Урок 5. Василь Стус. Символи у вірші «У цьому полі синьому, як льон»
Матеріал
Урок 5. Василь Стус. Символи у вірші «У цьому полі синьому, як льон»
- Символ
- Колір
Розглянь ілюстрації. Символом чого є зображені на малюнках поняття?
Сформулюй власне визначення терміну «символ».
Теорія
Символ (грец. symbolon — умовний знак, натяк) — предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища (лотос — символ божества в індійців, хліб-сіль — символ гостинності в українців, блакитний колір — символ надії), має філософську смислову наповненість, тому не тотожний знакові. Символ тяжіє до певного узагальнення. Існує в безкінечно означальній ролі, тяжіючи до загальної ідеї, прагнучи розширення її змісту, а не повного визначення.
Завдання 1
Заповни табличку, записавши символічне значення поданих слів з тексту вірша Василя Стуса “У цьому полі синьому, як льон”. Обміняйся думками з іншими учнями класу — чи однаково ви розумієте ці символи?
| Символ | Значення |
|---|---|
| Поле | |
| Льон | |
| Стежина |
Завдання 2
- Пригадай, в яких з прочитаних тобою творів знакове місце займав колір? У яких творах цей колір був символом?
- Прочитай фрагмент висновку до книжки “Синій. Історія кольору”французького професора середньовічної історії та експерта із західної символіки Мішеля Пастуро. Поміркуй: чи погоджуєшся ти з автором щодо популярності синього кольору?
Дружня порада вчителю
У цій частині уроку ми подаємо фрагмент висновку, повну версію шукайте у рубриці “З чим можна попрацювати ще”.
Синій у наші дні: нейтральний колір?
Що залишилося сьогодні від довгої та цікавої історії синього кольору в нашому повсякденному житті, в наших соціальних кодах, у нашому світосприйнятті? Насамперед, як ми щойно переконалися, це — наш улюблений колір, і він поза конкуренцією. Незалежно від статі, соціального походження, професії чи культурного бекграунду — синій підкорив усіх. Найбільше це проявляється в одязі. У всіх країнах Західної Європи, та й у західному світі загалом, синій і всі його відтінки уже кілька десятиліть трапляються в одязі найчастіше (випереджає білий, чорний і бежевий). І, скоріш за все, так буде ще довго, оскільки його першість не залежить від примхливої моди. Насправді — і немає сенсу це приховувати — ще є значний розрив між модним одягом, який просувають засоби масової інформації і який стосується лише крихітного відсотка населення, і тим одягом, який дійсно носить більшість. Перша «мода» змінюється кожні пів сезону, друга — значно повільніше.
Підтвердження традицій в одязі знайшлося в лексиці: «синій» стало магічним словом, яке вабить, заспокоює і кличе до країни мрій. А ще це слово, що продає. Багато продуктів, компаній, локацій і творів мистецтва, які не мають майже нічого спільного з цим кольором, тепер описують як «сині». Мелодика цього слова мʼяка, приємна, плинна; його семантичне поле викликає асоціації з небом, морем, відпочинком, коханням, подорожами, святами, нескінченністю. Те саме можна сказати про це слово в інших мовах: bleu, blue, blu, blau — заспокійливі, поетичні слова, які поєднують колір зі спогадами, бажаннями та мріями. Це слово можна знайти у багатьох книжкових заголовках, і це надає їм особливого шарму, якого не може запропонувати жоден інший кольоратив.
Ще в Середньовіччі синій колір символізував мир. У сучасній символіці це нейтральний колір. І те, й інше пояснює, чому сьогодні всі найбільші міжнародні організації використовують цей колір для своїх емблем. Зокрема, ООН, чиї солдати-миротворці — «блакитні шоломи» — мають завдання бути посередниками між сторонами збройних конфліктів, а небесно-блакитний прапор із зображенням Землі між двома оливковими гілками намагається донести до світу послання миру.
