Урок 5. «Місто» Валерʼяна Підмогильного. Перше знайомство з твором
Матеріал
Урок 5. «Місто» Валерʼяна Підмогильного. Перше знайомство з твором
- Обкладинка
- Епіграф
- Стиль
Переглянь 4 зображення та поміркуй, що їх обʼєднує? Якими ще зображеннями/звуками ти можеш доповнити цей перелік?
Дружня порада вчителю
У гачку йдеться про символи Києва, це проговорення важливе, адже воно готує учнівство до наступного завдання, в якому вони розшифровуватимуть інтерпретації обкладинок різних видань «Міста». Водночас важливо, щоби учнівство справді поміркувало і пошукало спільне у зображеннях.
Завдання 1.
- Роздивись уважно обкладинку першого видання «Міста» Валерʼяна Підмогильного 1928 року. Що на ній зображено?
- Зверни увагу на обидва фото памʼятника Богдану Хмельницькому, що стоїть на Софійській площі у Києві. Який із ракурсів використали у дизайні «Міста»? Подумай, чому саме це, зважаючи на політичні умови 1920-х?
- Тепер зверни увагу на сучасні видання «Міста». Який, на твою думку, творчий задум стояв за кожним з них? Що лежить в основі кожного? Яка з обкладинок за своїм задумом найближча до першого видання? Обґрунтуй свою думку.
Дружня порада вчителю
Радянська ідеологія, яка у 1920-ті стрімко насаджувалася у Києві, була атеїстичною, себто заперечувала релігію як частину культури. Ба більше, у 1920-30 тривало знищення храмів, арешти та страти священників. Тому вид на Софійський собор був би вкрай небажаним.
Дружня порада вчителю
У цьому завданні учнівству треба назвати, від чого відштовхувалися творці обкладинок: від символіки Києва, від головного персонажа, від ідеї, що місто заселене різноманітними людьми, від тези, що Степан «підкорює місто» тощо. Однієї правильної думку щодо кожної облкладинки не існує, можна збирати якнайбільше версій, головне, щоб учнівство практикувало розвиток думки й аргументації. Обкладинок чимало, тож цьому завданню варто присвятити досить часу, щоб проговорити якнайбільше варіантів інтерпретації.
Завдання 2.
Прочитай один з двох епіграфів до роману «Місто» Валерʼяна Підмогильного.
- Пригадай контексти з попереднього уроку та поміркуй, чому письменник використовує цитату саме з цього тексту на початку свого роману?
Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?
А. Франс. Таїс
- Поміркуй, яку роль відіграє цей епіграф у романі? Зістав свою відповідь із теорією, поданою нижче.
- Зроби припущення, про що, зокрема, міркуватиме Валерʼян Підмогильний протягом роману? Прочитай другий епіграф до «Міста», щоб пересвідчитися у правильності чи спростувати своє припущення.
Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п’є: як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмовляє.
Талмуд. Трактат Авот
Епіграф — цитата з іншого тексту, крилатий вислів, афоризм, які розташовуються на початку літературного твору або перед його главами/розділами. Він може пропонувати підказки читацтву, розкривати окремі теми чи конфлікти твору або ж налаштовувати на певний настрій.
Завдання 3.
Прочитай ще раз вступні абзаци «Міста». Поміркуй, чому роман із такою назвою починається із пейзажу села на березі Дніпра.
Здавалось, далі пливти нема куди.
Спереду Дніпро мов спинився в несподіваній затоці, оточений праворуч, ліворуч і просто зелено-жовтими передосінніми берегами. Але пароплав раптом звернув, і довга, спокійна смуга річки протяглася далі до ледве помітних пагорків на обрії.
Степан стояв коло поруччя на палубі, мимоволі пірнаючи очима в ту далечінь, і мірні удари лопастей пароплавного колеса, глухі капітанові слова коло рупора відбирали снагу в його думок. Вони теж спинялись у тій туманній далечині, де непомітно зникала річка, немов обрій становив останню межу його прагнень. Хлопець поволі глянув по ближчих берегах і трохи збентежився — на повороті праворуч виникло село, приховане доти за лукою. Серпневе сонце стирало бруд з білих хаток, мережило чорні шляхи, що гналися в поле й зникали десь, посинівши, як річка. І здавалось, той зниклий шлях, з’єднавшись із небом у безмежній рівнині, другою галуззю вертався знову до села, несучи йому ввібраний простір. А третій шлях, скотившись до річки, брав до села свіжину Дніпра. Воно спало серед сонячного дня, і таємниця була в цьому сні серед стихій, що живили його своєю міццю. Тут, при березі, село здавалось питомим витвором просторів, чарівною квіткою землі, неба й води.
