Урок 57. Тема. Саморозвиток. Наука та науковці
Матеріал
Тема. Саморозвиток. Наука та науковці
Урок 57
- Наука
- Науковці
Кого з видатних науковців ти можеш пригадати? Звідки ти знаєш це імʼя? З інших уроків, підручників, художніх чи документальних фільмів, подкастів, художньої літератури?
Завдання 1
Прочитай фрагмент статті Олексія Болдирєва «Українські науково-популярні журнали: шляхом спроб і помилок», у процесі читання дай відповіді на додаткові запитання.
| Основний текст | Додаткові запитання |
| Українські науково-популярні журнали: шляхом спроб і помилок Наукові дослідження стають усе складнішими для розуміння неспеціалістами. Проте їхні результати все більше впливають на життя пересічних людей. В епоху пандемії коронавірусної хвороби питання на кшталт аеродинамічних властивостей крапель рідини чи тривалості життя клітин імунної пам’яті стають предметом найширшої дискусії серед громадськості. Канали й способи інформування суспільства науково-популярною інформації в таких умовах потребують аналізу. Спробуємо провести таку ревізію для української науково-популярної преси за останні 30 років Незалежності. Як взагалі взаємодіють наука й преса? Науковці мають свої спеціалізовані журнали, у яких повідомляють колег про свої дослідження. Найвідомішими та найвпливовішими в галузі природничих наук є журнали британський «Nature» і американський «Science». Наукові журналісти та популяризатори науки переказують свіжі наукові публікації, описують контекст нових праць, доносять їх сутність до неспеціалістів за допомогою аналогій і метафор. Скажімо, механізм знищення старих і пошкоджених білків у клітині порівнюють зі шредером – знищувачем документів. Мистецтво і наука. Як це? Одним із потужних інструментів пояснення складних наукових понять і явищ є залучення візуального мистецтва. Деякі об’єкти сучасної науки самі виглядають як витвори мистецтва. Різнокольорові флуоресцентні білки – ті, що світяться при опроміненні їх світлом певної довжини хвилі, періодичні кристалічні ґратки різних матеріалів, мікроскопічні поверхні тварин і рослин виглядають як дивовижні пейзажі або образи надзвичайної фантазії. Потужні технологічні компанії на кшталт Nikon та такі великі волонтерські платформи як Вікіпедія і Вікісховище регулярно проводять конкурси наукових зображень, які вражають своєю естетикою. В Україні науковці, організатори акції «Дні науки» зібрали й демонстрували в різних містах виставку «Мистецтво науки», що складалася виключно з зображень, отриманих при науковому дослідженні різноманітних природних та штучних об’єктів. Виставки переможців таких конкурсів розміщують у себе й галереї сучасного мистецтва, а також і друковані журнали. Однак не про все наукове можна розповісти картинками чи фотографіями, адже багато досліджень проілюстровані «нудними» графіками та моделями. Саме тому навіть наукові видання замість класичних наукових ілюстрацій звертаються до мистецтва. Митці дивляться на науку зі свого світу переживань та фантазій, а тому часто можуть показати пересічним читачам інший, відмінний від наукового, «об’ємний» образ проблеми. Ті ж Nature і Science на своїх обкладинках уже давно демонструють витвори професійних художників і дизайнерів, які дозволяють читачу миттєво схопити суть наукової теми, якій присвячений номер. Відомою дизайнеркою та лауреаткою багатьох нагород є Феліс Франкел (Felice Frankel), чиї фото не лише передають сутність наукового явища, але є високо естетичними. Дизайнерка Елла Марущенко, яка мешкає нині в Південній Кароліні також доклалася до створення привабливих обкладинок на основі складних наукових статей. «Куншт» Навесні 2015 року в агенції «Укрінформ» за круглим столом зібралися науковці, журналісти, громадські активісти, які обговорили, як зробити науку ближчою до суспільства. Серед них було й кілька студентів Інституту міжнародних відносин Київського університету, один з яких заявив про підготовку випуску друкованого науково-популярного журналу. Присутні зустріли цю заяву зі скепсисом, адже навіть науково-популярні сайти в українському медіапросторі тоді не могли похвалитися високою відвідуваністю. Крім того, напередодні закрилися українські редакції таких великих світових гравців як «National Geographic» та «Esquire». Проте саме факт зникнення цих якісних