Однак велика прихильність до синього кольору не означає, що в ньому закладений потужний символізм. Навпаки — мабуть, саме тому, що він символічно менш «маркований», ніж інші кольори (зокрема, червоний, зелений, білий чи чорний), синьому віддають перевагу одностайно. У соціологічних опитуваннях цей колір найрідше називають відразливим. Він не шокує, не ранить і не збурює. Знову ж таки, той факт, що синій колір любить більш ніж половина населення планети, свідчить на користь його низького символічного потенціалу; у будь-якому разі, назвати його агресивним чи бунтівним неможливо. Зрештою, що ми насправді розкриваємо про себе, коли констатуємо, що наш улюблений колір — синій? Нічого або майже нічого, саму банальність і посередність. Зате якщо зізнатися в тому, що ви віддаєте перевагу чорному, червоному чи бодай зеленому…
- Із чим у тебе асоціюється синій колір? Із якими образами, символами, обʼєктами?
Дружня порада вчителю
Синій має 110 відтінків. У культурі синій колір має багато значень: довіра та стабільність, духовність, гармонія та мир, авторитет і значущість, глибина тощо. У психології цей колір трактують як заспокійливий ефект (знижує рівень стресу), поліпшення концентрації (сприяє зосередженню та мисленню), почуття безпеки.
Поміркуйте про синій у вашому населеному пункті, у житті школи чи класну. Можливо є впізнавані сині обʼєкти, або хтось з учнів вбраний у синє. Що цей колір означає для нас?
- Будь-який колір у художній літературі служить для:
- створення атмосфери;
- підкреслення риси характеру або соціального статусу героя;
- створення певних емоцій та психологічних станів читача
- вираження ідей або підсилення їх;
- створення виразності, додаткових відтінків та ефектів.
Поміркуй, яке значення має синій колір саме у вірші Василя Стуса “У цьому полі…”? Що він символізує, що означає? Які емоції викликає саме в тебе, після читання цього вірша?
Завдання 3
У вірші є ще один колір — чорний. Із чим асоціюється чорний колір? Яке символічне значення він має? Випиши слова і словосполучення із вірша Василя Стуса, які ілюструють твою думку.
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 4
- Прочитай непоспішно вголос перший рядок: «У цьому полі, синьому, як льон». Чи музично звучить ця фраза? Який ефект створює неодноразовий повтор цієї фрази в тексті?
Дружня порада вчителю
У цьому завданні можна попрацювати з мовою або забрати його на урок української мови.
Зокрема, запропонувати учням поділити рядок на склади: відкриті вони чи закриті, звернути увагу на сонорні звуки [л], [м], [н], в яких тон переважає над шумом. Запропонувати порахувати буквосполучення ЬО: акцентуємо на повторі звуків, аби сформувати у учнів думку про мелодійність, вокальність та ліричність звучання цієї фрази.Більше мовознавчих ідей — у статті Хомʼяк І.М. “Стилістична палітра поезії Василя Стуса”: https://files01.core.ac.uk/download/pdf/32258297.pdf
- Обведи у вірші звуки, які часто трапляються (кожен окремим кольором). Який висновок ти можеш зробити? Чи сприяє звукопис емоційному і смисловому вираженню цього вірша?
Завдання 5
Протягом цих уроків ми опрацювали вірш Василя Стуса. Підсумуй вивчене.
Вірш Василя Стуса “У цьому полі синьому, як льон” належить до збірки __________________________, написаної __________ року. У цьому вірші йдеться про:
- ___________________________________________________________________________________
- ___________________________________________________________________________________
- ___________________________________________________________________________________
Ліричним героєм вірша є ___________________________________________________________________________
Цей вірш викликає такі емоції: _____________________________________________________________________
У вірші є символи, які мають свої значення. Зокрема, __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Вірш є прикладом філософської лірики, бо порушує складні проблеми людського буття, зокрема __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання 6
Розглянь картину чоловіка Алли Горської художника Віктора Зарецького «Василь Стус — орач» (1989). Яким бачить художник поета? Які символи ти зауважуєш на цій картині? Про що вони?
Завдання 7
Розглянь портрет Василя Стуса у виконанні творчої спілки Pictoric. Поміркуй: які риси характеру та життєвої позиції відображаються у цьому зображенні?
