Урок 4. Тема. Вступ. Як читати нонфікшн-книжки?

Тема. Вступ. Як читати нонфікшн-книжки?

Урок 4

---

• Стратегія читання
• Обкладинка
• Анотація
• Наукові терміни

• Розділ із нонфікшну «Фрукти проти овочів» ботаніка-дослідника Олексія Коваленка

---

Розглянь ілюстрацію із позами для читання від кота Інжира (авторка — Олена Павлова). Чи можеш ти запропонувати коту Інжиру ще якийсь спосіб читання книжок? Як і де ти зазвичай читаєш книжки?

---

Завдання 1. Читаємо статтю

Прочитай фрагмент конспекту лекції Надії Потоцької «Як читати нонфікшн, щоб він діяв?», у процесі читання зупинись і дай відповіді на запитання до тексту.

Дружня порада для вчителя 

Ця вправа не лише є частиною розвитку звʼязного мовлення, але й допоможе глибше осягнути коло інтересів та читацьких стратегій ваших учнів, щоб зрозуміти, на яких темах краще зупинитись та які книжки обирати для аналізу.

Як читати нонфікшн, щоб він діяв?

1. Обирайте книжки стратегічно. Спирайтеся на свої актуальні проблеми чи потреби. Наприклад, якщо вам зараз потрібно навчитися бігати, обирайте книжку про біг.
   1. Що тобі цікаво зараз?
   2. Яка тема тебе драйвить і захоплює?
   3. На яку тематику ти дивишся відео чи слухаєш подкасти? 

2. Обирайте паперові книги. Вони засвоюються в шість разів ефективніше, ніж електронні, і ще ефективніше — ніж аудіокнижки. Паперова книжка дає можливість у ній креслити й підкреслювати, лишати коментарі та повертатися знову до моментів, що зацікавили.
   1. Чи був у тебе досвід читання електронних книжок? 
   2. Чи ти слухаєш аудіокнижки? 
   3. Чим, на твою думку, відрізняються три формати споживання книжок: читання паперової книжки, читання електронної книжки, слухання аудіокнижки. 

3. Формуйте цілі для прочитання книжки. Це має бути конкретна, вимірювана й зрозуміла ціль, результати якої будуть вам корисні. Коли є визначена ціль, тоді поради й цитати з книжки нанизуються на вашу потребу та стає набагато легше фіксувати для себе корисну інформацію.
   1. Якими можуть бути цілі для прочитання книжки? 
   2. Змоделюй ситуацію: чим книжка може бути корисною, як вона може допомогти досягнути цілі?

4. Познайомтеся з книжкою. Погортайте книжку, ознайомтеся зі змістом і порушеними темами, прочитайте декілька сторінок, щоб оцінити стиль автора — так ви зрозумієте, чи підходить вам ця книжка, і налаштуєтесь на її прочитання. 
   1. Чому не варто оцінювати книжку лише за автором чи обкладинкою? 
   2. Чому важливо переглянути зміст і структуру книжки перед початком читання?

5. Читайте повільно. Науковці виявили: якщо змушувати людину читати швидко, у неї значно менше шансів осягнути складний або серйозний матеріал.
   1. Поясни: що означає — читати повільно?

6. Фіксуйте цікаві думки, факти та інструменти. Якщо цього не робити, то вже за кілька годин ви не зможете згадати й основну частину прочитаного. Як фіксувати:
   • підкреслювати й коментувати олівцем/ручкою все, що цікаво;
   • після прочитання кожного розділу зберігати всі важливі підкреслення й коментарі;
   • писати свій висновок або думки про кожний з розділів;
   • після прочитання книги збирати конспект докупи в одному файлі та писати декілька абзаців рефлексій про книжку;
   • скласти план для втілення корисних порад (чи вивчення цікавих фактів) із книжки;
   • написати відгук про книгу в соцмережах чи на Goodreads, щоб ще раз над нею подумати.
     1. Про які інструменти тобі досі не доводилося чути? 
     2. Якими з перерахованих інструментів тобі вже випадало скористатися? 
     3. Про які інструменти читання в переліку не згадано?

7. Давайте собі час на рефлексію та втілення порад після прочитання. Важливо рефлексувати як над усією книжкою, так і над кожним окремим розділом. На опрацювання однієї нонфікшн-книжки може йти від 7 до 30 днів. Без цього книжка навряд чи відкладеться у вашій пам’яті.

