Урок 45. Тема. Саморозвиток. Креативне письмо. Письмова робота
Матеріал
Тема. Саморозвиток. Креативне письмо. Письмова робота
Урок 45
- Креативне письмо
Що таке натхнення? Це щось раціональне чи ірраціональне? Чи можна натхнення побачити чи відчути?
Завдання
На цьому уроці ми продовжуємо працювати із темою креативної роботи та творчого письма.У своєму посібнику з творчого письма «Не музи, а мʼязи» викладачка журналістських дисциплін Марія Титаренко пише про те, що не покладається на натхнення, бо «моя позиція така: творчописання — це праця. Праця, яка вимагає знань, досвіду, планування, покращення навичок, відточування інструментів, постійного «підвищення кваліфікації» та «переатестації», систематичності».
Протягом курсу ми багато разів звертались до візуальних образів, зокрема, фотографій. Пригадай, у яких темах і яких контекстах йшлось про фотографії?
Прочитай та виконай 39 вправу з посібника Марії Титаренко.
Розминка
Я люблю цю вправу. Її обговорення я ніколи не проводжу в університеті. Ми йдемо зі студентами в кавʼярні, галереї, у коворкінги або арт-простори. Бо це особливе заняття: ми ділимося сокровенним. Виходимо за академічні рамки. Ми творимо магію — оживляємо фотографії.
Чи було у вас таке бажання, щоб фотографія заговорила? Розповіла свою історію? Чимало письменників бавляться з цією ідеєю. У Поттеріані є опис мистецтва чарівної фотографії (чарографії?), на якій персонажі можуть оживати, виходити з кадру та навіть не проявлятися, якщо цього не хочуть (звісно, там ідеться про магічні реактиви, камери тощо). А проте ці знімки радше нагадують айфонівський режим Live Photo (півтори секунди запису до і після «клацу»). Глибше свою історію вони не розповідають. Десятки інноваційних технологій, які обіцяють «оживити» фото, не здатні відновити його історію.
Тому для цього завдання я прошу студентів обрати фотографію з історією, яку вони знають (або можуть у когось дізнатись). І яку відтак мають «вшити» у тканину зображення. Проявити зображення не лише візуально, а й вербально. Застосувати словесні реактиви. Наповнити картинку втраченим змістом. Міжряддями, про які знають лише втаємничені. Тому найчастіше це фотографії з приватних архівів, зображення близьких людей або чогось такого, що з ними пов’язане. Адже кожне фото — це історія. У цій вправі ми вчитимемося видобувати зі світлини історію так, як бджоли видобувають з пилку мед.
Вправа
Візьміть фотографію з історією. Напишіть цю історію. Хай фотографія заговорить. Хай вона стане вашим першим абзацом, решта історії — буде її продовженням, але на словах. Не дублюйте зображене на світлині, ваше завдання — не описати те, що зображене, а через зображення пірнути в історію, яка там ховається. Якщо вас завжди цікавило якесь родинне архівне фото, історію якого можна в когось ще й розпитати, то маєте чудову нагоду. Це не має бути фото ідеальної якості, композиції, воно може бути понищене часом, з розмитостями чи без різкості — не важливо. Бо це теж може бути частиною історії. Або частиною, яку, наприклад, ви захочете реконструювати, на зразок реставрації зображень. Тоді це буде ваша приватна відреставрована історія. Експериментуйте, випитуйте, налаштовуйте вербальні проявники й закріплювачі. Свою словочутливість. І хай словографія оживе!
Дружня порада вчителю
Щоб виконати це завдання, ви маєте наперед попіклуватися про фотографії для кожного із учнів: або роздати світлини, або попросити їх підготувати фотографію.
Чи сподобалась тобі вправа з креативного письма? Які навички вона розвиває?
Подивись відео з презентації книжки Марії Титаренко, щоб відкрити для себе нові грані творчої роботи. Як тримати натхнення під контролем? Презентація книги «Не музи, а м’язи. 50 вправ із творчопису»:
Відео
«Не музи, а мʼязи» Марія Титаренко.