Ознайомся зі змістом спецвипуску журналу «Локальна історія», присвяченому Василю Стусу. За змістом номера і знаннями про Василя Стуса сформулюй анотацію до цього журналу, яка б пояснювала про що у ньому йтиметься.
- Подивись випуск ютуб-проєкту «Шалені авторки» про Василя Стуса: https://www.youtube.com/watch?v=7gsvGD6bH-I
Зокрема, фрагмент про збірки “Веселий цвинтар” та “Палімпсест”. - Прочитай висновки до книжки “Синій. Історія кольору”французького професора середньовічної історії та експерта із західної символіки Мішеля Пастуро. Поміркуй, чи пригадуєш ти, де ще є синій колір у мистецтві й літературі?
Синій у наші дні: нейтральний колір?
Що залишилося сьогодні від довгої та цікавої історії синього кольору в нашому повсякденному житті, в наших соціальних кодах, у нашому світосприйнятті? Насамперед, як ми щойно переконалися, це — наш улюблений колір, і він поза конкуренцією. Незалежно від статі, соціального походження, професії чи культурного бекграунду — синій підкорив усіх. Найбільше це проявляється в одязі. У всіх країнах Західної Європи, та й у західному світі загалом, синій і всі його відтінки уже кілька десятиліть трапляються в одязі найчастіше (випереджає білий, чорний і бежевий). І, скоріш за все, так буде ще довго, оскільки його першість не залежить від примхливої моди. Насправді — і немає сенсу це приховувати — ще є значний розрив між модним одягом, який просувають засоби масової інформації і який стосується лише крихітного відсотка населення, і тим одягом, який дійсно носить більшість. Перша «мода» змінюється кожні пів сезону, друга — значно повільніше.
Підтвердження традицій в одязі знайшлося в лексиці: «синій» стало магічним словом, яке вабить, заспокоює і кличе до країни мрій. А ще це слово, що продає. Багато продуктів, компаній, локацій і творів мистецтва, які не мають майже нічого спільного з цим кольором, тепер описують як «сині». Мелодика цього слова мʼяка, приємна, плинна; його семантичне поле викликає асоціації з небом, морем, відпочинком, коханням, подорожами, святами, нескінченністю. Те саме можна сказати про це слово в інших мовах: bleu, blue, blu, blau — заспокійливі, поетичні слова, які поєднують колір зі спогадами, бажаннями та мріями. Це слово можна знайти у багатьох книжкових заголовках, і це надає їм особливого шарму, якого не може запропонувати жоден інший кольоратив.
Ще в Середньовіччі синій колір символізував мир. У сучасній символіці це нейтральний колір. І те, й інше пояснює, чому сьогодні всі найбільші міжнародні організації використовують цей колір для своїх емблем. Зокрема, ООН, чиї солдати-миротворці — «блакитні шоломи» — мають завдання бути посередниками між сторонами збройних конфліктів, а небесно-блакитний прапор із зображенням Землі між двома оливковими гілками намагається донести до світу послання миру.
Однак велика прихильність до синього кольору не означає, що в ньому закладений потужний символізм. Навпаки — мабуть, саме тому, що він символічно менш «маркований», ніж інші кольори (зокрема, червоний, зелений, білий чи чорний), синьому віддають перевагу одностайно. У соціологічних опитуваннях цей колір найрідше називають відразливим. Він не шокує, не ранить і не збурює. Знову ж таки, той факт, що синій колір любить більш ніж половина населення планети, свідчить на користь його низького символічного потенціалу; у будь-якому разі, назвати його агресивним чи бунтівним неможливо. Зрештою, що ми насправді розкриваємо про себе, коли констатуємо, що наш улюблений колір — синій? Нічого або майже нічого, саму банальність і посередність. Зате якщо зізнатися в тому, що ви віддаєте перевагу чорному, червоному чи бодай зеленому…
Це одна з найважливіших характеристик синього кольору в західній символіці: він не збурює, він спокійний, мирний, майже нейтральний. Звісно, він навіює мрії (згадаймо знову, який колір полюбили поети-романтики, синю квітку Новаліса, блюз…), але часто саме меланхолійна мрія має в собі щось знеболювальне.