Дружня порада для вчителя

Переконайтеся, що учні знають і розуміють значення цього слова, адже наприкінці кожного уроку на них чекає рефлексія. Можливо, за допомогою потрібно звернутися до словника: Рефлексія —  самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом.

8. Обговорюйте прочитане вголос. Це допомагає структурувати й запам’ятовувати інформацію, а також фіксувати якісь прогалини у своїх знаннях.
   1. Чому важливо ділитися прочитаним з іншими? 
   2. Чи ти розумієш, як саме працює ця порада?

Завдання 2.  Аналізуємо обкладинку

Розглянь обкладинки трьох книжок українського науковця та популяризатора науки, автора каналу «Довколаботаніка» Олексія Коваленка. Дай відповіді на запитання.

1. Як ти думаєш, про що ці книжки? 

Аналізуємо обкладинки: на усіх трьох зображені рослини, які ростуть в Україні; на всіх трьох є назва, яка вказує на те, що це книжки про рослини — фрукти, рослини, гриби; це науково-популярні книжки про біологічні науки, а саме про флору, які пишуть про міфи й стереотипи (як-от: кавун – ягода); це науково-популярні книжки, які щось пояснюють, бо підзаголовки книжок містять питальні слова — чому та як. 

2. Як мала б називатися поличка в книгарні для цих книжок?
   (Наука; Ботаніка; Рослини; Флора і фауна) 
3. Щоб переконатися в правильності своїх припущень — визнач до якої книжки належить відповідна анотація. Поясни свій вибір. 
4. Ким є автор цих книжок? Хто він за освітою? Чим він професійно займається? Сформулюй припущення, а щоб переконатися в його правильності — прочитай біографічну довідку про Олексія Коваленка. 

(1.Планета грибів.)

Анотація 1

Упродовж тривалого часу гриби вважали чимось на кшталт рослин (так, найчастіше вони сидять на одному місці, не нявкають і їсти не просять), а деякі види навіть зараховували до тварин і мінералів. Що ж, усі помилялися. Гриби — це просто гриби.

Насправді все, звісно, складніше. І про це у своїй новій книжці розповідає ботанік Олексій Коваленко.  Що спільного в Плінія Старшого і глив? Які гриби із собою носила «снігова людина»? Танцювальна чума, полювання на відьом,і як до всього цього причетні гриби? Скільки коштує найдорожчий гриб у світі та як гриби долучилися до картопляного голоду в Європі? Які гриби росли на стінах 4-го енергоблоку та хто згубив австралійських спортсменів?

(2.Рослини-прибульці.)

Анотація 2

Вони легко долають простір та час. Під натиском їхніх армій падають цілі континенти. Вони зелені. Вони посеред нас. Вони прибульці.

Беззахисна на перший погляд лобода чи волошка може виявитися ще тим загарбником. І вже за якийсь час ви просто не впізнаєте ані свій садочок, ані поле в бабусиному селі. Тендітні рослинки прориваються навіть через асфальт та захоплюють усе на своєму шляху, не надто дбаючи про те, що росло на цій території до них. Одна мить – і доведеться шукати в бюджеті зайвий мільярд, щоб ліквідувати завдану шкоду.

Як північноамериканський клен захопив Україну? Чому не варто забігати в зарості борщівника голяка? Чим небезпечна водяна чума, що у квіткових магазинах маскується під мімозу та ромашки, та який вид може зруйнувати фундамент вашого будинку? Особливості таких рослин-загарбників та механізми боротьби з ними, включаючи приготування їжі, у своїй новій книжці описує ботанік Олексій Коваленко.

(3.Фрукти проти овочів.)

Анотація 3 

Перці й помідори — не овочі. Гречка — горішок. Вишня — не ягода.

Усе своє життя, успішно проігнорувавши ботаніку, ми керуємося лише одним простим (і хибним) правилом: солодке — фрукт, а все решта — овочі. Насправді це так не працює. У книжці Олексій Коваленко розповість справжню історію продуктів, які ми щодня бачимо на кухні та в супермаркеті, а ще навчить відрізняти овоч від фрукта, горіх — від горішка, а кавун — від ягоди. У книжці Олексій пояснить, хто намагався лікувати огірками безпліддя та укуси скорпіонів, як салату приписали здібності впливати на чоловічу потенцію, звідки примандрував до нас буряк та як приготувати каштани в домашніх умовах і не рознести квартиру на шматки.