друкованих видань, за спогадами Кирила Безкоровайного та Ангеліни Безнесюк, і мотивував їхню команду до дій. Журнал «Куншт» був чистим експериментом, іноді навіть провокаційним – в одному з перших номерів була стаття, де текст було надруковано нерівними рядками, «ялиночкою». Проте перший номер мав великий успіх, і про «Куншт» заговорили всі в навколонауковій тусовці. Редактори були ще студентами, ніколи не займалися наукою, а тому на початку не все проходило гладенько. Науковцям спочатку доводилося довго пояснювати, що публікувати на рівних позиції вчених щодо біологічної еволюції та антиеволюціоніста, який не є спеціалістом в еволюційній біології – некоректно та не відповідає вимогам науково-популярного жанру. Утім редакція з самого початку обрала шлях на взаємодію з найактивнішими українськими вченими й швидко вчилася на власних помилках. Статті «Куншту» ставали все кращими від номера до номера. Кожний із 9 номерів журналу був присвячений певній узагальненій темі: «Космічний туризм», «Еко», «Сни», «Ядерні технології», «Мозок», «Наука війни», «Час», «Гроші», «Еволюція». Кожен номер містив 12-15 статей, авторами яких були українські науковці, а також журналісти, для багатьох з яких статті в «Куншті» були одними з першими в кар’єрі. Гаслом журналу було «Наука як мистецтво», а ідеєю – показати складні наукові явища та моделі в простому вигляді за допомогою яскравих ілюстрацій. Редакторка й співвласниця «Куншту» Дарія Кузява каже, що їх з Кирилом надихали приклади англомовних журналів «Wired» та «Nautilus», які використовують різноманітний ілюстративний матеріал для своїх сторінок. Для кожної статті шукали свого ілюстратора. | Яким є головний прийом донесення інформації до ненауковців? Чи ти знаєш який вигляд мають виділені в тексті обʼєкти? Досліди це питання! Пошукай більше інформації про конкурс наукових зображень від Вікіпедії. Яка мета конкурсу? Чи просто в ньому взяти участь? Як мистецтво взаємодіє з наукою? Проведи пошукову роботу й ознайомся з роботами дизайнерки Феліс Франкел. Чи знаєш ти медіа «Куншт»? Зазирни на їхній сайт та розглянь їхню діяльність. Якою від початку була позиція медіа щодо матеріалів? |
Завдання 2
Проаналізуй обкладинки кількох номерів журналу «Куншт» та спробуй зрозуміти, якою була тема номера.
Теми номерів названо в тексті попередньої статті, тож це «Еволюція», «Час», «Гроші».
Завдання 3
Прочитай фрагмент інтервʼю Даші Чиж із співзасновником журналу «Куншт» Кирилом Бескоровайним «Наука стосується кожного» та дай відповіді на післятекстові запитання.
Одна із цілей, яку ви ставите перед собою, — популяризація критичного мислення. Яким чином ви її втілюєте?
У своїй роботі наша команда використовує науковий метод. Це означає, що ми ретельно перевіряємо інформацію й мінімізуємо можливість помилки. Таким чином наголошуємо на важливості фактчекінгу.
Наука стосується кожного. Коли в нас з’явиться вакцина від коронавірусу, мені хотілося б, щоб мої сусіди провакцинували себе та дітей. Від цього залежатиме не тільки їхня, а й моя безпека. Коли люди почнуть розбиратися в цих темах, то менше будуть поширювати фейки й спамити в соціальних мережах та чатах. Це дрібниці, які творять фундамент — критичне мислення.
Науково-популярна журналістика — це не панацея. Не можна лише за її допомогою впливати на суспільство. Це величезна система, куди входять етика, стандарти політичної, економічної журналістики, телемовлення, державного регулювання. Наукова журналістика — це маленька піщинка, навіть не цеглинка. Але якщо ми допоможемо розвивати ринок популяризації науки, то з’являтимуться нові проєкти, ініціативи. І це вже буде цеглинка.
Що таке «науковий метод»?
Як ти розумієш вислів «наука стосується кожного»?
Чому наукова журналістика важлива?
Нещодавно у ВСЛ вийшла твоя дебютна книга для дітей «Моя подруга з темної матерії». Яка ідея й мета цього видання?
Якось моя дружина розповіла, що в дитинстві в неї була уявна подруга. Я подумав, що вигадані друзі були в багатьох. Потім прочитав книжку Лізи Рендалл «Темна матерія і динозаври». Так у мене народився задум, що ліг в основу книги «Моя подруга з темної матерії». Не було чіткого дедлайну. Ми з Дарією Скрибченко, яка ілюструвала теми космосу в «Куншті», працювали над книгою кілька років і нарешті побачили результат.