Сьогодні стіни лікарень фарбують у блакитний, заспокійливі препарати випускають у синіх упаковках, сині знаки на дорогах використовують для дозволених дій, а в політиці це копір поміркованості та консенсусу. Синій колір не загрожує і не переходить межі, він дає людям відчуття безпеки й обʼєднує їх.
Найбільші міжнародні організації взяли це до уваги й обрали синій своїм емблематичним кольором: спершу Ліга Націй, а нині ООН, також ЮНЕСКО, Рада Європи та Європейський Союз.
Синій став міжнародним кольором сприяння миру та порозумінню між народами; саме цій меті служать «блакитні шоломи» оон у багатьох куточках світу. Синій став наймиролюбнішим, найбільш нейтральним із усіх кольорів. Навіть білий колір, здається, має більш виражене, чітке символічне навантаження.
Насправді синій колір почали асоціювати з миром і спокоєм уже давно. Спершу в середньовічній символіці кольорів, і ще більше — в добу романтизму. Більш сучасним є звʼязок між синім і водою, а частіше — між синім і холодом. У цій книжці не вистачить місця, щоб детально його обговорити, хоча це важливий вимір синього кольору, особливо в новітньому часі. В абсолютному вимірі, звісно, немає теплих і холодних кольорів. Це питання умовностей, які змінюються в часі та просторі. У Європі в епоху Середньовічця та Відродження синій вважали теплим кольором, іноді навіть найтеплішим з усіх. Лише з XVII століття він поступово «охолоджується», і лише в ХІХ столітті набуває свого справжнього статусу холодного кольору (для Ґете, про якого ми згадували, він усе ще був частково теплим). Тут анахронізм підстерігає історика на кожному кроці дослідження. Наприклад, мистецтвознавець, який намагається проаналізувати картину пізнього Середньовіччя або епохи Відродження з позиції теплих та холодних кольорів і віднесе синій до холодного, буде абсолютно неправий.
У переході від теплого до холодного, ймовірно, найважливішу роль відіграв асоціативний звʼязок синього з водою. У стародавніх і середньовічних суспільствах воду рідко сприймали як синю. На зображеннях вона могла бути будь-якого кольору, але символічно асоціювалася здебільшого із зеленим. Дійсно, на портоланах і найдавніших географічних картах вода (моря, озера, річки) майже завжди зелена. Лише наприкінці ХV століття зелений колір, яким позначали також ліси, поступився місцем синьому. Але знадобилося багато часу, щоб у свідомості людей, у їхньому повсякденному житті вода стала асоціативно синьою, а синій колір — холодним.
Холодним, як наше сучасне західне суспільство, в якому символ, емблема й улюблений колір — синій.
Урок 5. Василь Стус. Символи у вірші «У цьому полі синьому, як льон»
- Символ
- Колір
Розглянь ілюстрації. Символом чого є зображені на малюнках поняття?
Сформулюй власне визначення терміну «символ».
Теорія
Символ (грец. symbolon — умовний знак, натяк) — предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища (лотос — символ божества в індійців, хліб-сіль — символ гостинності в українців, блакитний колір — символ надії), має філософську смислову наповненість, тому не тотожний знакові. Символ тяжіє до певного узагальнення. Існує в безкінечно означальній ролі, тяжіючи до загальної ідеї, прагнучи розширення її змісту, а не повного визначення.
Завдання 1
Заповни табличку, записавши символічне значення поданих слів з тексту вірша Василя Стуса “У цьому полі синьому, як льон”. Обміняйся думками з іншими учнями класу — чи однаково ви розумієте ці символи?
| Символ | Значення |
|---|---|
| Поле | |
| Льон | |
| Стежина |
Завдання 2
- Пригадай, в яких з прочитаних тобою творів знакове місце займав колір? У яких творах цей колір був символом?
- Прочитай фрагмент висновку до книжки “Синій. Історія кольору”французького професора середньовічної історії та експерта із західної символіки Мішеля Пастуро. Поміркуй: чи погоджуєшся ти з автором щодо популярності синього кольору?
