прочитайте поезію Ліни Костенко «Крила» або прослухайте у виконані Богдана Ступки.

https://www.youtube.com/watch?v=6OoojdKkJMw&t=7s
Дайте відповіді на запитання

КРИЛА (1958)

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір”я,
А з правди, чесноти і довір”я.

У кого — з вірності у коханні.
У кого — з вічного поривання.

У кого — з щирості до роботи.
У кого — з щедрості на турботи.

У кого — з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!

Визначте основну думку вірша. Яке значення має образ «крил»?

Які художні засоби використано для створення образу польоту?

Чим, на твою думку, зумовлений «рваний» ритм вірша?

Розкрий історію написання поезії. Чому авторка обирає повернутися на батьківщину?

Ліна Костенко написала цей вірш, перебуваючи в Польщі, а точніше – у порту міста Щецін. Рік написання поезії – 1958, вона ввійшла до збірки “Мандри серця”. На створення твору поетесу спонукали відвідини польського міста Щеціна. Тоді Ліна Костенко вагалася, чи переїжджати їй до Польщі разом із коханим Єжи Пахльовським, чи – залишитися в Україні. У результаті поетеса вирішила повернутися додому і відмовитися від кохання.

Не дивно, що у вірші “Крила” Ліна Костенко показала, як сумує за Україною і жалкує, що вона – не вільний птах і не може полетіти додому. Зате – вона здатна полетіти на своїх творчих крилах та крилах своїх спогадів куди завгодно.

Заповни схеми крил: зліва напиши, з чого зроблені крила ліричної героїні, справа — твої власні.

Завдання 3.

Прослухай музичну варіацію від KOZAK SYSTEM – Крила (на вірш Ліни Костенко)

https://www.youtube.com/watch?v=ggAWNLSv0Eo

У чому спільність та відмінність «крил» у Ліни Костенко та KOZAK SYSTEM?

Завдання 4.

Прочитай поезію, виконай завдання.

Життя іде і все без коректур…

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.

Які асоціації виникають у вас під час прочитання ось цих рядків «Давно нема маркізи Помпадур, / і ми живем уже після потопу». Що вони означають? Про які часові рамки йдеться?

Маркіза Помпадур — фаворитка французького короля Людовіка XV, символ розкоші, світського блиску й легковажності XVIII століття. Її образ у поезії використано як знак минулої епохи, яка вже давно зникла.

«Після потопу» — алюзія на біблійний потоп, що символізує катастрофу, очищення й початок нового часу. У культурному контексті ХХ століття ця фраза означає життя після великих потрясінь — революцій, воєн, тоталітарних репресій.

Які художні засоби використовує авторка, щоб показати невпинний рух життя?

Які образи символізують швидкоплинність часу?

Як поетеса ставиться до людських помилок і випробовувань?

Чи можна цей твір назвати філософським?

Завдання для колективної дискусії. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що життя не можна переписати?

Завдання 5.

Прочитай та проаналізуй поезію.

Доля

Наснився мені чудернацький базар:
під небом у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш,
а другі – як бідні Міньйони.
Хтось купляв собі Долю за гріш.
А хто – і за мільйони.

Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто – золотом золотим.
А дехто – вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя ясне,
душею покликала очі…
– Ти, все одно, не візьмеш мене, –
Сказала вона неохоче.

– А може візьму?
– Ти собі затям, –
сказала вона суворо, –
за мене треба платити життям.
А я принесу тобі горе.

– То хто ж ти така?
Як твоє ім’я?
Чи варта такої плати?
– Поезія – рідна сестра моя.
А правда людська – наша мати.

І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.

Спробуй описати власне бачення «чудернацького базару»

Які долі продавалися на базарі?

Яка ціна долі? Чи виправдана вона? (за текстом)

Чому одна з доль відвернулася від потенційної покупчині?

Чи можна сприймати зазначені рядки як аксіому? Чи дотримувалися цього «правила» шістдесятники? А Ліна Костенко?
– Поезія – рідна сестра моя.
А правда людська – наша мати.

Поміркуйте разом: людина народжується з уже «написаною» долею чи все ж таки творить її сама?

Зазнач провідні художні засоби, вжиті в тексті

З чим можна попрацювати ще

Переглянути інтерв’ю Сергія Жадана з Ліною Костенко в трьох частинах:

частина 1 – https://www.youtube.com/watch?v=dPYcHKg52XY&t=137s
частина 2 – https://www.youtube.com/watch?v=CBURhcJm0OA&t=28s
частина 3 – https://www.youtube.com/watch?v=dSDvUddzQA0

Рефлексія

«Сьогодні я…»

Маю крила з…	Прагну лишити після себе..	Обираю / не обираю свою долю самостійно

Джерела

Інтерв’ю Сергія Жадана з Ліною Костенко:
- частина 1 – https://www.youtube.com/watch?v=dPYcHKg52XY&t=137s
- частина 2 – https://www.youtube.com/watch?v=CBURhcJm0OA&t=28s
- частина 3 – https://www.youtube.com/watch?v=dSDvUddzQA0
  
  https://naurok.com.ua/prezentaciya-lina-kostenko-cikavi-fakti-215595.html
  
  https://www.radiosvoboda.org/a/intervyu-liny-kostenko-ta-serhiya-zhadana/33475064.html
Тексти:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Kozak_System

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 4. Шістдесятництво в літературі. Голос Ліни Костенко у літературному дискурсі

Опорні поняття:

“запрєщонная”
крила творчості
вибір долі

Тексти, з якими ми працюємо:

«Крила»
«Життя іде і все без коректур»
«Доля»

Гачок

Прочитайте уривок з інтерв’ю Сергія Жадана з Ліною Костенко (частина 2)
https://www.youtube.com/watch?v=CBURhcJm0OA&t=28s

Завдання 1. Прочитай коротку біографічну довідку про Ліну Костенко

Хронологія життя і творчості:

1930 — народилася 19 березня в містечку Ржищів на Київщині в родині вчителів.
1936 — сім’я переїхала до Києва.
1941–1945 — пережила Другу світову війну, що залишило глибокий слід у її світогляді.
1946 — перші публікації в журналі «Дніпро».
1952–1956 — навчання в Літературному інституті ім. Горького в Москві.
1957 — вихід першої збірки «Проміння землі».
1960-ті — активна учасниця руху «шістдесятників», виступає проти цензури, її збірку «Зоряний інтеграл» заборонено.
1977 — виходить збірка «Над берегами вічної ріки».
1979 — публікація роману у віршах «Маруся Чурай», який стає класикою української літератури.
1999 — вихід поетичного роману «Берестечко».
2010 — вихід роману «Записки українського самашедшого», першої великої прозової книги Костенко.
Нагороди: лауреатка Державної премії України ім. Т. Шевченка (1987), нагороджена Орденом Почесного Легіону (Франція, 2000).

Цікаві факти

Ліна Костенко уникає публічності, рідко дає інтерв’ю, але її виступи завжди стають подією.
Її твори перекладені багатьма мовами світу.
Вона вважає, що поезія — це не прикраса, а зброя духу
Рання поезія Ліни Костенко відрізняється інтелектуалізмом
Основні теми її збірок — мотиви природи та дитинства, інтимна лірика

Загалом творчість Ліни Костенко не відповідала соцреалістичним канонам, що не залишилося без уваги відповідних органів. Практично з перших публікацій авторка опинилася у конфронтації з панівною радянською культурою
«Залізна жінка»: близькі називають її так за незламність. Вона відмовилася від звання Героя України, відзнаки «Золотий письменник України» та не потребує інших політичних нагород.
Дитяча мрія про небо: у дитинстві мріяла стати льотчицею, змайструвала парашут із маминої парасолі та простирадла, стрибнула з даху і ледь не загинула.
Дитина під бомбами: навчалася у школі на Трухановому острові в Києві, яку спалили під час війни. Цей досвід описала у вірші «Я виросла у Київській Венеції».
16 років мовчання: через відмову писати дифірамби радянській владі та сміливу позицію твори Ліни Костенко забороняли друкувати понад 15 років.
Експедиції до Чорнобиля: поетеса неодноразово їздила до Чорнобильської зони, рятуючи там унікальні пам’ятки культури та предмети побуту.
Особисте життя: була двічі одружена. Її донька, Оксана Пахльовська, — відома письменниця та науковиця.
Проза: незважаючи на те, що Ліна Костенко — насамперед поетеса, у 2010 році вона випустила свій перший прозовий роман «Записки українського самашедшого».
Ігнорування медіа: вона майже не з’являється на публіці, не бере участі у світських заходах і не має офіційних сторінок у соцмережах, ведучи самітницький спосіб життя, присвячений творчості.

Завдання 2.

Прочитайте поезію Ліни Костенко «Крила» або прослухайте у виконані Богдана Ступки.

https://www.youtube.com/watch?v=6OoojdKkJMw&t=7s
Дайте відповіді на запитання

КРИЛА (1958)

Визначте основну думку вірша. Яке значення має образ «крил»?

Які художні засоби використано для створення образу польоту?

Чим, на твою думку, зумовлений «рваний» ритм вірша?

Розкрий історію написання поезії. Чому авторка обирає повернутися на батьківщину?

Заповни схеми крил: зліва напиши, з чого зроблені крила ліричної героїні, справа — твої власні.

Завдання 3.

Завдання 4.

Прочитай поезію, виконай завдання.

Життя іде і все без коректур…

Які асоціації виникають у вас під час прочитання ось цих рядків «Давно нема маркізи Помпадур, / і ми живем уже після потопу». Що вони означають? Про які часові рамки йдеться?

Які художні засоби використовує авторка, щоб показати невпинний рух життя?

Які образи символізують швидкоплинність часу?

Як поетеса ставиться до людських помилок і випробовувань?

Чи можна цей твір назвати філософським?

Завдання для колективної дискусії. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що життя не можна переписати?

Завдання 5.

Прочитай та проаналізуй поезію.

Доля

Одні були царівен не гірш,
а другі – як бідні Міньйони.
Хтось купляв собі Долю за гріш.
А хто – і за мільйони.

Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто – золотом золотим.
А дехто – вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя ясне,
душею покликала очі…
– Ти, все одно, не візьмеш мене, –
Сказала вона неохоче.

– А може візьму?
– Ти собі затям, –
сказала вона суворо, –
за мене треба платити життям.
А я принесу тобі горе.

І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.

Спробуй описати власне бачення «чудернацького базару»

Які долі продавалися на базарі?

Яка ціна долі? Чи виправдана вона? (за текстом)

Чому одна з доль відвернулася від потенційної покупчині?

Чи можна сприймати зазначені рядки як аксіому? Чи дотримувалися цього «правила» шістдесятники? А Ліна Костенко?
– Поезія – рідна сестра моя.
А правда людська – наша мати.