Урок 4. Василь Стус. Перше знайомство із твором «У цьому полі синьому, як льон»
Матеріал
Урок 4. Василь Стус. Перше знайомство із твором «У цьому полі синьому, як льон»
- Ліричний герой
- Вибір


Розглянь ці дві фотографії: на першій — квіти льону (з цієї красивої рослини роблять, наприклад, тканину та олію), на другій – поле льону. Уяви, що тобі вдалося б опинитися зараз на такому полі. Які б емоції тебе наповнювали, яким був би настрій?
Завдання 1
Сформулюй припущення: про що може розповідати вірш, який починається словами «У цьому полі синьому, як льон»?
Дружня порада вчителю
Це завдання довзоляє нам попрацювати з читацькими очікуваннями. Одні учні — спиратимуться лише на назву, інші — поєднають асоціацію з гачка із словами у назві, треті — пригадають все, що знають з попереднього уроку про шістдесятників, четверті можуть знати якісь факти про Василя Стуса і привʼязати очікуваний зміст поезії з його життям.
Теорія
Ліричний герой — це образ, створений автором, який висловлює думки, почуття й переживання у поетичний творі. Він не тотожний авторові, хоча може здаватися його «альтер его».
Завдання 2
Прочитай фрагмент за фрагментом вірш Василя Стуса «У цьому полі синьому, як льон», у процесі читання зʼясовуй значення невідомих слів та зміст фрагменту.
У цьому полі, синьому, як льон,
де тільки ти і ні душі навколо,
уздрів і скляк: блукало в тому полі
сто тіней. В полі, синьому, як льон.
- Що вказує на те, що ліричний герой вірша самотній?
- Що означає: уздрів і скляк? Скористайся довідкою зі словника, щоб пояснити цю емоцію/дію.
Уздріти (вздріти) — бачити, помічати.
Клякнути — дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість, дубіти.
А в цьому полі, синьому, як льон,
судилося тобі самому бути,
аби спізнати долі, як покути,
у цьому полі, синьому, як льон.
- Чи може ліричний герой втекти із цього поля?
- Як ти розумієш «спізнати долі, як покути»? Скористайся довідкою зі словника, щоб сформулювати пояснення:
ПОКУТА. 1. Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття. 2. Покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок і т. ін. 3. Церковне покарання за злочини або гріхи.
Сто чорних тіней довжаться, ростуть
і вже, як ліс соснової малечі,
устріч рушають. Вдатися до втечі?
Стежину власну, ніби дріт, згорнуть?
- Що роблять «сто тіней»? Хто вони такі та що означають?
- Із яким візуальним образом автор порівнює сто тіней? Намалюй його.
Ні. Вистояти. Вистояти. Ні —
стояти. Тільки тут. У цьому полі,
що наче льон. I власної неволі
спізнати тут, на рідній чужині.
- Чому ліричний герой обирає залишатися у полі?
- Як ти розумієш значення «рідна чужина»? Так рідна земля чи чужа земля?
У цьому полі, синьому, як льон,
супроти тебе — сто тебе супроти
і кожен супротивник — у скорботі,
і кожен супротивник, заборон
не знаючи, вергатиме прокльон,
неначе камінь. Кожен той прокльон
твоєю самотою обгорілий.
Здичавів дух і не впізнає тіла
у цьому полі, синьому, як льон.
- Зʼясуй і поясни значення невідомих слів, скориставшись довідкою:
Супроти — проти.
Вергати — з силою кидати, шпурляти.
Прокльон — 1. Лайливий вислів, який виражає різкий осуд кого-, чого-небудь, велике обурення кимсь, чимсь, ненависть до когось, чогось і т. ін. 2. Те саме, що прокляття 3. Те, що обтяжує, мучить, робить нещасним когось, завдає лиха, горя тощо. - Намалюй образи цієї частини вірша. Схематично зобрази, що відбувається між ліричним героєм і ста тінями, що це за взаємодія?
Завдання 3
Повернися до тексту вірша ще раз, але цього разу послухай пісню гурту «Тінь Сонця» на слова Василя Стуса.
- Який настрій цієї пісні? Чи суголоса, музика та стиль виконання твоїм відчуттям цієї поезії? Поясни чому.
- Запиши, про що думає ліричний герой поезії.
- Визнач три ключові поняття його міркувань.
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=G9y7yqiChOE
Завдання 4
Порівняй уривок з поезії Василя Стуса та фагмент монологу Гамлета з однойменної трагедії Вільяма Шекспіра у перекладі Юрія Андруховича.
| Василь Стус | Вільям Шекспір |
|---|---|
| Вдатися до втечі? Стежину власну, наче дріт, згорнуть? | І от питання — бути чи не бути. У чому більше гідності: скоритись Ударам долі і лягти під стріли, Чи опором зустріти чорні хвилі Нещасть — і тим спинити їх? |
- Поміркуй, чи є щось спільне у думках цих двох героїв?
- Перед яким вибором вони стоять? У чому складність такого вибору?
Завдання 5
Наша тема — “Мистецтво поетичне. Сенси”. Про які сенси йдеться у вірші Василя Стуса? Запиши ідеї, які ти можеш виділити на цьому етапі.
Дружня порада вчителю
На наступному уроці ми продовжимо роботу над цим віршем Василя Стуса, відповідно зможемо доповнити бачення і прочитання сенсів у ньому.
Завдання 6
Повернись до лінії часу, присвяченої шістдесятникам. Нанеси на неї найважливіші події, повʼязані з життям Василя Стуса.