Біографічна довідка про автора 

Олексій Коваленко працює в Національному науково-природничому музеї НАН України, де займається науковими дослідженнями, проводить лекторії та освітні інтерактивні програми. У вільний від роботи час активно популяризує ботаніку — веде блог і Youtube-канал «Довколаботаніка», сторінку «Ботанік у кедах», пише для фейсбук-сторінки природничого музею, де розповідає про плазунів, яблука, мінерали й динозаврів, та низки інших науково-популярних платформ.

Стати ботаніком Олексій вирішив ще в 6-му класі й відтоді своєї думки не змінював. «Вивчення рослин та щире захоплення ними — це одна з тих речей, які врятують світ. “Не будь злюкою — вивчай ботаніку!” – написано на моєму фамільному гербі», — посміхається Олексій.

Завдання 3. Міркуємо

Поміркуй: яку роль виконують анотація книжки та біографія автора? Навіщо потрібна ця інформація?

Завдання 4. Ознайомлюємося з фрагментом

Прочитай розділ із українського нонфікшну «Фрукти проти овочів» ботаніка-дослідника Олексія Коваленка. Скористайся порадами Надії Потоцької про те, як читати нонфікшн, та у процесі читання фіксуй цікаві думки, факти та інструменти. Виконай післятекстові завдання. 

Ну ти і фрукт! Чи все ж овоч? 

Мало що на побутовому рівні викликає стільки суперечок, як класифікація фруктів та овочів. Це й не дивно, адже більшість людей на планеті періодично споживають обидва типи продуктів, а тому вважають себе експертами в кулінарії і ботаніці навіть без жодної робочої години за плитою чи визначником рослин.

Розрізненням фруктів та овочів періодично лякають дошкільнят під час вступу до дитсадка, із гаслом «Кавун — найбільша у світі ягода!» носиться пів країни, стосовно того, що ж таке помідор, улаштовують судові засідання. Саме тому настав час у цих полумʼяних, як післясмак хабанеро, дискусіях почути тоненький, писклявий голос ботаніка.

Відповідно до кулінарної класифікації фрукт — це будь-яка солодка частина рослини. Якщо чесно — це жахливе визначення. У такому разі ми отримаємо парадокс, що лимон — це овоч, а батат — це фрукт. Та навіть у межах одного виду можна наламати дров. Наприклад, яблуневих. Якщо користуватися прокрустовим ложем кулінарного визначення, треба Антонівку запроторювати до овочів, а Голден делішес одягати в майку фрукта. Ця система не працює, як не крути!

На просторах мережі мені неодноразово казали, що кулінарна класифікація дуже зручна для читання рецептів, адже можна вказати в інструкції до приготування щось на зразок «додайте зоо г будь-яких ягід і 50 г якихось горіхів».

Така-от хитра дискримінація, щоб ви, не дай боже, не вкинули до випічки порізаний кабачок, хоча, якщо чесно, я не знаю жодної страви, де цей харизматичний представник гарбузових не замінив би ягоду чи інші фрукти. Якщо ж далі користуватися логікою кулінарної класифікації, то в 50 г якихось горіхів можуть входити «горіхи» кокосів і сейшельської пальми (де один важить до 10 кг!) — непогана ідея, біжу по болгарку!

Здається, кулінарна класифікація — це так само зручно, як насипати гречки в кросівки і пробігти в них 10 кілометрів. От тільки тоді пошкодяться ступні, а коли спостерігаєш за принадами кулінарної класифікації, ллється кров з очей.

Іноді вважають, що з фруктів роблять варення й інші пундики, а от овочі — це основа суворого гарніру. Але ж можна зробити варення з моркви та потушкувати яблуко, а полуницю легко перетворити на гостру аджикоподібну пасту. Сучасна кулінарія давно лишила ту дискримінацію в минулому: будь ким завгодно та де завгодно, рослинний продукте!