Синій у наші дні: нейтральний колір?
Що залишилося сьогодні від довгої та цікавої історії синього кольору в нашому повсякденному житті, в наших соціальних кодах, у нашому світосприйнятті? Насамперед, як ми щойно переконалися, це — наш улюблений колір, і він поза конкуренцією. Незалежно від статі, соціального походження, професії чи культурного бекграунду — синій підкорив усіх. Найбільше це проявляється в одязі. У всіх країнах Західної Європи, та й у західному світі загалом, синій і всі його відтінки уже кілька десятиліть трапляються в одязі найчастіше (випереджає білий, чорний і бежевий). І, скоріш за все, так буде ще довго, оскільки його першість не залежить від примхливої моди. Насправді — і немає сенсу це приховувати — ще є значний розрив між модним одягом, який просувають засоби масової інформації і який стосується лише крихітного відсотка населення, і тим одягом, який дійсно носить більшість. Перша «мода» змінюється кожні пів сезону, друга — значно повільніше.
Підтвердження традицій в одязі знайшлося в лексиці: «синій» стало магічним словом, яке вабить, заспокоює і кличе до країни мрій. А ще це слово, що продає. Багато продуктів, компаній, локацій і творів мистецтва, які не мають майже нічого спільного з цим кольором, тепер описують як «сині». Мелодика цього слова мʼяка, приємна, плинна; його семантичне поле викликає асоціації з небом, морем, відпочинком, коханням, подорожами, святами, нескінченністю. Те саме можна сказати про це слово в інших мовах: bleu, blue, blu, blau — заспокійливі, поетичні слова, які поєднують колір зі спогадами, бажаннями та мріями. Це слово можна знайти у багатьох книжкових заголовках, і це надає їм особливого шарму, якого не може запропонувати жоден інший кольоратив.
Ще в Середньовіччі синій колір символізував мир. У сучасній символіці це нейтральний колір. І те, й інше пояснює, чому сьогодні всі найбільші міжнародні організації використовують цей колір для своїх емблем. Зокрема, ООН, чиї солдати-миротворці — «блакитні шоломи» — мають завдання бути посередниками між сторонами збройних конфліктів, а небесно-блакитний прапор із зображенням Землі між двома оливковими гілками намагається донести до світу послання миру.
Однак велика прихильність до синього кольору не означає, що в ньому закладений потужний символізм. Навпаки — мабуть, саме тому, що він символічно менш «маркований», ніж інші кольори (зокрема, червоний, зелений, білий чи чорний), синьому віддають перевагу одностайно. У соціологічних опитуваннях цей колір найрідше називають відразливим. Він не шокує, не ранить і не збурює. Знову ж таки, той факт, що синій колір любить більш ніж половина населення планети, свідчить на користь його низького символічного потенціалу; у будь-якому разі, назвати його агресивним чи бунтівним неможливо. Зрештою, що ми насправді розкриваємо про себе, коли констатуємо, що наш улюблений колір — синій? Нічого або майже нічого, саму банальність і посередність. Зате якщо зізнатися в тому, що ви віддаєте перевагу чорному, червоному чи бодай зеленому…
- Із чим у тебе асоціюється синій колір? Із якими образами, символами, обʼєктами?
- Будь-який колір у художній літературі служить для:
- створення атмосфери;
- підкреслення риси характеру або соціального статусу героя;
- створення певних емоцій та психологічних станів читача
- вираження ідей або підсилення їх;
- створення виразності, додаткових відтінків та ефектів.
Поміркуй, яке значення має синій колір саме у вірші Василя Стуса “У цьому полі…”? Що він символізує, що означає? Які емоції викликає саме в тебе, після читання цього вірша?
Завдання 3
У вірші є ще один колір — чорний. Із чим асоціюється чорний колір? Яке символічне значення він має? Випиши слова і словосполучення із вірша Василя Стуса, які ілюструють твою думку.
| ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 4
- Прочитай непоспішно вголос перший рядок: «У цьому полі, синьому, як льон». Чи музично звучить ця фраза? Який ефект створює неодноразовий повтор цієї фрази в тексті?