6 січня 1938 року в родині Семена та Їлини Стус народилась четверта дитина — син Василь.

Зшиток друкованих віршів Василя Стуса з авторськими правками. Зберігається в Архіві Інституту літератури НАН України, Фонд 170, одиниця зберігання 744.
1962 рік: Перший зшиток віршів, особисто передрукований і упорядкований поетом, де були зібрані найважливіші для Стуса твори раннього періоду творчості: “ДЕЛО № 13/БЕ1339”.
1963 рік: Вступ до аспірантури Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР і переїзд до Києва.
1964 рік: Збірка “Круговерть“, яка була знята з друку наступного року:
Їй-богу, так, напевно, має бути,
Щоб наступала ніч і день згасав.
І восени прощальна туга рути
Видзвонювала в позолоті трав.
1965 рік: Арешт Івана Світличного, що спричинив різкий виступ Василя Стуса в кінотеатрі “Україна” перед переглядом фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”.Поета звільняють з аспірантури, виселяють з гуртожитку і він стає безробітним.

Одруження з Валентиною Попелюх, яка стала Музою і Берегинею поета аж до його кінця, нею “напоєно десятки моїх віршів, — писав Василь Стус 14 лютого 1978 р., — які, дасть Біг, переживуть і нас із Тобою“.
1968 і 1970 роки: Збірка “Зимові дерева”.
листопад 1970 року: Вбивство Алли Горської.
1970 рік: Збірка “Веселий цвинтар“:
Я йшов за труною товариша й думав:
везе ж таки людям:
задер ноги і ніякого тобі клопоту…

Зберігається в Державному архіві СБУ _ф6_оп1_спр67298_том1_014.
1972 рік: Перший арешт Василя Стуса. Суд і невиправдано суворий вирок: 5 років таборів і 3 роки заслання.
Написана впродовж перебування в камері попереднього ув’язнення Київського КДБ збірка “Час творчості / Dichtenszeit”.
Грудень 1972 року: Василь Стус прибув з етапом у табір ЖХ-385/3-5, селище Барашево, Мордовської АРСР. Стусу
Початок липня 1976 року: У Стуса для перевірки вилучено рукопис віршів періоду ув’язнення, а згодом ознайомлено з актом про його знищення через умовності в тексті. 15 липня поет вперше відмовився від радянського громадянства.
11 січня 1977 року за добу до закінчення терміну ув’язнення в’язня Стуса взято на етап до місця заслання – селища імені Матросова Магаданської області. 5 березня поет прибув на місце заслання.