Якщо коротко, без спойлерів, розказати сюжет, то це оповідь про хлопчика з родини астрофізиків. Уночі батьки розповідають йому про Всесвіт. Одного разу після цих історій до головного героя приходить «дівчина з темної матерії». Вони починають дружити й вирушають у пригоди. Як і у всіх добрих історіях, щось стається не так, як хочеться, але герої справляються з труднощами. Між рядків я базово пояснюю про планети Сонячної системи, що таке темна матерія, як розвиваються зірки та як розширюється Всесвіт.
Я вважаю, що сформувати любов до науки набагато простіше в дитинстві, ніж у дорослому віці.
Розглянь кілька сторінок згаданої в інтервʼю книжки. Чи має книжка “Моя подруга з темної матерії» Кирила Бескоровайного та Дарії Скрибченко ознаки енциклопедії?
Завдання 4
Одна з ключових світових наукових (та й літературних нагород) нагород — Нобелівська премія. Що ти знаєш про цю премію? Як часто її вручають? У яких наукових галузях? За яке наукове досягнення нагородили лауреатів останнього разу? Уяви, що ти опікуєшся соціальними мережами школи. Сьогодні твоє завдання виконати пошукову роботу та підготувати інформаційний текст та список додаткових джерел про Нобелівську премію. Як розповісти про премію так, щоб твої однокласники й однокласниці захотіли дізнатися про неї більше?
Поміркуй: якби поняття «наука» потрібно було зобразити графічно, то що би це було? Намалюй «науку».
Інтервʼю Даші Чиж із Кирилом Бескоровайним «Наука стосується кожного»: https://theukrainians.org/kyrylo-beskorovayny/
Стаття Олексія Болдирєва «Українські науково-популярні журнали: шляхом спроб і помилок»: https://chytomo.com/ekzempliary-xx/xxi/ukrainski-naukovo-populiarni-zhurnaly-shliakhom-sprob-i-pomylok/
Конкурс наукових зображень від Вікіпедії: https://commons.wikimedia.org/wiki/Commons:Science_Photo_Competition_2024_in_Ukraine/Advice
Сайт дизайнерки Феліс Франкел: https://felicefrankel.com/gallery/
Погортати журнал «Куншт»: https://journals.ua/reader/17852.html?list=1
Тема. Саморозвиток. Наука та науковці
Урок 57
- Наука
- Науковці
Кого із видатних науковців ти можеш пригадати? Звідки ти знаєш це імʼя? Із інших уроків, підручників, художніх чи документальних фільмів, подкастів, художньої літератури?
Завдання 1
Прочитай фрагмент статті Олексія Болдирєва «Українські науково-популярні журнали: шляхом спроб і помилок», у процесі читання дай відповіді на додаткові запитання.
| Основний текст | Додаткові запитання |
| Українські науково-популярні журнали: шляхом спроб і помилок Наукові дослідження стають усе складнішими для розуміння неспеціалістами. Проте їхні результати все більше впливають на життя пересічних людей. В епоху пандемії коронавірусної хвороби питання на кшталт аеродинамічних властивостей крапель рідини чи тривалості життя клітин імунної пам’яті стають предметом найширшої дискусії серед громадськості. Канали й способи інформування суспільства науково-популярною інформації в таких умовах потребують аналізу. Спробуємо провести таку ревізію для української науково-популярної преси за останні 30 років Незалежності. Як взагалі взаємодіють наука й преса? Науковці мають свої спеціалізовані журнали, у яких повідомляють колег про свої дослідження. Найвідомішими та найвпливовішими в галузі природничих наук є журнали британський «Nature» і американський «Science». Наукові журналісти та популяризатори науки переказують свіжі наукові публікації, описують контекст нових праць, доносять їх сутність до неспеціалістів за допомогою аналогій і метафор. Скажімо, механізм знищення старих і пошкоджених білків у клітині порівнюють зі шредером – знищувачем документів. Мистецтво і наука. Як це? Одним із потужних інструментів пояснення складних наукових понять і явищ є залучення візуального мистецтва. Деякі об’єкти сучасної науки самі виглядають як витвори мистецтва. Різнокольорові флуоресцентні білки – ті, що світяться при опроміненні їх світлом певної довжини хвилі, періодичні кристалічні ґратки різних матеріалів, мікроскопічні поверхні тварин і рослин виглядають як дивовижні пейзажі або образи надзвичайної фантазії. Потужні технологічні компанії на кшталт Nikon та такі великі волонтерські платформи як Вікіпедія і Вікісховище регулярно проводять конкурси наукових зображень, які вражають