- Обведи у вірші звуки, які часто трапляються (кожен окремим кольором). Який висновок ти можеш зробити? Чи сприяє звукопис емоційному і смисловому вираженню цього вірша?
Завдання 5
Протягом цих уроків ми опрацювали вірш Василя Стуса. Підсумуй вивчене.
Вірш Василя Стуса “У цьому полі синьому, як льон” належить до збірки __________________________, написаної __________ року. У цьому вірші йдеться про:
- ___________________________________________________________________________________
- ___________________________________________________________________________________
- ___________________________________________________________________________________
Ліричним героєм вірша є ___________________________________________________________________________
Цей вірш викликає такі емоції: _____________________________________________________________________
У вірші є символи, які мають свої значення. Зокрема, __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Вірш є прикладом філософської лірики, бо порушує складні проблеми людського буття, зокрема __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання 6
Розглянь картину чоловіка Алли Горської художника Віктора Зарецького «Василь Стус — орач» (1989). Яким бачить художник поета? Які символи ти зауважуєш на цій картині? Про що вони?
Завдання 7
Розглянь портрет Василя Стуса у виконанні творчої спілки Pictoric. Поміркуй: які риси характеру та життєвої позиції відображаються у цьому зображенні?
Ознайомся зі змістом спецвипуску журналу «Локальна історія», присвяченому Василю Стусу. За змістом номера і знаннями про Василя Стуса сформулюй анотацію до цього журналу, яка б пояснювала про що у ньому йтиметься.
- Подивись випуск ютуб-проєкту «Шалені авторки» про Василя Стуса: https://www.youtube.com/watch?v=7gsvGD6bH-I
Зокрема, фрагмент про збірки “Веселий цвинтар” та “Палімпсест”. - Прочитай висновки до книжки “Синій. Історія кольору”французького професора середньовічної історії та експерта із західної символіки Мішеля Пастуро. Поміркуй, чи пригадуєш ти, де ще є синій колір у мистецтві й літературі?
Синій у наші дні: нейтральний колір?
Що залишилося сьогодні від довгої та цікавої історії синього кольору в нашому повсякденному житті, в наших соціальних кодах, у нашому світосприйнятті? Насамперед, як ми щойно переконалися, це — наш улюблений колір, і він поза конкуренцією. Незалежно від статі, соціального походження, професії чи культурного бекграунду — синій підкорив усіх. Найбільше це проявляється в одязі. У всіх країнах Західної Європи, та й у західному світі загалом, синій і всі його відтінки уже кілька десятиліть трапляються в одязі найчастіше (випереджає білий, чорний і бежевий). І, скоріш за все, так буде ще довго, оскільки його першість не залежить від примхливої моди. Насправді — і немає сенсу це приховувати — ще є значний розрив між модним одягом, який просувають засоби масової інформації і який стосується лише крихітного відсотка населення, і тим одягом, який дійсно носить більшість. Перша «мода» змінюється кожні пів сезону, друга — значно повільніше.
Підтвердження традицій в одязі знайшлося в лексиці: «синій» стало магічним словом, яке вабить, заспокоює і кличе до країни мрій. А ще це слово, що продає. Багато продуктів, компаній, локацій і творів мистецтва, які не мають майже нічого спільного з цим кольором, тепер описують як «сині». Мелодика цього слова мʼяка, приємна, плинна; його семантичне поле викликає асоціації з небом, морем, відпочинком, коханням, подорожами, святами, нескінченністю. Те саме можна сказати про це слово в інших мовах: bleu, blue, blu, blau — заспокійливі, поетичні слова, які поєднують колір зі спогадами, бажаннями та мріями. Це слово можна знайти у багатьох книжкових заголовках, і це надає їм особливого шарму, якого не може запропонувати жоден інший кольоратив.
Ще в Середньовіччі синій колір символізував мир. У сучасній символіці це нейтральний колір. І те, й інше пояснює, чому сьогодні всі найбільші міжнародні організації використовують цей колір для своїх емблем. Зокрема, ООН, чиї солдати-миротворці — «блакитні шоломи» — мають завдання бути посередниками між сторонами збройних конфліктів, а небесно-блакитний прапор із зображенням Землі між двома оливковими гілками намагається донести до світу послання миру.