Один із варіантів рукопису збірки “Палімпсести”, за яким у США було видано перший корпус збірки в середині 1980-х.
20 серпня 1977 року внаслідок нещасного випадку Василь Стус отримав важку побутову травму перелом п’яточних кісток обох ніг: “Палімпсести” подарувала мені травма. Це майже те, що я бачив у задумі…”

1977 рік. Василь Стус. Селище імені Матросова.
Серпень 1979 року: Повернення із заслання до Києва.
Кінець 1979 р.: Василь Стус вступає в Українську Гельсінкську спілку.
З вересня 1979 р. до травня 1980 р. Василь Стус майже закінчує повний корпус “Палімпсестів” (незавершеною залишилася лише 3-тя частина).
15 травня 1980 року Василя Стуса вдруге заарештовано, а вже 2 жовтня Київський міський суд засудив особливо небезпечного рецидивіста В.С.Стуса до 10 років таборів посиленого режиму і 5-ти заслання. Останнього слова підсудному не дали: „Палачі! Ви мені не дали навіть останнього слова!”, — вигукнув поет, коли його зі скрученими руками тягнули до виходу з судової зали.
1981 рік. Весна. Остання зустріч з рідними. Це єдине побачення, якого адміністрація табору ВС-389/36 не змогла відібрати у Василя Стуса просто тому, що це було заборонено законодавством.
1982 рік Василь Стус стає лауреатом Міжнародної літературної премії „Amnesty International”.
1984 рік: При переведенні з камери-одиночки у Василя Стуса забрали на «перевірку» зошит з віршами під назвою «Птах душі» і більше не повертали.
Не дали побачення з дружиною та сином, які чекали на поета в кімнаті для побачень: поета брутально “шмонали” на кожному посту аж доти, доки він не зірвався від принижень і сам не відмовився від зустрічі.
1985 рік. Ніч з 3 на 4 вересня: Смерть у карцері табору ВС-389/36.

Київ. 19 листопада 1989 року.
15-19 листопада 1989 р. останки Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого перевезено з кучинсько-пермських цвинтарів до Києва і поховано на Байковому цвинтарі.
Джерело: Стус-Центр (https://stus.center/p/vasil-stus-povorrotni-momenti-biografiyi-854588)
Завдання 7
Повернись до лінії життя Василя Стуса. Із якою подією повʼязане написання збірки «Веселий цвинтар», у яку увійшов вірш “У цьому полі…”?
Поміркуй: чому, живучи в таких умовах деспотії, переживаючи втрати, душевні страждання, будучи на межі першого арешту, коли «Здичавів дух і не впізнає тіла», поет зображає ліричного героя свого вірша у чарівному пейзажі — поле синє, як льон? Про що нам говорить контраст між естетикою/гармонією зовнішнього простору та душевною драмою/дисгармонією внутрішнього стану ліричного героя?
Поміркуй, чи можемо ми ототожнювати в поезіях Василя Стуса автора та його ліричного героя? Чому ти так вважаєш?
- Подивись відео історика Вахтанга Кіпіані «Василь Стус: самопожертва заради України // 10 запитань Вахтангу Кіпіані» і подумай, чи можемо ми розглядати поезію Василя Стуса поза межами історичного контексту. Чи будуть зрозумілими змісти його творів без знання історичної доби, її обставин та конкретних подій?
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=SsbjBGv1pi8 - Розглянь роботу художника Віктора Зарецького «Василь Стус із книжкою Рільке». Прочитай вірш Рільке у перекладі Василя Стуса. Поміркуй: чим самотність з вірша Стуса відрізняється від самотності Рільке.