своєю естетикою. В Україні науковці, організатори акції «Дні науки» зібрали й демонстрували в різних містах виставку «Мистецтво науки», що складалася виключно з зображень, отриманих при науковому дослідженні різноманітних природних та штучних об’єктів. Виставки переможців таких конкурсів розміщують у себе й галереї сучасного мистецтва, а також і друковані журнали. Однак не про все наукове можна розповісти картинками чи фотографіями, адже багато досліджень проілюстровані «нудними» графіками та моделями. Саме тому навіть наукові видання замість класичних наукових ілюстрацій звертаються до мистецтва. Митці дивляться на науку зі свого світу переживань та фантазій, а тому часто можуть показати пересічним читачам інший, відмінний від наукового, «об’ємний» образ проблеми. Ті ж Nature і Science на своїх обкладинках уже давно демонструють витвори професійних художників і дизайнерів, які дозволяють читачу миттєво схопити суть наукової теми, якій присвячений номер. Відомою дизайнеркою та лауреаткою багатьох нагород є Феліс Франкел (Felice Frankel), чиї фото не лише передають сутність наукового явища, але є високо естетичними. Дизайнерка Елла Марущенко, яка мешкає нині в Південній Кароліні також доклалася до створення привабливих обкладинок на основі складних наукових статей. «Куншт» Навесні 2015 року в агенції «Укрінформ» за круглим столом зібралися науковці, журналісти, громадські активісти, які обговорили, як зробити науку ближчою до суспільства. Серед них було й кілька студентів Інституту міжнародних відносин Київського університету, один з яких заявив про підготовку випуску друкованого науково-популярного журналу. Присутні зустріли цю заяву зі скепсисом, адже навіть науково-популярні сайти в українському медіапросторі тоді не могли похвалитися високою відвідуваністю. Крім того, напередодні закрилися українські редакції таких великих світових гравців як «National Geographic» та «Esquire». Проте саме факт зникнення цих якісних друкованих видань, за спогадами Кирила Безкоровайного та Ангеліни Безнесюк, і мотивував їхню команду до дій. Журнал «Куншт» був чистим експериментом, іноді навіть провокаційним – в одному з перших номерів була стаття, де текст було надруковано нерівними рядками, «ялиночкою». Проте перший номер мав великий успіх, і про «Куншт» заговорили всі в навколонауковій тусовці. Редактори були ще студентами, ніколи не займалися наукою, а тому на початку не все проходило гладенько. Науковцям спочатку доводилося довго пояснювати, що публікувати на рівних позиції вчених щодо біологічної еволюції та антиеволюціоніста, який не є спеціалістом в еволюційній біології – некоректно та не відповідає вимогам науково-популярного жанру. Утім редакція з самого початку обрала шлях на взаємодію з найактивнішими українськими вченими й швидко вчилася на власних помилках. Статті «Куншту» ставали все кращими від номера до номера. Кожний із 9 номерів журналу був присвячений певній узагальненій темі: «Космічний туризм», «Еко», «Сни», «Ядерні технології», «Мозок», «Наука війни», «Час», «Гроші», «Еволюція». Кожен номер містив 12-15 статей, авторами яких були українські науковці, а також журналісти, для багатьох з яких статті в «Куншті» були одними з першими в кар’єрі. Гаслом журналу було «Наука як мистецтво», а ідеєю – показати складні наукові явища та моделі в простому вигляді за допомогою яскравих ілюстрацій. Редакторка й співвласниця «Куншту» Дарія Кузява каже, що їх з Кирилом надихали приклади англомовних журналів «Wired» та «Nautilus», які використовують різноманітний ілюстративний матеріал для своїх сторінок. Для кожної статті шукали свого ілюстратора. | Яким є головний прийом донесення інформації до ненауковців? Чи ти знаєш який вигляд мають виділені в тексті обʼєкти? Досліди це питання! Пошукай більше інформації про конкурс наукових зображень від Вікіпедії. Яка мета конкурсу? Чи просто в ньому взяти участь? Як мистецтво взаємодіє з наукою? Проведи пошукову роботу й ознайомся з роботами дизайнерки Феліс Франкел. Чи знаєш ти медіа «Куншт»? Зазирни на їхній сайт та розглянь їхню діяльність. Якою від початку була позиція медіа щодо матеріалів? |
Завдання 2
Проаналізуй обкладинки кількох номерів журналу «Куншт» та спробуй зрозуміти: якою була тема номера.
