матеріал 1

Урок 59. Визначення справжніх та «дутих» експертів. Частина 1.

Матеріал

Тема.  Визначення справжніх та «дутих» експертів. Частина 1.

Урок 59


Опорні поняття:
  • «дуті» експерти
На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:
  • розпізнає прояви небезпечних (зокрема маніпулятивних) впливів у цифровому середовищі та використовує різні стратегії протидії таким впливам [12 МОВ 3.2.3-1];
  • аналізує сильні та слабкі сторони тексту, визначає критерії його вдосконалення [12 МОВ 3.3.1];

Теорія

«Дутий» експерт – це досить поширене явище в наш час, коли практично будь-хто може створити собі образ  спеціаліста в певній сфері. Розпізнати такого експерта нелегко, адже не завжди в читача є доступ до інформації про освіту та професійний досвід певної особи. 

За якими ознаками можна впізнати «дутого» експерта?

  1. Відсутність будь-яких вказівок на освіту чи досвід або ж, навпаки, створення ореолу людини, яка «навчалася в Оксворді, Кембриджі, Ітоні…» чи приписування гучних титулів: професор / академік / PhD p якихось там університетів.
  2. Використання модних незрозумілих слів для пояснення відомих усім фактів: Щоб позбутися надлишкової ваги, треба просто нейтралізувати хеморецепторну систему, що дасть змогу пролонгувати нейросенсорне сприйняття гастрономічних стимулів. 
  3. Категоричність суджень та агресивне несприйняття критики з боку опонентів. 

Завдання
Завдання 1.

Прочитай  теоретичний матеріал та уривок з книги Олів’є Сібоні. Заповни таблицю інформацією про класичного «дутого» експерта.

Олів’є Сібоні, з книги «Досить уже помилок. Як наші упередження впливають на наші рішення»: 

Психологам давно відомий так званий ефект німба: відколи в нас склалося враження про якусь особу, усі інші риси ми оцінимо у світлі «німба» свого першого враження. Саме тому високих людей сприймають як кращих лідерів (і за інших рівних обставин вони отримують більшу платню). Саме тому виборці почасти оцінюють кандидатів за зовнішністю, чи в них «подоба до посади». Американський психолог Едвард Лі Торндіке, який описав цей ефект 1920 року, говорить про «заміщення одного судження іншим»: ми використовуємо легкодоступну інформацію (зріст, вигляд, щоб уникнути відповіді на складніше запитання (лідерські вміння).
Філ Розенцвайг у своїй книжці «Ефект німба» (The Halo Effect) показав, що «німб» виникає не тільки у людей, а й у компаній. В останньому випадку найдоступніші риси — це впізнаваність їхніх брендів і фінансовий успіх. Тому не дивно, що ми шукаємо взірці поміж підприємств, продукція яких нам знайома (де там коло вас логотип Apple у цю мить, либонь, на відстані простягнутої руки?) й акції яких найвище цінуються на біржі.
За цим останнім показником чимало інших компаній, крім Apple, слугували свого часу моделлю «як треба робити». Найкращий приклад – це General Electric (GE) за часів легендарного Джека Велча на чолі компанії. За головування цього «директора століття», як назвав його журнал Fortune 1999 року, з 1981 по 2001 рік, ринкова капіталізація GE збільшилась на небачені 4000%. Подібно до Apple у наші дні, цей успіх породив невгамовне бажання наслідувати й повторити. Сам Джек Велч заохочував менеджерів GE наслідувати один одного, поширюючи «найкращі практики» всередині корпорації: якщо можна передавати їх з одного підрозділу GE до другого, чому ж не можна застосувати ці «найкращі практики» деінде?
Однак визначити, які саме практики Apple чи GE «пояснюють» їхній успіх, а отже, заслуговують на загальне поширення, — нелегко.

 Портрет «Дутого» експерта:

Освіта  
Досвід  
Зовнішність  
Оперування термінами  
Ставлення до опонентів  
Поширення успішного досвіду на інші сфери 
Завдання 2.