Самотність
(Переклав Василь Стус)
Самотність — ніби дощ.
Назустріч вечорам здіймається від моря,
від рівнин далеких і віддалених
йде до неба, як завжди самотнє.
І тільки з неба спадає на місто.
І дощить між ніччю і днем,
коли вранці прояснюються всі провулки,
і коли тіла, які нічого не знайшли,
печальні й розчаровані одне одним,
і коли люди, ненавидячи один одного,
мусять спати в одному ліжку.
Тоді самотність спливає річками.
- Окрім музичної інтерпретації вірша від гурту “Тінь сонця” є ще одна — від акторки Оксани Цимбал та музиканта Марка Токара. Чим ці два підходи відрізняються? Який тобі більше подобається та чому?
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=Qy5_yJNbV60&list=RDQy5_yJNbV60&start_radio=1
Урок 4. Василь Стус. Перше знайомство із твором «У цьому полі синьому, як льон»
- Ліричний герой
- Вибір


Розглянь ці дві фотографії: на першій — квіти льону (з цієї красивої рослини роблять, наприклад, тканину та олію), на другій – поле льону. Уяви, що тобі вдалося б опинитися зараз на такому полі. Які б емоції тебе наповнювали, яким був би настрій?
Завдання 1
Сформулюй припущення: про що може розповідати вірш, який починається словами «У цьому полі синьому, як льон»?
Теорія
Ліричний герой — це образ, створений автором, який висловлює думки, почуття й переживання у поетичний творі. Він не тотожний авторові, хоча може здаватися його «альтер его».
Завдання 2
Прочитай фрагмент за фрагментом вірш Василя Стуса «У цьому полі синьому, як льон», у процесі читання зʼясовуй значення невідомих слів та зміст фрагменту.
У цьому полі, синьому, як льон,
де тільки ти і ні душі навколо,
уздрів і скляк: блукало в тому полі
сто тіней. В полі, синьому, як льон.
- Що вказує на те, що ліричний герой вірша самотній?
- Що означає: уздрів і скляк? Скористайся довідкою зі словника, щоб пояснити цю емоцію/дію.
Уздріти (вздріти) — бачити, помічати.
Клякнути — дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість, дубіти.
А в цьому полі, синьому, як льон,
судилося тобі самому бути,
аби спізнати долі, як покути,
у цьому полі, синьому, як льон.
- Чи може ліричний герой втекти із цього поля?
- Як ти розумієш «спізнати долі, як покути»? Скористайся довідкою зі словника, щоб сформулювати пояснення:
ПОКУТА. 1. Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття. 2. Покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок і т. ін. 3. Церковне покарання за злочини або гріхи.
Сто чорних тіней довжаться, ростуть
і вже, як ліс соснової малечі,
устріч рушають. Вдатися до втечі?
Стежину власну, ніби дріт, згорнуть?
- Що роблять «сто тіней»? Хто вони такі та що означають?
- Із яким візуальним образом автор порівнює сто тіней? Намалюй його.
Ні. Вистояти. Вистояти. Ні —
стояти. Тільки тут. У цьому полі,
що наче льон. I власної неволі
спізнати тут, на рідній чужині.
- Чому ліричний герой обирає залишатися у полі?
- Як ти розумієш значення «рідна чужина»? Так рідна земля чи чужа земля?
У цьому полі, синьому, як льон,
супроти тебе — сто тебе супроти
і кожен супротивник — у скорботі,
і кожен супротивник, заборон
не знаючи, вергатиме прокльон,
неначе камінь. Кожен той прокльон
твоєю самотою обгорілий.
Здичавів дух і не впізнає тіла
у цьому полі, синьому, як льон.
- Зʼясуй і поясни значення невідомих слів, скориставшись довідкою:
Супроти — проти.
Вергати — з силою кидати, шпурляти.
Прокльон — 1. Лайливий вислів, який виражає різкий осуд кого-, чого-небудь, велике обурення кимсь, чимсь, ненависть до когось, чогось і т. ін. 2. Те саме, що прокляття 3. Те, що обтяжує, мучить, робить нещасним когось, завдає лиха, горя тощо. - Намалюй образи цієї частини вірша. Схематично зобрази, що відбувається між ліричним героєм і ста тінями, що це за взаємодія?
Завдання 3
Повернися до тексту вірша ще раз, але цього разу послухай пісню гурту «Тінь Сонця» на слова Василя Стуса.
- Який настрій цієї пісні? Чи суголоса, музика та стиль виконання твоїм відчуттям цієї поезії? Поясни чому.
- Запиши, про що думає ліричний герой поезії.
- Визнач три ключові поняття його міркувань.
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=G9y7yqiChOE
Завдання 4
Порівняй уривок з поезії Василя Стуса та фагмент монологу Гамлета з однойменної трагедії Вільяма Шекспіра у перекладі Юрія Андруховича.
| Василь Стус | Вільям Шекспір |
|---|---|
| Вдатися до втечі? Стежину власну, наче дріт, згорнуть? | І от питання — бути чи не бути. У чому більше гідності: скоритись Ударам долі і лягти під стріли, Чи опором зустріти чорні хвилі Нещасть — і тим спинити їх? |
- Поміркуй, чи є щось спільне у думках цих двох героїв?
- Перед яким вибором вони стоять? У чому складність такого вибору?
Завдання 5
Наша тема — “Мистецтво поетичне. Сенси”. Про які сенси йдеться у вірші Василя Стуса? Запиши ідеї, які ти можеш виділити на цьому етапі.
Завдання 6
Повернись до лінії часу, присвяченої шістдесятникам. Нанеси на неї найважливіші події, повʼязані з життям Василя Стуса.