Завдання 3
Прочитай фрагмент інтервʼю Даші Чиж із співзасновником журналу «Куншт» Кирилом Бескоровайним «Наука стосується кожного» та дай відповіді на післятекстові запитання.
Одна із цілей, яку ви ставите перед собою, — популяризація критичного мислення. Яким чином ви її втілюєте?
У своїй роботі наша команда використовує науковий метод. Це означає, що ми ретельно перевіряємо інформацію й мінімізуємо можливість помилки. Таким чином наголошуємо на важливості фактчекінгу.
Наука стосується кожного. Коли в нас з’явиться вакцина від коронавірусу, мені хотілося б, щоб мої сусіди провакцинували себе та дітей. Від цього залежатиме не тільки їхня, а й моя безпека. Коли люди почнуть розбиратися в цих темах, то менше будуть поширювати фейки й спамити в соціальних мережах та чатах. Це дрібниці, які творять фундамент — критичне мислення.
Науково-популярна журналістика — це не панацея. Не можна лише за її допомогою впливати на суспільство. Це величезна система, куди входять етика, стандарти політичної, економічної журналістики, телемовлення, державного регулювання. Наукова журналістика — це маленька піщинка, навіть не цеглинка. Але якщо ми допоможемо розвивати ринок популяризації науки, то з’являтимуться нові проєкти, ініціативи. І це вже буде цеглинка.
Що таке «науковий метод»?
Як ти розумієш вислів «наука стосується кожного»?
Чому наукова журналістика важлива?
Нещодавно у ВСЛ вийшла твоя дебютна книга для дітей «Моя подруга з темної матерії». Яка ідея й мета цього видання?
Якось моя дружина розповіла, що в дитинстві в неї була уявна подруга. Я подумав, що вигадані друзі були в багатьох. Потім прочитав книжку Лізи Рендалл «Темна матерія і динозаври». Так у мене народився задум, що ліг в основу книги «Моя подруга з темної матерії». Не було чіткого дедлайну. Ми з Дарією Скрибченко, яка ілюструвала теми космосу в «Куншті», працювали над книгою кілька років і нарешті побачили результат.
Якщо коротко, без спойлерів, розказати сюжет, то це оповідь про хлопчика з родини астрофізиків. Уночі батьки розповідають йому про Всесвіт. Одного разу після цих історій до головного героя приходить «дівчина з темної матерії». Вони починають дружити й вирушають у пригоди. Як і у всіх добрих історіях, щось стається не так, як хочеться, але герої справляються з труднощами. Між рядків я базово пояснюю про планети Сонячної системи, що таке темна матерія, як розвиваються зірки та як розширюється Всесвіт.
Я вважаю, що сформувати любов до науки набагато простіше в дитинстві, ніж у дорослому віці.
Розглянь кілька сторінок згаданої в інтервʼю книжки. Чи має книжка “Моя подруга з темної матерії» Кирила Бескоровайного та Дарії Скрибченко ознаки енциклопедії?
Завдання 4
Одна з ключових світових наукових (та й літературних нагород) нагород — Нобелівська премія. Що ти знаєш про цю премію? Як часто її вручають? У яких наукових галузях? За яке наукове досягнення нагородили лауреатів останнього разу? Уяви, що ти опікуєшся соціальними мережами школи. Сьогодні твоє завдання виконати пошукову роботу та підготувати інформаційний текст та список додаткових джерел про Нобелівську премію. Як розповісти про премію так, щоб твої однокласники й однокласниці захотіли дізнатися про неї більше?
Поміркуй: якби поняття «наука» потрібно було зобразити графічно, то що би це було? Намалюй «науку».
Інтервʼю Даші Чиж із Кирилом Бескоровайним «Наука стосується кожного»: https://theukrainians.org/kyrylo-beskorovayny/
Стаття Олексія Болдирєва «Українські науково-популярні журнали: шляхом спроб і помилок»: https://chytomo.com/ekzempliary-xx/xxi/ukrainski-naukovo-populiarni-zhurnaly-shliakhom-sprob-i-pomylok/
Конкурс наукових зображень від Вікіпедії: https://commons.wikimedia.org/wiki/Commons:Science_Photo_Competition_2024_in_Ukraine/Advice
Сайт дизайнерки Феліс Франкел: https://felicefrankel.com/gallery/
Погортати журнал «Куншт»: https://journals.ua/reader/17852.html?list=1
Ділись та обговорюй важливе