Прочитай інформацію з Вікіпедії  та уривок зі статті Олени Барсукової  про відомого «психотерапевта». Чи є підстави вважати Спартака Субботу «дутим» експертом? Чому, на твою думку, він став таким популярним в Україні?

Спарта́к Олекса́ндрович Суббо́та, ім’я при народженні Олександр Олекса́ндрович Суббо́та[3][4] (10 лютого 1992 , Хабаровськ ) — відеоблогер, відомість здобув, видаючи себе за психіатра та психотерапевта у методі когнітивно-поведінкової терапії[5]. Ведучий проєкту «Подкаст терапія» на YouTube-каналі разом зі співведучими (до квітня 2023-го з Євгеном Яновичем, згодом з Іриною Марго). Позбавлений членства в Українській асоціації когнітивно-поведінкової терапії через порушення етичного кодексу[6]. Станом на червень 2023 року, мав 443 тисячі підписників[7]. 2023 року видалив канал @spartaksubbota[8], та створив @subbotaspartak[9]. У 2024 році виїхав з території України.[10]
(Джерело фото: https://life.rayon.in.ua/news/590735 )


Брехав про освіту і ступінь: вийшло гучне розслідування про “психотерапевта” Спартака Субботу

ОЛЕНА БАРСУКОВА — 11 КВІТНЯ 2023, 16:17

Зірковий “психотерапевт” та співведучий YouTube-проєкту “Подкаст-терапія” Спартак Суббота став героєм резонансного розслідування.
Психотерапевт Ілля Полудьонний збирав докази обману та шахрайства Субботи протягом 7 місяців – результати розслідування він опублікував в онлайн-медіа “Свідомі”.
Автор стверджує, що Спартак 5 років видавав себе за кандидата наук ще до захисту дисертації, брехав про регалії психіатра і лікаря-психолога, а також про публікацію в авторитетній базі Scopus. 
Автор припускає, що в Субботи може не бути медичної освіти, а тоді його психотерапевтична практика вважається злочином. 
Також у матеріалі є свідчення про зваблення клієнток, неетичну поведінку і плутанину Спартака у методах терапії. (Джерело:  https://life.pravda.com.ua/society/2023/04/11/253770/ )

Тема.  Визначення справжніх та «дутих» експертів. Частина 1.

Урок 59


Опорні поняття:
  • «дуті» експерти
На цьому уроці ти навчишся:
  • розпізнавати прояви небезпечних (зокрема маніпулятивних) впливів у цифровому середовищі та використовувати різні стратегії протидії таким впливам.

Теорія

«Дутий» експерт – це досить поширене явище в наш час, коли практично будь-хто може створити собі образ  спеціаліста в певній сфері. Розпізнати такого експерта нелегко, адже не завжди в читача є доступ до інформації про освіту та професійний досвід певної особи. 

За якими ознаками можна впізнати «дутого» експерта?

  1. Відсутність будь-яких вказівок на освіту чи досвід або ж, навпаки, створення ореолу людини, яка «навчалася в Оксворді, Кембриджі, Ітоні…» чи приписування гучних титулів: професор / академік / PhD p якихось там університетів.
  2. Використання модних незрозумілих слів для пояснення відомих усім фактів: Щоб позбутися надлишкової ваги, треба просто нейтралізувати хеморецепторну систему, що дасть змогу пролонгувати нейросенсорне сприйняття гастрономічних стимулів. 
  3. Категоричність суджень та агресивне несприйняття критики з боку опонентів. 

Завдання
Завдання 1.

Прочитай  теоретичний матеріал та уривок з книги Олів’є Сібоні. Заповни таблицю інформацією про класичного «дутого» експерта.