У деяких випадках фруктами називають те, що росте на дереві чи кущі, а те, що дають однорічні рослини, кличуть овочами. Але тоді нам треба було б називати фруктами й листя дерев — навряд чи колись ви так пускалися берега.

Єдина логічна система, яка існує для класифікації фруктів та овочів — ботанічна. Овочі — це вегетативні органи будь-якої рослини. Овочі можуть бути коренями (як морква й буряк), пагонами (як цибуля) та листями (як салат латук чи шпинат). Їстівні квіти й суцвіття — це теж овочі. А от те, що утворюється на рослині внаслідок запліднення, — це ще той фрукт. Англійські й латинські слова, що позначають фрукти та овочі, також мають суворі відповідники: vegetable — вегетативні частини, а fruit — плід.

Окрім того, у цій книжці ми вважатимемо фруктами й сухі плоди. Горішки гречки, зернівки рису, горіхи ліщини з ботанічного погляду такі самі фрукти, як і банани.

1. Виділи малознайомі чи незнайомі слова, а також наукові терміни. Чи можеш здогадатися про значення цих слів? 
2. Що саме тобі вдалося підкреслити в процесі читання, чи захотілось щось прокоментувати? 
3. Склади перелік цікавих фактів із книжки.
4. Напишіть власний висновок до цього розділу — про що він розповідає?
5. Повернись до обкладинки та анотації: чи відповідають обкладинка й анотація змісту книжки?

---

Які прийоми читання нонфікшн-текстів ти забереш із цього уроку? 

1. Подивись відеоблог «Шість книжок, які рекомендує Олексій Коваленко – автор каналу «Довколаботаніка», де науковець радить різні нонфікшн-книжки. Поміркуй: яким є коло інтересів науковця?
   Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=R4EEVDtIa-0 

2. Прочитай відгуки на книжку “Фрукти проти овочів» Олексія Коваленка на читацькому сервісі Goodreads. Сформулюй висновок: кому буде цікавою ця книжка, хто її читачі?
   Джерело: https://www.goodreads.com/book/show/55836271 

1. Девʼять поз для читання книжечок від кота Інжира: https://www.facebook.com/photo/?fbid=682276305248080&set=a.211212719021110 
2. Як читати нонфікшн, щоб він діяв? Чекліст від Надії Потоцької: https://happymonday.ua/yak-chytaty-nonfikshn-shhob-vin-diyav?utm_source=facebook+&utm_medium=social&utm_campaign=article&fbclid=IwZXh0bgNhZW0BMABhZGlkAasXUguc6lMBHXdeSRzcbfpklf36 
3. Олексій Коваленко «Фрукти проти овочів», «Рослини-прибульці», «Планета грибів»: https://www.yakaboo.ua/ua/oleksij-kovalenko-komplekt-iz-3-knig.html 

Тема. Вступ. Як читати нонфішн-книжки?

Урок 4

---

• Стратегія читання
• Обкладинка
• Анотація
• Наукові терміни

• Розділ із нонфікшну «Фрукти проти овочів» ботаніка-дослідника Олексія Коваленка

---

Розглянь ілюстрацію із позами для читання від кота Інжира (авторка — Олена Павлова). Чи можеш ти запропонувати коту Інжиру ще якийсь спосіб читання книжок? Як і де ти зазвичай читаєш книжки?

---

Завдання 1. Читаємо статтю

Прочитай фрагмент конспекту лекції Надії Потоцької «Як читати нонфікшн, щоб він діяв?», у процесі читання зупинись і дай відповіді на запитання до тексту.

Як читати нонфікшн, щоб він діяв?

1. Обирайте книжки стратегічно. Спирайтеся на свої актуальні проблеми чи потреби. Наприклад, якщо вам зараз потрібно навчитися бігати, обирайте книжку про біг.
   1. Що тобі цікаво зараз?
   2. Яка тема тебе драйвить і захоплює?
   3. На яку тематику ти дивишся відео чи слухаєш подкасти? 

2. Обирайте паперові книги. Вони засвоюються в шість разів ефективніше, ніж електронні, і ще ефективніше — ніж аудіокнижки. Паперова книжка дає можливість у ній креслити й підкреслювати, лишати коментарі та повертатися назад до моментів, що зацікавили.
   1. Чи був у  тебе досвід читання електронних книжок? 
   2. Чи ти слухаєш аудіокнижки? 
   3. Чим, на твою думку, відрізняються три формати споживання книжок: читання паперової книжки, читання електронної книжки, слухання аудіокнижки. 