Його село, те, що Степан покинув, теж стояло на березі, і зараз він несвідомо шукав спорідненості між своїм та цим селом, що випадково трапилось йому на великій путі.
Пригадай визначення пейзажу та його функцій з минулого року. Яку функцію він виконує у цьому романі?
Дружня порада вчителю
Учнівству можна нагадати це тлумачення:
Пейзаж (франц. paysage, від pays — місцевість, країна) — у літературі це словесне зображення природи. Пейзаж може вказувати на час і місце події, бути засобом створення місцевого колориту, гармонійним чи контрастним тлом для картин людського життя, викликати потрібний письменникові настрій у читачів, допомагати вияву важливих рис характеру персонажів, підкреслювати драматизм подій тощо.
Завдання 4.
Прочитай фрагмент роману повільно та прискіпливо. Знайди у тексті повторювані прийоми чи синтаксичні конструкції, до яких вдається Валерʼян Підмогильний.
В інституті весна позначилась іспитовою лихоманкою — недугою, що обпадає тільки студентів. Починається вона поволі, і латентний період її можна характеризувати підвищеною посидючістю, нахилом складати конспекти й підкреслювати в книжках рядки; але перший симптом одвертого нападу становить професорова оповістка коло канцелярії, після чого хвороба переходить у тифоїдну стадію з піднесеною температурою, маячнею й нічницями, маючи кризу в іспитовій кімнаті, де виявляються всі ускладнення й можливості поворотності. Складаючи на добре такі поважні дисципліни, як політекономія та економгеографія, Степан згадав про обов’язковість української мови й вирішив її теж між іншим скласти. Її лекції були єдиними, що він не одвідував, і готуватись теж не збирався, дуже підставно припускаючи, що українська мова і є та сама, якою він чудово володіє, навіть оповідання пише, а він сам якраз і є той українець, що для нього мова ця існує і яку скласти, отже, він має всі права, тим більше що в своїй повстанській кар’єрі перед тим, як викинути червоний стяг, він тримав якийсь час прапор осінніх степів і небес. Але через рідні пороги теж можна перечепитись, і Степан знітився вже від першого вибуху важкої батареї глухих голосівок і закону ікання, а влучний обстріл із скоропальних речівникових та дієслівних гармат примусив його геть ганебно відступити з палким бажанням за всяку ціну здобути цю несподівану фортецю.
- Чи є у цьому фрагменті слова або форми слів, які ти не зустрічав/зустрічала раніше? Якщо так, то скористайся онлайн-словником та дізнайся їхні тлумачення:
https://goroh.pp.ua/ - Знайди у цьому тексті метафори. Чи багато їх назбиралося? Чи є серед них очевидні або ж такі, що вже стали клішованими? Поміркуй, як це впливає на якість тексту?
- Спираючись на цей фрагмент, поміркуй, як можна охарактеризувати стиль Підмогильного?
- Які слова ти виписав/виписала під час читання? Чому саме їх? Чи хотілося б тобі використовувати їх частіше у спілкуванні?
- Якими є найвпізнаваніші символи у твого населеного пункту? Які з них тобі імпонують найбільше? Чому?
- Із якими очікуваннями від роману ти починав/починала читати «Місто»?
1. Опрацюй відео «Символи Києва і де їх шукати» на каналі «Мапа реновації» та дай відповіді на питання опісля.
https://www.youtube.com/watch?v=RIMrYJjxO7c
- Навіщо місту потрібні символи?
- Що може стати символом міста?
- Що треба для того, що символ закріпився в свідомості мешканців?
- Яку історію пройшов каштан як символ Києва?
2. Розглянь кілька сторінок книжки «Awesome Kyiv» Тамари Кравченко та Світлани Кострикіної. Сформулюй концепцію, яку вкладали авторки книжки у видання.