Однак велика прихильність до синього кольору не означає, що в ньому закладений потужний символізм. Навпаки — мабуть, саме тому, що він символічно менш «маркований», ніж інші кольори (зокрема, червоний, зелений, білий чи чорний), синьому віддають перевагу одностайно. У соціологічних опитуваннях цей колір найрідше називають відразливим. Він не шокує, не ранить і не збурює. Знову ж таки, той факт, що синій колір любить більш ніж половина населення планети, свідчить на користь його низького символічного потенціалу; у будь-якому разі, назвати його агресивним чи бунтівним неможливо. Зрештою, що ми насправді розкриваємо про себе, коли констатуємо, що наш улюблений колір — синій? Нічого або майже нічого, саму банальність і посередність. Зате якщо зізнатися в тому, що ви віддаєте перевагу чорному, червоному чи бодай зеленому…
Це одна з найважливіших характеристик синього кольору в західній символіці: він не збурює, він спокійний, мирний, майже нейтральний. Звісно, він навіює мрії (згадаймо знову, який колір полюбили поети-романтики, синю квітку Новаліса, блюз…), але часто саме меланхолійна мрія має в собі щось знеболювальне.
Сьогодні стіни лікарень фарбують у блакитний, заспокійливі препарати випускають у синіх упаковках, сині знаки на дорогах використовують для дозволених дій, а в політиці це копір поміркованості та консенсусу. Синій колір не загрожує і не переходить межі, він дає людям відчуття безпеки й обʼєднує їх.
Найбільші міжнародні організації взяли це до уваги й обрали синій своїм емблематичним кольором: спершу Ліга Націй, а нині ООН, також ЮНЕСКО, Рада Європи та Європейський Союз.
Синій став міжнародним кольором сприяння миру та порозумінню між народами; саме цій меті служать «блакитні шоломи» оон у багатьох куточках світу. Синій став наймиролюбнішим, найбільш нейтральним із усіх кольорів. Навіть білий колір, здається, має більш виражене, чітке символічне навантаження.
Насправді синій колір почали асоціювати з миром і спокоєм уже давно. Спершу в середньовічній символіці кольорів, і ще більше — в добу романтизму. Більш сучасним є звʼязок між синім і водою, а частіше — між синім і холодом. У цій книжці не вистачить місця, щоб детально його обговорити, хоча це важливий вимір синього кольору, особливо в новітньому часі. В абсолютному вимірі, звісно, немає теплих і холодних кольорів. Це питання умовностей, які змінюються в часі та просторі. У Європі в епоху Середньовічця та Відродження синій вважали теплим кольором, іноді навіть найтеплішим з усіх. Лише з XVII століття він поступово «охолоджується», і лише в ХІХ столітті набуває свого справжнього статусу холодного кольору (для Ґете, про якого ми згадували, він усе ще був частково теплим). Тут анахронізм підстерігає історика на кожному кроці дослідження. Наприклад, мистецтвознавець, який намагається проаналізувати картину пізнього Середньовіччя або епохи Відродження з позиції теплих та холодних кольорів і віднесе синій до холодного, буде абсолютно неправий.
У переході від теплого до холодного, ймовірно, найважливішу роль відіграв асоціативний звʼязок синього з водою. У стародавніх і середньовічних суспільствах воду рідко сприймали як синю. На зображеннях вона могла бути будь-якого кольору, але символічно асоціювалася здебільшого із зеленим. Дійсно, на портоланах і найдавніших географічних картах вода (моря, озера, річки) майже завжди зелена. Лише наприкінці ХV століття зелений колір, яким позначали також ліси, поступився місцем синьому. Але знадобилося багато часу, щоб у свідомості людей, у їхньому повсякденному житті вода стала асоціативно синьою, а синій колір — холодним.
Холодним, як наше сучасне західне суспільство, в якому символ, емблема й улюблений колір — синій.
Ділись та обговорюй важливе