3. Формуйте цілі для прочитання книжки. Це має бути конкретна, вимірювана й зрозуміла ціль, результати якої будуть вам корисні. Коли є визначена ціль, тоді поради й цитати з книжки нанизуються на вашу потребу та стає набагато легше фіксувати для себе корисну інформацію.
   1. Якими можуть бути цілі для прочитання книжки? 
   2. Змоделюй ситуацію: чим книжка може бути корисною, як вона може допомогти досягнути цілі?

4. Познайомтеся з книжкою. Погортайте книжку, ознайомтеся зі змістом і порушеними темами, прочитайте декілька сторінок, щоб оцінити стиль автора — так ви зрозумієте, чи підходить вам ця книжка, і налаштуєтесь на її прочитання. 
   1. Чому не варто оцінювати книжку лише за автором чи обкладинкою? 
   2. Чому важливо переглянути зміст й структуру книжки перед початком читання?

5. Читайте повільно. Науковці виявили: якщо змушувати людину читати швидко, у неї значно менше шансів осягнути складний або серйозний матеріал.
   1. Поясни: що означає — читати повільно?

6. Фіксуйте цікаві думки, факти та інструменти. Якщо цього не робити, то вже за кілька годин ви не зможете згадати й основну частину прочитаного. Як фіксувати:
   • підкреслювати й коментувати олівцем/ручкою все, що цікаво;
   • після прочитання кожного розділу зберігати всі важливі підкреслення й коментарі;
   • писати свій висновок або думки про кожний з розділів;
   • після прочитання книги збирати конспект докупи в одному файлі та писати декілька абзаців рефлексій про книжку;
   • скласти план для втілення корисних порад (чи вивчення цікавих фактів) із книжки;
   • написати відгук про книгу в соцмережах чи на Goodreads, щоб ще раз над нею подумати.
     1. Про які інструменти тобі досі не доводилося чути? 
     2. Якими з перерахованих інструментів тобі вже випадало скористатися? 
     3. Про які інструменти читання в переліку не згадано?

7. Давайте собі час на рефлексію та втілення порад після прочитання. Важливо рефлексувати як над усією книжкою, так і над кожним окремим розділом. На опрацювання однієї нонфікшн-книжки може йти від 7 до 30 днів. Без цього книжка навряд чи відкладеться у вашій пам’яті.
   1. Що таке рефлексія?

8. Обговорюйте прочитане вголос. Це допомагає структурувати й запам’ятовувати інформацію, а також фіксувати якісь прогалини у своїх знаннях.
   1. Чому важливо ділитися прочитаним з іншими? 
   2. Чи ти розумієш, як саме працює ця порада?

Завдання 2.  Аналізуємо обкладинку

Розглянь обкладинки трьох книжок українського науковця та популяризатора науки, автора каналу «Довколаботаніка» Олексія Коваленка. Дай відповіді на запитання.

1. Як ти думаєш, про що ці книжки? 
2. Як мала б називатися поличка в книгарні для цих книжок?
3. Щоб переконатися в правильності своїх припущень — визнач до якої книжки належить відповідна анотація. Поясни свій вибір. 
4. Ким є автор цих книжок? Хто він за освітою? Чим він професійно займається? Сформулюй припущення, а щоб переконатися в його правильності — прочитай біографічну довідку про Олексія Коваленка. 

Анотація 1

Упродовж тривалого часу гриби вважали чимось на кшталт рослин (так, найчастіше вони сидять на одному місці, не нявкають і їсти не просять), а деякі види навіть зараховували до тварин і мінералів. Що ж, усі помилялися. Гриби — це просто гриби.

Насправді все, звісно, складніше. І про це у своїй новій книжці розповідає ботанік Олексій Коваленко.  Що спільного у Плінія Старшого і глив? Які гриби із собою носила «снігова людина»? Танцювальна чума, полювання на відьом, і як до всього цього причетні гриби? Скільки коштує найдорожчий гриб у світі та як гриби долучилися до картопляного голоду в Європі? Які гриби росли на стінах 4-го енергоблоку та хто згубив австралійських спортсменів?