- Видання «Міста» 1928 року:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_(%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE)#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Misto_Pidmohylnyy_1928.jpg - «Місто» від «Ще одну сторінку»:
https://mbooks.com.ua/book/170459-misto/?gad_source=1&gad_campaignid=23232802501&gbraid=0AAAAA-WDC1BJnNpRXIvfxKmCVe5xn0YfK&gclid=CjwKCAjwmdLSBhANEiwAkREMN579yycVMt8Qsm7s2LyTTMG_eih1YNuckWfX2Wsr6BvojpQa5FbehRoCsKkQAvD_BwE - «Місто» від «Основа»:
https://book.ua/book/misto-9786178535377?gad_source=1&gad_campaignid=23653480034&gbraid=0AAAAAqr76LyFRJtM0xBWVZcVrm-bRAlvC&gclid=CjwKCAjwmdLSBhANEiwAkREMN9styC9KCnjXbE_SeVNd2VqIpK9EP16pYqcLcN5KVAcCIuAWP4GGZRoCLWIQAvD_BwE - «Місто» від «Антена»:
https://mbooks.com.ua/book/882992-misto/ - Польське видання «Міста»:
https://lubimyczytac.pl/ksiazka/5114969/miasto - Німецьке видання «Міста»:
https://www.amazon.com/Die-Stadt/dp/3945370353 - Американське видання «Міста»:
https://www.yakaboo.ua/ua/the-city-3385330.html?srsltid=AfmBOoo3kMU9ZvS7yKnpnpGFU3jEh26GvtcifUddrEempHOVDs9wltI3 - Софіївська площа:
https://anga.ua/articles/tsikavi_mistsia_kyieva/zahadky_sofyevskoi_ploshchady.html - Памʼятник Богдану Хмельницькому:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%28%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%29
#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Misto_Pidmohylnyy_1928.jpg){kind=link}
Урок 5. «Місто» Валерʼяна Підмогильного. Перше знайомство з твором
- Обкладинка
- Епіграф
- Стиль
Переглянь 4 зображення та поміркуй, що їх обʼєднує? Якими ще зображеннями/звуками ти можеш доповнити цей перелік?
Завдання 1.
- Роздивись уважно обкладинку першого видання «Міста» Валерʼяна Підмогильного 1928 року. Що на ній зображено?
- Зверни увагу на обидва фото памʼятника Богдану Хмельницькому, що стоїть на Софійській площі у Києві. Який із ракурсів використали у дизайні «Міста»? Подумай, чому саме це, зважаючи на політичні умови 1920-х?
- Тепер зверни увагу на сучасні видання «Міста». Який, на твою думку, творчий задум стояв за кожним з них? Що лежить в основі кожного? Яка з обкладинок за своїм задумом найближча до першого видання? Обґрунтуй свою думку.
Завдання 2.
Прочитай один з двох епіграфів до роману «Місто» Валерʼяна Підмогильного.
- Пригадай контексти з попереднього уроку та поміркуй, чому письменник використовує цитату саме з цього тексту на початку свого роману?
Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?
А. Франс. Таїс
- Поміркуй, яку роль відіграє цей епіграф у романі? Зістав свою відповідь із теорією, поданою нижче.
- Зроби припущення, про що, зокрема, міркуватиме Валерʼян Підмогильний протягом роману? Прочитай другий епіграф до «Міста», щоб пересвідчитися у правильності чи спростувати своє припущення.
Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п’є: як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмовляє.
Талмуд. Трактат Авот
Епіграф — цитата з іншого тексту, крилатий вислів, афоризм, які розташовуються на початку літературного твору або перед його главами/розділами. Він може пропонувати підказки читацтву, розкривати окремі теми чи конфлікти твору або ж налаштовувати на певний настрій.
Завдання 3.
Прочитай ще раз вступні абзаци «Міста». Поміркуй, чому роман із такою назвою починається із пейзажу села на березі Дніпра.
Здавалось, далі пливти нема куди.
Спереду Дніпро мов спинився в несподіваній затоці, оточений праворуч, ліворуч і просто зелено-жовтими передосінніми берегами. Але пароплав раптом звернув, і довга, спокійна смуга річки протяглася далі до ледве помітних пагорків на обрії.
Степан стояв коло поруччя на палубі, мимоволі пірнаючи очима в ту далечінь, і мірні удари лопастей пароплавного колеса, глухі капітанові слова коло рупора відбирали снагу в його думок. Вони теж спинялись у тій туманній далечині, де непомітно зникала річка, немов обрій становив останню межу його прагнень. Хлопець поволі глянув по ближчих берегах і трохи збентежився — на повороті праворуч виникло село, приховане доти за лукою. Серпневе сонце стирало бруд з білих хаток, мережило чорні шляхи, що гналися в поле й зникали десь, посинівши, як річка. І здавалось, той зниклий шлях, з’єднавшись із небом у безмежній рівнині, другою галуззю вертався знову до села, несучи йому ввібраний простір. А третій шлях, скотившись до річки, брав до села свіжину Дніпра. Воно спало серед сонячного дня, і таємниця була в цьому сні серед стихій, що живили його своєю міццю. Тут, при березі, село здавалось питомим витвором просторів, чарівною квіткою землі, неба й води.
Його село, те, що Степан покинув, теж стояло на березі, і зараз він несвідомо шукав спорідненості між своїм та цим селом, що випадково трапилось йому на великій путі.
Пригадай визначення пейзажу та його функцій з минулого року. Яку функцію він виконує у цьому романі?
Завдання 4.
Прочитай фрагмент роману повільно та прискіпливо. Знайди у тексті повторювані прийоми чи синтаксичні конструкції, до яких вдається Валерʼян Підмогильний.