Олів’є Сібоні, з книги «Досить уже помилок. Як наші упередження впливають на наші рішення»: 

Психологам давно відомий так званий ефект німба: відколи в нас склалося враження про якусь особу, усі інші риси ми оцінимо у світлі «німба» свого першого враження. Саме тому високих людей сприймають як кращих лідерів (і за інших рівних обставин вони отримують більшу платню). Саме тому виборці почасти оцінюють кандидатів за зовнішністю, чи в них «подоба до посади». Американський психолог Едвард Лі Торндіке, який описав цей ефект 1920 року, говорить про «заміщення одного судження іншим»: ми використовуємо легкодоступну інформацію (зріст, вигляд, щоб уникнути відповіді на складніше запитання (лідерські вміння).
Філ Розенцвайг у своїй книжці «Ефект німба» (The Halo Effect) показав, що «німб» виникає не тільки у людей, а й у компаній. В останньому випадку найдоступніші риси — це впізнаваність їхніх брендів і фінансовий успіх. Тому не дивно, що ми шукаємо взірці поміж підприємств, продукція яких нам знайома (де там коло вас логотип Apple у цю мить, либонь, на відстані простягнутої руки?) й акції яких найвище цінуються на біржі.
За цим останнім показником чимало інших компаній, крім Apple, слугували свого часу моделлю «як треба робити». Найкращий приклад – це General Electric (GE) за часів легендарного Джека Велча на чолі компанії. За головування цього «директора століття», як назвав його журнал Fortune 1999 року, з 1981 по 2001 рік, ринкова капіталізація GE збільшилась на небачені 4000%. Подібно до Apple у наші дні, цей успіх породив невгамовне бажання наслідувати й повторити. Сам Джек Велч заохочував менеджерів GE наслідувати один одного, поширюючи «найкращі практики» всередині корпорації: якщо можна передавати їх з одного підрозділу GE до другого, чому ж не можна застосувати ці «найкращі практики» деінде?
Однак визначити, які саме практики Apple чи GE «пояснюють» їхній успіх, а отже, заслуговують на загальне поширення, — нелегко.

 Портрет «Дутого» експерта:

Освіта  
Досвід  
Зовнішність  
Оперування термінами  
Ставлення до опонентів  
Поширення успішного досвіду на інші сфери 
Завдання 2.

Прочитай інформацію з Вікіпедії  та уривок зі статті Олени Барсукової  про відомого «психотерапевта». Чи є підстави вважати Спартака Субботу «дутим» експертом? Чому, на твою думку, він став таким популярним в Україні?

Спарта́к Олекса́ндрович Суббо́та, ім’я при народженні Олександр Олекса́ндрович Суббо́та[3][4] (10 лютого 1992 , Хабаровськ ) — відеоблогер, відомість здобув, видаючи себе за психіатра та психотерапевта у методі когнітивно-поведінкової терапії[5]. Ведучий проєкту «Подкаст терапія» на YouTube-каналі разом зі співведучими (до квітня 2023-го з Євгеном Яновичем, згодом з Іриною Марго). Позбавлений членства в Українській асоціації когнітивно-поведінкової терапії через порушення етичного кодексу[6]. Станом на червень 2023 року, мав 443 тисячі підписників[7]. 2023 року видалив канал @spartaksubbota[8], та створив @subbotaspartak[9]. У 2024 році виїхав з території України.[10]
(Джерело фото: https://life.rayon.in.ua/news/590735 )


Брехав про освіту і ступінь: вийшло гучне розслідування про “психотерапевта” Спартака Субботу

ОЛЕНА БАРСУКОВА — 11 КВІТНЯ 2023, 16:17

Зірковий “психотерапевт” та співведучий YouTube-проєкту “Подкаст-терапія” Спартак Суббота став героєм резонансного розслідування.
Психотерапевт Ілля Полудьонний збирав докази обману та шахрайства Субботи протягом 7 місяців – результати розслідування він опублікував в онлайн-медіа “Свідомі”.
Автор стверджує, що Спартак 5 років видавав себе за кандидата наук ще до захисту дисертації, брехав про регалії психіатра і лікаря-психолога, а також про публікацію в авторитетній базі Scopus. 
Автор припускає, що в Субботи може не бути медичної освіти, а тоді його психотерапевтична практика вважається злочином. 
Також у матеріалі є свідчення про зваблення клієнток, неетичну поведінку і плутанину Спартака у методах терапії. (Джерело:  https://life.pravda.com.ua/society/2023/04/11/253770/ )

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу

Твоя поточна позиція

1 матеріал

Тема 34 — матеріал 1 з 2

1 матеріал Ти тут