Анотація 2

Вони легко долають простір та час. Під натиском їхніх армій падають цілі континенти. Вони зелені. Вони посеред нас. Вони прибульці.

Беззахисна на перший погляд лобода чи волошка може виявитися ще тим загарбником. І вже за якийсь час ви просто не впізнаєте ані свій садочок, ані поле в бабусиному селі. Тендітні рослинки прориваються навіть через асфальт та захоплюють усе на своєму шляху, не надто дбаючи про те, що росло на цій території до них. Одна мить – і доведеться шукати в бюджеті зайвий мільярд, щоб ліквідувати завдану шкоду.

Як північноамериканський клен захопив Україну? Чому не варто забігати в зарості борщівника голяка? Чим небезпечна водяна чума, що у квіткових магазинах маскується під мімозу та ромашки та який вид може зруйнувати фундамент вашого будинку? Особливості таких рослин-загарбників та механізми боротьби з ними, включаючи приготування їжі, у своїй новій книжці описує ботанік Олексій Коваленко.

Анотація 3 

Перці й помідори — не овочі. Гречка — горішок. Вишня — не ягода.

Усе своє життя, успішно проігнорувавши ботаніку, ми керуємося лише одним простим (і хибним) правилом: солодке — фрукт, а все решта — овочі. Насправді це так не працює. У книжці Олексій Коваленко розповість справжню історію продуктів, які ми щодня бачимо на кухні та в супермаркеті, а ще навчить відрізняти овоч від фрукта, горіх — від горішка, а кавун — від ягоди. У книжці Олексій пояснить, хто намагався лікувати огірками безпліддя та укуси скорпіонів, як салату приписали здібності впливати на чоловічу потенцію, звідки примандрував до нас буряк та як приготувати каштани в домашніх умовах і не рознести квартиру на шматки.

Біографічна довідка про автора 

Олексій Коваленко працює в Національному науково-природничому музеї НАН України, де займається науковими дослідженнями, проводить лекторії та освітні інтерактивні програми. У вільний від роботи час активно популяризує ботаніку — веде блог і Youtube-канал «Довколаботаніка», сторінку «Ботанік у кедах», пише для фейсбук-сторінки природничого музею, де розповідає про плазунів, яблука, мінерали й динозаврів, та низки інших науково-популярних платформ.

Стати ботаніком Олексій вирішив ще в 6-му класі і відтоді своєї думки не змінював. «Вивчення рослин та щире захоплення ними — це одна з тих речей, які врятують світ. “Не будь злюкою — вивчай ботаніку!” – написано на моєму фамільному гербі», — посміхається Олексій.

Завдання 3. Міркуємо

Поміркуй: яку роль виконують анотація книжки та біографія автора? Навіщо потрібна ця інформація?

Завдання 4. Ознайомлюємося з фрагментом

Прочитай розділ із українського нонфікшну «Фрукти проти овочів» ботаніка-дослідника Олексія Коваленка. Скористайся порадами Надії Потоцької про те, як читати нонфікшн, та у процесі читання фіксуй цікаві думки, факти та інструменти. Виконай пвслятекстові завдання. 

Ну ти і фрукт! Чи все ж овоч? 

Мало що на побутовому рівні викликає стільки суперечок, як класифікація фруктів та овочів. Це й не дивно, адже більшість людей на планеті періодично споживають обидва типи продуктів, а тому вважають себе експертами в кулінарії і ботаніці навіть без жодної робочої години за плитою чи визначником рослин.

Розрізненням фруктів та овочів періодично лякають дошкільнят під час вступу до дитсадка, із гаслом «Кавун — найбільша у світі ягода!» носиться пів країни, стосовно того, що ж таке помідор, улаштовують судові засідання. Саме тому настав час у цих полумʼяних, як післясмак хабанеро, дискусіях почути тоненький, писклявий голос ботаніка.

Відповідно до кулінарної класифікації фрукт — це будь-яка солодка частина рослини. Якщо чесно — це жахливе визначення. У такому разі ми отримаємо парадокс, що лимон — це овоч, а батат — це фрукт. Та навіть у межах одного виду можна наламати дров. Наприклад, яблуневих. Якщо користуватися прокрустовим ложем кулінарного визначення, треба Антонівку запроторювати до овочів, а Голден делішес одягати в майку фрукта. Ця система не працює, як не крути!