В інституті весна позначилась іспитовою лихоманкою — недугою, що обпадає тільки студентів. Починається вона поволі, і латентний період її можна характеризувати підвищеною посидючістю, нахилом складати конспекти й підкреслювати в книжках рядки; але перший симптом одвертого нападу становить професорова оповістка коло канцелярії, після чого хвороба переходить у тифоїдну стадію з піднесеною температурою, маячнею й нічницями, маючи кризу в іспитовій кімнаті, де виявляються всі ускладнення й можливості поворотності. Складаючи на добре такі поважні дисципліни, як політекономія та економгеографія, Степан згадав про обов’язковість української мови й вирішив її теж між іншим скласти. Її лекції були єдиними, що він не одвідував, і готуватись теж не збирався, дуже підставно припускаючи, що українська мова і є та сама, якою він чудово володіє, навіть оповідання пише, а він сам якраз і є той українець, що для нього мова ця існує і яку скласти, отже, він має всі права, тим більше що в своїй повстанській кар’єрі перед тим, як викинути червоний стяг, він тримав якийсь час прапор осінніх степів і небес. Але через рідні пороги теж можна перечепитись, і Степан знітився вже від першого вибуху важкої батареї глухих голосівок і закону ікання, а влучний обстріл із скоропальних речівникових та дієслівних гармат примусив його геть ганебно відступити з палким бажанням за всяку ціну здобути цю несподівану фортецю.
- Чи є у цьому фрагменті слова або форми слів, які ти не зустрічав/зустрічала раніше? Якщо так, то скористайся онлайн-словником та дізнайся їхні тлумачення:
https://goroh.pp.ua/ - Знайди у цьому тексті метафори. Чи багато їх назбиралося? Чи є серед них очевидні або ж такі, що вже стали клішованими? Поміркуй, як це впливає на якість тексту?
- Спираючись на цей фрагмент, поміркуй, як можна охарактеризувати стиль Підмогильного?
- Які слова ти виписав/виписала під час читання? Чому саме їх? Чи хотілося б тобі використовувати їх частіше у спілкуванні?
- Якими є найвпізнаваніші символи у твого населеного пункту? Які з них тобі імпонують найбільше? Чому?
- Із якими очікуваннями від роману ти починав/починала читати «Місто»?
1. Опрацюй відео «Символи Києва і де їх шукати» на каналі «Мапа реновації» та дай відповіді на питання опісля.
https://www.youtube.com/watch?v=RIMrYJjxO7c
- Навіщо місту потрібні символи?
- Що може стати символом міста?
- Що треба для того, що символ закріпився в свідомості мешканців?
- Яку історію пройшов каштан як символ Києва?
2. Розглянь кілька сторінок книжки «Awesome Kyiv» Тамари Кравченко та Світлани Кострикіної. Сформулюй концепцію, яку вкладали авторки книжки у видання.
- Видання «Міста» 1928 року:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_(%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE)#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Misto_Pidmohylnyy_1928.jpg - «Місто» від «Ще одну сторінку»:
https://mbooks.com.ua/book/170459-misto/?gad_source=1&gad_campaignid=23232802501&gbraid=0AAAAA-WDC1BJnNpRXIvfxKmCVe5xn0YfK&gclid=CjwKCAjwmdLSBhANEiwAkREMN579yycVMt8Qsm7s2LyTTMG_eih1YNuckWfX2Wsr6BvojpQa5FbehRoCsKkQAvD_BwE - «Місто» від «Основа»:
https://book.ua/book/misto-9786178535377?gad_source=1&gad_campaignid=23653480034&gbraid=0AAAAAqr76LyFRJtM0xBWVZcVrm-bRAlvC&gclid=CjwKCAjwmdLSBhANEiwAkREMN9styC9KCnjXbE_SeVNd2VqIpK9EP16pYqcLcN5KVAcCIuAWP4GGZRoCLWIQAvD_BwE - «Місто» від «Антена»:
https://mbooks.com.ua/book/882992-misto/ - Польське видання «Міста»:
https://lubimyczytac.pl/ksiazka/5114969/miasto - Німецьке видання «Міста»:
https://www.amazon.com/Die-Stadt/dp/3945370353 - Американське видання «Міста»:
https://www.yakaboo.ua/ua/the-city-3385330.html?srsltid=AfmBOoo3kMU9ZvS7yKnpnpGFU3jEh26GvtcifUddrEempHOVDs9wltI3 - Софіївська площа:
https://anga.ua/articles/tsikavi_mistsia_kyieva/zahadky_sofyevskoi_ploshchady.html - Памʼятник Богдану Хмельницькому:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%28%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%29
Ділись та обговорюй важливе