6 січня 1938 року в родині Семена та Їлини Стус народилась четверта дитина — син Василь.

Зшиток друкованих віршів Василя Стуса з авторськими правками. Зберігається в Архіві Інституту літератури НАН України, Фонд 170, одиниця зберігання 744.
1962 рік: Перший зшиток віршів, особисто передрукований і упорядкований поетом, де були зібрані найважливіші для Стуса твори раннього періоду творчості: “ДЕЛО № 13/БЕ1339”.
1963 рік: Вступ до аспірантури Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР і переїзд до Києва.
1964 рік: Збірка “Круговерть“, яка була знята з друку наступного року:
Їй-богу, так, напевно, має бути,
Щоб наступала ніч і день згасав.
І восени прощальна туга рути
Видзвонювала в позолоті трав.
1965 рік: Арешт Івана Світличного, що спричинив різкий виступ Василя Стуса в кінотеатрі “Україна” перед переглядом фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”.Поета звільняють з аспірантури, виселяють з гуртожитку і він стає безробітним.

Одруження з Валентиною Попелюх, яка стала Музою і Берегинею поета аж до його кінця, нею “напоєно десятки моїх віршів, — писав Василь Стус 14 лютого 1978 р., — які, дасть Біг, переживуть і нас із Тобою“.
1968 і 1970 роки: Збірка “Зимові дерева”.
листопад 1970 року: Вбивство Алли Горської.
1970 рік: Збірка “Веселий цвинтар“:
Я йшов за труною товариша й думав:
везе ж таки людям:
задер ноги і ніякого тобі клопоту…

Зберігається в Державному архіві СБУ _ф6_оп1_спр67298_том1_014.
1972 рік: Перший арешт Василя Стуса. Суд і невиправдано суворий вирок: 5 років таборів і 3 роки заслання.
Написана впродовж перебування в камері попереднього ув’язнення Київського КДБ збірка “Час творчості / Dichtenszeit”.
Грудень 1972 року: Василь Стус прибув з етапом у табір ЖХ-385/3-5, селище Барашево, Мордовської АРСР. Стусу
Початок липня 1976 року: У Стуса для перевірки вилучено рукопис віршів періоду ув’язнення, а згодом ознайомлено з актом про його знищення через умовності в тексті. 15 липня поет вперше відмовився від радянського громадянства.
11 січня 1977 року за добу до закінчення терміну ув’язнення в’язня Стуса взято на етап до місця заслання – селища імені Матросова Магаданської області. 5 березня поет прибув на місце заслання.