На просторах мережі мені неодноразово казали, що кулінарна класифікація дуже зручна для читання рецептів, адже можна вказати в інструкції до приготування щось на зразок «додайте зоо г будь- яких ягід і 50 г якихось горіхів».

Така-от хитра дискримінація, щоб ви, не дай боже, не вкинули до випічки порізаний кабачок, хоча, якщо чесно, я не знаю жодної страви, де цей харизматичний представник гарбузових не замінив би ягоду чи інші фрукти. Якщо ж далі користуватися логікою кулінарної класифікації, то в 50 г якихось горіхів можуть входити «горіхи» кокосів і сейшельської пальми (де один важить до 10 кг!) — непогана ідея, біжу по болгарку!

Здається, кулінарна класифікація — це так само зручно, як насипати гречки в кросівки і пробігти в них 10 кілометрів. От тільки тоді пошкодяться ступні, а коли спостерігаєш за принадами кулінарної класифікації, ллється кров з очей.

Іноді вважають, що з фруктів роблять варення й інші пундики, а от овочі — це основа суворого гарніру. Але ж можна зробити варення з моркви та потушкувати яблуко, а полуницю легко перетворити на гостру аджикоподібну пасту. Сучасна кулінарія давно лишила ту дискримінацію в минулому: будь ким завгодно та де завгодно, рослинний продукте!

У деяких випадках фруктами називають те, що росте на дереві чи кущі, а те, що дають однорічні рослини, кличуть овочами. Але тоді нам треба було б називати фруктами й листя дерев — навряд чи колись ви так пускалися берега.

Єдина логічна система, яка існує для класифікації фруктів та овочів — ботанічна. Овочі — це вегетативні органи будь-якої рослини. Овочі можуть бути коренями (як морква й буряк), пагонами (як цибуля) та листями (як салат латук чи шпинат). Їстівні квіти і суцвіття — це теж овочі. А от те, що утворюється на рослині внаслідок запліднення, — це ще той фрукт. Англійські й латинські слова, що позначають фрукти та овочі, також мають суворі відповідники: vegetable — вегетативні частини, а fruit — плід.

Окрім того, у цій книжці ми вважатимемо фруктами й сухі плоди. Горішки гречки, зернівки рису, горіхи ліщини з ботанічного погляду такі самі фрукти, як і банани.

1. Виділи малознайомі чи незнайомі слова, а також наукові терміни. Чи можеш здогадатися про значення цих слів? 
2. Що саме тобі вдалося підкреслити в процесі читання, чи захотілось щось прокоментувати? 
3. Склади перелік цікавих фактів із книжки.
4. Напишіть власний висновок до цього розділу — про що він розповідає?
5. Повернись до обкладинки та анотації: чи відповідають обкладинка і анотація змісту книжки?

---

Які прийоми читання нонфікшн-текстів ти забереш із цього уроку? 

1. Подивись відеоблог «Шість книжок, які рекомендує Олексій Коваленко – автор каналу «Довколаботаніка», де науковець радить різні нонфікшн книжки. Поміркуй: яким є коло інтересів науковця?
   Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=R4EEVDtIa-0 

2. Прочитай відгуки на книжку “Фрукти проти овочів» Олексія Коваленка на читацькому сервісі Goodreads. Сформулюй висновок: кому буде цікавою ця книжка, хто її читачі?
   Джерело: https://www.goodreads.com/book/show/55836271 

1. Девʼять поз для читання книжечок від кота Інжира: https://www.facebook.com/photo/?fbid=682276305248080&set=a.211212719021110 
2. Як читати нонфікшн, щоб він діяв? Чекліст від Надії Потоцької: https://happymonday.ua/yak-chytaty-nonfikshn-shhob-vin-diyav?utm_source=facebook+&utm_medium=social&utm_campaign=article&fbclid=IwZXh0bgNhZW0BMABhZGlkAasXUguc6lMBHXdeSRzcbfpklf36 
3. Олексій Коваленко «Фрукти проти овочів», «Рослини-прибульці», «Планета грибів»: https://www.yakaboo.ua/ua/oleksij-kovalenko-komplekt-iz-3-knig.html