Тема. Саморозвиток. Креативне письмо. Письмова робота
Урок 45
- Креативне письмо
Що таке натхнення? Це щось раціональне чи ірраціональне? Чи можна натхнення побачити чи відчути?
Завдання
На цьому уроці ми продовжуємо працювати із темою креативної роботи та творчого письма.У своєму посібнику з творчого письма «Не музи, а мʼязи» викладачка журналістських дисциплін Марія Титаренко пише про те, що не покладається на натхнення, бо «моя позиція така: творчописання — це праця. Праця, яка вимагає знань, досвіду, планування, покращення навичок, відточування інструментів, постійного «підвищення кваліфікації» та «переатестації», систематичності».
Протягом курсу ми багато разів звертались до візуальних образів, зокрема, фотографій. Пригадай, у яких темах і яких контекстах йшлось про фотографії?
Прочитай та виконай 39 вправу з посібника Марії Титаренко.
Розминка
Я люблю цю вправу. Її обговорення я ніколи не проводжу в університеті. Ми йдемо зі студентами в кавʼярні, галереї, у коворкінги або арт-простори. Бо це особливе заняття: ми ділимося сокровенним. Виходимо за академічні рамки. Ми творимо магію — оживляємо фотографії.
Чи було у вас таке бажання, щоб фотографія заговорила? Розповіла свою історію? Чимало письменників бавляться з цією ідеєю. У Поттеріані є опис мистецтва чарівної фотографії (чарографії?), на якій персонажі можуть оживати, виходити з кадру та навіть не проявлятися, якщо цього не хочуть (звісно, там ідеться про магічні реактиви, камери тощо). А проте ці знімки радше нагадують айфонівський режим Live Photo (півтори секунди запису до і після «клацу»). Глибше свою історію вони не розповідають. Десятки інноваційних технологій, які обіцяють «оживити» фото, не здатні відновити його історію.
Тому для цього завдання я прошу студентів обрати фотографію з історією, яку вони знають (або можуть у когось дізнатись). І яку відтак мають «вшити» у тканину зображення. Проявити зображення не лише візуально, а й вербально. Застосувати словесні реактиви. Наповнити картинку втраченим змістом. Міжряддями, про які знають лише втаємничені. Тому найчастіше це фотографії з приватних архівів, зображення близьких людей або чогось такого, що з ними пов’язане. Адже кожне фото — це історія. У цій вправі ми вчитимемося видобувати зі світлини історію так, як бджоли видобувають з пилку мед.
Вправа
Візьміть фотографію з історією. Напишіть цю історію. Хай фотографія заговорить. Хай вона стане вашим першим абзацом, решта історії — буде її продовженням, але на словах. Не дублюйте зображене на світлині, ваше завдання — не описати те, що зображене, а через зображення пірнути в історію, яка там ховається. Якщо вас завжди цікавило якесь родинне архівне фото, історію якого можна в когось ще й розпитати, то маєте чудову нагоду. Це не має бути фото ідеальної якості, композиції, воно може бути понищене часом, з розмитостями чи без різкості — не важливо. Бо це теж може бути частиною історії. Або частиною, яку, наприклад, ви захочете реконструювати, на зразок реставрації зображень. Тоді це буде ваша приватна відреставрована історія. Експериментуйте, випитуйте, налаштовуйте вербальні проявники й закріплювачі. Свою словочутливість. І хай словографія оживе!
Чи сподобалась тобі вправа з креативного письма? Які навички вона розвиває?
Подивись відео з презентації книжки Марії Титаренко, щоб відкрити для себе нові грані творчої роботи. Як тримати натхнення під контролем? Презентація книги «Не музи, а м’язи. 50 вправ із творчопису»:
Відео
«Не музи, а мʼязи» Марія Титаренко.
Ділись та обговорюй важливе