Один із варіантів рукопису збірки “Палімпсести”, за яким у США було видано перший корпус збірки в середині 1980-х.
20 серпня 1977 року внаслідок нещасного випадку Василь Стус отримав важку побутову травму перелом п’яточних кісток обох ніг: “Палімпсести” подарувала мені травма. Це майже те, що я бачив у задумі…”

1977 рік. Василь Стус. Селище імені Матросова.
Серпень 1979 року: Повернення із заслання до Києва.
Кінець 1979 р.: Василь Стус вступає в Українську Гельсінкську спілку.
З вересня 1979 р. до травня 1980 р. Василь Стус майже закінчує повний корпус “Палімпсестів” (незавершеною залишилася лише 3-тя частина).
15 травня 1980 року Василя Стуса вдруге заарештовано, а вже 2 жовтня Київський міський суд засудив особливо небезпечного рецидивіста В.С.Стуса до 10 років таборів посиленого режиму і 5-ти заслання. Останнього слова підсудному не дали: „Палачі! Ви мені не дали навіть останнього слова!”, — вигукнув поет, коли його зі скрученими руками тягнули до виходу з судової зали.
1981 рік. Весна. Остання зустріч з рідними. Це єдине побачення, якого адміністрація табору ВС-389/36 не змогла відібрати у Василя Стуса просто тому, що це було заборонено законодавством.
1982 рік Василь Стус стає лауреатом Міжнародної літературної премії „Amnesty International”.
1984 рік: При переведенні з камери-одиночки у Василя Стуса забрали на «перевірку» зошит з віршами під назвою «Птах душі» і більше не повертали.
Не дали побачення з дружиною та сином, які чекали на поета в кімнаті для побачень: поета брутально “шмонали” на кожному посту аж доти, доки він не зірвався від принижень і сам не відмовився від зустрічі.
1985 рік. Ніч з 3 на 4 вересня: Смерть у карцері табору ВС-389/36.

Київ. 19 листопада 1989 року.
15-19 листопада 1989 р. останки Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого перевезено з кучинсько-пермських цвинтарів до Києва і поховано на Байковому цвинтарі.
Джерело: Стус-Центр (https://stus.center/p/vasil-stus-povorrotni-momenti-biografiyi-854588)
Завдання 7
Повернись до лінії життя Василя Стуса. Із якою подією повʼязане написання збірки «Веселий цвинтар», у яку увійшов вірш “У цьому полі…”?
Поміркуй: чому, живучи в таких умовах деспотії, переживаючи втрати, душевні страждання, будучи на межі першого арешту, коли «Здичавів дух і не впізнає тіла», поет зображає ліричного героя свого вірша у чарівному пейзажі — поле синє, як льон? Про що нам говорить контраст між естетикою/гармонією зовнішнього простору та душевною драмою/дисгармонією внутрішнього стану ліричного героя?
Поміркуй, чи можемо ми ототожнювати в поезіях Василя Стуса автора та його ліричного героя? Чому ти так вважаєш?
- Подивись відео історика Вахтанга Кіпіані «Василь Стус: самопожертва заради України // 10 запитань Вахтангу Кіпіані» і подумай, чи можемо ми розглядати поезію Василя Стуса поза межами історичного контексту. Чи будуть зрозумілими змісти його творів без знання історичної доби, її обставин та конкретних подій?
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=SsbjBGv1pi8 - Розглянь роботу художника Віктора Зарецького «Василь Стус із книжкою Рільке». Прочитай вірш Рільке у перекладі Василя Стуса. Поміркуй: чим самотність з вірша Стуса відрізняється від самотності Рільке.

Самотність
(Переклав Василь Стус)
Самотність — ніби дощ.
Назустріч вечорам здіймається від моря,
від рівнин далеких і віддалених
йде до неба, як завжди самотнє.
І тільки з неба спадає на місто.
І дощить між ніччю і днем,
коли вранці прояснюються всі провулки,
і коли тіла, які нічого не знайшли,
печальні й розчаровані одне одним,
і коли люди, ненавидячи один одного,
мусять спати в одному ліжку.
Тоді самотність спливає річками.
- Окрім музичної інтерпретації вірша від гурту “Тінь сонця” є ще одна — від акторки Оксани Цимбал та музиканта Марка Токара. Чим ці два підходи відрізняються? Який тобі більше подобається та чому?
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=Qy5_yJNbV60&list=RDQy5_yJNbV60&start_radio=1
Ділись та обговорюй важливе